CC BY
20
УДК 619: 616: 091: 636.5
Коцюмбас Г.1., д.вет.н., професор Урбанович П.П., д.вет.н., професор Стронський Ю.С., к.вет.н., доцент Шкшь М.1., к.вет.н., доцент Жила М.1., к.вет.н., доцент Хмiль С.П., к.вет.н., доцент Данкович Р.С., к.вет.н., ст. викладач © Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт
iмет С.З. Гжицького
ПАТОМОРФОЛОГ1ЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА Т-2 ТОКСИКОЗУ ПТИЦ1
Проееденими до^дженнями естаноелено, що характерними nатоморфологiчними ознаками Т-2 токсикозу у курей е ураження шлункоео-кишкоеого тракту, дистрофiя паренхiматозних оргате, атрофiчнi процеси е органах iмунноí системи та енцефалопатiя.
Ключовi слова: Т-2 токсин, птиця, гiстологiчне до^дження, морфологiчнi змши.
Вступ. Контамшащя кормiв мжотоксинами е серйозною проблемою для тваринництва та птахiвництва, оскшьки тенденщя до тдвищення рiвня фузарiевих токсинiв i афлатоксинiв у зерш та продуктах його переробки зростае. Пщ час незадовiльних умов збер^ання зернобобових (за високо! вологост та вщповщно! температури), рiзнi види мжромщеив, що е в кормах, здатш продукувати досить широкий спектр метаболтв [1, 7, 8].
yd види сшьськогосподарських тварин е сприйнятливими до мiкотоксикозiв, але чутливiшими до наявност в кормах фузарiотоксинiв е свиш та птиця [6]. Симптоматика й виражешсть клiнiчних та патоморфолопчних змiн залежить не тiльки вщ дози i тривалостi ди Т-2 токсину на оргашзм, але й вщ виду та вiку тварин. У природних умовах хрошчний Т-2 токсикоз спричиняе довготривале згодовування кормiв з низьким вмiстом токсину. Такий токсикоз мае прихований перебк, характеризуеться проносами, зменшенням споживання корму i часто ускладнюеться iншими захворюваннями, що ктотно утруднюе встановлення дiагнозу [2, 3]. Разом з тим, кожна нешфекцшна чи шфекцшна хвороба за характером клмчно! симптоматики, епiзоотологiчними i патолого-анатомiчними даними, зокрема патопстолопчними змiнами, мае сво! особливостi, яю необхiдно використовувати пiд час проведення !х комплексно! диференцшно! дiагностики [4].
Метою нашо! роботи було вивчення патоморфолопчних змш у курей за експериментального Т-2 токсикозу.
Матерiал i методи дослщжень. Дослщи проводили на клiнiчно здорових курях породи „ISABROWN", вiком 3-4-мiсяцi, масою тiла 900-1200 г, яких
© Коцюмбас Г.1., Урбанович П.П., Оронський Ю.С., Шкшь MI., Жила М.1, ХХмль ел, Данкович Р.С., 2009 180
тдбирали за принципом аналопв. Дослщи проводили у BiBapii та лаборатори ДНДК1 ветпрепaрaтiв i кормових добавок та на кaфедрi патолопчно! анатоми i пстологи ЛНУВМтаБТ iMeHi С.З. Гжицького. Для вщтворення експериментального Т-2 токсикозу використовували кристaлiчний Т-2 токсин, отриманий в лаборатори мжотоксикологи 1нституту птaхiвництвa УААН з культури гриба Fusarium sporotrichiella, який тд час введення розводили 1 %-ним розчином етанолу. Було сформовано 2 дослщш групи по 10 голiв у кожнiй. Птищ контрольно! групи (I група) вводили 1 % розчин етанолу i випоювали воду. Курям II дослщно! групи вводили Т-2 токсин у дозi 0,28 мг/кг (1/20 ЛД50) упродовж 14 дiб i випоювали воду. За птицею здшснювали постшне клiнiчне спостереження, реестрували ознаки токсикозу i час зaгибелi. На 7 та 14 доби вщбирали кров для гематолопчних, iмунологiчних дослiджень, визначали масу тша i по 5 курей з кожно! групи декaпiтувaли.
Розтин трутв курей, вiдбiр мaтерiaлу i виготовлення гiстопрепaрaтiв здiйснювaли за загальноприйнятими методиками. Вiдiбрaнi шматочки язика, стшки стравоходу, шлунка, кишок, печiнки, нирок, тимуса, клоакально! сумки, селезiнки, гiпотaлaмiчноl дiлянки головного мозку, мозочка i довгастого мозку фiксувaли в 10%-му розчиш нейтрального формaлiну та розчиш Карнуа iз подальшою заливкою в парафш. Гiстозрiзи фарбували гемaтоксилiном та еозином, за Ван-Пзон, на РНК - за Браше; для виявлення глюкопротедав ставили ШИК-реaкцiю за Мак-Манусом; нервову тканину фарбували за Нкслем, iмпрегнувaли за Соколянським. Гiстохiмiчнi методики супроводжували необхiдним контролем для тдтвердження 1хньо1' специфiчностi [5]. Свiтлову мжроскопш i мiкрофотогрaфувaння гiстопрепaрaтiв здiйснювaли за допомогою мiкроскопa Olympus CX 41та фотокамери Olympus C-5050. Статистичну обробку отриманих результат проводили за Ойвшом (1960).
Результати дослщжень. Клiнiчнi ознаки отруення птищ виявляли вже на 5-7 добу тсля задавання Т-2 токсину. Характерними симптомами Т-2 токсикозу були: блдасть гребеня та борщок, почорншня кшчика язика (некроз), лякливкть, опущення крил, пiр'я тьмяне, погано прилягае одне до одного, часто обламане. Кури вщставали у роси, знижувалась 1'х жива маса. На 7 добу до^ду маса тша знизилася на 2,4 % (р<0,001), а на 14 добу - на 21%, тодi як у контрольнш груш спостерiгaли ii вiрогiдне (р<0,001) зростання (табл. 1).
Таблиця 1
Динамика змши маси тша курей на 7 добу шсля введення Т-2 токсину, г (M±m, n=10)
Групи До початку дослвду 7 доба
Контроль 1022,7±1,43 1099,9±2,72***
II група - 1/20 ЛД50 Т-2 токсину 1015,8±2,72 991,3±1,63***
*** - р<0,001
При пaтологоaнaтомiчному розтиш пiддослiдних курей (II група) виявляли aнемiчнiсть шкiрного покриву, в грудних i стегнових м'язах та суглобах дрiбнi крaпковi та смугaстi крововиливи (рис. 1, 2); кровоносш судини
181
бриж1 були розширеш та переповнеш кров'ю.
Постшною 1 важливою д1агностичною ознакою Т-2 токсикозу птищ було почорншня кшчика язика (рис. 3), а при пстолопчному дослщженш добре виражене змертвшня слизовоТ оболонки язика, що очевидно, зумовлено прямою д1ею Т-2 токсину на тканину органа (рис. 4).
Рис. 1. Крововиливи в стегнових риС. 2. Крововиливи в суглобах. м'язах.
Рис. 3 Почорн1ння (некроз) кшчика язика птищ при Т-2 токсикоз! (зл1ва контроль).
шару язика.
зс.4 Некроз верхнього слизовоТ оболонки
Гематоксилш та еозин. Ок. 10, об. 40.
Слщ зазначити, що некротичш ураження слизовоТ оболонки виявляли не тшьки в ротов1й порожниш, а також у вол1, залозистому шлунку. Слизова оболонка стравоходу с1руватого кольору з крапковими крововиливами, воло у всх курей заповнене кормовими масами з домшками с1руватого слизу. Пстологiчно в стравоход1 виявляли вакуольну дистрофто та некроб1оз еп1тел1ю верхнього шару слизовоТ оболонки.
Слизова оболонка залозистоТ частини шлунка набрякла, с1руватого кольору, на поверхн1 ч1тко виступали розширеш залозист1 протоки, а при гiстологiчному дослщженш виражений некроз слизовоТ оболонки та лшфоТдно-
182
пстюцитарш шфшьтрати (рис. 5). В складних трубчастих залозах спостер1гали розшарування 1 набряк сполучнотканинноТ строми. Стшки кровоносних судин шлунка набрякл1, просочен1 плазмою. Ендотел1й набубнявший, м1сцями десквамований. Просв1т трубчастих залоз розширений, структура порушена. Призматичн1 кл1тини залоз набубнявш, цитоплазма просв1тлена. Ядра бшьшост1 еп1тел1альних кл1тин в сташ кар1орексису та кар1ол1зу (рис. 6).
Рис. 5. Залозистий шлунок. Некроз слизовот оболонки 1 л1мфотдно-г1ст1оцитарн1 1нф1льтрати в
п1дслизовому шарь Гематоксилш та еозин. 0к.10, об. 20.
Рис. 6. Залозистий шлунок. Деструкц1я трубчастих залоз. Гематоксилш та еозин. 0к.10, об. 20.
Слизова оболонка дванадцятипалот кишки набрякла, пом1рно гшеремшована, з поодинокими крапковими крововиливами, вкрита густим свггло-коричневим слизом.
Печшка дещо зб1льшена, нер1вном1рно забарвлена в коричневий кол1р, в'ялот консистенци. Жовчний м1хур розширений, заповнений великою кшьюстю жовч1 зеленуватого кольору (рис. 7). Пстологiчно спостер1гали кровонаповнення центральних вен 1 капшярнот внутршньочасточковот с1тки. Контури гепатоцит1в розмит1, тх цитоплазма мутна, неоднородно забарвлена, м1сцями просв1тлена. Ядра одних гепатоцит1в зменшен1 у розм1р1 з численними зернятками хроматину, гшерхромш, у 1нших - л1зован1. Стшки жовчних проток деформоваш, еп1тел1й набубнявший, цитоплазма кл1тин слабо базоф1льна, мюцями вакуол1зована, а ядра з ознаками шкнозу або л1зису. Строма навколо тр1ад розпушена, 1нф1льтрована слабоеозиноф1льною масою та круглокл1тинними елементами (рис. 8).
183
Рис. 7. Шчшка нeoднoрiднo Рис. 8. Шчшка. Зeрниста дистрoфiя забарвлeна. Жoвчний мixyр та нeкрoбioз гeпатoцитiв. пeрeпoвнeний жoвчю. ^мато^ил^ та eoзин. 0к.10, o6. 90.
Нирки прoдoвгyватoï фoрми, тeмнo-кoричнeвoгo кoльoрy, пoвeрxня ïx гoрбкyвата. При гiстoлoгiчнoмy дoслiджeннi нирoк на раннix eтапаx тoксикoзy спoстeрiгали слабo базoфiльнe забарвлeння i зeрнистiсть цитoплазми eпiтeлiю канальщв. За бiльш тривалoгo надxoджeння Т-2 токсину noMrrni вoгнища лiмфoцитарнoï та макрoфагальнoï iнфiльтрацiï. Прoсвiт канальцiв y вoгнищаx клiтиннoï iнфiльтрацiï звyжeний. У дeякиx прoксимальниx канальцяx прoсвiт рoзширeний.
Тимус дeщo змeншeний, а при гiстoлoгiчнoмy дoслiджeннi y кiркoвiй рeчoвинi встанoвлeнo рiзкe змeншeння вмюту тимoцитiв та зрoстання кiлькoстi бластниx фoрм. Внаслiдoк висeлeння i загибeлi лiмфoцитiв настае вoгнищeвe спyстoшeння i oгoлeння рeтикyлярнoï стрoми oргана. Пoсилeння активтос^ тимiчнoгo рeтикyлoeпiтeлiю сyпрoвoджyвалoсь yтвoрeнням вeликoï кiлькoстi тимiчниx т^ць, як зливаючись yтвoрювали рГзш за вeличинoю кoнглoмeрати. У фабрицiевiй 6урсг кyрeй II групи, на 14 дoбy Т-2 токси^зу, структура фoлiкyлiв рiзкo дeфoрмoвана, внаслiдoк iнтeнсивнoï мiграцiï В-лiмфoцитiв i плазматичниx клГтин Гз мoзкoвoï зoни, а такoж, ймoвiрнo, гальмування мкраци стoвбyрoвиx клГтин Гз кiсткoвoгo мoзкy в бурсу. Епiтeлiй фoлiкyлiв бурси набyxлий, мюцями дeсквамoваний; пoвeрxня складoк, внаслiдoк yтвoрeння глибoкиx випинань томи™ змiнювалась (рис. 9). Стрoма oргана набрякла i рoзвoлoкнeна, прoсвiти мГЖ фoлiкyлами збiльшeнi.
У сeлeзiнцi кyрeй II групи на 7 дoбy дoслiдy такoж спoстeрiгали виражeнi гiстoлoгiчнi змши. Лiмфатичнi вузлики, внаслiдoк irn^^m^re висeлeння малиx лiмфoцитiв, виглядали спyстoшeними, а гeрмiнативнi фoлiкyли нe виявлялись (рис. 10). Дoбрe прoглядалoсь набубнявшня рeтикyлярнoï тканини. Пeриваскyлярний набряк, рoзпyшeння стiнoк судин сприялo плазматичнoмy ïx прoсoчyванню та рoзвиткy мyкolднoгo набyxання.
184
Рис. 9. Фабрищева бyрса. Змeншeння в o6'gmí фoлiкyлiв i рoзширeння мiжфoлiкyлярниx прoсвiтiв.
Гeматoксилiн та eoзин. Ок. 10, o6. 20.
Рис. 10 Сeлeзiнка. Висeлeння малиx лiмфoцитiв iз лiмфатичниx вузлиюв. Знижeння вмiстy РНК в ^dramx. Брашe. Ок. 10, o6. 40.
При гiстoлoгiчнoмy дoслiджeннi гoлoвнoгo мoзкy кyрeй на раннix eтапаx тoксикoзy встанoвлeнo пoрyшeння гeмoдинамiки y виглядi пoвнoкрoв'я капiлярiв, стазy. Майжe в ydx дiлянкаx гoлoвнoгo мoзкy виявлeнo гiпeрeмiю та пeриваскyлярний набряк. При дoслiджeннi пeрeдньoгo вiддiлy гiпoталамyса на раннix eтапаx тoксикoзy в бiльшoстi нeйрoнiв цитoплазма прoсвiтлeна, пiниста, ïx ядра змeншeнi та iнтeнсивнiшe забарвлeнi (рис. 11). Сeрeд нeйрoнiв крyпнoклiтинниx ядeрниx yтвoрeнь виявляли клiтини гiпeрxрoмнi, видoвжeнoï фoрми з гyстo забарвлeнoю прoтoплазмoю, в якиx ядра да прoглядались. Виражeнi стрyктyрнi пoрyшeння спoстeрiгали в клiтинаx Пyркiнье i нeрвoвиx вoлoкнаx мoзoчка. Однi грyшoпoдiбнi к^тини набyxлi, цитoплазма, oсoбливo на пeрифeрiï клiтини, при фарбyваннi за Hk^eM забарвлeна слабo, щo вказyвалo на змeншeння xрoматoфiльнoï рeчoвини. Iншi клпгани, навпаки, змeншeнi в рoзмiрi, нeйрoплазма ïx грyдкyвата абo гoмoгeнна й im^TOm^ вбирала фарбy. Мoрщeння клпин сyпрoвoджyвалoсь карioрeксисoм oкрeмиx клiтинниx eлeмeнтiв, ïx вiдмиранням i пoявoю дiлянoк спyстoшeння. Такi явища 6ули найбшьш виразнi на 14 дoбy токси^зу, щo свiдчить прo виражeнy апoптичнy дiю Т-2 тoксинy на структурш eлeмeнти мoзoчка (рис. 12). Пучки мiелiнoвиx вoлoкoн значнo рoзпyшeнi, з крибрoзнiстю тканини мiж пучками. Тривала iнтoксикацiя й вiдмирання oкрeмиx нeйрoнiв зyмoвили рoзвитoк дeмiелiнiзацiï oкрeмиx нeрвoвиx вoлoкoн (рис. 13).
На сагiтальниx зрiзаx дoвгастoгo мoзкy, на rai набряку дoбрe пoеднyвались прoцeси дeстрyкцiï нeрвoвиx вoлoкoн i глiальниx клпган бiлoï рeчoвини iз змiнами частини нeйрoцитiв ядeрниx фoрмyвань. Останнi, часто вмщували клiтини нeправильнoï фoрми, з рoзмитими кoнтyрами i виражeним карioцитoлiзoм. Змiнeнi вoлoкна чiткo видiлялись на rai слабo забарвлeниx нoрмальниx нeрвoвиx вoлoкoн. За xoдoм вoлoкoн прoглядались пooдинoкi абo числeннi рiзнoï вeличини варикoзнi пoтoвщeння i ïx нeрiвнoмiрнe забарвлeння (рис. 14).
185
Рис. 11. Ппоталамус: гшерхромш, вакуол1зоваш, з пшистою
цитоплазмою кл1тини. Нюсль. 0к.10, х об. 40.
Рис. 12. Мозочок. Змша форми 1 штенсивност1 забарвлення та випадшня кл1тин Пуркшье. Н1ссль. 0к.10, об. 40.
Рис. 13. Мозочок. Дем1елш1защя волокон. Соколянський. Ок. 20, об. 40.
Рис. 14. Довгастий мозок Набряк 1 дезоргашзащя провщних шлях1в нервових волокон. Гематоксил1н та еозин. Ок. 10, об. 20.
Отже, виявлеш структурш зм1ни у гшоталам1чнш д1лянц1 головного мозку, мозочку 1 довгастому мозку вщображали загальш законом1рност1 мембранно- деструктивних процес1в при Т-2 токсикозь Дистроф1чно-некротичн1 змши у структурах головного мозку наростали вже на раншх етапах токсикозу. При цьому, ураження нервовоТ тканини головного мозку мало дифузний характер, але найсильнш1 морфофункцюнальш порушення наставали у тканинах мозочка 1 довгастого мозку.
Таким чином, пряма д1я Т-2 токсину зумовлюе некротичш процеси на слизових оболонках шлунково-кишкового тракту. Т-2 токсин, як низькомолекулярна та люфшьна сполука, волод1е тропн1стю до бюлопчних
186
мембран, легко проникае i порушуе структурш елементи стшок дрiбних судин оргашв i тканин. При цьому даний токсин сприяе розвитку дистрофи, некрозу та атрофiчним процесам в органах iмунноl системи, а також розвитку дистрофiчних та некробютичних процесiв у центральнiй нервовш системi, печiнцi i нирках.
Л1тература
1. Корзуненко О.Ф. Токсична дiя Т-2 токсину на органiзм курей та обгрунтування максимально допустимого рiвня в кормах: Автореф. дис. ... канд. вет. наук. - К., 1995, - 24 с.
2. Котик А.М., Труфанова В.О. Мжотоксикози птищ: етюлопя, дiагност. Котик А.Н. Микотоксикозы птиц. - Борки, 1999. - 267 с
3. Кочанова С.П. Микотоксины и микотоксикозы сельскохозяйственных животных. - М., 1983. - 70 с.
4. Малинин О.А., Хмельницкий О.Г., Куцан А.Т. Ветеринарная токсикология. - Корсунь-Шевченковский: ЧП Майдаченко, 2002. - 464 с.
5. Меркулов Г.А. Курс патогистологической техники.-Л.: Медицина, 1969. -423 с.
6. Коцюмбас Г.1., Урбанович П.П., Головчак Н.П. Структурш змши i стан перекисного окиснення лшвдв у рiзних морфофункцюнальних формащях головного мозку курей при експериментальному Т-2 токсикозi // Наук. вкник ЛНУВМта БТ iм. С.З. Гжицького. - Львiв, 2007. - Т. 9, № 3 (34). Ч. 1. - С. 73-83.
7. Коцюмбас Г.1., Рудик Г.В. Морфолопчна характеристика печшки щурiв при застосуванш ГХН на тлi хрошчного Т-2 токсикозу // Вiсник Бшоцерюв. держ. аграр. ун-ту: Зб. наук. праць. - Бша Церква, 2005. - Вип. 33. - С. 101-109.
8. Коцюмбас Г.1., МиЫв О.В. Динамжа структурно-функцiональних змiн гiпоталамiчноl дiлянки мозку курей при експериментальному Т-2 токсикозi // Науково-технiчн. бюлетень 1н-ту бюлоги тварин i Держ. науково-досл. контр. ш-ту ветпрепаратiв та корм. добавок. - Львiв, 2007. - Вип. 8, № 3, 4. - С. 356-363.
Summary
Kotsjumbas G.I., Urbanovytch P.P., Stronskyj Yu.S., Shkil M.I., Zyla M.I., Chmil E.P., Dankovytch R.S.
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named
after S.Z. Gzhytskyj
The thesis is devoted to the investigations that, by the characteristic pathomorphology changes T-2 toxicosis of the chickens has the defeats of gastroenteric system, dystrophic processes of parenchims organs, encephalopathy and atrophy processes in immune organs.
Стаття надшшла до редакцИ 30.03.2009
187
