CC BY
13
УДК 334.726
МЕТОДИЧН1 П1ДХ0ДИ ДО ДОСЛ1ДЖЕННЯ !НФОРМАТИЗАЦ!Т ГЛОБАЛЬНОГО
ЕК0Н0М1ЧН0Г0 РОЗВИТКУ
© 2018 КАЗАКОВА Н. А., ПЕРЕПЕЛИЦЯ А. С.
УДК 334.726
Казакова Н. А., Перепелиця А. С. Методичн пщходи до дослiдження iнформатизацii глобального eK0H0Mi4H0r0 розвитку
Метою cmammi е дослдження выявления iнформатизацИглобального економЫного розвитку. Розглянуто комплекс питань, пов'язаних ¡з досл'ь дженням розвитку ¡нформатизацИ кран свту в умовах глобал'вацИ. У статтi проанал'вовано розвиток ¡нформатизацИу глобальному економ/ч-ному просторi, який сприяе в'дкриттю нових риншв для м'жнародних торговельних тдприемств, м/жнародних транснацональних корпорацй та ¡нших органiзацiй, якi не лише здшснюють експорт, а i створюють виробнич потужностi для мсцевих виробнимв. Запропоновано методичний тдюд, який мстить три етапи та формування вюдно'1'iнформацi¡стану iнформатизацi¡глобального економ'много розвитку кра'ш свту. Ключов'! слова: iнформацiйнi технологи, iнформатuзацiя, глобалiзацiя, економ'мний розвиток, м'жнародт торговельт тдприемства, методичний тдюд, менеджмент, автоматиза^я. Ббл.: 10.
Казакова Надiя ApmypiBHa - кандидат географ'мних наук, доцент, зав'дувач кафедри мiжнароднuх економiчнuх в'дносин, Харювський нацональ-ний утверситет ¡м. В. Н. Каразж (пл. Свободи, 4, Харщ 61022, Украна) E-mail: kazakovan@meta.ua
Перепелиця Анна СергП'вна - здобувач, кафедра мiжнароднuх економiчнuх в'дносин, Хармвський нацональний утверситет ¡м. В. Н. Караз'та (пл. Свободи, 4, Харт, 61022, Украна) E-mail: anna.perepelytsia@karazin.ua
УДК 334.726
Казакова Н. А., Перепелица А. С. Методические подходы к исследованию информатизации глобального экономического развития
Целью статьи является исследование выявления информатизации глобального экономического развития. Рассмотрен комплекс вопросов, связанных с исследованием развития информатизации стран мира в условиях глобализации. Проанализировано развитие информатизации в глобальном экономическом пространстве, способствующее открытию новых рынков для международных торговых предприятий, международных транснациональных корпораций и других организаций, которые не только осуществляют экспорт, но и создают производственные мощности для местных производителей. Предложен методический подход, который включает три этапа и формирование входной информации о состоянии информатизации глобального экономического развития стран мира. Ключевые слова: информационные технологии, информатизация, глобализация, экономическое развитие, международные торговые предприятия, методический подход, менеджмент, автоматизация. Библ.: 10.
Казакова Надежда Артуровна - кандидат географических наук, доцент, заведующий кафедрой международных экономических отношений, Харьковский национальный университет им. В. Н. Каразина (пл. Свободы, 4, Харьков, 61022, Украина) E-mail: kazakovan@meta.ua
Перепелица Анна Сергеевна - соискатель, кафедра международных экономических отношений, Харьковский национальный университет им. В. Н. Каразина (пл. Свободы, 4, Харьков, 61022, Украина) E-mail: anna.perepelytsia@karazin.ua
UDC 334.726
Kazakova N. A., Perepelytsia A. S. The Methodical Approaches to the Research of Informatization of the Global Economic Development
The article is aimed at researching the identification of global economic development informatization. The complex of issues connected with research of development of informatization of the world countries in the conditions of globalization is considered. The development of informatization in the global economic space, which facilitates opening of new markets for international trade enterprises, international transnational corporations and other organizations, which not only provide exports, but also create production capacities for local producers. The methodical approach which includes three stages together with formation of the input information on the status of informatization of the global economic development of the world countries has been proposed.
Keywords: information technologies, informatization, globalization, economic development, international trade enterprises, methodical approach, management, automation. Bibl.: 10.
Kazakova Nadezhda A. - Candidate of Sciences (Geography), Associate Professor, Head of the Department of International Economic Relations, V. N. Karazin Kharkiv National University (4 Svobody Square, Kharkiv, 61022, Ukraine)
E-mail: kazakovan@meta.ua
Perepelytsia Anna S. - Applicant, Department of International Economic Relations, V. N. Karazin Kharkiv National University (4 Svobody Square, Kharkiv, 61022, Ukraine)
E-mail: anna.perepelytsia@karazin.ua
Науковщ, яю дослцжують питання розвитку íh-форматизаци краши, стикаються з поняттям «шформацшна економжа». Дослцники дшшли висновку, що це «особливий тип економжи, в якому íh-формацiя е визначальним продуктивним ресурсом; ви-йшла з надр промислового виробництва» [5]. Ще одне визначення поняття «шформацшна економжа»: «гос-подарство, в якому виробництво, обробка, розподк
i споживання шформаци е домшуючими процесами по-рiвняно з виробництвом матерiальних благ» [3]. Шд-твердження визначно'1 ролi шформатизаци у сучасному суспiльствi знаходимо ще в одному трактуванш цього поняття: «новий соцю-технолопчний тип виробництва, де iнформацiя виступае сполучною ланкою як мiж уйма стадiями матерiального i нематерiального виробництва, так i мiж виробництвом i споживанням». Як наслцок,
в останнш час прид1ляють значну увагу розгляду питан-ня про сшввцношення понять шформатизаци та розви-тку суспкьства в умовах м!жнародно! глобал^заци. Природа виникнення цих дефшщш визначила значущ1сть категор!! «1нформац1йний ресурс», що проявляеться у такому [1]: шдвищення ефективност1 систем управл1ння на р1зних р1внях, потенц1йне джерело отримання додат-кового доходу, генерування нових знань з високою вар-тктю (знання - р1дк1сний ресурс), тод1 як тиражування шформаци мае низьку варткть (1нформац1я - громад-ський ресурс); висока питома вага шформацшних ре-сурйв у вартост1 наукоемно! продукци.
Але 1снуюч1 методолог1чн1 п1дходи не пов'язують перех1д економ1ки до шформацшно! стад!! роз-витку з процесами еволюц1йних зм1н у ринкових шститутах, викликаних зростаючо! значущ1стю шформацшних ресурсш в економ1ц1 та поширенням шформа-ц1йних технолог1й. Удосконалення методолог1чних шд-ход1в 1 !х адаптац1я до сучасних соц1ально-економ1чних процесш впчизняно! економ1ки в умовах шформатизаци сусп1льства мае практичну значущкть при виявленн1 особливостей становлення шформацшно! економши Укра!ни, як й шших постсоц1ал1стичних держав, а також кра!н св1ту. Вивчення цих особливостей допоможе ви-робити правильну стратег1ю шформатизаци кра!н св1ту в умовах глобального економ1чного розвитку.
В1домо, що розвиток шформатизаци у будь-якш кра!н1 залежить в1д ступеня впливу 1нформац1йних ре-сурсш на економ1чний розвиток, а саме в1д р1вня ви-користання 1нформац1йних технолог1й. Саме поняття «шформацшна технолог1я» з'явилося з виникненням шформацшного суспкьства, де основою е не ткьки традиц1йн1 матер1альн1, але й шформацшш ресурси: знання, наука, оргашзацшш чинники, 1нтелектуальн1 зд1бност1, 1н1ц1атива, творчкть тощо. На жаль, це поняття е насткьки загальним 1 всеохоплюючим, що до цього часу фах1вщ не прийшли до единого, формал1зованого формулювання.
Поняття «1нформац1йно! технолог!!» дано акаде-мжом В.М. Глушковим, який трактував !! як «людино-машинна технолог1я збирання, обробки та передач! шформаци, яка Грунтуеться на використанш обчислю-вально! техн1ки» [8]. Осккьки загальне використання !нформац1йних ресурйв та шформацшних технологш у сфер! економжи кожно! кра!ни е в1дм1нною рисою !нформац1йно! економ1ки, то можливо визначити основы фактори, що впливають на процеси !нформатизац!! кра!н свпу. Отже, можливо д1йти висновку, що техно-лог1чна готовн1сть кра!ни до впровадження шформацшних технологш та техшчних шновацш, р1вень застосу-вання шновацш у виробничо-господарськш д1яльност1 кра!ни, а також ус1 питання, пов'язаш з розповсю-дженням, готовн1стю до використання шформацшно-комун1кац1йних технолог1й кра!ни, е ключовими факторами, яю визначають розвиток !нформатизац!! кра!н свпу в умовах м1жнародно! глобал1зац!!.
Шсля визначення складових процесу шформатизаци у сусп1льств1, а також показниюв, як1 е характеристиками цих ознак, продовжимо досл1дження розвитку
шформатизаци кра!н св1ту в середовищ! шформацшно! економжи. Отже, для усп1шного розвитку та функцю-нування !нформац1йно! економжи необх1дно ефективне управл1ння !нформац1йними ресурсами, що мае на уваз1 актив1защю процейв !нформатизац!!. Реал1зац1я поставлено! задач! передбачае анал!з ! прогнозування розвитку процесу автоматизаци з урахуванням сощально-економ1чного стану кра!н свпу в умовах м1жнародно! глобалшаци. Розв'язання ц1е! проблеми вимагае розроб-ки в1дпов1дного методичного шдходу !з застосуванням !нструментар1ю математичного моделювання. Розгля-немо бкьш ретельно математичн! методи та модели як1 використовують при анал1з1 та прогнозуванн! разного роду сощально-економ1чних явищ.
При дослцженш в1дпов1дних сощально-еконо-м1чних процейв дослцник досить часто стикаеться з багатом1ршстю !х опису. Прикладом можуть бути завдання шд час дослцження !нтеграц1йних процейв, побудова типолог!! кра!н по досить великому числу показниюв, прогнозування кон'юнктури ринку окремих товар1в, вивчення ! прогнозування шформатизаци кра!н свпу ! багатьох !нших проблем [2; 9; 10].
Методи багатом1рного статистичного анализу е найбкьш д1евим ккьюсним !нструментом дослцження соц1ально-економ1чних явищ, що описуються великою ккьюстю характеристик. До них вцносять кластерний анал!з, факторний анал!з, кореляц1йний анал!з, метод таксоном1чного показника, регресшний анал1з тощо. Кластерний анал!з е методом, який найбкьшою м1рою вцображае риси багатом1рного статистичного анализу у класифжаци та групуванш; факторний, регресшний та кореляц1йний анал1з - у визначенн! взаемозв'язку чин-ник1в, що впливають на предмет дослцження. 1нод1 шд-х1д кластерного анал1зу називають у лператур! чисель-ною таксоном1ею, чисельною класифжащею тощо [4].
Кластерний анал1з мае основне призначення -це розбивка множини дослцжуваних об'ектш ! ознак на однорцш групи (кластери). Таким чином, усередиш кожно! групи повинш виявитися схож! об'екти, в той же час об'екти р!зних груп повинш бути якомога вцмшними. Головна вцмшшсть кластеризац!! в1д класифжаци полягае в тому, що перелж груп чггко не встановлено та визначаеться в процей застосування методу. Тобто таким чином виршуеться задача класи-ф1кац!! даних ! виявлення в1дпов1дно! структури в них. Методи кластерного анализу можна застосовувати в самих р!зних випадках, навпь у тих випадках, коли йдеть-ся про просте угруповання, в якому все зводиться до утворення груп за критер1ем ккьюсно! под1бност1 [6].
Отже, застосування кластерного анализу зводить-ся до таких еташв:
1. Визначення виб1рки об'ектш для кластеризац!!.
2. Виб1р множини змшних, за якими будуть оцшю-ватися об'екти у виборщ. За необх1дност1 - ви-конання нормал^заци значень цих змшних.
3. Обчислення значень м1ри под1бност1 м1ж досл-джуваними об'ектами.
4. Застосування методу кластерного анализу для створення груп схожих об'ектш (кластер1в).
5. Аналiз результайв кластеризаци. Пiсля отри-мання й аналiзу результатiв кластеризаци мож-ливо скоригувати обрану метрику методу кластерного аналiзу до отримання оптимального результату.
Кластерний аналiз мае значну перевагу - вш дозволяв розбивати об'екти за набором ознак, а не за одним параметром. Крш того, кластерний ана-лiз, на вiдмiну вiд бкьшост багатомiрних статистичних методiв, не накладае ншких обмежень на вид дослджу-ваних об'ектiв i дозволяв розглядати множину вихцних даних практично без вимог щодо «природи» даних. Це мае велике значення для вивчення деяких сощально-економiчних явищ, зокрема, дослцження процесу роз-витку шформатизаци, коли показники мають рiзнома-штний вигляд, що ускладнюе застосування традицшних економетричних пiдходiв. Крiм того, метод кластерного аналiзу дозволяв розглядати досить велию обсяги шформаци та скорочувати велию масиви шформаци, зменшу-вати розмiрнiсть дослiджуваних соцiально-економiчних даних, робити 1х компактними та наочними.
Вiдомо, що у задачах соцiально-економiчного про-гнозування е успiшним та перспективним поеднання кластерного аналiзу з шшими кiлькiсними методами (наприклад, з кореляцшним, регресiйним або фактор-ним аналiзом тощо) [7].
Але, як i будь-який iнший метод, кластерний аналiз мае певнi недолiки й обмеження: а саме: склад i ккьюсть кластерiв залежать вiд критерив розбиття, якi частiше всього обирають суб'ективно. При зведеннi вихiдного масиву даних до скороченого вигляду можуть виникнути певш погрiшностi, а також можуть губитися шдивцуальш особливостi окремих обlектiв за рахунок замiни 1х характеристиками узагальнених значень по-казниюв кластера. При проведеннi класифжаци об'екйв дуже часто iгноруеться можливiсть вцсутност в цiй су-купностi будь-яких значень показникiв [4].
На жаль, кластерний аналiз не мае можливост визначати причинно-наслiдковi зв'язки. Через це е необхцшсть здiйснювати додатково, наприклад, факторний аналiз. Факторний аналiз - процедура встановлення сили впливу факторiв на функцiю або результативну ознаку з метою ранжирування факто-рiв для розробки плану заходiв з полiпшення аналiтич-ного вигляду функцш, а також для прогнозування. Змкт його - в^д^р факторiв i замiна набору параметрiв, якi характеризують меншим числом категорш i е лiнiйною комбiнацiею початкових параметрiв. Головна мета факторного аналiзу - опис статистично'1 шформаци у вигля-дi аналiтичних взаемозалежностей стосовно факторiв, що впливають на дослцжуваний процес. Особливостi його застосування при дослцженш розвитку сощально-економiчних явищ висвiтленi у вiдповiднiй фаховш на-уковiй лiтературi.
Основними завданнями факторного аналiзу е такi.
1. В^д^р факторiв, що визначають дослцжуваш результативнi показники.
2. Класифiкацiя i систематизацiя факторiв з метою забезпечення комплексного та системного шд-ходу до дослцження !х впливу на результати господарсько'1 дiяльностi.
3. Визначення форми залежност мiж чинниками (факторними показниками) та результативним показником.
4. Моделювання взаемозв|язкiв мiж результатив-ним i факторними показниками.
5. Розрахунок впливу факторiв i оцiнка ролi кожного з них у змш величини результативного показника.
6. Робота з факторною моделлю (практичне и ви-користання для управлiння економiчними про-цесами).
Вiдбiр факторiв для аналiзу того чи iншого показ-ника здшснюеться на основi теоретичних i практичних знань, набутих у цш галузi. При цьому зазвичай вихо-дять з принципу: чим бкьший комплекс чинникiв досль джуеться, тим точнше будуть результати аналiзу. У той же час необхцно мати на уваз^ що якщо цей комплекс факторiв розглядаеться як мехашчна сума, без ураху-вання 1х взаемоди, без видкення головних, визначаль-них (найбкьш впливових), то висновки можуть бути помилковими.
При цьому дослцженш, на думку автора, най-бкьш прийнятними е порiвняльний аналiз (для аналiзу розбiжностей у методологiчних подходах щодо оцiнки внеску 1КТ в економiчне зростання); статистичний аналiз (для визначення глобальних трен-дiв розвитку 1КТ; економiко-математичне моделювання i прогнозування (для моделювання мiжнародного трансферу iнновацiй у iнформацiйнiй економщ в умовах глобального економiчного розвитку); системний аналiз (для обгрунтування закономiрностей формування шно-вацшно! складово'1 нацюнальних економiк); структур-ний аналiз (для дослцження iерархiчноl системи рiвнiв процесу шформатизаци глобального економiчного розвитку) та ш. Iнформацiйною базою дослцження можуть бути мiжнароднi нормативно-правовi акти у сферi м1ж-народно'1 економiчноl дiяльностi, шформатизаци та ш-телектуально'1 власностi, нормативна база мiжнародних оргашзацш та регiональних iнтеграцiйних об'еднань, на-уковi працi вiтчизняних i зарубiжних учених, аналiтичнi матерiали та звiти мiжнародних органiзацiй.
З метою дослцження механiзму функцiонування процесу шформатизаци краш свiту з урахуванням спе-цифжи розвитку та сучасного економiчного стану краш свпу в умовах мiжнародноl глобалiзацil розроблено ме-тодичний шдхц.
Запропонований методичний пiдхiд включае три етапи. Першим етапом е формування вхцно! шформаци стану шформатизаци глобального економiчного розвитку краш свгту. Його здшснення передбачае визначення та обгрунтування системи показниюв впливу шформатизаци для дослцжуваних краш, що мктить такi етапи:
1. Визначення шформацшного простору в умовах глобалшаци свiтового господарства.
2. Аналiз чинниюв впливу на шформацшне забез-печення краш свiту.
3. Аналiз i визначення найбгльш впливових факто-
рiв, пов'язаних iз шформатизащею краш свiту.
4. Обгрунтування системи показниюв впливу ш-форматизаци краш свiту в умовах глобалшаци, що е основним практичним результатом пер-шого етапу.
Другий етап передбачае моделювання взаемо-зв'язку складових впливу шформатизаци краш свiту в умовах мiжнародноí глобалшаци на основi розгляну-тих методiв багатомiрного статистичного аналiзу, а саме кластерного, кореляцiйного, факторного, регресшного тощо. Основним результатом цього етапу е розробка математичних моделей взаемозв'язку (та оцшка його рiвня) факторiв впливу на рiвень 1нформатизацГ1 кра'1н свпу в умовах мiжнародноl глобал1зацГ1. Вш включае аналiз пiдходiв щодо моделювання взаемозв'язку складових шформатизаци краш свпу; вибiр методiв визначення взаемозв'язку складових шформатизаци; без-посередньо розробку математичних моделей взаемо-залежностей чинниюв розвитку шформатизаци краш свпу; перевiрку статистично'1 якостi моделей розвитку шформатизаци та обгрунтування оцшки рiвня впливу шформатизаци кра'1н свiту в умовах мiжнародноl глоба-лшаци.
Останшм етапом е прийняття рiшень щодо розвитку шформатизаци краши в умовах мiжна-родно'1 глобгшзаци на основi обчислених на по-передньому еташ аналiтичних залежностей рiвня шформатизаци та математичних моделей факторiв впливу на розвиток процесу шформатизаци краш свпу. Основним результатом цього етапу е аналiз i вибiр ефективних практичних рекомендацiй щодо розвитку шформатизаци краш свпу у стратепчнш перспективi на основi по-слiдовностi таких д1й:
+ прогнозування сценарив розвитку шформатизаци кра'1н свiту; + аналiз сценарив розвитку шформатизаци краш свпу;
+ формування можливих стратегiй розвитку ш-
форматизаци кра'1н свiту; + вибiр ефективних стратегiчних перспектив розвитку 1нформатизацГ1 краш свпу в умовах м1жнародно! глобал1зацГ1.
Дослiдження в напрямку визначення мехашзму розвитку 1нформатизацГ1 кра'1н свiту в умовах мiжнарод-но'1 глобалшаци показали, що iснуючi методики оцiнки рiвня шформатизаци цих кра'1н мають фрагментарний характер та не враховують особливостей цього проце-су в умовах шформацшних економж рiзних кра'1н. При розробцi запропоновано'1 методики була висунута гшо-теза про кнування особливостей та специфики розвитку 1нформатизацГ1 у групах краш зi схiдним рiвнем стану !х iнформацiйно-економiчного середовища. При регшзаци розробленого мехашзму необхцно враховувати шдиш-дуальш вiдмiнностi в значеннях факторiв шформатизаци окремих краш на основi економiко-математичного
моделювання i3 застосуванням шструментарш багато-MipHoro статистичного аналiзу.
ВИСНОВКИ
Глобальш комунiкацiйнi мережi сприяють коор-динуванню виробництв у свiтовому господарствi таким чином, що мiжнароднi шдприемства, якi знаходяться в рiзних частинах свггу, виробляють один i той самий кшцевий продукт. Розвиток шформатизаци у глобальному економiчному простор! сприяе вГдкриттю нових ринюв для мГжнародних торговельних шдприемств, мiжнародних транснацюнальних корпорацiй, та шших органiзацiй, яю не лише здшснюють експорт, а й ство-рюють виробничГ потужност для мiсцевих виробни-юв. Загальною передумовою розвитку шформатизаци в умовах глобашаци свiтогосподарських процесiв на ршш окремих компанiй е використання сучасних ш-формацiйних i комунiкацiйних технологий, що активь зують обмш гдеями та iнформацiею мГж рГзними кра-1нами, розширюють знання споживачiв про шоземш товари, Гстотно зменшують варткть iнформацiйних послуг тощо.
Iнформацiйна складова глобашаци пов'язана насам-перед Гз джерелами, факторами та формами шформатизаци. Таким чином, при досмдженш питання шформатизаци глобального економГчного розвитку необхгдно враховувати шформацшш технологГ1, швести-цГ1, робочу силу, Гнтелектуальш та фГнансовГ ресурси, менеджмент i маркетинг тощо. ОднГею з форм прояву гло-балГзацГйних процесГв е пГдвищення ролГ ГнформацГйних i комунiкацiйних технологiй в економiчному розвитку. Запропоновано методичний шдхгд, який складаеться з трьох еташв. Першим етапом е формування вхГдно'1 ш-формаци стану ГнформатизацГ1 глобального економГчно-го розвитку кра'1н свпу. Його здгйснення передбачае визначення та обгрунтування системи показниюв впливу шформатизаци для дослгджуваних кра'1н тощо. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. План затвердження плану заходiв з виконання Про-грами дiяльностi Кабiнету Мiнiстрiв Укра'ни та СтратегГГ сталого розвитку «Укра'''на-2020» у 2015 роцi : Розпорядження Кабшету Мiнiстрiв Укра'ни вiд 22.07.2015 № 213. URL: http://zakon2.rada. gov.ua/laws/show/213-2015-%D1%80
2. Бабенко В. О. Розвиток штеграцшних процеав Укра'ни та краТн-члеыв БР1КС в умовах mобалiзацN. Економ'ша. Управлння. Ыновацп. Сер'я : Економ'мш науки. 2016. № 3. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/eui_2016_3_3
3. Баранова Н. В., Артемова О. В. Трансформация рыночных институтов в условиях становления информационного типа экономики. Вестник Южно-Уральского государственного университета. Серия «Рынок: теория и практика». 2006. № 4 (59). Вып. 3. С. 123-128.
4. Дубров А. М., Мхитарян В. С., Трошин Л. И. Многомерные статистические методы : учебник. М. : Финансы и статистика, 2000. 352 с.
5. Коваленко М. А. Теорiя i методолопя управлшня роз-витком регюнального господарського комплексу в умовах еко-номти знань : монографiя. Херсон : ХНТУ, 2007. 312 с.
6. Пономаренко В. С., Малярець Л. М. Аналв даних у дошдженнях соцтльно-економтних систем : монографт. Харк1в : ВД «1НЖЕК», 2009. 432 с.
7. Сигел Э. Ф. Практическая бизнес-статистика. М. : Вильяме, 2002. 1056 с.
8. Сущность и функции планового управления / под ред. P. A. Белоусова, А. М. Омарова. М. : Экономика, 1981.208 с.
9. Atsuko M. Regional Trade Integration by Environmental Goods. Journal of Economic Integration. 2016. Vol. 3 (1). Р. 1-40.
10. Latoszek E., Kotowska I., Nowak A., St^pniak A. European Integration Process in the New Regional and Global Settings. Warsaw : Wydavnictvo Naukowe Wydzialu Zarzadzania Uniwersytety Warsawskiego, 2012. 420 s.
REFERENCES
Atsuko, M. "Regional Trade Integration by Environmental Goods" Journal of Economic Integration vol. 3 (1) (2016): 1-40.
Babenko, V. O. "Rozvytok intehratsiinykh protsesiv Ukrainy ta krain-chleniv BRIKS v umovakh hlobalizatsii" [Development of integration processes of Ukraine and the BRICS member countries in the conditions of globalization]. Ekonomika. Upravlinnia. Inno-vatsii. Seriia : Ekonomichni nauky. 2016. http://nbuv.gov.ua/UJRN/ eui_2016_3_3
Baranova, N. V., and Artemova, O. V. "Transformatsiya rynoch-nykh institutov v usloviyakh stanovleniya informatsionnogo tipa
ekonomiki" [Transformation of market institutions in conditions of formation of information type of economy]. Vestnik Yuzhno-Ural-skogo gosudarstvennogo universiteta. Seriya : Rynok: teoriya i praktika, no. 3 (2006): 123-128.
Dubrov, A. M., Mkhitarian, V. S., and Troshin, L. I. Mnogo-mernyye statisticheskiye metody [Multivariate statistical methods]. Moscow: Finansy i statistika, 2000.
Kovalenko, M. A. Teoriia i metodolohiia upravlinnia rozvyt-kom rehionalnoho hospodarskoho kompleksu v umovakh ekonomiky znan [Theory and methodology of management of the development of a regional economic complex in a knowledge economy]. Kherson: KhNTU, 2007.
[Legal Act of Ukraine] (2015). http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/213-2015-%D1%80
Latoszek, E. et al. European Integration Process in the New Regional and Global Settings Warsaw: Wydavnictvo Naukowe Wydzialu Zarzadzania Uniwersytety Warsawskiego, 2012.
Ponomarenko, V. S., and Maliarets, L. M. Analiz danykh u doslidzhenniakh sotsialno-ekonomichnykh system [Analysis of data in studies of socio-economic systems]. Kharkiv: VD «INZhEK», 2009.
Sushchnost i funktsii planovogo upravleniya [The essence and functions of planned management]. Moscow: Ekonomika, 1981.
Sigel, E. F. Prakticheskaya biznes-statistika [Practical business statistics]. Moscow: Vilyams, 2002.
О
LU
QÛ
О <
о
X
3
<
2= CL
о
e
S
i о
X
S
ш
