CC BY
21
шлаку (164,5 ц/га) цеолтв 10 т/га (158,9 ц/га), а на контрольних дшянках -155,6 ц/га, що становить вщповщно 105,7 i 102,1 % nopiB^HO з контролем.
Саме складшсть ситуаци, яка характеризуе сучасний стан Грунтового покриву схилових земель Закарпаття, визначае потребу застосування еколо-пчних основ щодо рацiонального 1хнього використання. Головним iз них е за-хист Грунлв вiд водно! ерози; призупинення зниження й розширення вщтво-рення вмiсту гумусу; збагачення Грунпв основними поживними речовинами, особливо фосфором; застосування природних структуроутворювачiв (цеоль
мелiорацiя кислих Грунтiв (внесення фосфатшлаку, вапняку); скорочення розриву мiж потенщальною i реальною продуктивнiстю плодових рослин.
Отже, враховуючи позитивний середовищеперетворювальний вплив сливових культурбiогеоценозiв, розширення 1хнього вирощування на схилових землях у Закарпатт зумовлене не тiльки отриманням потрiбних урожа1в високояюсно!" продукцп, але й пiдтриманням стiйкостi бiосфери, вщтворен-ням й пiдвищенням родючостi Грунпв, зменшенням негативного впливу на еколопчш системи, полiпшенням природокористування, ефективного й ращ-онального використання земельних ресурЫв.
Висновки. Слива - важлива скороплщна кiсточкова культура. У Закар-патп вона посiдае провiдне мiсце серед юсточкових порiд. Ii доцiльно вико-ристовувати як додаткову культуру для створення плодово-люових насаджень.
З метою створення високопродуктивних сливових культурбюгеоцено-зiв потрiбно здiйснювати диференцiйоване передпосадкове окультурення едафототв.
Сьогоднi одним iз найреальтших резервiв розширення виробництва екологiчно чистих плодiв, насамперед для дiетичного та дитячого харчуван-ня, е вщновлення вирощування плодових культур на схилових землях.
Лггература
1. Власюк С.Г. Слива. - К. : Вид-во "Урожай", 1976. - 117 с.
2. Греков В.А. Влияние почвенных условий Закарпатской области на рост и развитие плодовых культур. - автореф. дис. на соискание науч. степени канд. с.-г. наук. - Харьков, 1988. - 15 с.
3. Гущш М.Ю. Еколопчш умови вирощування сливи в передпрних i прських районах Карпат / М.Ю. Гущш, 1.К. Омельченко // Сад1вництво. - К., 1977. - Вип. 25. - С. 3-10.
4. Карпенчук Г.К. Частное плодоводство. - К. : Вид-во "Вища шк.", 1984. - 295 с.
5. Куян В.Г. Плод1вництво - К. : Аграрна наука., 1988. - 468 с.
6. Методические рекомендации по почвозащитной технологии возделывания садов и ягодников на юго-западных склонах Украинских Карпат и Закарпатского Предгорья (Закарпатская область) // Горбач Н.Н., Бобер В.М., Горбач Л. А. и др. - Ужгород, 1992. - 31 с.
7. Попович П.Д. Придатнють Грунпв тд сади i ягщники / П.Д. Попович, В. А. Джамаль, Н.Г. 1льчишина, С.О. Скорина. - К^^ид-во^Урожай",^^!. - 158 с.
УДК 504:368.17(4 77) Магктр Х.Р. Василишин; доц. I.A. Дубовiч,
канд. геогр. наук - НЛТУ Украти, м. Rbeie
ФОРМУВАННЯ РИНКУ ПОСЛУГ ЕКОЛОГ1ЧНОГО СТРАХУВАННЯ В УКРА1Н1
Розглянуто актуальшсть i важливють створення належних умов для ефективного функцюнування системи еколопчного страхування. Акцентовано увагу на понятп
та сутносп екологiчного страхування. Проаналiзовано cy4acHi проблеми та шляхи покращення екологiчного страхування в Укрш'ш.
Ключов1 слова: екологiчне страхування, страховi премп, страховi виплати, страхування еколопчних ризикiв, ринок послуг еколопчного страхування
Master's degreeKh.R. Vasylyshyn; assoc. prof. I.A. Dubovych -
NUFWT of Ukraine, L 'viv
Organizing the market of services for ecological insurance in Ukraine
Actuality and importance of creation of the proper terms is examined for the effective functioning of the system of ecological insurance. Attention is accented on a concept and essence of ecological insurance. Modern problems and the ways of ecological insurance improvement in Ukraine are analyzed.
Keywords: ecological insurance, insurance bonuses, insurance payments, insurance of ecological risks, market of services for ecological insurance.
Потреба розроблення та запровадження системи еколопчного страхування е об'ективною законом1ршстю суспшьно-економ1чного розвитку Украши.
Доведено, що на сучасному еташ свого розвитку людство спроможне зруйнувати середовище свого юнування або зробити його непридатним для проживання. Настав момент, коли на людину впливае змшена нею природа. Ця небезпека тим вщчутшша, чим вищий техшко-економ1чний потенщал i чисельшсть людства. Тому ниш потрiбна побудова чггко! системи захисту вщ еколопчно! небезпеки загалом. К^м розроблення власне страхових програм, потрiбнi насамперед науково-методичш забезпечення. Важливою складовою науково-дослщного процесу е здшснення еколопчно! експертизи об,ектiв, шдприемств, установ, органiзацiй, дiяльнiсть яких е джерелом тдвищено! небезпеки.
Головний принцип еколопчно! експертизи визначае, що будь-яка зап-ланована господарська й шша людська дiяльнiсть е потенцшно екологiчно не-безпечною. З огляду на це, пiдготовлений Проект Закону Украши "Про еколо-гiчне страхування", де подано поняття екологiчного страхування та iншi ас-пекти, пов'язаш з вiдповiдальнiстю пiдприемств, установ та оргашзацш як джерел шдвищено! небезпеки для навколишнього природного середовища, та завдання збитюв фiзичним i юридичним особам, заподiяних впливом забруд-нення внаслщок авари, техногенно! катастрофи чи шшо! надзвичайно! поди. Поняття дiяльностi щодо тако! небезпеки подiляють на двi групи:
1. Об'екти внутршньо! небезпеки — використання транспортних засобiв, механiзмiв, електроенерги високо! напруги, атомно! енергн, що, своею чергою, пов'язано з ризиком забруднення пiдземних вод, тдтопленнями територiй, впливом на еколопчну безпеку Украши тощо;
2. Об'екти зовтшньо! загрози - великомасштабнi, довготриват впливи на довкшля внаслiдок транскордонних, регiональних i глобальних еколопч-них проблем (кислотнi дощi, озоновi дiри, змiни клiматy); екологiчно не-безпечно! мiжнародноl дiяльностi (небезпечнi вiдходи тощо); великомас-штабних вiдходiв тощо.
За статистикою, упродовж останнього десятилтя кшьюсть техноген-них аварiй та еколопчних катастроф невпинно зростае. Тому сьогодш актуальною проблемою е створення належних умов i прийняття вщповщних зако-
шв, як б cпpияли eфeктивнoмy фyнкцioнyвaнню cиcтeми eкoлoгiчнoгo CTpa-xyвaння. Екoлoгiчнe cтpaxyвaння пoвиннo зaбeзпeчyвaти нe лишe мexaнiзм мaтepiaльнoгo вiдшкoдyвaння за завдання збитюв, ane й cтвopювaти yмoви для зд^^ння кoнтpoлю за дiяльнicтю на eкoлoгiчнo нeбeзпeчниx oб'eктax, а тагаж iнвecтyвaння y poзвитoк eкoлoгiчнo чиcтиx i бeзпeчниx пiдпpиeмcтв.
Oтжe, дocлiджyючи вaжливicть та aктyaльнicть фopмyвaння pинкy пocлyг eкoлoгiчнoгo cтpaxyвaння, пoтpiбнo нacaмпepeд пpoaнaлiзyвaти то-няття, cyтнicть та cyчacний cтaн eкoлoгiчнoгo cтpaxyвaння в У^ашь
Сaмe пoняття "cтpaxyвaння" виникго дocить дaвнo, з пoявoю i poзвит-кoм тoвapнo-гpoшoвиx вiднocин, cycпiльним poзпoдiлoм пpaцi. З цим шнят-тям acoцiюeтьcя eкoнoмiчнa пoтpeбa cyc^^c^a y фopмyвaннi кoштiв для ycyнeння нacлiдкiв нaдзвичaйниx явищ i факлв, якi виникали випaдкoвo чи тд дieю craxiï. Згoдoм змicт, мeтoди та мacштaби cтpaxyвaння вдocкoнaлю-валдоя i poзвивaлиcя. У cyчacнoмy тлyмaчeннi cтpaxyвaння - цe eкoнoмiчнi вщшотни, щo виникають y зв'язку з фopмyвaнням i викopиcтaнням cтpaxoвo-го фoндy, який cтвopюe cпeцiaльнa opгaнiзaцiя для вiдшкoдyвaння юpидич-ним ocoбaм та oкpeмим гpoмaдянaм збиткiв, зaпoдiяниx нeпepeдбaчeними ви-падками чи етташним лиxoм.
Екoлoгiчнe cтpaxyвaння - ^ cтpaxyвaння цивiльнoï' вiдпoвiдaльнocтi пiдпpиeмcтв, уета^в i opгaнiзaцiй за шкoдy, завдану iнтepecaм тpeтix ocí6 внacлiдoк aвapiйнoгo зaбpyднeння нaвкoлишньoгo пpиpoднoгo cepeдoвищa дiяльнicтю, щo cтвopюe пiдвищeнy eкoлoгiчнy нeбeзпeкy [2]. З iншoгo бoкy, eкoлoгiчнe cтpaxyвaння - цe мexaнiзм зaxиcтy eкoлoгiчниx пpaв гpoмaдян, за-xиcтy мaйнoвиx iнтepeciв cyб'eктiв пiдпpиeмницькoï' дiяльнocтi, щo cтвopю-ють нeбeзпeкy для дoвкiлля [1].
Мeтoю eкoлoгiчнoгo cтpaxyвaння e зaбeзпeчeння cтpaxoвoгo зaxиcтy мaтepiaльниx iнтepeciв фiзичниx та юpидичниx ocí6 y виглядi пoвнoï' aбo ча^ ткoвoï' кoмпeнcaцiï збиткiв, зaпoдiяниx aвapiйним зaбpyднeнням дoвкiлля.
Екoлoгiчнe cтpaxyвaння, як ofl^ iз чинникiв eкoлoгiчнoï етабшзаци, з'явилocя нaпpикiнцi 7G-x poкiв минутого cтoлiття внacлiдoк зaгocтpeння era-лoгiчниx пpoблeм в oкpeмиx кpaïнax i зaгaлoм cвiтi. Зoкpeмa, вoнo буго заш-чaткoвaнe в Япoнiï для cтpaxyвaння вiдпoвiдaльнocтi за aвapiйнi poзливи наф-ти. Згoдoм eкoлoгiчнe cтpaxyвaння нaбyлo шиpoкoгo зacтocyвaння в шшж poз-винeниx кpaïнax - США, Англи, Фpaнцiï, Iтaлiï, Гoллaндiï, Швeйцapiï та iн. [3].
Нaявнicть в Укpaïнi poзвинeнoï пpoмиcлoвocтi, виcoкa ïï кoнцeнтpaцiя в oкpeмиx peгioнax, вeликi пpoмиcлoвi кoмплeкcи, бiльшicть з якж пoтeн-цiйнo нeбeзпeчнi, кoнцeнтpaцiя на ниx aгpeгaтiв та oблaднaння вeликoï ш-тyжнocтi, poзвинeнa мepeжa тpaнcпopтниx кoмyнiкaцiй - yce цe збiльшye вь poгiднicть виникнeння aвapiйниx зaбpyднeнь дoвкiлля, якi cтaнoвлять зaгpoзy для людини, eкoнoмiки i нaвкoлишньoгo пpиpoднoгo cepeдoвищa. Виpiшeння циx питань ycклaднюeтьcя тим, щo aдeквaтнi pинкoвим yмoвaм iнcтитyти та мexaнiзми пepeбyвaють y етади фopмyвaння.
Вiдпoвiднo дo Koнcтитyцiï Укpaïни (cт. 5G) кoжeн гpoмaдянин мae пpaвo на бeзпeчнe для життя i здopoв'я дoвкiлля та на вщшгадування завда-нoï пopyшeнням цьoгo пpaвa шкoди. Пpoтe виникають cyмнiви щoдo здатш^ тi дepжaви кoнтpoлювaти дoтpимaння циx пpaв y peaльнocтi та зaбeзпeчyвaти
вiдшкодування еколопчних збиткiв за рахунок коштiв держбюджету, оскшь-ки збитки зазвичай бувають катастрофiчними, тому держава не може ïx пов-нiстю компенсувати, а шших джерел вщшкодування в Укршт немае. Захист вiд непередбачуваних i надзвичайних випадюв, зокрема екологiчниx, у всьо-му свiтi беруть на себе страxовi компанiï.
В Укршт порядок екологiчного страхування регулюеться Конститу-цiею Украïни (вiд 28 червня 1996 р.) та понад 10 законами та шдзаконними актами, а саме: Законами Украши "Про страхування" (вщ 4 жовтня 2001 р.), "Про охорону навколишнього природного середовища" (вщ 25 червня 1991 р.), "Про еколопчну експертизу" (вiд 9 лютого 1995 р.), Постановами Кабшету Мiнiстрiв Украïни "Про обов'язкове страхування цивiльноï вщповь дальностi за ядерну шкоду" та ш. На розгляд Верховно1' Ради Украши вино-сили проекти Закошв "Про обов'язкове еколопчне страхування", "Про еколо-гiчне страхування" та ш.
У ст. 49 Закону Украши "Про охорону навколишнього природного середовища" зазначено, що в Укршт здшснюють добровiльне, обов'язкове та iншi види страхування громадян та 1'хнього майна, майна та прибутюв тд-приемств, установ та оргашзацш на випадок шкоди, заподiяноï внаслiдок заб-руднення навколишнього природного середовища та попршення якостi при-родних ресурсiв тощо.
Вiдповiдно до статт 7 Закону Украши "Про страхування" дозволено вщнести до обов'язкового еколопчного страхування такi види:
1. Страхування цивiльноï вiдповiдальностi оператора ядерноï установки за ядерну шкоду, яка може бути заподiяна внаслiдок ядерного шциденту;
2. Страхування цивiльноï вщповщальност суб'екив господарювання за шкоду, яку може бути заподiяно пожежами й аварiями на об'ектах тдви-щеноï небезпеки, долучаючи пожежовибуxонебезпечнi об'екти та об'екти, господарська дiяльнiсть на яких може призвести до аварiй еколопчного та саттарно-етдемюлопчного характеру;
3. Страхування вщповщальност експортера й особи, яка вщповщае за ути-лiзацiю (видалення) небезпечних вiдxодiв щодо вщшкодування збиткiв, яких може бути завдано здоров'ю людини, власност та навколишньому природному середовищу пiд час транскордонного перевезення та утиль зацiï (видалення) небезпечних вiдxодiв;
4. Страхування вщповщальносп суб'екив перевезення небезпечних ванта-ж1в на випадок настання негативних наслщюв пiд час перевезення небезпечних вантаж1в;
5. Страхування цивiльноï вщповщальност суб'екив господарювання за шкоду, яку може бути заподiяно довкшлю або здоров'ю людей тд час збер^ання та застосування пестицидiв i агроxiмiкатiв.
Потреба запровадження екологiчного страхування зумовлюють таю чинники: посилення негативних впливiв господарсько1' дiяльностi на стан екосистем; створення господарською дiяльнiстю ситуацiй, як зумовлюють глобальнi змiни в довкшлц зростання кiлькостi теxногенно-екологiчниx ава-рш та катастроф; ядернi iнциденти; загострення проблем зберiгання i знешко-дження еколопчно небезпечних вiдxодiв; наявнiсть об'еклв та видiв дiяль-
шет^ як e джepeлaми пiдвищeнoï нeбeзпeки для нaвкoлишньoгo пpиpoднoгo cepeдoвищa i, як наждак, для життeдiяльнocтi та здopoв'я людини тoщo.
Сyтнicть eкoлoгiчнoгo cтpaxyвaння пoлягae в тoмy, щo вoнo e, TO^ep-шe, гapaнтoм ^ава ocí6, якi зазнали шкoди вна^^к aвapiï на пoтeнцiйнo нeбeзпeчнoмy oб'eктi, на oтpимaння кoмпeнcaцiï за шгаду життю, здopoв'ю та майну. ^-Apyre, зacoбoм зaxиcтy мaйнoвиx iнтepeciв влашиюв пpoмиcлoвиx oб'eктiв - джepeлa пiдвищeнoï нeбeзпeки - чepeз пpeд'явлeння 1'м пpeтeнзiй ocoбaми, якi пocтpaждaли внacлiдoк aвapiï. Пo-тpeтe, зacoбoм зaпoбiгaння бан^утству пiдпpиeмcтв на випaдoк вeликoï aвapiï i вoднoчac oдним iз джe-peл фiнaнcyвaння зaxoдiв iз гapaнтyвaння бeзпeки. I пo-чeтвepтe, eкoлoгiчнe cтpaxyвaння cпpияe зaпoбiгaнню aвapiям, пiдвищeнню бeзпeки пoтeнцiйнo нeбeзпeчниx oб'eктiв (ayдитopcькi пepeвipки, пpeвeнтивнi зaxoди, фша^у-вання виpoбництвa бeзпeчнoï та eкoлoгiчнo чиcтoï тexнoлoгiï з фoндy emno-гiчнoгo cтpaxyвaння i т. iн.) [5].
Oтжe, eкoлoгiчнe cтpaxyвaння мoжe бути oбoв'язкoвим, яким займа-ютьcя, зазвичай, дepжaвнi cтpaxoвi opгaнiзaцiï i дoбpoвiльним - функцюну-ють piзнoмaнiтнi фipми i кoмпaнiï здeбiльшoгo на кoнкypeнтниx зacaдax.
Ринoк eкoлoгiчнoгo cтpaxyвaння в У^ам дoтeпep poзвинeний чacткoвo. ^o цe cвiдчaть пoкaзники збopiв cтpaxoвиx пpeмiй eкoлoгiчнoгo cтpaxyвaння. У 2GG8 p. oбcяг cтpaxoвиx пpeмiй eкoлoгiчнoгo cтpaxyвaння cтaнoвив 134 б57,7 rac. гpн:
• зi cтpaxyвaння ц^шь^! вiдпoвiдaльнocтi oпepaтopa ядepнoï ycтaнoвки за ядepнy шкoдy, яка мoжe бути зaпoдiянa внacлiдoк ядepнoгo iнцидeнтy на-дiйшлo 51 896,G тиc. :грн.
• зi cтpaxyвaння цивiльнoï вiдпoвiдaльнocтi cyб'eктiв гocпoдapювaння за шш-ду, яку мoжe бути зaпoдiянo пoжeжaми та aвapiями на oб'eктax пiдвищeнoï нeбeзпeки - 39 211,G тиа гpн.
• зi cтpaxyвaння вiдпoвiдaльнocтi cyб'eктiв пepeвeзeння нeбeзпeчниx вaнтaжiв - 43 455,б тиc. гpн.
• зi cтpaxyвaння вiдпoвiдaльнocтi eкcпopтepa й oco6h, яка вiдпoвiдae за утиль зaцiю (видaлeння) нeбeзпeчниx вiдxoдiв rn^o вiдшкoдyвaння збиткiв, якиx мoжe бути завдаго здopoв'ю людини, влacнocтi та нaвкoлишньoмy пpиpoднo-му cepeдoвишy тд чac тpaнcкopдoннoгo пepeвeзeння та утитзаци (видaлeн-ня) нeбeзпeчниx вiдxoдiв - 95,2 тж. гpн.
За вЫма дoгoвopaми eкoлoгiчнoгo cтpaxyвaння та пepecтpaxyвaння за-гальна (вaлoвa) cyмa cтpaxoвиx виплат y 2GG8 p. стаивала 2G5,3 тиc. гpн.
Рiвeнь cтpaxoвиx виплат y 2GG8 p. пopiвнянo з 2GG5 p. мae тeндeнцiю дo:
• змeншeння piвня вaлoвиx cтpaxoвиx виплат на G,G5 вiдcoткoвиx пункти (G,15 %);
• збiльшeння piвня чиcтиx cтpaxoвиx виплат на G,G3 вiдcoткoвиx пункти (G,18 %) [4].
З oглядy на актуальшеть пpoблeми eкoлoгiчнoï бeзпeки в У^аш, era-лoгiчнe cтpaxyвaння e важливим нaпpямoм дiяльнocтi cтpaxoвиx кoмпaнiй, ce-peд якиx нaйвiдoмiшими e "У^аш^ка eкoлoгiчнa cтpaxoвa кoмпaнiя", У^а-ïнcькo-pociйcькa aкцioнepнa cтpaxoвa кoмпaнiя - "Авюшка", cтpaxoвi кoмпaнiï "Енepгoпoлic", "Kpeдo-Kлacик", "LHPO Укpaïнa" та iн. Вoни пpoпoнyють piзнi види eкoлoгiчниx cтpaxoвиx пocлyг y дoбpoвiльнiй та oбoв'язкoвiй фopмax.
Становлення та розвиток еколопчного страхування в Укра1'ш залежать не лише вiд виршення юридичних та органiзацiйниx питань. Його перспек-тиви значною мiрою визначаються готовшстю населення сприйняти цей но-вий вид страхування. Саме тому було здшснено опитування (маг. Х. Васили-шин, 2009) серед населення (100 оЫб, зокрема 44 % жшок та 56 % чоловтв, вiк яких у межах вщ 20 до 50 рокiв) про 1'хне ставлення до екологiчного страхування. Мета опитування полягала у визначенш iнформованостi та вщно-шення громадськостi до екологiчного страхування, рiвень використання його послуг, ставлення сустльства до перспектив розвитку та створення еколопчних страхових компанш в УкраАш.
За результатами анкетування дшшли висновку, що бiльшiсть респондент не були знайомi з еколопчним страхуванням. Аналiзуючи залежнiсть iнформованостi респондентов вiд 1'хнього вiку, можна зазначити, що вища пош-формованiсть населення е у вщ 30-40 роюв, вона становить понад 48 %. Рiвень iнформованостi респондентiв вiком вщ 20 до 30 роюв становить 44 %, 36 % - вь ком 40-50 роюв. Найменш пошформоваш про еколопчне страхування групи населення вшом 18-20 роюв та понад 50 роюв.
1нший важливий чинник, вщ якого залежить шформовашсть населення про еколопчне страхування, е рiвень освiти. Чим вш вищий, тим i вищий рiвень iнформованостi. Аналiзуючи потребу в еколопчному страxуваннi, дос-лiдження показало, що 73 % пошформованих респонденпв вважають, що екологiчнi страxовi компани створювати доцiльно, 24 % - недоцшьно, 3 % -важко вщповюти. На запитання, чи е, на вашу думку, перспективи в еколопчному страхуванш, 68 % ознайомлених з еколопчним страхуванням респондент вщповши, що е, 22 % - перспектив немае, 11 % - важко вщповюти.
Найдоцшьшшою формою еколопчного страхування населення вважае добровшьну, за не! вщдали сво! голоси 59 % (22 особи) ознайомлених з еколопчним страхуванням респонденлв.
Отож, за шдсумками дослщження бачимо, що бiльшiсть украïнцiв (ознайомлених з еколопчним страхуванням) позитивно ставляться до створення ринку послуг еколопчного страхування. Це зумовлено сьогодшшшм незадо-вшьним станом навколишнього природного середовища. Вважаемо, що в майбутньому ринок послуг еколопчного страхування буде розвиватись та ш-формовашсть населення про цей вид страхування буде зростати, i частка гро-мадськосл, яка користуватиметься його послугами, буде збшьшуватись.
На сьогодш страхування еколопчних ризиюв в Украт не набуло по-ширення. З причин такого становища можна видшити, насамперед, недостат-нш рiвень нормативно-правового забезпечення. Юридичш гарантп вщшкоду-вання збиткiв, завданих забрудненням довюлля i зниження якост природних ресурсiв не забезпеченi повшстю.
Окрiм законодавчих проблем, розвиток ринку еколопчного страхування гальмуеться: слабкими стимулами добровiльного страхування; браком на-дiйниx i загальноприйнятих методик ощнки ризику та розрахунку ймовiрноï шкоди; низькою потужшстю самого ринку, що позбавляе змоги здшснювати страхування небезпечних i великих за масштабами еколопчних ризиюв; неста-чею мехашзму контролю за укладанням договорiв екологiчного страхування,
як e oбoв'язкoвими; бpaкoм дocтaтнix cтaтиcтичниx данж щoдo зaбpyднeння пiдпpиeмcтвaми дoвкiлля, збитюв, зaпoдiяниx нaвкoлишньoмy cepeдoвищy та тpeтiм ocoбaм; вiдcyтнicтю пiдгoтoвлeниx, виcoкoквaлiфiкoвaниx кaдpiв тoщo.
Ocкiльки eкoлoгiчнe cтpaxyвaння те e дeшeвим видoм cтpaxyвaння, то в^шв^^, пiдпpиeмcтвa нe мoжyть уклаети дoгoвopи cтpaxyвaння чepeз вщ-cyrai^^ кoштiв. Цe нaвiть за yмoви, щo зaтpaти на тaкe cтpaxyвaння йдуть на вaлoвi витpaти ^д^^мотв. З iншoгo бoкy, пiдпpиeмcтвa, щo мають кoшти, чoмycь нe poзyмiють нaгaльнocтi тaкoгo cтpaxyвaння i надають пepeвaгy cплaтi штpaфниx caнкцiй за нaднopмaтивнi викиди в нaвкoлишнe пpиpoднe cepeдoвищe й iншi пopyшeння.
1з нaвeдeнoгo вищe мoжнa зpoбити таю вставки:
1. Щoб cтвopити иaлeжиi yмoви для eфeктивиoгo фyикцioиyвaиия cиcтeми eкoлoгiчиoгo cтpaxyвaиия, пoтpiбиo poзpoбити й зaтвepдити Koицeпцiю poзвиткy eкoлoгiчиoгo cтpaxyвaння в Укpaïиi, яка б визначала cтpyктypy, пpiopитeти та пopядoк yвeдeння в дiю вiдпoвiдииx зaкoиoдaвчиx, нopмa-тивиo-пpaвoвиx i мeтoдичииx дoкyмeитiв; пopядoк peглaмeитyвaиия cтвopeиия pиикy cтpaxyвaиия з ypaxyвaнням eвpoпeйcькиx вимoг та opieнтиpiв.
2. Пpийияти пaкeт Зaкoиiв У^аши: "Пpo oбoв'язкoвe eкoлoгiчиe CTpaxy-вання" (cтpaxyвaиия вiдпoвiдaльиocтi ociб-влacиикiв джepeл пiдвищeиoï eкoлoгiчиoï иeбeзпeки), "Пpo oбoв'язкoвe cтpaxyвaння вiд пoвeиeй" (мaйиoвe cтpaxyвaиия), '^po oбoв'язкoвe cтpaxyвaиия вiд мeтeopoлoгiч-ник иeбeзпeчииx явищ" (мaйиoвe cтpaxyвaиия) та ш.;
3. Удocкoиaлити мeтoдичиi ш^оди для ймoвipиicиoï oцiики pизикy, для oцiики eкoиoмiчииx i cтpaxoвиx збитшв, для poзpaxyикy тapифииx ета-вoк i cyм, щo пoтpiбиo здiйcнювaти для кoжиoгo виду пpиpoдиo-aитpo-пoгeнниx кaтacтpoфiчииx пoдiй, щo poзглядaють як cтpaxoвi;
4. Пoтpiбиo на дepжaвнoмy piвиi opгaиiзyвaти шиpoкy иaвчaльиo-iифopмa-цшну poбoтy з eкoлoгiчиoгo cтpaxyвaиия;
5. У cиcтeмi пiдгoтoвки та пiдвищeиия квaлiфiкaцiï кaдpiв зaпpoвaдити для нж cпeцiaльиe навчання з питань eкoлoгiчиoгo cтpaxyвaиия;
6. Cпpияти poзвиткy мiжнapoднoï cпiвпpaцi в гaлyзi eкoлoгiчиoгo CTpaxy-вання, фiиaиcyвaти цiльoвi пpoгpaми та пpoeкти тaкoгo cпiвpoбiтиицтвa тoщo.
Вна^^к кoмплeкcнoгo poзвиткy eкoлoгiчнoгo cтpaxyвaння вдастся cкopoтити бюджeтнi витpaти на лжвщащю aвapiйниx i нaдзвичaйниx cитyaцiй, тдвищити мaтepiaльнy вiдпoвiдaльнicть пiдпpиeмcтв i зaцiкaвлeнicть мicцeвиx opгaнiв влади в мiнiмiзaцiï нeгaтивнoгo впливу на дoвкiлля, зaбeзпeчити ^rno-вe викopиcтaння кoштiв, cпpямoвaниx на лiквiдaцiю i зaпoбiгaння eкoлoгiчнo-му зaбpyднeнню, пocилити кoнтpoль за пoтeнцiйнo нeбeзпeчними видами дь яльнocтi й пiдвищити вимoги eкoбeзпeки. Екoлoгiчнe cтpaxyвaння мoжe cтaти oдним iз нaйcepйoзнiшиx cтимyлiв зpocтaння нaцioнaльнoï eкoнoмiки.
Лiтeрaтурa
1. Бaзилeвич В.Д., Бaзилeвич К.С. Cтpaxoвa cпpaвa. - K. : Вид^ "Знання", 1997. -С. 18G-185.
2. ^лушк!^ Т.П. Ешшмша пpиpoдoкopиcтyвaиия. - Хapкiв : Бypyн Kиигa. - С. 346-36G.
3. Дaнилкo В.К. Екoлoгiчиe cтpaxyвaиия: peaniï та пepcпeктиви // Статистика У^аши. -2GG4. - № 3. - С. 89-91.
4. Державна ком1с1я з регулювання ринкчв финансовых послуг УкраТни.
[Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.dfp.gov.ua.
5. Семиволос П. За шкоду довкiллю - до вщповщальносп. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www. dt.ua/3000/3100/31635/ - 35 k.
УДК330.342:167 Асист. Л.1. Дяченко - НЛТУ УкраХни, м. Львiв
РОЛЬ ЕКОЛОГ1ЧНО1 СИТУАЦП В РОЗВИТКУ РЕГЮНАЛЬНОГО РИНКУ РЕКРЕАЦ1ЙНИХ ПОСЛУГ
Обгрунтовано роль еколопчних чинниюв у сфер1 рекреацп, оцшено стан еколо-пчно'1 ситуацп в регюш та розглянуто еколого-обмежувальш показники розвитку ре-гюнального ринку рекреацшних послуг.
Ключов1 слова: еколопчна ситуащя, регюнальний ринок рекреацшних послуг, еколого-обмежувальш показники.
Assist. L.I. Dyachenco -NUFWTof Ukraine, L'viv
The role of ecologic situation in the development of regional market
of recreation services
The role of ecologic factors in sphere of the recreation is discussed, the estimation of ecologic situation in the region is maked, the ecologo-limited indexes of regional development of the market of recreation services are investigated in the article.
Keywords: ecologic situation, regional market of recreation services, ecologo-limi-ted indexes
Рiвень розвитку ринку рекреацшних послуг в регюш тюно пов'язаний iз станом навколишнього природного середовища. Форми негативного впли-ву рекреацiйноi дiяльностi на довюлля досить рiзноманiтнi: витоптування надгрунтового покриву, шдстилки i шдросту; пошкодження дерев; деградащя рослинного покриву внаслщок зборiв грибiв, квiтiв, ягiд; ушдльнення грунту; вiдлякування тварин; виснаження рибних i мисливських угiдь; антропогенна декудащя (осипання схилiв та iн.); виникнення люових пожеж; забруднення поверхневих водойм. Тому формування попиту на регюнальному ринку рекреацшних послуг повинно стати певним компромюом мiж розвитком рекре-ацiйноi iндустрii та еколопчною ситуащею.
Варто зазначити, що питаннями ролi екологiчних чинникiв у форму-ваннi регiонального ринку реакцiйних послуг дослщжували О.1. Гулич, В.С. Кравщв , В.1. Павлов та iншi украiнськi вченi.
Для комплексного оцшювання стану екологiчноi ситуацii в регюш пропонуемо алгоритм, який охоплюе таю етапи:
1. Установлюють сукупшсть показниюв оцiнки стану екологiчноi ситуацп.
2. Серед сукупностi регiонiв обирають той, для якого значення обра-ного показника е найбшьшим (Pmax).
Для всiх регiонiв розраховують коефщент наближення до максимального значення.
Р = Р IT
1 1 1 1 ' ^max,
де: Pi - iндекс оцiнки екологiчноi ситуацii в i-му регiонi за цим показником, Pi - значення показника для i-го регiону.
