Модель інформаційно-комунікативного впливу суб’єктів забезпечення національної безпеки на джерело загроз Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

Модель шформацшно-комушкативного впливу суб'еклв забезпечення нацюнальноТ безпеки на джерело загроз

The Model of Informational and Communicative Influence of the Subjects of Ensuring National Security on the Source of Threats

Олександр Комаров 1, Леонтш Чистоклетов 2, Валерiй Шишко 3, Олександра Хитра 3, Катерина Костовська 3

Oleksandr Komisarov, Leontii Chystokletov, Valerii Shyshko, Oleksandra Khytra, Kateryna Kostovska

1 National Academy of the National Guard of Ukraine 7 Oborony Kyieva Street, Kyiv, 03179, Ukraine

2 Lviv Polytechnic National University

12 Stepana Bandery Street, Lviv, 79013, Ukraine

3 Lviv State University of Internal Affairs

26 Horodotska Street, Lviv, 79007, Ukraine

DOI: 10.22178/pos.42-3

JEL Classification: K19

Received 25.12.2018 Accepted 25.01.2019 Published online 31.01.2019

Corresponding Author:

Leontii Chystokletov chystokletov.leontii@tutanota.de

Анотащя. Метою статт e дослгдження та розробка основних пiдходiв для формування моделi шформацшно-комунгкативного впливу суб'ектгв

забезпечення нацюнальноТ безпеки в сучасних державах на джерело загроз (пгд час реагування на кризовi та надзвичайнг ситуацГТ).

На основг аналгзу лгтературних джерел з'ясовано, що характеристика шформацшно-комушкативноТ моделг як впливу суб'ектгв забезпечення нацгональноТ безпеки на джерело загроз передбачае видглення ТТ специфгчних рис, а саме: 1) наявнгсть спгльного комунгкативного простору; 2) активнгсть учасникгв комунгкацшного процесу як суб'ектгв взаемного гнформування, спрямовуючи гнформацгю, один учасник спглкування передбачае активнгсть гншого, який також мае оргентуватися на мотиви, цглг, установки свого партнера, вгдповгдно аналгзувати Тх; 3) активнгсть суб'ектгв комунгкацгТ передбачае неформальний «рух гнформацгт», а активний обмгн нею; 4) у процесг комунгкацгТ вгдбуваеться взаеморозумгння (непорозумгння), яке досягаеться наявнгстю зворотного зв'язку, а також значущгстю гнформацгт за умови, що гнформацгя не просто прийнята, а й осмислена; 5) характер обмгну гнформацгею визначаеться можливгстю взаемного впливу партнергв за допомогою системи знакгв; 6) ефективнгсть комунгкацгТ вимгрюеться тим, наскгльки значущим е взаемний вплив партнергв; 7) комунгкативний вплив можливий лише за умови, що гндивгд, який спрямовуе гнформацгю (комунгкатор), та гндивгд, який ТТ приймае (реципгент), мають едину або подгбну систему кодифгкацгТ г декодифгкаци; 8) учасники комунгкацгТ повиннг гдентично розумгти ситуацгю дгалогу (спглкування, переговоргв); 9) пгд час обмгну гнформацгею можуть виникнути комунгкативнг бар'ери тощо.

Встановлено, що пгд гнформацгйно-комунгкативним впливом суб'ектгв забезпечення нацгональноТ безпеки на джерело загроз слгд розумгти вплив мангпулятивного характеру, не тгльки пгд час спглкування, а навгть на вгдстанг (спецодяг, спецзасоби, жести, мгмгка, пози тощо), завдяки якому можливо спрогнозувати дм злочинця, також подальшг змгни в його можливих поведгнкових проявах з метою попередження та припинення протиправних дгй, де обов'язковим е врахування якостей, якг набувають позитивних або негативних проявгв.

Ключовi слова: суб'ект забезпечення; гнформацгйно-комунгкативний вплив; нацгональна безпека; джерело загроз; надзвичайнг ситуацгТ.

© 2019 The Authors. This article is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 License L©-i£—1

Abstract. The purpose of the article is to study and develop the main approaches to forming the model of informational and communicative influence of the subjects of ensuring national security in modern states on the source of threats (in response to crisis and emergency situations). On the basis of analysis of literary sources it was determined that the characteristics of the informational and communicative model as the influence of the subjects of ensuring national security on the source of threats presupposes defining its specific features, namely: 1) the existence of the common communicative space; 2) the activity of participants of communication process as subjects of mutual information process, sending information, one participant of communication involves the activity of another, who should also be guided by the motives, goals, intentions of his partner and analyze them appropriately; 3) the activity of the subjects of communication involves an informal "movement of information", and an active exchange of it; 4) in the process of communication there can be mutual understanding (misunderstanding), which is achieved by the presence of feedback, as well as by the importance of information, provided that the information is not simply received, but also comprehended; 5) the nature of the exchange of information is determined by the possibility of the mutual influence of partners through the system of signs; 6) the effectiveness of communication is measured by the importance of the mutual influence of partners; 7) communicative influence is possible only if the person , sending information (communicator) and the person receiving it (the recipient) have a common or similar system of codification and decoding; 8) communication participants should identically understand the situation of dialogue (communication, negotiations; 9) communicative barriers may occur during the information exchange.

It was established that informational and communicative influence of the subjects of ensuring national security on the source of threats should be understood as the influence of manipulative nature, not only during communication, but even at distance (overalls, special means, gestures, facial expressions, poses, etc.), due to which it is possible to predict the actions of the offender, as well as further changes in his possible behavioral manifestations in order to prevent and stop illegal actions, where it is obligatory to take into account the qualities which can acquire positive or negative manifestations.

Keywords: the subject of security; informational and communicative influence; national security; source of threats; emergency.

ВСТУП

Враховуючи те, що персонал сил охорони правопорядку в Укра'!ш виконуе широке коло завдань (стратепчних, тактичних, оператив-них), беруть участь у рiзноманiтних спеща-льних операщях та в шших заходах. Тут основною метою е надання пращвникам пщроздй лiв сил охорони правопорядку нових знань, алгоритмiв i дiевих (ефективних, результати-вних) методiв (спещальних прийомiв та спо-собiв) оргашзацп службово-бойово! дiяльнос-т за допомогою комушкацшного впливу на правопорушнигав при виконанш певних (конкретних) службово-бойових завдань.

В контекст цього з'ясовано, що одним iз обов'язкових (ключових) компонентв (скла-дових) психолопчно! структури юридично! дiяльностi (за поданою проблемою) е комуш-кащя - професшне стлкування. Досягнення

мети неможливе без попереднього (безпосе-реднього, опосередкованого) впливу одше! особи на шшу, включаючи при цьому складну комушкативну дiяльнiсть.

Аналiз останшх дослщжень i публжацш [17, 5, 3, 15, 18, 24, 23, 4, 12] свщчить про те, що нау-ковщ по^зному до визначення змтту по-няття (категорп) «комушкащя», яке мае по-двшне значення (тлумачення): 1) «шляхи сполучення, засоби зв'язку»; 2) «обмш шфор-мащею, стлкування» [5, с. 562]. Водночас, у пращ [17] зазначено, що тд комушкащею слщ розумгги: 1) безпосереднш (прямий) акт спiлкування (обмш шформащею, й змiстом), локацiю мiж двома i бiльше особами, i яка по-будована на взаеморозумшш; 2) способи, за допомогою яких шдивщ (людина) вибудовуе в^дносини з шшими особами (людьми) та ус-в^домлюе i розумiе почуття та думки шших.

Звщси очевидно, що тут мова йде про взае-модш певних (окремих) оаб (людей), груп людей, д1яльшсть яких координуеться (свй домо або спонтанно) для досягнення певно! (конкретно!) мети або щлей, соц1альних ш-ститут1в, сусшльства загалом. В цьому контекст! на особливу увагу заслуговуе наукова праця [3], у якш В. Бебик стверджуе, що будь-яка комушкащя передбачае передачу шфор-мацй (сукупн1сть повщомлень, як1 вщобра-жають конкретний б1к явища, поди тощо), а тому i визначае (формуе) вщносини та, як на-слщок, взаемовщносини мiж суб'ектами, якi перебувають у процесi комунiкацiй ^жосо-бових, оргашзацшних [15, с. 95]).

У свою чергу, у пращ В. Москаленко зазначе-но, що «Комушкащя (вщ лат. communication -повщомлення, передача) - це передача шфо-рмацй вщ одше! системи до шшо! через посе-редництво спещальних матерiальних носйв, сигналiв. ... Комушкащя мiж людьми вщбува-еться у формi спiлкування як обмiн цШсними знаковими утвореннями (повщомленнями), в яких вщображено знання, думки, ще!, щншсш ставлення, емоцiйнi стани, програми дiяльно-стi сторiн, що стлкуються» [18, с. 403]. У цьому ж аспект Ж. Вандрiес наполягае, що «... людина говорить не тыьки для того, щоб ви-словити думку. Людина говорить також, щоб подiяти на iнших ...» [24, с. 147; 23].

Вивчення характеристик та взаемодй i взае-мозалежностi певних чинникiв (факторiв), що обумовлюють i/або обмежують комунiкацiю, «... дозволяе з'ясувати найпотаемшше - й ме-ханiзм, спосiб функцiонування i засоби впли-ву на сустльство та iндивiдiв» [26, с. 101].

Тому метою cmammi е дослщження та розро-бка основних пiдходiв для формування моде-лi шформацшно-комушкативного впливу суб'ектiв забезпечення нащонально! безпеки в сучасних державах на джерело загроз (тд час реагування на кризовi та надзвичайнi си-туацй).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ

В умовах людсько! комунiкацii можуть вини-кати певш специфiчнi комунiкативнi бар'ери (перепони), яю мають (носять) переважно соцiальний i/або психолопчний характер [4; 12].

Так, виходячи iз результатiв аналiзу науково! працi Б. Паригiна, можна стверджувати, що

комунiкативний бар'ер - це частковий прояв психолопчного бар'ера, що дiе в межах люд-сько! комунiкацii та виконуе функцiю «фыьт-ра iнформацii» як у процеа взаемодй iндивiда iз зовнiшнiм середовищем, так i в мiжособис-ткнш взаемодй [20, с. 31-34]. Водночас з'ясовано, що з'ясовано, що до основних ко-мушкативних бар'ерiв (перепон) на шляху мiжособових комунiкацiй в(дносять [15, с. 95]:

1) неповне сприйняття (або несприйняття) шформацй особою i/або вщсутшсть загаль-ного розумiння ситуацй; 2) семантичш

бар'ери, тобто перепони, викликаш нерозу-мiнням способiв використання ^в та слове-сних знакiв; 3) невербальш перепони, якi ви-никають в процеа використання несловес-них (невербальних) знаюв: погляд, вираз об-личчя тощо; 4) поганий зворотнш зв'язок в комунiкацiйному процесi.

Поряд з тим, повертаючись до змшту поняття (категорй) «комунiкацiя», необх(дно також вщмггити, що у теорй комушкацй представлено рiзноманiтнi моделi комушкацшного процесу.

У працi [9] зазначено, що сьогодш найбiльшо-го поширення набула лiнiйна модель комунi-кацй (комунiкацiйного процесу) Г. Лассуелла (1948 р.), яка включае такi 5 елемешпв (iз змi-стовим наповненням): 1) комушкатор (хто передае повщомлення); 2) змшт комунiкацй (що передаеться); 3) засоби комушкацй (як здшснюеться передача); 4) аудиторiя (кому направлено повщомлення); 5) ефекти впливу (з яким ефектом).

З'ясовано, що характеристика шформацшно-комушкативно! моделi як впливу суб'ектiв забезпечення нащонально! безпеки на джерело загроз передбачае видыення й специфi-чних рис, а саме [19]: 1) наявшсть стльного комунiкативного простору; 2) актившсть учасникiв комунiкацiйного процесу як суб'ек^в взаемного iнформування, спрямо-вуючи шформащю, один учасник спiлкування передбачае актившсть шшого, який також мае орiентуватися на мотиви, цiлi, установки свого партнера, вщповщно аналiзувати !х; 3) активнiсть суб'ектiв комунiкацй передбачае неформальний «рух iнформацй», а активний обмш нею; 4) у процеа комушкацй вщбува-еться взаеморозумiння (непорозумшня), яке досягаеться наявнiстю зворотного зв'язку, а також значуш)стю iнформацii за умови, що шформащя не просто прийнята, а й осмисле-

на; 5) характер обмшу шформащею визнача-еться можливктю взаемного впливу партне-piB за допомогою системи знак1в; 6) ефектив-н1сть комушкацп вимipюеться тим, насюльки значущим е взаемний вплив паpтнеpiв; 7) комунiкативний вплив можливий лише за умови, що iндивiд, який спрямовуе шформа-цiю (комунiкатоp), та шдивщ, який !! приймае (рецитент), мають едину або подiбну систему кодифжацп i декодифжацп; 8) учасники комушкацп повиннi Идентично розумгги си-туацiю дiалогу (спiлкування, пеpеговоpiв); 9) пщ час обмiну шформащею можуть виникну-ти комунiкативнi бар'ери тощо [19] (Л. Е. Ор-бан-Лембрик).

Звiдси очевидно, що оргашзащя ефективно! дiяльностi та взаемодп оаб (людей) передба-чае необхщшсть ефективно! комушкацп, встановлення взаемозв'язк1в, координацп сшльно! д1яльност1 через вербальн1 та невер-бальн1 аспекти сп1лкування [14]. Водночас у пращ Т. Винокур зазначено, що вченими встановлено, що за допомогою мови (вербального стлкування) люди передають не бй льше 35 % шформацп' сво!м сп1врозмовникам [25]. Поряд з тим, О. Курило та I. Розман стве-рджують, що: 1) сьогодн1 невербальш засоби комун1кацй все част1ше стають предметом соц1ол1нгв1стичних досл1джень; 2) не шнуе едино! комплексно! думки щодо складу неве-рбальних компонент1в стлкування, !х класи-ф1кац1я створюеться на основ! р1зних параме-тр1в (або критерп'в); 3) комун1кативними не-вербальними компонентами комушкацп е так1 засоби, яка праксодичш, таксичн1, юне-тичш та проксем1чн1 [11].

Одн1ею з характерних особливостей комуш-кац1йного процесу суб'ект1в забезпечення нащонально! безпеки е те, що в1н реал1зуеться не т1льки в тепер1шньому час1, а й значною м1рою зор1ентований на перспективу. Це не т!льки процес обм1ну конкретною (повною, частковою; разовою, перюдичною, довго-строковою) шформащею, чи «взаемод1я зараз», вона визначае певне ставлення до особи (ос1б) на довготривалий перюд часу. З ураху-ванням тепер1шнього (чи минулого) ставлення вщбуваеться комплексне i об'ективне оц1нювання конкретно! поведшки, повщом-люваних факт1в та доказ1в.

Проблема комун1кативних зв'язк1в мае до-сить вагоме значення для здшснення правоо-хоронних та правозастосовних функцш

суб'ектами забезпечення нащонально! безпеки. Без розумшня в1дносин, що складаються на р1зних етапах впливу суб'ект1в забезпечення нащонально! безпеки на джерело за-гроз, не можна також достатньо обГрунтова-но анал1зувати весь процес взаемодп та конк-ретн1 д!! по встановленню об'ективно! 1стини, шляхи i засоби ресощал1зацп правопорушни-к1в (злочинц1в) та виршувати 1нш1 певнi кон-кpетнi завдання правосуддя.

Комунiкативний процес завжди е взаемовп-ливом, взаемодiею людей, причому стосовно забезпечення нащонально! безпеки йому притаманний високий piвень регламентацп та контролю. Вщносини регламентуються таким чином, щоб забезпечувався в основному одностороннш психолог1чний вплив (в1д суб'екта д1яльност1 до !! об'екта), щоб захис-тити суб'ектiв забезпечення нащонально! безпеки вщ спроб тиску, шантажу та прово-кацiй з боку защкавлених ос16. Ц1й метi слу-гують певнi пpоцесуальнi норми, надаш пра-цiвникам владнi повноваження та професш-но-психологiчна подготовка, спрямована на формування необхщних властивостей i якос-тей. З урахуванням зазначеного, процес ко-мушкативно! взаемодп повинен св1домо ре-гулюватися в односторонньому порядку, що не виключае, а навпаки, передбачае накопи-чення професшного досвщу, збагачення по-зитивних якостей осо6истост1 фахiвця в результат спiлкування з особами - ноаями не-гативних якостей, тзнання негативних аспе-кт1в життя [11].

Слщ враховувати, що в професшному стлку-ваннi вщбуваеться не тыьки вивчення пев-ною посадовою особою об'екта, а й останнш дуже уважно слщкуе за поведiнкою пращв-ника (особливо це стосуеться пщозрюваних i/або звинувачуваних), а 1нколи й спещально збирае iнфоpмацiю про нього. С^циф1чний стан цих ос16, специфiчнi ц1л1 та умови стл-кування, наявшсть визначених процесуально чи непроцесуально форм спiлкування - все це неминуче призводить до певного загострено-го сприйняття шформацп i може породжува-ти вщповщний (конкретний) стиль i тактику взаемодп, що виявляеться в конфлжтнос-т1 [11].

Практичний досвщ i власнi дослiдження свщ-чать про те, що комушкативний потенцiал суб'ектiв забезпечення нащонально! безпеки нередко знаходяться на низькому р1вш. До-

сить часто суб'ект забезпечення нащонально! безпеки не вм1е попередити конфлжтну си-туац1ю, виршити конфл1кт, не здатний до конструктивного д1алогу (переговорГв) як i3 громадянами, так iз правопорушниками, не може грамотно та лакошчно висловити свою думку при прийнятт рiшення. Все це негативно впливае на ефектившсть виконання слу-жбово-бойових завдань.

Знання закономiрностей спiлкування, а та-кож розвиток умiнь та здiбностей комушкацп дуже важливi для здшснення професшно! дь яльностi суб'ектiв забезпечення нащонально! безпеки. Досягнення успiшних результат яко! можливе лише при дотримання певних умов, до яких належить активне залучення стльниюв до дiяльностi, налагодження взае-модп та взаеморозумшня мiж й учасниками.

Для чГткого прогнозування ситуацп мГжосо-бистГсного сприймання, суб'ектам забезпечення нащонально! безпеки слГд приймати до уваги кнування ряду «ефектГв», що виника-ють при сприйняттГ особами (людьми) один одного. У юридичш психологи дослщжеш 3 з них, а саме [2]:

1) ефект ореолу - формування специфГчно! установки через спрямоване приписування тому, хто сприймаеться певних якостей;

2) ефект первинносп - полягае в тому, що ш-формащя отримана рашше мае бГльше зна-чення, нГж та, що поступае через деякий час;

3) ефект (стереотипГзацГя) - появляеться як прагнення будувати загальш висновки на ба-зГ обмежено! шформаци, незначного минуло-го досвГду. СтереотипГзацГя призводить до спрощеного процесу пГзнання шшо! людини, до виникнення упередженостГ.

Отже, для суб'екта забезпечення нащонально! безпеки дуже важливо на первинних стадГях взаемоди володГти ГнформацГею вГдносно особи (людини), яку затримують. Це в першу чергу, допоможе з точшстю i ефективнГстю обрати правильну тактику взаемоди, що дозволить досягнути позитивних (бажаних, очГкуваних) результатГв впливу.

Таким чином, високий професюналГзм суб'ектГв забезпечення нащонально! безпеки неможливий без формування високого кому-нГкативного потенщалу. Позитивне ставлен-ня до оаб (людей), майстернГсть говорити, налагодження та пщтримання контактГв,

умГння привернути та утримати увагу, безпе-решкодно долати бар'ери спГлкування та ви-ршувати конфлГктнГ ситуацп, ефективно впливати на правопорушниюв з метою бажаних змш поведГнки, допоможуть бГльш ефективно здшснювати сво! функцГональнГ обо-в'язки щодо захисту законних штереав сус-пГльства та держави вГд протиправних пося-гань. Для того, щоб покращити сво! комушка-тивш можливостГ суб'екту забезпечення на-щонально! безпеки необхГдно навчитись ба-чити тГ елементи, з яких складаеться спГлкування, розумГти його закономГрностГ вмГти управляти процесом спГлкуванням як единим цГлеспрямованим комплексом впливу на шшу особу. ЧГтка послщовшсть та злагоджешсть аспектГв комушкацп, знання та вдале воло-дГння технГкою спГлкування на високому рГв-нГ, вмГння використовувати його закономГр-ностГ значно пщвищить ефективнГсть кому-нГкативного впливу на правопорушника, пГд час виконання службово-бойових завдань.

Важливим у дГяльностГ суб'ектГв забезпечен-ня нацГонально! безпеки е метод переконан-ня, який являе собою засГб впливу на свГдо-мГсть та поведшку людей, комплекс вихов-них, пояснювальних та заохочувальних захо-дГв, якГ здГйснюються з метою пГдвищення свГдомостГ, органГзованостГ та дисциплГнова-ностГ, сумлшного дотримання громадянами всГх правових норм.

Саме до компетенцГ! суб'ектГв забезпечення нацГонально! безпеки входить охоронна фун-кщя, а об'ектами охорони е закон, право, свобода та Гнтереси громадян, Гнтереси суспГльс-тва й держави в цГлому. Ненасильницьке усу-нення конфлГктних ситуацГй - магГстральний напрям роботи суб'ектГв забезпечення нацГо-нально! безпеки. При цьому враховуеться, що !х професГйна дГяльнГсть здГйснюеться, як правило, разом з проблемними та екстрема-льними умовами в ситуацГ! конфлГктно! взае-модп з особами, як порушують закон, !х ото-ченням, рГзними верствами населення, яке проявляе занепокоення у зв'язку зГ зростан-ням злочинностГ. Це викликае потребу ви-вчення протиправно! поведГнки як своерГдно! суперечностГ а також досвГду И подолання.

Службово-бойова дГяльнГсть суб'ектГв забез-печення нащонально! безпеки вГдрГзняеться вГд суто службово! дГяльностГ не просто за-стосуванням у разГ необхГдностГ збро!, спеща-льних засобГв Г технГки, а саме можливктю

застосування вшськових метод1в та способ1в при виконанш завдань щодо забезпечення внутрГшньо! безпеки держави. Пщ час вико-нання певних службово-бойових завдань суб'екти забезпечення нащонально! безпеки повинн1 використовувати всю силу закону для захисту 1нтерес1в людини, сусп1льства та держави для забезпечення громадсько! без-пеки, охорони громадського порядку тощо. Загалом службово-бойова дГяльшсть е видом правоохоронно! д1яльност1, яка властива силам (формуванням) внутрГшньо! безпеки держави i полягае у виконанш правоохорон-них завдань переважно через !х службову дГяльшсть (правоохоронними методами), а при загостренш обстановки - i вiйськовими методами.

Тут варто погодитись думкою О. Шмакова та

О. Лавшченка [22] про те, що службово-бойова дiяльнiсть сил охорони правопорядку мае сво! специфiчнi функцГ! та завдання, час та мГсце И здшснення, вщмшшсть вГд бойово! (суто военно!) дГяльностГ Збройних Сил Укра-!ни.

Продовжуючи думку науковцГв [22], доцГльно зазначити, що службово-бойова дГяльшсть суб'ектГв забезпечення нащонально! безпеки суттево вГдрГзняеться вГд Гнших видГв !х дГяльностГ, зокрема оперативно-розшуково! дГяльностГ. Службово-бойова, бойова та опера-тивно-розшукова види дГяльносп повиннГ гармонГйно доповнювати, продовжувати одна одну, однак виходячи з функцш, методГв, засобГв цих видГв дГяльностГ вони мають роз-виватись окремо. Вщповщно до зазначеного вище можна стверджувати, що теорГя служ-бово-бойово! дГяльностГ повинна створюва-тись Г розвиватись комплексно з урахуванням усього спектра суспГльних, военних та технГ-чних наук.

Об'ектами службово-бойового впливу е: 1) порушники громадського порядку Г громад-сько! безпеки; 2) особи, злочинш групи та ор-ганГзованГ злочиннГ формування, що мають намГр здГйснити, здГйснюють чи здГйснили злочини проти основ державно! безпеки Укра!ни та проти громадсько! безпеки; 3) по-рушники правових режимГв надзвичайного чи военного стану [7].

Видами службово-бойово! дГяльностГ е: 1) служба з охорони громадського порядку та забезпечення громадсько! безпеки пГд час проведення масових заходГв; 2) режимно-

карантинна служба; 3) режимно-комендантська служба; 3) вартова служба; 4) конвойна служба; 5) бойовГ дГ!.

Службово-бойовГ завдання складнГ та рГзно-рГднГ НайбГльш складними з них е тГ, що ви-конуються в умовах надзвичайних обставин. Завдання за надзвичайних обставин виника-ють несподГвано у будь-якому регГонГ держа-ви Г вимагають вГд командирГв, штабГв, вшськ термГнового прийняття вГдповГдних рГшень, швидких Г точних дГй пГдроздГлГв, вГйськових нарядГв. Особливу складнГсть складають дГ! при проведеннГ спецГальних заходГв щодо ро-зшуку Г затримання озброених та Гнших зло-чинцГв, якГ становлять пГдвищену суспГльну небезпеку, запобГгання втратам Г пораненню суб'ектГв забезпечення нацГонально! безпеки, а також Гнших оаб пщ час проведення цих за-ходГв.

НеобхГдним для забезпечення суверенГтету Г територГально! цГлГсностГ держави, !! консти-туцГйного ладу, громадсько! безпеки, закон-ностГ та правопорядку, захисту населення у надзвичайних ситуацГях у мирний час та в умовах военного часу е проведення спецГаль-них заходГв (операцГй).

СпецГальний комплекс заходГв (операцГя) - це оперативна режимнГ, бойовГ та шшГ заходи, що здГйснюються за единим планом Г спря-мованГ на розшук Г затримання озброених, Гнших злочинцГв, якГ становлять пГдвищену суспГльну небезпеку.

СпецГальний комплекс заходГв здГйснюеться на основГ законодавства Укра!ни, Гнших нор-мативних актГв, якГ регламентують роботу правоохоронних органГв. Стосовно спецГаль-них операцш, проведення яких здГйснюеться органами та пщроздыами МВС Укра!ни, в самому загальному виглядГ це комплекс пого-джених та взаемозалежних за цГлями, мГсцем Г часом заходГв Г дГй, що здГйснюються органами внутршшх справ за единим планом та на-правлених на захист суспГльних вГдносин вГд протиправних посягань [6, с. 31].

Для усвГдомлення сутностГ, призначення та взаемозв'язку рГзноманГтних спецГальних операцш, що проводяться суб'ектами забез-печення нацГонально! безпеки з метою забез-печення громадського порядку та громадсь-ко! безпеки, припинення правопорушень чи запобГгання !м, лГквГдацГ! стихГйних лих та аномальних явищ, важливого теоретичного

та практичного значення набувае i'x класифй кащя. Р1зномаштш пщходи до класифiкацГi спец1альних операцш зустр1чаються в працях в1тчизняних та заруб1жних вчених. Напри-клад, В. Ашамов, А. Артюх, В. Лаптш, 6. Приходько та шш1 вчен1 [1, с. 4-10; 16, с. 99; 21, с. 7] розподыяють спещальш операцп' за такими критер1ями, а саме: 1) локальш-

операцп, що реагують на надзвичайш ситуа-4ii соц1ально-пол1тичного характеру, прово-дяться силами одного органу; 2) середньома-сштабш-операцп, що реагують на надзвичай-н1 ситуацп' техногенного та природного характеру, проводяться силами деюлькох оргашв;

3) широкомасштабш-операцп, що реагують на надзвичайн1 ситуацп' военного характеру проводяться сп1льно з силами держав близь-кого та далекого заруб1жжя.

Погляди 1нших вчених (I. Томюв, А. Гайдук, В. Гриньков та В. Клачко) быьш спрямоваш на конкретизац1ю спец1альних операцш, що реагують на надзвичайш ситуацп сощально-полпичного, крим1ногенного характеру по: 1) затриманню особливо небезпечних та озбро-ених злочинц1в (дезертир1в); 2) припиненню групово'i непокори i масових заворушень у виправно-трудових установах; 3) знешко-дженню злочинщв, якi захопили заручникiв;

4) лжвщацп диверсiйно-розвiдувальних груп;

5) знешкодженню терориспв, у тому числi тих, яю захопили повiтряне судно; 6) припи-ненню масових порушень громадського порядку [6, с. 4].

Поряд з тим, пщтримуемо думку В. Крикуна [13], що досить цжавими е погляди Л. Калаш-ника, В. Климчука, А. Песяцького, М. Свiрiна та В. Трасковського, яю подыяють операцп', якi проводяться суб'ектами забезпечення на-щонально'i безпеки на 2 групи [13, с. 213214]: 1 група - операцп', що проводяться в по-всякденнш обстановцi (оперативно-

профiлактичнi операцп'); 2 група - операцп, що проводяться в надзвичайних ситуащях (спещальш операцп). Поряд з тим у пращ [13] зазначено, що представлен вище вчеш розрй зняють i^ (тобто операцп) за щлями, масштабом, способом тактичних дш та формами проведення. Тут (тобто в процес розрiзнен-ня) визначають основну ознаку розмежуван-ня зазначених операцiй, якою е iснування або вщсутшсть надзвичайно'i ситуацГi [13].

В цьому контекст з'ясовано, що основними (ключовими) завданнями суб'ектв забезпе-

чення нащонально'i безпеки при здшсненш iнформацiйно-комунiкативного впливу на джерело загроз у межах спещальних операцш е: 1) охорона прав та законних штереав гро-мадян вщ злочинних посягань та шших анти-громадських дiй; 2) постшна готовнiсть до дiй у ситуащях, що ускладнюють оперативну обстановку у рiзних регiонах держави; 3) за-безпечення громадського порядку та безпеки в районах iз складною оперативною обстановкою, при надзвичайному сташ й надзвичайних обставинах, тд час масових та спещальних заходiв; 4) участь у забезпеченш держав-TOi' охорони посадових оаб, здiйснення, за окремим розпорядженням керiвництва, без-посередньо'i фiзично'i охорони посадових оаб та окремих громадян [10].

Виходячи з цього можна зробити висновок, що мета шформацшно-комунжативного

впливу суб'ектв забезпечення нащонально'i безпеки на джерело загроз ствпадае iз метою лжвщацп наслщюв надзвичайних ситуацiй сощально-полггичного, а також техногенного та природного характеру в межах компетен-4i'i суб'ектв забезпечення нащонально'i без-пеки.

Розглянемо випадок як за допомогою кому-нжацп можливо впливати на правопорушни-кiв на прикладi кризових ситуацiй,

пов'язаних iз захопленням та триманням за-ручниюв.

При виникненнi та^' кризово'i ситуацп поса-довi особи, вiдповiдальнi за прийняття рй шень, у зв'язку iз певним нервовим перенап-руженням i/або стресом можуть приймати неправильш рiшення, в результатi яких можуть загинути люди, чи, що рiвносильно не-безпечно, внаслщок розгубленост посадових осiб взагалi перестають прийматися будь-яю рiшення.

В такiй ситуацп варто зазначити, що з метою створення сприятливо'i для виршення проблем обстановки необхщно: 1) прошформу-вати злочинця про свое розумшня проблеми; 2) продемонструвати свою готовшсть взяти участь у вирiшеннi конкретно'i проблеми; 3) будувати дiалог (стлкування) на логiцi та взаемних поступках; 4) продемонструвати свою готовшсть до виконання умов; 5) роби-ти поступки в деяких питаннях, i в той же час не уступати в шших; 6) не вдаватися до захо-дiв примусу та жорсткого тиску; 7) не вступа-

ти 3i злочинцями в конфронтацш,

пред'являючи при цьому ультиматуми тощо.

Тут основна стратепя дiй (що вирiшення проблемно! ситуацп) полягае у вiддiленнi ос-новних вимог злочинщв (терористГв). З цього моменту настае етап тактичних переговорiв, як спрямованi на подготовку до устшного збройного штурму. Поданi переговори по-виннi передбачати такi 3 ключовi аспекти: 1) виграти час, зробивши спочатку незначнi поступки щодо вимог, строк виконання яких заюнчуеться пiсля часу початку штурму; 2) зберГгати атмосферу довiри, обдумуючи 3i злочинцями деталей виконання !хшх вимог, наприклад заправки лiтака i т.п.; 3) не ство-рювати кризово! ситуацп, не вживати тактику тиску i проявляти максимальну гнучкгсть.

Одним Гз способГв спГлкування е ведення пе-реговорГв по телефону - дозволяе вести дГа-лог в атмосферГ особистого контакту. Водно-час провГдний зв'язок е максимально захи-щений i знаходиться в повнш безпецГ. Цей споаб комушкацГ! дозволяе спростити процес переговорГв i вести !х на конфщенцшнш ос-новГ.

ВИСНОВКИ

За результатами проведеного дослщження можна стверджувати, що под шформацшно-комунiкативним впливом суб'ектГв забезпе-чення нащонально! безпеки на джерело за-гроз слгд розумГти вплив манiпулятивного характеру, не тГльки под час спiлкування, а навпъ на вiдстанi (спецодяг, спецзасоби, жести, мГмжа, пози тощо), завдяки якому можли-во спрогнозувати дГ! злочинця, також пода-льшГ змши в його можливих поведГнкових проявах з метою попередження та припи-нення протиправних дш, де обов'язковим е врахування якостей, якГ набувають позитив-них або негативних проявГв.

Велике значення набувае систематичне роз-повсюдження спецГально пщготовлених по-

водомлень Гз застосуванням: техшчних засо-бГв тиражування, шформацГ! (радГо, телеба-чення, преса, водео-, звукозаписи тощо), якГ використовуються з метою впливу на установки, поведшку, думки людей.

СлГд зауважити, що ефекти комушкацГ! мо-жуть бути вщмшними вод очжуваних. Це, зо-крема, водмова вод спГлкування; прояви агре-сГ!; нав'язлива передача вГдомостей, якГ не е достовГрними; Ггнорування передано! Гнфор-мацГ! (свГдоме чи не свГдоме) тощо.

Зазначимо, що то як реагують на шформа-цшно-комушкативний вплив рГзнГ особи, за-лежить вод !х психологГчного стану, та висо-ких професГональних навичок пращвниюв полГцГ!.

Досить часто суб'ект забезпечення нащонально! безпеки не вмГе попередити конфлшт-ну ситуацГю, вирГшити конфлжт, не здатний до конструктивного дГалогу як Гз громадяна-ми, так Гз правопорушниками, не може грамотно та лаконГчно висловити свою думку при прийнятт рГшення. Все це негативно впливае на ефектившсть виконання службо-во-бойових завдань.

Розглянувши один Гз прикладГв шформацш-но-комунГкативного впливу на правопоруш-никГв пГд час проведення службово-бойових завдань, був зроблений висновок, що для ре-алГзацГ! цього виду впливу суб'екту забезпе-чення нацГонально! безпеки потрГбнГ знання психологГ! злочинцГв, вмГння встановлювати особисп контакти (взаеморозумГння). ВГд суб'ектГв забезпечення нацГонально! безпеки вимагаеться не лише компетентность, освГче-нГсть, але й умшня працювати з людьми на високому рГвш культурних, професшних, мо-рально-етичних вимог, якГ допоможуть йому скористатися комунГкативним впливом як способом припинення правопорушення та врятування життя громадян.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ / REFERENCES

1. Anisimov, V. L. (1998). Organizacionnye osnovy dejatel'nosti OVD priprovedenii pri provedenija

special'nyh operacij [Organizational basics of ATS activities during special operations]. Moscow: VNII MVD Rossii (in Russian)

[Анисимов, В. Л. (1998). Организационные основы деятельности ОВД при проведении при проведения специальных операций. Москва: ВНИИ МВД России].

2. Barko, V. (2003). Psykholohiia upravlinnia personalom orhaniv vnutrishnikh sprav (proaktyvnyi

pidkhid) [Psychology of Personnel Management of Internal Affairs (Proactive Approach)]. Kyiv: Nika-Tsentr (in Ukrainian)

[Барко, В. (2003). ncuxoAoeiRуправлтня персоналом оргатв внутртнХ справ (проактивный nidxid). Кш'в: Шка-Центр].

3. Bebik, V. (2004). K probleme kommunikacii i ee funkcii v obshhestve [To the problem of

communication and its function in society]. Personal, 3, 28-33 (in Russian)

[Бебик, В. (2004). К проблеме коммуникации и ее функции в обществе. Персонал, 3, 2833].

4. Borisnev, S. (2003). Sociologija kommunikacii [Sociology of communication]. Moscow: JuNITI-DANA.

[Бориснев, С. (2003). Социология коммуникации. Москва: ЮНИТИ-ДАНА].

5. Busel, V. (Ed.). (2005). Velykyi tlumachnyi slovnyksuchasnoi ukrainskoi movy [Great explanatory

dictionary of modern Ukrainian language]. Kyiv: Perun.

[Бусел, В. (Ред.). (2005). Великий тлумачний словник сучасног украгнськог мови. Кш'в: Перун].

6. Dubko, Yu. (2001). Pro termin “spetsialna operatsiia” [About the term "special operation"]. Visnyk

Kharkivskoho natsionalnoho universytetu vnutrishnikh sprav, 13, 30-36 (in Ukrainian)

[Дубко, Ю. (2001). Про термш «спещальна операщя». ВХникХартвського нащонального утверситету внутртшх справ, 13, 30-36].

7. Dubko, Yu., & Butkevych, S. (2010). Sluzhbovo-boiova diialnist orhaniv vnutrishnikh sprav:

suchasnyi stan ta perspektyvy rozvytku [Service-fighting activity of the law-enforcement bodies: the current state and prospects of development]. Naukovyi visnyk Dnipropetrovskoho derzhavnoho universytetu vnutrishnikh sprav, 2(48), 9-18 (in Ukrainian)

[Дубко, Ю., & Буткевич, С. (2010). Службово-бойова д1яльшсть оргашв внутр1шшх справ: сучасний стан та перспективи розвитку. Науковий вХник Дншропетровського державного утверситету внутртшх справ, 2(48), 9-18].

8. Filonenko, M. (2008). Psykholohiia spilkuvannia [Psychology of communication]. Kyiv: Tsentr

uchbovoi literatury (in Ukrainian)

[Фыоненко, М. (2008). Псuxологiя стлкування. Ки'в: Центр учбово! л1тератури].

9. Hribov, M., & Bernak, V. (2008). Kharakterystyka komunikatyvnoi skladovoi lehendovanoho

spilkuvannia operatyvnoho pratsivnyka, vprovadzhenoho v orhanizovanu zlochynnu hrupu [Characteristic of the communicative component legendary communication operative an employee introduced into an organized one criminal group]. Borotba z orhanizovanoiu zlochynnistiu i koruptsiieiu (teoriia i praktyka), 19, 161-170 (in Ukrainian)

[Гр1бов, М., & Бернак, В. (2008). Характеристика комушкативно! складово! легендованого стлкування оперативного пращвника, впровадженого в оргашзовану злочинну групу. Боротьба з оргатзованою злочинтстю i корупщею (теорiя i практика), 19, 161-170].

10. Huzenko, Ye. (2010). Profesiohrafichni zasady psykholohichnoho suprovodzhennia sluzhbovo-

boiovoi diialnosti vnutrishnikh viisk MVS Ukrainy [Professorial principles of psychological support of service and combat activity of internal troops of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine]. Problemy suchasnoipsykholohii, 8, 240-249 (in Ukrainian)

[Гузенко, e. (2010). Професюграф1чш засади психолопчного супроводження службово-бойово! д1яльносп внутршшх вшськ МВС Укра'ни. Проблеми сучасног психологи, 8, 240249].

11. Kazmirenko, L., & Moiseieva, Ye. (Eds.). (2007). Yurydychna psykholohiia [Legal psychology]. Kyiv:

KNT (in Ukrainian)

[Казм1ренко, Л., & Мошеева, e. (Ред.). (2007). Юридична псuxологiя. Ки!в: КНТ].

12. Kir'janov, V., & Sergeeva, O. (2004). Sociologija kommunikacii [Sociology of communication].

Volgograd: Izd-vo VolGU (in Russian)

[Кирьянов, В., & Сергеева, О. (2004). Социология коммуникации. Волгоград: Изд-во ВолГУ].

13. Krykun, V. (2009). Shchodo vyznachennia yedynykh kryteriiv klasyfikatsii spetsialnykh operatsii

[Concerning Definition of Uniform Criteria of Classification of Special Operations]. Forum prava, 2, 212-219 (in Ukrainian)

[Крикун, В. (2009). Щодо визначення единих критерпв класифжацп спецiальних операцiй. Форум права, 2, 212-219].

14. Kurylo, O., & Rozman, I. (2017). Verbalni ta neverbalni aspekty kultury spilkuvannia [Verbal and

non-verbal aspects of culture of communication]. Molodyi vchenyi, 44, 114-118 (in Ukrainian) [Курило, О., & Розман, I. (2017). Вербальш та невербальш аспекти культури сшлкування. Молодий вчений, 44, 114-118].

15. Kuzmin, O. (1995). Suchasnyi menedzhment [Modern management]. Lviv: Tsentr Yevropy (in

Ukrainian)

[Кузьмш, О. (1995). Сучаснийменеджмент. .dbBiB: Центр Свропи].

16. Laptii, V. (1997). Systema upravlinnia orhanamy vnutrishnikh sprav v osoblyvykh umovakh:

teoretychni ta praktychni problemy [The system of management of internal affairs bodies in special conditions: theoretical and practical problems]. Kyiv: RVV MVS Ukrainy (in Ukrainian) [Лаптш, В. (1997). Системауправлтня органами внутртшх справ в особливих умовах: теоретичш та практичш проблеми. Кшв: РВВ МВС Украши].

17. Macumoto, D. (2003). Psihologija i kul'tura [Psychology and culture]. Saint-Petersburg: Piter (in

Russian)

[Мацумото, Д. (2003). Психология и культура. Санкт-Петербург: Питер].

18. Moskalenko, V. (2008). Sotsialna psykholohiia [Social Psychology](2nd ed.). Kyiv: Tsentr uchbovoi

literatury (in Ukrainian)

[Москаленко, В. (2008). Сощальна психолопя (2-ге вид.). Кшв: Центр учбово'1 лггератури].

19. Orban-Lembryk, L. (2003). Sotsialna psykholohiia [Social Psychology]. Kyiv: Akademvydav (in

Ukrainian)

[Орбан-Лембрик, Л. (2003). Сощальна психологiя. Кшв: Академвидав].

20. Parygin, B. (1999). Social'naja psihologija. Problemy metodologii, istorii i teorii [Social Psychology.

Problems of methodology, history and theory]. Saint-Petersburg: IGUP (in Russian)

[Парыгин, Б. (1999). Социальная психология. Проблемы методологии, истории и теории. Санкт-Петербург: ИГУП].

21. Prihod'ko, V. (Ed.). (1996). Organizacija i taktika dejstvij sil i sredstv OVD i VVMVD Rossii pri

provedenii special'nyh operacij [Organization and tactics of actions of forces and means of the Department of Internal Affairs and the Internal Troops of the Ministry of Internal Affairs of Russia during special operations]. Moscow: VNII MVD Rossii (in Russian)

[Приходько, В. (Ред.). (1996). Организация и тактика действий сил и средств ОВД и ВВ МВД России при проведении специальных операций. Москва: ВНИИ МВД России].

22. Shmakov, O., Lavnychenko, O. (2006). Napriamky rozvytku vnutrishnikh viisk MVS Ukrainy [Areas

of development of internal troops of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine]. Chest i zakon, 3, 3-10 (in Ukrainian)

[Шмаков, О., Лавшченко, О. (2006). Напрямки розвитку внутршшх вшськ МВС Украши. Честь iзакон, 3, 3-10].

23. Vendryes, J. (1921). Le langage: introduction linguistique a I'histoire. Paris: La Renaissance du Livre.

24. Voronin, S. (1990). Fonosemanticheskie idei vzarubezhnom jazykoznanii: Ocherki i izvlechenija

[Phonosemantic ideas in foreign linguistics: Essays and extracts]. Leningrad: Izd-vo Leningradskogo universiteta (in Russian)

[Воронин, С. (1990). Фоносемантические идеи в зарубежном языкознании: Очерки и извлечения. Ленинград: Изд-во Ленинградского университета].

25. Vynokur, T. (1993). Khto hovoryt i slukhaie. Varianty movnoi povedinky [Who speaks and listens to

Variations of linguistic behavior]. Kyiv: Nauka (in Ukrainian)

[Винокур, Т. (1993). Хто говорить i слухае. BapiaHmu мовноiповедтки. Кшв: Наука].

26. Zlenko, N. (2017). Ponjatie massovoj kommunikacii: social'no-filosofskie aspekty osmyslenija [The

concept of mass communication: the philosophical aspects of comprehension]. Filosofiia nauky: tradytsii ta innovatsii, 2(16), 99-106 (in Russian)

[Зленко, Н. (2017). Понятие массовой коммуникации: социально-философские аспекты осмысления. Фiлософiя науки: традищ та тноваци, 2(16), 99-106].