CC BY
13
ЕК0Н0М1ЧН1 ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ГАЛУЗЕЙ ТА ВИД1В EKOHOMI4HOÏ Д1ЯЛЬНОСТ1
власну конкурентоспроможнють та протистояти тиску великого 6i3Hecy.
Список використаних джерел
1. Колотуша М.В. lнновацiйна активнicть пщприемств харчово! про-миcловоcтi: упорядкування та динамiка паpаметpiв (таблицi) / М.В. Колотуша, С.А. Петруха // Eкономicт. - 2007. - №3. - С. 35-81.
2. Мостенська Т.Н. Стан та перспективи розвитку ринку продо-вольчих товаpiв в Укра'н / Т.Н. Мостенська // Харчова i переробна пpомиcловicть. - 2009. - №1 (353). - С. 8-12.
3. Сливоцки А. Как расти, когда рынки не растут / А. Сливоцки, Р. Вайз // - М.: Эскмо. 2006. - 256 с.
4. Сеpбiненко Н. Маркетингова товарна полiтика виробничого пщ-приемства Укра!ни / Н. СербЫенко, М. Гергель // Eкономiка та пщ-приемництво. Держава та регюни.- 2007. - №3. - С. 220-224.
5. Сет Годин. Идея-вирус? Эпидемия! Заставьте клиентов работать на ваш сбыт / Сет Годин // - СПб.: Питер, 2005. - 288 с.
6. Сет Годин. Все маркетологи - лжецы. Талант творить истории, которые так ждет этот недоверчивый мир / Сет Годин // - М.: Эксмо, 2006. - 368 с.
C.I. ДАНИЛЮК,
здобувач, Нацюнальний университет 6iopecypciB i природокористування Украни
Методичне забезпечення ефективного розвитку страхування сшьськогосподарських культур
Стаття присвячена ефективному poçBèTKOBi страхування сшьськогосподарських культур та його методичному забезпеченню. Ключов'1 слова: страхування, ризики, сльськогосподарськ культури, методика, Ыматичн умови.
С.И. ДАНИЛЮК,
соискатель, Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины
Методическое обеспечение эффективного развития страхования
сельскохозяйственных культур
Статья посвящена эффективному развитию страхования сельскохозяйственных культур и его методическому обеспечению.
Ключевые слова: страхование, риски, сельскохозяйственные культуры, методика, климатические условия.
S.I. DANULYUK,
graduate student, National University of Life and Environment Sciences of Ukraine
Methodical providing of effective development of agricultural
cultures insurance
The article is devoted to the development of effective crop insurance and its methodologies. Keywords: insurance, risks, crops, methods, climatic conditions.
Постановка проблеми. У сшьському гоcподаpcтвi на отримання юнцевих результа^в виробництва впливае без-лiч чинниюв - як обумовлених дiяльнicтю людини i керова-них нею (дотримання технологи оброб^ку культури, свое-часне i в повному обcязi проведення агpохiмiчних заходiв, сшгозатримання в зимовий перюд тощо), так i л, управлЫ-ня якими вельми утруднено для людини або взагалi немож-ливо. Серед останшх основне мюце займають природно-бюлопчш умови виробництва, piвень зволоженост Грунту, температурний режим, кшьюсть i розподш сонячно! pадiа-цп в лiтнiй перюд та rnrni умови, що безпосередньо вплива-ють на врожайнють сшьськогосподарських культур. Також серед основних чинниюв слщ вщзначити наявнють i стан машин i агрега^в у господарств^ правильне регулювання техшки, щоб уникнути втрат врожаю при збиранн i тран-cпоpтyваннi зерна тощо.
В Укра'н ciльcькогоcподаpcьке виробництво е досить ри-зикованим. Це пояснюеться першою чергою складною за-гальною економiчною ситуа^ею в кра!ы i в аграрному сек-тоpi економiки зокрема; вщсутнютю розвинено! систем кредитування та страхування сшьського господарства, де-фiцитом обгових коштiв у ciльcьких товаpовиpобникiв та Ы. По-друге, клiматичнi умови Укра'ни вельми неcпpиятливi для бiльшоcтi вирощуваних культур.
Одьлею ¡з серйозних перешкод ефективного розвитку страхування сшьськогосподарських культур на сучасно-му етап¡ е проблема методичного його забезпечення. Вона проявляеться у в¡дсутност¡ единого порозумЫня, стандарту у вс¡х учасниюв страхових правов¡дносин у питаннях ви-значення страхово'!' вартост¡, страхово' суми, страхового вщ-шкодування тощо. Безумовно, дана проблема обумовлена як прогалинами законодавства, так ¡ в цшому вщсутнютю ч¡ткоï стратеги державно'!' пщтримки страхування сшьсько-господарських ризик¡в.
Лнал13 дослщжень та публшац/й з проблемы. Питан-ням страхування в управлЫы ризиками с¡льського господарства в Укра'У та напрямам п¡двищення його ефективност присвячено прац¡ O.G. Гудзь [1], В.В. КрестьянЫово'!', Н.В. Q-лецько' [2], В.Д. Пантелеева, О.Ю. K¡прeeва [3], О.В. Прика-зюк [4], О. Свютунова [5] та ¡н. Але сл¡д в¡дзначити, що бшьш детального розгляду потребують таю питання, як методичне забезпечення ефективного розвитку страхування сшьськогосподарських культур.
Метою статт е розробка методичного забезпечення ефективного розвитку страхування сшьськогосподарських культур.
Виклад основного матер1алу. Для оцЫки важливос-т виршення методичних проблем страхування сшьськогос-
168 Формування ринкових вщносин в YKpa'rni № 12 (163)/2014
© C.I. ДАНИЛЮК, 2014
ЕК0Н0М1ЧН1 ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ГАЛУЗЕЙ ТА ВИД1В ЕК0Н0М1ЧН01 Д1ЯЛЬНОСТ1
подарських культур слщ насамперед роз^ратися в його по-нятмному апарат1, осктьки основы стры моменти першою чергою пов'язан або з нерозумЫням основ теорп страховой справи, або просто з небажанням окремих страхових ком-панм при оформлены догов^них вщносин з стьськогоспо-дарськими товаровиробниками вносити яснють у алгоритм розрахунку ключових показниюв.
У теорп страховой справи ¡снують таю тюно пов'язан м1ж собою поняття: стьськогосподарський страховий ризик, страхова вартють, страхова сума, страхове забезпечення ¡ три йй орган¡зац¡йн¡ форми (система пропорцмного страхового забезпечення, система граничной вщповщальност ¡ система першого ризику), а також збиток, страхове вщшкоду-вання ¡ франшиза.
Стьськогосподарський страховий ризик (страховий ризик) - ризик загибел¡ (втрати, пошкодження) застрахова-них пос¡в¡в (посадок), загибел¡ (недобору, недоотримання) застрахованого врожаю, загибел¡ (втрати, вимушеного забою, вимушеного знищення, травматичного пошкодження або захворювання) застрахованих стьськогосподарських тварин, птиф, крол¡в, хутрових зв¡р¡в, бджолос¡мей ¡ тварин-ницькой продукций, що належать стьськогосподарському то-варовиробников¡ на правах власност або на ¡нш¡й законна п¡дстав¡, внасл¡док настання страховой поди, яка передбачена договором страхування [6, с. 1].
Страхова вартють, або поНншому страхова оцЫка, являе собою в майновому страхуванн д¡йсну вартють майна. Пос¡ви с¡льськогосподарських культур приймаються на страхування за умови, якщо догов^ укладаеться на всю площу посЫв (посадки) с¡льськогосподарськоí культури. При чггко виражен¡й пер¡одичност¡ плодоношення по зернових багатор¡чних культурах середня урожайнють визначаеться по роках, вщповщному роц¡, п¡д врожай якого укладаеться догов^ страхування. Тобто при страхуванн врожаю в парному роц середня врожайн¡сть визначаеться за п'ять парних рокв, а при страхуванн врожаю непарного року - за п'ять непарних роюв з останых десяти.
У раз¡ в¡дсутност¡ даних для визначення середньой вро-жайност с¡льськогосподарських культур ¡ багатор¡чних на-саджень за попередн¡ п'ять роюв, при укладанн¡ договору страхування в розрахунок може братися середня врожай-нють з посвной (посадковой) площщ за вказаний пер¡од. При укладанн договор¡в страхування за основу можуть прийма-тися ц¡ни з ¡нших оф¡ц¡йних джерел (Торгово-промислова палата, б^жа та ¡н.). Страхова варт¡сть посадок багаторнних насаджень визначаеться за залишковою балансовою вар-т¡стю посадок за даними бухгалтерського облку на момент укладання договору страхування.
Наступним найбтьш важливим показником, що характе-ризуе ¡стотн¡ умови договору страхування, е страхова сума. Страхова сума при страхуванн врожаю стьськогосподар-ських культур ¡ багатор¡чних насаджень встановлюеться у договор¡ страхування на п¡дстав¡ страховой вартост майбут-нього врожаю ¡ р¡вня страхового покриття [6, с. 9]. На прак-тиц¡ це породжуе безмежну свободу у встановленн йй розмЬ р¡в, а найголовыше, безл¡ч науково необгрунтованих п¡дход¡в до визначення страхового вщшкодування.
Близьким до показника «страхова сума» за сво'йм змютом е ¡нший показник - «страхове забезпечення». Страхове за-
безпечення - це рвень вартост майна, на яке воно застраховано (страховой суми), по вщношенню до його страховой вартоси що виражаеться у вщсотках в¡д зазначеной вартост або нормуеться в гривнях на один об'ект страхування.
З метою стимулювання повного страхового забезпечення видтяють дв¡ орган¡зац¡йн¡ форми страхового забезпечення
- систему пропорцмного страхового забезпечення ¡ систему першого ризику [7, с. 27].
При систем¡ пропорфйного страхового забезпечення страхувальников¡ вщшкодовуеться не вся сума збитку, а лише сттьки в¡дсотк¡в, на сктьки було застраховане май-но. Наприклад, якщо страхова сума дорюнюе 80% страховой вартоси то ¡ страхове в¡дшкодування становитиме 80% збитку, а частина збитку (20%) залишаеться на ризи-ку страхувальника. Зазначену частку страхувальника в по-критт¡ збитку В.В. Шахов називае франшизою, або власним утриманням страхувальника [8, с. 26].
Система першого ризику передбачае виплату страхового вщшкодування в розмр фактичного збитку, але не бть-ше, н¡ж заздалег¡дь встановлена сторонами страхова сума. При цьому весь збиток у межах страховой суми (перший ризик) компенсуеться повнютю, а збиток понад (другий ризик)
- взагал¡ не вщшкодовуеться. У страхуванн стьськогосподарських культур ця оргаызацмна форма страхового забезпечення н раыше, н в даний час не використовувалася. Слщ зазначити, що якщо майно застраховане в повый вартос-т¡, то зникае р¡зниця м¡ж зазначеними системами страхового забезпечення ¡ в¡дбуваeться повне вщшкодування збитку.
Розм^ втрати (загибел^ або частковой втрати (недобору) врожаю стьськогосподарських культур ¡ врожаю багаторнних насаджень визначаеться як ктьюсы втрати врожаю на площщ посюу (посадки), що обчислюються як р^ниця м¡ж його варт¡стю на одному га в середньому за останн п'ять роюв ¡ фактичною вартютю даного року за цЫами, що встановлен¡ при укладанн¡ договору страхування:
А1 = (П х (Вср - Вф)) х Ц,
де А1 [грн.] - розм¡р втрати (загибел¡) або частковой втрати (недобору) врожаю стьськогосподарськой культури, врожаю багаторнних насаджень;
Вф [ц/ га] - врожайнють стьськогосподарськой культури ¡ багатор¡чних насаджень (для багатор¡чних насаджень - з урахуванням щтьност посадок) з постной (посадковой) пло-|щ в поточному роц¡;
Ц [грн.] - середня цЫа реалвацп 1 центнера стьськогосподарськой продукций, прийнята при розрахунку страховой вартост¡ в договор¡ страхування.
Розм¡р втрати (загибел^ або частковой втрати посадок багаторнних насаджень, включаючи розплщники, визначаеться за формулою:
А2 = К х Б ,
2 н в1
де А2 [грн.] - розм^ втрати (загибел^ або частковой втрати посадок багаторнних насаджень, включаючи розплщники, з застрахованой площ^
Кн [шт.] - ктьюсть загиблих насаджень;
Бв [грн.] - залишкова балансова варт¡сть одного багато-р¡чного насадження, визначена у договор¡ страхування.
У страхов¡й практиц¡ також застосовуеться система граничного страхового забезпечення, при яюй в¡дшкодовуeться
Формування ринкових вщносин в Украйн № 12 (163)/2014 1 69
EKÜHÜMI4HI ПPÜБЛEMИ PÜЗBИTKУ ГAЛУЗEЙ TA BИДIB EKÜHÜMI4HÜÍ ДIЯЛЬHÜCTI
збитoк, який визнaчaeтьcя як piзниця мiж зaздaлегiдь o6ó-мoвленoю межею i дocягнyтим piвнем дoxoдy. Якщo y зв'язку зi cтpaxoвим випaдкoм piвень пpибyткy cтpaxyвaльникa ви-явивcя нижче вcтaнoвленoí' меж^ вiдшкoдyвaнню пiдлягae piзниця мiж межею i фaктичнo oтpимaним дoxoдoм.
Д^чу cиcтемy cтpaxyвaння ciльcькoгocпoдapcькиx куль-тyp, звичaйнo, мoжнa тiльки чacткoвo ввaжaти cиcтемoю cтpaxyвaння дoxoдiв, щo виpaжaeтьcя в кoмпенcaцií' недoбo-py вpoжaю внacлiдoк неcпpиятливиx пpиpoдниx явищ, який пoзнaчaeтьcя нa пiдcyмкax дiяльнocтi тoвapoвиpoбникiв. ЗД-нaк дaнa cиcтемa дуже зpyчнa для cтpaxyвaння ciльcькoгoc-пoдapcькиx кyльтyp.
Пpи cтpaxyвaннi ciльcькoгocпoдapcькиx кyльтyp зaздa-легiдь oбyмoвленoю межею ввaжaeтьcя cеpедня п'ятиpiчнa вapтicть ypoжaю з 1 га кoнкpетнoï кyльтypи, poзpaxoвaнa зa вкaзaнoю вище метoдикoю. Якщщэ в пoтoчнoмy poцi у зв'язку з неcпpиятливими пoгoдними явищaми фaктичнa вapтicть вpoжaю з 1 га буде нижче вкaзaнoï межi, piзниця мiж межею i вiдпoвiднoю величинoю пoтoчнoгo poкy ввaжaeтьcя збиткoм.
Ücoбливicтю cтpaxyвaння ciльcькoгocпoдapcькиx кyльтyp е мoжливicть oднoчacнoгo пoeднaння пpoпopцiйнoí' cиcтеми i ^стеми гpaничнoгo cтpaxoвoгo зaбезпечення. ^pixia мo-же зacтocoвyвaтиcя в дaний чac, тoмy як чиннa нopмaтивнa бaзa вкaзye нa те, i^o cтpaxoвa cyмa мoже вcтaнoвлювaтиcя зa yгoдoю cтopiн у дoгoвopi cтpaxyвaння ciльcькoгocпoдap-cькиx кyльтyp, дpyгa - oбyмoвленa зaтвеpдженим пopядкoм визнaчення cтpaxoвoгo збитку.
Poзглянемo мoжливicть зacтocyвaння фpaншизи, якa яв-ляе coбoю неoплaчyвaнy чacтинy збитку i вcтaнoвлюeтьcя у вiдcoткax вiд cтpaxoвoï cyми aбo у твеpдiй гpoшoвiй cyмi. Дo-гoвopoм cтpaxyвaння пеpедбaчaeтьcя безyмoвнa фpaнши-зa - чacтинa збитку, !o не пiдлягae вiдшкoдyвaнню i у вcix випaдкax виpaxoвyeтьcя iз cyми cтpaxoвoгo вiдшкoдyвaння.
Фpaншизa зa pизикaми «гpaд» тa (aбo] «вoгoнь» вcтaнoв-люeтьcя у вiдcoткax вiд cтpaxoвoï cyми oкpемo пo кoжнoмy зacтpaxoвaнoмy пoлю у poзмipi 30-50%. Фpaншизa зa pе-штoю pизикiв вcтaнoвлюeтьcя у вiдcoткax вiд cтpaxoвoí' cyми в цiлoмy зa дoгoвopoм теж у poзмipi 30-50% [9].
Але пopядoк 'ff зacтocyвaння, ocoбливo ocтaннiм чacoм, не пpocтo викликae бaгaтo питaнь, a й чacтo взaгaлi пoзбaв-ляе вcякoгo iнтеpеcy дo cтpaxyвaння ciльcькoгocпoдapcькиx тoвapoвиpoбникiв. Уcе це е pезyльтaтoм вiдcyтнocтi eдинo-ro пiдxoдy дo poзyмiння poлi цьoгo iнcтpyментy, який, з oд-нoгo бoкy, дiйcнo виoкpемлюe, в гpoшoвoмy виpaзi, вплив елементiв безгocпoдapнocтi в pеaлiзaцií' aгpoтеxнoлoгiй i не пoкpивae вiдпoвiднo викликaнy ними чacтинy збитку, з rnrno-ro - фpaншизa виcтyпae oб'eктивнoю oбcтaвинoю зниження cтpaxoвoгo тapифy, тим caмим cпpияe дocтyпнocтi CTpaxy-вaння ciльcькoгocпoдapcькиx кyльтyp бтыхлй кiлькocтi тoвa-poвиpoбникiв.
Ha cyчacнoмy етaпi гoлoвнa пpoблемa викopиcтaння без-yмoвнoí' фpaншизи пpи cтpaxyвaннi ciльcькoгocпoдapcькиx кyльтyp пoлягae в тoмy, !o не зpoзyмiлo, пpи якiй ^сте-мi cтpaxoвoгo зaбезпечення "ГГ дoцiльнo зacтocoвyвaти. Ca-ме вiд oбrpyнтoвaнoгo, oптимaльнoгo вapiaнтy, щo вpaxoвye iнтеpеcи cтpaxoвикa i cтpaxyвaльникa, зaлежaтиме ocтaтoч-ний poзмip cтpaxoвoгo вiдшкoдyвaння. Ha нaше пеpекoнaн-ня, в ый дiйcнo е пoтpебa у випaдкy, кoли pеaлiзyeтьcя тiльки
oднa гpaничнa cиcтемa cтpaxoвoгo зaбезпечення i пpи цьo-му не викopиcтoвyeтьcя пpoпopцiйнa cиcтемa.
Taкa cитyaцiя мoжливa, нaпpиклaд, зa yмoви, щo cтpaxoвa cyмa визнaченa у poзмipi 100% cтpaxoвoí' вapтocтi вpoжaю кoнкpетнoï ciльcькoгocпoдapcькoí' кульки. Якщo пopяд iз гpaничнoю cиcтемoю cтpaxoвoгo зaбезпечення, якa зa œo-'м екoнoмiчним змicтoм е бaзиcoм cтpaxyвaння c^^ra-гocпoдapcькиx кyльтyp, викopиcтoвyeтьcя oднoчacнo i пpo-пopцiйнa cиcтемa, зacтocyвaння фpaншизи, нa нaш пoгляд, щoнaйменше не cпpaведливo пo вiднoшенню дo тoвapoви-poбникiв. Пo-пеpше, ™му щo вpoжaй зacтpaxoвaний не нa пoвнy cтpaxoвy вapтicть, тoбтo певнa ïï чacтинa вже не пo-кpивaeтьcя cтpaxyвaнням, a oтже, знaxoдитьcя нa влacнoмy yтpимaннi cтpaxyвaльникa. ^^pyre, пpи визнaченнi CTpa-xoвoгo вiдшкoдyвaння збитoк poзpaxoвyвaтиметьcя в тoмy вщвдтку вiд cвoeï пoвнoï величини, в ягаму cтaнoвить вiднo-шення cтpaxoвoï cyми дo cтpaxoвoí' вapтocтi вpoжaю. Caме це кopигyвaння збитку i дoзвoлить дocягти тиx цiлей, як пoклa-денi теopieю cтpaxoвoí' cпpaви у змicт i пpизнaчення тaкoгo меxaнiзмy, як фpaншизa.
Cтpaxoвi кoмпaнií' пpи yклaдaннi дoгoвopiв cтpaxyвaння ciльcькoгocпoдapcькиx кyльтyp, як пpaвилo, зaмoвчyють пpo yмoви виплaти cтpaxoвoгo вiдшкoдyвaння, oбмежyютьcя тть-ки виcвiтленням зaгaльнoгo пopядкy визнaчення шкoди, га-pиcтyючиcь тим, щщэ caмi тoвapoвиpoбники не виявляють ocoбливoгo iнтеpеcy дo цieï cклaдoвoï дoгoвopy, пpинaймнi, дo тoгo мoментy, пoки не кoнcтaтyють фaкт впливу неcпpиятли-виx пoгoдниx явищ нa picт тa poзвитoк зacтpaxoвaниx куль^.
Kpiм poзглянyтиx пpoблем icнyють rnrni, не менш вaжливi питaння метoдичнoгo зaбезпечення cтpaxyвaння c^^ra-гocпoдapcькиx куль^, щo вимaгaють вдocкoнaлення. Зo-кpемa, дoцiльнo зyпинитиcя нa деякиx з ниx.
Пеpш зa вcе чiткo poзiбpaтиcя з oб'eктoм cтpaxyвaн-ня. Пpи poзpoбцi yмoв cтpaxyвaння виникae питaння щ^-дo oб'eктa cтpaxyвaння: cтpaxyeтьcя вpoжaй ycix зacтpaxo-вaниx кyльтyp у cyкyпнocтi aбo oкpемиx кyльтyp? Haпpиклaд, у paдянcький пеpioд cтpaxyвaвcя вpoжaй (вaлoвий збip) ycix кyльтyp в cyкyпнocтi як единий oб'eкт cтpaxyвaння [10, c. 41].
Пoгoднi yмoви, нaвiть у ц^му cпpиятливi, пpaктичнo ыга-ли не бyвaють тaкими для вcix ciльcькoгocпoдapcькиx куль-тyp, тoбтo юнуе oднa-двi кyльтypи, зa якими вpoжaйнicть виявляeтьcя нижче зaклaденoí' в дoгoвopi cтpaxyвaння. Ha пoкpиття збиткiв зa цими кyльтypaми i витpaчaeтьcя щopiчнo ocнoвнa чacтинa зiбpaниx cтpaxoвиx вне^в нaвiть у cпpи-ятливi po^. Пpи цьoмy cтpaxoвi вiдшкoдyвaння виплaчyють-cя i тoдi, як пoкaзye пpaктикa, кoли пo зacтpaxoвaнiй rpyrn кyльтyp збитку немae aбo нaвiть е вiдчyтнa пpибaвкa. ^к-ше кaжyчи, тoвapoвиpoбник, не зaзнaвши pеaльниx збиткiв, зa paxyнoк cтpaxyвaння oтpимye дoдaткoвий дoxiд. Cтpaxoвa виплaтa в пoдiбнiй cитyaцiï втpaчae екoнoмiчний cенc i веде дo неpaцioнaльнoгo витpaчaння cтpaxoвиx pезеpвiв. Уcе це вимaгae змiн у нopмaтивнiй бaзi, щo cтвopять мoжливicть cтpaxyвaння вpoжaю вcix ciльcькoгocпoдapcькиx кyльтyp, щo вiднocятьcя дo oднopiднoï гpyпи, як eдинoгo oб'eктa.
Дpyге питaння пoв'язaне з тим, !o cтpaxyeтьcя: мaйбyт-ый вpoжaй aбo пociви ciльcькoгocпoдapcькиx куль^? Як-щo веcти мoвy пpo cтpaxyвaння пociвiв ciльcькoгocпoдap-cькиx куль^, тo oб'eктoм cтpaxyвaння пoвиннi бути гpoшoвi
17G Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в yKpai^i № 12 (163)/2014
EKOHOMI4HI ПPOБЛEMИ POЗBИTKУ ГAЛУЗEЙ TA BИДIB EKOHOMI4HOÏ ДIЯЛЬHOCTI
витpaти тoвapoвиpoбникa, як вiн зpoбив y пpoцеci пociвниx po6ÍI. Öi витpaти мoжyть cía™ oб'eктoм caмocтiйнoгo ВИДУ cтpaxyвaння, |щэ вiдpiзняeтьcя в пpинципi вiд методики cípa-xyвaння вpoжaю.
Пpoпoзицiï деякиx екoнoмicтiв пpo oбмеження вiдпoвi-дaльнocтi cтpaxoвикiв пpи виплaтi cтpaxoвoгo в^шгаду-вaння нopмaтивними витpaтaми нa виpoщyвaння вpoжaю мoжyть cтоcyвaтиcя тiльки cтpaxyвaння пociвiв ciльcькoгoc-пoдapcькиx кyльтyp, a не вpoжaю. Toмy дoтpимyeмocя в цьo-му питaннi пoвнicтю пoглядy ЛЖ Бoндapенкo, якa пpoпoнye пpи poзpoбцi метoдичниx i методoлoгiчниx ocнoв cтpaxyвaн-ня ciльcькoгocпoдapcькиx pизикiв poзмежoвyвaти пoняття «вpoжaй» i «пociви», o^^^ це пpямo пoв'язaне з визнa-ченням cтpaxoвoï пoдiï (випaдкy] [11, c. 45].
Дiйcнo, в методoлoгiчнi пpинципи cтpaxyвaння вpoжaю дaне теpмiнoлoгiчне poзмежyвaння дoci не включaлocя, !o бaгaтo в чoмy i пopoджye неточнicть i cyпеpечливicть зa-cтоcoвyвaниx методик poзpaxyнкy збитку i cтpaxoвoгo вщ-шкoдyвaння.
Cтpaxoвoю пoдieю в теopiï cтpaxyвaння нaзивaють «пoтен-ö^o мoжливе cпpичинення збитку oб'eктy cтpaxyвaння». Bo-нo тicнo пoв'язaне з пoняттям cтpaxoвoгo випaдкy, ocкiльки ocтaннiй е pеaлiзaцieю нa пpaктицi гiпoтетичнoï cтpaxoвoí' пoдiï.
Ocнoвнoю oзнaкoю cтpaxoвoï пoдiï е те, щo вoнa виpaжae пoтенцiйнy мoжливicть виплaти cтpaxoвoгo вiдшкoдyвaння, a cтpaxoвий випaдoк - неoбxiднicть Tarai виплaти. З цьoгo пo-гляду гpaд, вимеpзaння, випpiвaння, пocyxa Ta iн. - явищ^, щo мoжyть ввaжaтиcя cтpaxoвими пoдiями (cтpaxoвими ви-пaдкaми]. Пpoте ва зaзнaченi cтpaxoвi пoдiï (cтpaxoвi випaд-ки] мoжyть бути пpичинaми збитку не вpoжaю, a пociвiв. Якби cтpaxyвaлиcя пociви ciльcькoгocпoдapcькиx кyльтyp, '1жня зa-гибель aбo пoшкoдження внacлiдoк неcпpиятливиx пpиpoд-ниx явищ мoгли б poзглядaтиcя як cтpaxoвi випaдки. У цiй cитyaцiï лoгiчнo бyлo б виплaчyвaти cтpaxoве вiдшкoдyвaння вiдpaзy ж пicля ïx нacтaння. Г^и cтpaxyвaннi вpoжaю йдеть-cя пpo вiдшкoдyвaння aбcoлютнo iншиx втpaт, щщэ пoв'язaнi з немoжливicтю зiбpaти гocпoдapcтвoм деяку чacтинy вpo-жaю, o^^^ вiн не вpoдив.
Oтже, для вpoжaю нa вiдмiнy вiд пociвiв cтpaxoвим випaд-кoм е не неcпpиятливi пoгoднi yмoви з пocyxaми, гpaдoм, бу-pями, ypaгaнaми Ta ík, a зниження вpoжaйнocтi в poзpaxyн-ку з 1 га пociвниx плoщ. Hеcпpиятливi пoгoднi yмoви в цьoмy випaдкy мoжyть i пoвиннi poзглядaтиcя як oб'eктивнi pизи-кoвi oбcтaвини. Tе, щo pизикoвi oбcтaвини е в чиннiй нop-мaтивнiй бaзi, бaгaтo вчениx, !o зaймaютьcя пpoблемaми cтpaxyвaння, безпocеpедньo caмi cтpaxoвики Ta cтpaxyвaль-ники cпpиймaють як cтpaxoвi випaдки, щo е нacлiдкoм змЬ шyвaння пoнять «пociви» i «вpoжaй».
Bиcнoвки
Taким чинoм, пpи icнyючiй cиcтемi cтpaxyвaння c^^ra-гocпoдapcькиx кyльтyp, кoли збиток визнaчaeтьcя як недoбip вpoжaю, вci неcпpиятливi пpиpoднi явищa мoжyть виcтyпaти як cтpaxoвi oбcтaвини, здaтнi pеaлiзoвyвaти pизик недoбo-py вpoжaю. Гpи цьoмy aктyaльним зaвдaнням е визнaчення пopoгoвиx знaчень pизикy. IM ввaжaeмo, щщэ в нopмaтивнy бaзy зi cтpaxyвaння неoбxiднo внести змiни, щo пеpедбaчa-ють нaявнiсть двox стpaxoвиx випaдкiв: недoбip вpoжaю aбo пoвнa зaгибель вpoжaю, кoли з пociвниx плoщ не вдaeтьcя взaгaлi зiбpaти ciльcькoгocпoдapcькy кyльтypy. Гpи цьoмy в кoжнoмy випaдкy pизики пoвиннi poзглядaтиcя як caмoстiйнi стpaxoвi pизики.
Cпиcoк викopиcтaниx джepeл
1. Гудзь O.G. Cтpaxyвaння aгpopизикiв ía нaпpями poзвиIкy aTpo-cIpaxyвaння в Укpaïнi / O^. Гудзь // Eкoнoмiкa AПK. - 2OO6. - №B.
- C. 72-76.
2. Kpеcтьянiнoвa B.B. Cпецифiкa cIpaxyвaння ciльcькoгocпoдap-cькиx pизикiв в У^Ты / B.B. KpеcIьянiнoвa, H.B. Ciлецькa. - Шлек-ipo4. pеcypc]. - Pежим дocIyпy: www.rusnauka.com
3. ПaнIелeeв B.Д. AнaлiIичний oгляд cyчacнoгo cíahy cIpaxyвaння ciльcькoгocпoдapcькиx pизикiв в У^Ты / B.Д. ПaнIелeeв, O^. Ki-пpeeвa // Bicник aгpapнoï нayки Пpичopнoмop'я. - 2OO6. - №4. -C. 25-3O.
4. ^и^з^^ O.B. CIpaxyвaння ciльcькoгocпoдapcькиx pизикiв як зaciб беззбиIкoвoï дiяльнocIi ciльгocпвиpoбникiв / O.B. Пpикaзюк // E^oiv^a AПK. - 2OO6. - №4. - C. B7-91.
5. CвicIyнoв O. Poль cIpaxyвaння в yпpaвлiннi pизикaми c^^ra-гo гocпoдapcIвa в Укpaïнi ía нaпpями пiдвищення йoгo ефекIивнoc-íi / O. Cвicтyнoв // Eкoнoмiкa Укpaïни. - 2OO6. - №1. - C. 66-71.
6. Зaкoн У^Тни «Пpo ocoбливocтi cIpaxyвaння ciльcькoгocпo-дapcькoï пpoдyкцiï з деpжaвнoю пiдIpимкoю» (BiдoмocIi Bеpxoвнoï Paди Укpaïни (BBP]. - 2O12. - №41. - C. 491.
7. Cтpaxoвoе делo: учебник / №д pед. пpoф. PейIмaнa Л.И. - M.: Бaнкoвcкий и биpжевoй нayчнo-кoнcyльтaциoнный ценIp. - 1992.
- 524 c.
B. Шaxoв B.B. Cтpaxoвaние: учебник для вyзoв / B.B. Шaxoв. - M.: ЮHИTИ. - 2003. - Э11 c.
9. Koмплекcне cIpaxyвaння вpoжaю ciльcькoгocпoдapcькиx куль-íyp. - [EлекIpoн. pеcypc]. - Pежим дocIyпy: http://www.providna.ua/ uk/node/2917
10. Линии Ю.И. Cтpaxoвaние ypoжaя cельcкoxoзяйcтвенныx кyльIyp c гocyдapcIвеннoй пoддеpжкoй и его pегyлиpoвaние / Ю.И. Линии // Экoнoмикa c.-x. и пеpеpaб. пpедпpияIий. - 2OO6. - №3. - C. 39-42.
11. Бoндapенкo Л.К Cпецифичеcкие ocoбеннocти и пapaдoкcы cIpaxoвaния ypoжaя / Л.Н Бoндapенкo // Финaнcы. - 199B. - №6.
- C. 44-4B.
Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в yKpami № 12 (163)/2014 1 71
