CC BY
20
Ф1НАНСИ, ГРОШОВИЙ ОБ1Г, КРЕДИТ 2007. - 374 с.
9.Податкова пол1тика Укра/ни: стан, проблеми та перспективи: монограф1я/П.В. Мельник, Л.Л. Тарантул, З.С. Вар-нал1й [та ¡н.]: за ред. З.С. Варнал'я. - К.: Знання Украши, 2008.
10. Соколовська А.М. Податкова система держави: тео^я i практика становлення. - К.: Знання-Прес, 2004. - 454 с.
11. Экономическая энциклопедия / Под ред. Л.И. Абалкина. - М.: Экономика. 1999. - 1055с.
УДК 368.811
Волосович С.В.,
к.е.н., доцент кафедри фшанав КиТвського национального торгово-економнного уыверситету
РОЛЬ ТА ПРИЗНАЧЕННЯ Ф1НАНС0В01 КОНВЕРГЕНЦИ У СФЕР1 КРЕДИТНОГО СТРАХУВАННЯ
У статт розкрито сутнсть фiнансовоl конвергенци. Виявлено // завдання, переваги та недолiки у сферi кредитного страхування. Проаналiзовано ¡нститушйний, продуктовий та шентський аспекти фiнансовоl конвергенци у сферi кредитного страхування.
Ключовi слова: фнансова конвергеншя, кредитне страхування
В статье раскрыта сущность финансовой конвергенции. Выявлены её задачи, преимущества и недостатки в сфере кредитного страхования. Проанализированы институциональный, продуктовый и клиентский аспекты финансовой конвергенции в сфере кредитного страхования.
Ключевые слова: финансовая конвергенция, кредитное страхование.
Essence of financial convergence is exposed in the article. Found out its task, advantages and failings in the field of credit insurance. The institutional, product and client aspects of financial convergence in the field of credit insurance are analysed.
Keywords: financial convergence, credit insurance.
Постановка проблеми. Глобалюацт св^овоТ економки та л^ералюацы державно! та мжнародноТ пол^ики здй снила потужний вплив на розвиток нових форм фшансовоТ ¡нтеграци, або фшансовоТ конвергенци. U процеси торкну-лися i страхового ринку, що призвело до появи на ньому якюно нових учасниюв. Процес концентраци капралу завжди мав перманентний характер i проявлявся як наслщок дм вщповщного загального економнного закону. Реакцюю на посилення антитреслвського регулювання стала зм¡на оргаызацмно-правово! структури монопол¡й - на основ¡ чи за-м¡сть трест¡в почали утворюватися ¡нтегрован формування, а саме концерни холдингового типу [1, с. 49]. На страхо-в¡ ринки сьогодн виходять як компан¡Т, що дють як у сум¡жних сферах фшансового сектора (банки, ¡нвестиц¡йн¡ та пенайы фонди ¡ т.д.), так ¡ компан¡Т, що працюють в ¡нших секторах економ¡ки. У таюй ситуац¡Т страхов¡ компан¡Т зму-шеы зд¡йснювати пошук можливостей для гармоызаци взаeмов¡дносин з ними та розробляти нов¡ страхов¡ продукти. При цьому зростае роль на ф¡нансовому ринку глобальних ¡нституцмних ¡нвестор¡в, що набувають форми фшансових конгломерат¡в, як¡ об'еднують банки, страхов¡ компан¡Т, пенс¡йн¡ та ¡нвестицмы фонди та ¡нш¡ компанп ф¡нансовоТ сфе-ри - ¡нститути, що перерозпод¡ляють м¡жнародн¡ ф¡нансов¡ ресурси.
Анал1з досл1джень i публ1кац1й. Проблемам взаемоди банк¡в та страхових компаый присвячено прац¡ таких нау-ковцю як Фурман В. М., Гаманкова О. О., брмошенко А. М., Клапк¡в М. М., Клапк¡в Ю. М., Тринчук В. В., Уман-ц¡в Ю. М. та ¡нших.
Метою статт е досл¡дження рол¡ ф¡нансовоТ конвергенц¡Т у сфер¡ кредитного страхування.
Виклад основного матерiалу. Економнна ¡нтеграц¡я проявляеться як у розширены ¡ поглинанн¡ виробничо-техн¡ч-них зв'язюв, сусп¡льному використанн¡ ресурс¡в, об'eднанн¡ каттал^, так ¡ у створенн¡ одним пщприемством для ¡н-шого сприятливих умов для здмснення економ¡чноТ дтльносл, зняття взаемних бар'eр¡в [2, с.24].
Рух до розвитку ф¡нансовоТ конвергенци почався тод^ коли банки почали утворювати доч^ы п¡дприeмства для на-дання р¡зноман¡тних ф¡нансових послуг, таких як люинг, споживчий кредит, фшансовий ¡нж¡н¡р¡нг, страхов¡ брокерсь-к¡ ¡ консультац¡йн¡ послуги. Досл¡дження проблем ствпращ страхових компан¡й та банк¡в у Захщый Sвроп¡ сягають своТм коршням у т¡ часи, коли винахщних кредитних сп¡лок Ф. В. Райффайзен довю переваги поеднання страховоТ та кредитноТ д¡яльност¡ в одн¡й спещалюоваый установ¡. З того часу минуло майже 140 роюв [3, с.367]. Терм¡н "¡нтегра-ц¡я ф¡нансових послуг" мае насттьки багатор¡вневий, багатоплановий ¡ багатозначний характер, що сл¡д визначити, що розумються п¡д цим явищем свтового господарства. Найб¡льш знайоме визначення ¡нтегрованих ф¡нансових послуг стосуеться сфери ф¡нансового обслуговування, традиц¡йно пов'язаноТ з одним ¡з трьох основних (банювський, страховий, ¡нвестиц¡йний) ф¡нансових секторю, який одночасно е оператором ¡ в ¡ншому сектор¡.
До вид^ конвергенц¡Т у середовищ¡ ф¡нансових посередниюв належать:
- конвергенц¡я шляхом сптьноТ участ¡ у власному кап¡тал¡;
- конвергенцы шляхом створення та просування сптьного продукту.
Зд¡йснення ф¡нансовоТ конвергенци стимулюеться:
- ¡нтеграц¡йними процесами, внаслщок яких з'являються ф¡нансов¡ конгломерати, що об'еднують практично ва ви-ди фшансових послуг [2, с.24];
- процесами демографнних змЫ, як¡ стосуються старшня населення, що сприяе посиленню рол¡ пенс¡йних систем та довгострокових ¡нвестицм. ия ситуац¡я в¡дкриваe перед банками широю можливост¡ для задоволення потреб кль eнт¡в та для подальшого отримання додаткових доход¡в;
- зрушень у споживчому попит¡;
© Волосович С.В., 2011
Економiчний □¡сник ушверситету | Випуск № 17/2 247
Ф1НАНСИ, ГРОШОВИЙ ОБ1Г, КРЕДИТ
- реструктуризаци заощаджень.
Роль банюв та страхових компаый в економнному розвитку полягае в забезпеченн ефективного розмщення наяв-ного капралу шляхом акумуляци та розмщення фЫансових ресурса ¡ндивщуальних ¡нвесторю. Ця роль реалюуеться через виконання ними певних функцм, що е економ¡чною основою ¿х взаемоди. Наявн¡сть функц¡й банк¡в та страхових ком-пан¡й е не лише основою ¿х сп¡льноí д¡яльност¡, але й конкуренц¡í м¡ж ними [2, с. 27]. 3 метою удосконалення ¡нтеграцй них механ¡зм¡в необх¡дн¡ теоретичн та методолог¡чн¡ розробки, що комплексно розкривають причини фЫансово'[ прива-бливост ¡нтеграц¡í для банк¡в та страхових компаый, ¿х ф¡нансов¡ можливост¡ та взаемозв'язки [2, с. 28].
Головною метою ¡нтеграци банк¡вського та страхового бюнесу е отримання додатковоí вартост у результат¡ си-нерг¡í [4, с. 254]. Ця мета мае вщношення й до фшансово'[ конвергенцп у сфер¡ кредитного страхування. На основ¡ ць eí мети можна визначити завдання фшансово'[ конвергенц¡í у сфер¡ кредитного страхування:
- отримання банками страхового захисту вщ ризиюв, що виникають при зд¡йсненн¡ ними кредитних операцм;
- зб¡льшення обсяпв кредитування та к¡лькост¡ кл¡eнт¡в;
- полегшення отримання страховими компан¡ями ¡нвестицмних послуг, що стосуються розм¡щення кошлв на бан-к¡вських рахунках;
- сприяння реалЬаци страховими компан¡ями сво'[х страхових продукт¡в.
До передумов фшансово'[ конвергенц¡í у сфер¡ кредитного страхування слщ в¡днести:
- поглиблення глобалЬацп економ¡ки, взаемного проникнення ¡ ¡нтеграци, що унеможливлюе зд¡йснення реалюа-цп банк¡вських кредитних продукт¡в традиц¡йно;
- трансформацы традиц¡йноí посередницькоí функц¡í комерцмних банк¡в;
- нарощування обсяг¡в кредитування у перюд кредитного буму;
- комплементарний, тобто взаемодоповнюючий, характер банювських кредитних послуг ¡ страхових продукт^;
- наявн¡сть широкого кола позичальниюв у банк¡в, яким необх¡дн¡ додатков¡ послуги.
У таблиц¡ представлено переваги фшансово'[ конвергенц¡í для р¡зних суб'еклв: банк¡в, страхових компан¡й та кль eнт¡в ф¡нансових установ.
Переваги фшансово'' конвергенцп'
Для банюв Для страхових компан1й Для кл1енлв
- забезпечення страхового захисту вщ ризиюв, що виникають при кредитуванн¡; - змщнення ¡снуючих взаeмов¡дносин м¡ж банком та клюнтом та залучення додатково'|' к¡лькост¡ позичальник¡в; - зростання дохода за надання додаткових послуг; - "змщнення" власного бренду та забезпечення додаткових конкурентних переваг для просування власних проектш; - можливють повщомити необх¡дну ¡нформац¡ю за рахунок страхово'| компан¡í; - м¡н¡м¡зац¡я витрат, що досягаеться шляхом створення власноí страхово'| компан¡í. - пщвищення ефективност¡ управл¡ння ф¡нансовими активами; - формування нових можливостей збуту ¡ канал¡в розповсюдження продукт¡в; - розвиток нетрадицшного (не страхового) бюнесу; - зменшення адм¡н¡стративних витрат по просуванню страхового продукту; - використання ¡мщжу та репутаци банку; - можливють розширення кл¡eнтськоí бази. - можлив¡сть отримати гарантований ¡ повний комплекс високояюсних кредитних та страхових послуг одыею установою; - п¡двищення безпеки господарських операцш; - м¡н¡м¡зац¡я витрат; - можливють отримати всю необхщну ¡нформацю про р¡вень ¡ яюсть угоди, що укладаеться.
Складено автором на основ! джерел: [5, с. 33], [6. с. 22], [4, с. 247], [7, с. 141].
Однак фшансова конвергенцы у сфер¡ кредитного страхування для банюв мае й певн недолки:
- пад¡ння дов¡ри споживачю внасл¡док звертання до них з непотр^ними, на íх думку, послугами;
- передача бази даних конкурентам;
- розголошення конфщенцмно!' ¡нформац¡í [8, с. 33].
Для подолання цих недолшв та мУмЬаци ризик¡в, що пов'язаы ¡з розголошенням або передачею конфщенцмно'[ ¡н-формац¡í, можна використати зарубаний досв¡д, який базуеться на застосуваны послуг консалтингового агентства, що профеайно займаеться директ-маркетингом страхових послуг. Перевагою даного тдходу е не лише гаранты нерозпов-сюдження конфщенцмних в¡домостей, оск¡льки компан¡я по розсиланню лислв може бути орган¡зована таким чином, що юнцевий етап персоыфкаци звернень буде зд¡йснюватися в самому банку, але й те, що в процеа проекту передаеться ункальний досв¡д по розробц¡ страхових продукта, íх дизайну, адм¡н¡струванню компан¡í тощо. Таю консалтингов¡ агентства створено в бврот, США, Канад¡, Австрали, lзраíл¡ та у б¡льшост¡ краш п¡вденно-Сх¡дноí Аз¡í [8, с. 33].
Проте, слщ зазначити, що конвергенцы е взаeмовиг¡дною, оск¡льки дозволяе:
- створювати ¡нтегроваы ф¡нансов¡ послуги / продукти;
- здмснювати перехресн¡ продаж¡ страхових /банк¡вських/¡нвестиц¡йних послуг/продукт¡в;
- формувати велию ф¡нансов¡ конгломерати, як¡ дозволяють здмснювати обм¡н ¡нформац¡eю про кл^нлв; сп¡льно використовувати активи. Це дозволяе пщвищити норми прибутковост¡ ¡нвестиц¡йних ресурса враховуючи, що сфера страхування волод^ значними ¡нвестиц¡йними ресурсами, як¡ можуть використовуватись як страховиками, так ¡ об-слуговуючими банками для ¡нвестування [6, с. 21].
Деякими авторами видтяються так¡ принципи взаeмод¡í банюв та страхових компан¡й:
- провщы банки та страхов¡ компан¡í повины грати ¡н¡ц¡ативну роль;
- активна л^ералюацт законодавчих норм регулювання (х з боку держави [2, с. 27].
Фурман В. М. видтяе наступн¡ проблеми сп¡впрац¡ банк¡в та страхових компаый в Украíн¡:
248 Економнний □¡сник ун¡верситету | Випуск № 17/2
ФIHAHCИ, ГPOШOBИЙ OБIГ, КРЕДИТ
- бaнки фaктичнo визнaчaють yмoви poбoти пpи peaлiзaцiÏ cтpaxoвиx пocлyг;
- нeдoвipa cтpaxoвиx кoмпaнiй тa бaнкiв oдин дo oднoгo, a тaкoж Ïx cтpaтeгiчнa нeгoтoвнicть дo cпiвpoбiтництвa;
- piзниця в cтpaтeгiяx бaнкiв тa cтpaxoвикiв cтocoвнo зaлyчeння нoвиx ^енлв [4, c. 247].
У фiнaнcoвiй кoнвepгeнцiÏ мoжнa видiлити тpи arne^!
- iнcтитyцiйний, щo пoв'язaний з opгaнiзaцiйнo-фyнкцioнaльнoю фopмoю кoмпaнiÏ;
- пpoдyктoopieнтoвaний - цe тexнiчний acпeкт, щo oзнaчae злиття i взaeмoпpoникнeння влacнe фiнaнcoвиx пocлyг;
- клieнтoopieнтoвaний - цe фyнкцioнaльний acпeкт, щo пepeдбaчae кoмплeкcний пpoдaж фiнaнcoвиx пocлyг зa дo-пoмoгoю пocepeдникiв-бpoкepiв.
Iнcтитyцiйнo фiнaнcoвa iнтeгpaцiя пpизвeлa дo пoяви нoвoÏ фopми opгaнiзaцiÏ мiжнapoднoгo фiнaнcoвoгo бiзнecy, вiдoмoгo пiд нaзвoю "фiнaнcoвий кoнглoмepaт", щo пoв'язaнo в cвoю чepгy з пoняттям "кopпopaтивнa дивepcифiкa-щя". У нaйбiльш зaгaльнoмy виглядi тepмiн "фiнaнcoвий кoнглoмepaт" вживaeтьcя для xapaктepиcтики фiнaнcoвoгo ш-тeгpyвaння. Bидiляють нacтyпнi фopми cпiвпpaцi бaнкiв i cтpaxoвиx кoмпaнiй bancassurance тa assurbanking. Фpaнцy-зький тepмiн bancassurance бyлo зaпpoвaджeнo дo нayкoвoгo oбiгy в кшц 1970-x poкiв. Biн oзнaчae "бaнкiвcькe CTpax-yвaння". Пpи цьoмy bancassurance визнaчae фiнaнcoвий кoнглoмepaт як бaнк, щo пpoдae cтpaxoвi пpoдyкти. Taким чинoм, bancassurance е cтpaтeгieю бaнкy, щo здiйcнюe пepexpecний пpoдaж чepeз cвoÏ влacнi кaнaли. Icнye бaгaтo визнaчeнь bancassurance. Бiльш шиpшe знaчeння цьoгo тepмiнy - нaбip фiнaнcoвиx пocлyг, якi мoжyть зaдoвoльнити як бaнкiвcькi, тaк i cтpaxoвi пoтpeби клieнтiв вoднoчac [9, c. 120]. Дeщo вyжчe визнaчeння бaнкiвcькoгo cтpaxyвaння пoлягae в iнтeгpaцiÏ бaнкiв тa cтpaxoвиx кoмпaнiй з мeтoю пoeднaння cтpaxoвиx i бaнкiвcькиx пpoдyктiв, a тaкoж ^rn^ нoгo викopиcтaння кaнaлiв Ïx poзпoвcюджeння i виxoдy нa oднy i ту е ^ентоьку бaзy [10, c. 120]. Як бaчимo, вci виз-нaчeння oб'eднye гoлoвнe - цe пpoдaж cтpaxoвиx пpoдyктiв чepeз бaнкiвcькi кaнaли. Bancassurance викopиcтoвyeтьcя як кaтaлiзaтop для змши кyльтypи бaнкiвcькиx вiддiлeнь - вщ oбcлyгoвyвaння тpaнcaкцiй дo пpoдaжiв. Aнaлoг цьoгo пoняття y нiмeцькiй мoвi "allfinanz" oзнaчae фiнaнcoвий cyпep-pинoк i дeщo пiдкpecлюe пoзицiÏ cтpaxoвoÏ кoмпaнiÏ [З, c. Зб0]. Assurbanking poзглядaeтьcя звичaйнo як cтpaxoвa кoмпaнiя, щo пpocyвae бaнкiвcькi пpoдyкти чepeз cвoю мe-peœy poзпoвcюджeння. Taким чинoм, пoняття "assurbanking" викopиcтoвyeтьcя для пoзнaчeння cтpaтeгiÏ cтpaxoвoÏ кoмпaнiÏ aбo cтpaxoвoгo пocepeдникa, щo пpoдaють пpoдyкти бaнкiвcькoгo тa iншиx фiнaнcoвиx ceктopiв. У той œe чac пpocyвaння бaнкiвcькиx пpoдyктiв зa дoпoмoгoю збyтoвиx CTpy^yp cтpaxoвиx кoмпaнiй poзвинyтo cлaбкo. Irnye пpaк-тикa oфopмлeння плacтикoвиx кapтoк в oфici cтpaxoвoÏ кoмпaнiÏ для пoлeгшeння oтpимaння cтpaxoвoгo вiдшкoдyвaн-ня, нaдaння cтpaxoвиx пocлyг y кpeдит, a тaкoж poзпoвcюджeння iнфopмaцiÏ пpo cпoживчi кpeдити чepeз aгeнтiв тa ш-0i кaнaли диcтpибyцiÏ cтpaxoвиx кoмпaнiй.
Ocнoвний пoштoвx взaeмoпpoникнeння бaнкiвcькoгo тa cтpaxoвoгo бiзнecy бyлo oтpимaнo y кiнцi 1980-x poкiв, шли бpитaнcький "Lloyd's Bank" oгoлocив poзвитoк bancassurance cвoeю iннoвaцiйнoю пoлiтикoю. Ha cьoгoднi пoнaд 80% eвpoпeйcькиx бaнкiв викopиcтoвyють y cвoÏй дiяльнocтi бaнкiвcькe cтpaxyвaння i пoнaд 40% cтpaxoвиx кoмпaнiй пpoпoнyють cвoÏм клieнтaм aльтepнaтивнi фiнaнcoвi пocлyги [11, c. 15]. B IcпaнiÏ чacткa cтpaxoвиx плaтeжiв чepeз bancassurance cклaдae 74%, y ФpaнцiÏ - б1% [12, c. 4З].
У cпiвpoбiтництвi нaйбiльш зaцiкaвлeнi cтpaxoвi кoмпaнiÏ, як нaмaгaютьcя вийти нa poзшиpeння cвoeÏ клieнтcькoÏ бaзи. У Pocciйcькiй ФeдepaцiÏ зa peзyльтaтaми oпитyвaння 51% cтpaxoвикiв ввaжaють взaeмoвiднocини бaнкiв тa cтpaxoвиx кoмпaнiй пepcпeктивним нaпpямкoм poзвиткy [8, c. ЗЗ].
Hacтyпнa cтyпiнь iнтeгpaцiÏ фiнaнcoвoгo ceктopy oзнaчae пpoцec взaeмoпpoникнeння фiнaнcoвиx пocлyг, якi мaють пpoдyктoopieнтoвaнy пpиpoдy i нaцiлeний нa cтвopeння кoмплeкcнoгo фiнaнcoвoгo пpoдyктy. Як пiдкpecлюe Kyзнeцo-вa Л., щo зpocтaючa poль фiнaнcoвoгo пocepeдництвa, пepш зa вce бaнкiв тa cтpaxoвиx кoмпaнiй в yмoвax фopмyвaн-ня клieнтoopieнтoвaнoгo oбcлyгoвyвaння пpизвoдить дo нeoбxiднocтi poзpoбки тa впpoвaджeння нoвиx фiнaнcoвиx пpoдyктiв тa пocлyг нa ocнoвi Ïx iнтeгpaцiÏ [2, c. 24]. У цьoмy випaдкy фipмa, якa функцюнуе в oднoмy ceктopi, cтвopюe i пpoдae пpoдyкти, щo мicтять знaчнi eлeмeнти, щo тpaдицiйнo acoцiюютьcя iз пpoдyктaми iншoгo ceктopa. ^мб^-щя бaнкiвcькiй, cтpaxoвiй, iнвecтицiйнiй i дpyгi види дiяльнocтi е пepшим eтaпoм дo бiльш cepйoзниx змiн фiнaнcoвo-гo pинкy. З'eднaння в чaci тa пpocтopi piзниx фiнaнcoвиx i cтpaxoвиx пpoдyктiв пpизвoдить дo пepexpecниx пpoдaж, пpoдaжy в пaкeтi i дo пpoдaжy в мoдyлi, дo iнтeгpaцiÏ iннoвaцiйниx пpoдyктiв.
Icнyють двa кpaйнix випaдкy чиcлeнниx мoжливocтeй iнтeгpaцiÏ, мiж якими poзтaшoвaнi Ïxнi piзнi кoмбiнaцiÏ:
- пepexpecнi пpoдaжi з мiнiмaльним piвнeм iнтeгpaцiÏ i кacтoмiзaцiÏ, oбмeжeним cтyпeнeм кoнcyльтaцiй eкcпepтa i вiдпoвiднo низькoю дoдaнoÏ вapтocтi. У дaнoмy випaдкy aкцeнт cтpaтeгiÏ виpoбникa зocepeджeний нa oбcязi бiзнecy;
- пoвнicтю iнтeгpoвaнi пocлyги з вишким cтyпeнeм кacтoмiзaцiÏ тa iнтeгpaцiÏ, зaлyчeнням бaгaтьox eкcпepтiв i ви-coraio дoдaнoю вapтicтю. Tyт виpoбник фiнaнcoвoгo пpoдyктy шyкae кoнкypeнтocпpoмoжний тип poзpoблeнoгo шм-плeмeнтapнoгo пpoдyктy, щo е пepcoнiфiкoвaним з тoчки зopy дoвгocтpoкoвoÏ пepcпeктиви aбo cтвopeнoгo нaвкoлo cпeцифiчниx пoтpeб aбo пoдiй.
Дo cтpaxoвиx пpoдyктiв, щo peaлiзyютьcя чepeз бaнки, виcyвaютьcя пeвнi вимoги. Boни пoвиннi бути нecклaдни-ми в aндepaйтингy; cтaндapтизoвaними; зpoзyмiлими тa, вiдпoвiднo, вимaгaти мiнiмaльнoгo дoдaткoвoгo oпиcy для клieнтa тa cпiвpoбiтникiв фpoнт-oфicy бaнкa; якюними тa мaкcимaльнo пpoзopими щoдo yмoв здiйcнeння cтpaxoвoгo вiдшкoдyвaння.
Дo циx cтpaxoвиx пpoдyктiв нaлeжить:
- cтpaxyвaння пpeдмeтy зacтaви. Цeй пpoдyкт cтocyeтьcя iпoтeчнoгo кpeдитyвaння, кpeдитyвaння пpидбaння тpaнcпopтниx зacoбiв. Якщo фiзичнa ocoбa CTpaxye зacтaвнe мaйнo, тo вoнa е пoтeнцiйним клieнтoм цieÏ кoмпaнiÏ з ш-шиx видiв cтpaxyвaння, y тому чи^ й ocoбиcтoгo cтpaxyвaння, y якoгo в УкpaÏнi, нaйбiльший пoтeнцiaл для poзвиткy [8, c. 1З9]. Cтpaxyвaння нepyxoмocтi (пpeдмeтy ^токи) нa випaдoк зaгибeлi aбo пoшкoджeння в УкpaÏнi зд^ню^ь-cя згiднo з пocтaнoвoю Kaбiнeтy Miнicтpiв УкpaÏни вiд б.04.2011 poкy №З58 oбoв'язкoвo. Пpи цьoмy визнaчaeтьcя, щo cтpaxoвa cyмa зa дoгoвopoм oбoв'язкoвoгo cтpaxyвaння iпoтeки пoвиннa бути нe мeншe нiж вapтicть, якa вкaзaнa y
Eкoнoмiчний вюник yнiвepcитeтy j Bumy^ № 17|2 249
ФIHAHCИ, ГPOШOBИЙ OБIГ, KPEДИT
iпoтeчнoмy дoгoвopi. Biдпoвiднo дo пocтaнoви тaкoж oбмeжyeтьcя мaкcимaльний poзмip фpaншизи - нe бiльшe 2% poзмipy cтpaxoвoÏ cyми Зa дeякими oцiнкaми, в Sвpoпi здiйcнюeтьcя peaлiзaцiя y кpeдит мaйжe 70% aвтoмoбiлiв [B, c. 13B]. У дoкpизoвий пepioд в УкpaÏнi кiлькicть peaлiзoвaниx y кpeдит aвтoмoбiлiв cклaдaлa зa oкpeмими ceгмeнтaми дo B0% [13, c. 32]. Пpoтe, вжe y 2010 poöi, зa piзними oцiнкaми, зa дoпoмoгoю кpeдитниx пpoгpaм бyлo peaлiзoвaнo лишe 15-1B% aвтoмoбiлiв [14, c. Зб]. Пpи цьoмy, зa дaними бaнкiв, y 2010 poöi дo B0% aвтoкpeдитiв нaдaвaлocь зa a^ тивнoÏ yчacтi aвтocaлoнiв [13, c. 34]. Ha думку фaxiвцiв, aвтoмoбiльний pинoк бyдe зpocтaти щopiчнo нa 15-20% тa дo-cягнe oбcягiв пpoдaжiв 200B po^ нe paнiшe 2015 po^ [15, c. 29]. Цe вплинe i нa зpocтaння пpoдaж пoлiciв кacкo. Taк, якщo y Sвpoпi йoгo мaють бiля 90% вoдiÏв, тoдi як в УкpaÏнi цeй пoкaзник y дecять paзiв e мeншим [1б, c. б]. Зpocтaн-ня oбcягiв peaлiзaцiÏ aвтoмoбiлiв y кpeдит бyдe cпpияти й пpocyвaнню iншoгo cтpaxoвoгo пpoдyктy - cтpaxyвaння ци-вiльнoÏ вiдпoвiдaльнocтi влacникiв aвтoтpaнcпopтy;
- cтpaxyвaння пoзичaльникa зa нeпoгaшeння кpeдитy;
- пpoдyкти, щo cтocyютьcя лiзингoвиx oпepaцiй: cтpaxyвaння oб'eктiв лiзингy; oблaднaння вiд пoлoмoк; цивiльнoÏ вiдпoвiдaльнocтi лiзингooдepжyвaчa; збиткiв вiд пepepви y виpoбництвi; нeвикoнaння дoгoвipниx зoбoв'язaнь лiзингo-oдepжyвaчeм; життя aбo втpaти пpaцeздaтнocтi ключoвoÏ ocoби лiзингooдepжyвaчa; фiнaнcoвoÏ вiдпoвiдaльнocтi зa дoгoвopoм лiзингy;
- cтpaxyвaння життя, cтpaxyвaння вiд нeщacниx випaдкiв, cтpaxyвaння пpaцeздaтнocтi пoзичaльникa. Cтaтиcтикa зaxiдниx кoмпaнiй пoкaзye, щo cмepть пoзичaльникa e ocнoвнoю пpичинoю нeпoвepнeння кpeдитy фiзичними ocoбa-ми. Як cвiдчaть дaнi cтpaxoвиx кoмпaнiй, cтpaxoвi випaдки, щo пoв'язaнi iз втpaтoю життя пoзичaльникa, як пpaвилo, нacтaють вщ xвopoб, i лишe 15% - вщ нeщacниx випaдкiв [17, c. 2B]. Taкi cтpaxoвi пocлyги y кpaÏнax Sвpoпи зaймaють нaйбiльшy чacткy y peaлiзaцiÏ чepeз бaнки. Ta^ y IcпaнiÏ, ПopтyгaлiÏ, ФpaнцiÏ тa IтaлiÏ дo 70% пpoдaжiв cтpaxyвaння життя в IcпaнiÏ, ПopтyгaлiÏ, ФpaнцiÏ тa IтaлiÏ вiдбyвaeтьcя чepeз бaнки. Пpиклaдaми ycпiшнoгo впpoвaджeння мoдeлi bancassurance e Пoльщa, Литвa тa Ecтoнiя, y якiй cтpaxyвaння життя cягae дo 30% пpoдaжiв [1B, c. 2B]. Kpeдитнe cтpaxyвaння життя пepeдбaчae, щo y випaдкy cмepтi, втpaти пpaцeздaтнocтi чи poбoти пoзичaльникoм, бaнкy вщшш-дoвyeтьcя зaбopгoвaнicть зa кpeдитoм. Цeй вид cтpaxyвaння y кpeдитниx вiднocинax, з oднoгo бoкy, дoзвoляe бaнкy oдepжaти пoгaшeння кpeдитy нe зacтaвним мaйнoм, a гpoшoвими кoштaми, a з iншoгo бoкy - зняти з ceбe coцiaльнi пpoблeми, щo виникaють пpи вiдчyжeннi зacтaвнoгo мaйнa;
- cтpaxyвaння фiнaнcoвиx pизикiв вклaдникiв бaнкy, щo пoв'язaнi iз нeпoвepнeнням бaнкoм вклaдy, ocкiльки пepe-вaжнa бiльшicть вiтчизняниx бaнкiв - нeвeликi тa фiнaнcoвo нecтiйкi [B, c. 13B], Фoнд гapaнтyвaння вклaдiв здiйcнюe вiдшкoдyвaння зa вклaдaми лишe фiзичниx ocí6 тa y вcтaнoвлeнoмy зaкoнoдaвcтвoм мaкcимaльнoмy poзмipi. Пpи öwo-му бaнк мoжe peaлiзoвyвaти cтpaxoвий пoлic вiд нeщacниx випaдкiв, щo пocилюe пpивaбливicть бaнкiвcькиx пocлyг для ^енлв [19, c. б7];
- cтpaxyвaння вiд мaxiнaцiй з кpeдитними кapткaми. Зa oцiнкaми фaxiвцiв, в УкpaÏнi збитки бaнкiв y цм cфepi da-нoвлять бiля 1% вщ oбopoтy зa плaтiжними кapткaми, щo е мeншим пopiвнянo iз зaxiдними кpaÏнaми, дe цeй пoкaз-ник cтaнoвить 2-5% [B, c. 139]. Пpoтe, вpaxoвyючи динaмiчнe зpocтaння цьoгo виду бaнкiвcькиx пocлyг, цeй вид dpa-xoвиx пocлyг бyдe aктyaльним й для УкpaÏни. ^м тoгo, дo cтpaxyвaння влacникiв плaтiжниx кapтoк, як пpaвилo, вxo-дять cтpaxyвaння нa випaдoк втpaти кpaдiжки й пoшкoджeння; мeдичниx витpaт ™x, xтo вiд'Ïжджae зa кopдoн; Ïx вaн-тaжy; вiд нeщacниx випaдкiв; зaтpимки peйciв; oплaти пpoживaння в гoтeляx тa iншиx пocлyг;
- титyльнe cтpaxyвaння, щo пoв'язaнe iз втpaтoю пpaвa влacнocтi нa нepyxoмicть. Пpи кyпiвлi нepyxoмocтi, ocoбли-вo нa втopиннoмy pинкy, е pизик тoгo, щo yгoдa згoдoм бyдe ocкapжeнa в cyдi тa дoгoвip кyпiвлi-пpoдaжy нepyxoмo-cтi бyдe визнaнo нeдiйcним нaвiть пpи peтeльнiй пoпepeднiй пepeвipцi житлa pieлтopoм. Зa дeякими дaними, чacткa oпepaцiй з нepyxoмicтю, якi aнyлюютьcя cyдoм, cягae 1% вщ зaгaльнoгo oбcягy пpoдaжiв зa piк. Пpичинoю мoжyть da-ти нeзaкoннicть пoпepeднix yгoд, пopyшeння в пpoцeci пpивaтизaцiÏ, шaxpaйcькi дiÏ з 6o^ пpoдaвця, нeвpaxoвaнi ш-тepecи тa пpaвa нeпoвнoлiтнix aбo cпaдкoeмцiв, пpoдaж нepyxoмocтi пo пiдpoблeниx дoкyмeнтax, пoмилки пpи oфop-млeннi дoкyмeнтiв тa iншe. Biд вcix циx pизикiв пoкyпця зaxищae титyльнe cтpaxyвaння,щo е вiднocнo нoвим пpoдyк-том нa cтpaxoвoмy pинкy. Пpи цьoмy cтpaxoвi кoмпaнiÏ кoмпeнcyють фiнaнcoвi втpaти пoкyпця нepyxoмocтi, якщo cyд визнae oпepaцiю кyпiвлi-пpoдaжy нeдiйcнoю. Hapaзi вce чacтiшe бaнки вимaгaють вiд пoзичaльникa нaявнicть титуль-нoгo cтpaxyвaння в paмкax кoмплeкcнoгo iпoтeчнoгo cтpaxyвaння.
Фiнaнcoвi aнaлiтики, бyxгaлтepи, юpиcти, кoнcyльтaнти з pизик-мeнeджмeнтy, aгeнти, бpoкepи тa шший виcoкo-квaлiфiкoвaний пepcoнaл paдникiв кopпopaцiй чacтo здiйcнюють фiнaнcoвy клieнтoopieнтoвaнy iнтeгpaцiю для ^oœ! вaчiв фiнaнcoвиx пocлyг. Boни мoжyть caмi пpoдaти пpoдyкти aбo cпpямyвaти кoмepцiйнy пoвeдiнкy cвoÏx клieнтiв нa фopмyвaння фiнaнcoвo-iнтeгpoвaнoгo aбo opieнтoвaнoгo нa pизик-мeнeджмeнт плaнy. Ha cьoгoднi тaкoж е пoпyляp-ним нaдaння бaнкiвcькиx тa cтpaxoвиx пocлyг iз зaлyчeнням тopгoвeльниx тa iншиx opгaнiзaцiй, щo здiйcнюють peaлi-зaцiю piзнoмaнiтниx cпoживчиx тoвapiв.
Bиcнoвки. Taким чинoм, oдним iз нoвiтнix явищ cвiтoвoÏ i peгioнaльнoÏ eкoнoмiки, щo виникли пiд впливoм глoбa-лiзaцiÏ тa лiбepaлiзaцiÏ дepжaвнoÏ тa нaдцepжaвнoÏ пoлiтики, cтaв poзвитoк нoвиx фopм фiнaнcoвoÏ iнтeгpaцiÏ, aбo фь нaнcoвoÏ кoнвepгeнцiÏ, щo включae cyкyпнicть cтpaxoвиx, iнвecтицiйниx тa iншиx фiнaнcoвиx пpoдyктiв. Цe внecлo cвoÏ кopeктиви y poзвитoк кpeдитнoгo cтpaxyвaння, щo здiйcнюeтьcя y мeжax iнcтитyцiйнoгo, пpoдyктoopieнтoвaнoгo тa клieнтoopieнтoвaнoгo acпeктy фiнaнcoвoÏ кoнвepгeнцiÏ.
Л^ратура
1. ^^и^кий B. К. Зaкoн пepмaнeнтнoï кoнцeнтpaцiï ^п^ЛУ: eкoнoмiкo-пpaвoвi пpoблeми//Пpaвo Укpaïни.-200Э.-№12.-48-52 c.
2. Kyзнeцoвa Л. Teopeтикo-мeтoдoлoгiчнi пpoблeми взaeмoдiï cтpaxoвиx i бaнкiвcькиx ycтaнoв в Укpaïнi//Cвiт фiнaн-Ш.-2007.- №2(11).-21-28 c.
250 Eкoнoмiчний вюник yMiEepcMieiy | Bumy^ № 17/2
Ф1НАНСИ, ГРОШОВИЙ ОБ1Г, КРЕДИТ
3. Клапюв М. С. Страхування ф1нансових ризиюв.- Тернопль: "Економ1чна думка", "Карт-бланш", 2002.-570 с.
4. Розвиток банювськоï системи Укра)'ни/ За ред. д-ра екон. наук О. I. Барановського.- К.: 1н-т екон. та прогноз., 2008.-584 с.
5. Зубарев В. Банк i страхування: за i проти//В1сник НБУ.-2004.- №11.- 33-38с.
6. Фурман В. М. Перспективи створення альянав страхових компанiй i банюв в Украïнi // Всник НБУ.-2005.-№4.-20-21 с.
7. Фурман В. М. Формування ефективноï стратегï взаемоди страхових компанiй та банюв// Фiнанси Укра'ши.-2003.-№1.- 137-141 с.
8. Банки и страховые компании: кросс-продажи//Банковское обозрение.-2005.-№12.-32-33 с.
9. Габидулин И., Лушниченко В. Bancassurance по эссенгевски// http.www.dedal.ua/dbn.php/publications/old-pubs/17603?print
10. Л^в Б., Притула О. Bancassurance - як форма ефективноï спiвпрацi банюв i страхових компан'!й// СвЬ фiнан-ав.-2008.-№2(15).-119-123 с.
11. Родякин Я. Банковское страхование: особенности становлення и перспективы развития// Страховое дело.-2001.-август.-15-19 с.
12. Страхування життя. Тенденци та прогнози//Страхова справа.-2004.-№3(15).-37-45 с.
13. Максимчук Ю. Время одалживать//Автоцентр.-2011.-№6.- 32-34 с.
14. Рабинович М. Мы хотим стабильности на рынке//Автомир.-2011.-№9.- 36-37 с.
15. Матусяк С. Одинаково разные//Автоцентр.-2011.-№6.- 26-29 с.
16. Шляховой В. Подводные камни украинского страхования// Автомир.-2011.-№29.- 6-8 с.
17. Страхование жизни заёмщика. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://news.ukrinform.ua/
18. Страхование: экономика, организация, управление: [учебник для вузов]: в 2 т. //СПбГУ, экон. факультет; под. ред. Г. В. Черновой.- Т.2 [ А.Н. Базанов, П.А.Власов, Н.В. Комарова и др.]. - М.: "Экономика", 2010. - 671 с.
19. Николаенко Н. Банк и страховая компания: реалии и перспективы сотрудничества// Финансовые услуги.-1999.-№5-6.- 66-67 с.
УДК 368.032-005.332.4
Яворська Т.В.,
к.е.н., доцент кафедри банювського i страхового 6i3Hecy Льв1вського нацюнального университету ¡мен 1вана Франка
ЗАРУБ1ЖНИЙ ДОСВ1Д ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТНОГО СЕРЕДОВИЩА РОЗВИТКУ
СТРАХОВОГО ПЩПРИеМНИЦТВА
Розкрито сутнсть конкурентного середовища розвитку страхового пщприемництва. Досл1джено зару&жний досвщ впливу пол1тики вщпов1дних орган1в влади та дяльност цльових асощащй на формування конкурентного середовища розвитку страхового п1дприемництва.
Ключовi слова: конкуренц1я, страхове п1дприемництво, конкурентне середовище, органи державно'i влади, об'ед-нання страхових компан1й.
Раскрыто сущность конкурентной среды развития страхового предпринимательства. Исследовано зарубежный опыт влияния политики соответствующих органов власти и деятельности целевых ассоциаций на формирование конкурентной среды развития страхового предпринимательства.
Ключевые слова: конкуренция, страховое предпринимательство, конкурентная среда, органы государственной власти, объединения страховых компаний.
It is exposed the point of competition environment in development of insurance enterprise. We analyzed international experience of influence of state authorities' policy and activity of target associations into development of competition environment for insurance enterprise.
Key words: competition, insurance enterprise, competition environment, state authorities, insurance companies, cooperatives.
Конкуренцы як зовышня сила, змушуе суб'еклв страхового пщприемництва пщвищувати ефективнють своеТ дтль-носл, розширювати асортимент страхових послуг, здмснювати активну ¡нвестицмночнновацмну дтльнють. У суча-сних умовах на формування конкурентного середовища як невщ'емноТ складовоТ функцюнування ринковоТ економки впливае низка чинниюв. Серед них: пол^ична стабтьнють та ефективна законодавча база; стан розвитку м^народ-них вщносин; пол^ика ¡ноземних краТн щодо сощально-економнних та пол^ичних перетворень; стан та динамка со-щальних та демографнних процеав, що вщбуваються на макро- та макрор^нях; розвиток ¡нтеграцмних процеав у економнному простор^ змша потреб та бажань страхувальниюв та застрахованих оаб; поява нових ризиюв у житте-дыльносп людини та Тх вплив на сусптьство та навколишне середовище. 3 огляду на це потребуе детального вив-чення, щоб згодом практично застосувати в УкраТы, зарубаний досвщ формування конкурентного середовища розвитку страхового пщприемництва.
Анал1з останых наукових дослщжень. Проблеми формування конкурентного середовища, конкурентних вщносин розвитку страхового пщприемництва у св^ заруб^ного досвщу е мало вивченими. В^чизняы науковщ досль джують окрeм¡ аспекти даних питань щодо в^чизняноТ страховоТ дыльносл i пом^ тим вказують на досвщ розвину-тих краТн. О.Гаманкова, О.Завада, Я.Шумелда визначають специфку конкуренцп на в^чизняному ринку страхових
© Яворська Т.В., 2011
Економ1чний вюник ушверситету | Випуск № 17/2 251
