Про деякі термінологічні помилки у наукових публікаціях Текст научной статьи по специальности «Философия, этика, религиоведение»

НАУКОВО-ТЕХН1ЧНА 1НФОРМАЦ1Я

ПРО ДЕЯК1 ТЕРМ1НОЛОПЧН1 ПОМИЛКИ У НАУКОВИХ

ПУБЛ1КАЦ1ЯХ

HayKOBi публшацп, щдручники, методичш посiбники, як1 видаються укра!нською мовою, останшм часом нерщко мають стилicгичнi, фрaзеoлoгiчнi та термiнoлoгiчнi помилки.

Укра!нськш нayкoвo-технiчнiй cпiльнoтi, яка навчалася, стлкувалася i писала сво! твори росшською мовою, часто дуже важко перейти до використання питомих укра!нських термiнiв i словосполук, особливо коли вони не ствпада-ють 3i звичними (рociйcькими). На це е багато причин. У цiй статп зроблена спроба прoaнaлiзyвaти !х та навести приклади правильного використання чинно! укра!нсько! науково! термшологл.

Одна з причин таких помилок - спроба тти найлегшим шляхом. Наприклад, використати яку-небудь систему автоматичного перекладу. Але автомат не розуше багатозначносп деяких понять i не знае, яке саме треба використати у даному контексп. Тому й виникае «електрохарчування» зaмicть «електроживлення». Автомат перекладае нaвiть «ГОСТ ...- 85» як «ДСТУ ...- 85», хоча у 1985 рощ не було шяко! держави Украши зi сво!ми власними стандартами. Вирази типу «показатель (чего-нибудь) составляет...» перекладаються як «показник (чого-небудь) складае...». Термш « складати» за словником [1] означае рoзмiщyвaти у певному порядку, збирати до купи, з'еднуючи oкремi частини, отримувати едине цiле. Якщо мова йде про «бути чимось, складати якусь к1льк1сть, cyкyпнicть», треба використову-вати термiн «становити».

1нод людина oрiентyетьcя на влacнi уявлення про термiни, cтaлi вирази, особливо коли вони сшвзвучш росшсь-ким. Наприклад, «вiрне рiшення». Зпдно з [1] слово «вiрний» означае такого, хто поспйний у поглядах, почуттях; хто вщповщае певним правилам або дотримуеться дoгмaтiв ле! чи iншo! релш!. Точному результату, ршенню вщповщае термiн «правильний». Часто можна зycтрiти переклад виразу «в качестве фактора...» як «в якостi чинника...», а повинно бути «як чинник...». Анaлoгiчнo мае бути «брати участь» заметь «приймати участь», «засвщчувати» замють «зaвiряти» i т.п.

У техшчнш лiтерaтyрi iнoдi зycтрiчaемo вирази типу «енергoзберiгаючi технологи». Згiднo з [1] поняття «збере-ження», «збертати» означае: «зберiгaти, тримати цiлим; тримати що-небудь, oберiгaючи вiд псування». Тобто цей термш щдходить до дiяльнocтi музе!в, cклaдiв. Якщо мова йде про електричну чи яку-небудь шшу енергш або грoшi, то !х можна «зберiгaти невитраченими; нагромаджувати внаслщок дбайливого використання» [1]. Цим дiям вщповь дае укра!нське слово «заощаджувати». Отже, лoгiчним буде використання термшв, пoдiбних до «енергоощадних технологш».

Аналопчна справа з «оточуючим середовищем». Термiн «оточуючий» у словнику [1] мае помигсу «рiдкo». Влас-не «оточення» означае будь-яку навколишню обстановку, яка оточуе кого-небудь. Словник наводить поняття «навко-лишне середовище» з пoмiткoю «тiльки недок.», тому що термiнoлoгiчнi стандарти для цього поняття передбачили термш «довкiлля» [2].

Ще один шлях - некритичне використання запозичень або кальок з iнших мов. Звичайно, запозичення неoбхiднi, якщо вони збагачують мову, дозволяють описовий термш з деюлькох cлiв зaмiнити одним словом. Сьогодщ у науковш лiтерaтyрi з'явилася безлiч запозичених термшв переважно англомовного походження, як1 використовуються не завжди доречно. Справа фах1вщв проанал1зувати !х i, можливо, знайти 1м вщповщники в укра1нськ1й мовг

Однак нaйбiльше кальок з росшсько! мови.

Наприклад, досить часто в укра!нських нayкoвo-технiчних текстах можна зустргги термiн «деформацiя» для озна-чення i процесу змiни форми чи рoзмiрiв тiлa без змши маси, i для визначення величини ще! змiни. Це пов'язане з тим, що звична нам росшська мова в обох випадках використовуе саме цей единий термш. Проте украшсьш термшо-лoгiчнi словники [1-3] для означення процесу змiщення точок тша щд час його навантаження використовують термiн «деформування», а для означення його шльшсно! характеристики - термш «деформацiя».

Багатозначний рociйcький термiн «течение» може означати i рух води у рiчцi, i змiнy часу, i деформування металу щд дiею сили. В украшських текстах рух металу при деформувант нередко називають «течiею». Словник [1] називае «безперервний рух велико! шлькосп чого-небудь» плином. В укра!нськш мoвi «течiя» cкoрiше означае рух води у рiчцi, а при обробленш тиском руху металу бшьше пiдхoдить термiн «плин». Звiдcи й похвдт вiд нього термiни: «плиншсть», «рiдиноплиннiсть».

«Прокатка». У багатьох укра!номовних пyблiкaцiях та у словнику [4] це просто «прокатка», «rolling». Словник [2] наводить переклад «вальцювання», а словник [5] - «прокатування». Словник [6] перекладае термш «rolling» як «валь-цювання, прокатування». Тобто, у даному випадку для позначення процесу мають право на юнування обидва терм-iни: i «вальцювання», i «прокатування».

«Рост» (наприклад, зерна у металах). Словник [4] мае один переклад: «picr (зерна)», «(grain) growth». Словник [2] дае «зростання (трщини)», а словник [5] - зб№шення, зростання». Словник [6] дае повшший переклад: «зростання, прирiст, рiст». Щоб уникнути калькування, в укра1нськ1й мовi для позначення процесу збiльшення розмiру слiд використовувати термiн «зростання», а для позначення кшькюно! характеристики - «ркт».

ДСТУ 2825-94 [7] вважае, що «здатнiсть об'екта зберiгати при навантажент стан, що вщповвдае його функцюналь-ному призначенню», - це «немвна здатшсть». Це пряма калька з росшсько! «несущей способности». Тлумачний словник [1] пояснюе, що украшське слово «несiння» та похiднi ввд нього прикметники пов'язанi з кладкою яець птахами. Словник [2] дае з цього приводу таке пояснення. Росшське слово «несущий» слш перекладати як «носш-ний», якщо мова йде про властивiсть матерiалу, конструкций Слово «способность» перекладаеться як «здатшсть», якщо маеться на увазi властивють, i як «спроможнiсть», якщо треба передати можливють об'екта виконувати прита-манну йому функцiю. Власне ця спроможнiсть означае по свош сутi можливiсть конструкцп витримати навантажен-ня пiд час експлуатацп. Враховуючи все вищезазначене, треба визнати термш «несiвна здатнiсть» недоцiльним до вживання. НТК з питань термшологп при Держспоживстандарп Украши рекомендував замiсть нього термш «тримккть».

Треба зазначити, що у деяких випадках спостерiгаеться необгрунтоване намагання повернутися до термшологп 20-х рошв минулого стол1ття. Наведемо декшька прикладiв.

«Заготовка». Як напiвпродукт, «workpiece», у словнику [4] цей термш перекладаеться як «заготовка». У словнику [2] нашвпродукт називаеться «заголвень». У словнику [5] переклад розширюеться: «заготовка, загот1вка, заготован-ка». Причому, бiля останнього е помiтка: для металiв. З урахуванням практики, що склалася на сьогодш, для метале-вого напiвфабрикату краще залишити термш «заготовка».

«Лист (металлический)» у словниках [2, 4] перекладаеться як «лист», «sheet», а у словнику [5] - як «аркуш» для стал та скла. Словник [6] перекладае термiн «metal sheet» як «лист металу». Отже, термiн «аркуш» варто застосову-вати для паперу, картону, дикту i т.п., а для металу - «лист».

«Усадка». Словники [4, 5] перекладають цей термш, який означае зменшення розмiрiв виливка тд час кристаль зацл, однаково: «усадка», «shrinkage». У словнику [2] процес зменшення розмiрiв позначаеться як «оадання», його насл1док - як «осш», а у словник [6] ввдповвдно - «зодання» i «зсвдлють». Проте ввд останнiх важко утворити похвдт термiни, наприклад, перекласти термш «усадочная раковина». У словниках [4,5] пропонуеться: «усадочна раковинам», «shrinkage cavity». Словник [2] називае раковину на металi «сказ». Словник [6] перекладае згаданий вище англ-iйський термiн як «зсша раковина». Враховуючи досвiд сучасно! науково! лiтератури, на нашу думку, варто використовувати термши «усадкам» i «усадкова раковинам».

«Сплав» i «стоп». Бшьшють словников [1-5] розглядають процес переходу речовини з твердого стану у ршкий внаслвдок нагрiвання i як «плавлення», i як «топлення». Тому похiднi ввд них термiни утворюються на основi коренiв -плав- i -топ-.

У словнику [1] термш «сплав» означае складну речовину, яка утворюеться при твердiннi рiдких систем з двох або бшьше простих речовин. Сплав отримують сплавленням - з' еднанням шляхом плавлення вихщних компонентiв [1]. Проте словник [3] визначае, що таку складну металеву речовину можна отримати стопленням вихщних компоненпв. А шд «сплавом» вiн розумiе сплавляння деревини рiчками. Одночасно словник [1] зауважуе, що стоп - «те саме, що й сплав» i стоплювати - це «розплавивши калька речовин, з' еднати !х в одне цi ле».

Отже, за своею етимолопею (сплавляти, стоплювати) термiни «сплав» i «стоп» мають однакове право на юнуван-ня i використання у науково-технiчних текстах. Тим бшьше, що за часи радянсько! влади термiн «сплав» набув в украшськш мовi значного поширення як запозичення з росшсько! мови.

У деяких випадках доводиться чути, що украхнсько! науково! термiнологi! немае. Це не ввдповщае дiйсностi. Практично для вах галузей науки i техшки розробленi термiнологiчнi стандарти, як1 з часом удосконалюються. Фах1вцю треба знайти 1'х, ознайомитися i побороти свое несприйняття термiнiв, як1 здаються йому неправильними.

Серед термiнологiчних стандарпв дуже важливим для практичного використання е ДСТУ 3966:2009 [8]. Справа у тому, що росшсьш термши, пов'язаш з дiями, процесами, явищами можуть перекладатися на укра!нську мову по-рiзному залежно вiд контексту. 1накше кажучи, одному росiйському терм^ в укра!нськ1й мовi вiдповiдае декшька рiзних термiнiв. При перекладi стандарт вимагае вiдрiзняти, що означатиме украшський термiн: дiю, подiю чи на-слiдок. Адже у росiйськiй мовi всi вони позначаються одним словом.

Щд дieю розумiють процес, який ще не сшнчився, в1дбуваеться зараз. Вщповвдт термiни утворюються вiд даесл1в недоконаного виду за допомогою суфжав -нн- та -тт-. Подiя означае те, що вже вшбулося, сталося. Щ термiни дозволяють розглядати технолопчний процес, процедуру в цiлому. Вони утворюються вш дiеслiв доконаного виду. Наслвдок - це результат процесу: вирiб, документ i т.п. Щ термiни можуть не мати спшьного кореня з термiнами, як1 означали вщповщну дiю.

Розглянемо дек1лька прикладав.

«Обработка» (у тому числi й «термообработка»). Словник [2] як переклад наводить три термши: «обробляння, оброблення, обробгток»; словник [5] - «обробляння, оброблення, обробка^». Словник [6] перекладае термш «treatment»

як дш «обробляння, опрацьовування» i як наслщок - «o6pi6». Звична бiльшостi з нас «обробка» означае лише наслвдок.

«Нагрев». Словник [5] розрiзнюе дш - «нагрiвання» i результат - «rarpiB». Словник [2], як i словник [6], наводить всi три термiни зпдно з ДСТУ [8]: «на^вання, нагрiття, нагрiв».

«Отжиг». У словнику [5] маемо лише означення процесу: «вiдпалювання (металу)», у словниках [2 ,6] е три термши - «ввдпалювання, вщпалення, вщпал».

«Отпуска». Словник [5] наводить два термши: «выпускания, вiдпуск (результат)», а словники [2, 6] ва три -«ввдпускання, вадпущення, ввдпуск».

Аналiз використання украшсько! туково-техшчшх термшологп у наукових публтащях показуе, що на сьогодш зберiгаються певнi розбiжностi у використанш деяких термiнiв. За наявносп великого обсягу чинно! термiнологii треба уникати кальок, канцеляризмiв, iншомовних запозичень. Термiнологiчнi непорозумiния пов'язанi скорiше з лшощами або небажанням добирати пикш украшсьш слова i термiни. Треба лише виявити iнтерес, зацiкавленiсть у точному термш або висловi. Не треба боятися багатозначних термшв для означення того чи шшого процесу (яви-ща), а треба уникати помилок, неточностей, невластивих украшськш мовi термiнiв.

Список лтератури

1. Великий тлумачний словник сучасно! украшсько! мови / Уклад. i голов. ред. В.Т.Бусел. - К., 1рпень: ВТФ «Перун», 2005. -1728 с.

2. Росшсько-украшський словник з шженерних технологiй / Укл. М.Гашткевич, Б.Кiнаш. - Львiв, 2004.

3. Росшсько-украшський науково-техшчний словник / Укл. В.Перхач, Б.Юнаш. - Львiв: Обл. кн. друкарня, 1997. - 456 с.

4. С.ГПшчук, С.1.Губенко. Фiзичне матерiалознавство. Росшсько-украшсько-англшський термшолопчний словник. - Дншро-петровськ : РВА «Дншро-VAL», 2009. - 380 с.

5. Онлайн-словник ABBYY Lingvo www.lingvo.ua/ uk/Translate/ru-uk/

6. О. Кочерга, С .Мейнарович Англшсько-украшсько-англшський словник науково! мови (фiзика та спорщнеш науки) ; ч. I -англшсько-украшська. Вiнниця : Нова книга, 2010. - 1384 с.

7. Розрахунки та випробування на мщнють. Термши та визначення основних понять: ДСТУ 2825-94. - [Чинний вщ 1998-0101]. - К. : Держспоживстандарт Украши, 1998. - 42 с.

8. Термшолопчна робота. Засади i правила розроблення стандарта на термши та визначення понять : ДСТУ 3966:2009. -[Чинний вщ 2010-07-01]. - К. : Держстандарт Украши, 2010. - 32 с.

Одержано 23.04.2015

© Канд. техн. наук В. М. Плескач

3anopi3b^ нацюнальний техычний уыверситет, м. Запорiжжя Pleskach V. About some terminological errors in scientific publications