Научная статья на тему 'До виходу “термінологічного словника “Метали”'

До виходу “термінологічного словника “Метали” Текст научной статьи по специальности «Философия, этика, религиоведение»

CC BY
92
17
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «До виходу “термінологічного словника “Метали”»

Анализ результатов исследования по влиянию различных модификаторов показал, что действие модификатора ПМ занимает промежуточное положение между влиянием кальция и церия.

Таким образом, модификатор ПМ оказался универсальным, который, наряду с повышением пластичности и ударной вязкости, обеспечил увеличение показателей прочности стали, что открывает широкие перспективы его использования при изготовлении ответственных тяжело-нагруженных деталей.

Перечень ссылок

1. Лунев В. В., Шульте Ю. А. Применение комплексных лигатур с РЗМ и ЩЗМ для улучшения свойств литых и деформированных сталей. В кн.: Влияние комплексного раскисления. - М.: Металлургия, 1982. - С. 32-50.

© 2007 Канд. техн. наук В. И. Минакова1, канд. техн. наук В. А. Федьков1,

канд. техн. наук Г. А Федьков2

1 Национальный технический университет, 2 Государственная инженерная академия,

г. Запорожье

ДО ВИХОДУ " ТЕРМ1НОЛОГ1ЧНОГО СЛОВНИКА " МЕТАЛИ"

Не так давно вийшов обмеженим друком двотомний "Термшолопчний словник "Метали" [1], у створенш якого брали участь i пращвники нашого ушверситету. Це дуже щкавий тлумачний словник. Вш мютить великий обсяг понять, словосполучень та 1'хшх означень росшською та украшською мовами. Крiм того, для кожного термша (словосполучення) наведений його переклад англшською, шмецькою та французькою мовами, що допомагае уточ-нити, усвщомити змiст поняття. Велика, фундаментальна праця охоплюе поняття, яш стосуються металiв та 1'хшх властивостей, виробництва, обробляння металiв тощо. Вiн може бути корисним для широкого кола iнженерiв, нау-ковцiв, асшранпв та студентiв не лише як довщник, але й як поабник у навчаннi та роботi.

Словник допомагае виршити багато складних питань, пов'язаних з використанням украшсько! науково-техшч-но! термшологп. Проте у ньому зустрiчаються деяк1 прикрi недолiки, аналiзу яких присвячуеться ця стаття1.

Перш за все, впадае в око не завжди точний переклад багатозначних вiддiеслiвних iменникiв росшсько! мови. 1хт украшсьш вiдповiдники можуть виражати недоконану та доконану ди, а також наслщок (результат) ди, як1 передаються рiзними словами. Згiдно з ДСТУ 3966-2000 [2] дм позначають вiддiеслiвними iменниками з суфж-сом -ння, утвореними вiд дiеслiв недоконаного виду, подм - вiддiеслiвними iменниками з суфжсом -ння, утворе-ними вщ дiеслiв доконаного виду, а наслвдок дГ1 - однокореневими iменниками з шшими суфiксами або без них.

У деяких випадках наведенi в словнику термши вiдповiдають цим вимогам: охолодження (т. 2, с. 78) 2, зношу-вання (т. 1, с. 257), травлення (т. 2, с. 318), цганування (т. 2, с. 385), азотування (т. 1, с. 23) та шш. Одночасно зус^чаються невластивi термши: вгдпуск (т. 2, с. 75), обробка (т. 2, с. 47), термгчна обробка (т. 2, с. 301), наплавка (т. 2, с. 9), перепал (т. 2, с. 89).

Словник дае означення термша обробка: "... технолопчний процес, здшснюваний з метою..." i термша термЬ чна обробка: "... тепловий вплив на метал (вирiб), що призводить до змти..." Тобто в обох випадках мова йде про дш, процес, як мають той чи шший наслщок. Тому таку недоконану одноразову або багаторазову дш краще пере-класти як оброблення, TepMi4He оброблення. Це ж стосуеться всiх видiв термооброблення (вiдпускання, цементу-вання, нормалiзування тощо) [3], а також шших понять, як1 означають процеси.

Iнодi в словнику зус^чаеться непослiдовнiсть у перекладi росiйських термшв. Наприклад, росiйський термiн отжиг перекладаеться як в1дпал (т. 2, с. 70), а двойной отжиг - як подвшне вгдпалювання (т. 1, с. 169). При цьому в обох випадках наводиться однаковий англшський термш annealing. Шдабно до цього индукционный нагрев перекладаеться як тдукцшний нагргв (т. 1, с. 267), а нагрев, время нагрева - як нагргвання (т. 2, с. 6), час нагргвання (т. 1, с. 111) (в обох випадках один англшський термш - heating).

У деяких випадках у словнику нема рiзницi в означенш украшських термшв, яш мають вщображати недоконану дш (процес), доконану дш (подш) або наслщок (результат) ди. Наприклад, упрочнение (процес, недоконана дiя) (т. 2, с. 339) iупрочнение (операщя, доконана дiя) (т. 2, с. 339) перекладеш однаково - змщнення. Але вщпо-

1 деяш думки автора е стрними - ред.

2 тут i далi наведенi номери тому й сторшок у словнику [1].

ISSN 1607-6885 Нов1 матер1али i технологи в металурги та машинобудувант №1, 2007

149

вшно до вимог ДСТУ 3966-2000 [2] у першому випадку мае бути змщнювання, а у другому - змщнення.

Термши деформация (величина, англ. т. - strain) (т. 1, с. 184) i циклическая деформация (процес, англ. т. - cyclic deformation) (т. 2, с. 386) перекладеш украшською мовою однаково - деформацiя. У той же час поруч у словнику е термш деформирование (процес, англ. т. - deformation) (т. 1, с. 185) перекладений правильно: деформування.

У порошковш металургп е поняття формування (англ. т. - forming) - процес формоутворення виробу i формовка (англ. т. - rampart) - нашвфабрикат, результат (наслшок) формування [4]. У словнику для означення формовки (тша) наводиться невластивий термiн - формування (т. 2, с. 360).

Викликають певш сумнiви та заперечення переклади деяких термiнiв-iменникiв.

Термiн возврат (англ. т. - recovery) (т. 1, с. 102) трактуеться як "сукупшсть будь-яких... процеав" i перекла-даеться як зворот. Такий переклад бшьше схожий на просту кальку вшповшного росiйського термiна. Англiйське слово recovery означае повернення, вiдновлення попереднього стану i т.п. [5]. Тому цей вид термооброблення краще означити як вiдновлення [3].

До двох прмшв выплавка стали (т. 1, с. 118) та сталеплавильное производство (т. 2, с. 262) у словнику наводиться один англшський термш - steelmaking. Наведеш ж украшсьш термши виплавлення сталi та сталеплавиль-не виробництво не вшбивають суп процеав, яш при цьому вiдбуваються. За iснуючою технологiею в металургш-них печах сталь не плавиться, а вшбуваеться процес "одержання сталi з чавуну i сталевого брухту" [1]. Це - дя, процес перетворення одного (вихiдного) матерiалу в iнший. Металурги сталь варять [6]. Навггь у росiйськiй мовi цей факт вiдбився та збертея й досi у термiнi сталевар. Отже, слш говорити про сталеварiння. а не про плавления сталт

Не зовам слушно передaнi росшсьш термiни течение (т. 1, с. 126), текучесть (т.2, с. 288). Украшське слово течiя бiльше вшповшае руху води в рiцi або май води, яка рухаеться в певному напрямку [7]. Плавному руху металу пiд час деформування краще вшповшають термiни плин i плиннiсть як стан i влaстивiсть, пов'язаш з речо-виною, що рухаеться тд дiею сили. Що стосуеться термiнa границя текучостi (т. 2, с. 151), то ДСТУ 2825-94 [7] вважае його "неприпустимим до вживання". Заметь нього треба вживати термiн границя плинностi.

Заслуговуе уваги термш сердцевина, перекладений у словнику як серцевина (т. 1, с. 230; т. 2, с. 224). У [7] серцевина трактуеться спочатку як "внутршня частина стебла рослини", а вже попм - як "центр, найважливша частина чого-небудь". Термш осердя словник [7] визначае як "основу, внутршню частину деяких виробiв". Тому цей термш видаеться доцшьшшим у технiчних текстах.

Росiйський термш масло як зааб для термооброблення згадуеться в словнику двiчi i перекладаеться як гартi-вна олива (т. 1, с. 233) та масло (у термiчних цехах) (т. 1, с. 386). Англшським вшповшником в обох випадках наведене слово oil. Згiдно з [5] oil - це техшчна змащувальна речовина мшерального походження. Анaлiз слов-нишв [7, 9] показуе, що багатозначне росшське слово масло слiд перекладати: олива - рiдкa технiчнa змащувальна речовина; масло - харчовий продукт з вершив або сметани; мастило - густа жирова речовина для змащування деталей машин; олiя - ршка жирова речовина рослинного походження (по-росiйськи - постное масло). Росшський термiн плотность в украшськш технiчнiй лiтерaтурi перекладаеться двома термшами [7]: густина - маса тша, що метиться у його одинищ об'ему, i щiльнiсть - предмети, склaдовi частини, якi розта-шоваш недалеко один вiд одного, у малому об'емг

Згiдно з [9] щшьно означае "плотно, не оставляя промежутков".

Вшповшно до цього у словнику [1] правильно наведеш термши густина (т. 2, с. 111), густина струму (т. 1, с. 343), насипна щiльнiсть (т. 2, с. 14). А густина пакування (т. 2, с. 112) не узгоджуеться зi сво!м же термшом щшьноупакована (площина) (т. 2, с. 112). У цьому випадку краще було б використати термш щiльнiсть пакування.

Термшом смуга (т. 2, с. 128) у словнику, що aнaлiзуеться, позначений вид сортового прокату. Вшповшно до [7, 9] смуга - це "видовжена, обмежена чим-небудь частина яко1сь поверхш", "черта, штрих полоса на чём-то". 1нши-ми словами, смуга - це видшена якимось чином частина бшьш-менш велико! поверхш, а не вирiб, предмет пращ. Як такий краще розглядати стрiчку - "довгу вузьку смужку певного мaтерiaлу в техшщ" [7]. Проте термшом стрiчка сьогодш найчаспше називають вирiб з листового металу. Що стосуеться "сортового профiлю з прямокут-ним поперечним перерiзом" [1], то до нього бшьше тдходить термш штаба.

У декшькох словосполученнях у словнику зустрiчaеться слово внедрение. Воно перекладаеться або просто як атом впровадження (т. 1, с. 54), фаза впровадження (т. 2, с. 349), або як твердий розчин впровадження (т. 2, с. 285), елемент впровадження (т. 2, с. 422) з доданням пояснения у дужках: проникнення. За сво!м змютом термши впровадження i проникнення досить рiзнi. Впроваджувати означае вводити кого-небудь (що-небудь) примусо-во у що-небудь, у дш, практику i т.п. [7]. А проникати означае просочуватися, потрапляти куди-небудь. Враховуючи фiзичну суть процесу утворення твердих розчитв цього типу, !х слiд називати твердими розчинами проникнення, а не впровадження. Атом вторинного компонента проникае у кристaлiчну гратку компонента-основи тд час крис-тaлiзaцii без зовшшньо! дil. Тому використання слова впровадження як складово! частини згаданих вище термiнiв

е необгрунтованим.

Не зовам вдалим видаеться використання термiна структурна складова (т. 2, с. 273) для характеристики м^о-структури сплавiв. Для означення "складово! частини чого-небудь, комнонента" [7] краще пiдходить термш складник.

У словнику двiчi зус^чаеться росiйське слово рост, яке перекладене як picm зерна (т.2, с. 202) i об'емний рост (т. 2, с. 53). В обох випадках мова йде про дш - збшьшення розмiрiв (об'ему) внаслщок якого-небудь техно-логiчного процесу. Вщповщно до ДСТУ 3966-2000 [2] украшське слово picm означае к1нцевий результат ди, який можна вимiряти у тих чи iнших одиницях. Якщо маеться на увазi недоконана дiя, яка в певних умовах вщбуваеться неодноразово, то треба використовувати термш зростання.

У словнику наведений неточний термш передшьний чавун (т. 2, с. 89) - "чавун, призначений для перероблення у сталь" [1]. Саме тому тут напрошуеться кращий варiант: переробний чавун.

Аналопчно не зовам вдало перекладений термiн самопроизвольный процесс (англ. т. - spontaneous process) (т. 2, с. 207) - самодовшьний процес. Перекладш словники передають слово самопроизвольный украшською мовою як самочинний, самовыьний, мимовшьний, спонтанний. За сво!м змютом ва щ слова дещо вiдрiзняються одне вщ одного. Процесу, що йде "до стану термодинамiчноl рiвноваги без витрати зовшшньо! енерпГ' [1] бiльше вщпов-iдае означення самовыьний, довшьний, тобто такий, "який вiдбуваеться, виникае сам, без будь-якого зовшшнього втручання" [7].

При вах високих якостях словника [1] iraw зустрiчаються прикрi недолiки, пов'язанi певно з неуважнiстю редактора (коректора).

Так, обезуглероживание в одному випадку перекладене як обезвуглецьовування (т. 1, с. 83), в шшому - як зне-вуглецьовування (т. 2, с. 43). Намагшчешсть та намагшчування поданi як рiзнi поняття. Але вектор намагниченности перекладений як вектор намагшчування (т. 1, с. 87) заметь намагшченосп. Шдабним чином наведенi рiзнi поняття навантаження й навантажування, а динамическое нагружение перекладаеться як динамiчне наванта-ження (т. 1, с. 193), а не навантажування. У т.1, с. 117 выделившаяся фаза подана як фаза, що видшилася, а на с. 116 - як фаза, що видшяеться. Термш вiдносне подовження не вщповщае ДСТУ 2825-94 [8].

"Термшолопчний словник "Метали" - велика i важлива праця, яка сприяе становленню та поширенню украь нсько1 науково-техшчно1 термшологп. Вiдмiченi вище недолiки та невiдповiдностi державним термшолопчним стандартам пов'язанi з тим, що погляди практиков, науковщв i термшолопв ще не усталилися, не увшшли у свiдомiсть i практику широкого загалу. З одного боку, найкорисншша та наукова термiнологiя, яка спираеться на лексику i граматичнi форми рщно1 мови. З iншого боку, слщ уникати штучного новаторства, бо його не сприймае жива мова, ll сучасний стан. Термiнологiчнi стандарта сприяють едностi науково1 термшологп. Це зааб розвитку науки i куль-тури народу. Але й вони вимагають перiодичного перегляду i вдосконалення. Саме збагаченню i розширенню украшського термiнофонду служить видання "Термiнологiчного словника "Метали" та його обговорення.

Перелж посилань

1. Терминологический словарь "Металлы"/ Блантер М.С., Кершенбаум В.Я., Мухин Г.Г. и др.; в 2-х т. - Москва-Запорожье: изд. "Мотор-Сич", 2005. - т. 1 А-М - 511 с.; т. 2 - Н-Я - 523 с.

2. ДСТУ 3966-2000. Термшолопя. Засади i правила розробляння стандарта на термши та визначення понять.

3. Коваль А.Д., Плескач В.М. Про оптимiзацiю термтв у галузi термiчного оброблення. - Збiрник наук. праць "Проблеми

украш^им термшологп". - Львiв: "Лта-Прес", 2004. - С. 140-141.

4. ДСТУ 2751-94. Металурпя порошкова. Термши та визначення.

5. ABBYY Lingvo 10. Многоязычный электронный словарь. Выпуск 10.0.0.213. - 2004.

6. Збожна О.М. Основи технологи: Навч. поабник. - Тернотль: "Карт-бланш", 2002. - 486 с.

7. Великий тлумачний словник сучасноi укршнсько! мови/ Гол. ред. В.Г.Бусел. - К.: 1рпень, ВТФ "Перун", 2005. - 1728 с.

8. ДСТУ 2825-94. Розрахунки та випробування на мщнють. Термши та визначення основних понять.

9. Словарь украинского языка / Упор. Б.Гршченко, т. 1 - К.: вид. "Довiра" - УНВЦ "Рщна мова", 1997. - 578 с.

© 2007 Канд. техн. наук В. М. Плескач Нацюнальний техшчний ужверситет, м. Запорiжжя

ISSN 1607-6885 Новi матерiали i технологи в металурги та машинобудуванш №1, 2007

151

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.