CC BY
39
Решение указанных задач в комплексе позволит разработать технологию производства катаных колесных центров для тягового состава железных дорог и обеспечить замену литых центров катаными.
Выводы
Научная значимость исследований - это информация о технологических возможностях замены способа производства осесимметричных изделий с литья на штамповку с прокаткой. Полученные данные смогут быть рекомендованы для специалистов металлургических и машиностроительных заводов, производящих подобную продукцию.
Итогом всего вышеописанного является более полное удовлетворение потребителей народного хозяйства Украины в производстве такого важного вида транспортного металла как локомотивные центры.
Перечень ссылок
1. Шифрин М.Ю., Соломович М.Я. Производство цельнокатаных колес и бандажей, М., Металлургиздат. -1954. - 500 с.
2. Ганаго О.А., Кузько Ю.Т., Паршин В.А. Исследование качества штампованных колес. М., Металлургиздат, -1971. - 83 с.
3. Тарновский И.Я., Макаев С.В., Ганаго О.А. Исследование возможности изготовления железнодорожных колесных центров штамповкой. М., Кузнечно-штамповочное производство. - № 12. - 1962. - С. 1-3.
Одержано 10.12.2007
© Д-р техн. наук С. М. Жучков, канд. техн. наук В. М. Кузьмичев,
канд. техн. наук О. Н. Перков Институт черной металлургии НАН Украины г. Днепропетровск
складн1 випадки використання украТнських науково-техн1чних терм1н1в
Украшськш науково-техшчнш спшьноп, яка навчалася, стлкувалася i писала сво! твори/звгги росшською мо-вою, часто дуже важко перейти до використання питомих украшських термшв, особливо коли вони не ствпада-ють 3i звичними (росшськими) термшами. Особливо це стосуеться багатозначних росшських термшв, для яких нема прямих вщповщнишв в украшськш мовi або можливе дешлька варiантiв перекладу залежно вiд конкретного змiсту речення. Тому у цш статтi зроблено спробу проаналiзувати деяк1 складнi випадки використання украшських науково-технiчних термiнiв у порiвняннi не лише з вiдповiдними англшськими чи нiмецькими, як це робиться зазвичай, але й з термшами близьких нам слов'янських мов - польсько! та болгарсько!.
Багато спорiв викликають термiни сплав i стоп. Проаналiзуемо !хне походження.
Росiйський термш плавление означае процес переходу речовини з твердого стану в рщкий внаслщок на^ван-ня. Украшською мовою це означае процес плавлення [1, 2]. Словник [2] додае як пояснення: «розтоплювати». Шмецькою мовою цей процес означаеться Schmelzen, англшською - heat melting [1], а болгарською - топя, разто-пявам [3].
У словниках [1, 2] термш сплав означае складну речовину, яка утворюеться при твердшш рiдких систем з двох або простих речовин. Сплав отримують сплавленням - з'еднанням шляхом плавлення вихiдних компонентiв [2].
Проте словник [4] визначае, що таку складну металеву речовину можна отримати стопленням вихiдних компо-ненпв, i називаеться вона стоп. А тд сплавом вiн розумiе сплавляння деревини рiчками. Словник [2] зауважуе, що стоп - «те саме, що й сплав», i стоплювати - це «розплавивши калька речовин, з'еднати !х в одне цше». Польською мовою сплавляти речовини в одне цше перекладаеться як st^piac, а сплав - як stop [5]. Болгарською мовою сплав залишаеться сплавом [3].
о,ж., з,,.о,„ .тимолом,«, (, п л.. л > т и, ,,опл„.,,„) ,,рм1„„ сплав i стоп мають однакове право на юнування i використання у наково-технiчних текстах. Тим бшьше, що за часи радянсько! влади термiн сплав набув в украшськш лiтературi значного поширення як запозичення з росшсько! мови.
Щоб перевести речовину з твердого стану в ршкий юнуе ще один процес: вытапливание. Украшською мовою витоплювати означае i «нагрiваючи сало, вощину, видiляти жир, вюк», i «добувати, виокремлювати метал з руди»
[2]. По-нiмецьки це вже Ausschmelzen [6], англшською мовою витоплювання жиру - rendering [7], польською -wyt^pienie [5]. Лише болгарською мовою i плавлення, i витоплювання перекладаеться однаково - топя, разтопявам
[3].
Окремiшнiсть процесу витоплювання використано в термшологп ливарного виробництва: лиття за витоплю-ваними моделями [8], що дуже влучно вiдбиваe суть процесу: модельна маса, як вюк або жир, витоплюеться з ливарно! форми.
Деяш непорозумiння викликае переклад росшського термiна плавка для означення металургiйного процесу -«процесу перероблення матерiалiв (шихти) у плавильних печах з одержанням сталi як кшцевого продукту» [1]. До речi, кшцевий продукт цього процесу по-росiйськи також називаеться плавка. В англшськш мовi для цього процесу юнуе влучний термiн steelmaking, а певна шльшсть виплавлено! сталi - це melting [7].
За словником [1] металургшний процес виробництва стал1 означаеться як виплавлення сталг. Словник [2] озна-чае процес «виокремлювання металiв з руди» як витоплювання, а отриманий таким чином металл - як витоп. Його тдтримують словники [4, 9]. По-польськи виробництво металу з руди перекладаеться як wyt^pienie, а отриманий метал - wytop [5]; по-болгарськи ж плавка - це топене.
Проте словник [10] вважае, що виробництво сталi краще означати термшом варгння, а порцш зварено! сталi -термшом вивар сталг. У професшних колах, коли говорять про виготовлення сталi певного хiмiчного складу, вико-ристовують вираз: зварити сталь. У росшськш мовi й досi збертея термiн сталевар - людина, яка варить сталь.
На думку авторiв, для виробництва сталi (steelmaking) бшьше пiдходить все ж таки термш сталеваршня, а витоплювання, витоп - для означення процесу плавлення в тих чи шших умовах.
Багатозначний росшський термiн течение може означати i рух води в рiчцi, i плавне безперервне звучання музики, i змiну часу, що минае, i перебiг у чай якого-небудь процесу (реакцп), i деформування металу пiд дiею сили. Що стосуеться процесiв перероблення металiв, то словник [2] називае «безперервний рух велико! шлькосп чого-небудь» плином. У польськш мовi течение металла перекладаеться як peizanie metalu, але текучесть - як plynnosc [5]; а у болгарськш - як течение [3]. В украшськш мовi течгя означае скорше рух води в рiчцi, а при обробленнi металiв руху металу бiльше пiдходть термш плин. Звщси й похiднi ввд нього термiни: плинтсть, рiдиноплиннiсть.
Щкаво подивитися, як трактуються у рiзних мовах термiни настройка i наладка, як1 iнодi в техшчних текстах не розрiзнюються.
Росiйський термш настройка означае регулювання вузлiв, частин i параметрiв (машин, приладiв) для забезпе-чення заданого режиму роботи тд час експлуатацп. Украшською мовою цей термiн перекладаеться як настрою-вання, налаштовування, а виконавець ще! операцп - настроювач [2,4]. Досягнутий внаслiдок ще! операцп стан -
налаштунок, настрш [4].
Польською мовою настроювання - це nastawianie, а настроювач (верстата) - ustawiacz [5]. Настроювати му-зичнi iнструменти по-болгарськи передаеться як настроивам, акордирам, а настроювач у такому випадку - акорд-вор [3].
Росшський термш наладка означае тдготовку технолопчного обладнання та оснащення до виконання певно! технолопчно! операцп. Словники [2, 4, 10] називають цей процес налагоджування. Така пiдготовка (верстата) до роботи польською мовою називаеться nastawienie, przygotowanie do pracy, а налагоджувач - ustawiacz, nastawiacz [5]. Тобто, схоже польська мова, як, до реч^ й англшська та шмецька не бачить серйозно! рiзницi у настроювант та налагоджуваннi обладнання.
В украшськш мовi все ж е сенс розрiзнювати i процеси настроювання, налаштовування та налагоджування, i професп насторювач i налагоджувач.
В машинобудуванш термiн установка як процес означае надання деталi, iнструменту або обладнанню необхь дного положення; даю, пов'язану з необхiднiстю помiстити щось у певному мiсцi або з монтажем якогось обладнання. Украшсьш словники [2, 4, 9] передають цю дiю якустановлювання, установлення.
Польською мовою процес складання, монтажу обладнання перекладаеться як instalowanie. Якщо мова йде про надання, визначення певного положення, величини, то використовують дещо iнший термiн - nastawienie [5]. В украшськш мовi тако! диференцiацil нема.
Дещо складнiша справа з перекладом термша установка в значенш механiзм, сукупнiсть машин та механiзмiв для здiйснення единого технолопчного процесу.
ДСТУ 2541-94 [8] у такому випадку наводить термшустаткування i тут же дае англшський i шмецький вiдпо-вiдники: equipment та Aus^stung. Такий пiдхiд тдтримують словники [6, 7] та ДСТУ 3459-96 [11]. В польськш мовi таш мехашзми називаються urz^dzenie, wyposazenie [5], у болгарськ1й - уредба, оборудоване, установка [3].
Але в украшськш мовi е й шший переклад термiна установка як сукупшсть механiхмiв . Словники [4, 9] пере-кладають його як устава. Цей же термш використав i ДСТУ 3014-95 [12].
Отже, на сьогодш не можна однозначно сказати, як точнiше передати укра!нською мовою термш установка як сукупшсть механiзмiв: устаткування чи устава. Обидва мають право на iснування, i з часом мовна практика визначить оптимальний варiант.
Досить часто в украшських науково-техшчних текстах можна зустрiти термш деформащя для означення i процесу змши форми чи розмiрiв тiла (зразка) без змiни маси, i для визначення величини ща змiни. Значною мiрою це
ISSN 1607-6885 Новi матерiали i технологи в металурги та машинобудувант №2, 2008
151
вщбуваеться тому що звична нам росшська мова в обох випадках використовуе единий термш - деформация. Так само тдходить до цього й польська мова. I процес змши форми, i його к1льк1сна характеристика означаються однаково: odksztalcenie, deformacja [5].
Проте в украшськш термшологп треба виходити з вимог ДСТУ 3966-2000 [13] щодо термшоутворення: для означення процесу взаемного змiщення точок тша пiд час його навантажування треба використовувати термш деформування, а для означення величени, що шльшсно характеризуе деформування тiла, - термiн деформаця [1,4, 9, 13].
Росшський термш усадка використовуеться однаково i у ливарному виробництвi, i у порошковш металургп для означення зменшення об'ему (лiнiйних розмiрiв) внаслiдок тих чи шших технологiчних процесiв. Словники [4, 9] перекладають цей термiн у значенш процесу термiнами оыдання, зыдання, збiгання, а шльшсний наслiдок його -як оад, зктуп. У польськш мовi для цього використовуються термiни osiadanie, skruczenie та skrucz [5] вiдповiдно.
ДСТУ 2751-94 [14] означае зменшення розмiрiв порошково! формовки тд час спiкання термiном зыдання, а словник [1] - термшом усадка. На жаль, ДСТУ 2541-94 [8] взагалi не мютить термша, який означав би зменшення об'ему металу пiд час кристалiзацil у формг
Словник [2] дае таке пояснення. Усадка -це «зменшення об'ему (розмiрiв) при висиханнi, охолодженнi, засти-ганнi i т.п.», а зыдання - це «ущшьнюючись, зменшувати об'ем, розмiри (про тканини, шюру i т.п.)». Тому видаеть-ся доцшьним у ливарному виробництвi використовувати термш усадка, а у порошковш металургп - зыдання.
В украшськш термшолоп нема згоди щодо перекладу досить широко вживаного термша несущая способность. ДСТУ 2825-94 [13] вважае, що «здатшсь об'екта збертати при навантаженнi стан, що вщповщае його фун-кцiональному призначенню», - це несiвна здатнiсть. Словник [4] перекладае цей термш як несна здатнiсть, спроможнiсть. Практично це пряма калька шмецького термша Tragfähigkeit [6]. У польськш мовi прикметник несущий стосовно елеменпв конструкцп перекладаеться як nocny.
Тлумачний словник [2] пояснюе, що укра!нське слово несiння та похщш вiд нього прикметники пов'язаш з кладкою яець птахами. Одночасно в словнику [9] даеться таке уточнения. Слово несущий перекладаеться як нос-Шний, якщо мова йде про властивють матерiалу, конструкцп, а слово способность - як здатнiсть, якщо маеться на увазi властивють, i як спроможнiсть, якщо треба передати можливють об'екта виконувати притаманну йому фун-кцiю. Власне саме ця спроможнiсть означае по сво!й сутi можливiсть консрукцп витримати навантаження пiд час експлуатацп. Враховуючи все вище згадане, треба визнати термш несiвна здатнiсть недоцшьним до вживання. У цьому випадку треба використовувати термш тримшсть, рекомендований протоколом N° 7 вiд 15.10.2002 р. пись-мового голосування НТК з питань термшологп при Держспоживстандарп Укра!ни.
При аналiзi рiзних словников виявляеться досить дивне змiшування таких рiзних понять, як жорстюсть i твердiсть.
Властивють матерiалу, конструкцп чинити отр пружному деформуванню означають як твердiсть словники [1, 4, 9]. Словники [4, 9] додають ще як пояснення термши жорстюсть, цупюсть. У польськш мовi це поняття визна-ч,, т ь с, ,к , z t, w n o sc [5], а у болгарськш - твърдина [3].
Властивють матерiалу чинити отр пластичному деформуванню при проникненш у нього твердшого тiла цi ж словники [1, 4, 9] також визначають як твердiсть. У болгарськш мовi це практично те ж саме, що й жорстшсть: твръдина, твръдост [3]. Тобто, фактично мае мюце невизначешсть понять. А у польськш мовi вiдповiдний термiн вщмшний: twardosc [5]. Враховуючи те, що тлумачний словник [2] чiтко розрiзнюе поняття жорсткостi й твер-достi, у вщповщних випадках треба використовувати саме щ термiни, не змiшуючи цих досить рiзних понять.
У статп наведено далеко не повний аналiз складних випадк1в використання украшських науково-техшчних термiнiв, але спiвставлення !х з вiдповiдними термiнами братнiх слов'янських мов дае можливiсть зрозумiти !хню етимологiю i правильно використовувати у сво!й роботi.
Перелiк посилань
1. Терминологический словарь «Металлы»/ Блантер М.С., Кершенбаум В.Я., Мухин Г.Г. и др.; в 2-х т. - Москва-Запорожье: изд. «Мотор-Сич», 2005. - т. 1. А-М - 511 с.; т. 2 - Н-Я - 523 с.
2. Великий тлумачний словник сучасно! украшсько! мови / Гол. ред. В.Г.Бусел. - К.: 1рпень, ВТФ «Перун», 2005. - 1728 с.
3. Украшсько-болгарський словник / Укл. К.К.Потапенко. - К.: Либщь, 2001.- 288c.
4. Росшсько-украшський науково-техшчний словник/ Укл. В.Перхач, Б. Юнаш. - Льв1в: Обл. кн. друкарня, 1997. - 456 с.
5. Большой русско-польский политехнический словарь. - Warszawa: Wyd. naukowo-techn., 1977. - 370 c.
6. Русско-немецкий политехнический словарь / П. Хютер. - Берлин: «Техника»; Москва: «Сов. Энциклопедия», 1969 - 1271 с.
7. Русско-английский политехнический словарь / Под ред. Б.В. Кузнецова. - М.: 1980. - 723 с.
8. ДСТУ 2541-94. Виробництво ливарне. Термши та визначення.
9. Росшсько-украшський словник з шженерних технологш / Укл. М. Гашткевич, Б. Юнаш. - Льв1в: ТК СНТТ, 2004.
10. Войналович О., Моргунюк В. Росшсько-украшський словник науково! i техшчно! мови. - К.: Вирш. Сталкер, 1997. - 256 с.
11. ДСТУ 3459-96. Устаткування зварювальне мехашчне . Термши та визначення.
12. ДСТУ 3014-95. Устави для електронно-променевого зварювання. Методи випробувань i вимiрювань.
13. ДСТУ 2825-94. Розрахунки та випробування на мiцнiсть. Термши та визначення основних понять.
14. ДСТУ 2751-94. Металурпя порошкова. Термши та визначення.
Одержано 11.09.2008
© Канд. техн. наук В. М. Плескач, д-р техн. наук В. Ю. Ольшанецький
Нацюнальний техшчний ушверситет, м. Запорiжжя
новый подход к оценке качества теплового
двигателя
В [1] описан метод определения обобщенного показателя качества теплового двигателя, однако, пример практического использования не приведен. Необходимость в этом возникла после глубокого ознакомления с методом ведущих товаропроизводителей и специалистов. Главным образом интересуют особенности оценки качества двигателя и приложение метода к определению технической политики предприятия на перспективу.
Следует отметить, что с практическим использованием метода имелись затруднения при подготовке работы [1], остались они и до настоящего времени. К сожалению, оказаться в роли объекта анализа желающих не нашлось. Поэтому приводится пример определения показателя качества абстрактного теплового двигателя, его прототипа и аналогов, их товарные марки соответственно ДВС, П, А1, А2, А3. Из соображений удобства анализа технические характеристики этих вымышленных машин объединены в таблице 1, графическая иллюстрация определения обобщенного показателя качества ДВС по методу, описанному в работе [1], показана на рис. 1. И хотя двигатели с такими данными не проектировались и не производились, специалистам должно быть понятно, что это вполне реально.
В процессе общения с производителями моторной техники обнаружилось, что некоторые двигателисты отождествляют понятия «совершенство», «качество» и «соответствие продукта техническим заданию на проектирование и условиям на эксплуатацию». Совершенство товарного продукта не связано с техническим заданием и условиями никаким образом, под этим понимается достижение наивысших показателей конкретного вида продукции с минимальными затратами, наиболее доступными не обесценивающимися со временем способами и технологиями. Совершенство продукта достаточно динамичный показатель и меняется во времени очень быстро. Самым совершенным на данном этапе развития может быть конкретный реальный продукт или некий идеализированный объект с предписанными (желаемыми) показателями и характеристиками. Дабы положить конец дискуссии: метод разрабатывается не под конкретную группу специалистов, метод, как и закон, это всегда высокий уровень формализации, универсальность и самая широкая пригодность.
Понятия (выборочно), области определения и размерности анализируемых факторов:
ПК = 0 ... 100, балл - обобщенный показатель качества теплового двигателя;
т - коэффициент тактности;
I - число цилиндров;
у = (20 ... 90) ° - угол развала К-образных двигателей; могут приниматься во внимание также углы ориентации двигателя к направлению движения транспортного средства, к горизонтальным (таких две: взаимно перпендикулярные) и вертикальной осям;
Ук = (50 ... 400)-10-6, м3 - рабочий объем цилиндра;
Б, £ = (20 ... 100)-10-3, м - диаметр цилиндра и ход поршня;
е = 7 ... 10 - степень сжатия;
I = (50 ... 300)-10-3, м - длина шатуна;
т = 5 ... 100, кг - масса двигателя;
ОЧ = 70 ... 100, ед. - октановое число используемого бензина (по техническим условиям на эксплуатацию двигателя);
ЦЧ = 30 ... 60, ед. - цетановое число используемого дизельного топлива (по техническим условиям на эксплуатацию двигателя);
а = 0,8 ... 1,2; 1,2 ... 2,0 - коэффициент избытка воздуха для карбюраторных двигателей и дизелей соответственно;
п = 2000 ... 12000, об/мин, - частота вращения коленчатого вала;
188М 1607-6885 Новi матерiали i технологи в металурги та машинобудувант №2, 2008
153
