CC BY
6
МЕДИЧНА ОСВ1ТА
DOI 10.29254/2077-4214-2017-4-3-141-250-254 УДК: 378.6.09:60:575 (477.53) Звягольська I. М.
ПРО НАСТУПНЮТЬ ЗМ1Н ОСВ1ТЯНСЬКОГО СЕРЕДОВИЩА КАФЕДРИ М1КРОБЮЛОГП, В1РУСОЛОГП ТА 1МУНОЛОГП В УМОВАХ КОМПЕТЕНТН1СНОГО П1ДХОДУ П1ДГОТОВКИ МЕДИЧНИХ ФАХ1ВЦ1В
Вищий державний навчальний заклад Укра'Гни «УкраГнська медична стоматологiчна академiя» (м. Полтава)
Zviaholska.iryna@gmail.com
На початку ХХ1 столiття внаслiдок со^ально-еко-номнчно! дiяльностi багатьох держав i репоыв свiту виникли такi ринковi умови, яю призвели до зна-чних змш у взаeмодiI системи освiти, в тому числi i медично!, та бiзнесу. Виниклi змiни стосуються пе-реорieнтацiI у сферi подготовки та подальшого пра-цевлаштування випускниюв виших медичних, i на-тепер окреслилась осучаснена модель професмно! медично! освiти, яка заснована на таких принципах: орieнтацiя на практичну подготовку фахiвцiв iз вра-хуванням найкращих свiтових стандартiв; враху-вання запи^в роботодавцiв, !х квалiфiкацiйнi вимо-ги, компетентнюний пiдхiд; використання сучасних шформацмних баз освiтнiх технологiй у навчаны; сертифiкацiя освiтнiх програм на пiдставi мiжнарод-них стандартiв якостi; надання студентам можли-востi вибору пiдходiв до iндивiдуального оволодiння освiтньою програмою. Сформована ранiше модель професiйноI медично! освгги потребуе суттевих змiн в педагопчнм теори i практицi навчально-виховного процесу, т.б. прийшов час змшити або трансфор-мувати класичну (схоластичну) парадигму осв™ на модернiзовано-прогресивну парадигму, яка перед-бачае вже шший змiст, iншi пiдходи, iншi вщношення спiвучасникiв навчального процесу та Ыший педаго-гiчний менталiтет.
В контекст зазначеного важливою, якщо не найважлившою, складовою педагогiчного процесу навчання стае суб'ект - суб'ективна взаемодiя його учасникiв або «педагогiчна взаемодiя» [1]. I на сьогоднi вс прогресивнi освiтянськi технологи направлен на реалiзацiю цього способу педагопч-но! дiяльностi виших через таю його особливост як предметна направленють, в якiй спiвучасники об'еднанi одною метою; експлщюванням; рефлексивною багато значимютю [4]. Саме такий споЫб педагопчно! дiяльностi дае змогу вщмти вiд заста-рiлих положень парадигми освiти i спрямувати пе-дагопчну взаемодiю на розкриття потенцiйних мож-ливостей суб'ектiв - учасникiв навчально-виховного процесу. Пщгрунтям вибудови партнерських вза-емовiдносин е головнi засади гуманютично! спря-мованостi освiтянського процесу, яю визнають уы-кальнiсть i неповторнють кожно! людини, !! творчих
та Ытелектуальних можливостей та необмежених потенцм до саморозвитку не тiльки протягом навчання в стЫах навчального закладу, але й протягом всього життя. Що цiлком спiвпадаe з фiлософieю визначення вимог до фахiвцiв, закладену в основу Болонського процесу та мiжнародного Проекту 6в-ропейсько! Комiсií «Гармонiзацiя освiтнiх структур в бврот» (Tuning Educational Structures in Europe, TUNING).
Що ж e вщмшним з огляду на оргаызащю фахо-во! пiдготовки випускникiв виших? При функцюну-ваннi традицiйноI моделi навчання, яка передбачала монологiчний виклад нового навчального матерiа-лу викладачем i опитувальнi форми репродуктивного характеру студенпв, складались переважно суб'ект - об'ективн взаeмовiдносини i вщповщно до них формувались професiйно-рольовi установки суб'екпв освiтянськоI дiяльностi та стилi взаeмодiI. За сучасних тенденцiй розвитку св^ово! економ^ ки i вимог ринку пращ визнаним стала необхщнють штенсивного розвитку не суб'ект - об'ективних взаeмовiдносин у навчальному процесс а суб'ект -суб'ективних вщносин мiж учасниками цього виду дiяльностi людства, що можливо тiльки за умов практично! реалiзацi! суб'ект- дiяльнiсно! осв™н-сько! парадигми, платформа яко! включае комплекс осучаснених пiдходiв та Ыновацмних технологiй у системi освгти адекватних до вимог сучасностi.
Модерызованим пiдходом до вирiшення головного завдання сучасно! вищо! освiти е перетворення суперпозици викладача та субординизовано! осо-бистостi студента в особисто рiвноправнi сторони навчального процесу - партнери по ствпрацг За такого перетворення викладач не сттьки вчить i ви-ховуе, скiльки розвивае у студента таю якост як мо-бiльнiсть, динамiзм, конструктивнiсть; актуалiзуe, стимулюе студента до загального та професмного розвитку, створюе умови для набуття особисто ним дieвих компетентностей, умови для його самоудос-коналення на зараз й на майбутне. Звюно, що устх навчально-виховного партнерства залежить вщ ор-ганiзацi! умов для ефективно! взаeмодi! емоцмно-цшнюного досвiду викладача i студента.
Дieвими пiдходами до здмснення процесу педа-гогiчноI взаeмодiI за рекоменда^ями сучасних вче-них е персоналiзацiя та дiалогiлiзацiя, якi потребу-ють адекватного включення особистiсного досвщу викладача. При 1х впровадженнi повинна бути певна послщовнють - вщ максимально! допомоги кожному студенту у виршенн навчально-пiзнавальних за-вдань до поступового нарощення !х власно! актив-ностi аж до повно! саморегуляцiI i появи вiдношень партнерства мiж викладачем i студентом [2,3]. Ви-кладач ставить проблеми, обговорюе !х зi студентами, плануе i органiзуе сумiсну дiяльнiсть, а студенти вирiшують поставленi перед ними задачу набува-ють практичних навичок i вмiнь, удосконалюють !х, оцЫюють та iнтерпретують одержанi результати, ^ отже, змiст навчально! дисциплiни стае загальним об'ектом тзнавально! активностi обох партнерiв -той, хто навчае, i той, хто навчаеться. Результатом педагопчно! взаемоди за цих умов спостер^аеться iнтенсивний розвиток особистiсних властивостей студенев, формування !х активно! творчо! позицп, формування навичок i вмшь, що матиме практичну реалiзацiю в професмнм дiяльностi. Про актуаль-нють вiдтворення педагогiчно! взаемодi! нового типу свщчить те, що роботодавцi-учасники Всесвтього економiчного форуму у Давосi (2016 р.) визначили 10 професмних навичок, як вже через 5 роюв бу-дуть вирiшальними на ринку праци комплексне ба-гаторiвневе бачення проблеми; критичне мислення; креативнють; умшня управляти людьми, мотивувати !х; взаемодiяти з людьми; емоцiйний iнтелект; формування власно! точки зору для прийняття ршень; клiент орiентованiсть; умшня вести переговори; гнучкють розуму [5].
Ефективнють педагогiчно! взаемодi! в значнм мiрi залежить вiд вмiння викладачем займати реф-лексивну позицiю, а також створення комункатив-них ситуацм в навчальному процесi вузу.
Основы принципи структурно! вибудови сучас-но! моделi фахово! медично! освiти, етапнють формування компетентностi студента-медика та змют нових навчальних програм з дисциплши взято до уваги при проектуванн освiтянського середови-ща кафедри мiкробiологi!, вiрусологi! та iмунологi!. За цих умов здмснюеться процес «адаптаци» навчально! дiяльностi пiд конкретних студенев з вра-хуванням реальних обставин пщ час оволодiння ними таких компетентностей як практичн навички i вмiння на базi теоретично! пщготовки з дисципл^ ни <^кробюлопя, вiрусологiя та iмунологiя», яка е одною iз провiдних в системi доклiнiчно! пiдготовки майбутнiх лiкарiв. В той же час кожен викладач кафедри усвщомлюе, що в перюд навчання студентiв в вузi вiдбуваеться становлення професiйно важли-вих рис особистост майбутнього спецiалiста, тому вш в сво!й роботi враховуе взаемодю середовища кафедри i особистост студента i проектуе не тть-ки навчальнi педагогiчнi системи та процеси, але й обов'язковому порядку педагопчы ситуаци як ситуаци розвитку особистостi. За таких умов згщно з вимогами стандарту вищо! медично! освiти Укра!ни кафедра мiкробiологi!, вiрусологi! та iмунологi! за-
безпечуе дieвого набуття студентами таких видiв компетентност як iнтегральнi, загальнi та спещаль-Hi. Обраний вектор освггянсько! дiяльностi кафедри цiлком вiдповiдаe вимогам сучасно! медично! вищо! освiти i е органiчною складовою освтьо-професм-но! та освiтньо-науково! програми, а набут особою у процeсi навчання компетентной можна щентиф^-вати, кiлькiсно оцшити та вимiряти у будь-якого ви-пускника вищого медичного закладу.
Мiкробiологiю, вiрусологiю та iмунологiю (загаль-ну i спeцiальну) студенти II курсу стоматолопчного факультету вивчають протягом III-IV сeмeстрiв, II-III курсiв медичного факультету - III-V сeмeстрiв; це сто-суеться i студeнтiв факультету пщготовки шоземних студeнтiв. В III сeмeстрi закладаються базиснi тео-рeтичнi основи i3 загально! мiкробiологi!, вiрусологi! та iмунологi! з одночасним оволодiнням студентами навичок i вмiнь, якi студенти мають змогу вiдтворити на практичних заняттях. В IV сeмeстрi (для студенев медичного факультету i в V семестр^ студенти усв^ домлено застосовують свiй досвiд, практичнi компе-тeнцi! на конкретних тематично означених заняттях в учбових юмнатах, iмiтуючи умови мiкробiологiч-но! лабораторi!. I якщо в III сeмeстрi ще переважае комплекс традицiйних (класичних) мeтодiв навчання у сукупностi з новггыми, то в IV-V семестрах - пере-важають, а бажано виключно, iнтeрактивнi форми навчання. Пiдключeння до ствпрац викладача i студенев iнших пiдструктур освiтянського середовища кафедри дозволяе перетворити навчальну ситуацю в ситуацю особистiсного розвитку студента. При цьому вивчае мий предмет виступае в якост засо-бу професмно-особистюного розвитку, а вирiшeння ситуацi! сприяе набуттю особистого досвiду i вщпо-вiдних типiв профeсiйно! компeтeнтностi. За таких умов навчання на кафeдрi е процесом саморeалiза-цi! та самоуправлшня.
Особистiсно-розвиваючi ситуацi! мають за мету перетворити потенцмы можливостi особи в реаль-нi функцi!. При створены таких ситуацм приходиться враховувати, що на практичному занятт в однм i тiй же навчальнм ситуацi! знаходиться не менше 12-15 студeнтiв, т.б. особистiсть студента навчаеться не шдивщуально, а колективно. Тому у вищiй медичнм освiтi все ширше i ширше впроваджуеть-ся такий iнтeрактивний метод як метод малих груп. А саме, студенев в межах одые! акадeмiчно! групи викладач об'еднуе у маленьк групи з двох, трьох, п'яти оЫб, з парною або непарною ктькютю члeнiв пiдгрупи, усередин яких «свiй» тип взаемодi!, «сво!» позитивнi i нeгативнi сторони. Оргаыза^я навчання методом малих груп мае певну специфку. В зв'язку з цим можливi рiзнi пiдходи для ствпрац викладача i студента. Перший полягае в тому, що на пiдставi результат пeдагогiчно! дiагностики викладач видiляе студeнтiв з подiбними проблемами особистiсного розвитку i створюе для них вщповщы навчальнi ситуаци, зокрема, формуе одну чи юлька лаборатор-них груп. Другий (шдивщуальний) пiдхiд можливий, якщо особистюна проблема студента е очевидною для викладача, або студент сам звертаеться за до-помогою. Наприклад, студент мае слабк комунка-тивнi навички, не вступае в дiалог, через надзвичай-
ну розгубленiсть не може дати вщповщь на питання. Тодi викладач сумiсно зi студентом розглядае рiзнi способи подолання проблеми, сумюно розробля-ють вiдповiдний план, ^ як рiвноправнi партнери сумiсно впроваджують його в життя. У досвщчених викладачiв кафедри розроблено кiлька варiантiв для подiбних ситуацiй (вiдповiдi студента на заздалегщь визначенi питання як перший крок подолання проблеми; доповщ; реферати; самостмна постановка питань пщ час дiлово! гри; виконання шдивщуаль-них практичних завдань аудиторно або позаауди-торно та Ы.). Таким чином, через додатковi ситуаци розвиваеться важливий особистiсний компонент професмно! компетентностi студента. Третiй пiдхiд заснований на залучены кожного студента в усв^ домлений професмно-особистюний розвиток через виявлення його Ытересу до питань само розвитку, щеалу справжнього лкаря, вiдповiдальностi, вмiння аналiзувати сво! досягнення та невдачi в кожному навчальному модул i т. д.
Важливе значення для успiшно! реалiзацi! педа-гогiчно! взаемодi! мають першi 2-3 заняття з призна-ченими за розкладом групами, пщ час яких викладач iз врахуванням рiвня знань студенев та !х особис-тими якостями вступае у ствпрацю з кожною конкретною групою i визначеною в нм пiдгрупами. Як досвщчений фасилiфiкатор вiн вступае у своерщний симбiоз зi студентами групи пщ час !х перебування в освггянському середовищi кафедри (вiд самого початку навчального процесу до закономiрного його завершення). Саме вщ майстерностi викладача-фа-силiфiкатора буде залежати початок ствпрац^ ди-намiка розвитку i успiшне !! завершення, формуван-ня дiяльно! позицi! студентiв в процес навчання, що буде сприяти становленню досвщу цiлiсного системного бачення професмно! дiяльностi, системно! дм в нiй, вирiшення нових проблем i задач. Форми навчально! роботи за цих умов: фронтальна, групо-ва (ланкова, бригадна, кооперовано-групова, дифе-ренцмовано-групова) та iндивiдуальна. Ц форми викладач використовуе в навчальнм дiяльностi як засiб розвитку компетентностей у студенев i оптимально сполучае !х в залежностi вщ складу групи та етапу здмснення навчального процесу.
Суб'ект - суб'ективна спiвпраця по формуванню теоретичних базисних знань та оволодшня практич-ними навичками та вмЫнями iз загально! мiкробiо-логi!, вiрусологi! та iмунологi! вiдбуваеться з ураху-ванням особливостей кожно! конкретно! групи та !х пiдгруп, якi були дiагностовано на перших заняттях, i здiйснюеться через низку педагопчних прийомiв та форм ведення практичних занять (далопчы та акЫ-ологiчнi пiдходи, вектор на лiдерiв, багатостороння комунiкацiя, ситуацiйнi задачу проблемнi ситуацi!, використання сучасних комп'ютерних технолопй, виконання практичних завдань, облк одержаних ре-зультатiв роботи та заповнення протоколiв з вщпо-вщними висновками, тощо). На практичних заняттях зi спецiально! мiкробiологi!, вiрусологi! та iмунологi! вiдбуваеться пiдвищення мотивацi! студенев при виконаннi кожною пiдгрупою певних шдивщуальних практичних завдань за визначено темою з наступ-ним облком результатiв i нотуванням висновкiв в
протоколах, а рiвень вже попередньо набутих практичних вмiнь i навичок вдосконалюеться, що сприяе формуванню необхщних компетенцiй з мiкробiоло-пчно! дiагностики iнфекцiйних захворювань. Для пщвищення ефективностi професмно-особистюно-го росту студенев викладач продовжуе удоскона-лення розпочато! спiвпрацi, а отже розширення меж освггянського середовища кафедри, «додавши» до вже впроваджених iншi сучаснi педагопчы техноло-гi!, зокрема, дiловi iгри, iндивiдуальний розв'язок ситуацiйних задач, евристичн методи вирiшення креативних задач. На практичних заняттях з мiкро-бюлоги, вiрусологi! та iмунологi! пiсля ретельно! попередньо! пiдготовки викладачi цтком можуть ви-користати метод мозкового штурму, кейс-метод, метод евристичних питань, метод втьних асо^ацм, метод емпатп (особисто! аналогi!), метод синектики та шип.
Звiсно, що домiнуючим компонентом модерызо-ваного процесу навчання майбутых лiкарiв мае бути корелятивна залежнють вiд поза аудиторно! само-пщготовки з кожно! визначено! теми, оргаызащя яко! знову ж таки пов'язана з довiрливими умовами суб'ект - суб'ективного партнерства (консультаций вiльний доступ до шформацмно! бази кафедри, робота з методичними матерiалами, розмщених на паперових або електронних ноЫях, складання алгоритму виконання певних практичних завдань, аналiз новiтнiх даних з теми). В такому руст оргаызуеться i поза аудиторна самостмна робота студентiв за темами, як не розглядаються на практичних заняттях. У зв'язку з цим повстало питання про розробку i реалiзацiю на кафедрi рiзних моделей самостмно! навчально! дiяльностi з тради^ями вiдкритих захис-тiв результатiв, про надання студентам осучаснених практично дiевих методичних матерiалiв, культиву-вання атмосфери змагання, тьютерства, супроводу i пщтримки студентiв при високому i узгодженому рiвнi вимогливостi i компетентностi викладачiв.
Однiею iз провiдних форм навчання в медичних вузах, незважаючи на нов^ы шформацмно-педа-гогiчнi технологи, i досi залишаються лекцi!. Через наявнють низки переваг перед шшими формами органiзацi! навчального процесу лекци мають такi функцi!, якi збагачують педагопчну дiяльнiсть i роз-ширюють можливост практично! реалiзацi! складо-вих сучасно! моделi професiйно! медично! освiти. Всi лекцi! на кафедрi за тематичними планами уна-очненi традицмними засобами та мультимедмни-ми презента^ями, i це не межа. Проте роль лекци як складово! технологи реалiзацi! компетентнiсного пiдходу в навчанн заслуговуе на окремий розгляд.
Формування професмно-особистюних якостей студентiв прогресивно пщвищуеться при засто-суваннi контролю результа^в навчання. Контроль повинен бути всебiчним, т.б., незалежно вiд видiв, етапносД технiчно! оснащеностi та структуризацi!, контроль^ заходи враховують не тiльки об'ем набутих знань, але й !х глибину, усвщомленють, науко-вють, систематичнiсть, мiцнiсть, оперативнiсть, спо-лучення теоретичних питань з умшням !х репродукцi! при виконаннi практичних завдань, оцЫку практичних вмiнь та навичок в дiевiй ситуацi!. На кафедрi
запроваджено систему контролю знань студенев го середовища кафедри на партнерськ взаемовщ-
iз занесенням результа^в в особистi документи. носини учасниюв навчально-виховного процесу та
Для дiагностики рiвня пiдготовки студентiв з мiкро- розвиток професiйно-особистiсних якостей студен-
бюлоги, вiрусологi! та iмунологi! на кафедрi засто- тiв. Аналiз результатiв за цим блоком дозволяе ви-
с°ва1-п наступнi засоби: тестування (комп'ютерне i явити сильнi позицi! та провести корекцю за умов
на паперових носiях), усна вiдповiдь, розв'язування виявлення слабких позицм. За результатами показ-
ситуацiйних задач за кожною вивчаемою темою, ви- никiв управлiнського блоку можливий вибiр варiан-значеною тематичними планами з дисциплши, ор-
Т1в впливу на п1дструктури освггянського середовища кафедри та розробку оптимнзуючи заход1в.
Висновок. Таким чином, опанування сучасними
ганiзацiя i проведення лабораторних доотджень з наступним трактуванням та оцшкою 1х результа^в, контроль практичних навичок.
Вважаемо за доцiльне розробити деву схему мо- педаг°пчними техн°л°пями та смiливе Iх впрова-
нггорингу динамiки освiтянського середовища ка- дження в освiтянське середовище кафедри сприяе
федри, яка буде мiстити шформацмно-аналггичний пiдвищенню якостi партнерсько1 спiвпрацi викла-
блок та управлiнський блок. В шформацмно-анал^ дз^студет; формуванню у студект ключових ком-
тичний блок для кожно! пiдструктури кафедри (на- петенцм з дисциплiни, а отже позитивна динамiцi
вчально-методична, наукова, матерiально-технiчна, розвитку !х професiйно-особистiсних характерис-
комунiкативна, виховна) бажано ввести показники, тик, дiевому формуванню !х пропедевтичного мис-
якi вiдображають ефективнiсть впливу освiтянсько- лення.
Л^ература
1. Golovyatenko T.A. Sub»yekt-sub»yektivnoye vzaimodeystviye uchastnikov pedagogicheskogo protsessa v novoy kontseptsii vysshego professional'nogo obrazovaniya / T.A. Golovyatenko // Vestnik. - 2013. - № 1. - S. 117-120.
2. Mudrik A.V. Sotsializatsiya cheloveka: uch. posobiye / A.V. Mudrik. - M.: Akademiya, 2006. - 304 s.
3. Ravchina T. DMyal'nMst' vikladacha vishcho4' shkoli u kontekst4 suchasnori' fMlosofMri' osvniti / T. Ravchina // Vnisnik L'vnivs'kogo unniversitetu. Semya: pedagog4chnM nauki. - 2003. - Vip. 25, ch. 3. - S. 11-22.
4. Teoriya obucheniya. Pedagogika: pedagogicheskiye teorii, sistemy, tekhnologii: uch. posobiye / S.A. Smirnov, I.B. Kotova, Ye.N. Shiyanov [i dr.]; pod. red. V.A. Slastenina. - M.: Akademiya, 2002. - 576 s.
5. F4lonenko M.M. Metodika vikladannya u vishchniy medichnniy shkol4 na zasadakh kompetentnnisnogo pnidkhodu: metodichn4 rekomendatsMri' dlya vikladachniv ta zdobuvachniv naukovogo stupenyu doktora fMlosofMri' (PhD) VM(F)NZ Ukrarini. / M.M. F4lonenko. - K.: «Tsentr uchbovori' l4teraturi», 2016. - 88 s.
ПРО НАСТУПНЮТЬ ЗМ1Н ОСВ1ТЯНСЬКОГО СЕРЕДОВИЩА КАФЕДРИ М1КРОБЮЛОГП, В1РУСОЛОГП ТА 1МУНОЛОГП В УМОВАХ КОМПЕТЕНТН1СНОГО П1ДХОДУ П1ДГОТОВКИ МЕДИЧНИХ ФАХ1ВЦ1В Звягольська I. М.
Резюме. У статтi висвiтленi окремi питання щодо вибудови освiтянського середовища вишого медич-ного загалом i кафедри мiкробiологiI i вiрусологiI зокрема в умовах компетентнюного пiдxоду подготовки майбутнix фаxiвцiв. Окресленi головнi напрями формування професмно-особистюних якостей студентiв пщ час навчально-виховного процесу згiдно до вимог сучасного Стандарту вищо! медично! освiти.
Ключовi слова: освiтянське середовище, навчально-виховний процес, компетентнюний пiдxiд, компетентности педагогiчна взаемодiя, iнтерактивнi методи.
О ПРЕЕМСТВЕННОСТИ ИЗМЕНЕНИЙ ОБРАЗОВАТЕЛЬНОЙ СРЕДЫ КАФЕДРЫ МИКРОБИОЛОГИИ, ВИРУСОЛОГИИ И ИММУНОЛОГИИ В УСЛОВИЯХ КОМПЕТЕНТНОСТНОГО ПОДХОДА ПОДГОТОВКИ МЕДИЦИНСКИХ СПЕЦИАЛИСТОВ Звягольская И. Н.
Резюме. В статье рассмотрены некоторые вопросы организации образовательной среды высшего медицинского заведения в общем и кафедры микробиологии и вирусологии в частности в русле компетент-ностного подхода подготовки будущих специалистов. Очерчены главные направления формирования профессионально-личностных качеств студентов в процессе учебно-воспитательной работы в соответствии с требованиями современного Стандарта высшего медицинского образования.
Ключевые слова: образовательная середа, учебно-воспитательный процесс, компетентностный подход, компетентности, педагогическое взаимодействие, интерактивные методы.
ON CONTINUITY OF EDUCATIONAL ENVIRONMENT CHANGES AT THE DEPARTMENT OF MICROBIOLOGY, VIROLOGY AND IMMUNOLOGY IN CONDITIONS OF COMPETENCY BASED APPROACH OF MEDICAL SPECIALISTS TRAINING Zviaholska I. M.
Abstract. The present day tendencies in the development of the world economy and labor market demands require intensive development of subject-subjective relations between the participants of educational process, which is possible only providing practical implementation of the subject-activity educational paradigm. Therefore, the previously established model of professional medical education requires significant changes in the pedagogical theory and practice of teaching educational process, which includes a complex of contemporary approaches and technology innovations in the education system compatible with the present day requirements.
In this regard, the transformation of teacher's superposition and subordinate student's personality into equal participants of the educational process, partners in cooperation is the modern approach for solution of the main present-day task of the higher education. Such approach provides not only teaching and educational aspects, but also develops such qualities as mobility, dynamism, constructiveness in students; it actualizes and stimulates the general and professional development of the student, provides conditions for personal effective competences and self-actualization improvement at present and in future.
Personalization and communication are the effective approaches for implementation of the pedagogical interaction process, which require personal experience of the teacher. The effectiveness of pedagogical interaction considerably depends on the teacher's ability to be reflective, as well as the creation of communicative situations in the educational process.
The basic principles of the structural formation for the modern model of professional medical education, the stages of competence creation of a medical student and the content of new curricula in discipline were considered while establishing the educational environment at the Department of Microbiology, Virology and Immunology. Under these conditions, the "adapting" process of students' educational activities is being implemented, considering the real circumstances while mastering practical skills and abilities on the basis of theoretical training on the discipline "Microbiology, Virology and Immunology", which is one of the leading in the system of preclinical training of future specialists. Cooperation of teacher and students is improved by participation of other subdivisions of the department educational environment, which enables to transform the educational situation into student's personal development situation. In this regard, the studied subject is a means of professional and personal development, and situation solution makes it possible to acquire personal experience and corresponding types of professional competence. Such training conditions provide the self-realization and self-management process at the department.
Therefore, the interactive method of small groups is widely being implemented in the higher medical education nowadays.
The first 2-3 classroom studies with scheduled groups are important for successful implementation of pedagogical interaction, when the teacher cooperates with each group and defined subgroups considering the level of students' knowledge and their personal qualities. As an experienced facilitator, teacher enters into a kind of symbiosis with the students of the group during the whole period of educational process at the department. The cooperation with the students, development dynamics and its successful completion, formation of the active student's position in educational process depend on the skills of teacher-facilitator. This will provide experience formation of integrated vision in professional activity, solving new problems and tasks. In these conditions, the teacher uses various forms of educational activity as a means of developing the students' competences and optimally combines them depending on the group and the stage of the educational process.
The dominant component of the modernized educational process for the future medical specialists should be the correlative dependence on individual self-training on each specific topic, which includes confidential conditions of the subject-subjective partnership (consultations, free access to the information base of the department, the use of guidance paper materials as well as e-resourses, compiling the algorithm for certain practical problems solving, analysis of the latest data on the topic). The independent work of students on topics, which are not studied during practical classes is organized in the same way. In this regard, the question on development and implementation of various models of independent educational activities at the department, including the traditions of results presentation, provision of modern practical methodological materials, creating the competition atmosphere, tutoring, supporting students at a high and coordinated level of teachers' exactingness and competence has arisen.
Formation of professional and personal qualities of students progressively increases while using the complex of control measures, that take into account not only the acquired knowledge, but also their depth and breadth, understanding, scientificity, consistency, systematicity, efficiency, the combination of theoretical questions with the ability to reproduce them when performing practical tasks, evaluation of practical skills and abilities in real situation.
Thus, mastering modern pedagogical technologies and their implementation to the educational environment of the department makes it possible to improve the partner cooperation between the teacher and student, provides formation of key competencies in discipline, and consequently, the positive dynamics of their professional and personal qualities, and effective formation of their professional thinking.
Keywords: educational environment, educational process, competency based approach, competences, pedagogical interaction, interactive methods.
Стаття надшшла 28.10.2017 року
