CC BY
19
Лiтература
1. Гордиенко М.И. Ясени в лесных ценозах равнинной части Украины/ Автореф. дис... д-р биол. наук. - К., 1971. - 51 с.
2. Иванов Л.К. Физиология растений. - М.-Л.: Гослесбумиздат, 1936. - 368 с.
3. Максимов Н.А. Кратний курс физиологии растений. - М.: Сельхозиздат, 1958. - 559 с.
УДК 557.4 Проф. В.Д. Бондаренко, канд. с.-г. наук - УкрДЛТУ
ПРО ЧУЖОМОВН1 ТА НЕТОЧН1 ЛЕКСИКО-СТИЛЬОВ1 КОНСТРУКЦП В УКРАШСЬКШ Л1С1ВНИЧ1Й ТЕРМШОЛОГП
Наголошусться на потреб1 формування та ушфшацп лювничо'1 термшодогл вщповщно до семантичних i лексичних особливостей украшсько'1 мови
Prof. V.D. Bondarenko - USUFWT Foreign lexico-stylistic constructions in Ukrainian forest terminology
The need of formation and unification of forest terminology according to semantic and lexical peculiarities of the Ukrainian language is accented.
Ще Сократ (V ст. до н.е.) зауважував, що точне лопчне визначення понять - найголовшша умова ютинного знання. Пралюи, пушд, люи Украши, щодо ще1* найголовнiшоï умови ютинного знання про них, потребують ре-тельноï уваги.
Пралками називають незайманi предковiчнi лiси. На територи Свро-пи найбiльше таких лiсiв збереглося в Украïнських Карпатах - понад 10 ти-сяч гектарiв. Ознаки пралiсiв властивi пущам - великим густим, дрiмучим ль сам. Далеко за межами Украши вiдомi пушi Полiсся (Цуманська, Любомльсь-ка, Ратненська та iн.).
Просто mîc - це велика площа земл^ поросла деревами i кущами. Си-нонiмiчний ряд, розпочатий словом Л1С, нараховуе бiльше двох десятюв слiв. Словник епiтетiв украшсько1" мови (1998) до слова лю подае 147 еште-тiв, але зазначае, що е й шшь Майже 100 спещальних означень лiсу мютить Державний стандарт термiнiв лiсiвництва (1996).
Сучасне люове господарство - сфера дiяльностi i сфера iнтересiв ба-гатьох людей. Тiльки в системi Держкомлiсгоспу Украши працюе понад 100 тис. чоловж. У лiсотехнiчних ВНЗах, коледжах, люових школах нав-чаеться майже 10 тис. студенлв i учшв. Термiнологiчна проблема стосуеться, отже, значно1' кiлькостi спецiалiстiв.
Лiсiвництво, бортництво, мисливство (в люових угiддях) - з давшх давен традицшне i престижне заняття украïнцiв. Власне через те, формувалася самобутня фахова термшолопя. На жаль, наступне колошальне становище Украши, перебування ïï регюшв у складi рiзних держав перервало процес ут-вердження цieï термшологи, призвело до iстотних втрат. На етшчнш терито-рiï украïнцiв поширилися запозичення, кальки, штучш мовнi конструкци. Причому не тiльки у лiсiвничому побутi, а i в науковш та навчальнiй лггера-турi. Запозичеш термiни фахiвцi часом перекладали украшською мовою, але не завжди знаходили для цього точш i вичерпш аналоги.
Французький фiлософ i математик Рене Декарт (1596-1650 рр.) радив: Домовтеся про слова i ви уникнете половини помилок. В Укршт першi дослщ-ження властивостей i функцiй терммв сягають у XVII ст. (Киево-Могилянсь-ка академiя, Г. Кониський та iншi вченi). В сучасному розумшт термiн - це iнструмент наукового спшкування, своерiдний камертон, який дае можливють налаштуватися на розумiння сут того чи iншого явища, поняття. Термiни фор-мують певне науково-методичне середовище, вони повиннi точно i однозначно окреслювати змiст явища чи поняття, вщповщати мовним правилам. Неточ-ний термiн, поспiхом взяте слово певною мiрою iзолюе людину вiд предмету дослiдження чи обговорення, обумовлюе суперечностi в тлумаченнi тексту. Приклад наведемо тшьки один, вельми, на наш погляд, промовистий. У деяких книжках, в т.ч. авторiв у лiсiвничiй громадi не останшх, читаемо: "тварини i птахи". А в одинадцятитомному Словнику украшсько! мови - 2-й том - слово "гшздо" тлумачиться як " мюце, пристосоване тваринами або комахами для зимiвлi, виведення малят i т. ш.". Птахи i комахи, отже, не тварини? Але в 10 томi того ж Словника зазначено, що тварини - це " будь-як iстоти на вщмь ну вщ рослин i людей?! Плутанини не уникли i укладачi книги "100 найвщомь ших образiв украшсько! мiфолоrii" (К., 2002, наук. редактор д-р фшолог. наук О. Таланчук), подали в нiй роздiл "Тварини i птахи".
Вибiр термiну, забезпечення його точност вимагае конкретного наукового мислення, спещально! i загально! (в т.ч. мовознавчо!) ерудици, мов-ного абстрагування. Явище або поняття спочатку треба окреслити, визначити його параметри i змiст; потiм, керуючись критерiями добору слiв i словотво-рення в украшськш мовi, пщбрати термiн, який би вiдповiдав необхщним i достатнiм ознакам, був лопчним i точним.
Як i в багатьох шших галузях знань, сучасна украшська лiсiвнича на-укова термшолопя остаточно ще не сформульована, не вс термiни усталенi; не вс вдалi. До речi, тiльки в 1933 р., як тодi повщомлялося Народним комь сарiатом освiти УРСР, були зданi до друку словники (ймовiрно, росшсько-ук-рашсью) з зоологи, лiсiвництва, метеорологи та ще з чотирьох напрямюв науки. У св^ вони, на жаль, так i не вийшли.
Навiть термш лю не е однозначним, означае лю, як лiс i в той же час зру-баш дерева, деревину (лiсовоз - автомобшь для перевезення колод). Iншi прик-лади: вирубка i процес вирубування лiсу, i дiлянка, де лю рубають; сходи - заметь паросткiв; лiсовод - в значенш лiсiвник; деревостш - як синошм деревос-тану; насiнневi плантацн - замють насiннi.
В засобах масово1 шформаци не зрiдка i беззастережно звучить сло-восполучення "вирубали (вирубують) Карпати". Але саме тут, а не десь в Сврош, збережено згадаш вище пралiси. На Закарпатт в жовтнi 2003 р. тд патронатом Ради Свропи та Свгтового фонду природи проведена Мiжнародна наукова конференщя з проблем пралiсiв. Участь у конференци брали пред-ставники лшвничо1 науки 26 краш Свропи, спiльна !х думка: пралiси Карпат -природна спадщина свiтового значення. Термш "вирубали", отже, в контекст зазначеного вживаеться неточно.
До реч^ неточним, не вщповщним сформульованiй в 1992 р. у Рю-де-Жанейро главами 179 держав концепци узгодження потреб суспшьства з
1. Лкознавство, лiсiвництво, лiсова наука i освгга
61
можливостями природи (наявними природними ресурсами) виявився термш сталий розвиток. Втм, у термшотворенш грунт лопчних побудов часто ви-являеться хитким, а розвиток подш - позбавленим реально1 основи i логiки. Крiм "сталого розвитку" можна ще згадати термш "еколопя" з його варiанта-ми "екологiя душ^', "екологiя культури" i навiть "еколопя природи". Неточ-ним необхiдно визнати вираз "природно-заповщний фонд" (антонiми: при-родний - неприродний, штучний), годилося б "природо-заповщний фонд". Не щеальною е також абревiатура л^госп.
Деяк термiни виникли внаслiдок непорозумiння. Скажiмо, дари лiсу -нiякi не дари, а данина, яку люди беруть з люу. У Словник украшсько1 мови потрапило слово смовзик iз зазначенням, що це назва птаха. Тако1 назви нас-правдi немае, е повзик. Але росшськомовний професор з Киева М. Во1н-ственський в 40-х роках минулого столгття народно1 назви птаха не розчув, в книзi "Кориснi птахи Украши" (1950) подав нiсенiтницю.
Загалом, ресурси i можливостi украшсько1 мови та И дiалектiв щодо розвитку, вдосконалення, конкретизаци термiнiв лiсiвництва (як i бiльшостi наук природничого циклу), шформацшного забезпечення галузi повною мь рою не використовуються.
Вiдома iстина: народ, який для творення свое1 культури бере чужий зразок, втрачае самобутшсть. Укршш для господарювання в лiсах пропонува-лося багато чужих зразюв - вiзантiйський, татаро-монгольський, турецький, польський, росiйський, австро-угорський, румунський, штернащоналютсь-кий. Але жодний з них украшською лiсiвничою наукою i практикою не був каношзований, украшське лiсiвництво у скарбницю свгтового лiсiвничого досвiду внесло сво! зразки, аналопв яким, практично, немае (степове люороз-ведення, залiснення еродованих земель, пiднаметовi культури тощо). Окрес-лити щ зразки саме i покликана автохтонна фахова термшолопя.
В Укршт ще з язичницьких часiв побутувало шанобливе ставлення до природи, прагнення жити у злагодi з нею. На цш основi формувалась еколо-гiчна складова менталiтету укра1нця, а в контекст лiсiвництва - популяршсть лiсiвничоl освiти i працi. Тривалий час вищу лiсiвничу освiту украшщ могли одержати тiльки в метрополп (перший в Украlнi вищий лiсiвничий навчаль-ний заклад вiдкрито 1915 року в м.Харков^. Разом з украшцями-студентами потрапляли в метрополiю i термiни укра1нського лiсiвничого побуту.
У великш (588 сторiнок) ретельно шюстрованш книзi "Опыт лесовод-ственного терминологического словаря" (укладач Петро Вереха, С.-Петербург, 1898) тлумачаться слова з украшсько1 мови: сокира, гайок, верша, майдан, цебер, багато !м подiбних. Деякi з наведених у "Словаре" ^в тепер мало хто i пам'ятае. Наприклад, ванда - верша з вербового прута. Або смига -липове лико шзнього здирання (на Рiвненщинi е мiстечко Смига).
Частину запозичених чи калькованих з шших мов терммв укра1нсько-го лiсiвництва можна визнати фаховим жаргоном (прохщна рубка, пробна пло-ща, мiрна вилка, лiсовоз i т.п.), щодо багатьох шших треба визначитися вщпо-вщно до семантики i традицiй украхнсько: мови. Так, синошмами вважаються слова хвоя i шпильки, але в тлумачному словнику украшсько1 мови приклади
вживання слова хвоя - з джерел кшця ХХ ст., слова шпильки - з джерел давш-ших. Шпильковi дерева звучить, здаеться, краще, нiж хвойнi дерева. А л^овий настил - шар рослинних залишюв, що покривае землю в лiсi - краще, шж л^ сова тдстилка. Росшському "валежник" найбшьш точним вiдповiдником мо-же бути л^ова ламань, "горельнику" - не горшьник, а згарище, згарець, згар, "троплению" - не троплiння, а стежкування. А. Швиденко, Б. Остапенко (Ль сознавство, 2001) росiйському "торчки" укра1нського вiдповiдника не знай-шли. В. Свириденко, О. Бабiч, Л. Киричок (Лiсiвництво, 2004) утворили пб-рид "сторчки". А "торчки" укра1нською мовою - це стирчаки.
Вживання не зовЫм точних, а то i зовсiм неточних термiнiв та озна-чень призводить до поширення в побутi, в лiтературi неточних знань, помил-кових уявлень. Мова, звичайно, не про художнш вимисел, гшерболу, метафору - тшьки про неточностi щодо реально юнуючого i реалiстично описуваного.
Вiк деяких "неточних тверджень" (назва умовна) обчислюеться сотнями рокiв. Так, про те, що 1жаки на зиму заготовляють яблука, писав ще Пль нiй Старший (автор 37-и томно! "Природничо! ютори", загинув у 79 рощ шд час виверження Везувiя). Вiдтодi у дитячих книжках, у безлiчi iлюстрацiй до них !жаюв малюють з яблуком на голках, та не з простим люовим, а з вели-чезним, мiчурiнським. Але 1жак вiд жовтня до квггня спить, отож i шяких за-пасiв на зиму не робить. Що ж до яблук, то взагалi 1х не 1сть.
1нший приклад: вовки, нiбито, вигодовують дiтей людини. Ппотетич-но вовк може принести в л^во 2-3 рiчну дитину. I вовченята можуть "потова-ришувати" з малюком. Але вже в серпш вовченята виходять на полювання разом з дорослими, шм'я покидае лiгво, нiчнi 11 переходи iнколи перевищу-ють 50 км. Отже?
Афористично звучить теза про страуса, який при небезпещ ховае голову у шсок. Голова у цього птаха невелика (порiвняно з майже 120-кшогра-мовим тшом), але не настшьки мала, щоб не розумiти, що вщ небезпеки треба спасатися втечею (по сипкому шску страус може б^ти з швидкiстю до 60 км на годину).
Багато поетичних текс^в стосуються лебедино! вiрностi. Лебщь, втра-тивши лебiдку, пiднiмаеться, мовляв, високо в небо, складае крила ь.. В при-родi такого не бувае, це суперечить 11 законам. Якщо i побиваеться лебщь за лебiдкою, то тiльки до чергового сезону розмноження.
Приклади менше поширених, але вiд того не менше помилкових тверджень. У вщомш пiснi "Ясени" (слова М. Ткача) "за селом прокричали леле-ки". 1в. Гнатюку (кн. Дiм i час, 1989) теж вчулося "лелече " ячання. А лелеки -птахи абсолютно безголос^ "Лас^вки гнiздечко звили в стрiсi" - це iз знаменито! "Черемшини". Але ластiвки не горобцi, гшздо вони не в'ють в стрiсi, а вилiплюють пiд стрiхою чи тд стелею.
На гракiв часто кажуть ворони, хоч цих шж^в легко вiдрiзнити: ворона мае шре забарвлення, тiльки голова, крила та хвют чорнi; грак увесь чор-ний, шкiра навколо дзьоба гола брудно-бша. За бiологiею щ птахи дуже рiзнi. В повют "Хелур. Пiсня скiфського меча" (С. Яворiвський, 2001) стрiла, нев-правно випущена скiфом, попадае у стовбур акаци. Але вiдтодi, як це швшч-
1. Лкознавство, лiсiвництво, лкова наука i освiта
63
ноамериканське дерево почали висаджувати у краях, де колись жили сюфи, не минуло ще i триста роюв.
Борису Олшнику (1978) на похоронi в Санжарах побачились вшки з ялищ. Ялиця - карпатське дерево, на Полтавщиш не росте, в ритуальних дш-ствах не використовуеться. В халепу часом потрапляють газетярi. З !х легко1 руки дерево берека разом з чагарником клокичкою стають родичами трав'яних рослин орхiдей i взагалi завезенi з Монголи, а не зростають у нас споконвшу (Голос Украши, 13.08.03). А хамелеон раптом починае "мшяти за-барвлення крилець", яких у нього школи не було (ЛУ, 25.03.04).
У лист Президентовi Украши "Хто знищуе Кончу-Заспу?", тдписано-му вiдомими письменниками (ЛУ, 17.07.03), вживаеться вигаданий термш -мисливський заповщник; а Ыра чапля називаеться рiдкiсним, занесеним до Червоно1 книги видом, що не вщповщае дiйсностi.
Необiзнанiсть або неуважшсть авторiв це тiльки найбiльш видима причина плутанини. Уявлення про менш видимi причинно-наслiдковi зв'язки може дати такий приклад. Про ворона (крука) кажуть, що вш живе 300 роюв. Насправдi вiк ворона 25-30 роюв. Звщки ж цифра 300? Найвiрогiднiшим ви-даеться таке пояснення. Ворон - осший птах, гшздо мостить на високому дерев^ щороку його пiдновлюе. 1де мимо такого дерева дщ з онуком i говорить онуковi: коли я був таким як ти, мш дщ говорив менi, що бачив цього ворона ще тод^ коли був таким, як я. Отак 300 роюв i набралося. Дщова дезшформа-цiя обумовлена наступним: вс ворони, незалежно вiд вiку i статi, за забар-вленням i виглядом абсолютно схожi один на одного, дiдiв дiд бачив далекого предка тепершнього господаря родового воронового гшзда.
Точнiсть, однозначнiсть термшу, - це точнiсть думки, а вщтак точ-нiсть наукових узагальнень i рекомендацiй, фахових рiшень, державних прог-рам. Саме тому потрiбна експертиза термiнiв, !х унiфiкацiя та стандартизащя. Щодо лiсiвництва, то цю функщю могла б виконувати термшолопчна комiсiя при Держкомлiсгоспi Укра1ни або при Лiсiвничiй академil наук Украши (ЛА-НУ). Створення тако1 комiсil - потреба часу.
УДК 630*22 Асист. Ю.В. Зварич - УкрДЛТУ
Л1С1ВНИЧО-ТАКСАЦ1ЙНА СТРУКТУРА СОСНОВИХ I ДУБОВИХ НАСАДЖЕНЬ РОЗТОЧЧЯ
Висв^лено шформащю про рют соснових, дубових i сосново-дубових насаджень в умовах Розточчя. Наведено характеристику основних лiсiвничо-таксацiйних показ-ниюв (склад деревостану, бонiтет, пiдлiсок, трав'яне вкриття, природне поновлення). Проведено порiвняльний аналiз цих показникiв для рiзних за складом насаджень.
Assist. Yu. V. Zvarych - USUFWT Forestry and tacsation structure of pine and oak plantings in Rostocha region
In article there is information about growth of pine, oak and pine and oak plantings in Rostocha region. There are characteristics of main forestry and tacsation parameters (structure of plantings, bonitet, undergrowth, natural renewal). There is comparative analysis of these parameters for different for structure plantings.
