CC BY
14
Л1ТЕРАТУРА
1. Кирей I. Методика викладання кал1графп в початкових класах: навч. помбник / I. Кирей, В. Трунова. — К.: Вища школа, 1994. — 143 с.
2. Прищепа О. Формування граф1чних навичок письма — необхвдна умова розвитку писемного мовлення / О. Прищепа // Початкова школа. — 2007. — № 9. — С. 3-6.
3. Маковецька Н. Формування навичок письма в д1тей дошкшьного i молодшого шкшьного в1ку: перспектившсть i наступшсть / Н. Маковецька, О. Шкулочюна. — Запор1жжя: TOB «Л1ПС» ЛТД, 2005. — 200 с.
4. Крутш К. Скарбничка irop для розумних батьюв i юштливих д1тлах1в / К. Крутш, Н. Маковецька. — Запор1жжя: TOB «Л1ПС» ЛТД, 2000. — 204 с.
5. Трунова В. Вчимося правильно писати: навч.-наочн. поабник / В. Трунова. — 3-е вид. — Кшв-1змаш: СМЕЛ, 2008. — 136 с.
6. Лурия А. Очерки психофизиологии письма / А. Лурия. — М.: изд-во АПН РСФСР, 1950. — 84 с.
7. Вашуленко М. Орфоешя й орфограф1я в 1-3 класах: помбник для вчител1в / М. Вашуленко. —К.: Радянська школа, 1982.— 104 с.
УДК 373.3:81'28 Ремзи ДЕВЛЕТОВ
ФОРМУВАННЯ ФУНКЦЮНАЛЬНОГО ТРИЛ1НГВ13МУ В УМОВАХ ВЗА€МОЗВ'ЯЗАНОГО НАВЧАННЯ MOB
У cmammi розглядаютъся проблемы формування функцюнального трилтгв1зму та змшання мое в умовах навчання кримсъкотатарсъкоХ, росшсъкоХ та укратсъко'1 мое учме кримсъкотатарсъких шкы. Автор дослгджуе шляхи реалгзацИ' двомовного навчання, його цШ та завдання.
В статье рассматриваются проблемы формирования функционального трилингвизма и смешания языков в условиях обучения крымскотатарскому, русскому и украинскому языкам учащихся крымскотатарских школ. Автор исследует пути реализации двуязычного обучения, его цели и задачи.
In work actual problems of formation functional threelingual and confusions of languages in conditions of training Crimea Tatar, Russian and Ukrainian languages of learning Crimea Tatar's schools are considered. The author investigates ways of realization of bilingual training, its purpose and a problem.
Умови функцюнування роайськсп. укршнсько1 i к р и м с ь к от ат ар с ь ко ï мов в Автономий Республщ Крим, завдання оволодшня ними в обся'зк достатньому для забезпечення спшкування на територп Криму, Украши, потреби \пжнашонального спшкування визначають необхвдшсть розробки яюсно hoboï системи навчання, яка забезпечить формування регионально! багатомовносп.
Основним viicuevi формування багатомовност1 е школа. Соц1альне замовлення сусп1льства. hobî сусп1льн1 умови поставили вчител1в, методист1в перед необхвдшстю перегляду i побудови hoboï системи навчання у школах кримського регюну.
Най в аж л и в i ш и м и принципами побудови нац1онально1 школи на сучасному eTani ïï становления i розвитку е таю: диференщащя процесу навчання; врахування шдивщуальних, психолопчних, етнокультуролог1чних особливостей учн1в, ïx життевих погляд1в та переконань; право самостшного вибору шляху, напряму, мови навчання i типу школи; гумаштаризащя ocbîth, \i i жо со б и ст i сн и х стосунюв; гармон1зац1я \пжнац1ональних ввдносин через призму формування mobhoï о со б и сто ст i -т р и л i н гв а.
У центр уваги сучасно! школи з кримськотатарською мовою навчання поставлений прюритет ц1нностей кожно!' окремо!' особистосп. Особист1сть Î3 розвиненою нац1ональною самосв1до\пстю. гуман1зм стають ключовими у визначенш ц1лей, зм1сту, Bcieï структури ocbîth i виховання шдростаючого покол1ння.
84
HayKOBi записки. Сер1я: Педагопка. — 2009. — № 4.
Особиспсть проявляв i розкривае cboï суттев1 властивосп перш за все в mobî. Будучи пов'язаною з мисленням i психолопею людини, ïï життям i суспшьною св1до\пстю. мова передае етшчш, сощалып, психолшгвютичш, культуролопчш особливосп носив uieï мови.
Нерозривний зв'язок мови й особистосп отримав свое всеб1чне висвплення в розробленш Ю. Карауловим Teopiï mobhoï особистосп, яка розглядаеться як серцевина i результат сощальних закошв, продукт ¡сторичного розвитку етносу та його псих1чно1 сфери, творець i користувач знакових, тобто системно-структурних за своею природою утворень [5].
Метою cmammi е дослщження лшгводидактичних шлях ¡в формування функцюнального трилшгвпму в умовах синхронного вивчення у к р и м с ь ко т ат ар с ь к i й школ1 росшсько1, укра1нсько1 та рщно! мов.
В умовах пол1етшчного середовища особиспсть як суб'ект вщносин реагпзуе за допомогою мови комушкативш зв'язки на piBHi окремих шдивщв, труп i нацюнальних cni втовариств. забезпечуе мовне збереження накопиченого суспшьного досвщу. У ц i й функцн вона виступае гарантом i джерелом розвитку рщно1 мови, сшврозвитку та сшвюнування рщно! й ¡нших мов.
Основне призначення i роль рщшн мови та мов, що вивчаються (росшсько! i украшськоО, — pi3Hi. Рщна мова, будучи основою сощагпзацп особистосп, розвивае здатшсть мислити, формуе самосвщомють людини, ïï приналежшсть до конкретного етносу i культури; задае тип комушкативно! поведшки, визначае модель поведшки, ментальшсть. Через рщну мову здшснюються ¡сторико-культурш. емошйш зв'язки особистосп, передаеться система нацюнально-образних засоб1в, етичних цшностей народу, його звича!, традици, фольклор, лпература та ¡стоpin.
Як в ¡до мо. росшська мова — мова-посередник у хпжнашональному спшкуванш пол1етшчного Криму. Ïï основна функщя — бути засобом \ii жо со бист i сн о го. \пжнашонального. мгжкультурного спшкування, забезпечувати комушкативш зв'язки окремих шдивщв, груп, сшвтовариств на внутршньорегюнальному pÏBHi та стати «мостом» в оволодшш украшською мовою кримськими татарами. Знания i володшня державною мовою вщкривають для кримських татар таю можливосп: гарант ¡я реалпацн ycix прав i свобод у межах Украши; реал1защя творчих можливостей у сферах культурно-освпнього, науково-техшчного, профеайно-виробничого. народногосподарського життя; можливють досконало оволодпи обраною профеаею: отримання доступу до джерел украшсько! духовносп, культури. Ми б додали ще одну можливють: конкурентоспроможшсть в украшському освпньому npocTopi.
Знания рщно1 мови та оволодшня росшською i украшською мовами для учшв кримських татар в межах, необхвдних для виконання особиспстю cboïx основних функцш у пол1етшчному суспшьст, — основа формування дшснсн нацюнально-росшсько-украшсько! багатомовносп. Hobî шдходи до визначення багатомовносп. ïï cytL тишв i глибини дали змогу видшити тип багатомовносп, найбшып адекватний до сучасних завдань навчання нерщних мов у кримськотатарських школах. Ми подшяемо думку академии в Ю. Караулова, В. Костомарова, О. Митрофаново!' i називаемо такий тип «функцюнальним». «Функцюнальний» тип багатомовносп передбачае диференщацш цшей навчання нерщних мов залежно вщ комушкативних потреб i професшних спрямувань, р1зну глибину багатомовносп. Вш базуеться на чпкому розмежуванш функцш р1дно!' та ¡нших мов у структур! mobhoï особистосп, прюритетносп pijhoï мови i додатковосп ¡нших. У практищ шкшьного навчання це зумовлюе необхщшсть визначення конкретних шлей i глибини багатомовносп, шлях ¡в ïï формування, виходячи з етапу, специфп<и диференшацп навчання i типу школи; обгрунтування принцишв вщбору та презентацн навчального матер1алу в шдручниках, навчальних, навчально-методичних пособниках.
У зв'язку з цим у завдання школи входить визначення початково!' бази становления i розвитку багатомовносп вщповщно до потреб суспшьства та конкретно! особистосп. Формування багатомовносп проходить через рпш фази сшввщношення та сшвюнування рщно! мови з шшими мовами, що вивчаються. Шляхом спостережень й аналпу процеав
HayKoei записки. Cepia: Педагопка. —2009. —№ 4.
85
вивчення предмет1в мовного циклу нами були видшеш (для р1зних BapiaHTÎB оволодшня мовами) таю ознаки: мета оволодшня мовами, що визначае ставлення до них; взаемоввдношення мов на piBHi встановлення асощативних зв'язюв Mi ж предметами i явищами середовища та ïx словесними позначеннями в систем! мов, яю одночасно вивчаються; анал1тична i синтетична форми мовлення у npoueci засвоення мов; сшввщношення двох основних сторш мовленнево1 функцп — спшкування i мислення, сиппфшацп та комушкацн; види i форми мовлення в ход1 засвоення мов. Bei зазначеш вище ознаки, яю зумовлюють cnocio i бажаний ступшь володшня мовами, залежать вщ мети вивчення мови. 1нтерес до вивчення мов у багатонацюнальному середовшщ виражаеться у прагненш знайти найбшып швидю, ефективш способи оволодшня ними. У цьому защкавлеш як батьки учшв, так i вчител1 та методисти.
Психолопчний та еконо\пчний прагматизм викладання контактуючих мов давно перебувають у центр1 уваги доелвдниюв. Ще у 1928 рощ Л. Виготський зазначав: «Не можна питати, сприятливим або гальмуючим чинником е бЫнгвпм завжди, скр1зь, у будь-яких обставинах, безвщносно до тих конкретних умов, у яких протпше цей розвиток, i до законом1рностей цього розвитку, що змшюються на кожному впювому ступеш. Виршення цього питания буде надзвичайно складним, залежатиме вщ вжу д1тей, характеру зустр1ч1 одше! та ÎHnioï мови i, нарепт, найголовшше, вщ педагопчио! ди на розвиток рщного i чужого мовлення» [2, с. 334].
Одшею з умов реалпацп педагопчио! дЛ. тобто методичного управл1ння, е здшенення двомовного навчання. Двомовним називають таке навчання, яке зд1йснюеться двома мовами: державною i рщною, росшською та рщною (коли вони не зб1гаються). Воно передбачае активне використання двох мов (за вибором школи) у навчанш того чи шшого предмета i тим самим сприяе вшьному оволодшню мовами, що вивчаються, тобто формуванню функц1онально1 багатомовност1. Важливо констатувати той факт, що росшська мова мимовол1 виступае у функцй мови-посередника, осюльки 61льш1сть учн1в кримських татар бшнгви з раннього дитинства.
Як в ¡до мо. tî або iHnii форми двомовного навчання i виховання застосовують у багатьох крашах Свропи впродовж останшх десятил1ть, але значного поширення вони набули в Голландп, Францп. ABCTpiï, Швейцар^, Бельгй', Имеччин1, кршнах Прибалтики. Двомовне навчання переважно покликане забезпечити вищий р1вень оволод1ння мовою, що вивчаеться не тшьки як окремий предмет, а й використовуеться як enoeiö навчання ¡нших предмепв.
У Pociï активно працюють в цьому напря\п досл1дники А. Загаштоков, Е. Протасова та îh. Актуальн1сть i необх1дн1сть впровадження двомовного навчання в Украш висунута в ¡до м и vi лшгводидактом I. Гудзик [3]. Розробкою методичних основ двомовного навчання в пол1етшчному Криму займаються вчен1, методисти Кримського шженерно-педагопчного ун1верситету, Кримського науково-методичного центру управлшня осв1тою НАПН Украши i Тавр1йського нац1онального ун1верситету îm. В. I. Вернадського.
Доцшьн1сть двомовного навчання у Криму продиктована такими чинниками: по\птне viicue в систем! ocbîth займають школи з росшською мовою навчання; спостершаеться розширення \iepe>K'i шил з кримськотатарською мовою навчання; з'являються школи i класи з украшською мовою навчання.
Pi3HOMOBHÎCTb форм навчання, не дивлячись на те, що таю школи мають мщну лептимну основу, породжуе певш суперечносп. а саме \ii>K прагненнями вчитися р1дною мовою i необх1дн1стю волод1ти укра1'нською i рос1йською; вчитися украшською i необхвдшетю волод1ти кримськотатарською та росшською: вчитися росшською i необхвдшетю володп"и кримськотатарською та украшською.
Вивчення мов обмежуеться лише акадехпчним предметом, а розвиток мовлення — розмовно-побутовою лексикою. Актуальною проблемою випускниюв шил стае сформовашсть конкурентоспроможно!' ocooncrocTi поза межами Криму — в Укра!'н1. Pociï тощо з метою продовження ocbîth.
86
HayKOBi записки. Cepia: Педагопка. — 2009. — № 4.
В умовах двомовного навчання школяр1 звикають користуватися як рщною, так i украшською та росшською мовами. У такому paji ми можемо говорити про паритетну функцюнальну багатомовшсть, у формуванш яко! активно беруть участь yci вчитель предметники.
Двомовне навчання мае також на мел виправлення «¡хптуючо! р1зномовносп» — одного з тишв «змшаного» мовлення, який виникае внаслщок прагнення носив мов до iMÎTatiiï говору на «вториннш мовнш систе\п». ступшь володшня якою може бути вкрай низький [1].
Для створення ефективних умов реалпацп двомовного навчання в загальноосвтпх школах Криму, на наш погляд, необхщно вести роботу в таких напрямах: 1) розробити змют двомовного навчання для шил з рпними мовами навчання; 2) визначити за можливосп мела доцшьного використання прийохпв оставления i перекладу в навчальному nponeci: 3) придшити увагу лшгвометодичнш шдготовщ майбутшх учител1в; 4) створити двомовш, тримовш шкшып термшолопчш словники; 5) розробити навчально-методичш комплекси 3i шкшьних предмет!в та ш.
Управлшня процесом формування функцюнального трилшгв1зму може бути усшшно реал1зоване за умови використання навчального перекладу як методичного прийому. Навчання мов мае ocbîthc значения тшыш тод1, коли воно привчае до аналпу думки за допомогою анал1зу засоб1в вираження. А цього досягають, вивчаючи паралелып мови i одночасно вщшукуючи ïx в1дпов1дн1 елементи. Тшыш тод1 цей процес стане могутшм знаряддям формування розуму, вив1льняючи думку (шляхом пор1вняння мовних факт1в) з оков мови i примушуючи учшв похпчати р1зноман1тн1сть засоб1в вираження та ïx значения до найтонших вщтшюв. Все це можливе т1льки при застосуванш перекладацького методу [9].
Функцюнальний трил1нгв1зм припускае зм1шування мов. Таке змшування е не що шше, як автономне сшв1снування мов у мовленш учня, бо при двомовному навчанш вш засвоюе синхронно лексичш, граматичн1 та синтаксичн1 в1дпов1дност1 в мовах, що вивчаються. Автономшсть сшвюнування трьох мов дае змогу учневк який розмовляе одн1ею мовою, черпати и словника ¡ншо!' слова, що здаються йому необхщними, комун1кативно повноцшними для цього адресата мовленнево! ситуацп. Подальших досл1джень потребуе проблема дидактично-методичного забезпечення процесу формування функц1онального трилшгвпму учн1в кримськотатарських шил в умовах взаемозв'язаного навчання.
Л1ТЕРАТУРА
1. Васильева С. Г. Проблема адаптации личности в билингвальном социуме / С. Г. Васильева // Ученые записки ТГГИ. — Казань, 2001. — Вып. 7. — С. 33-36.
2. Выготский JI. С. Собрание сочинений: в 4-х т. / JI. С. Выготский. — Т. 3. — 334 с.
3. Гудзик I. П. Модель переходу з росшсько! мови навчання на украшську / I. П. Гудзик // Початкова школа. — 2000. — № 2. — С. 38^1.
4. Загаштоков А. X. Теоретические основы содержания языкового образования в начальной национальной школе / А. X. Загаштоков. — Нальчик, 1979. — 127 с.
5. Караулов Ю. Н. Русский язык и языковая личность / Ю. Н. Караулов. — М. : Знание, 1987. — 22 с.
6. Костомаров В. Г. Мой гений, мой язык / В. Г. Костомаров. — M., 1991. — 62 с.
7. Мацько JI. I. Украшська мова: навчальний помбник / JI. I. Мацько, О. М. Мацько, О. М. Сидоренко. — К.: Либщь, 1998. —200 с.
8. Протасова Е. Ю. Психолого-педагогические и лингводидактические основы двуязычного воспитания в детском саду: автореф. дисс... д-ра пед. наук / Е. Ю. Протасова. — М., 1966. — 37 с.
9. Щерба JI. В. Языковая система и речевая деятельность / JI. В. Щерба. — JL, 1974. — 260 с.
Науков1 записки. Сер1я: Педагопка. —2009. —№ 4.
87
