CC BY
19Учет записки Тавршського нацюнального утверситету iMeHi В. I. Вернадського.
Серiя: Фiлологiя. Соцiальнi комуткацп. - 2014. - Т. 27(66), № 4. Частина 2. - С. 127-132.
УДК 811.161.1-2 / 512.19
ПРО ПЕРШЕ ЗАВЕРШЕНЕ ВИДАННЯ КРИМСЬКОТАТАРСЬКО-РОСШСЬКО-УКРАШСЬКОГО СЛОВНИКА
Гуменюк В. I.
Тавршський нащональний унверситет шет В. I. Вернадського, Сшферополь
E-mail: ukrlitjtnu@mail.ru
У статт йдеться про перше завершене видання тритомного кримськотатарсько-росшсько-украшського словника, здшснене 2006 року амферопольським видавництвом «Оджакъ» за сприяння Всеукрашського iнформацiйно-культурного центру в ймферожш. Це вельми Грунтовна лексикографiчна праця вiдомого кримськотатарського мовознавця Сейрана Усеiнова, який плiдно працюе над укладанням багатьох iнших словникв, дов!дииюв, розмовнишв, поабнишв тощо. Цей тримовний словник перекладний, а також певною мiрою i тлумачний. Дуже випдною його рисою е багатий шюстративний матерiал. Кримськотатарськi прислiв'я та приказки, колоритнi фразеологiзми, фрагменты народних тсень та iнших фольклорних творiв, приклади з творiв класично! та новочасно! нацюнально! лiтератури, з наукових праць та журналiстських статей дають змогу вiдчути живе функцiонування тае! чи шшо! лексикографiчноl одинидi, виразнiше збагнути вiдтiнки !! основних та конотацшних значень.
Основна увага в матерiалi звертаеться на певнi недогляди й прорахунки, неминучi при першiй спробi здiйсненнi такого грандiозного завдання, яке поставив перед собою лексикограф. Йдеться зокрема про ввдсутшсть деяких олв (наприклад «бестикяр - композитор»), про непоолдовшсть групування лексикографiчним одиниць зпдно з особливостями кримськотатарсько! абетки, про певш неточностi в росiйськiй, надто ж в укра!нськ1й перекладнш частит.
Krnwei слова: лексикографiя, тримовний перекладний словник, тлумачний словник.
Сейран Меметович Усе!нов - це на сьогодш найбшьш плщний лексикограф сучасно! кримськотатарсько! мови. Важливою в1хою в його науковш д1яльносп стало видання: Крымскотатарско-русский словарь / Сост. Ш. А. Асанов. А. И. Гаркавец, С. М. Усеинов. - К., 1987 (тут вмщено близько 7 тисяч сл1в). Новою в1хою, завершенням дальших багатор1чних студш став тримовний тритомник: Усеинов С. М. Къырымтатарджа-русча-украиндже лугъат / Сейран Мемет огълу Усеинов. - Акъмесджит: Оджак, 2006. - Усеинов С. М. Крымскотатарско-русско-украинский словарь / Сейран Меметович Усеинов. - Симферополь : Оджакъ, 2006. -Усегнов С. М. Кримськотатарсько-роайсько-украгнський словник / Сейран Меметович Усегнов. - С1мферополь: Оджакъ, 2006 [т. 1: А-Л. - 416 с.; т. 2: М-С. -328 с.; т. 3: Т-Я. - 432 с]. У трьох томах мютиться вщповщно сл1в та словосполучень: бшьш як 12 тисяч; бшьш як 22 тисячц бшьш як 23 тисяч1, на що вказуеться на зворотах титульних сторшок. Продовжують виходити шш1 лексикограф1чш пращ вченого.
Цей тримовний словник перекладний, а також певною м1рою i тлумачний. Дуже випдною його рисою е багатий шюстративний матер1ал. Кримськотатарсью присл1в'я та приказки, колоритш фразеолопзми, фрагменти народних тсень та шших фольклорних твор1в, приклади з твор1в класично! та новочасно! нацюнально!' лгтератури, з наукових праць та журналютських статей дають змогу вщчути живе
127
функцюнування пе! чи шшо! лексикографiчно! одиницi, виразнiше збагнути вщтшки 11 основних та конотацшних значень.
Тримовнiсть мае сво! плюси i мiнуси. З одного боку такий словник дещо громiздкий, що утруднюе користування ним. А з шшого - не раз певш нюанси, упущенi при перекладi на одну мову, надолужуються при перекладi на другу. Очевидно, час уже подумати й про видання двомовного кримськотатарсько-укра!нського словника, який до того ж може бути бшьш вiдшлiфованим. Можливо, варто подумати i про видання практично зорiентованих словниюв, де були б вiдсутнi слова на кшталт автомат, автохозяйство, агрессия, агроном, коллекция, коммунар, койот, яю перекладу не потребують.
Основне завдання ще! публшацп - звернути увагу на деяю недогляди, виявленi при користуванш словником пiд час перекладу кримськотатарських текспв укра!нською мовою.
1 том
С. 31 - агъ 1. сеть; сетка; мотня / мережа; сггь, сггка; матня...
Коли е при словi цифра 1, чому немае цифри 2?
На цш же сторшщ - агъа [у другому значенш] утв. частица, груб., перен. (употр. вместо ёкъ и хайыр) (произносится немного протяжно) нет / ага, авжеж, ш...
Не зрозумшо, чому в росшському перекладi фiгуруе лише слово «нет», i немае аналогiчних укра!нським слiв «ага», «ну да» тощо. I до того ж чому це «утв. частица»? Вщколи це «нет» та «ш» - стверджувальш частки? Вочевидь, що тут випадок дещо складшший, адже йдеться про зовш стверджувальну частку, яка насправдi мае iронiчний, прямо протилежний, заперечний тдтекст. Вочевидь, що такi складнощi мали б знайти адекватне пояснення у словнику.
До того ж i в цьому випадку, i в усiх iнших вiдповiднi пояснення, уточнення даються лише росiйською мовою. Коли вже перекладна частина словника двомовна, то, мабуть, слщ було б ще! двомовносп дотримуватися у вшх параметрах статей. Ану ж бо словником користуватиметься хтось (наприклад якийсь канадський укра!нець), хто мало обiзнаний з росiйською мовою.
С. 47 - айланмакъ 1. поворачивать / повертатися...
У росшському перекладi пропущено кшцеву частку -ся, вище на цш же сторiнцi подаеться слово айландырмакъ, яке й означае «поворачивать / повертати».
С. 65 - аллы [у першому значеннi] см. аллы-гуллю; аллы-сарылы
Нижче у вiдповiднiй статп аллы-гуллю тлумачиться як «строкатий з перевагою червоного кольору», а стаття аллы-сарылы, що на не! е посилання, вщсутня, до того це слово мае свш вiдтiнок значення, вочевидь це щось на зразок «строкатого з перевагою червоного та жовтого кольорiв».
С. 66 - алмакъ... Значенневий вiдтiнок 2 цього слова подаеться як «покупать, купить / купувати, купити», а дещо далi подаеться значенневий вщтшок 5 -«покупать / купувати». Не зовшм зрозумшо, чим зумовлена присутнють такого 5 значенневого вщтшку.
128
С. 103 - ашлатамамакъ не мочь заставить прививать / змусити прививати, прищеплювати...
Тут в украшському, аналопчно, як i в росшському переклада мае бути «не могти змусити», до того ж слово «прививати» аж шяк не украшське, цшком достатньо тут слова «прищеплювати», як i в шших статтях з цим словом на цш же сторiнцi.
С. 127 - башламакъ 1. При цьому словi е значення 1 (починати, захвати...) i немае значення 2 (як i в статтi агъ 1. на с. 31).
С. 132 - бельки. Чомусь в украшському перекладi цього слова помiж ств «може бути», «може» закралося слово «возможно», i немае слова «можливо».
С. 134 - вщсутне слово бестекяр композитор.
С. 151 - вщсутне слово босторгъай жайворонок.
С. 159 - бурьленмек распускаться (о почках) / розпускатися
Чомусь украшський переклад позбавлений уточнення - про бруньки.
С. 172 - помiж статтями гезинти та гейзер подаеться стаття гнезмек; очевидно, що це коректорська помилка, мае бути гезмек.
С. 173 - ще одна коректорська помилка: серед украшських вщповщниюв слова генч ф^уруе «юнок» замють «юнак».
С. 206 - серед прикладiв до статп догъмакъ маемо такий: о декабрь айында догъды она родилась в декабре / вш народився в березш...
Справа не лише в тому недогляди що «декабрь» перекладено як «березень». Вочевидь, що в словниках мае бути обрана якась стартова позищя при переклада такою стартовою позищею при перекладi займенника о на мови, де е категорiя роду, мабуть, мав би бути займенник в чоловiчому родi - он, вш. У всякому разi треба тут подумати про якусь ушфшащю.
С. 215 У кримськотатарських текстах часом зус^чаеться слово егер, яке означае те ж саме, що й слово эгер - сщло. Можливо, варто його було б тут подати як якусь дiалектну чи просторiчну форму.
Ще зауваження до ще! сторшки. Маемо тут початок роздшу, в якому об'еднано лггери Е, Ё. Гадаю, таке об'еднання не зовшм доречне. Якщо в росшськш мовi звукосполучення йо та пом'якшення ьо мають загалом таке незначне поширення, що здебшьшого навггь графiчно не позначаються, то в кримськотатарськш мовi вони мають значно бшьшу вагу, вщграють зокрема дуже суттеву роль у семантичнш диференщацп слiв. Коли вже далi йти за обраним принципом, то, мабуть слщ було б об'еднати д та дж, що, ясна рiч, для кримськотатарсько! мови не може бути прийнятним.
С. 240 - иле [у першому значенш].
В одному з варiантiв украшського перекладу цього специфiчного прийменника фiгуруе слово «посередництвом» замiсть виразу «за посередництвом».
При иле [у другому значенш] маемо посилання: см. йиле. Проте на с. 269, де мало б бути це йиле, такого слова немае. Очевидно, це знов коректорський недогляд, мало б бути ийле - хитрють.
С. 292 - знову коректорський недоляд: вираз кестане тюс топракълар украшською перекладено як «капiтановi грунти» замють «каштановi грунти».
129
С. 294 - кечирильмек.
Тут маемо коректорський недогляд у росшському переклада «быть проведедённым» замють «быть проведенным».
С. 351 - къана [у першому значенш] ну-ка / ану, нум, нумо...
къана [у другому значенш] разг. где / де...
къана [подаеться без жодних позначок, себто вже без розрiзнення значень] (диал. къанаа)разг. ну-ка / ану, нум, нумо.
Не зрозумший мотив подачi статп къана втрете. I чому при першш подачi це слово не мае уточнення разг. ?
Натомють, думаеться, варто було б подати часто вживану в розмовнш мовi та у фольклорi бшьш експресивно забарвлену подвшну форму цього вислову къана-къана, яка зустрiчаеться, наприклад, у тсенному збiрнику Я. Шерфедiнова: «Эки чешме ян-яна, /Суюн ичтим къана- къана... » [Шерфединлов 1979, с. 104].
2 том
С. 54 - коректорський недогляд в украшському перекладi слова меракъ -«терес» замiсть «штерес».
С. 55 - мердане 1) см. мердлердже(сине)...
Однак у вщповщному мющ слова мердлердже(сине) немае. Натомють дещо нижче фiгуруе слово мертлердже(сине) мужественно, смело, хватко / мужньо, смшиво, смшо... Очевидно, щ неузгодженостi слiд якось усунути.
С. 110 - вираз неден себеп? росшською перекладено як «по какой причине пришел?», а украшською - «з яко! причини не прийшов». Очевидно, що цей переклад потребуе уточнення.
С. 140 - озь-озюме см. озюм озюме... Але статп озюм озюме далi немае, так само, як i ще одше! статтi, до яко! вщсилаеться користувач: озьлери озьлерине.
С. 142 - одне зi значень вислову сакъланчакъ ойнамакъ украшською перекладено «коливатися, хитатися, бути стiйким». Тут маемо коректорський недогляд, перед дiесловом «бути» пропущено частку «не».
С. 149 - вираз олмаса-олмаз украшською мовою лшше перекласти як «немае, то й не треба», ашж «немае, (ну) i не треба».
С. 176 - парды: ~ кеди диал. кот / ют; см. пардош. Статтi пардош немае.
С. 271 - один з украшських вщповщниюв слова серсем подаеться як «ошаленший»; мабуть, лiпше - «ошалший».
3 том
С. 75 - слово тёр перекладено украшською як «почесне мiсце (в хап, в будинку), червоний кут...» Замiсть незграбно! кальки з росшського «красного угла» (тут «красный» - це красивий, як, наприклад, у висловi «красна горница», аж шяк не червоний,) слщ було вжити укра!нське слово «покуть».
С. 101 - у статп той (тою) перед словом «свадьба» пропущено цифру 1. Адже далi йде цифра 2., а за нею дещо шше значення: угощение / частування.
С. 138 - при украшському перекладi слова тюм-тюз поруч iз словом «плоский» (зовсiм плоский) варто було б ужити бшьш поширене слово «плаский».
130
С. 257 - слово чиркин - некрасивий, негарний - навряд чи можна перекласти украшською ще й як «дурний», це знову ж таки непродумана калька з росшського слова, яке в украшськш мовi не мае такого значення.
С. 276 - не зрозумшо, чому роздш лггери Ц подаеться тсля роздшу лггери Ч, а вже по^м, тсля Ц подаеться Дж. Адже Ч та Дж в кримськотатарському алфавт -це безсумшвт й такi природш сусiди.
С. 287 - в украшському перекладi ногайського слова джар (урвище) подаеться купа синонiмiв (ïx взагалi в украшських перекладах подаеться забагато) i при тiм немае такого ствзвучного йому украïнського слова «яр».
С. 339 - як шюстращя до одного iз значень слова эгленмек (затримуватися) подаеться ви^в вiдомого письменника Ешрефа Шем'ï-заде: «Эглен, эджель, эглен...», який украïнською перекладаеться так: «забарися, смерть, забарися» (чомусь з малоï лiтери, а не так, як у автора). Мабуть, тут можна було б знайти влучшший вщповщник, як-от «Стривай, смерте, стривай...»
С. 346 - у статп экен видiлено пiдроздiл 1. i не видшено пiдроздiл 2.
С. 352 - при перекладi фольклорного шюстративного матерiалу до одного iз значень слова эль (чужий) вжито такий не характерний для украшсько1' мови вирах як «уступив тебе чужим».
С. 358-359 - ви^в эндиден сонъ перекладаеться украшською мовою вельми просторо («з цiеï пори, з цього моменту (хвилини, часу) i надалЬ>), тодi як маемо лаконiчний вiдповiдник - вщтепер; тут же вислiв эндигедже перекладений як «до цих тр [знов незграбна калька з росшськоЦ, донинi», тодi як найбiльш адекватно було б його перекласти лакошчним словом «дои».
Деякi зауваження викликае й список бiблiографiчниx джерел. У ньому чомусь зовим не вказаш джерела украïнськi. Думаеться, мали б бути ширше представленi й кримськотатарсью видання, з яких бралися приклади функцiонування лексичних одиниць, скажiмо, фольклорш пiсеннi збiрники О. Олесницького, Я. Шерфедшова, А. Рефатова, 1л. Бахшиша, Ф. Алiева. Трапляються тут i просто недогляди. Скажiмо, в позицп 65 фiгуруе таке: Государственное издательство иностранных и национальных словарей, 1955. - 853 с. Що за джерело побачило свгг у цьому видавнищи, не вщомо. Так само в позицп 69 мав би ф^урувати не «Карачаево-болкарско-русский словарь», а «карачаево-балкарско-русский... »
Отже, задля вдосконалення дальших видань ще1" велико1' лексикографiчноï працi слiд усунути певш лакуни й неточностi в кримськотатарськш частинi словника, так само в перекладнш, особливо украïнськiй. Коли Всеукрашський iнформацiйно-культурний центр в Сiмферополi взявся за благородну справу всебiчного сприяння в пiдготовцi цього тримовного тритомника до друку, то вочевидь вш мав би подбати про залучення до вщповщно1' редакторсько1' роботи вченого-лшгвюта, фаxiвця з укра1'нсько1' мови, та ще й, може, не одного. Важливо також розширити та уточнити список використовуваних джерел.
Проте вщзначеш упущення, неточностi й недогляди аж шяк не применшують особливого значення воiстину титанiчноï роботи, яку здшснив Сейран
Меметович Усешов, поставивши перед собою i здшснивши завдання, яке не поставила перед собою й не здшснила жодна державна чи академiчна iнституцiя.
131
Список л^ератури
1. Крымскотатарско-русский словарь / составители Ш. А. Асанов, А. Н. Гаркавец, С. М. Усеинов. -К. : Рад. школа, 1988. - 238 с.
2. Усеинов С. М. Къырымтатарджа-русча-украиндже лугъат - Крымскотатарско-русско-украинский словарь - Кримськотатарсько-росшсько-украшський словник : в 3 т. / Сейран Мемет огълу Усеинов. - Симферополь : Оджакъ, 2006.
3. Шерфединов Я. Звучит кайтарма - Янърай къайтарма / Я. Шерфединов. - Ташкент : Изд. лит. и искусства им. Гафура Гуляма, 1979. - 232 с.
Гуменюк В. И. О первом завершенном издании крымскотатарско-русско-украинского словаря / В. И. Гуменюк // Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского. Серия: Филология. Социальные коммуникации. - 2014. - Т. 27(66), № 4. Часть 2. - С. 127-132.
В статье идет речь о первом завершенном издании трехтомного крымскотатарско-русско-украинского словаря, осуществленном в 2006 году симферопольским издательством «Оджакъ» при содействии Всеукраинского информационно-культурного центра в Симферополе. Это весьма основательный лексикографический труд известного крымскотатарского языковеда Сейрана Усеинова, который плодотворно работает над составлением многих других словарей, справочников, разговорников, пособий... Этот трехъязычный словарь переводной, а также в определенной степени и толковый. Очень выгодной его чертой является богатый иллюстративный материал. Крымскотатарские пословицы и поговорки, колоритные фразеологизмы, фрагменты народных песен и иных фольклорных произведений, примеры из произведений классической и современной литературы, из научных работ и журналистских статей дают возможность ощутить живое функционирование той или иной лексикографической единицы, отчетливее постичь оттенки ее основных и коннотационных значений. Основное внимание в материале обращается на определенные недосмотры и просчеты, неминуемые при первом опыте осуществления такой грандиозной задачи, которую поставил перед собою лексикограф. Речь идет, в частности, об отсутствии некоторых слов (например, «бестикяр -композитор»), о непоследовательности группировки лексикографических единиц из-за недостаточного учета особенностей крымскотатарского алфавита, о тех или иных неточностях в русской, особенно же в украинской переводной части.
Ключевые слова: лексикография, трехъязычный переводной словник, толковый словарь.
Humeniuk V. 1 About the first completed edition of the Crimeatatarian-Russian-Ukrainian Dictionary / V. I. Humeniuk // Scientific Notes of Tavrida National V. I. Vernadsky University. - Series: Philology. Social communications. - 2014. - V. 27(66), № 4. Part 2. - P. 127-132.
The article deals with the first complete edition of the three-volume Crimeantatarian-Russian-Ukrainian Dictionary, carried out in 2006 by the Simferopol publishing house "Ojak" with the support of the All-Ukrainian informative-cultural center in Simferopol. This is a solid lexicographic work of the famous Crimeantatarian linguist Seiran Useinov. He productively works on the forming of many other dictionaries, reference books, phrasebooks, school-books. This trilingual dictionary is a translation one and it is also explanatory. A rich illustrative material is a very useful quality of this dictionary. Crimeantatarian proverbs and sayings, picturesque phraseologic units, fragment of the folk songs and other folklore compositions, examples from the classical and modern literary national compositions, scientific works and magazine articles give an opportunity to feel the living functioning of one or another lexicographic unit, to grasp the tints of its main and connotative meanings more distinctly.
In the material the main attention is paid to the certain miscalculations and oversights, which are inevitable at the first experience while the realization of such a grandiose problem, set by the lexicographer. The question is mainly about the absence of some words (for example, "бестикяр" - a composer), about the incoherence of the grouping of the lexicographical units because of the insufficient accounting of the Crimeantatarian alphabet's qualities, about one or another inaccuracy in Russian and especially Ukrainian translation part. Keywords: lexicology, Seiran Useinov, Crimeantatarian-Russian-Ukrainian Dictionary.
132
