CC BY
10
УкраТнський державний лкотехшчний унiверситет
УДК 630*622 А. О. Бондар1, канд. с-г. наук - ДЛГО "Втницялк"
СП1ВВ1ДНОШЕННЯ ЗАБОЛОННО1 ТА ЯДРОВО1 ДЕРЕВИНИ ДЕРЕВ ДУБА ЗВИЧАЙНОГО ЗАЛЕЖНО В1Д 1НТЕНСИВНОСТ1 РУБАНЬ, ПОВ'ЯЗАНИХ З ВЕДЕННЯМ Л1СОВОГО ГОСПОДАРСТВА
Визначено частку заболонно! деревини в деревах дуба звичайного на дшянках, на яких проводились доглядовi рубання рiзноi iнтенсивностi. Встановлено, що 3i зменшенням об'ему вибiрки пiдвищуeться вщсоток заболонно! деревини.
Ключов1 слова: дуб звичайний, доглядовi рубання, iнтенсивнiсть рубань, забо-лонна деревина.
A.O. Bondar -DLHO "Vinnytcyalis"
Ratio internal sapwood and heartwood of the an oak ordinary trees depending on intensivity of care felling
It is determined percent internal sapwood in an oak ordinary trees on sites on which care felling of different intensity were carried spent. It is determined, that with reduction of volume cut-out part the percent internal sapwood raises.
Keywords: an oak ordinary, care felling, intensity of cabins, internal sapwood.
У заболоннш деревит накопичуеться волога i поживт речовини, як використовуються деревом в екстремальних умовах. Тому, чим бшьша час-тка заболонно! деревини в об,емi дерева, тим легше воно переносить посуш-ливi перюди [2, 3].
Об'ект досл1джень. Пробш плошд закладались на дослдаих делянках у 57-рiчному насаджент в кв. 46 Якушинецького люництва Вiнницькоi области, на яких протягом 50-ти роюв проводились доглядовi рубання рiзноi iнтенсивностi. Освiтлення i прочищення проводились за схемою:
• дшянка "А" - проводили тшьки саттарт рубання;
• дшянка "Б" - в рядах дуба вирубувались пригтчет, дуже ввдстаюч1 дерева;
• дшянка "В" - ряди дуба зрщжувались до дотику крон;
• дшянка "Г" - ряди дуба зрщжувались так, щоб ввддаль мiж деревами не пере-вишувала половини середньо!' крони;
• д1лянка "Д" - ряди дуба зрщжувались на вщдаль ширини середньо!' крони.
• Прор1джування i прохвдт рубання проводились за схемою:
• д1лянка "А" - проводили тшьки саттарт рубання (контрольна д1лянка);
• д1лянка "Б" - рубання проводились зпдно з "Настанов" з сильною штенсив-тстю (26-35 % запасу насадження);
• д1лянка "В" - вирубували на 25 % менше, тж передбачено "Настановами" (рубань пом1рно! штенсивност1);
• дшянка "Г" - вирубували на 25 % бшьше, шж передбачено "Настановами;
• дшянка "Д" - вирубували на 50 % бшьше, тж передбачено "Настановами. Як вщзначалось, зi збiльшенням частки заболонно! деревини i знижен-
ням ядрово! в стовбурах пiдвишуеться запас вологи в деревах i вони легше переносять посушливi перiоди. Спiввiдношення заболонно! i ядрово! деревини залежить вiд багатьох чинникiв, до яких належать умови мюцезростання, склад насаджень, повнота, наявшсть водяних пагонiв тощо [1]. Повнота на-саджень, як вщомо, залежить вiд iнтенсивностi доглядових рубань.
1 генеральний директор ДЛГО "Вшницялю"
58
Стан i тенденци розвитку лiсiвничоТ освiти, науки та лкового господарства в УкраТш
Науковий вкник, 2004, вип. 14.5
Результати дослщжень. За нашими даними (табл. 1) зi зменшенням iнтенсивностi доглядових рубань, за малим винятком, шдвищуеться частка заболонно! деревини i зменшуеться частка ядрово! не тiльки у стовбурах, але i в гшках. Так, за умов вирубання деревини на 25 i 50 % бшьше передбачено-го "Настановами" частка заболонно! деревини у стовбурах становить 49,8 i 32.1 %, а ядрово! 77,3 i 67,2 %о, а при вирубуваннi деревини зпдно з "Настановами" i менше на 25 %, нiж передбачено останшми, частка заболонно! деревини становить 39,9 i 52,6, а ядрово! 60,1 i 47,4 % (табл. 1).
Табл. 1. Частка спiввiдношення заболонноК i ядровоК деревини у стовбурах
i гтках дуба звичайного 57^чних часткових культур, створених _у свiжих дiбровахЯкушинецького л'шництва, кв.46_
Середт Частка деревини, %
висо- та, м д1а- метр, см в стовбурах у гшках
забо-лон-на ядрова висо-та до гш-ки, м забо-лон-но! ядрово! висо-та до гш-ки, м забо-лон-но! ядрово! висо-та до гш-ки, м забо-лон-но! ядрово!
Секщя А. Проводили саттарт рубання (контроль)
24,5 27,0 49,8 50,2 | 9,0 76,8 23,2 9,8 84,1 15,9 16,6 93,5 6,5
Секщя Д. Вирубали деревини бшьше на 50 %, тж передбачено "Настановами"
20,0 27,5 32,1 67,9 | 9,6 77,4 22,6 11,0 86,2 13,8 14,2 84,3 15,7
Секщя Г. Вирубали деревини бшьше на 25 %, тж передбачено "Настановами"
22,7 28,9 22,7 28,9 | 10,4 22,7 77,3 72,3 27,7 73,8 26,0 80,5 19,5
Секщя Б. Доглядов1 рубання проводили зпдно з "Настановами"
21,8 26,1 | 39,9 60,1 | 15,6 70,0 30,0 17,5 55,7 44,3 19,6 74,6 25,4
Секщя В. Вирубали деревини менше на 25 %, тж передбачено "Настановами"
24,7 | 27,5 | 52,9 | 47,4 | 11,2 | 89,5 | 10,5 | 11,3 | 100 | 00 | 13,5 | 100 | 100
Така ж закономiрнiсть спостер^аеться i при порiвняннi цих видiв деревини в гшках. Причому на дшянках, де вирубали деревини на 25 i 50 % бшьше передбачено! Настановами, ядрова деревина е на вЫх трьох дослщних гшках, а на дшянщ, де вирубали менше на 25 %, шж передбачено Настановами, ядрова деревина утворилась тшьки у найнижчих гшках i то в незначному (10,5 %) об,емi (табл. 1).
Отже, можна констатувати, що дерева дуба звичайного на дшянках, де проводяться помiрнi рубання, краще забезпечеш вологою.
Висновки
Помiрнi доглядовi рубання у з рiвномiрним розмiшенням дерев за пло-щею утворюють умови для здшснення потенцiйних можливостей дуба звичайного, що проявляються в подовженому штенсивному ростi за висотою i дiаметром, формуваннi повнодеревних, добре очищених вщ гiлок стовбурiв. Пiсля доглядових рубань доцшьно залишати зiмкнутiсть крон не менше 0,8. Таке насадження сформоване на дшянщ (секщя В), де при доглядових рубан-нях вибирали деревини менше на 25 %, шж передбачено "Настановами" (1996).
1. Лкознавство, лшвництво, лiсова наука i освiта
59
Украшський державний лкотехшчний унiверситет
Лiтература
1. Гордиенко М.И. Ясени в лесных ценозах равнинной части Украины/ Автореф. дис... д-р биол. наук. - К., 1971. - 51 с.
2. Иванов Л.К. Физиология растений. - М.-Л.: Гослесбумиздат, 1936. - 368 с.
3. Максимов Н.А. Кратний курс физиологии растений. - М.: Сельхозиздат, 1958. - 559 с.
УДК 557.4 Проф. В.Д. Бондаренко, канд. с.-г. наук - УкрДЛТУ
ПРО ЧУЖОМОВН1 ТА НЕТОЧН1 ЛЕКСИКО-СТИЛЬОВ1 КОНСТРУКЦП В УКРАШСЬКШ Л1С1ВНИЧ1Й ТЕРМШОЛОГП
Наголошусться на noTpe6i формування та ушфшацп лювничо'1 термшодогл вщповщно до семантичних i лексичних особливостей украшсько'1 мови
Prof. V.D. Bondarenko - USUFWT Foreign lexico-stylistic constructions in Ukrainian forest terminology
The need of formation and unification of forest terminology according to semantic and lexical peculiarities of the Ukrainian language is accented.
Ще Сократ (V ст. до н.е.) зауважував, що точне лопчне визначення понять - найголовшша умова ютинного знання. Пралюи, пушд, люи Украши, щодо ще1* найголовнiшоï умови ютинного знання про них, потребують ре-тельноï уваги.
Пралками називають незайманi предковiчнi лiси. На територи Свро-пи найбiльше таких лiсiв збереглося в Украïнських Карпатах - понад 10 ти-сяч гектарiв. Ознаки пралiсiв властивi пущам - великим густим, дрiмучим ль сам. Далеко за межами Украши вiдомi пушi Полiсся (Цуманська, Любомльсь-ка, Ратненська та iн.).
Просто mîc - це велика площа земл^ поросла деревами i кущами. Си-нонiмiчний ряд, розпочатий словом Л1С, нараховуе бiльше двох десятюв слiв. Словник епiтетiв украшсько1" мови (1998) до слова лю подае 147 еште-тiв, але зазначае, що е й шшь Майже 100 спещальних означень лiсу мютить Державний стандарт термiнiв лiсiвництва (1996).
Сучасне люове господарство - сфера дiяльностi i сфера iнтересiв ба-гатьох людей. Тiльки в системi Держкомлiсгоспу Украши працюе понад 100 тис. чоловж. У лiсотехнiчних ВНЗах, коледжах, люових школах нав-чаеться майже 10 тис. студенлв i учшв. Термiнологiчна проблема стосуеться, отже, значно1' кiлькостi спецiалiстiв.
Лiсiвництво, бортництво, мисливство (в люових угiддях) - з давшх давен традицшне i престижне заняття украïнцiв. Власне через те, формувалася самобутня фахова термшолопя. На жаль, наступне колошальне становище Украши, перебування ïï регюшв у складi рiзних держав перервало процес ут-вердження цieï термшологи, призвело до iстотних втрат. На етшчнш терито-рiï украïнцiв поширилися запозичення, кальки, штучш мовнi конструкци. Причому не тiльки у лiсiвничому побутi, а i в науковш та навчальнiй лггера-турi. Запозичеш термiни фахiвцi часом перекладали украшською мовою, але не завжди знаходили для цього точш i вичерпш аналоги.
60
Стан i тенденци розвитку лiсiвничоï освiти, науки та лкового господарства в yKpaiHi
