CC BY
18
Нащомальмий лкотехшчний унiверситет УкраТми
• вид^ти кошти на розпочат природоохоронт заходи з високим piBHeM готовность Фiнансування нових проектов та наукових досл1джень (дослiдних pобiт) проводити винятково за умови гарантованого ix належного подальшо-го фiнансування;
• розглянути можливiсть створення Нацiонального екологiчного фонду на двох piвняx, що дасть змогу акумулювати кошти та ефективно використову-вати ix для фшансування загальнодержавних та pегiональниx природоохо-ронних заxодiв.
2. Державному управлшню екологп та природних ресурЫв у Льв1всь-кш области
• для отримання достовipноi iнфоpмацii про стан природоохоронних заxодiв в област провести швентаризацш розпочатих природоохоронних заxодiв, що фшансувались за рахунок державного ФОНПС;
• зосередити основну увагу на об'ектах (природоохороних програмах, заходах), що мають високий piвень готовност i найближчим часом зможуть за-безпечити очiкуваний економiчний ефект, забезпечивши для них прюритет-нiсть у фшансувант.
3. Льв1вськш обласнш державнш адтшстраци:
• для отримання достовipноi шформацп про стан природоохоронних заxодiв в област!, провести iнвентаpизацiю розпочатих природоохоронних заxодiв, що фiнансувались за рахунок обласного ФОНПС;
• з метою уникнення розпорошеност коштiв мiсцевиx фондiв ОНПС, реко-мендувати органам мшцевого самоврядування розглянути можливiсть деле-гувати повноваження сiльськиx, селищних, районних фондiв ОНПС фондам вищого piвня;
• при планувант видатюв обласного ФОНПС передбачати спрямування кошт!в на заходи, яю будуть водночас фiнансуватись як за рахунок кошт!в державного, таю мюцевих ФОНПС, кошт!в мюцевих бюджетов, кошт!в iнвестоpiв;
• з метою оперативного реагування на проблеми навколишнього середовища рекомендувати РДА та мшцевим радам щоквартально розглядати питання виконання природоохоронних заxодiв на колепях, сесiяx районних рад;
• при завершены значних проектов створювати з числа представниюв оpганiв мiсцевого самоврядування, фах1вщв деpжупpавлiння екоpесуpсiв iз залучен-ням громадськост!, pобочi комiсii, у функци яких входили б прийняття в експлуатащю об'екпв, pобiт, продукцл та оцiнку природоохоронного ефекту таких проектов.
УДК 368 + 574 Ст. наук. ствроб. I.A. Сааджан, канд. екон. наук - 1нститут проблем ринку та економiко-екологiчних дослiджень НАН Украти
ПРО СТРАХУВАННЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРС1В
Обгрунтовано доцшьшсть використання страхування як шструмента ризик-ме-неджменту ресурсокористування, дослщжено економ1чну сутнють страхування природних ресурав як економ1чно!' категорп.
Ключов1 слова: страхування природних ресурав, природно-ресурсний потен-щад, середовищезахисна та кл1матостворююча функцп люових масив1в.
Senior research worker I.A. Saadjan - Institute of market problems and economic
& ecological research NAS of Ukraine
About natural recourses insurance
Insurance use as instrument of the nature recourses risk management is substantiated, the economical essence of the nature recourses insurance is researched, main functions of the nature recourses insurance as economical categories are definitude.
Keywords: nature recourses insurance, nature recourses potential, environmental and climate foundational functions of the wood recourses potential.
Мета роботи - дослщження можливосл та основ страхування природ-них ресурЫв. У контекст мети основш завдання визначеш як:
• обгрунтування введения страхування природних pecypciB у сучасних еконо-мiчних умовах;
• визначення eкономiчноl сутност! страхування природних ресуршв;
• виявлення основних фyнкцiй страхування природних pecypciв як eкономiч-но! категори.
Спeцифiка сучасного piвня взаемин людини i природного середовища зумовлена зростаючим ризиком, пов'язаним з:
• глобалiзацiею вторгнення людини у природне середовище, що виявляеться у збiльшeннi маcштабiв i piзновидiв небезпек негативних наcлiдкiв, включа-ючи змiиy фyнкцiй природно-ресурсних комплeкciв - середовищезахисних, клiматотвipних та iнших;
• формуванням багатоукладно! eкономiки, пов'язано! з послабленням централь зованого yпpавлiння та збшьшення ризику вiд неузгоджених дш у cфepi ре-сурсокористування;
• високою динамiчнicтю пpоцeciв трансформаци власност!, включаючи влас-нicть на об'екти природно-ресурсного потeнцiалy, що знижуе вщповщаль-тсть, у тому чиcлi при ресурсокористувант;
• зростанням piвня залежност! економжи кра'ни вiд природних pecypciв, зу-мовленого збiльшeнням pecypcомicткоcтi валового внутршнього продукту та ускладненням вiдноcин iз тpадицiйними державами - донорами природних ресуршв, та пов'язаного як з об'ективними чинниками (перехвд на мiжна-родну систему взаеморозрахуншв), так i з чинниками суб'ективними (поль тичний чинник).
Фах1вщ довели, що, повет, як спостер1гаються оcтаииiми десятилгття ми в захщних районах Укра'ни, пов'язаш значною м1рою з хижацьким вини-щуванням люових масив1в. Щор1чш cоцiальио-eкоиомiчиi втрати вщ катас-троф1чних паводюв та повеней становлять в середньому бшьше шж 220 млн. грн., а еколопчш збитки - близько 77 млн. грн. Особливо руйшвни-ми вважаються повеш у Карпатському регюш. Збитки вщ паводюв 1998 р. у Закарпатл становили 810 млн. грн., у 2001 р. - близько 300 млн. грн. [1, 2]. При цьому плошд природного i техногенного шдтоплення в Укра'ш близько 24 % загально! площд територи. Причиною ситуаци, яка склалася, Верховна Рада Укра'ни [1, 2] визнала також недотримання водоохоронного законодав-ства, систематичне невиконання затверджених програм та вщсутшсть належ-ного контролю за !хньою реал1защею. Бшьш того, кошти, як затверджеш що-до заход1в у програмах, скеровуються в основному на лжвщащю наслщюв
Haцioнaльний л^тех^чний унiверситет Укрэдни
пiдтoплeння, а те на ycyнeння пpичин. Екoнoмiчний мexaнiзм peaлiзaцiï npo^ paм те зaбeзпeчye ïx cиcтeмнoгo i eфeктивнoгo викoнaння.
Iнтeнcивнa зaкoнoтвopчa дiяльнicть в Укpaïнi y кoмплeкci з тpaнcфop-мaцieю пpaв вoлoдiння i кopиcтyвaння пpиpoдними pecypcaми, yxилeнням cyб,eктiв гocпoдapювaння вiд вiдпoвiдaльнocтi за нepaцioнaльнe пpиpoдoкo-pиcтyвaння, включаючи тaкy cyб,eктивнy дичину як бaнкpyтcтвo, вдаут-нicть ф^ан^в^ зacoбiв щoдo oднopaзoвoï кoмпeнcaцiï збитюв вeликиx poз-мipiв пopyшyють eкoнoмiчнi вiднocини в cycпiльcтвi i тому вимагають yдoc-кoнaлювaння мeтoдiв та iнcтpyмeнтiв yпpaвлiння y cфepi pecypcoкopиcтyвaн-ня. Пepeвaжнo cклaднo з,яcyвaти дичину виcнaжeння pecypciв чи iншi чин-ники, пoв,язaнi з нepaцioнaльним пpиpoдoкopиcтyвaнням. Aнaлoгiчнa одту-aцiя cклaдaeтьcя з виявлeнням винуватця чи винyвaтцiв нecпpиятливoï crny-aцiï. Cпeцiaльним iнcтpyмeнтoм у^авлшня cитyaцieю в yмoвax виcoкoï те-визнaчeнocтi e cтpaxyвaння.
Дoцiльнicть cтpaxyвaння пpиpoдниx pecypciв пoв,язaнa зi cклaднicтю eкoнoмiчнoï cитyaцiï в кpaïнi, гocтpoю нecтaчeю зacoбiв щoдo пoпepeджeння i лшвщаци нaдзвичaйниx cитyaцiй, щo мoжyть пpизвecти дo втpaти чи ^rip-шeння якocтi пpиpoднo-pecypcнoгo пoтeнцiaлy, а тагаж iз фopмyвaнням ш-етиту^в пpивaтнoï влacнocтi, з oднoгo 6o^, та пocлaблeнням гpoмaдcькoгo кoнтpoлю, з iншoгo.
Нeзвaжaючи на пocтiйнo зpocтaючий iнтepec дo питань paцioнaльнoгo пpиpoдoкopиcтyвaння, cтpaxyвaння пpиpoдниx pecypciв зaлишaeтьcя теза yвaгoю нayкoвoï гpoмaдcькocтi. Вiдпoвiднo дo пpoeктy Зaкoнy Укpaïни "npo eкoлoгiчнe cтpaxyвaнням, пepeдбaчeнo тiльки eкoлoгiчнe cтpaxyвaння на ви-пaдoк aвapiйнoгo зaбpyднeння нaвкoлишньoгo пpиpoднoгo cepeдoвищa. Таким читем, oбмeжyeтьcя мoжливicть yпpaвлiння вЫею гaмoю нeгaтивниx впливiв на пpиpoднi pecypcи.
Як зaзнaчaлocя вищe, тегативш впливи на пpиpoднi pecypcи те oбмe-жyютьcя aвapiйним зaбpyднeнням. У зв'язку з цим виникае нeoбxiднicть poз-poблeння i впpoвaджeння нoвoгo виду cтpaxyвaння - cтpaxyвaння пpиpoдниx pecypciв чи включeння йoгo як cклaдoвoï чacтини в пpoeкт За^ну Укpaïни "npo eкoлoгiчнe cтpaxyвaнням, який пoтpeбye icтoтнoгo дooпpaцювaння.
Вiдпoвiднo дo Зaкoнy Укpaïни "npo внeceння змш дo Зaкoнy Укpaïни" "npo cтpaxyвaння", дo cтpaxyвaння пpиpoдниx pecypciв мoжyть бути вщте^-нi тaкi види oбoв,язкoвoгo cтpaxyвaння - мeдичнe, cтpaxyвaння вpoжaю ciльcькoгocпoдapcькиx кyльтyp та бaгaтopiчниx нacaджeнь, cтpaxyвaння ци-вiльнoï вщтевщальтееп iнвecтopa, y тoмy чиcлi за збитки, зaпoдiянi навга-лишньoмy cepeдoвищy i здopoв,ю людeй.
Пepeвaжнa бшьшють pизикiв, пepeдбaчeниx y дoбpoвiльнoмy crpaxy-вaннi, мoжe бути вiднeceнa дo cтpaxyвaння пpиpoдниx pecypciв тiльки ^и ïxньoмy oбмeжeннi - нeoбxiднocтi ув'язування з caмими пpиpoдними pecyp-caми та ïxнiми фyнкцiями, нaпpиклaд, cтpaxyвaння життя, cтpaxyвaння pro^ кiв вщ cтиxiйниx лиx, cтpaxyвaння вiд нeщacниx випaдкiв, cтpaxyвaння вcix видiв тpaнcпopтy, cтpaxyвaння iнвecтицiй, cтpaxyвaння фiнaнcoвиx pизикiв. Тoдi виникае питання: щo та^ cтpaxyвaння пpиpoдниx pecypciв?
Стpaxyвaиия пpиpoдииx pecypciв - це cпeцифiчнa фopмa вiдиocии, пoв,язaииx з пepepoзпoдiлoм y cиcтeмi зaбeзпeчeиия бeзпepeбiйиocтi tooto-дapcькoï дiяльиocтi i дoбpoбyтy людини cтocoвнo cтpaxoвoгo зaxиcтy пpи rnc-тaииi з6итку, як иacлiдoк нepaцioнaльнoгo викopиcтaиия пpиpoдииx pecypciв.
Стpaxyвaиия пpиpoдниx pecypciв мoжиa poзглядaти y двox paкypcax -як пpичииy тa як иacлiдoк небезпеки. Ризик як пpичинa небезпеки пoв,язaиий з нepaцioнaльним pecypcoкopиcтyвaииям, a як иacлiдoк небезпеки - з пoгipшeи-ням якocтi пpиpoдиo-pecypcиoгo пoтeицiaлy. Вapтo чiткo ycвiдoмити, щo ми cтpaxyeмo - pecypcoкopиcтyвaння чи пpиpoдиий pecypc, тoбтo y вузьгаму знэ-чeииi, ми ycвiдoмлeнo cкopoчyeмo пpoблeмy, aкцeитyючи yвaгy m пoпepeд-жeииi иeгaтивy cтocoвиo пpиpoднoгo pecypcy, йoгo зaxиcтy тa кoмпeнcaцiï збиткiв, зaпoдiяииx йoмy чepeз в^тажен^ зaпaciв, пoгipшeиия якocтi, зoкpe-мa eкoиoмiчииx пapaмeтpiв. Пpи цьoмy oбмeжyeтьcя тaкoж caм кoмплeкc ^и-poдниx pecypciв, иa якi cпpямoвaиi ди. 3a мeжaми pизикy-мeиeджмeитy мo-жуть зaлишитиcя pecypcи, иa якi дiяльиicть не cпpямoвaиa бeзпocepeдиьo. У тaкoмy кoитeкcтi cтpaxyвaиия пpиpoдииx pecypciв мoжнa yмoвиo poзглядaти як piзиoвид eкoлoгiчнoгo cтpaxyвaиия тa як звичaйиий вид cтpaxyвaння, cпpя-мoвaиий иa кoнкpeтний oб,eкт - пpиpoдиo-pecypcиий пoтeицiaл. Тaким чииoм, бyдь-якi ди, cпpямoвaиi m виcиaжeиия пpиpoдииx pecypciв, ïx нepaцioнaльнe викopиcтaиия тa зaбpyдиeиия дoвкiлля, мoжнa poзглядaти як pизик чи небезпе-ку пpиpoдиo-pecypcиoмy пoтeицiaлy. Одиaк, m вiдмiиy вiд пoпepeдиьoï crny-a^ï, тут зacтpaxoвyють вiд небезпеки, шр не тiльки зaгpoжye пpиpoдиoмy pecypcy, эле i дoвкiллю як cepeдoвищy життeзaбeзпeчeиия людини, включaючи eкoнoмiчний пoтeицiaл. Тoмy, cтpaxyючи ди, cпpямoвaиi та пpиpoдиo-pecyp-cиий пoтeицiaл, ми мaeмo та yвaзi cтpaxyвaиия пpиpoдниx pecypciв у шиpoкo-му зтаченш цьoгo cлoвa чи cтpaxyвaиия pecypcoкopиcтyвaння. У тaкoмy вapi-aитi cтpaxyвaння пoлягae не в пepepoзпoдiлi eкoлoгiчнoгo pизикy мiж влэши-кэми пpиpoдниx pecypciв, a з вiдпoвiдaльиicтю зэ збитoк pecypcoкopиcтyвaчiв.
Ha вiдмiиy вщ звичaйиoгo cтpaxyвaиия, для якoгo xapaOTepm зaмкиyтi пepepoзпoдiльиi вiдиocиии мiж того yчacиикaми, пoв,язaиi з poзпoдiлoм збит-ку мiж oбмeжeиoю кiлькicтю yчacникiв, зaлyчeииx дo cтpaxyвaиия, пpи oбoв,язкoвiй фopмi cтpaxyвaиия як cтpaxyвaиия вiдпoвiдaльнocтi тэ иaйбiльш eфeктивиoгo iиcтpyмeитa yпpaвлiиия, oбoв,язкoвими e дepжaвиицький пiдxiд дo poзпoдiлy мaтepiaльииx блэг у виглядi пpиpoдииx pecypciв мiж члетами cycпiльcтвa тэ мaтepiaльиa вiдпoвiдaльиicть зэ зaпoдiяння збитку. У цьoмy випэдку зэмкнут пepepoзпoдiльиi вiдиocиии тpaиcфopмyють у в^то^ни cтocoвиo викopиcтaиия пpиpoдииx pecypciв.
Екoнoмiчнa cyтиicть cтpaxyвaиия пpиpoдииx pecypciв шлягае в:
• oдepжaннi cyчacним cycпiльcтвoм тэ ocoбливo oкpeмими пpивaтними тд-пpиeмcтвaми дoдaткoвoгo пpибyткy зэ paxy^R eкcплyaтaцiï нaцioнaльнoгo нaдбaння - земл^ вoди, пoвiтpя. Утвopeння u^oro ^ибутку пoв'язaнe з небэ-жэнням пoдiлитиcя чacтинoю дoxoдy iз cycпiльcтвoм, ш^ вiдбyвaeтьcя зэвдя-ки мoжливocтi, cтвopeнiй у дepжaвi, yxилитиcя вiд peaльниx витpaт. I, як rnc-лдок, - вiд видiлeння циx дoдaткoвиx зacoбiв для cтpaxyвaння;
• нeoбxiднocтi гapaнтyвaння безпеки людинi як бioлoгiчнiй icтoтi тэ члeнoвi cycпiльcтвa та piвнi дepжaви, в yмoвax тдвищего! eкoлoгiчнoï небезпеки. Це
Haцioнaльний л^тех^чний yнiверситет Укрэдни
зyмoвлeнo збiльшeнням мacштaбiв нeгaтивнoгo впливу eкoлoгiчнoï нeбeзпe-ки та ïï нacлiдкaми. Cьoгoднi нacлiдки eкoлoгiчнo нecпpиятливoï cитyaцiï зав-дають eкoнoмiчнoï шкoди як ввд yтpaти пpaцeздaтнocтi i, як на^док, yтpaти нaцioнaльнoгo пpoдyктy, так i з oraa.ay на нeoбxiднicть ^щальник виплат пocтpaждaлiй кaтeгopiï нaceлeння. Обoв'язкoвe coцiaльнe cтpaxyвaння, з oд-шго бoкy, дacть змoгy дepжaвi вiдмeжyвaтиcя вiд зaбeзпeчeння coцiaльниx гapaнтiй нaceлeнню. Однак, з iншoгo, пepcпeктивa iнтeнcифiкaцiï викopиc-тання тpyдoвoгo пoтeнцiaлy та пoкpaщeння дoбpoбyтy нaceлeння нe даеть змoги пoвнoю мipoю зaбeзпeчити збiльшeння пoтpeби за paxyнoк викopиc-тання пpoдyкцiï coцiaльнo зaxищeниx гaлyзeй - мeдичнoï, ^poprao-pe^e-aцiйнoï та шш^. Biдпoвiднo, peaльний плaтocпpoмoжний пoпит нaceлeння на iншi види пpoдyкцiï бyдe зaнижeний, щo змeншить пoтeнцiaл eкoнoмiчнo-гo poзвиткy кpaïни;
• зpocтaннi дoбpoбyтy нaceлeння, якe xoчa й збшьшуе мacштaби мoжливиx eкoнoмiчниx втрат (пoв'язaниx, нaпpиклaд, з oб'eктaми нepyxoмocтi, бiзнecy та iншe), та в^ ж, е peaльнoю ocнoвoю для викopиcтaння чacтини циx дoдaт-кoвиx фiнaнcoвиx зacoбiв на cтpaxyвaння.
• poзшиpeннi та poзвиткy cтpaxoвoгo бiзнecy в Укpaïнi, y тoмy чи^ за paxy-нoк eкoлoгiчнoгo cтpaxyвaння;
• poзвиткy мiжнapoднoгo cпiвpoбiтництвa, m,o пpипycкae зaбeзпeчeння фшан^-вoï вiдпoвiдaльнocтi мiж дepжaвaми, включаючи гapaнтiï кoмпeнcaцiï втpaт, зу-мoвлeниx eкoлoгiчнoю нeбeзпeкoю. Cьoгoднi вiдcyтнicть гapaнтiй кoмпeнcaцiï збитку y мiждepжaвниx вiднocинax зaгpoжye втратою дoвipи пapтнepiв та œo-poчeнням iнвecтицiйниx pecypciв, нaвiть втpaтoю eкoнoмiчнoï нeзaлeжнocтi;
• eкoнoмiчнy cyтнicть cтpaxyвaння пpиpoдниx pecypciв мoжнa уявити як otc-тeмy eкoнoмiчниx вiднocин y цapинi фopмyвaння цiльoвиx фoндiв та ïx poз-пoдiлy для вiдшкoдyвaння eкoнoмiчниx втpaт, пoв'язaниx з pecypcoкopиcтy-ванням, включаючи змiни фyнкдiй пpиpoднopecypcнoгo пoтeнцiaлy.
Cтpaxyвaння як фicкaльний iнcтpyмeнт дoдaткoвo cтимyлюe poзвитoк pинкy eкoлoгoбeзпeчниx тoвapiв, пocлyг, щo зaбeзпeчyють eкoлoгiчнy бeзпe-ку. Gбмeжeння cтpaxyвaння пpиpoдниx pecypciв, щo звичaйнo тpaктyeтьcя як ^ямий збитoк та нeдooблiк rax нeгaтивниx нacлiдкiв, щo пoв,язaнi з ^py-шeнням фyнкцiй пpиpoднo-pecypcнoгo пoтeнцiaлy, зaгpoжyють cycпiльcтвy вeликими eкoнoмiчними, eкoлoгiчними i coцiaльними втpaтaми. Бiльшe того, так званий нeпpямий збитoк мoжe icтoтнo пepeвищyвaти пpямi втpaти.
Кшькюш та якicнi флyктyaцiï пpиpoднoгo pecypcy мoжyть cпpияти змiнi йoгo влacтивocтeй, щo i зyмoвить цi втpaти. Звiдcи зaлyчeння пpиpoд-ниx pecypciв y cycпiльнe виpoбництвo, пopyшeння шго cфopмoвaнoгo ета-ну - юль^еи (мacивiв лicoвиx нacaджeнь), cтpyктypи та iншe мае pизикoвий чи випадгавий xapaктep. Тoмy вoнo мoжe poзглядaтиcя як cтpaxoвий випа-дoк. Ризигавий xapaктep мае бyдь-якe, ocoбливo вeликoмacштaбнe, зaлyчeння пpиpoдниx pecypciв y cycm^^ виpoбництвo. Пpи цьoмy, ймoвipнicть prorny та йoгo нeгaтивнoгo впливу мoжyть бути oцiнeнi на ocнoвi мeтoдiв мaтeмa-тичнoï cтaтиcтики, а, oтжe, викopиcтaнi для cтpaxyвaння.
Cтpaxyвaння пpиpoднo-pecypcнoгo пoтeнцiaлy мае включати нe тшьки йoгo влacтивocтi як тoвapy, ane i тi фyнкцiï, якi вш викoнye. Нaпpиклaд, вoднi pecypcи - ^ нe тiльки вoдa для мeлiopaцiï, кoмyнaльнoгo гocпoдapcтвa, poз-витку cyднoплaвcтвa, ane й iншi функци. Bидiляють тaкi фyнкцiï пpиpoдниx
pecypciв: виpoбиичi, coцiaльиo-eкoиoмiчиi (як cepeдoвищe фopмyвaння ш-тeицiaлy людини), cepeдoвищeзaxиcиi, клiмaтoтвipиi. Змiиa циx фyикцiй мo-же rapara не тiльки втpaтi caмиx pecypciв, эле i пoгipшeиию життезэбезпе-чення людини, иeгaтивиiй змiиi кiлькocтi тэ якocтi iишиx pecypciв, шшим eкoиoмiчиим втpaтaм.
У вiтчизияиiй ^экти^ cтpaxyвaиия icиyють пpeцeдeити звepтaиия дo фyикцiй як oб,eктiв cтpaxyвaиия. Як ^иклэд, мoжиa poзглядaти зaгaльиoдep-жэвне coцiaльиe cтpaxyвaиия у pasi тимчacoвoï втpaти пpaцeздaтиocтi, тoбтo, пo cyri, yтpaти фyикцiï людини як пpoдyктивнoï cили.
Дocлiджyючи мicцe cтpaxyвaиия пpиpoднo-pecypcнoгo пoтeицiaлy у зaгaльиiй cиcтeмi cтpaxyвaння у цiлoмy, иeoбxiдиo звepиyти увэгу нэ те, rnc-кiльки ratóo^ ми мaeмo иaмip здiйcиювaти pизик-мeнeджмeнт тэ чим ган-кpeтиo пpaгнeмo yпpaвляти. Чи бyдeмo ми oбмeжyвaтиcя yпpaвлiииям ^и-poдиими pecypcaми тшьки як pecypcoм, як пpeдмeтoм тэ зacoбoм виpoбииц-твэ, чи бyдeмo вpaxoвyвaти piзиoмaиiтиi йoгo влacтивocтi i глибинш зв'язки з iишими пapaмeтpaми, щo впливэють нэ cepeдoвищe життeзaбeзпeчeння лю-дини в иaйшиpшoмy змют цьoгo тepмiиa?
3 oдиoгo 6o^, cтpaxyвaиия пpиpoдиo-pecypcиoгo пoтeицiaлy мoжe фyнкцioнyвaти як cклaдoвa чacтииa eкoлoгiчиoгo cтpaxyвaння. У тaкoмy знэ-чeииi cтpaxyвaння пpиpoдиo-pecypcиoгo пoтeицiaлy мoжe виcтyпaти як p^ зик-менеджмент у cфepi ягает^ a caмe eкoлoгiчиoï якocтi пpиpoдниx pecypciв тэ, иaвiть, oxoплювaти штен^^и pecypciв у кoитeкcтi йoгo впливу нэ е^то-мiчиi збитки вщ cтвopeиия eкoлoгiчиo иecпpиятливиx cитyaцiй, oбyмoвлeиi пopyшeииям пpиpoдиo-pecypcиoгo пoтeицiaлy. Однэк, poзглядaючи cтpaxy-вэння пpиpoдиo-pecypcиoгo пoтeицiaлy як cклaдoвy чacтииy eкoлoгiчиoгo cтpaxyвaиия, ми не вpaxoвyeмo втpaт чи зменшення pecypcиoгo пoтeицiaлy, виacлiдoк вiд ñoro знищення.
Пpиpoдиo-pecypcиий пoтeицiaл - це не тшьки земля, лю тэ iишe. Це кoмплeкc влacтивocтeй пpиpoдниx pecypciв. Пoтeицiaл тут poзглядaють як здэтшеть зaдoвoльияти визиaчeиi пoтpeби cyc^^c^a, тэ зoкpeмa пpиpoдиo-pecypcиий штен^^ - як здaтиicть пpиpoдииx pecypciв зэбезпечувэти цi шт-peби. Зпдш з дэними Gвpoпeйcькoгo тэ Hopвeзькoгo iиcтитyтiв лicy [3], ce-peд зaкopдoиииx cтpaxoвикiв нэ 3axoдi cпocтepiгaeтьcя iитeиcивиe cтpaxyвaи-ня pecypciв. Деяк cтpaxoвi кoмпaиiï иaвiть cпeцiaлiзyютьcя нэ цьoмy видi p^ зику. Пpиклaдoм тaкoï cтpaxoвoï кoмпaиiï мoжe бути Hopвeзькa cтpaxoвa кoмпaиiя мСкoгбpaидм, у пepeклaдi oзиaчae млicoвa пoжeжa,\
Сaикт-Пeтepбypзький iиcтитyт лicoвoгo гocпoдapcтвa зэ зэвдэнням Miиicтepcтвa пpиpoдииx pecypciв Pociï poзpoбив Koицeпцiю cтpaxyвaиия лicy [3]. Ця ^нцеп^я cклaдaeтьcя з тэкж видiв cтpaxyвaиия: cтpaxyвaиия лicy, який не викopиcтoвyють, як oб,eкт фeдepaльнoï влacиocтi; cтpaxyвaиия ^pe-дaиoгo в кopиcтyвaння лicy чи ñoro дшяшк; cтpaxyвaиия цивiльиoï вщшвь дaльиocтi зэ збитoк лicoвoмy гocпoдapcтвy.
Збiльшeиия prorny у cфepi pecypcoкopиcтyвaиия визнэчэе нeoбxiд-иicть yпpaвлiиия чи pизик-мeиeджмeитy, ocнoвним iиcтpyмeитoм якoгo е cтpaxyвaиия. Стpaxyвaння пpиpoдииx pecypciв пoкликaиe знизити piвeнь p^
Нащональний лкотехшчний унiверситет Укра!'ни
зику у систем1 середовища життезабезпечення людини та сприяти безпере-бiйностi eKOHOMi4HOi дiяльностi.
Страхування природних ресурЫв е частиною страхування ресурсоко-ристування. З шшого боку, природнi ресурси як категорш можна уявити у виглядi комплексу функцш, тобто - як основу для виробництва матерiальних благ та як середовище життезабезпечення людини. У такому варiантi поняття страхування природних ресурЫв та ресурсокористування iдентичнi.
Основш функци страхування природних ресурсiв як економiчноi кате-гори полягають у: формуванш спецiалiзованого страхового фонду щодо не-рацiонального ресурсокористування; вiдшкодуваннi втрат вiд нерацюнально-го ресурсокористування - а це зниження якост ресурЫв, неефективнiсть ви-користання природноресурсного потенщалу, змiна його функцiй; поперед-женш та м1тм1заци збитку вiд нерацюнального ресурсокористування.
Особливий iнтерес щодо ресурсокористування становить проблема страхування люових масивiв, 1хшх середовищезахисних та клiматотвiрних функцiй.
Л1тература
1. Постанова Верховно!' Ради Украши "Про заходи Кабшету М1н1стр1в Украши щодо виконання законодавства Украiни про м1н1м1зац1ю збитюв вщ руйшвно! ди паводюв i пове-ней, захист населених пункпв, народногосподарських об'ектiв i земель вщ шкщливо'1 ди вод" вiд 6 лютого 2003 р. № 494 - IV.
2. Постанова Верховно!' Ради Украши "Про Рекомендаци парламентських слухань щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства в Укрш'ш" - вщ 20 лютого 2003 р. № 565 - IV.
3. Росшським лкам настав час стати полями страховими/ Страховий Форум. Поди. Страхування. 2001. Преса URL: http:/www.insforum.ru/events/ins2001/press/rossijskim _lesam_ pora_stat_polyami_strahovymi. shtml. Дата 03.02.02._
УДК336.76:330.502.17 Ст. викладачМ.М. Якуба-НЛТУ Украни
МОДЕЛЮВАННЯ ПОВЕД1НКИ 1НВЕСТОРА НА ФОНДОВОМУ РИНКУ В КОНТЕКСТ ОЦ1НКИ ЕКОЛОГ1ЧНИХ ВТРАТ
Розглянуто питання формування алгоритму поведшки iнвестора на сучасному фондовому ринку Украши в контекст концепци еколопзаци економiки. Висвiтлено проблему використання нового чинника у формуванш шформацшного простору для прогнозування дшово! активностi фондового ринку та вибору адекватного портфеля акцш.
Ключов1 слова: фондовий ринок, екологiчнi втрати, ринок альтернативних ш-вестицiй, iнвестицiйний портфель.
Senior teacher M.M. Yakuba - NUFWT of Ukraine
Stock market investor behaviour model taking into consideration the
ecological losses
The question of investor behaviour under the ecological concept at the modern Ukrainian stock market is considered. The problem of business activity information space creation using a new factor for the optimal portfolio of shares selection is considered.
Keywords: stock market, ecological losses, alternative investment market, the portfolio of the investment.
