CC BY
28
ДО НАУКОВО1 ТЕРМ1НОЛОГП У ГАЛУЗ1 ПОРОШКОВО1
МЕТАЛУРП1
Осганнiм часом багато зусиль докладаеться для розвитку новiтнiх технологiй. Серед них усе бшьшу увагу привер-тае порошкова металургiя. 1нтерес до не! збшьшився у зв'язку зi з'явленням технологiй, як1 дозволяють виготовляти високоточнi деталi складно! зовшшньо! i внутршньо! геометрп (зокрема, лопаток компресорiв авiацiйних двигушв). Зввдси виникае необхщтсть аналiзу науково! термшологп у галузi порошково! металурги з метою уточнения i систе-матизаци термiнiв та уникнення певних розб1жностей.
Основою аналiзу мае служити термiнологiчний стандарт ДСТУ 2751 -94 «Металурпя порошкова» [1]. Вш мiстигь 83 термiни, що на сьогоднi явно недостатньо, i який точно вiдповiдае аналогiчному радянському стандарту, оск1льки обидва розробленi 1нститутом матерiалознавства iм. I. Францевича. Тому на чай необхвдшсть уточнення i доповнен-ня термшологп, пов'язано! з порошковою металурпею.
Першим у цьому аналiзi привертае увагу термiн «порошок». Стандарт [1] трактуе термш «(металевий) порошок» як «сукупнiсть частинок металу... розмiром до одного мшметра, що перебувають у взаемному контактi i не сполу-чеш мiж собою». Бiльшiсть стандартiв, пов'язаних з порошковою металургiею, використовують термш «порошок» i похiднi вiд нього. Великий тлумачний словник укра!нсько! мови [2] вважае, що порошок - це «сипка маса, що скла-даеться з дрiбних часток яко1-небудь розтерто! або потовчено! твердо! речовини». Тобто i тут це сукупшсть дрiбних частинок твердо! речовини, не сполучених мiж собою. Тому його використання видаеться доцшьним.
Для позначення елементарних складников порошку у техшчних текстах зустрiчаються термши «порошинка», «частинка» i «частка». У стандарта [1] цих термiнiв нема. У словнику [2] термш «порошинка» мае помпк^зменшу-вально-пестливий», тому використовувати його у техшчнш лiтературi на думку авторiв, не варто.
Словник [2] термiн «частинка» визначае з позначкою «спец.» як «найпроспший елемент у складi речовини», а «частка» - як щось нецше, вiдокремлене вiд бiльшого (частка майна, часу; уривок твору тощо). Словники [4, 5] перекладають росiйське слово «частица» як «частинка, частка»; словники [3, 6] - пльки як «частинка». Словник [7] при перекладi росiйського слова «частица» наводить уточнення: як «найпростiший елемент у складi речовини» - це «частинка», а як наслдок дшення, вiдокремлення вiд чогось - «частка». Тому, зважаючи на викладене, у текстах з порошково! металурги варто використовувати термiн «частинка».
Але у порошковiй металургi! для створення сумiшей використовуються й гранули. У стандартi [1] цього термша також немае. У словнику [2] гранула - «дрiбний твердий кусочок яко!-небудь речовини у виглядi зернини». Словник [3] та деяк iншi перекладають росiйський термiн «гранула» як «гранулам». Його й доцiльно використовувати у порош-ковiй металургп!.
Становить iнтерес термш «форма». Сам по собi цей термш багатозначний. Зпдно з [2] вш може позначати i зовшшш контури предмета, що визначають його зовшшнш вигляд; i пристрiй, за допомогою якого чомусь надають певних обрийв; i спосiб iснування змгсту у фiлософi!; i службовий одяг i т. п. У стандарп [1] прямо цього термiна нема, але е термши «формування», «формовашсть», у яких йдеться про «форму» - зовшшнш вигляд, наданий порошковому матерiалу у технологiчному процесi.
У ньому ж термiн «форма» як шструмент не згадуеться; нема навиъ термiна «прес-форма», але останнш зустрь чаеться у термiнi «пресування».
Нема сумнiву, що термiн «форма» безпосередньо або як складова частка iнших термiнiв може використовувати-ся у технiчних текстах, пов'язаних з порошковою металурпею.
Як1сть будь-якого виробу визначаеться точнiстю його геометрп та яшстю поверхневого шару.
У техтщ пiд «геометрiею» (виробу) розумшть засоби, як1 визначають зовтшню i внутрiшню конфiгурацiю виробу, а також !! кiлькiснi характеристики (розмiри, допуски та iн.). Стосовно власне термiна «вирiб», то у стандарп [1] е термiни «порошкова формовка» i «пресовка» як види виробiв. Вони вiдрiзняються тим, що «формовка» просто «.одержана з металевого порошку», «пресовка» - «.одержана з металевого порошку пресуванням». На думку авторiв, залежно вщ контексту можуть використовуватися всi три термiни.
За словником [2] «шар» - «однорщна за складом речовина, що суцшьною массою вкривае що-небудь, простяга-ючись у просторЬ». У цьому сена поняття «шар» (поверхневий) тiе! чи шшо! товщини використовуеться у порош-ковiй металургп!.
Кiлькiснi характеристики якосп поверхневого шару визначаються параметрами шорсткосп, як1 у порошкових виробiв залежать вщ фракцi! порошку за розмiрами i формою частинок та пористосп виробу.
Поняття i параметри шорсткосп на сьогоднi визначаються ГОСТ 2789-73 «Шероховатость поверхности. Параметры и характеристики» [8]. Укра!нською мовою словник [3] дае один переклад - шорстшсть; словник [4] - шорстюсть, кострубапсть; словник [6, 7] - шорстшсть, шершавють. На думку авторiв, найкращий варiант перекладу - це «шорстшсть».
1607-6885 Нов1 матер1али г технологи в металурги та машинобудувант №2, 2015
143
Шд фракщею у порошковш металургп розушеться така частка порошку, яка мае одааковi у певних межах характеристики за розмiрами i формою. За словником [2] фракщя - «частина зернистого матерiалу (сипучих тiл) приблиз-но однакового розмiру, вiдокремлена з маси цього матерiалу або компонент складно! речовини, видшений при певнiй температурi i т. п.». Уа словники [3-7] надають його укра!нською мовою як «фракщя». У такш формi вiн мае право на використання.
Стандарт [1] визначае термш «пористiсть» (ввдкриту, закриту) як вiдношення об'ему сполучених (або несполу-чених) iз зовнiшнiм середовищем пор, до об'ему порошково! формовки. У свою чергу «пори» за словником [2] - це порожнини мiж часточками яко!-небудь речовини, матерiалу, а «пориспсть» визначае як1сть матерiалу, у структурi якого е багато дрiбних порожнин. Стандартний термiн «пориспсть» дае к1льк1сну характеристику цього поняття. У такому значеннi вiн мае використовуватися у текстах з порошково! металургп.
Для порошкових матерiалiв важливими е поняття щшьшсть i густина.
У стандарта [1] е термш «щiльнiсть п1сля утряски». 1снуе стандарт ДСТУ 2495-94 «Порошки металев^ Визначення насипно! щiльностi» [9]. В обох випадках «щiльнiсть» перекладаеться росшською мовою як «плотность».
Словник [4] перекладае поняття «плотность» як «цшьтсть, компактнiсть» i з помггкою «фiз.» - як «густина, густеть». Словники [3, 5] перекладають його через кому: «густина, щшьнють», а у словниках [6, 7] наводяться роз'яснення: «густина» (речовини), але «щiльнiсть» (множини, компактшсть). Наведенi приклади: густина металу, але щ№шсть, ульження (напр., порошкових матерiалiв).
Тлумачний словник [2] поняття «щшьний» характеризуе як такий, що складаеться з частин, як1 тiсно, впритул прилягають одна до одно!; поняття «густина» - як масу тша (речовини), що мiститься в одинищ його об'ему. Тобто стосовно порошково! металургп варто використовувати термiни «щшьшсть ульження», але «густина пресовки», «насипна густина».
У стандарт [1] немае термiна «текучють», але е стандарт ДСТУ 3795-98 «Порошки металевг Визначення текучосп за допомогою калiбровано! лшки» [10]. Тобто цей термш становить штерес для порошково! металургп.
Це слово е калькою росшського слова «текучесть», яке у свою чергу походить ввд ств «течь, течение». Зпдно з [4] слово «течь» перекладаеться укра!нською як «текти» (витiкати), «спливати» (про час) i «плинути» (плавно рухати). Проаналiзуемо вщмштсть термiнiв «текти» i «плинути».
Зпдно зi словником [2] «плин» - це безперервний рух маси, велико! юлькосп чого-небудь, а «текти» - перемiщати сво! води у певному напрямi (про рiчку, струмок) або сипатись цiвкою, струмочком (про пiсок, зерно тощо). Аналопчно «течiя» - це рух води у рiчцi, струмку; перебiг часу.
Перекладш словники перекладають слово «текучесть» так: словник [3] - «плиннють, текучють»; словник [4] -«текучють, плиннють»; словник [5] - лише «плиннють». Словник [7] додае пояснения: «текучють (властивють)» i «плиннiсть (у ди)».
Аналiзуючи вищезазначене, можна зробити висновок, що термш «текучють» вщповщае руху порошку у вшьно-му станi; наприклад, при заповненнi прес-форми, при визначеннi вiдповiдно! властивостi порошку i характеризуе його властивiсть.
Коли мова йде про допресовування спечено! пресовки, !! руховi у прес-форм^ як i суцiльного металу в штамп пiд час виготовлення поковки, ввдповвдае термiн «плин», отже й характеристикою такого руху мае бути термш «плиннiсть».
Особливу увагу треба придiляти термiнам, яш означають процеси. Треба нагадати, що зпдно з ДСТУ 3966:2009 «Засади i правила розроблення стандартiв на термши та визначення понять» [11] при використанш таких термiнiв треба враховувати, що саме вони означають у контексп речення: дiю, подш чи наслiдок. Дiя - це процес, який вiдбуваеться зараз; недоконана дiя; термiн утворюеться за допомогою суфжав - нн- або - тт-. Подiя - це процес, який щойно завершився, доконана дiя; термiн утворюеться переважно за допомогою префжав. На^док - це результат процесу; термiн може бути словом шшого кореня.
Стандарт [1] для явища зменшення розмiрiв пресовки при сшканш мае термiн «задання» (об'емне чи лiнiйне): «в1дносне зменшення об'ему(розмiрiв) порошково! формовки п1д час сткання». Подiбне явище, так звана «усадка», мае мюце у ливарному виробництвi пiд час кристалiзацi!.
Словник [2] тлумачить термiн «усадка» як зменшення об'ему, розмiрiв при висиханш, охолодженнi, застиганнi та iн., а «зсiдання» - як процес загуспння, утворення згустк1в (про рщини) або зменшення об'ему, розмiрiв (про ткани-ни, шк1ру i т. п.).
Словники [6, 7] зпдно з ДСТУ 3966:2009 [11] при переклада термша «усадка» наводять три означення, яю в1дпов1да-ють дп, подi! i наслiдку: ос1дання, задання i осiд. Словник [5] як процес наводить термш «задання» i як наслiдок -<^ступ». Словники [3, 4] з позначкою «спец.» наводять лише один термш - «усадка».
Вщ термша «зсiдання» важко утворити похщш термiни. Правда, словник [7] перекладае термш «усадочный» як «оадний, оадовий», а словник [5] - як «усадний, зiступний». У той же час словник [4] перекладае «усадочный» як «усадковий».
Незважаючи на вимоги стандарту в умовах, що спостертаються останнiм часом у науков1й i технiчнiй лiтературi, варто зупинитися на термЫ ^«усадка^» для означення до i насл1дку, а пох1дним ввд нього використовувати термiн «усадковий».
Для процесу нагрiвання i витримки порошково! формовки при певнш TeMnepaiypi стандарт [1] мае термш «сткання». Словники [3-5] дають один переклад: «сткання». Словники [6,7] pозpiзнюе дiю - «сткання» i подш (доконаний, зашнчений процес) - «спечення». Отже, термши, як1 характеризують пepeбiг i завершення процесу не викликають сyмнiвiв: сткання i спечення. Наслщок цього процесу - вщиб - залежно вщ обставин може мати piзнi назви.
Для означення виробу як похвдт ввд «спiкaння» у лiтepaтypi зуст^чаються два тepмiни: «спечений» i « спеклий». Остaннiй мае ввдтшок такого, що сткся, зiпсyвaвся [2]. Тому, як рекомендуе стандарт [1], слад використовувати термш «спечет вироби».
Поpошковi вироби у деяких випадках тддаються тepмiчномy або хiмiко-тepмiчномy обробленню. Останне полягае у пpоникнeннi aтомiв певного елемента у поверхневий шар виробу. Для характеристики цього явища, як такого, звичай-но, використовуеться термш «дифyзiя». Але для характеристики процесу, який ввдбуваеться при хiмiко-тepмiчномy оброблент, очевидно, точнiшим буде тepмiн « дифундування». Пох1дним ввд нього можна розглядати, наприклад, сло-восполучення «атом дифундуе...». Нaслiдком дифузй' може бути « глибина дифундування ( проникнення)...».
Нaвeдeнi вище думки i пропозицп aвтоpiв не е остаточними. Вони мають сприяти обговоренню проблеми, що виникла при збiльшeннi iнтepeсy до порошково! металургп, i зрештою привести до уникнення pозбiжностeй та удос -коналення тepмiнологiчноï системи у гaлyзi порошково! мeтaлypгiï.
Список лтератури
1. Металургiя порошкова. Термiни та визначення: ДСТУ 2751-94. - [Чинний вщ 1996-01-01]. - К. : Держспоживстандарт Украши, 1996. - 24 с.
2. Великий тлумачний словник сучасно! украшсько! мови / Уклад. i голов. ред. В. Т. Бусел. - К.-1рпень : ВТФ «Перун», 2005. -1728 с.
3. С. I. Пшчук, С. I. Губенко. Фiзичне матер1алознавство. Росшсько-украшсько-англшський термiнологiчний словник. - Дншро-петровськ : РВА «Дншро-VAL», 2009. - 380 с.
4. Онлайн-словник ABBYY Lingvo [Електронний ресурс] - Режим доступу : www.lingvo.ua/uk/Translate/ru-uk/
5. Росшсько-украшський науково-техшчний словник / Укл. : В. Перхач, Б. Юнаш. - Львiв : обл. книж. друкарня, 1997. - 456 с.
6. Росшсько-украшський словник з шженерних технологш / Укл. М. Гашткевич, Б. Юнаш. - Львiв, 2004.
7. Войналович О. Росшсько-украшський словник науково! i техшчно! мови / Войналович О., Моргунюк В. - К. : Вирш, Стакер, 1997. - 256 с.
8. Шероховатость поверхности. Параметры и характеристики : ГОСТ 2789-73. - [Дата введения 01.01.1975] - М. : изд. стандартов, 1975. - 11 с.
9. Порошки металевг Визначення насипно! щшьносп: ДСТУ 2495-94. - [Чинний вщ 1996-01-01]. - К. : Держспоживстандарт Украши, 1996. - 6 с.
10. Порошки металевг Визначення текучосп за допомогою калiброваноí лшки : ДСТУ 3795-98. - [Чинний вщ 2000-01-01]. - К. : Держстандарт Укра!ни, 2000. - 5 с.
11. Термшолопчна робота. Засади i правила розроблення стандарта на термши та визначення понять: ДСТУ 3966:2009. -[Чинний вщ 2010-07-01]. - К. : Держстандарт Украши, 2010. - 32 с.
Ожержано 01.12.2015
© Канд. техн. наук В. М. Плескач, д-р техн. наук В. Ю. Ольшанецький, О. А. Джуган
3anopi3bK^ нацюнальний техычний уыверситет, м. Запорiжжя
Pleskach V., Ol'shanetskii V., Dzhugan O. To scientific terminology in area of powder
metallurgy
ISSN 1607-6885 Hoei Mamepia.nu i технологи в металургп та машинобудувант №2, 2015
145
