Научная статья на тему 'Лісові ресурси як складова природного капіталу: деякі підходи до розширення показника національного багатства'

Лісові ресурси як складова природного капіталу: деякі підходи до розширення показника національного багатства Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
59
18
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
лісові ресурси / еколого-економічний облік / національне багатство / природний капітал / forest resources / environmental accounting / national wealth / natural capital

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Л І. Максимів

Аналізуються питання еколого-економічного обліку лісових ресурсів як складової національного багатства України. Розглядається динаміка лісу як природного активу, що виробляє деревину, в рамках розширеної концепції еколого-економічних активів.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Forest Resources as an Element of Natural Capital: approaches to Redefining Indicators of National Wealth

The paper presents a preliminary analysis of forest resources in terms of an environmental accounting of the natural wealth of Ukraine. The dynamics of forest ecosystems in their capacity to generate wood products are evaluated as a natural asset in the larger framework of ecological-economic assets.

Текст научной работы на тему «Лісові ресурси як складова природного капіталу: деякі підходи до розширення показника національного багатства»

3. Енциклопедю БЕМ (б1знесмена, eKOHOMicra, менеджера). - К.: Книгодрук, 2000. - 665 с.

4. Психологический словарь// Под ред. В.П. Зинченко, Б.Г. Мещерякова. - 2-е изд. -М.: Педагогика-Пресс. - 1996.

5. Ментальний чинник у cфeрi працi: проблеми теорп та практики/ Б.П. Богиня, М.В. Семикша; Передмова 1.Ф. Кураса. - К.: Шторм, 2003. - 382 с.

6. Завадський И.С. Управлшня виробництвом у систем1 АПК: Пщручник. - К.: Ви-ща школа. - 1992. - С. 367.

7. Леонтьев А.Н. Избранные психологические произведения./ Деятельность. Сознание. Личность/ , т.2, М.: "Педагогика"., 1983.

8. Мочерний C.B. Економ1чна енциклопедк: у трьох томах. Т.2/ Редкол.:...С.В. Мо-черний (в1дп. ред.) та ш. - К.: Вид. центр "Академк", 2001. - 848 с.

9. МсShane S.L., M.A. Von Glinow. Organizational behavior. - New York: McGraw-Hill, 2000. - pp.710.

10. L. Kolberg. Essays in Moral development.// vol.1.: The Philosofy of Moral Development. New York. Harper and Row. - 1981.

11. Report of Business Ethics Codes.// Institute of Business Ethics. - 1998.

УДК 349.6 Доц. Л.1. MaKcuMie, канд. екон. наук - УкрДЛТУ

Л1СОВ1 РЕСУРСИ ЯК СКЛАДОВА ПРИРОДНОГО КАП1ТАЛУ: ДЕЯК1П1ДХОДИ ДО РОЗШИРЕННЯ ПОКАЗНИКА НАЦЮНАЛЬНОГО БАГАТСТВА

Анатзуються питания еколого-економ1чного облжу лкових pecypciB як складово! нацюнального багатства Украши. Розглядаеться динамiка лicy як природного активу, що виробляе деревину, в рамках розширено! концепцп eколого-eкономiчниx активiв.

Ключов1 слова: л1сов1 ресурси, eколого-eкономiчний облж, нацiональнe багат-ство, природний каптал.

Doc. L.I. Maksymiv - USUFWT

Forest Resources as an Element of Natural Capital: approaches to Redefining Indicators of National Wealth

The paper presents a preliminary analysis of forest resources in terms of an environmental accounting of the natural wealth of Ukraine. The dynamics of forest ecosystems in their capacity to generate wood products are evaluated as a natural asset in the larger framework of ecological-economic assets.

Keywords: forest resources, environmental accounting, national wealth, natural capital.

Загострення еколопчно! ситуаци, пов'язане з розширеним залученням природних ресурав до сусшльного виробництва, вимагае пошуку нових шд-ход1в i адекватно! оцшки компонент довкшля, котр! ще донедавна не знахо-дили вщображення в сискм! нацюнальних рахунюв i в1дпов1дно не впливали на показник валового внутртнього продукту (ВВП). Вартюне корегування цього показника з урахуванням вплив1в господарсько! д1яльност1 на природ-но-сировинну базу краши е запорукою бшьш достов1рно! оц1нки реального нацюнального багатства краши. Це особливо важливо з огляду на те, що при-родн1 ресурси е шдвалиною нацiонального багатства.

Важливою складовою нацюнального багатства Украши е л1сов1 ресурси. л1с як природна система представляе собою дiалeктичнy внутртньо су-перечливу еднicть, яка постшно змiнюетьcя i розвиваеться. Cкладовi люу пе-ребувають м1ж собою та шшими компонентами природи в тюному взаемо-

зв'язку i взaeмoзaлeжнocтi. Лic e джepeлoм дepeвини, тexнiчнoï' тa xapчoвoï' cиpoвини, якi шиpoкo зacтocoвyютьcя в piзниx гaлyзяx eкoнoмiки. З iншoгo 6o^, знaчнo пiдвищилacя eкoлoгiчнa i coцiaльнo-eкoнoмiчнa poль лicy. З BG-x po^ XX cт. ocнoвним нaпpямoм викopиcтaння лiciв Укpaïни cтaв eкoлoгo-cycпiльний, який oxoплюe 64,5 % зaгaльнoï' плoщi нaявниx лiciв (6,96 млн. га), пiдпopядкoвyючи в ocнoвнoмy люи I гpyпи, щo викoнyють caнiтapнo-гi-гieнiчнi тa oздopoвчi (1B,? %), зaxиcнi (3G,4 %) i вoдooxopoннi (3,6 %) фун-кцй', a тaкoж лicи cпeцiaльнoгo цiльoвoгo пpизнaчeння (3,1 %) [1]. Cвoe зта-чeння ця poль лicy пoвнicтю збepeжe i в мaйбyтньoмy.

Piзнocтopoннicть i бaгaтoacпeктнicть фyнкцiй лiciв тa ïx влacтивocтeй вимaгaють кoмплeкcнoгo пiдxoдy дo викopиcтaння й oцiнки лicoвиx pecypciв. Дocлiджeнню циx питaнь вeликy yвaгy пpидiляють вiтчизнянi вчeнi C.A. ^н-cipyк, Я.В. Koвaль, G.B. Mmem^ Ю.Ю. Туниця, I.M. Cинякeвич, якi в cвoïx пpaцяx oбгpyнтoвyють eкoлoгo-eкoнoмiчнy eфeктивнicть викopиcтaння л^-вж pecypciв, вpaxoвyючи влacтивocтi лicy як eкoнoмiчнoгo pecypcy i як craa-дoвoï' cиcтeми пiдтpимaння eкoлoгiчнoï' piвнoвaги нa плaнeтi. Ha cклaднi взaeмoвiднocини в cиcтeмi "лic-eкoнoмiкa", ocoбливo в yмoвax пpиcкopeння нayкoвo-тexнiчнoгo пpoгpecy, cepeд iншиx вкaзyвaв щe нaпpикiнцi минутого cтoлiття вiдoмий yкpaïнcький вчeний-лiciвник C.A. Гeнcipyк [2].

Пpoблeмi eкoнoмiчнoï' oцiнки пpиpoдниx pecypciв i aнaлiзy впливiв нa дoвкiлля пpиcвячeнi пpaцi О.О. Beram, Б.M. Дaнилишинa, C.I. Дopoгyнцoвa, Т.П. Гaлyшкiнoï, Л.C. Гpинiв, I.M. Гpaбинcькoгo, Л.Г. Meльникa, C.K. Xapiч-кoвa, Ю.I. Cтaдницькoгo, a тaкoж зapyбiжниx eкoнoмicтiв-eкoлoгiв: Г. Дeйлi -ocнoвoпoлoжникa тeopiï cтaлoгo poзвиткy, P. Kocraœ^ Дж. Дiкcoнa, C.H. Бo-бильoвa, I.П. Глaзиpiнoï, E.B. Гipycoвa, I.M. Пoтpaвнoгo тa iншиx.

У тpaдицiйнiй cиcтeмi нaцioнaльниx paxyнкiв oфiцiйнi дaнi пpo дoc-тyпнi пpиpoднi pecypcи вiдoбpaжaють вeличинy пpиpoднoгo бaгaтcтвa кpaïни зaгaлoм, йoгo eкoлoгo-eкoнoмiчний пoтeнцiaл в цiлoмy. Taкi дaнi ж дaють змoги пocлiдoвнo aнaлiзyвaти змши в чaci aктивy, кoтpий м^ би бути вклю-чeним дo cиcтeми eкoлoгo-eкoнoмiчнoгo oблiкy (CEEO). Як зaзнaчaeтьcя в [3], чинник пpиpoднoгo кaпiтaлy вимaгae кopeктнoгo вiдoбpaжeння в мaкpo-eкoнoмiчниx тoтoжнocтяx. Цe зyмoвлeнe тим, щo пpiopитeтнicть чинникa o6-мeжeнoгo пpиpoднoгo кaпiтaлy як внyтpiшньoï' eнepгü' coцiaльнo-eкoнoмiчниx пpoцeciв визнaчae пoдaльшy тpaeктopiю poзвиткy cyчacнoï' eкoнoмiки.

У ^o^ci пocлiдoвнoгo фopмyвaння eкoлoгiчнo opieнтoвaнoгo pинкo-вoгo мexaнiзмy paцioнaльнoгo викopиcтaння, вiдтвopeння тa oxopoни лicoвиx pecypciв вaжливe знaчeння мae eкoнoмiчнa o^rna нacлiдкiв aнтpoпoгeннoгo впливу нa лicoвi бioгeoцeнoзи. Ha думку G.B. Mmernm [4], oб'eктoм eкoлo-гo-eкoнoмiчнoï' oцiнки мoжyть бути piзнi види нacлiдкiв (гocпoдapcькi, co^-aльнi, бioeкoлoгiчнi), яы фaктичнo aбo пoтeнцiйнo (пpямo чи oпocepeдкoвa-нo) впливaють нa eкoнoмiчнi явищa в cycпiльcтвi. Boднoчac чacтинa coцiaль-ниx, бioлoгiчниx, гeнeтичниx нacлiдкiв нa cьoгoднi нe мoжe бути aдeквaтнo oцiнeнa eкoнoмiчнo (пoзaeкoнoмiчнa o^ma), виxoдячи з тoгo, щo будь-ята eкcплyaтaцiя пpиpoдниx pecypciв, пpoцecи aнтpoпoгeннoгo впливу нa ïx cтaн зyмoвлюють взaeмoпoв'язaнi змiни в бiocфepi, лiтocфepi, coцiaльнo-eкoнoмiч-

нoмy тa нaвiть дyxoвнoмy життi cycнiльcтвa. Caмe тoмy для кoмнлeкcнoï' eTO-лoгo-eкoнoмiчнoï' oцiнки нacлiдкiв aнтpoнoгeннoï' змiни (œocri) дoвкiлля, ль coвиx pecypciв нeoбxiдний cиcтeмний нiдxiд.

Heвнopядкoвaнi дaнi щoдo лicoвиx нлoщ, нpиpocтy зaнaciв дepeвини, йoгo eкcнopтy й iмнopтy He дaють змoги cкopeгyвaти нoкaзник нaцioнaльнoгo бaгaтcтвa з "нoнpaвкoю" нa лю як нpиpoдний pecypc i як oднy з нaйвaжливi-шиx cтpyктypниx чacтин нaцioнaльнoгo нpocтopy бiocфepи.

Biдcyтнicть eкoнoмiчнoï oцiнки нpиpoдниx pecypciв ж дae змoги oni™-ти л втpaти, якi чacтo нece eкoнoмiкa в peзyльтaтi нepaцioнaльнoгo ïx викopиc-тaння. Taк, нepaцioнaльнe лicoкopиcтyвaння в минутому, якe нpoявлялocя в бeз-cиcтeмниx i нaдмipниx pyбaнняx лгав, нeгaтивнo внлинyлo нa cтaн дoвкiлля й eкoнoмiкy лicoвoгo гocнoдapcтвa внacлiдoк змeншeння лicиcтocтi тepитopiï', то-гipшaння cтaнy лicoвoгo фoн,дy i пpиpoдниx кoмнлeкciв, iнтeнcивнoгo poзвиткy epoзiйниx явищ, знижeння нлoдючocтi rpyнтiв, змiни вoднoгo peжимy piчoк тa iншиx вoдoйм, нiдвищeння piвня зaбpyднeння нoвiтpянoгo бaceйнy [1].

Bикopиcтaння лicoвиx pecypciв мae бути тicнo нoв'язaнe з пpиpoдooxo-poнними зaxoдaми. Eфeктивнicть бaгaтьox зaxoдiв зaлeжить вiд тoгo, як вито-pиcтoвyeтьcя й oxopoняeтьcя лic з oглядy нa йoгo фyнкцiю oднieï' з нaйвaжли-вiшиx кoмнoнeнт бiocфepи, як здiйcнюeтьcя йoгo зaxиcт вщ нecнpиятливиx внливiв, як peaлiзyютьcя зaxoди з нiдвищeння йoгo здaтнocтi пpoтиcтoяти He-гaтивним нpиpoдним чинникaм.

3a мiжнapoднoю клacифiкaцieю в cиcтeмi пoкaзникiв cтaтиcтики тав-кoлишньoгo cepeдoвищa видшяють тaкi гpyни:

• пoкaзники нaвaнтaжeння, щo xapaктepизyють poзмip aнтpoпoгeннoгo, тexнoгeн-нoгo i пpиpoднoгo нaвaнтaжeння ea кoмпoнeнти дoвкiлля (видoбyтoк пpиpoд-hhx pecypciß, aßapiMee зaбpyднeння дoвкiлля, Haan^H пoвeнeй, зacyxи тoщo);

• пoкaзники cтaнy дoвкiлля, щo xapaктepизyють кшькюш тa як1ен1 зм1ни нaв-кoлишньoгo cepeдoвищa, a тaкoж cтaнy здopoв'я нaceлeння;

• пoкaзники peaгyвaння cycпiльcтвa ea зм1ну нaвкoлишньoгo cepeдoвищa (rn-кaзники вi1дeoвлeeeя фунту, лicoвi1дeoвлeeeя, витpaт na oxopoey eaвкo-лишeьoгo cepeдoвищa);

• пoкaзeики oбcягiв зaпaciв пpиpoдeиx pecypciв.

Oбгoвopюючи нpoблeмy нoбyдoви eкoлoгiчниx paxyнкiв для лicy i вь дoбpaжeння дaнoгo нpиpoднoгo pecypcy в npo^ci eкoлoгiзaцiï' нaйвaжливi-шиx мaкpoeкoнoмiчниx нoкaзникiв, A.A. Лянiнa [5] звepтae yвaгy ea двa мo-мeнти. Пo-нepшe, вoнa зaдaeтьcя нитaнням, яким чинoм, чepeз якi "нapaмeт-pи" мoжyть бути вiдoбpaжeнi лicoвi pecypOT? Biдcтeжyвaти динaмiкy нpиpoд-нoгo кaпiтaлy мoжнa чepeз лicoвy нлoщy, зaпacи бioлoгiчниx pecypciв, a тa-тож eкocиcтeми, нoв'язaнi з лicoм у шиpoкoмy poзyмiннi. Пo-дpyгe, нeoбxiд-ho уявляти мeжi, зa якими лicoвi pecypcи вжe ee нaлeжaть дo eкoнoмiчниx, ocкiльки He нepeбyвaють шд кoнтpoлeм людини i (aбo) ïx poзpoбкa нeдoцiль-Ha. Oкpiм того, ^a^rna лicopoзвeдeння дae змoгy гoвopити нpo чacтинy лicy як pecypc, виpoблeний гaлyззю "лicoвe гocнoдapcтвo".

У тaбл. 1 вiдoбpaжeнa змiнa пpиpoднoгo aктивy зa нeвний нepioд чacy. Meтoю cклaдaння цieï тaблицi e вид^нни з "шиpoкoï" клacифiкaцiï пpиpoдниx pecypciв, в якiй вiдoбpaжeнi як eкoнoмiчнi, тaк i нeeкoнoмiчнi пpиpoднi, eкoнo-

м1чш активи (природш ресурси) та показати напрями змш !х обсяпв. Розгляне-мо це на приклад! такого важливого для вгечизняно1 економши ресурсу як деревина. Стан даного ресурсу можна охарактеризувати двома параметрами: як об'ем, тобто деревину в куб1чних метрах чи тоннах, або ж через люову площу. Тому тут фрагментарно наведено складов! вщповщного методолопчного апа-рату, котр1 мають в!дношення ! до деревини, ! до площ1 п!д люом.

Табл. 1. МетодологЬчт тдходи до включения природныхресурав до нащонального богатства [1]

Ресурси, пов'язан! з л!сом Нев1дновш ресурсы: земл! л!сового фонду, тис. га Вщновн! ресурси: л!с як економ!чний актив (куб метр!в, тонн)

На початок пер!оду Земл!, вкрит! л!сом Об'ем деревини

Економ!чне вико-ристання (стале, виснаження) Л!созагот!вл! Знищення л!с!в

1нше нагромадження Зм!ни у використанн! земл!: - перех!д земель з категор!! не-економ!чних в економ!чн!; - освоення земл! (зб!льшення) Природний р!ст Природна загибель Розведення л!с!в Перех!д з довк!лля в категор!ю економ!чного використання

1нш! зм!ни в об'ем! Зм!ни у використанн! земл! та використанн! р!зних вид!в земель у зв'язку з природними, пол!тичними та !ншими нееко-ном!чними чинниками. Скорочення, викликане при-родними катастрофами чи !ншими нееконом!чними чинниками (повенями, по-жежами, в!тровалами). Перехщ з категор!! еконо-м!чного використання назад в "нееконом!чне" довк!лля.

На к!нець пер!оду Земл!, вкрит! л!сом Об'ем деревини

Зм!ни якост! ресурсу Негативш: ероз1я Грунту (куб. км або тонни) чи втрата нату-ральних речовин (тонни). Забруднення земл! (Грунту), включаючи засолення та шш! зм!-ни в якост! Грунту (куб. км, кон-центрацк поживних речовин). Негативш: як!сн! зм!ни, що стосуються хвороб л!су, впливу процес!в окислення на л!си тощо. Позитивт: нагромадження орган!чно! маси; продукування кисню.

Для облшу лгсових ресуршв можуть бути застосоваш рахунки елеменпв [7]. Вони, по сут!, представляють собою розширен! баланси "речовина-енерг!я", як! одночасно включають природн! компоненти ! компоненти, що описують людську д!яльн!сть. Рахунки такого типу заснован! на класичнш схем! обл!ку:

д, + дд, = д,+ь

де: д, - початков! запаси пер!оду Ц Дд, - зм!на запас!в упродовж пер!оду I; д,+1 - величина запас!в на к!нець пер!оду I. У свою чергу,

дд,=д,н - д,в,

де: д,н - надходження (прир!ст) запас!в за пер!од I; д,в - вибуття (зменшення) запас!в за пер!од ,.

Цe дae змoгy poзpaxyвaти caльдo ("нoчaткoвi зaпacи", "кiнцeвi зaнa-cи") тa o6opo™ ("нpиpoднe нoнoвлeння", "нpиpoднa зaгибeль", '^cre Ha^o-мaджeння" aбo "piчний мoжливий oб'eм cнoживaння", "дocтyннi pecypcи").

Haвeдeнe в тaблицi "Iншe нaгpoмaджeння" вiдoбpaжae змiни нpиpoд-нoгo aктивy, пoв'язaнi з eкoнoмiчними piшeннями чи eкoнoмiчними imepeca-ми, в тoй чac як "Iншi змiни в oб'eмi" cтocyютьcя динaмiки aктивy, зyмoвлe-hoï нoлiтичними, нpиpoдними тa iншими нeeкoнoмiчними нpичинaми. Cepeд нpичин нpиpoднoгo xapa^repy мoжнa виoкpeмити вiтpoвaли, зcyви тoщo. Ш-pexiд нpиpoднoгo aктивy зi cфepи гocнoдapcькoгo викopиcтaння нaзaд у дoв-кiлля вiдoбpaжaeтьcя як "iншi змiни в oб'eмi", ocкiльки тaкe нepeвeдeння здe-бiльшoгo e нacлiдкoм "нoлiтичниx", a He eкoнoмiчниx pmern.

Icтoтнo, щo eкoнoмiчнe викopиcтaння як кaтeгopiя в цiлoмy e "вaлo-вим" нoняттям. Iншими cлoвaми, шд eкoнoмiчним викopиcтaнням poзyмiють як викopиcтaння, щo He виxoдить зa мeжi cтaлocтi, тoбтo кoли нpиpicт pecyp-cy He мeнший вiд шго гocнoдapcькoгo вилyчeння, тaк i нecтaлe. Пpи poбoтi з кoнкpeтними дaними вaжливo poзмeжoвyвaти cтaлe (нeвиcнaжливe) i нecтaлe (виcнaжливe) викopиcтaння.

Eкoнoмiчним викopиcтaнням pecypcy "дepeвинa" e pyбaння люу i зни-щeння лiciв внacлiдoк poзшиpeння мeж гocнoдapcькoï дiяльнocтi. Пpиpoдний picт (зaгибeль) i нepexiд дo eкoнoмiчниx aктивiв нoкaзaнo в paмкax "iншoгo нaгpoмaджeння", a змeншeння зaпaciв дepeвини зa paxyнoк piзниx кaтacтpoф i нepeвeдeння лiciв, a, oтжe, й icнyючиx y ниx зaпaciв дepeвини, в нpиpoдooxo-poHHi зoни нoкaзaнo як "iншi змiни в oб'eмi".

Пiдxoди з вapтicнoï' o^Hm нpиpoдниx pecypciв в eкoлoгiчнoмy oблiкy тaкoж вимaгaють oднoчacнoгo poзглядy лicoвиx pecypciв i зa зeмeльнoю mo-щeю, i зa oб'eмoм дepeвини. 3гiднo з зaгaльними нpинцинaми, якщo винита-ють тpyднoщi нpи poзпoдiлi вapтocтi двox тicнo взaeмoнoв'язaниx aктивiв, He-oбxiднo звepнyти yвaгy Ha тe, який з aктивiв мae бiльшy цiннicть. У цьoмy вiднoшeннi мoжe бути зacтocoвaний вiдoмий з лiтepaтypи нiдxiд дo тpaктy-вaння вapтicнoгo cинтeзy лicy i зeмлi нiд ним, вiднoвiднo дo ятого для кpaïн, щeдpo нaдiлeниx л^вими pecypcaми, вapтicть лicoвoï нлoщi мoжe бути ввe-дeнa в o^rny як нyльoвa. B цьoмy витдку нpинycкaeтьcя, щo нeмae peaль-ниx aльтepнaтив викopиcтaнню лicoвиx зeмeль шд бyдь-якi iншi цiлi. Oчeвид-ho, зaгaльнa oцiнкa лicy i зeмлi, Ha якiй вiн pocтe, бyдe нoв'язaнa з вapтicтю дe-peвини. Пpи нpoвeдeннi кoнкpeтниx poзpaxyнкiв вiдiгpaють тaкoж poль витpa-ти Ha пepeвeзeння дepeвини, poзтaшyвaння лicoвиx тepитopiй тa iншi витpaти.

У лiтepaтypi мicтитьcя тaкий вaжливий нiдxiд дo oцiнки лiciв у винaд-rnx, кoли вapтicнa oцiнкa ycклaднeнa з ^тини Ha^wipHo виcoкиx витpaт Ha oдиницю нpoдyкцü', щo дae дат^вну peнтy, aбo ж з oraa,ay Ha тe, щo цi люи e лicaми нpиpoдooxopoнниx зoн (I ipym лiciв). Фopмaльнo в тaкиx винaдкax вap-тicть зeмлi пpиpiвнюeтьcя дo нуля. Paзoм з тим, у винaдкy з лicaми, го^ вито-нують нpиpoдooxopoннi функцй', зa мiнiмaльнy oцiнкy мoжe бути взятa вapтicть дepeвини в циx лicax, якщo вoнa e нoзитивнoю, aбo який-нeбyдь iнший зaмiнник цieï вapтocтi. У винaдкax, нoдaниx Ha pro. 1 i 2 лicи, в якиx з piзниx нpичин зa-бopoнeнi pyбaння, вiднeceнi дo кaтeгopiï нeeкoнoмiчниx нpиpoдниx pecypciв. Пpи цьoмy бyдь-якe нeлeгaльнe pyбaння нoвиннo вiдoбpaжaтиcь як виcнaжeння.

Табл. 2. Динамгка лгсу як природного активу, що виробляе деревину, в рамках расширено/ кониепии еколого-економ¡чних активе

Характеристика л!сових ресурс!в, значуща для зд!йснення еколог!чного корегування макроеконо-м!чними показниками Показник, який може бути наб-лижено взятий за !н формац!йну базу для вщповщних розрахун-к!в, тис. м3 Р!к

2001 2002

Об'ем деревини на початок пер!оду Загальний запас деревини, - з нього запас у стиглих ! пе-рест!йних л!сах, в тому числ!: - запаси експлуатац!йних л!с!в 174000011 2510001 1738589

Загот!вл! Розрахункова л!сос!ка Заготовлено деревини в!д рубань головного користування - всього, в т.ч. л!кв!дно! Заготовлено деревини в!д рубань, пов'язаних з веденням л!сового господарства та !нших рубань -всього, в т.ч. л!кв!дно1 деревини Самов!льн! рубання Разом фактичних рубань 15000 550712 65152 2977 14999 15000 58332 69942

Природний р!ст Загальний середн!й прир!ст деревини в л!сах (зм!на запасу), тис. м3/ р!к 24000 24000

Природна загибель

Перехщ з довк!лля в категор!ю економ!чного використання

Скорочення, викликане природними чи !ншими нееконом!чними чинника-ми (пожежами, повенями, в!тровалами) Стих!йн! лиха (в!тровали, ожеледиц!, сн!голами) Л!сов! пожеж! (втрати деревини на корен!) 1041113

Об'ем деревини на к!нець пер!оду Загальний запас деревини, в т.ч. - запаси експлуатац!йних л!с!в 1738590

Як!сн! зм!ни, пов'язан! з хворобами л!су, впливом процес!в окислення на л!-си тощо. [Динам!ка загибел! насаджень, всього, тис. га. П!дх!д з точки зору якост!]. В!д шк!дливих комах ! пошкод- жень дикими тваринами. В!д хвороб л!су. В!д антропогенних чинник!в. Вщ несприятливих погодних умов.

Довщково Експорт: л!соматер!али необроблен!

11 За даними "Державного люового кадастру" на 01.01.1996 р. (останне офщшне видання, до сьогодш шформащя щодо розподшу земель Держлюфонду не поновлювалася).

12 Джерело: Статистичний щор1чник Укра!ни за 2002 р. Державний комггет статистики, с. 216

13 Нацюнальна доповщь про стан навколишнього природного середовища в Укрш'ш у 2001 р., с. 92

Aнaлiзyючи дaнi тaблицi, нeoбxiднo бpaти дo yвaги нeвний iнфopмa-цiйний дeфiцит, вмет^ток чoгo дaнa тaблиця мae гoлoвним чинoм дeмoнcтpa-цiйний xapaктep i e ютовтою. Aнaлiзyючи дaнi тaблицi, вдaлocя чiткo ^ocre-жити ттьки динaмiкy дepeвини як pecypcy з точки зopy кiлькocтi (в TOHHax). Якгсш змiни нoкaзaнi як дитм^ зaгибeлi нacaджeнь внacлiдoк piзниx чинни-кiв i виpaжeнi чepeз гeктapи aбo м куб. зaлeжнo вщ вiкy. Oднaк нpи нpoвeдeннi бшьш дoклaднoгo aнaлiзy нeoбxiднe бiльш poзгopнyтa кapтинa мacштaбiв якю-ниx змш лicoвиx pecypciв. Oкpiм тoгo, вкaзaнa динaмiкa нeчiткo нoв'язaнa з cy-тo лicoвими нлoщaми. Ця oбcтaвинa He видaeтьcя icтoтнoю, ocкiльки в чaci мae мicцe нepeмiщeння мoлoднякy в кaтeгopiю лiciв i зтчта кiлькicть бioлoгiчниx нpoцeciв He пiдпopядкoвyeтьcя фopмaльнoмy нoдiлy зeмeль вiднoвiднo дo o6-paHoï нoмeнклaтypи Ha упддя чи зeмeльнi кaтeгopü' зa цiльoвим нpизнaчeнням.

Бyлo poзглянyтo викopиcтaння дepeвниx pecypciв зaгaлoм. Лicи тодь ляютьcя Ha двi кaтeгopiï'. Лicи I ^упи викoнyють нepeвaжнo вoдooxopoннi, зaxиcнi тa iншi нpиpoдooxopoннi функцй'. Дo лiciв II гpyни нaлeжaть люи ш-peвaжнo eкcнлyaтaцiйнoгo знaчeння, вoни нpизнaчeнi для зaдoвoлeння tocto-дapcькиx нoтpeб у дepeвинi. Biдзнaчимo, щo тiльки в paмкax pyбaнь, пoв'язa-ниx з вeдeнням лicoвoгo гocпoдapcтвa, тa iншиx pyбaнь в 2002 p. бyлo в^у-бaнo 55 % вщ зaгaльнoгo oб'eмy pyбaнь лicy в кpaïнi. Цe дae змoгy гoвopити нpo лic в ц^му як cиpoвиннy бaзy для oдepжaння дepeвини з мeтoю зaдoвo-лeння гocнoдapcькиx нoтpeб. Heoбxiднo зayвaжити, щo Ha cьoгoднi вiдcyтнi oб'eктивнi кpитepiï для вiднeceння лiciв дo тieï' чи iншoï' кaтeгopü' зaxищeнoc-тi. Цe нpизвeлo, зoкpeмa, дo тoгo, щo у дepжaвнoмy oблiкy, нaнpиклaд, cœ^-aльнo He визнaчaютьcя лicи peкpeaцiйнoгo лicoкopиcтyвaння. Пopяд з тим, ca-мe нeвpeгyльoвaнe peкpeaцiйнe викopиcтaння зaймae вaгoмe мicцe cepeд чин-никiв, щo нeгaтивнo впливaють Ha лicи. Умoвнo дo лшв peкpeaцiйнoгo ^из-нaчeння мoжнa вiднecти нpaктичнo вci лicи I ^упи.

Для лiciв нaйбiльш вaжливим iндикaтopoм динaмiчниx змiн дepeвниx pecypciв e плoщa, вкpитa лicoвoю pocлиннicтю з виoкpeмлeнням тepитopiï', Ha якiй здiйcнюютьcя тi чи iншi види pyбaнь.

He зaвжди нaвoдятьcя дaнi ^o нpиpoднy зaгибeль лiciв у кyбiчниx мeтpax i нepexiд лiciв з дoвкiлля в eкoнoмiчнe кopиcтyвaння. Якщo будуть poзглянyтi вci лicи, в якж здiйcнюютьcя paзoвi pyбaння, "ropex^ з дoвкiлля в кaтeгopiю eкoнoмiчнoгo викopиcтaння" нaбyдe вeликoгo знaчeння. Bивчeн-ня "нepexoдy з дoвкiлля в кaтeгopiю eкoнoмiчнoгo викopиcтaння" видaeтьcя тйбшьш цiкaвим в peгioнaльнoмy poзpiзi. 3poзyмiлo, щo нepexiд дepeвини як пpиpoднoгo pecypcy здiйcнюeтьcя paзoм з в^тав^тою нлoщeю, вкpитoю лicoвoю pocлиннicтю (табл. 3).

Heoбxiднo зaзнaчити, щo зa ocтaeнe дecятиpiччя cнocтepiгaerьcя нoзитив-Ha динaмiкa пгощ зeмeль лicoвoгo фoндy, якa нopiвнянo з 1996 p. зpocлa Ha 45,5 тиа ra. 3a дaeими Haцioнaльнoï' дoнoвiдi Укpaïни npo гapмoнiзaцiю життедь яльнocтi cycпiльcтвa y нaвкoлишeьoмy нpиpoднoмy cepeдoвищi [1], y нaцioнaль-нoмy eквiвaлeнтi pecypOT дepeвини oцieюютьcя нpиблизнo y 3,4 млpд. дoлapiв CШA, a зa cвiтoвими цiнaми - 27 млpд. дoлapiв CШA. Oчeвиднo, щo тaкa o^H-кa e cильнo "ypiзaнoю" i He вpaxoвye бaгaтьox eкoлoгiчниx фyнкцiй лicy.

Табл. 3. Площа земель, на яких проводяться рубання, тис. га

Показник Значення Питома вага, %

Площа, вкрита л!совою рослинн!стю Площа рубань л!су - всього, в т.ч.: - головного користування 940014 570,3 100,0 443,4

23,2 25,1

- пов'язаних з веденням л!сового господарства та !нших рубань та очищення в!д захаращеност! Експлуатац!йн! л!си 547,1 418,3

Важливим питаниям залишаеться також що, де 1 коли вирубуеться. Як-що загальний прирют деревини перевищуе об'ем рубань, складаеться думка про сталий характер лiсоексплуатацií. Однак нерiвномiрнi рубання в розр!з! окремих район!в, л!соексплуатац!я, виконана з порушенням встановлених правил л!созагот!вель можуть призвести до значних втрат якост! л!сових ресурс!в не тшьки з огляду на 1х чисельш природоохоронш функцп, але й суто дерев-них. У контекст! розширення показника нац!онального багатства так! втрати повинш враховуватися при еколопчному корегування ВВП. Концепщя розши-реного еколого-економ!чного обл!ку робить можливим таке врахування.

Л1тература

1. Нащональна доповщь Укра!ни про гармон!зац!ю життед!яльност! сусп!льства у навколишньому природному середовищ!. Спец!альне видання до 5-1 Всеевропейсько! конференций м!н!стр!в навколишнього середовища "Довкшля для Свропи". Розд!л 3.3 "Л!сов! ресур-си". - К.: Наука, 2003. - С. 37.

2. Использование и воспроизводство лесных ресурсов УССР. Под ред. Генсиру-ка С.А. - К.: Наук. думка, 1986. - 365 с.

3. Гришв Л.С. Еколопчно збалансована економ!ка: проблеми теор!!. - Льв!в: Св!т,

2001. - 645 с.

4. Мишенин Е.В. Эколого-экономические проблемы природопользования в лесном комплексе / Под ред. д-ра экон. наук, акад. УЕАН Коваля Я.В. - Сумы: ВВП "Мрия-1" ЛТД, 1998. - 348 с.

5. Ляпина АА. Природный фактор в национальном достоянии страны. - М.: МИРЭА,

2002. - 126 с.

6. Стадницький Ю.1. Економ!чн! основи управл!ння оздоровленням довк!лля (мето-долог!я ! практика). - Льв!в, 1999. - 246 с.

7. Блам Ю.И. Методическое пособие по спецкурсу "Интеграция экологических показателей в традиционные системы учета". - Новосибирск: Наука, 1997. - 246 с.

УДК 330.15 Дои.. М.Е. Матвеев, канд. екон. наук;

маястр О.1. Мерза - УкрДЛТУ

ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ КОШТ1В ФОНД1В ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

Розглянуто економ!чн! важел! вир!шення еколог!чних проблем, основн! крите-р!! !х оц!нки. Подано класиф!кац!ю !нструмент!в еколог!чно! пол!тики. Проведено анал!з формування та використання кошт!в фонд!в охорони навколишнього середо-вища Льв!всько! област!.

14 Дан! державного обл!ку люового фонду на 01.01.1996 р.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.