CC BY
16
УДК 303.442:330.342:339.5 J EL Classification: D8; F63; 030
ПРО СП1ВВ1ДН0ШЕННЯ КОИЦЕПЩЙ ЕК0Н0М1КИ ЗИАИЬ i ЦИФР0В01 EKÛHOMiKM
у Ф0РMУВАннi ново! парадигми розвитку свиового господарства
® 2018 ХАИ1И I. Г., ПОЛЯКОВ М. в., ВШЗУВЕИКО в. С.
УДК 303.442:330.342:339.5 JEL Classification: D8; F63; 030
Ханш I. Г., Поляков М. В., Бшозубенко В. С. Про сшввщношення концепцш економiки знань i цифровоТ економiки у формуваннi ново! парадигми розвитку
свиового господарства
Акцентовано увагу на тому, що сучасний ceim входить у пер'юд комплексних трансформацй, пов'язаних з подоланням накопичених проблем еко-ном'того та неекономiчного характеру, а також з переходом до новоÏ парадигми розвитку свтового господарства. Одшею з ÏÏ основ е модель економки знань. З шшого боку, прогрес iнформацiйно-комунiкацiйних технологй (iKT) та ¡х проникнення в ус сфери життя сусп'шьства створили умови до формування такзваноÏ цифрово1 економ'ши. Це також трансформуе сучасш економiчнi системи та набувае загальносвтового значення. У результат'1 концепци економки знань i цифрово1 економки перетинаються як у теоретичному, так i у практичному планi. Визначення Ïх сп'ютд-ношення е актуальною науково-практичною проблемою з точки зору пояснення i формування новоÏ парадигми розвитку свтового господарства. У статт'1 уточнено сутшсть i особливостi економки знань як нового типу економки. Об(рунтовано, що цей терм'ш бшьш повно та точно в'до-бражуе специфку нового етапу сусп'шьного розвитку та стае базовим. Зазначено трансформаций вплив iKT на сучасне господарство, що веде до формування цифрово1 економки. Визначено сутшсш особливост'! та характеристики такоÏеконом'жи як новоÏфункцiональноÏ модел'> економiчноÏ системи. Розглянуто специфку цифрових трансформацй, як змшюють форми економiчноÏоргаюзаци. Надано пояснення cпiввiдношення концеп^й економки знань i цифрово1 економки, Ïх взаемне доповнення у формувант новоÏ парадигми розвитку свтового господарства. Це забезпечуеться тим, що вони: змшюють модел'> економ'того зростання; забезпечують структурно-функцональне перетворення систем сусп'шьного виробни-цтва; стають основою для створення нових економ'тих механiзмiв. Наголошено на доцiльноcmi реалiзацiÏ положень ухваленоÏКонцепци розвитку цифрово1 економки та сустльства Украни на 2018-2020 роки. Висловлено побажання, щоб так документи (у сферi розвитку цифровоÏ економки) спрямовувались на побудову шфраструктури економки знань i забезпечення ÏÏ ключових процеав, зокрема у сферi науки й освти. Ключов'1 слова: економка знань, свтовегосподарство, iнформацiйно-комунiкацiйнiтехнологи, цифрова економка. Б'бл.: 10.
Ханн 1гор Григорович - доктор економiчних наук, професор, кафедра мiжнародних економiчних в'дносин, Нацональний унверситет водного господарства та природокористування (вул. Соборна, 11, Р'вне, 33028, Украна) E-mail: i.h.khanin@nuwm.edu.ua ORCHID: 0000-0002-4221-2314
Поляков Максим ВалерШович - кандидат економiчних наук, доцент, кафедра м'жнародних економiчних тдносин, Нацональний ун'юерситет водного господарства та природокористування (вул. Соборна, 11, Р'вне, 33028, Украна) E-mail: m.v.poliakov@nuwm.edu.ua ORCHID: 0000-0001-7896-2486
Бшозубенко Володимир Станславович - доктор економ'нних наук, професор, кафедра м'жнародних економiчних в'дносин, регональних студш та туризму, Ун'юерситет митноÏсправи та фiнанciв (вул. Володимира Вернадського, 2/4, Дн'тро, 49000, Украна) E-mail: bvs910@gmail.com ORCHID: 0000-0003-1269-7207
УДК 303.442:330.342:339.5 JEL Classification: D8; F63; 030 Ханин И. Г., Поляков М. В., Белозубенко В. С. О соотношении концепций экономики знаний и цифровой экономики в формировании новой парадигмы развития мирового хозяйства
Акцентировано внимание на том, что современный мир входит в период комплексных трансформаций, связанных с преодолением накопившихся проблем экономического и неэкономического характера, а также с переходом к новой парадигме развития мирового хозяйства. Одной из ее основ является модель экономики знаний. С другой стороны, прогресс информационно-коммуникационных технологий (ИКТ) и их проникновение во все сферы жизни общества создали условия для формирования так называемой цифровой экономики. Это также трансформирует современные экономические системы и приобретает общемировое значение. В результате концепции экономики знаний и цифровой экономики пересекаются как в теоретическом, так и в практическом плане. Определение их соотношения является
UDC 303.442:330.342:339.5 JEL Classification: D8; F63; 030 Khanin I. G., Polyakov M. V., Bilozubenko V. S.On the Relationship between the Concepts of the Knowledge Economy and the Digital Economy in the Formation of a New Paradigm for the Development of the World Economy
Attention is focused on the fact that the modern world enters a period of complex transformations associated with overcoming the accumulated problems of an economic and non-economic nature as well as with the transition to a new paradigm for the development of the world economy One of its foundations is the model of the knowledge economy. On the other hand, the progress of information and communication technologies (ICTj and their penetration into all spheres of society has created the conditions for the formation of the so-called digital economy. This also transforms modern economic systems and acquires global significance. As a result, the concepts of the knowledge economy and the digital economy intersect both in theory and in practice. The determination of their relationship is an actual scientific and practical problem from the point of view of explaining and forming the new paradigm
актуальной научно-практической проблемой с точки зрения объяснения и формирования новой парадигмы развития мирового хозяйства. В статье уточнены сущность и особенности экономики знаний как нового типа экономики. Обосновано, что этот термин более полно и точно отображает специфику нового этапа общественного развития и становится базовым. Отмечено трансформационное влияние ИКТ на современное хозяйство, ведущее к формированию цифровой экономики. Определены сущностные особенности и характеристики такой экономики как новой функциональной модели экономической системы. Рассмотрена специфика цифровых преобразований, меняющих формы экономической организации. Предоставлено объяснение соотношения концепций экономики знаний и цифровой экономики, их взаимное дополнение в формировании новой парадигмы развития мирового хозяйства. Это обеспечивается тем, что они: меняют модели экономического роста; обеспечивают структурно-функциональное преобразование систем общественного производства; становятся основой для создания новых экономических механизмов. Отмечена целесообразность реализации положений принятой Концепции развития цифровой экономики и общества Украины на 2018-2020 годы. Высказано пожелание, чтобы такие документы (в сфере развития цифровой экономики) направлялись на строительство инфраструктуры экономики знаний и обеспечение ее ключевых процессов, особенно в области науки и образования.
Ключевые слова: экономика знаний, мировое хозяйство, информационно-коммуникационные технологии, цифровая экономика. Библ.: 10.
Ханин Игорь Григорьевич - доктор экономических наук, профессор, кафедра международных экономических отношений, Национальный университет водного хозяйства и природопользования (ул. Соборная, 11, Ровно, 33028, Украина) E-mail: i.h.khanin@nuwm.edu.ua ORCHID: 0000-0002-4221-2314
Поляков Максим Валерьевич - кандидат экономических наук, доцент, кафедра международных экономических отношений, Национальный университет водного хозяйства и природопользования (ул. Соборная, 11, Ровно, 33028, Украина) E-mail: m.v.poliakov@nuwm.edu.ua ORCHID: 0000-0001-7896-2486
Белозубенко Владимир Станиславович - доктор экономических наук, профессор, кафедра международных экономических отношений, региональных студий и туризма, Университет таможенного дела и финансов (вул. Володимира Вернадського, 2/4, Днепр, 49000, Украина) E-mail: bvs910@gmail.com ORCHID: 0000-0003-1269-7207
Вступ. На початку ХХ1 ст. сви увшшов у перюд комплексних трансформацш, пов'язаних з подоланням де-илькох криз, що зб1глися у чай, i численних накопичених проблем економiчного та неекономiчного характеру. Це, а також ряд шших передумов (економiчних, сощальних i полiтичних) св^чать на користь переходу до ново! пара-дигми розвитку свггового господарства, яка повинна ство-рити основу для прогресу вйх кра'н, незалежно в^ рiвня !х розвитку. Ми вважаемо, що пльки змша парадигми дозволить зняти наростаючу глобальну конфлшттсть, закласти основу для загального прогресу людства та запустити на-ступний довгий економiчний цикл.
Проведет нами досл^ження (наприклад, М. Поляков [1]) дають тдстави говорити про те, що основою пер-
for the development of the world economy. The essence and features of the knowledge economy as a new type of economy are specified in the article. It is substantiated that this term more fully and accurately reflects the specificity of the new stage of social development and becomes the basic one. The transformation influence of ICT on the modern economy, which leads to the formation of the digital economy, is noted. The essential features and characteristics of such an economy as a new functional model of the economic system are determined. The specifics of digital transformations changing the forms of economic organization are considered. An explanation of the relationship between the concepts of the knowledge economy and the digital economy and their complementarity in the formation of the new paradigm for the development of the world economy is presented. This is ensured by the fact that they change the models of economic growth; ensure structural and functional transformation of systems of social production; become the basis for the creation of new economic mechanisms. The expediency of implementing the provisions of the adopted Concept for the Development of the Digital Economy and Society of Ukraine for 2018-2020 is noted. It is suggested that such documents (in the field of digital economy development) be directed at building the infrastructure of the knowledge economy and ensuring its key processes, especially in the field of science and education. Keywords: knowledge economy, world economy, information and communication technologies, digital economy. Bibl.: 10.
Khanin Igor G. - Doctor of Science (Economics), Professor, Department of International Economic Relations, National University of Water Management and Natural Resources Use (11 Soborna Str., Rivne, 33028, Ukraine) E-mail: i.h.khanin@nuwm.edu.ua ORCHID: 0000-0002-4221-2314
Polyakov Maxym V. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Department of International Economic Relations, National University of Water Management and Natural Resources Use (11 Soborna Str., Rivne, 33028, Ukraine)
E-mail: m.v.poliakov@nuwm.edu.ua ORCHID: 0000-0001-7896-2486
Bilozubenko Volodymir S. - Doctor of Science (Economics), Professor, Department of International Economic Relations, Regional Studios and Tourism, University of Customs and Finance (2/4 Volodymyr Vernadsky Str., Dnipro, 49000, Ukraine) E-mail: bvs910@gmail.com ORCHID: 0000-0003-1269-7207
спективно! парадигми розвитку свиового господарства буде концепщя економши знань (ЕЗ) i модель господарства, яка буде створюватись за рахунок реалiзацil ще'1 концепцп. Це кторично обумовлено еволющею економiчних систем i проявляеться у переходi до бкьш високо! стада суспкь-ного розвитку: в1д iндустрiaльного типу суспкьства (економши) до суспкьства (економши) знань. В aвaнгaрдi такого поступу звичайно знаходяться розвинуп i ряд найбкьш потужних кра'н, що розвиваються. Шд !х впливом перехк до економши знань охоплюе ва свггове господарство.
Стрибок у розвитку шформацшно-комуншацшних технологш (1КТ), що стався у другш половит ХХ ст., сфор-мував основи для поступового проникнення 1х в уа сфери життя суспкьства. Широке використання комп'ютерно!
технши та мереж (насамперед, 1нтернет) створило умови для цифровiзацiï рiзних процесш i структур, що призвело до формування так звано'1 цифрово'1 економши (ЦЕк). Ця модель також набувае загальносвгтового поширення i ля-гае в основу структурних та шституцюнальних змш нацю-нальних господарств, що виходять на глобальний ршень.
У результат концепци ЕЗ i ЦЕк перетинаються як у наукових дискуаях, так i як практичнi шдходи, адже обидвi вони почали використовуватись для розробки на-цiональних i мiжнародних стратегiй. У зв'язку з цим актуальною науково-практичною проблемою е пояснення сшввкношення концепцiй ЕЗ i ЦЕк у формуванш ново'1 парадигми розвитку свiтового господарства.
Аналiз останн1х наукових дослiджень. Концепцiя ЕЗ вже мае певну юторш та деилька хвиль уваги до себе у наукових колах. Теоретико-методолопчш засади до-^дження ЕЗ закладенi всесвггньо визнаними вченими: М. Алле, Г. Беккером, П. Друкером, С. Кузнецем, Б.-А. Лунд-валлом, Ф. Махлупом, Д. Нортом, Дж. Моиром, Р. Солоу, Дж. Опглщем, Ф. фон Хайеком, Т. Шульцем, Й. Шумпете-ром та iн. Значний внесок у розвиток концепци ЕЗ та засади побудови тако'1 економiки в умовах Украши зробили такi вь тчизнянi провiднi украïнськi вченi-економiсти, як: А. Галь-чинський, В. Геець, I. Каленюк, Д. Лук'яненко, С. Сардак, В. Семиноженко, Л. Федулова. ïх напрацювання можуть використовуватись у дослкженнях процесiв i розробцi за-ходш щодо побудови ЕЗ.
Хоткося би зупинитись на окремих дослкженнях, якi пiдтверджують актуальнiсть теми статть Зокрема, у ро-ботi В. Оденко обгрунтовано напрями модифiкацiï свгго-во'1 економiки пiд впливом новишх факторш глобально'1 трансформацiйноï кризи [2]. У монографи пiд редакцiею Д. Лук'яненка, А. Поручника та В. Колесова розкрито су-часш проблеми глобального економiчного розвитку, його рушшш сили, форми та тренди. Зокрема, велику увагу при-дкено розвитку iнновацiйно-технологiчноï сфери. Також автори говорять про формування светового економiчного порядку, що безпосередньо пов'язано зi змiною парадигми
[3]. Свiтова економша реструктуруеться, «фiнансова» еко-номiка змшюеться на «iнтелектуальну», що докорiнно пе-редвоюе глобальний ландшафт. I. Каленюк та Л. Цимбал до-^джують нову архiтектуру свiтового економiчного лкер-ства, у якiй починають домшувати iнтелектуальнi фактори
[4]. У цьому контекст змiнюються або мають змшюватись нацiональнi стратеги розвитку (наприклад, З. Варналш [5]), що створюе глобальний трансформацшний процес. Адап-тацiя до нових глобальних умов необхiдна кожнш краïнi.
ЦЕк е порiвняно новим концептом. Про не'1 як про нове явища говорить, наприклад, вкомий вчений Б. Кар-лссон [6]. В УкраМ також починають з'являтись дослкжен-ня сутностi й особливостей становлення ЦЕк. Наприклад, Г. Карчева, Д. Огородня та В. Опенько говорять про вплив ЦЕк на розвиток нацюнально'1 та мiжнародноï економши [7]. О. Джусов та С. Апальков розглядають ЦЕк з точки зору структурних зрушень на мiжнародному ринку капиталу [8]. Н. Краус, О. Голобородько та К. Краус до^джують основш тренди та перспективи ЦЕк [9]. Потрiбно зазначи-ти, що концепци ЕЗ та ЦЕк використовуються паралельно, взаемопов'язано та часто замщують одна одну, що е непри-пустимим, адже кожна з них описуе свое у формуванш но-
во'1 парадигми розвитку светового господарства. У зв'язку з цим виникае питання про спшвкношення цих концепцш. Незважаючи на велику увагу, це питання доа залишаеться непоясненим, особливо у контекст глобальних змш.
Мета роботи: пояснити основш «точки» перетину та граш сшввкношення концепцш ЕЗ та ЦЕк у контекст формування ново'1 парадигми розвитку свгтового госпо-дарства.
Викладення основного MaTepia\y до^джен-
ня. Поняття «ЕЗ» (Knowledge Economy) ткно пов'язане з рядом дефшщш, яи використовуються для позначення особливостей i траекторш розвитку сучасно'1 економiки, зокрема такими: «постiндустрiальне суспкьство (еконо-м1ка)», «iнновацiйна економiка», «шформацшна економь ка», «креативна економiка», «економша, що навчаеться». Досить складно розiбратися у термiнологiчнiй палiтрi сучасно'1 економiчноï науки, особливо коли термшв стае все бкьше i вони описують пов'язаш речi. Пригадуеться думка Р. Декарта: «Поясшть значення ^в i ви позбавите люд-ство вк половини помилок». Проте, навгть якщо не звер-тати увагу на захкну традицiю пояснюватися метафорами, аналопями, ф1гурами й iншим i вводити новi термiни без належного 1х обгрунтування i чiтких визначень, необхкно погодитися з тим, що е реальш передумови понятiйноï рiз-номанiтностi. Такою е сучасна економша, яка у переддень ново'1 парадигми i довгого циклу зазнае численних яисних змш. Доводиться розглядати й шновацшну, й шформацш-ну, й креативну «економши» (а також цку серш «нових економiк», що змшюють одна одну) для розумiння певних реальних трансформацiй.
ЕЗ ми розумiемо як новий тип економiки, при яко-му основнi умови та параметри вктворення залежать вiд об'ективного знання (бкьше нiж на аграрному й шдустрь альному етапах розвитку суспкьства). У таий економiцi головним ресурсом стають знання, включаючи людський каштал i технологи. Саме знання дозволяють людиш краще органiзувати та забезпечити свою життедiяльнiсть, зокрема господарювання, тим бкьше враховуючи зростаючi потреби та загострення ресурсних обмежень. Це насамперед стосуеться використання провiдних технологiй для вироб-ництва та органiзацiï життя суспкьства. Велика увага фо-кусуеться на розвитку й ефективному використанш люд-ського потенцiалу. В юторичному аспектi ЕЗ розглядаеться як найбкьш висока стадiя розвитку суспкьства ^вня вк-творювально'1 еволюци), бкьш досконала господарська модель i наступна стадiя розвитку пiсля iндустрiальноï (тер-мiн «постiндустрiальна економiка» ми вважаемо не зовйм вдалим, що обгрунтовано, наприклад, у [1]). Термш «ЕЗ» ми використовуемо як такий, який найбкьш точно вко-бражае сутшсш ознаки нового етапу суспкьного розвитку, пояснюе бкьш глибои, загальнi, первинш риси сучасно'1 економiки. «Постiндустрiальна економша», «шновацшна економiка», «iнформацiйна економiка», «креативна економша» - це термши, яи вiдображають окремi сторони економши та доповнюють поняття «економша знань».
Безлiч змш, яи зазнали в останш десятилiття еко-номiчнi системи, викликанi впровадженням 1КТ, яи, своею чергою, стрiмко прогресували. Природно, що сучасна економiка немислима без 1КТ, особливо якщо ми фоку-суемо увагу на отриманш та використаннi нових знань.
Комп'ютерна технжа створила HOBi можливостi генеруван-ня i оргашзацп (тобто розвитку) нових знань, а 1КТ в цко-му - новi можливост пeрeдaчi (циркуляцп, розповсюджен-ня) i часто практичного застосування знань з точки зору комунiкaцiй. Частково з функщями 1КТ в отримання нових знань можна ознайомитися у блозi порталу Science Hunter (Data Mining в економщ знань // http://sciencehunter.net/ Blog/story/ dataminingeconomy).
Прогрес 1КТ та розширення lx використання було насткьки сильним, що з'явились концепци, що описують вiдповiднi змiни суспкьства й eкономiки - «iнформaцiйнe суспкьство» й «iнформaцiйнa eкономiкa». Вони мали ши-роке визнання i стали основою для розробки багатьох дер-жавних i мiжнaродниx програм, проектш, iнститутiв. Однак подальший розвиток 1КТ та змiнa якостi lx використання затребувало нових концептш. Виникли «цифрова економь ка» (i «цифрове суспкьство») як доповнення i розвиток по-пeрeднix, «iнформaцiйниx», концептш. Це вообразило новi змiни, сформувало новий тренд у науковш дискусп. Багато краш, особливо розвинених, та мiжнaродниx оргашзацш в остaннi роки прийняли нацюнальш стратеги або «порядки дeннi» побудови ЦЕк, що пiдтвeрджуe стрaтeгiчнiсть цього вектора розвитку.
Поняття «шформацшна eкономiкa» (суспiльство) й «цифрова економжа» (суспiльство) часто ототожнюють-ся, зaмiнюються одне одним, а 1х використання продикто-ване мовою. Однак, на нашу думку, термш «цифрова еконо-мiкa» (електронна, штернет-економжа) запроваджуеться пiд впливом покращення розумшня iнформaцiйниx систем i процесш, а також самих 1КТ, якi часто (можливо, тд впливом моди) почали називати «цифровими». З'являеться також i розумiння змiн eкономiки, яка стае «цифровою». Проникаючи нaвiть у традицшш гaлузi, 1КТ докорiнно змь нюють основи та «мexaнiку» (машинерш) lx функцюнуван-ня, а тому i оргaнiзaцiю, структуру, параметри функцюну-вання. Акцент робиться не на шформатизацп та комунжа-ци з точки зору поширення шформацп, а на питаннях:
1) дштамзацп процесш (пiдприемств, структур);
2) упрaвлiння даними;
3) комунжацп (зокрема мiж машинами).
Все це мае на мет тдвищення якостi, точностi та продуктивности причому нaвiть без учaстi людини. Ко-мунiкaцiя мiж машинами не може бути «шформацшною», вона вкбуваеться на рiвнi даних, lx пeрeдaчi й обробки. Стае можливою комунжащя «людина-машина» i «машина-машина». Прикладом е новий тренд - 1нтернет речей.
ЦЕк визначимо як новий тип eкономiчноl системи, в якому тдвищуеться рiвeнь використання 1КТ, i вони ста-ють основою i чинником трансформацп iснуючиx i ство-рення нових форм eкономiчноl оргашзацп i упрaвлiння. В основi звичайно лежить змiнa якостi комунжацп, яка стае, наприклад, незапланованою, безперервною, бкьш точною, розгалуженою та iн. В останш роки назва «1КТ» часто замшюеться тeрмiном «цифровi технологи», при цьому i комунiкaцiя вiдбувaеться на рiвнi даних (а не ткь-ки шформацп).
По сутi, ЦЕк (як поняття) увiбрaлa в себе багато концептуальних засад шформацшно! економжи. ЦЕк не е окремим сектором, вона описуе яисш змiни всього господарства, його секторш i галузей i часто може розглядатись
як розвиток шфраструктури економжи (наприклад, ство-рення нових ринкових мехашзмш). При цьому структурно-оргaнiзaцiйнi змши пiд впливом цифрових тexнологiй сто-суються не ткьки eкономiчниx систем, a i позaeкономiчниx сфер, наприклад, цифрове суспкьство чи цифровий уряд.
Основними характеристиками ЦЕк е:
1) широке використання 1КТ у вск сферах життя сус-тльства;
2) здiйснeння цифрових трaнсформaцiй (Digital Transformation);
3) створення та розвиток особливо! шфраструктури (необх^но! для управлшня даними, бкьш складно! поршняно з шформацшною економжою);
4) високий стутнь цифровiзaцi! (перетворення на нову цифрову форму) юторично накопичених i даних, що з'являються, а також дЫтамзаци процес1в;
5) особлива робота з даними, розвиток дiяльностi з управлшня та анамзу даних;
6) спещальш iнститути, якi регулюють використання 1КТ, збiр i обробку даних, а також використання результатов lx анамзу;
7) зростання обсягу й урiзномaнiтнeння вид1в iнфор-мацшних послуг, послуг у сфeрi управлшня i ана-лiзу даних;
8) розробка та реамзащя цифрових шновацш.
Цифрова eкономiкa - це яисно iншa функцiонaльнa
модель eкономiчно! системи. Новi основи для комунiкaцi! та управлшня, дiгiтaлiзaцiя процeсiв i структур призво-дить до виникнення нових форм eкономiчно! оргaнiзaцi!, якi не ткьки iнтeнсифiкують господарську дiяльнiсть, a i роблять ll якiсно шшою, наприклад, бiльш прозорою, контрольованою, «штелектуальною», визначеною, безпо-милковою тощо. Цифрова економжа починае формувати нове мислення, новi пiдxоди до проектування сощально-eкономiчниx процес1в, iншi вiдносини, масову тai профе-сiйну культуру.
Цжавим феноменом (на пeрexiдному eтaпi) е цифро-вi трансформацЦ. Крiм поверхневого розумшня lx як пере-несення процейв в 1нтернет, як представлення чого-небудь у веб-середовищ^ нeобxiдно акцентувати увагу, наприклад, на створення спещальних сeрвiсiв, якi нaдiляють людей бкьш широкими можливостями, на нових тдходах у ство-рeннi бiзнeс-процeсiв з використанням 1КТ та 1нтернету, на нових моделях виробництва й обслуговування, нових моделях управлшня. Цифровi трансформацп змшюють цш гaлузi eкономiки. Взяти, наприклад, електронну комерщю або штернет-банкшг. Вони (принaймнi, поки що) не привели до повного демонтажу традицшних форм, але «вiдi-рвали» собi левову частку aктивностi та суттево вплинули на сформоваш ранше структури (магазини та банки), зму-сили lx змiнювaтися, бути бкьш досконалими.
Цифровi трансформацЦ е не автоматизащею у сучас-ному ll розумiннi. Вони вбирають у себе i aвтомaтизaцiю (на якiсно новому ршш) i передбачають створення шших форм оргaнiзaцi! i моделей операцшних процeсiв на основi 1КТ (цифрових технологш), що призводить до формування нових пiдxодiв у господарськш дiяльностi. Прикладом може бути спкьне споживання i цифрове виробництво (галузе-вi платформи) з прямим виходом на ринок. Поки цифровi трансформацп в основному розглядаються стосовно бiз-
несу (для реорганiзацiï, створення нових бiзнес-моделей, оптимiзацiï, управлiння продуктивнiстю, перетворення продукпв i змiни взаемодп з Рентами), однак, як показуе досвiд розвинених i навгть багатьох краш, що розвивають-ся, к цiлком можна застосовувати у дослкженш розвитку нацюнального та свiтового господарства.
Становлення цифрово'1 економiки е закономiрним наслiдком цившзацшного розвитку у контекстi НТП. Вона несе у собi багато виклиив i нових проблем (окрiм переваг для тих, хто швидше адаптуеться) для окремих людей, сус-пiльств i держав. Однак становлення цифрово'1 економiки е незворотним, як i сам технолопчний прогрес, що вима-гае вiд бiзнесу i урядш вiдповiдних адаптацiйних заходiв, створення нових моделей економiчного зростання, кращих умов для тдприемництва, iнновацiй та розвитку людсько-го потенцiалу.
Визначимо «точки» перетину ЕЗ та цифрово'1 економши.
По-перше, цифровiзацiя передбачае створення нових форм оргашзацп науково-техшчно'1, освiтньоï та шновацш-но'1 дiяльностi, iнтенсифiкуючи 1х як нова шфраструктура взаемодп. Вiдповiднi системи (наукова, освгтня та шнова-цiй) стають шшими, з бкьшими можливостями продуктивность Це прискорюе процеси отримання, поширення та переробки нових знань в шновацп, що досягаеться за рахунок цифровiзацiï процеав, створення iнновацiйних мереж (корпоративних, галузевих, академiчних, ), екс-пертних мереж, автоматизованих робочих мюць, систем для органiзацiï спiльноï роботи вчених (шноваторш), платформ для сшвпращ, бази знань. Також це можуть бути новi iнструменти обробки даних. Комп'ютерна технша дозво-ляе здшснювати глибокий аналiз даних (Data Mining), що використовуеться в наукових дослкженнях (ймц, фiзики, бiологiï, сустльних науках, прикладних технiчних науках), i отримати новi знання. Бкьш широко, шж сьогоднi, можна використовувати переваги 1КТ i у сферi освiти.
По-друге, 1КТ дозволяють створити новий проспр економiчноï активностi. Змiнюеться як виробництво, так i споживання. Це стосуеться багато чого, зокрема, взаемодп виробника та споживача для моделювання майбутнього продукту на основi створення його шформацшно'1 моделi (на основi спецiальних платформ та технологш). Виробництво ставатиме бiльш рацюнальним за рахунок передачi знань в^ споживача до виробника на стадп проектування.
О^м цього, для бкьш точно'1 пропозицп нових то-варш i послуг починають використовуватися спещальш пiдходи до аналiзу даних iз метою виявлення споживчих запитiв, уподобань, схильностей тощо. Збiр та обробка даних в 1нтернет (Data Mining / Big Data) стрiмко розви-ваеться. I робота з даними не обмежуеться сферою спо-живання товарiв. Наприклад, виробничi тдприемства зби-рають параметри використання свок виробiв (наприклад, транспортних засобiв i обладнання) для 1х удосконалення. Це також необхкно, наприклад, державним оргашзащям, зайнятим безпекою. Все це охоплюеться ЕЗ.
Цифровiзацiя дозволяе не ткьки забезпечувати поширення ринково'1 шформацп, але i по-новому оргашзу-вати ринковi процеси. Наприклад, це впровадження елек-тронного контракту (не кажучи вже про новi можливостi торпвл^ наприклад, перехреснi торги на бiржах). Ринкова
iнформацiя не тiльки поширюеться, але i стае перевiреною, а угоди - контрольованими. Взагам-то ЦЕк позначаеться на вск стадiях вктворення: виробництва розподiлi, обмiнi та споживаннь
По-трете, у контекстi становлення ЕЗ в 1нтернет виникае широкий спектр веб-систем i сервкш, орiенто-ваних на сферу знань, у тому числи каталоги, репозитарп; бази науково-техтчно'1 шформацп; патентно-iнформацiйнi системи; портали взаемодп за галузями наук; сервiси для пошуку i взаемодп з експертами; штернет-майданчики для демонстрацп iнновацiйних розробок; наукометричш бази; соцiальнi мережi для вчених та ш. (бiльш докладно у [1]). З огляду на поширення 1нтернету, цкком можна говорити про глобальну економiку знань - багаторшневе середови-ще обмiну знаннями, насичене новим iнструментарiем.
Отже, ЦЕк багато чого дае сферi знань, а отже, сприяе побудовi ЕЗ. Поступово прийде розумшня того, як треба ви-рiшувати органiзацiйнi та правовi проблеми, сформуються новi мшнародш iнститути, змiниться комунiкацiйна культура, i ми побачимо наступний виток розвитку 1нтернету як «колективного розуму». В останнi роки бурхливо обгово-рюеться побудова ЦЕк, що тюно переплiтаеться з сучасною четвертою промисловою револющею (Industry 4.0) та шшими технолопчними трендами. Все це розвиваеться у ру^ техноглобалiзму, який набувае нових вимiрiв i напрямiв.
Становлення ЕЗ вiдбуваеться моза'1чно i тому поступово охоплюе все свгтове господарство. «Локомотивом» цього стають розвинеш та найбкьш потужш краши, що розвиваються, насамперед Китай. Цю концепцш тдтри-мують в iнституцiонально-полiтичному планi досить багато краш, як i концепцiю ЦЕк. Цифровiзацiя, хоча i частково (наприклад, промисловють цифровiзуеться у невеликiй кiлькостi краш), але вкбуваеться глобально (переважно у сферах, пов'язаних з 1нтернетом) i викликае глобальш змiни. З огляду на це, щ двi моделi сприяють формуванню ново'1 парадигми розвитку свгтового господарства, зокрема у таких питаннях:
1) змша моделей економiчного зростання;
2) структурно-функцiональне перетворення систем суспкьного виробництва, використання нових моделей виробництва (локальне, ци^чне, гнуч-ке, дрiбне тощо);
3) створення нових економiчних механiзмiв (наприклад, на ринках та у спшробгтництв^, що охоплюе ва форми мiжнародних економiчних вiдносин.
На основi цього можна говорити про к взаемне до-повнення.
У 2018 р. в УкраШ ухвалено Концепцiю розвитку цифрово'1 економши та суспкьства Украши на 2018-2020 роки, що е своечасним кроком у контексп глобальних перетво-рень [10]. Будучи присвяченою цифровш економщ, ця Кон-цепцiя матиме пряме вкношення до побудови ЕЗ з огляду на той вплив, який 1КТ здшснюють на сферу отримання i пе-реробки знань. У документах наведено трактування ЦЕК, зокрема: «цифрова економша» означае дiяльнiсть, в якш основними засобами (факторами) виробництва е цифровi (електроннi, вiртуальнi) данi, як числов^ так i текстовi [10]. До реч^ поряд iз термшом «1КТ» використовуеться поняття «цифровi технологй». Данi визнано ключовим ресурсом ЦЕк, а ключовим процесом - цифровiзацiю, тобто «...на-
сичення фiзичного свггу електронно-цифровими пристро-ями, засобами, системами та налагодження електронно-комyнiкацiйного обмiнy м1ж ними, що фактично умож-ливлюе iнтегральнy взаемодш вiртyального та фiзичного, тобто створюе кiберфiзичний простiр» [10].
Концепцiя в цкому вiдповiдае сyчасним завданням, однак бажано, щоб такi докyменти мали цiльовy спрямо-ванiсть на розвиток знань i забезпечення процеав ïx отри-мання i використання. Наприклад, y Концепци багато уваги придкяеться питанню по6удови 1ндустри 4.0, але порiвня-но менше - сферам науки й освiти. Тому щодо побудови ЕЗ ми би запропонували спрямувати цифровi трансформацп на створення сприятливих умов для побудови ЕЗ. Головним чином це мае стосуватись побудови необхкноТ шфраструктури для забезпечення ключових процесш тако'1 економши, насамперед, наукових дослкжень i розробок, оволодшня людьми новими знаннями та навичками [10]. Основою для цього могли б стати нашi пропозицп по Укра-ïнi (наприклад, у [1].
Висновки. У контекст змши господарсько'1 парадигми розвитку свггового господарства необxiдним е не ткьки уточнення сутност й особливостей ЕЗ, а глибоке розумшня цього нового типу економши. Паралельно ми маемо доповнювати його концепщями, яи розкривають певнi сторони перетворень сучасно'1 економши, зокрема концепщею ЦЕк. Спiввiдношення концепцш ЕЗ та ЦЕк е багатогранним, складним i пiднiмае великий спектр на-прямiв подальших дослiджень i науково'1 дискусп. У цкому концепщя ЕЗ описуе новий тип економши й основу для но-во'1 парадигми розвитку свiтового господарства, а концепщя ЦЕк - структурш та функцюнальш змiни господарства у зв'язку з дiгiталiзацiею (цифровими трансформащями). У перспективних дослiдження за цим напрямом передба-чаеться обгрунтувати функци 1КТ у сyчаснiй ЕЗ.
Л1ТЕРАТУРА
1. Поляков М. В. EKOHOMÎKa знань: cyTHicTb, детермшан-ти, глобальний ландшафт : монографiя. Днiпро : Нова щеолопя, 2018. 688 с.
2. Сденко В. Модифiкацiя свгговоТ економiки пiд впливом новггых факторiв глобально!' трансформацiйноï кризи. Еко-ном'ш Украни. 2012. № 5. С. 18-31.
3 Глобальное экономическое развитие: тенденции, асимметрии, регулирование : монография / под науч. ред. Д. Лукья-ненка, А. Поручника, В. Колесова. Киев : КНЭУ, 2013. 740 с.
4. Каленюк 1.С., Цимбал Л. I. Форми прояву штелектуаль-ного лщерства. Економ'ша Украни. 2016. № 3. С. 29-40.
5. Варналш З. С. Особливосп та перспективи розвитку економти знань в Укра'Тнк В'сник Кивського нац'юнального ун'1-верситету технолог'ш та дизайну. Сер'я «Економ'чш науки». 2017. № 2 (109). C. 7-14.
6. Carlsson B. The Digital Economy: what is new and what is not? Structural Change and Economic Dynamics. 2004. Vol. 15, Iss. 3. P. 245-264.
7. Карчева Г. Т., Огородня Д. В., Опенько В. А. Цифрова економлка та и вплив на розвиток нацюнальноТ та мнжнародноТ економти. Фнансовий прост'р. 2017. № 3 (27). С. 13-21.
8. Джусов О. А., Апальков С. С. Цифрова економта: структуры зрушення на м^жнародному ринку капталу. М'жнародн в'дносини. Сер'я «Економ'чн науки». 2016. № 9. URL: http://jour-nals.iir.kiev.ua/index.php/ec_n/article/view/3058/2746
9. Краус Н. М., Голобородько О. П., Краус К. М. Цифрова економта: тренди та перспективи авангардного характеру розвитку. Ефективна економка. 2018. № 1. URL: http://www. economy.nayka.com.ua/pdf/1_2018/8.pdf
10. Концепщя розвитку цифровоТ економти та суспть-ства УкраТни на 2018-2020 роки : Розпорядження Кабшету Mi-ыс^в УкраТни вщ 17.01.2018 № 67-р // База даних «Законодав-ство УкраТни» / Верховна Рада УкраТни. URL: http://zakon3.rada. gov.ua/laws/show/67-2018-%D1%80#n1
REFERENCES
Carlsson, B. "The Digital Economy: what is new and what is not?" Structural Change and Economic Dynamics vol. 15, no. 3 (2004): 245-264.
Dzhusov, O. A., and Apalkov, S. S. "Tsyfrova ekonomika: strukturni zrushennia na mizhnarodnomu rynku kapitalu" [Digital economy: structural changes in the international capital market]. Mizhnarodni vidnosyny. Ser. : Ekonomichni nauky. 2016. http:// journals.iir.kiev.ua/index.php/ec_n/article/view/3058/2746
Globalnoye ekonomicheskoye razvitiye: tendentsii, asimmetrii, regulirovaniye [Global economic development: trends, asymmetries, regulation]. Kyiv: KNEU, 2013.
Kaleniuk, I. S., and Tsymbal, L. I. "Formy proiavu intelektual-noho liderstva" [Forms of manifestation of intellectual leadership]. Ekonomika Ukrainy, no. 3 (2016): 29-40.
Karcheva, H. T., Ohorodnia, D. V., and Openko, V. A. "Tsyfrova ekonomika ta yii vplyv na rozvytok natsionalnoi ta mizhnarodnoi ekonomiky" [The digital economy and its impact on the development of national and international economics]. Finansovyi prostir, no. 3 (27) (2017): 13-21.
Kraus, N. M., Holoborodko, O. P., and Kraus, K. M. "Tsyfrova ekonomika: trendy ta perspektyvy avanhardnoho kharakteru roz-vytku" [Digital economy: trends and prospects for the avant-garde character of development]. Efektyvna ekonomika. 2018. http:// www.economy.nayka.com.ua/pdf/1_2018/8.pdf
[Legal Act of Ukraine] (2018). http://zakon3.rada.gov.ua/ laws/show/67-2018-%D1%80#n1
Poliakov, M. V. Ekonomika znan: sutnist, determinanty, hlobal-nyi landshaft [Economics of knowledge: essence, determinants, global landscape]. Dnipro: Nova ideolohiia, 2018.
Sidenko, V. "Modyfikatsiia svitovoi ekonomiky pid vplyvom no-vitnikh faktoriv hlobalnoi transformatsiinoi kryzy" [Modification of the world economy under the influence of the latest factors in the global transformational crisis]. Ekonomika Ukrainy, no. 5 (2012): 18-31.
Varnalii, Z. S. "Osoblyvosti ta perspektyvy rozvytku ekonomiky znan v Ukraini" [Features and Prospects for the Development of the Knowledge Economy in Ukraine]. Visnyk Kyivskoho natsional-noho universytetu tekhnolohii ta dyzainu. Ser.: Ekonomichni nauky, no. 2 (109) (2017): 7-14.
