CC BY
6
Удк 330; 331; 339.9; 930.85 JEL aassification: F02
НОВА ЕКОНОМ1КА УКРА1НИ В КОНТЕКСТ1 еВРОЦИВ1Л1ЗАЦ1ЙНО11НТЕГРАЦ1Т
® 2018 куриляк в. е., живко м. а.
УДК 330; 331; 339.9; 930.85 JEL Classification: F02
Куриляк В. €., Живко М. А. Нова економгка Укра'ни в KOHTeKCTi ЕвроцивЫзацГйноТ iнтеграцГí
Мета cmammi полягае в аналЫ сучасного етапу розвитку смтогосподарсьт системи, який формуеться nid впливом м/ждержавних процеав реа-онал'вацита в'дображае сучасний етапглобал'ваци, що зм/нюезвичт основи свтоустрою. Розглянуто тльшст iяшст форми розвитку та усклад-нення м'жнародних економ/чних в'дносин nid феноменом становлення «новоi економки», сучасноi модеркзацп, «тформацшного сусп'тьства», що формують нову парадигму свтоустрою, мктять у соб'> дв'> взаемопов'язат тенденци процеав глобал'ваци, якi впливають на процес формування цмкного свтового господарства, глибокоi взаемозалежностi нацональних економк у результат'1 'ттенсиф'шаци м'жнародного под'лу та коопера-цИ прац1 л'берал'ваци економки, ii широкоi mранснацiоналiзацii, що виникають на регональному р'юш i посилюють процеси економ'мноi ттеграцп держав, об'еднуючи ixеконом'жи в единийрегональнийгосподарський комплекс, який волод'кпотенцаломрозвитку «новоiекономки». Перспективи подальших доМжень у цьому напрямi полягають у поглибленш теоретичних засад розвитку свтовоi економiчноiархтектури, яка в епоху глоба-лiзацii стае все б'льш цтсною i одночасно складною, багатошаровою полсистемою кран i регттв. Ключовi слова: нова економ'ша, iнформацiйне сустльство, европейська цивiлiзацiя, ттегра^я. Рис.: 4. Табл.: 1. Ббл.: 18.
Куриляк Вталша бвгешвна - доктор економiчниx наук, професор, зав'дувач кафедри мiжнародноi економiки, Тернопльський нацональний економiч-нийунверситет (вул. Льв'вська, 11, Терноп'ть, 46020, Украна) E-mail: v. kuryliak@tneu.edu.ua
Живко Максим Андрйович - здобувач кафедри мiжнародноi економ'жи, Тернопльський нацональний економ'мний ун'верситет (вул. Льв'юська, 11, Терноп'ть, 46020, Украна) E-mail: m.zhyvko@gmail.com
УДК 330; 331; 339.9; 930.85 JEL Classification: F02 Куриляк В. Е., Живко М. А. Новая экономика Украины в контексте евроцивилизацийной интеграции
Цель статьи заключается в анализе современного этапа развития мирохозяйственной системы, который формируется под влиянием межгосударственных процессов регионализации и отражает современный этап глобализации, меняет привычные основы мироустройства. Рассмотрены количественные и качественные формы развития и усложнения международных экономических отношений под феноменом становления «новой экономики», современной модернизации, «информационного общества», формирующие новую парадигму мироустройства, включают в себя две взаимосвязанные тенденции процессов глобализации, которые влияют на процесс формирования целостного мирового хозяйства, глубокой взаимозависимости национальных экономик в результате интенсификации международного разделения и кооперации труда, либерализации экономики, ее широкой транснационализации, которые возникают на региональном уровне и усиливают процессы экономической интеграции государств, объединяя их экономики в единый региональный хозяйственный комплекс, обладающий потенциалом развития «новой экономики». Перспективы дальнейших исследований в данном направлении заключаются в углублении теоретических основ развития мировой экономической архитектуры, которая в эпоху глобализации становится все более целостной и одновременно сложной, многослойной полисистемой стран и регионов.
Ключевые слова: новая экономика, информационное общество, европейская цивилизация, интеграция. Рис.: 4. Табл.: 1. Библ.: 18.
Куриляк Виталина Евгеньевна - доктор экономических наук, профессор, заведующий кафедрой международной экономики, Тернопольский
UDC 330; 331; 339.9; 930.85 JEL Classification: F02 Kuryliak V. Ye., Zhyvko M. A. The New economy of Ukraine in the Context of Integration into European Civilization
The aim of the article is to analyze the current stage of development of the world economic system, which is formed under the influence of interstate processes of regionalization, reflects the current stage of globalization, and changes the usual foundations of the world order. The quantitative and qualitative forms of development and complication of international economic relations in view of the phenomenon of the emergence of a «new economy», modern modernization, and «information society» are considered. It is noted that they form a new paradigm of the world order, include two interrelated trends of globalization processes that influence the formation of a holistic world economy and deep interdependence of national economies as a result of the intensification of international division and cooperation of labor, the liberalization of the economy, its wide transnationalization, which arise at the regional level and reinforce the processes of economic integration of the states, consolidating their economies into a single regional economic complex that has the potential to develop a «new economy». Prospects for further research in this direction are to deepen the theoretical bases of the development of world economic architecture, which in the era of globalization is becoming a more holistic and at the same time complex, multi-layered polysystem of countries and regions.
Keywords: new economy, information society, European civilization, integration.
Fig.: 4. Tbl.: 1. Bibl.: 18.
Kuryliak Vitalina Ye. - Doctor of Sciences (Economics), Professor, Head of the Department of International Economics, Ternopil National Economic University (11 Lvivska Str., Ternopil, 46020, Ukraine) E-mail: v.kuryliak@tneu.edu.ua
национальный экономический университет (ул. Львовская, 11, Терно-поль, 46020, Украина) E-mail: v. kuryliak@tneu.edu.ua
Живко Максим Андреевич - соискатель кафедры международной экономики, Тернопольский национальный экономический университет (ул. Львовская, 11, Тернополь, 46020, Украина) E-mail: m.zhyvko@gmail.com
Об'ективною закономiрнiстю сучасного глобального розвитку е становлення ново! економши. На етапi постшдустр!ально! цивiлiзацГ¿ та шформацшно! револю-Ц11 комп'ютернi та телекомуншацшш технолог!!, сучаснi засоби зв'язку рiзко прискорюють загальносвiтову ште-гращю в усiх напрямках, над!ляючи процеси попередньо! шдустр!ально! цившзаци новими якостями i динамiкою. Тобто формуеться комуншацшна еднiсть свiту, в якому швидисть поширення небачених ранiше обсягiв шформа-цй суттево перевищуе швидкiсть перемщення людей i то-варiв. Таким чином, глобальний шформацшний простiр перетворюе економiчну, полiтичну, суспкьну, культурну дiяльнiсть.
Для з'ясування сутностi ново! економши охарак-теризуемо теор!1, якi сформували теоретичну платформу цього поняття, перех!д якого в економiцi дослiдники на-магаються описати, використовуючи такi поняття, як «по-стiндустрiальне суспiльство» (Д. Белл) [2], «постшдустрь альне суспкьство» (Р. Катц [11], Й. Масуда [13], М. Порат [14]), «технотронне суспкьство» (З. Бжезинський [4]), «по-стмодернiзм» (Т. Стоунер [15], Е. Пдденс [7]), «третя хви-ля цившзаци» (О. Тоффлер [9]), що загалом об'едналося
«Нова економша», як правило, демонструе бкьш висок темпи зростання, нiж у середньому по промисловому виробництву. За ощнками досмджень, 18-20 % свiтового експортного потенщалу припадае на «нову економшу». Бкьше того, eфeктивнiсть «ново! економши» можна оць нити через здатнгсть чинити модeрнiзуючий вплив на iншi гaлузi eкономiки.
«Нова eкономiкa» сьогодш - це сукупнiсть ланцю-гш додано! вaртостi. Свiтовий досвiд показуе, що основна маса додано! вартост в рамках цих ланцюгш концентру-
Zhyvko Maksym A. - Applicant of the Department of International Economics, Ternopil National Economic University (11 Lvivska Str., Ternopil, 46020, Ukraine)
E-mail: m.zhyvko@gmail.com
в теорш постiндустрiального сустльства i знаходить вь дображення у фундаментальних працях з 60-х рок!в мину-лого столггтя, що безпосередньо пов'язано з формуванням глобал!зац!1, посиленням iнтеграцiйних процейв i глобально! конкуренц!!, у працях Б. Лундвалла [12], М. Кастельса [8], К. Фрiмена [10]. Надалi проблема почала активно до-слiджуватися в УкраМ. Значний внесок у розв'язання цього завдання зробили Ю. Бажал [1], В. Геець [3], I. Лукшов [5], А. Чухно [6]. Науковцi вказали на шлях розвитку як на едино перспективний, здатний забезпечити суспкьш очь кування на досягнення кра!ною гiдного мiсця у свiтовому спiвтовариствi за рахунок використання знань, шновацш та iнформацiйно-телекомунiкацiйних ресурсiв.
Мета статт полягае у з'ясуваннi взаемозв'язку ново! економши та впливу цього процесу на формування евро-пейських цившзацшно-штеграцшних процесш, що будуть посилювати свш взаемозв'язок за допомогою включення ширшого спектра ресурсiв, що забезпечить кра!нам конку-рентоспроможнiсть на свiтовiй ареш.
1снування рiзних пiдходiв до трактування ново! економши пояснюють i тим, що вона по-рiзному проявляеться у секторах економши (табл. 1).
еться в тих галузях, що в^пов^ають за розробку техноло-пчних i управлiнських рiшень i Грунтуються у сво!й д!яль-ностi на специфiчних знаннях, а також активно застосову-ють iнформацiйно-комунiкацiйнi технолог!! (1КТ). Саме цi «мозковi центри», як! безпосередньо виробляють знання (наука ! освйа) разом !з секторами економши ! галуззю 1КТ, яка виступае як шструмент передач! та поширення знань, е сьогодш свого роду мотором економ!чного розвитку ! асощюються з поняттям «нова економша». Сучасш на-укомктю штенсивш технолог!! - вакуумш, тонкоплшков!
Таблиця 1
Форми прояву ново! економши
Сектор економ1ки Процеси
Виробництво i технологи пiдвищeння продуктивностi прац i тeмпiв eкономiчного зростaння
Miжнароднi зв'язки та вза£мовiдносини процeси глобaлiзaцií та iнтeгрaцií, зростaння обсягiв торгiвлi, пiдвищeння мобiльностi кaпiтaлу, зростaння гон^рен^'' мiж фатами на рингах прац i товaрiв
EKOHOMiKa шформацп пaдiння граничних витрат виробництвa i позитивнa выдача вiд масштабу, нульовi ви-трати поширeння iнформaцíí
Мережева eKOHOMiKa мeрeжeвi eкстeрнaлií, бaгaторaзовe зростaння обсягу пeрeдaноí' iнформaцií
EKOHOMiKa знань появa нових iнститутiв i форм освiти
Ринок Kann^iB зростaння волaтильностi фiнaнсових ринкiв, швидгосп трaнсaкцiй i зниження тран-сащйних витрат
Менеджмент i тeхнологiчнi процeси змiнa бiзнeс-модeлeй, розвиток iнформaцiйних тeхнологiй i зaстосувaння комп'ютeрiв
плазмов! лазерш, юнш, електронно-променев! крюген-ш - готов! до застосування практично у вс!хх галузях: це отримання нових матер!амв !з наперед заданими власти-востями; створення плшок ! покритт!в р!зного призначен-ня (декоративш, оптичш, антикорозшш ! ш.), прецизшна обробка матер!амв на субмшронному р1вш (нанотехноло-г!1), створення бюпрепарапв методами генно! шженери та багато шшого. Висок! технолог!! дозволяють отримувати результати, недосяжш традицшними методами, або, замь нюючи традицшш технолог!!, отримувати значний виграш у продуктивност ! якост продукц!!.
У новш економщ зростае роль шформацшного ка-шталу, що мктить у соб! технолопчну, науково-техшчну, сощально-економ!чну та духовну шформащю, використо-вувану для отримання доходу. Основу шформацшного ка-шталу складають шформацшш технолог!!. 1нформацшний фактор модифшуе ринковий мехашзм економши: змшю-ються методи конкуренц!!, формуються локальш, регю-нальш, нацюнальш та м!жнародш ринки шформацшних
i телекомуншацшних TOBapiB i послуг, що функщонують на нових принципах.
З урахуванням зарубiжного та вггчизняного науково-практичного досвiду запропоновано гексаграму (рис. 1) ново! економши на основi 5 факторiв: 1) знання та шфор-мацiя дають змогу своечасно реагувати на потреби ново! економши, враховуючи пiдприемницький, географiчний i кторичний контекст; 2) iнновац!i та модершзащя здатнi пiдсилювати роль основних факторних умов; 3) НДДКР мають варшватися залежно в!д стадш життевого циклу, тобто державн! методи регулювання не повинн! бути зосе-реджен! лише на одному шдход! 4) зв'язок ушверситепв та виробництва надае необх!дну шфраструктуру для розвитку ново! економши, при цьому, намагаючись випередити шдприемницьи структури, а не йти у фарватер! б!знесу; 5) тдтримка e-government та e-commerce повинна бути зо-середжена, на шдтримщ розвитку ново! економши в умо-вах сталого розвитку.
-К"'* ч
Зв'язок ушверсиепв та виробництва
Рис. 1. Гексаграма взаемодм фактор1в ново! економ1ки
Джерело: сформовано авторами
В!дзначаючи нову економшу як оргашчний прояв ш-формацшного сусшльства, можна констатувати той факт, що вона е прямим насл!дком п'ятого технолопчного укладу в економщ, основа якого - електронша, комп'ютерш, кос-м!чш ! бютехнологп, новин джерела енерг!!, телекомунша-ц!1 тощо.
Характеризуючи структуру ново! економши у св!то-вому вим!р!, варто звернути увагу на сильш та слаби по-зиц!1 кра!н, континенпв ! цившзацш у глобальному вим!р!, що дасть змогу зробити висновок, що европейська цивш-защя мае значно вагомш! показники. Незважаючи на нео-днор^шсть !! розвитку, продуктившсть для цього регюну стаб!льно вище за середньосвгговий показник (рис. 2).
НайсильнМ сторони в!дображаються в штернацю-намзацп, мережах, технолопях поглинання, використанш технологш, навичках для стартатв ! ризиковому кашталь
В результат! комплексно! д!1 фактор!в розвитку бвро-пейсько! цившзаци у свповому вим!р! впливу сощально-економ!чних чинниив та мехашзм!в з початку XXI ст. мож-на сформувати сучасну систему правил для формування
ново! економши. Досл^ження аналiтичних даних авто-ритетних дослiдницьких груп (ITIF, KOF Swiss Economic Institute тощо), звиге мiжнародних органiзацiй дозволило нам узагальнити характернi ознаки ново! економiки та ви-дкити основнi детермiнанти ново! економши. Так, перех^ на новi технолог!! багаторазово збiльшуe сили та можли-востi iнтелекту людини. Використання знань як виробни-чого фактора й основного ресурсу дае змогу в новш еко-номiцi виробляти продукти, а багатство стае результатом застосування знань, як одночасно е i ресурсом, викорис-товуваним для створення товарiв i послуг, i елементом шф-раструктури (у виглядi системи освiти, наукових iнститутiв та ш.).
Дематерiалiзацiя створюваних продуктiв - змшюють саму структуру продукту i його варткть, вiдбуваеться зни-ження частки i значення матерiальноï складово! продукту i зростання цiнностi вкладеного в нього штелекту. Змiна характеру i структури пращ: в!д виконавчо-репродуктивного до iнтелектуального та шновацшного, що призводить до трансформац!! звичного способу робпника, що веде, перш
Ризиковий капiтал
Сприйняття можливостей
Навички для стартатв
lнтернацiоналiзацiя
Швидке зростання
1нновацшш процеси
lнновацiйнi продукти
Сприйняття ризику
Мережi
Культурна пiдтримка
Можливостi для стартатв
Конкурен^я
Використання технологiй
Людський капiтал
■ Свiт в цтому
■ Американська цивiлiзацiя
---Европейська цивiлiзацiя
........... Тихоокеанська цивiлiзацiя
Африканська цив^за^я
---Азiйська цивiлiзацiя
Рис. 2. Пор1вняння позиц1й европейськоТ цивш1заци та св1ту загалом у 2017 р.
Джерело: сформовано авторами на основi [9; 10; 11; 13-15]
Детермшанти ново!' економжи
Перехщ на нов1 технологи
Знания - як основний ресурс
Дематер1алвацт створюваних продукпв
Змша характеру \ структури прац
Глобальш процеси та виклики ново''' економки
Громадянське сусптьство
1нклюзивне зростання
1нтеграцшн1 процеси
Рис. 3. Детермшанти сучасного розвитку новоТ економ1ки европейськоТ цив1л1зацп
Джерело: сформовано авторами
за все, до лшв1дащ1 географ1чних 1 нащональних кордошв економ1чного простору. Формування громадянського сус-тльства мае макроеконом1чний масштаб, а р1зш послуги, що пропонуються оргашзащями громадського сектора, призводять до шклюзивного зростання, в центр1 якого стоТть людина, тому прюритетними напрямками тут е ва
аспекти и життя 1 дшльносп, у тому числ1 культура, освгга, охорона здоров'я, наука, працевлаштування, сощальне за-безпечення, творчкть. Зазначеш аспекти постшно знахо-дяться в р1зних стад1ях розвитку ново! економжи, осккьки для ново! економжи характерне тривале стшке безкризове зростання тд впливом шформацшних технологш.
Сучасний стан розвитку ново! економки у кра!нах -членах 6С визначаеться штегральним оцшювальним по-казником — 1ндекс ново! економки 6С штегральний, його застосування починаеться з 2000 р. Анал!зуючи тенденц!!
розвитку ново! економки в кра!нах - членах 6С ! деяких шших кра!нах, що входять до бвропейсько! цившзаци на основ! 1НЕ, можна простежити наявну тенденщю до нео-днор^носп кра!н за 2000-2016 рр. (рис. 4).
Значення
¡,00
BE BG CZ DK DE EE Е EL ES FR HR IT CY LV LT LU HU MTNE AT PL PF RO SI SK FI SE UK IS IL MKNO RS СН
Показник
Рис. 4. Динамша величини 1ндексу ново! економши в кражах - членах €С Джерело: [12-17]
Так, для Бельг!! та ряду шших кра!н простежуеться стабкьне зростання з 18,539 у 2000 р. до 21,085 у 2016 р., Болгар!! - з 18,937 до 22,057, Чех!! - з 19,530 до 22,092, Дани - з 19,827 до 22,674, для ряду наступних кра!н спостерь галась зворотна тенденщя, зокрема: Шмеччини - з 21,774 до 19,470, Естон!! - з 21,061 до 19,504, 1рланд!1 - з 22,219 до 19,506, Грец!1 - з 24,574 до 18,571, 1спан!1 - з 22,111 до 20,270, Франц!! - з 22,016 до 20,360, Хорват!! - з 22,803 до 19,999, 1тал!1 - з 23,274 до 19,859, Кшру - з 25,236 до 23,370, Латв!1 - з 25,479 до 23,726, Литви - з 25,854 до 23,540, Люксембургу - з 25,426 до 23,640, Угорщини - з 25,755 до 23,747, Мальти - з 26,535 до 23,453, №дерланд!в - з 26,661 до 23,116, Австр!! - з 26,889 до 24,048. Польща показала незна-чне позитивне зростання - з 20,998 до 22,247, Португал!я -незначну втрату з 22,520 до 21,867, Румушя - з 22,959 до 22,236, позитивну динамку отримали Словешя - з 19,500 до 24,456, Словаччина - з 18,423 до 23,199, Фшлянд1я -з 21,026 до 22,152, Швещя - з 20,781 до 22,973, Об'еднане Корол!вство (Великобриташя) - з 20,716 до 23,732, не-значний спад в 1сланд!1 - з 21,237 до 20,842, тенденщю до зростання показали 1зра!ль - з 19,727 до 24,460, Республка Швшчна Македошя - з 17,677 до 21,620, Норвепя - з 18,685 до 22,293, Серб!я - з 19,212 до 21,856, втратила сво! позиц!! Швейцар!я - з 20,042 до 19,980.
Якщо загалом кра!ни европейсько! цившзацп та зокрема бвропейський Союз вкзначаються загальним тдви-щенням р!вня 1НЕ впродовж 2000-2016 рр., то в найбкьш розвинутих кра!нах можна спостериати стабкьне падшня цього показника. Таким чином, забезпечення темтв зростання здшснюеться в основному «молодими» кра!нам, що, на нашу думку, зумовлено сучасною економ!чною ! сощ-альною полггикою кра!н, яка спрямована на пошуки шля-
х!в бкьш ефективного виршення низки найважливших проблем. У сфер! економки основш зусилля концентру-ються на виробленш та реал!зац!1 ново! концепц!! участ! кра!н у систем! м!жнародного под!лу прац!, тдтримщ га-лузей «ново! економ!ки», але, щоб п!дняти нац!ональну економ!ку до р!вня св!тових стандарт!в, необх!дно сприяти притоку шоземного п!дприемницького кап!талу, створю-ючи м!жнародному товариству ефективне ! доброзичливе середовище для сп!лкування та ведення б!знесу, тому роз-виток ново! економки у европейських кра!нах структурно зм!нюе економ!ки, де основну ставку держави роблять на модершзащю шфраструктурних об'ект!в.
Тенденц!! розвитку свково! економ!ки пов'язан! з ви-користанням шформацшно-комункацшних технолог!й (1КТ), дозволяють зробити висновок, що в сусп!льств! та економщ динам!чно розвиваеться !нформац!йне суспкь-ство, основу якого складають виробництво ! споживання р!зних !нформац!йних ресурсш. Досв!д розвинених кра!н показуе, що розвиток нових шформацшних та телекому-н!кац!йних технолог!й безпосередньо впливае не ткьки на зростання конкурентоспроможност! нащональних еконо-м!к, а й вкирае вир!шальну роль у формуванн! ефективного сектора дослкжень ! осв!ти.
На сьогодн! 1КТ стали одшею з найб!льш пошире-них, стрижневих, глобальних технолог!й, що визначають динамку розвитку свггово! економ!ки й окремих залежних в!д не! сегмент!в. Безумовно, центральною складовою глобально! 1КТ-галуз! е 1нтернет. За даними М!жнародного союзу електрозв'язку, до кшця 2017 року к!льк!сть !нтернет-користувач!в у св!т! досягла 3,5 млрд ос!б, або близько 45 % населення планети. Проникнення Мереж! у свт демон-струе темпи зростання, безпрецедентш для будь-яко! !ншо!
масово'1 користувальницько'1 технологи в icTopiï людства. Ткьки в крашах, що розвиваються, за 2011-2016 рр. ккь-исть iнтернет-користувачiв зросла вдвiчi - з 974 млн до 1,9 млрд oci6. До 2020 р., за оцшками експертш Органiзацiï з безпеки i спшпращ в бврош, показник виросте до 5 млрд людей. Ще через десятилитя рiвень проникнення 1нтер-нету в розвинених крашах впритул наблизиться до 100 %. Використання Глобально'1 мережi стане повсякденною нормою практично для вск демографiчних i соцiальних груп, у тому чи^ дiтей, пенсiонерiв i малозабезпечених.
Науково-технiчний прогрес дозволив сучасним сус-пiльствам опанувати небачений колись технолопчний потенцiал, бiльший обсяг шформацп тощо; радикальних зрушень зазнала структура сустльного виробництва i за-йнятосп; стало можливим майже повне задоволення мате-рiальних потреб населення; докоршно змiнилися мотиви та цiннiснi орieнтири людей.
Сучаснi розвиненi держави е «суспкьством добро-буту», або «суспкьство двох третин», де бiльшiсть жителiв досягло тако'1 структури i рiвня споживання, який дозво-ляе 1м перейти до бкьш продуктивно'1 дiяльностi, до рiзних форм творчо'1 пращ. Економша розвинених краш мае дшсш досягнення, якi сприймаються «двома третинами», як со-цiальна справедливiсть, але без заперечення базових засад ще'1 економiчноï системи.
Соцiальна полiтика европейсько'1 цивiлiзацiï дозво-ляе реалiзувати основш конституцiйнi права громадян. Довгостроковим прюритетом соцiальноï держави е швес-тицп в людину. Соцiальна сфера виступае найважливiшим фактором формування i накопичення людського капiталу, а отже, потужним генератором нового економiчного (ш-клюзивного) зростання. В основу реформування покладе-но iнвестицiйнi принципи, що дозволяють перетворити со-цiальну сферу на «трамплш для модернiзацiï». У перспек-тивi передбачаеться, що вкладення в освггу, науку, охорону здоров'я, житло окупляться i принесуть дохiд, що посилить нацюнальну економiку.
Однак уповкьнення темпш економiчного зростання европейсько'1 економши ставить пiд загрозу виконання со-цiальних зобов'язань держав. Змiну ситуацп пов'язують з формуванням iнновацiйного типу економш, прийняттям ново'1 стратегй розвитку 6С «Горизонт 2020» та Brexit, де особлива увага придкяеться розвитку нових шститугш, створенню сучасно'1 шфраструктури, впровадженню шно-вацiй на вск рiвнях господарювання, вкладенню iнвестицiй в людський капiтал, видкенню в якост прiоритетiв знання i висококвалiфiковану штелектуальну працю, що створюе найбкьшу додану вартють. Iнновацiйнiсть стае найважли-вшою характеристикою сучасно'1 економiки, iмперативом найближчого майбутнього людсько'1 дiяльностi в будь-якш сферi. 1нновацп мають слугувати суспкьству та людинi.
Нова економiка послаблюе колективний захист пра-цi. Прискорене старшня продуктш i освiти призводить до того, що цшою прогресу у виробництвi багатства е плин-нiсть робочо'1 сили i нестабкьшсть зайнятостi. Поява не-формальних форм зайнятост - дистанцiйноï, використання запозичено'1 працi, аутсорсингу пов'язано зi зменшен-ням гарантованого захисту найманих працшникш. Це мае вiдношення не ткьки до навичок у галузi iнформацiйних технологiй або значення обробки шформацп, а й до ор-
гашзацп робочо'1 сили за мережевим принципом, коли людей вмикають i вимикають з мережi залежно в^ того, як змiнюються потреби проекпв. На змiну колективним договорам приходять iндивiдуалiзацiя контрактiв i вкрай низьке охоплення пращвниив профспiлками. Всi видкеш суперечностi характернi i для сучасно'1 европейсько'1 цивь лiзацiï, але особливо загострюються в великих мктах, де сильнше виявляються тенденцп розвитку ново'1 економь ки. Вироблення ново'1 парадигми на основi синтезу техно-логш ново'1 економiки та досягнень сощально'1 громадян-сько'1 держави може стати локомотивом прогресивного розвитку сустльства.
Ключовим елементом ново'1 економiки е шформацш-ний ринок. Створений на основi глобально'1 шформацшно-технологiчноï iнфраструктури, вш оперуе найважливь шим економiчним ресурсом - шформащею, яка поси-люе цившзацшно-штеграцшш процеси, посилюе вплив науково-техшчно'1 революцп, що виявляеться у поширенш роботизацп й автоматизацп. Вона проявляеться як при-скорення процесш проникнення наукових досягнень у тех-шчнш сферi, а також шляхом суспкьного розподiлу працi. Безперечна взаемозалежнiсть мiж циклами НТР i штенсив-шстю залучення iнформацiйних технологiй у сферу управлшня та прийняття ршень. Науковi вiдкриття, реалiзова-нi в техшчних, технологiчних, управлiнських iнновацiях, сприяли прискоренню i трансформацп самих шформацшних процеав: на порядок збкьшилася швидисть обробки i передачi даних, скоротився життевий цикл шновацшного продукту, вдосконалеш механiзми управлiння шформацш-ними шноващями.
Пiдсумовуючи вищенаведене, можна зробити висно-вок, що розвиток яисно нового економiчного суспiльства супроводжуеться абсолютним i в^носним зростанням iнформацiйного сектора, який постшно диверсифжуе. Це знаходить в^ображення загалом у конкретних економiч-них показниках: у зростаннi чисельност зайнятих у сфе-рi послуг i в шформацшному секторi, у в^пов^них змь нах вартiсноï натурально-речово'1 структури виробленого ВВП, збiльшеннi частки фахiвцiв нових професiй у струк-турi зайнятостi та iн. При бкьш пильному розглядi змiн у соцiально-економiчному розвитку розвинених краш можна побачити збкьшення частки нацiонального продукту, ство-реного на базi п'ятого технолопчного укладу, ускладнення галузево'1 структури сфери послуг, надзвичайно швидкий розвиток сучасно'1 iнформацiйноï iнфраструктури, особливо глобальних мереж передачi iнформацiï, утвердження яисно шшого типу економiчного зростання.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бажал Ю. М. Розвиток iнновацiйноï дiяльностi у знаннс-вому трикутнику «держава - уыверситети - промисловiсть». Економша i прогнозування. 2015. № 1. С. 76-88. URL: http://nbuv. gov.ua/UJRN/econprog_2015_1_8
2. Белл Д. Прихщ постшдус^ального суспiльства // Су-часна зарубiжна соцiальна фтоо^я. Хрестоматiя : навч. noci6. КиГв : Либiдь, 1996. С. 194-250.
3. Гесць В. М. Економта Украши: ключовi проблеми i пер-спективи. Економiка i прогнозування. 2016. № 1. С. 7-22. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/econprog_2016_1_3
4. Зб^н£в Бжезiнський. CTpaTeri4He бачення: Америка i криза свтовоТ влади. Львiв : Лiтопис, 2012. 168 с.
5. Лукшов I. Iнвестицiйний потен^ал eK0H0Mi4H0r0 зростання. b'ichuk Нацюнально\ академп наук УкраНи. 2001. № 4. С. 13-14. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnanu_2001_4_4
6. Чухно А. А. Модершза^я економки та економiчна тео-рiя. ЕкономкаУкраНи. 2012. № 10. С. 24-33. URL: http://nbuv.gov. ua/UJRN/EkUk_2012_10_3.
7. Гидденс Э. Последствия современности. М. : Праксис, 2011. 352 с.
8. Кастельс М. Становление общества сетевых структур. Новая постиндустриальная волна на Западе. Антология / под ред. В. Л. Иноземцева. М. : Академия, 1999. 496 с.
9. Тоффлер Э., Тоффлер Х. Революционное богатство: Как оно будет создано и как оно изменит нашу жизнь. М. : АСТ, 2008. 569 с.
10. Freeman C. Tecnology Policy and Economic Performance. London : Pinter Publishers, 1987.
11. Katz R. L. The Information Society: An International Perspective. N. Y., 1988 e. a.
12. Lundvall B.-A. (ed). National Systems of Innovation: Towards a Theory of Innovation and Interactive Learning. L. : Pinter Publishers, 1992.
13. Masuda Y. The Information Society as Post-Industrial Society. Wash., 1981.
14. Porat M., Rubin M. The information Economy: Development and Measurement. Wash., 1978.
15. Stonier T. Wealth of Information. L., 1983.
16. World Bank's World Development Indicators. URL: http:// data.worldbank.org/data-catalog/world-development-indicators
17. World economic outlook // Globalization and Inflation. April 2016. IMF. P. 80.
18. World economic outlook // Housing and the business cycle. April 2018. IMF. P. 258.
REFERENCES
Bazhal, Yu. M. "Rozvytok innovatsiinoi diialnosti u znan-nievomu trykutnyku «derzhava - universytety - promyslovist»" [Development of innovation activity in the know-how triangle «state - universities - industry»]. Ekonomika i prohnozuvannia. 2015. http://nbuv.gov.ua/UJRN/econprog_2015_1_8
Bell, D. "Prykhid postindustrialnoho suspilstva" [The arrival of a post-industrial society]. In Suchasna zarubizhna sotsialna filo-sofiia. Khrestomatiia, 194-250. Kyiv: Lybid, 1996.
Chukhno, A. A. "Modernizatsiia ekonomiky ta ekonom-ichna teoriia" [Modernization of the economy and economic theory]. Ekonomika Ukrainy. 2012. http://nbuv.gov.ua/UJRN/ EkUk_2012_10_3
Freeman, C. Tecnology Policy and Economic Performance. London: Pinter Publishers, 1987.
Giddens, E. Posledstviya sovremennosti [The consequences of modernity]. Moscow: Praksis, 2011.
Heiets, V. M. "Ekonomika Ukrainy: kliuchovi problemy i per-spektyvy" [The Economy of Ukraine: Key Issues and Prospects]. Ekonomika i prohnozuvannia. 2016. http://nbuv.gov.ua/UJRN/ econprog_2016_1_3
Kastels, M. Stanovleniyeobshchestvasetevykh struktur. Nova-ya postindustrialnaya volna na Zapade. Antologiya [The formation of a society of network structures. New post-industrial wave in the West. Anthology]. Moscow: Akademiya, 1999.
Katz, R. L. The Information Society: An International Perspective. New York, 1988.
Lukinov, I. "Investytsiinyi potentsial ekonomichnoho zrostannia" [Investment potential of economic growth]. Visnyk Natsionalnoi akademii nauk Ukrainy. 2001. http://nbuv.gov.ua/ UJRN/vnanu_2001_4_4
Masuda, Y. The Information Society as Post-Industrial Society. Washington, 1981.
National Systems of Innovation: Towards a Theory of Innovation and Interactive Learning. London: Pinter Publishers, 1992.
Porat, M., and Rubin, M. The information Economy: Development and Measurement. Washington, 1978.
Stonier, T. Wealth of Information. London, 1983. Toffler, E., and Toffler, Kh. Revoliutsionnoye bogatstvo: Kak ono budet sozdano i kak ono izmenit nashu zhizn [Revolutionary wealth: How it will be created and how it will change our lives]. Moscow: AST, 2008.
"World Bank's World Development Indicators" http://data. worldbank.org/data-catalog/world-development-indicators
"World economic outlook". In Housing and the business cycle. April 2018. IMF.
"World economic outlook". In Globalization and Inflation. April 2016. IMF.
Zbigniev Bzhezinskyi. Stratehichne bachennia: Ameryka i kry-za svitovoi vlady [Zbigniew Brzezinski. Strategic Vision: America and the Crisis of World Power]. Lviv: Litopys, 2012.
