Научная статья на тему 'Порівняльний аналіз тлумачення стилістично забарвленої лексики в електронному та паперовому словниках'

Порівняльний аналіз тлумачення стилістично забарвленої лексики в електронному та паперовому словниках Текст научной статьи по специальности «Языкознание и литературоведение»

CC BY
249
26
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ЛЕКСИКА / СТИЛіСТИЧНО МАРКОВАНА ЛЕКСИКА / ПАПЕРОВИЙ СЛОВНИК / ЕЛЕКТРОННИЙ СЛОВНИК

Аннотация научной статьи по языкознанию и литературоведению, автор научной работы — Сінкевич Н.М.

У даній статті йдеться про особливості побудови словникових дефініцій до слів з пев-ною стилістичною віднесеністю у Великому тлумачному словнику сучасної української мови та в електронному Словнику. net.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Порівняльний аналіз тлумачення стилістично забарвленої лексики в електронному та паперовому словниках»

Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации». Том 24(63) №1. Часть 1 2011 г. С. 80 - 84

УДК 811.161.1'373

ПОР1ВНЯЛЬНИй АНАЛ1З ТЛУМАЧЕННЯ СТИЛ1СТИЧНО ЗАБАРВЛЕНО1 ЛЕКСИКИ В ЕЛЕКТРОННОМУ ТА ПАПЕРОВОМУ СЛОВНИКАХ

Н. М. С1нкевич

Дн1пропетровський нац1ональний ун1верситет 1мет Олеся Гончара,

м. Днтропетровськ

У данш статп вдеться про особливосп побудови словникових дефшщш до сл1в з пев-ною стилютичною вщнесенютю у Великому тлумачному словнику сучасно!' украшсько! мови та в електронному Словнику. net.

Ключовг слова: лексика, стилютично маркована лексика, паперовий словник, елек-тронний словник.

В данш статп в загальному вигщщ ставиться проблема зютавлення побудови словниково! статтн в паперовому та електронному словниках. Ця проблема знаходиться в русл1 актуальних наукових дослщжень, оскшьки розвиток електронно! лексикографи нараз1 е завданням державного значення. Дослщженню словниюв присвячеш роботи таких автор1в, як Ю. Д. Апресян, Р. О. Будагов, В. В. Виноградов, О. I. Киселевський, М. О. Семенов, Г. М. Скляревська, Ф. П. Сороколетов, Н. Ю. Шведова та ш. Але, наскшьки нам вщомо, пор1вняння тлумачень стилютично забарвлено! лексики у р1зних типах словниюв ще не було предметом спещального дослщження. Тому метою дано! статп е пор1вняльний анал1з засоб1в побудови дефшщш у паперовому та електронному словниках.

При пор1внянн1 тлумачень окремих сл1в було виявлено наступш вар1анти роз-б1жностей: 1) слово представлено у паперовому словнику i вщсутне в електронному; 2) слово е частиною електронного словника i вщсутне в паперовому; 3) у рiз-них видах словниюв одне й те ж слово мае рiзне тлумачення; 4) кшьюсть значень у рiзних видах словниюв е рiзною.

1. Розглянемо перший варiант розбiжностi, коли слово представлено у паперовому словнику i вщсутне в електронному. Перш за все, необхщно пiдкреслити, що саме лексикографiчне представлення стилiстично забарвлено! лексики значною мiрою вiдрiзняе паперовий словник вщ електронного. Нейтральна загальновжива-на лексика приблизно однаково представлена в ушх словниках, тодi як залежно вiд обсягу електронного словника до нього не входять н чи iншi шари стилiстично позначених ^в. Тлумачний словник на диску «Словники Укра!ни» практично вщ-творюе паперовий словник, не спостер^аеться нiяких розбiжностей. У словнику УСЕ (Укра!нський словник-енциклопедiя) [1] практично вiдсутнi стилiстично мар-кованi лексичнi одиницi, якi вщносяться до розмовного шару, серед книжно! лекси-

ки представлено в основному т чи iншi термшолопчш одинищ. Спiввiдношення словникового наповнення паперового словника та Вшсловника [2] постiйно зм> нюеться. виникають новi статтi, оскшьки цей словник е iнтерактивним i кожному користувачу пропонуеться самостшно створити необхiдну словникову статтю, якщо та чи iнша стилiстично маркована одиниця вщсутня в данiй лексико-графiч-нiй побудовi.

За нашими тдрахунками, приблизно 5 - 10% стилютично забарвлених лек-сичних одиниць не ввшшли до Словника. net [3]. Перш за все, це слова книжного шару, яю мають у паперовому варiантi позначки заст. (застарше), opie. ^алек-тне), вульг. (вульгарне), лайл. (лайливе) та деяю шшь

Наведемо кiлька прикладiв слiв, яю представлено у паперовому словнику, але випущено в електронному Словнику. net.

Лтургжа, рел. Одна з богословських дисциплт, що викладаеться в духовних навчальних закладах.

Хвойда, зневажл. Неохайна, нечепурна людина; нечепура. * У пopiвн. // Уживаеться як лайливе слово.

2. Другим випадком вщмшностей мiж тлумаченням стилютично забарвлено! лексики у паперовому та електронному словниках е випадок, коли певна лексич-на одиниця е частиною електронного словника i вщсутня в паперовому. Так, у Словнику. net. додано деяю лексичш одинищ, що вщносяться до дiалектизмiв або нов^шх словотворiв у розмовнш сферi, прикладом чого можуть слугувати наступ-нi слова:

— 1СТИВО, -а, с., дiал. 1жа, харч;

— МАЖОР2, -а, ч., розм. Молода людина, яка мае високопоставлених i/або ба-гатих батьюв i яка користуеться завдяки цьому можливостями, недоступними для бiльшoстi гг однолШюв.

3. Поширеним е варiант, коли одна i та ж лексична одиниця мае у рiзних видах словниюв рiзне тлумачення. Це явище спостер^аетъся, перш за все, у Словнику. net i практично вщсутне у дисковому варiантi «Словниюв Укра1ни». Так, напри-клад, слово «шсталящя» у паперовому словнику мае тлумачення:

ШСТАЛЯЦШ, -I, ж. 1. Рiзнi настановш роботи, монтаж споруд, oсвiтлю-вальног меpежi i т. iн.

i не мае шяко! стилютично! вщнесеносп. У Словнику. net це слово мае бшьш поширене тлумачення, де за допомогою ств «у системах обробки шформацп» воно вщнесено до вузькоспещально! лексики:

— ШСТАЛЯЦ1Я, -г, ж. 1. Рiзнi настановт роботи, монтаж споруд, освт-лювальног меpежi i т. т. 2. У системах обробки iнфopмацiг: а) встановлення про-грамного виробу на персональмй ЕОМ; б) одне з обмежень на програмний виpiб у pазi продажу його фipмoю. 3. Твip, створений з piзних виpoбiв, природних i штуч-них матеpiалiв, текстiв i вiзуальнoг iнфopмацiг; перетворення навколишнього се-редовища; змта кoнтекстiв; piзнoвид твайронменту.

Таким чином, тут спостериаеться бшьший обсяг шформацп в електронному словнику. Спостериаеться також i протилежне явище, тобто ситуащя, коли тлумачення т1е! чи шшо! стилютично марковано! одинищ в електронному словнику е

бшьш стислим, шж у словнику паперовому:. Так, слово ПЛАЦ у паперовому словнику отримуе наступне тлумачення:

ПЛАЦ, -у, ч. 1. Площа для вшськових парад1в i стройових занять. 2. д1ал. Майдан. ** плац-вексель, фт. — переказний вексель, мiсце оплати якого збiгаеть-ся з мiсцем видачi. Плац-парад — заст.. — площа в мiстi або фортещ, замку для навчання, огляду, параду вшськових частин.

В електронному словнику в даному випадку представлено лише тлумачення ключового слова, без можливих сполучень:

ПЛАЦ, -у, ч. 1. Площа для вшськових парадiв i стройових занять. 2. дiал. Майдан.

3. 1снуе варiант розбiжностей мiж тлумаченнями у рiзних типах словниюв, коли текст дефшщи значно вiдрiзняеться. Розглянемо, наприклад, як тлумачиться слово КОНГЛОМЕРАТ та його похщш у рiзних словниках.

У паперовому словнику представлено наступи дефшщи:

КОНГЛОМЕРАТ, -у, ч. 1. книжн. Мехатчне, випадкове поеднання чого-небудь рiзнорiдного. * Образно. 2. геол. Осадова гiрська порода, що складаеться з гальки й валутв, зацементованих глиною, окисами залiза тощо.

КОНГЛОМЕРАТНИЙ, -а, -е, геол. Прикм. до конгломерат 2.

КОНГЛОМЕРАЦ1Я, -г, ж. 1. Таке з 'еднання окремих предметiв в одне цые, за якого вони зберiгають свог риси i властивостi.

Порiвняемо це тлумачення з текстом Словника. net.

КОНГЛОМЕРАТ, -у, ч. 1. Мехатчне поеднання рiзнорiдних предметiв чи гх частин, понять, поглядiв, мiркувань тощо; безладний набiр, сумш. 3. Сукуптсть фiрм, яю не мають загальних виробничих основ, але об'еднат оргатзацтними або фтансовими зв'язками. // Форма союзу, об'еднання фiрм рiзного профiлю, що оперують у рiзних секторах ринку; в умовах конгломерату зберiгаеться високий стутнь самостiйностi фiрм, що входять до нього, i децентралiзацiг управлтня.

КОНГЛОМЕРАТНИЙ, -а, -е, геол. Прикм. до конгломерат 2.

КОНГЛОМЕРАЦ1Я, -г, ж. 1. З'еднання окремих предметiв в одне цые, при яко-му вони зберiгають свог риси i властивостi. 2. Сукуптсть фiрм, як не мають яких-небудь виробничих основ, але об'еднат оргатзацтними або фтансовими зв'язками; процес конгломерацИ пов'язаний з поглинанням або злиттям окремих фiрм, врезультатi чого може з'явитися нове утворення або з новою назвою, або з назвою фiрми, що поглинула iншi.

По-перше, у тлумачення слова конгломерат взагалi випущено друге значення, що робить незрозумшим i тлумачення слова конгломератный. По-друге, в електро-нному варiантi вщсутш стильовi позначки книжн. (книжне) та геол.(геолопчне). Тлумачення в паперовому словнику е бшьш стислим (вираз «чого-небудь рiзнорiд-ного» розшифровуеться в паперовому варiантi за допомогою ^в р1знор1дних пред-мет1в чи 1х частин, понять, погляд1в, м1ркувань тощо; безладний наб1р, сумш. У дефшщи слова конгломеращя наявш рiзнi морфолопчш варiанти (за якого — при якому), до електронного тлумачення додано ще значення економiчного термша.

Наведемо далi повний текст тлумачення до слова конгломерат у лексикогра-фiчнiй побудовi УСЕ.

КОНГЛОМЕРАТIуламкова осадова ггрська порода, що складаетъся з\ зцемен-тованог гальки; з р1зними домшками (гравт, тсок). II форма вел. тдприемства з багатьма в1ддтами, кожен з яких д1е в р1зних галузях; постае або шляхом верси-фтацп продукцп,, або фузИ (злиття, об'еднання). В ¡нших словниках: знайдено 10 зб1г1в

/Орфограф1чний словник украгнськог мови/ КОНГЛОМЕРАТ конгломера КОНГЛОМЕРАТНЫЙ конгломера КОНГЛОМЕРАТОВИЙ конгломера /Украг'нсько-росШськш словник/ КОНГЛОМЕРАТ эк.; геол. конгломерат КОНГЛОМЕРАТНЫЙ геол. конгломератный

/Словник синошм1в Караванського/ КОНГЛЬОМЕРАТ сов. КОНГЛОМЕРАТ, СУМ1Ш; П. збиранина, мшанина. /Словник 1ншомовник слгв/

конгломерат; ч. (лат., нагромаджений, ущыьнений) 1. Мехатчне, випадко-ве поеднання р1знор1дних предмет1в чи гхмх частин, понять, погляд1в, м1ркувань тощо; безладний наб1р, скупчення, сумШ. 2. Одна з форм монополт, що гх ство-рюють без будь-яког стльност1 вироблюваног продукцп i технологи. 3. Осадочна г1рська порода, що е зцементованою галькою з домшкою тску, гравт та валутв КОНГЛОМЕРАЦ1Я конгломеращя; ж. (лат., в1д збираю, нагромаджую) таке з'еднання окремих предмет1в в одне цые, при якому вони збер1гають свог риси й властивост1.

/Економ1чна енциклопедгя/

рос. конгломерат 1. Мехамчне поеднання р1зних предмет1в, безладний наб1р i розмщення речей, сумШ р1зних понять. 2. В економщ — одна з форм багатогалу-зевого об'еднання тдприемств 7 фiрм р1зног виробничог ор1ентацИ (не пов'язаних мгж собою технологiчно) на умовах широко! автономИ економiчноí дiяльностi i децентралiзованого управлтня. У таке об'еднання можуть входити промисловi тдприемства, установи сфери послуг, фiнансовi тститути, об'еднат стльтс-тю фтансового контролю. На вiдмiну вiд трастiв i синдикатiв злиття тут тдприемств i оргатзацт вiдбуваеться за повног вiдсутностi будь-яког виробничог, технологiчног чи ринковог спiльностi i часто супроводжуеться поглинанням силь-ншими компатями слабших (за умови повног господарськог та адмiнiстративног самостiйностi остантх), що сприяе посиленню централiзацiг економiчног влади в руках фтансових груп.

КОНГЛОМЕРАТИВНЕ ЗЛИТТЯ рос. конгломеративное слияние злиття фiрм рiзних галузей за умов, коли ц фiрми не мають прямих технологiчних i торгових зв'язюв.

Таким чином, треба шдкреслити, що тлумачення цього слова в Ушверсальному словнику-енциклопеди е рiзнобiчним i включае повний лексикографiчний портрет ще! лексично! одинищ з погляду орфографи, перекладу, синошми та тлумачення у спещальних словниках. Позначки, що визначають стильову забарвленють слова. вщсутш.

У Вшсловнику дат лексичш одиницi е лише у списку, але !хнього тлумачення на сьогодш не надано.

4. Кшьюсть значень у рiзних видах словниюв може бути рiзною. Лексична одиниця Л1ТУВАТИ у паперовому словнику мае наступи 2 значення:

Л1ТУВАТИ, -ую, -уеш, недок. 1. перев. з обставиною мiсця. Проводити де-небудь лто; жити десь лтом. 2. гiдр. Залишатися на лто без води (про штучш водойми).

В електронному Словнику. net до перелiчених двох значень додаеться ще й трете, i дефшщя мае наступний вигляд:

Л1ТУВАТИ, -ую, -уеш, недок. 1. перев. з обставиною мкця. Проводити де-небудь лто; жити десь лтом. 2. гiдр. Залишатися на лто без води (про штучш водойми). 3. Проводити цензуру друкованого твору для отримання права на публжацт, видання лтературного твору у часописах або окремою книжкою у РадянськШ Украгм.

Таким чином, можна зробити висновок, що стилютично забарвлена лексики е одим з критерив, як вiдрiзняють традицшш, тобто видаш на паперi словники, вщ тих, як представлено в елеткронроому вигляд^ i оптимiзацiя визначень тако! лексики в електроннш лексикографп е одшею з перспектив наукового дослщження.

Л^ература

1. http// slovnyk. net с.

2. http// hohlopedia. org

3. Великий тлумачний словник сучасно!' украшсько! мови / Уклад. i голов. ред. В. Т. Бусел. — К.; 1ртнь: ВТФ «Перун», 2001. — 1440 с.

Синкевич Н. М. Сравнительный анализ толкования стилистически окрашенной лексики в электронном и бумажном словарях.

В данной статье речь идет об особенностях построения словарных дефиниций слов с определенной стилистической отнесенностью в Большом толковом словаре современного украинского языка и в электронном словаре.

Ключевые слова: лексика, стилистически окрашенная лексика, бумажный вариант, электронный словарь.

Sinkevitch N. Comparative analysis of stylistically marked vocabulary explanation in electronic and paper dictionaries.

The article deals with the peculiarities of lexicographic presentation of stylistically marked groups of vocabulary in Big Ukrainian Explanatory dictionary and in electronic Slovnyk. net.

Key words: vocabulary, stylistically marked words, paper dictionary, electronic dictionary.

Статья поступила в редакцию 7 октября 2010 г.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.