CC BY
156
УДК 316.77:005
ПРОБЛЕМИ КОМУН1КАЦ1Й В УПРАВЛ1НН1 ОРГАН1ЗАЦЮЮ
Зленко А.М.,
1сайкша О.Д.
Комункаци - це складн'! процеси, що охоплюють клька взаемозалежних етап'!в, кожен з яких е важливим для розумiння адресатом cymi надсланого йому пов'домлення. Якщо знехтувати певними правилами передавання нформаци ))' змют може бути втрачено. Тому сл'д обирати такий метод комункаци, що сприяв би забезпеченню найефективншого i найбезпечн'шого обмну нформацею в кожнiй конкретнiй управл'!нсьюй ситуаци.
Предметом досл'дження е комункацп в системi управл'ння органзацею.
Метою публ'каци е з'ясування рол!' комун'!кацшного процесу в управлiннi органзацею, досл'дження переваг, недолкв i бар'ерiв рiзних способв комункацй.
Результати роботи можуть знайти свое практичне застосування в менеджментi сучасних в тчизняних п дприемств та орган зац й.
Створення ефективних внутрШнх та зовышых комун'!кацш досягаеться шляхом добре органзованого комун'кацйного процесу. Комункаци виступають тим ланцюгом, що поеднуе вс'! елементи органзаци в цлсну систему.
Разом з тим, комун'каця не обмежуеться простим передаванням даних. Вона мае здшснюватися так, щоб надслана iнформацiя мотивувала ди того, кому вона адресована. А це можливо за умови, коли обидвi сторони впевнен в тому, що виршення i вiдповiднi ди на основ дано)' нформаци змiнять ситуацю на краще. Тому iнформацiя повинна бути достовiрною, своечасною, повною i релевантною.
Вимоги до нформаци неоднаковi на рiзних стадiях процесу управлння. Так, при визначенн'! цлей велике значення мають обсяг 'нформаци, наукова i технiчна ))' новизна, повнота. При оцiнюваннi ситуаци важливою е структура 'нформаци, що дае змогу використати системний п'!дх'!д для анал'зу ситуаци. При розробленнi управлнських рiшень - ))' своечаснсть, повнота, можлив'сть автоматизованого оброблення тощо.
Загалом, сл'д зазначити, що оперативне освоення збору, обробки та ефективного використання 'нформаци постае стратег'чним завданням управлнсько')' дiяльностi. В'!д його виршення залежить швидксть винайдення та актуальнсть прийняття i реал'заци управл'!нських р'шень. Широке використання iнформацйних технологш радикально вплинуло на органзацю комун'!кацшних процес'!в в сучасному суспльствi: встановлення зв'язюв стало простше, обм'н нформацею набув практично миттевого характеру, знизилась залежнсть в'д мсця знаходження комун'!кант'!в, з'явились новi способи комун'!кацш, як максимально наблизили дистанц'йне сп'лкування до безпосереднього.
Ключов'1 слова: комун'каця, комун'кацйний процес,!нформаця, управл'!ння, органзаця.
ПРОБЛЕМЫ КОММУНИКАЦИЙ В УПРАВЛЕНИИ ОРГАНИЗАЦИЕЙ
Зленко А.Н., Исайкина Е.Д.
Коммуникации - это сложные процессы, которые охватывают несколько взаимозависимых этапов, каждый из которых является важным для понимания адресатом сути отправленного ему сообщения. Если пренебречь определенными правилами передачи информации, ее содержание могут быть утеряны. Поэтому следует избирать такой метод коммуникации, который способствовал бы обеспечению самого эффективного и самого безопасного обмена информацией в каждой конкретной управленческой ситуации.
Предметом исследования являются коммуникации в системе управления организацией.
Целью публикации является выяснение роли коммуникационного процесса в управление организацией, исследование преимуществ, недостатков и барьеров разных способов коммуникаций.
Результаты работы могут найти практическое применение в менеджменте современных отечественных предприятий и организаций.
Создание эффективных внутренних и внешних коммуникаций достигается путем хорошо организованного коммуникационного процесса. Коммуникации выступают в качестве той цепи, которая сочетает все элементы организации в целостную систему.
Вместе с тем, коммуникация не ограничивается простой передачей данных. Она должна осуществляться так, чтобы отправленная информация мотивировала действия того, кому она адресована. А это возможно при условии, когда обе стороны уверены в том, что решение и соответствующие действия на основании данной информации изменят ситуацию к лучшему. Поэтому информация должна быть достоверной, своевременной, полной и релевантной.
Требования к информации неодинаковые на разных стадиях процесса управления. Так, при определении целей большое значение имеют объем информации, научная и техническая ее новизна и полнота. При оценивании ситуации важной является структура информации, которая дает возможность использовать системный подход для анализа ситуации. При разработке
56
EK0H0Mi4H^ вюник ушверситету | Випуск № 31/1
© Зленко А.М., !сайкша О.Д., 2016
управленческих решений - ее своевременность, полнота, возможность автоматизированного обрабатывания и тому подобное.
В целом, следует отметить, что оперативное освоение сбора, обработки и эффективного использования информации является стратегическим заданием управленческой деятельности. От его решения зависит скорость и актуальность принятия и реализации управленческих решений. Широкое использование информационных технологий радикально повлияло на организацию коммуникационных процессов в современном обществе: установление связей стало проще, обмен информацией приобрел практически мгновенный характер, снизилась зависимость от места нахождения комуникантов, появились новые способы коммуникаций, которые максимально приблизили дистанционное общение к непосредственному.
Ключевые слова: коммуникация, коммуникационный процесс, информация, управление, организация.
PROBLEMS OF COMMUNICATION IN ORGANIZATION MANAGEMENT
Zlenko A.M., Isaykina O.D.
Communications are complicated processes, that cover several interrelated stages, each of which is important for understanding ofaddressee the essence ofthe sent message. Ifone ignore some rules of submitting ofthe information, its content may be strained or even lost. So one should choose such method of communication, which can provide the most effective and the safest exchange of information in every management situation.
The subject of the research are communications in the system of organization management.
The aim of the publication is to find out the role of communicative process in the organization management, to research the advantages, disadvantages and barrier of different kinds of communication.
Results of the work may find its practical application in management of modern domestic enterprises and organizations.
Creating of effective inner and outer communications is achieved by well-organized communicative process. Communications are that chain, which combines all elements of organization in the integral system.
At the same time, communication is not limited by a simple data transmission. It must be carried out in such a way, that sent information would motivate actions of whom it was addressed. And it is possible by a condition, when both sides are sure, that solution and appropriate actions on the base of given information will improve the situation. That is why the information must be reliable, timely, complete and relevant.
Requirements for information are not the same on different stages of management process. When defining goals, a great value have the amount of information, its scientific and technical novelty, completeness. In assessing the information, its structure is important, which gives an opportunity to use systematic approach to analyze the situation. When developing management solutions - its timeliness, completeness, possibility of automated processing etc.
In general, we should notice, that operative exploration of gathering, processing and effective using of the information rises as a strategic task of management. From its solution depends the rapidity of finding and the actuality of adoption and implementation of management decisions.
The wide using of informational technologies radically affected on the organization of communicative processes in modern society: establishing of relations became easier, the information interchange got almost instantaneous nature, the dependence on location of communicants decreased, new ways of communication, which brought closer a distance communication to direct, appeared.
Keywords: communication, communicative process, information, management, organization.
Актуальшсть дослщження. Необхщнють використання комушкацш в управлшсьш дiяльностi обумовлюеться високим ступенем шформацшноТ складност завдань, як стоять перед сучасними оргашза^ями. Вдале впровадження комушкацш впливае на систему внутршшх та зовшшшх взаемин пщприемства шляхом оптимiзацiï процесу обмшу шформа^ею, зменшенню завантаження менеджерiв та створенню умов прийняття ефективних управлшських ршень.
Ступнь дослщження. Проблемам комушкацш в цтому та в управлшсьш дiяльностi зокрема присвячеш прац багатьох зарубiжних та в^чизняних вчених. По-перше видатних представниш наукових шкт менеджменту таких як: Ф. Тейлор А. Файоль, Г. Гант, К. Шенон, Н. Вшер, М. Мескон, П. Друкер, Г. Мшцберг. По-друге, загальш засади теорп комушкацш закладеш в працях таких видатних вчених, як: Ю. Хабермас, К. Ясперс, М. Вебер, Г. Почепцов, Ф. Денс, Р. Шерал'юво), Ф.С. Бацевич, В.М. Манакна, О.В. Яшенково(. НарешД безпосередньо питання використання шформаци i комушкаци' в управлшш розглядали в сво'1'х працях В. Бебик, Р. Пушкар, Т. Безверхнюк, Н. Дншренко, О. Зернецька, А. Мельник, Т. Ляпша та шшк
Предметом дослщження е комушкаци в системi управлшня оргашза^ею.
Метою публшацп е з'ясування ролi комушкацшного процесу в управлшш оргашза^ею, дослщження переваг, недолшв i бар'ерiв рiзних способiв комушкацш.
Виклад основного матерiалу. Умови шформацшного сусптьства вимагають вщ сучасного управлшця володшня нов^шми пщходами в робот з шформа^ею, адже саме вона виступае основним шструментом та результатом його працк 1нформа^я - це найважливший ресурс, який дае змогу оргашза^ям розвиватися, змщнювати стратепчш позици. Комушкацшний процес визначають як обмш
iнформацieю мiж двома чи бтьше людьми. Основна мета такого процесу полягае в забезпеченш розумiння iнформацiï, що е предметом обмшу, тобто повщомлень.
Разом з тим, комушка^я не обмежуеться простим передаванням даних. Вона мае здшснюватися так, щоб надюлана iнформацiя мотивувала дм того, кому вона адресована. А це можливо за умови, коли обидвi сторони впевненi в тому, що виршення i вщповщш дiï на основi дано' шформаци' змiнять ситуацiю на краще. Тому шформа^я повинна бути достовiрною, своечасною, повною i релевантною.
Вимоги до шформаци неоднаковi на рiзних стадiях процесу управлiння. Так, при визначенш цiлей велике значення мають обсяг шформаци, наукова i техшчна ïï новизна, повнота. При оцiнюваннi ситуаци важливою е структура iнформацiï, що дае змогу використати системний пщхщ для аналiзу ситуацiï. При розробленш управлiнських рiшень - ï'ï своечаснють, повнота, можливiсть автоматизованого оброблення тощо.
Створення ефективних комушкацш як усередиш, так i за межами оргашзаци' досягаеться шляхом добре оргашзованого комушкацшного процесу. Для досягнення високо' якост та результативностi управлiння усi учасники процесу мають мати рiвний доступ до шформацшних ресурсiв, можливiсть безперешкодно та ефективно комунiкувати один з одним, формуючи оптимальнi умови для усшшного прийняття рiшень, вирiшення конфлк^в та спiльноï' роботи команди [7, c. 195].
Загалом у комушкацшному процесi вирiзняють чотири базових елементи:
- вщправник - особа, яка генеруе ще''' або збирае шформацш та передае ï'ï;
- повщомлення - iнформацiя, закодована за допомогою символiв;
- канал - зааб передачi шформаци';
- одержувач - особа, котрш призначено iнформацiю й яка штерпретуе ï'ï [8].
Пщ час обмiну iнформацiею завданням вщправника та одержувача е складання повщомлення, використання каналу зв'язку для його передачi таким чином, щоб обидвi сторони зрозумти i пiдтримали висхщну iдею.
Комунiкацiï можуть вiдбуватися рiзними способами - усно, невербально, письмово. Вщповщдю на виклики часу е поява електронно' комунiкацiï. Кожна з них мае сво'' переваги i недолги, що i зумовлюе сфери ''х використання [2].
Уснi комушкаци передбачають спiлкування за допомогою усного мовлення (бесща зi спiврозмовником наодинф, наради, виступи перед аудиторiею, телефонш розмови). Перевагою таких комунiкацiй е економiя часу, швидше порозумiння, яке забезпечуеться штона^ею, гучнiстю голосу, його емоцшним забарвленням. lнтонацiя служить шдикатором психологiчного стану того, хто говорить. Якщо вона повчальна, то в сшврозмовника виникае внутршнш протест щодо не'; якщо довiрлива - сшврозмовник вiдчувае власну винятковiсть, що налаштовуе його на сприйняття iнформацiï' та довiру до не'.
На увагу слухача впливае i гучнють голосу. Зокрема, особливий наголос на певному словi означае важливють його для осмислення подальшо' iнформацiï. Емоцiйне забарвлення голосу свщчить про обурення чи невдоволення людини тим, що вщбуваеться. До цього засобу нерщко вдаються керiвники, вказуючи пiдлеглим на допущен помилки. Однак iнодi це спричиняе протилежний бажаному ефект. У деяких випадках пщвищення голосу негативно впливае на слухача, попршуючи взаеморозумiння.
Усш комунiкацiï е доцiльними за необхщносп швидкого прийняття рiшень. Вони забезпечують оперативний зворотний зв'язок. Це зумовлено не лише тим, що усна мова е майже миттевим перетворенням думок на зрозумл сигнали, а й тим, що при такш розмовi можна уникати зайвих подробиць, особливо коли стврозмовники добре знайомк У такому разi iснуе «розумшня з пiвслова», яке, до того ж, пiдкрiплюеться невербальними сигналами [5].
Невербальш (несловеснi) комунiкацiï' - комушкаци через мiмiку, жести, вираз очей тощо, що свщчать про ставлення сшврозмовниш один до одного i до шформаци, якою вони обмшюються. Вчеш встановили, що 55% повщомлень сприймаються через вираз обличчя, пози, жести; 38% - через штонаци голосу i лише 7% - через слова. Невербальш сигнали («мова тта») можуть багато чого розповюти про внутршнш стан нав^ь незнайомо' людини. Вони посилюють сприйняття сшврозмовником почутого, пщтверджуючи його достовiрнiсть (у разi адекватних символiв) або спростовуючи (коли невербальш знаки вказують на обман). Вмте ''х використання дае змогу розум^и людей, вести переговори, виршувати конфлiкти, виступати перед аудиторiею, викликати довiру тощо [5].
Письмовi комунiкацiï - це передавання шформаци на паперових, магштних, лазерних ноаях. Використовуються за необхiдностi передати або зафксувати i зберегти iнформацiю точно. Найчастше вдаються до них пщ час складання планiв та звтв, написання доповiдей та оформлення оголошень, iнформування широкого загалу користувачiв шформаци, що перебувають поза межами безпосередньо'' досяжносп (Довiдники, рекламнi проспекти, вiдомчi iнформбюлетенi, газети тощо). 1'х перевагами е те, що вони дають змогу фунтовно пщготувати повiдомлення, привести його у вщповщнють до стандартних вимог (лакошчшсть, системнiсть викладення, повнота, коректшсть) i зберiгати iнформацiю протягом тривалого часу. Водночас вони мають суп^ вади: потребують ретельно''' подготовки i значних витрат часу для написання повщомлення, щоб викладену шформацю адресат сприймав однозначно, саме так, як того хотв вiдправник; зворотний зв'язок за таких комункацш уповтьнений (якщо в листi е незрозумта iнформацiя чи помилка, для ïï з'ясування необхщно кiлька днiв).
Професшний рiвень управлiнця проявляеться у зовншньому оформленнi письмового спiлкування. Закреслення, виправлення в тексп, друкарськi помилки i т.п. псують враження вщ письмового повщомлення так само, як незграбш манери вщволкають вiд усного мовлення. ^м того, необхiдно дотримуватись граматичних правил - орфографiчнi, пунктуацiйнi помилки i безграмотний виклад змiсту е ознаками неосвiченостi автора.
Удосконалення комунiкацiй можна забезпечити шляхом використання контрольного перелку «П'ять «С» комунiкацiй», який наводить Р. Фалмер [3]. Якщо повщомлення високо оцшюеться за кожною з таких категорш, то воно усшшно передасть щеТ вiд вiдправника до одержувача.
Розглянемо цi комушкаци детальнее [3]:
1. Яснють (Clarity). Якщо використати стосовно комушкацшного процесу закон управлшня, сформульований Морфi («Якщо що-небудь може зтсуватися, то воно зтсуеться»), то вiн матиме такий вигляд: «Якщо у вашому повiдомленнi що-небудь може бути неправильно сприйнятим, то воно i буде неправильно сприйняте». Повщомлення мае бути насттьки однозначним i логiчно витриманим, наскiльки це можливо.
2. Повнота (Completeness). Намагаючись спростити й уяснити ситуацш, можемо потрапити в «пастку» неповноти недостатньоТ пошформованостк
3. Лаконiчнiсть (Conciseness). Бiльшiсть комушкацш удосконалюеться, коли кiлька добре п^фбраних слiв замiнюють багатослiвнi повiдомлення з недбало п^браними словами. У разi формування довгих послань iнодi проблема пов'язана з обширнютю теми. Часто справа пов'язана з неспроможнютю комушкатора сформулювати конкретне повiдомлення, яке вш хоче передати.
4. Конкретнiсть (Concreteness). Комунiкатори вдаються до абстракцiй та узагальнень, якщо не зовам впевнеш в реальностях, конкретних фактах. Абстращя звичайно набувае цшносп, коли справа пов'язана з абстрактними поняттями, а вибiр конкретно! термшологп залежить вщ ситуацп.
5. Коректнiсть (Correctness). Умте використання методiв комушкаци буде непотрiбним, якщо повiдомлення некоректне. Однак некоректш повiдомлення не завжди спричиненi намiрами виявляти iнформацiю. Незначнi перебiльшення, а також необфунтоваш узагальнення та припущення можуть зумовити виникнення великих комушкацшних бар'ерiв.
«П'ять «С» комунiкацiй» корисш пiд час оцiнювання будь-якого повщомлення, i досвiдченi менеджери вмiло реалiзують цi вимоги [3].
Нинi важко погодитись iз твердженням, що письмова мова е другорядною по вщношенню до усноТ, хоча з точки зору походження письмова мова дшсно виникла шзшше. Звуковi образи у свщомосп не завжди е необхщними для спiлкування та формування понять, а написання, в свою чергу, цтком здатш слугувати знаряддям комушкаци i без вiдповiдного зв'язку зi звучанням. Сьогоднi новi явища письмовоТ мови усе частiше виникають незалежно вщ усноТ форми (наприклад, мова SMS-повщомлень), тут йдеться не лише про взаемозв'язок двох форм мови, а й про Тх рiвнiсть, бо в окремих випадках проявляються особливост притаманш лише письмовiй мовк Графiчнi знаки здатнi позначати т чи iншi об'екти дiйсностi та реалiзувати поняття про них так само безпосередньо, як i звуковi знаки [6].
Суттевий вплив на комушкаци в оргашза^ях мають електронш засоби комунiкацiй. lнформацiйнi технологiТ можуть використовувати комп'ютери, комп'ютерш мережi, телефони та шше устаткування. 1снуе шють найпоширенiших видiв iнформацiйних систем:
- операцшно-виконавча система - з ТТ допомогою виконують рутиннi та поточнi операцiТ;
- iнформацiйна система менеджменту - збирае дат, оргашзовуе й систематизуе Тх у формi, зручнш для менеджерiв, а тодi забезпечуе цих менеджерiв iнформацiею, необхiдною для Тх роботи;
- система пщтримки ршень - автоматично знаходить, опрацьовуе та пщсумовуе iнформацiю, необхiдну для специфiчних рiшень;
- адмiнiстративна шформацшна система - призначена для спе^альних потреб опрацювання iнформацiТ менеджерами вищого рiвня;
- Iнтернет-мережi - комушкацшш мережi, якi дiють у межах одшеТ органiзацiТ;
- експертнi системи - створеш за принципом визначення уах можливостей «якщо-тодi», якi стосуються конкретноТ ситуацiТ.
Останнi досягнення в галузi iнформацiйних технологiй можуть сприяти покращенню обмшу iнформацiТ в оргашза^ях. Персональний компьютер уже зробив великий вплив на шформацш, яку керiвники, допомiжний персонал i працiвники розсилають i отримують.
Електронна пошта дае пра^вникам можливiсть направляти письмовi повщомлення будь-якш особi в органiзацiТ. Це мае зменшити традицiйно невичерпний потк телефонних розмов. Крiм того електронна пошта - ефективний зааб зв'язку мiж людьми, що вони знаходяться в рiзних примiщеннях, рiзних мютах i навiть рiзних штатах i краТнах.
Суттевою вiдмiннiстю на користь електронноТ пошти е можливiсть вщправляти одне повiдомлення великiй кiлькостi одержувачiв. А в ходi вiдеоконференцiТ люди, що знаходяться в рiзних мюцях i навiть у рiзних краТнах, обговорюють рiзноманiтнi проблеми й при цьому бачать одне одного в обличчя.
Однак, за умов управлшськоТ комушкаци на шляху отримання шформаци постають рiзнi бар'ери.
При цьому бар'ери пов'язаш iз зовнiшнiм середовищем, у якому здшснюеться комунiкативний процес, i виявляються в iнформацiйному перевантаженш (бар'ером стае занадто велика ктькють iнформацiТ); розмаТттi носiТв (газети, телебачення, конференци, звiти консультантiв тощо); перевантаженш шформа^ею, що призводить до знецшення ТТ змiсту; вмiннi користуватися шформа^ею (ексклюзивнi данi дають змогу використовувати Тх для впливу на шших; доступ до джерел обмеженоТ шформаци, тобто ^е'Т, яка призначена для внутр^нього користування, розширюе владнi повноваження шдив^в) [1].
MiKpo6ap'epM - це спец^чы комункативы бар'ери. CyHacHi дослщники зазначають pi3Hi причини Т'х виникнення:
- особливосл iнтелектy тих, хто спiлкyeться;
- неоднакове знання предмета розмови;
- рiзнi лексикон i тезаурус (сyкyпнiсть понять з певноТ' галyзi знань);
- вiдсyтнiсть единого розумшня ситyацiТ спiлкyвання;
- психолопчш особливостi партнерiв (наприклад надзвичайна вщвертють чи надзвичайна iнтелiгентнiсть одного з них, шту'Ттивне сприймання свiтy чи напористють iншого);
- соцiальнi, пол^ичш, професiйнi, релiгiйнi вiдмiнностi тощо [1].
Комушкативш бар'ери виникають на мiжособистiсномy рiвнi: у повiдомленнi вiдправника, в обмУ думками мiж вiдправником i одержувачем, у виборi носiя (електронна пошта, комп'ютер, офiцiйна мова тощо). Вони залежать вщ iндивiдyальниx особливостей учасниш комушкаци, вiд yмiння стврозмовнимв перекодувати думки в слова, слухати i концентрувати увагу. У зв'язку з цим виокремлюють такi бар'ери, як: межа уяви, словниковий запас вщправника шформаци, словниковий запас одержувача, його здатнють розум^и значення ^в, обсяг запам'ятовування [1].
Бар'ери, пов'язаш iз комyнiкативними особливостями yчасникiв взаемоди, мають соцiальний або псиxологiчний характер. Вони можуть виникати через особливi со^ально-психолопчш стосунки, якi склалися мiж партнерами (антипатiя, недовiра тощо), а також через своерщний «фiльтр» довiри чи недовiри. Причому фiльтр дiе таким чином, що абсолютно ютинна iнформацiя може стати неприйнятною, а хибна, навпаки, прийнятною.
В оргашзаци юнуе потреба фiльтрyвати повiдомлення для того, щоб з одного рiвня оргашзаци або вщдту на шший направлялися лише тi повiдомлення, як Тх стосуються.
Для прискорення руху шформаци або надання повщомленню ч^косп рiзноманiтнi вiдомостi об'еднуються й спрощуються. Такий вiдбiр може стати причиною ненадходження важливоТ' iнформацiТ' до певного сектору оргашзаци або ТТ суттеве викривлення.
Важливо з'ясувати, за яких умов той чи шший канал шформаци може бути заблокований цим фтьтром. Важливо також виявити засоби, як допомагають прийняттю iнформацiТ i послаблюють дiю фiльтрiв. Сyкyпнiсть цих засобiв називаеться фасцинацiею (вiд англ. fascination - зачарування). Вони оргашзовуються для супроводу шформаци з метою зменшення ТТ втрат пщ час сприймання рецитентом, пiдвищення довiри до не'Т. Засоби фасцинацiТ' вiдiграють роль додаткового фону, пщсилювача шформаци, що частково сприяе подоланню фтьтра недовiри. Як зразок фасцинацiТ' може слугувати музичний супровщ повiдомлення [1].
Б. Поршнев виокремлюе три форми комушкативних бар'ерiв, якi рiзняться за ступенем прозоростк уникання, авторитет, нерозyмiння. Загалом, комушкативний бар'ер е меxанiзмом захисту вщ небажаноТ iнформацiТ. Перешкода, яку вщправник встановлюе на шляху небажаноТ', стомливо'Т чи небезпечно'Т iнформацiТ, може бути рiзного ступеня прозоростi. Практично непрозорим бар'ером е уникання. Втекти вщ небажаноТ шформаци та Т'Т впливу можливо як фiзично (уникання не передбачае контакту iз самим ноаем такоТ' iнформацiТ), так i псиxологiчно (забування iнформацiТ або «заглиблення в себе» пiд час слухання). Другий бар'ер - авторитет - дiе таким чином: шформа^я потрапляе до свщомосп, але на цьому шляху вона суттево знецшюеться через суб'ективне зниження авторитетност ТТ джерела, тобто, зрештою, стае ненадiйною й малозначущою. Третш бар'ер - нерозумшня, найтонший спосiб знизити вплив шформаци шляхом Т'Т перекручення до невшзнання, надання Т'й нейтрального смислу [1].
Осктьки причини комyнiкативниx бар'ерiв можуть приховуватися в змютових i формальних характеристиках самого повщомлення (фонетичних, стилютичних, семантичних), а також у лопц його побудови, то е потреба розглянути таю бар'ери детальшше.
Лопчний бар'ер виникае тодi, коли партнери не знаходять сшльно'Т мови. Тобто кожна людина бачить свiт, ситуацш, проблему, що обговорюеться, iз своеТ' точки зору, яка може не зб^атися з позицiею партнера. Окрiм того, однi й тi ж самi слова за тiеТ' чи шшо'Т ситyацiТ можуть мати зовам шший смисл, який е завжди шдивщуально-особистюним: вiн зароджуеться у свщомосп того, хто говорить, але не обов'язково е зрозумтим тому, хто слухае. Бтьше того, сама думка породжуеться рiзними потребами людини. Ось чому за кожною думкою сто'Тть мотив, який i е первинною шстан^ею в породженнi мовлення.
Отож перш шж виголосити думку, людина спочатку «запаковуе» Т'Т у внутршню мову, а потiм виражае словами, вербалiзyе. Той, хто слухае, розшифровуе значення ^в, осягаючи таким чином смисл вербального повщомлення. Трyднощi виникають у зв'язку з неадекватним розумшням шформаци. Основна проблема, яка закладена в нерозумшш, пов'язана з особливостями мислення рецитента, адже партнер зi сшлкування розyмiе все по-своему, а не так, як сказав вщправник шформаци. Найчаспше лопчний бар'ер виникае в партнерiв з неоднаковим видом мислення. Примiром, у одного - абстрактно-лопчне, а в шшого -наочно-образне.
Лопчний бар'ер може виникнути на рiвнi операцшно'Т дiяльностi людей. Вщомо, що такi операцiТ' мислення, як порiвняння, аналiз, синтез, узагальнення, абстрагування, використовуються людьми з рiзним ступенем глибини. Тобто поки один заглиблюеться в розгорнутий аналiз проблеми, шший, зiбравши поверхневу шформацш, вже мае готову вщповщь.
Залежно вiд того, ям форми мислення превалюють в штелек^ кожного з партнерiв, вони також сшлкуються на рiвнi розумшня чи нерозумшня, тобто й тут мае мюце лопчний бар'ер.
Звичайно, логiчний бар'ер може виникнути кожного разу, коли партнери рiзняться особливостями розумовоТ дiяльностi й не вважають за потрiбне враховувати специфiку один одного. Подолати логчний бар'ер, як вважають спецалюти, можна тiльки одним шляхом: «йти вiд партнера», тобто намагатися зрозум^и те, як вiн викладае своТ думки й у чому полягають розбiжностi.
Фонетичний бар'ер, тобто перешкода, яка створюеться особливостями мови того, хто говорить, виникае тодi, коли учасники комушкативного процесу розмовляють рiзними мовами й дiалектами, мають суттевi дефекти мови та дикцiТ, перекручену граматичну побудову висловлювань. Цей бар'ер можуть породити також невиразне мовлення, зловживання великою клькстю звукiв-паразитiв, мова-скоромовка або дуже голосна розмова [1].
Семантичний бар'ер виникае через вщсутнють зб^у в системах значень партнерiв з комужкаци -тезаурусах, тобто лшгвютичного словника мови, з повною смисловою iнформацiею. 1ншими словами, вш мае мiсце тодi, коли партнери користуються одними й тими ж знаками (i словами також) для позначення абсолютно рiзних речей. Семантичний бар'ер - це, по-перше, проблема жаргонв i сленгв, по-друге, вш викликаеться обмеженим лексиконом у одного з спврозмовникв, по-трете, його причинами можуть бути соцальн, культуры, психолотж, нацюнальж, релiгiйнi, професiйнi, груповi та iншi особливостi спiлкування.
Семантичнi бар'ери можуть створювати комунiкативнi проблеми для компанй, що дiють у транснацюнальному середовищi. Наприклад, фiрма General Motors, випустивши на латиноамериканський ринок модель Chevy Nova, не отримала очкуваного рiвня збуту, оскiльки, слово «нова» юпанською означае «вона не Тде».
Водночас, з того, що кожна людина мае неповторний досвщ, осв^у, свое коло спiлкування, а отже, i неповторний тезаурус, зовам не обов'язково робити висновок, що взаеморозумшня неможливе. Щоб подолати семантичний бар'ер, необхщно збагнути особливостi iншоТ людини й використовувати в розмовi з нею зрозумту для неТ лексику. При цьому слова, що мають рiзне значення, варто пояснювати: в якому сми^ ви вживаете те чи шше слово. Необхiдно також пам'ятати про те, що мовн норми, специфка нашоТ мови мають змшюватися залежно вiд того, до кого спрямоване повщомлення.
Стилiстичний бар'ер виникае в разi невiдповiдностi стилю мови комункатора й ситуаци спткування або стилю мови й актуального психолоМчного стану реципiента. Примiром, партнер може не сприйняти критичного зауваження спврозмовника, тому що воно було виголошене в панбратсьш манерi. Тобто стиль може бути недоречним, занадто важким, не вщповщати комункативнш ситуаци i намiрам партнера. Якщо комункатор використовуе мовнi звороти: «Вам потрiбно», «Ви зобов'язанi», «Ти повинен» й подiбнi, у реципiента виникае явний чи прихований супротив. Такому стилю, який мае примусовий характер, протистоТть шша фiлософiя стосункiв, котру називають парадигмою можливого: «Можливо», «Бажано, щоб ви», «Ви можете» та ш. [1].
Сучасн дослiдники проблем комужкаци радять дотримуватися двох основних прийомiв структурування шформаци (йдеться передусiм про дтову сферу): правила рамки i правила ланцюга.
Сутнють правила рамки полягае в тому, що початок i кнець (цл намiри, перспективи, результати й висновки) будь-якоТ розмови слщ чiтко окреслювати, адже вони в шформацмному рядi запам'ятовуються краще.
Правило ланцюга визначае «внутршне» структурування комункативного процесу. Йдеться про те, що необхщна для аналiзу проблеми шформаця мае утворювати ланцюг, в якому повщомлення поеднан за певними ознаками. Дуже важливою е й послщовнють викладу всiеТ iнформацiТ в цтому. Отож стилiстичний бар'ер мiж партнерами за таких умов породжуе неправильна органiзацiя повiдомлення. Вважаеться, що повщомлення сприймаеться краще, якщо воно побудоване таким чином:
- вщ уваги до штересу;
- вщ штересу до основних положень;
- вщ основних положень до заперечень i запитань;
- вщповд висновки, резюмування [1].
Стилютичний бар'ер може виникнути й за умови, коли форма комуткаци та ТТ змют не вщповщають одне одному. Примiром, запросили на розмову, а замють дiалогу був одностороннiй монолог, що викликае у спврозмовника не лише незадоволення, а й нерозумшня самоТ iнформацiТ, позаяк негативнi емоцiТ, як не дають змоги ефективно слухати, заважають зосередитися i сприймати почуте. Стилютичний бар'ер виникае й тод^ коли шформаця передаеться науково-канцелярським стилем, який зрозум^ший пщ час читання й утруднений у слуховому сприйнятт.
Обмежувачем ефективностi обмiну iнформацiТ мiж спiврозмовниками може бути вiдсутнiсть зворотного зв'язку з приводу надiсланого вщправником повiдомлення. Зворотнiй зв'язок важливий, оскльки дае можливiсть установити, чи дшсно повiдомлення, отримане одержувачем, витлумачене в тому розумшт, який в нього заклали.
Ефективна комунiкацiя залежить не лише вщ того, наскльки точно й ефективно вiдправник вмiе передавати iнформацiю, а й вщ того, наскiльки вiн вмiе сприймати повщомлення. Нажаль, у розумшт бтьшосп слухати - означае лише можливють давати спврозмовнику висловитися. Проте, процес сприйняття е набагато склад^шим i мае вщповщати певним умовам:
- облиште говорити - неможливо слухати, говорячи;
- допомож^ь спврозмовнику почувати себе вть^ше;
- покажiть йому, що ви готовi слухати;
- усуньте фактори, що роздратовують - не малюйте, не стукайте по столу, не перекладайте папери тощо;
- намагайтеся вщчути проблеми спiврозмовника;
- будьте терплячим - не економте час, не переривайте сшврозмовника;
- стримуйте невдоволення - розлючена людина надаe словам невiрного змюту;
- не допускайте суперечок або критики - це примyшye сшврозмовника зайняти захисну позицю Не сперечайтеся. Перемагаючи в суперечц - ви програeте;
- ставте питання - показуючи тим самим, що ви слyхаeте [4].
Змют повщомлень може втратити початкове значення й в процес горизонтального чи вертикального руху шформаци всередиш оргашзаци. Осктьки повщомлення, що вщправляються, можуть швелюватися через рiзнi статуси рiвнiв органiзацiï. Так, топ-менеджери мають вищий статус, тому виникаe тенденцiя надавати Тм лише позитивну iнформацiю, що може призвести до прагнення пщлеглих не шформувати керiвника про потенцшну чи iснyючy проблему. Hатомiсть пщлегт, маючи бажання отримати схвалення вщ керiвника, можуть повiдомляти йому лише те, що вш хоче почути [4].
Висновки. Загалом, слiд зазначити, що оперативне освоeння збору, обробки та ефективного використання шформаци постаe стратепчним завданням yправлiнськоï дiяльностi. Вщ його вирiшення залежить швидкiсть винайдення та актуальнють прийняття i реалiзацiï yправлiнських рiшень. Широке використання шформацшних технологiй радикально вплинуло на оргашзацш комyнiкацiйних процесiв в сучасному сусптьствк встановлення зв'язкiв стало простiше, обмш iнформацieю набув практично миттeвого характеру, знизилась залежнють вiд мiсця знаходження комушкан^в, з'явились новi способи комушкацш, як максимально наблизили дистанцiйне спткування до безпосереднього.
Список використаних джерел
1. Бар'ери комункацУ- [Електроннийресурс]. Режим доступу: http://readbookz.com/book/174/5625.html
2. Варенко В.М. 1нформацйно-аналтична д'яльн'сть: Навч. посбник. / В.М. Варенко - К.: Унверситет «УкраУна», 2013. - 416 c.
3. Дикань Н.В. Менеджмент: навч. посбник/Н.В. Дикань, I.I. Борисенко. - К.: Знання, 2008. - 389 с.
4. Комун'кацУУ в органзацях: процес, типи, зв'язки, бар'ери. - [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://osvita.ua/vnz/reports/management/15040/
5. Нечаюк Л.1., Телеш Н.О. Готельно-ресторанний б/'знес: менеджмент. Навчальний посiбник. - К.: Центр навчальноУлтератури, 2003. - 348 с.
6. Ситдикова 1.В. Новi парадигми досл'джень письмовоУ комун'кацп - [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://philology.knu.ua/files/library/movni_i_konceptualni/46-4/3.pdf
7. Турiянська М. М. Комун'кацп в системi управлння знаннями / М. Турiянська // Вюник економ'чноУ науки УкраУни. - 2011. - № 2. - С.194-196.
8. Яшенкова О.В. Основи теорУ мовноУ комун'кацУУ: навч. посб. / О.В. Яшенкова. - К.: ВЦ «Академ'я», 2010. - 312 с.
References
1. Bar'jery komunikacii' [Barriers of communication]: http://readbookz.com/book/174/5625.html
2. Varenko V.M. Informacijno-analitychna dijal'nist' [Research and information activity]: Navch. posibnyk. K.: Universytet «Ukrai'na», 2013. - 416 c.
3. Dykan' N.V., Borysenko I.I. Menedzhment [Management]: navch. posibnyk. K.: Znannja, 2008. - 389 s.
4. Komunikacii' v organizacijah: proces, typy, zv'jazky, bar'jery. [Communications in organizations: process, types, copulas, barriers]: http://osvita.ua/vnz/reports/management/15040/
5. Nechajuk L.I., Telesh N.O. Gotel'no-restorannyj biznes: menedzhment. [Hotel-restaurant business: management] Navchal'nyj posibnyk. K.: Centr navchal'noi' literatury, 2003. - 348 s.
6. Sytdykova I.V. Novi paradygmy doslidzhen' pys'movoi' komunikacii' [New paradigms of researches of writing communication]: http://philology.knu.ua/files/library/movni_i_konceptualni/46-4/3.pdf
7. Turijans'ka M. M. Komunikacii' v systemi upravlinnja znannjamy [Communications are in control system by knowledge] //Visnyk ekonomichnoi' nauky Ukrai'ny. - 2011. - №2. - S.194-196.
8. Jashenkova O.V. Osnovy teorii' movnoi' komunikacii' [Bases oftheory of language communication]: navch. posib. K.: VC «Akademija», 2010. - 312 s.
ДАН1 ПРО АВТОР1В
Зленко Алла Микола!вна, кандидат юторичних наук, доцент кафедри документознавства e-mail: zlenko.am@mail.ru
1сайкша Олена Дмитрiвна, кандидат юторичних наук, доцент кафедри документознавства e-mail: isaykinaoB@mail.ru
ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ iменi Григорiя Сковороди» ДАННЫЕОБ АВТОРАХ
Зленко Алла Николаевна, кандидат исторических наук, доцент кафедры документоведения e-mail: zlenko.am@mail.ru
Исайкина Елена Дмитриевна, кандидат исторических наук, доцент кафедры документоведения
e-mail: isavkina08@mail.ru
ГВУЗ «Переяслав-Хмельницкий ГПУ имени Григория Сковороды» DATA ABOUT AUTHORS
Zlenko Alla Mykolaivna, Candidate of Historical Sciences, Associate Professor of Department of Documentation e-mail: zlenko.am@mail.ru
Isaykina Elena Dmitrivna, Candidate of Historical Sciences, Associate Professor of Department of Documentation e-mail: isavkina08@mail.ru
Pereyaslav-Khmenytsky Hryhoriy Skovoroda Pedagogical University
УДК:659:339.13
МОДЕЛЮВАННЯ ЯК МЕТОД ОБЛ1КОВОГО СИНТЕЗУ I АНАЛ1ЗУ ЕКОНОММНОТ ЕФЕКТИВНОСТ1 ВИКОРИСТАННЯ РЕСУРС1В
Лисецький А.С., Бурлаков О.О., Чабан Г.В.
Предмет роботи: моделювання господарських процесв засобами нформацйних систем в умовах посилення вимог до якостi роботи сльськогосподарських пiдприeмств, фермерських господарств i кооператив в
Мета: розробити та обгрунтувати методику облку (синтезу iнформацi'l) та аналзу економ'чно)' ефективност господарських систем з використанням нормативного методу.
Методолог'т: використано iнструменти балансовой' методологи бухгалтерского облку та економко-математичного моделювання.
Результати роботи: розроблено та обгрунтовано модель «ресурс - продукт» як iнструмент аналзу економ'чно)' ефективностi господарських систем.
Галузь застосування результатie: управлння господарськими системами у галузi сльського господарства фермерства.
Висновки: Запропоновано модел! синтезу господарських операцш i аналзу ефективнот господарських систем.
Ключовi слова: моделювання, облк, узагальнення, синтез, анал1з, ефективнсть.
МОДЕЛИРОВАНИЕ КАК МЕТОД УЧЕТНОГО СИНТЕЗА И АНАЛИЗА ЭКОНОМИЧЕСКОЙ ЭФЕКТИВНОСТИ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ РЕСУРСОВ
Лисецкий А.С., Бурлаков А.А., Чабан Г.В.
Предмет работы: моделирование хозяйственных процессов средствами информационных систем в условиях ужесточения требований к качеству работы сельскохозяйственных предприятий, фермерских хозяйств и кооперативов
Цель: разработать и обосновать методику учета (синтеза информации) и анализа экономической эффективности хозяйственных систем с использованием нормативного метода.
Методология: использовано инструменты балансовой методологии бухгалтерского учета и экономико-математического моделирования.
Результаты работы: разработана и обоснована модель «ресурс - продукт» как инструмент анализа экономической эффективности хозяйственной систем.
Область применения результатов: управление хозяйственными системами в области сельского хозяйства и фермерства.
Выводы: Предложены модели синтеза хозяйственных операций и анализа эффективности хозяйственных систем.
Ключевые слова: моделирование, учет, обобщение, синтез, анализ, эффективность.
MODELING AS A METHOD OF ACCOUNTING SYNTHESIS AND ANALYSIS OF ECONOMIC EFFICIENCY OF RESOURCE USE
Lisieckyi A.S., Burlakov O.O., Chaban G.V.
Subject of work: modeling business processes by means of information systems in terms of enhancing the quality requirements of the enterprises, farms and cooperatives
© Лисецький А.С., Бурлаков О.О., Чабан Г.В., 2016 Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 31/1
63
