CC BY
14ПОЧАТКОВИЙ ЕТАП Д1ЯЛЬНОСТ1 ПРИВАТ-ДОЦЕНТУРИ: ПОШУКИ ОПТИМАЛЬНИХ Р1ШЕНЬ
Таможська 1.В.
кандидат педагоггчних наук, старший викладач кафедри мовно1 пгдготовки Центру м1жнародно'1
освти
Харювський нацгональний утверситет 1мет В.Н. Каразта
PRIVAT-DOCENT ACTIVITY AT PRIMARY STAGE: OPTIMAL DECISIONS RESEARCHES
Tamozhska I., candidate ofpedagogical sciences, senior teacher in the department of language training in the Center of the international education in Kharkiv National University named by V.N. Karazin
АНОТАЦ1Я
У статп розглянуто проблему запровадження в ушверситетах шдросшсько! Украни 60-х рр. Х1Х ст. посади приват--доценпв. З'ясовано основш причини труднощiв на цьому шляху, ставлення ушверситетсь-ких колективiв до !х подолання. Стаття грунтуеться на матерiалах заадань вчених рад унiверситетiв, де-бапв щодо ролi та статусу приват-доценпв.
ABASTRACT
The problem of establishing a private docent position at the universities of sub-russian Ukraine in the 60ies of the 19th century has been examined in the article. The main reasons for challenges on that way, as well as the university communities' attitude to their overcoming have been identified. The article is based on the proceedings of the university academic councils' meetings and the debate on the role and status of private docents.
Ключовi слова: приват-доценти, вакантш кафедри, оплата пращ, сумюництво.
Keywords: private docents, vacant departments, labour remuneration, joint appointment.
На початку 60-х рр. Х1Х ст. ситуащя з браком науково-педагопчних пращвнишв в ушверситетах росшсько! iмперii стала надзвичайно гострою. У ш-нщ ачня 1862 р. Мшютерство нaродноi' освети зве-рнулося до ушверситепв з проханням надати реко-мендaцii щодо ефективних методiв поповнення ви-кладацьких кaдрiв. 13 лютого вчена рада ушверситету Святого Володимира подала свое ба-чення проблеми зростання вакантних кафедр у Ро-сiйськiй iмперii. По-перше, надто невисокою зали-шалася оплата прaцi науково-педагопчних пращвнишв, особливо в провшцп - наветь при сумiсництвi. Крiм Москви i Санкт-Петербурга, в ш-ших унiверситетсъких мiстaх можливостi для нау-ковоi роботи обмеженi. По-друге, надто важко отримувати нaуковi ступеш, а пiдготовкa до захи-сту черговоi дисертaцii перешкоджае заняттям наукою. По-трете, становище штатних доценпв факти-чно як позаштатних професорiв не дае 1'м можливо-сп зaмiщувaти вакансп. Необхiдно полегшити умови для отримання посади доцента. Вчена рада нагадала, що 24 грудня 1860 р. уже закликала владу зменшити кiлъкiстъ наукових ступенiв, обмежив-шисъ лише кандидатом i доктором. При цьому умови одержання докторсъкого атестата суттево полегшити [1, с. 6; 2, с. 27]. Адже в Харшвському ушверситеп, наприклад за 56 рошв (до 1862 р.) на-уковий ступiнъ доктора здобули всъого 35 оаб, ма-пстра - 47. На юридичному факультет ушверси-тету Святого Володимира в середиш 1862 р. був лише один ординарний професор з докторським ступенем - К.О. Метюков, трое виконуючих обов'язки екстраординарного професора i трое ад'юнкпв мали лише ступiнъ мапстра [3, с. 30].
У шнщ лютого 1862 р. Мiнiстерство народно1' освiти нaдiслaло в усi ушверситети Росшсько1' iмпе-рii проект нового Статуту ушверситепв. Ушверси-тет Святого Володимира в Киевi теж одержав 50
примiрникiв, що зобов'язувало колектив виклада-чiв до 15 березня нaдiслaти сво1' пропозицii' щодо змюту Статуту. Вчена рада розглядала проект на п'яти засвданнях: з 6 по 13 березня 1862 р. При цьому професор О. П. Вальтер заявив, що розгля-дати змют Статуту без проекту штатного складу ушверситепв недощльно, з чим згодились ще двое членiв ради. Жвав дебати виникли щодо термшв затвердження на посaдi доцентiв i привaт-доцентiв. Частина професорiв виступала за 1'х балотування на рiк, попм повторити цю процедуру, а тсля шести-рiчноi служби залишати остаточно чи звшьняти. Голосування зaсвiдчило, що 14 професорiв висту-пали за три балотування. Така ж чисельшсть члешв ради за два. В остаточних рекоменда^х Мшстер-ству народно1' освiти говорилося: перше балотування доценпв та приват--доценпв дощльно прово-дити на трирiчний термш. Рада не пiдтримaлa §152 проекту Статуту, у якому приват-доцентам надава-вся VIII класний чин - колезького асесора. Члени вчено1' ради вважали, що в такому випадку знай-деться багато осiб, яш тсля одержання цього чину покинуть ушверситет заради бiлъш випдно1' матерь ально1' кар'ери. Слушним було доповнення щодо надання доцентам i приват-доцентам права корис-туватися навчальними посiбникaми ушверситету за дозволом ради. Оплату приват-доцентам профе-сори рекомендували призначати за поданням вщпо-вiдних фaкулътетiв [4, с. 14, 22, 28, 37].
Запровадження посади приват-доцента зпдно ушверситетського Статуту 1863 р. викликало в середиш виклaдaчiв неоднозначну реакцш. Так, ор-динарний професор I. Васильев переконував, що дефiцит професорiв досить швидко буде подоланий «вследствие прекрасного учреждения приват-доцентов; этим учреждением надобно очень дорожить и ему должно оказывать всевозможное поощрение. По нашему мнению, только приват-доцентов
университеты должны отправлять на свой счет за границу». Навпаки, проф. Савич О. М. зауважував: реально потрiбну чисельшсть приват--доценпв мо-жливо забезпечити тiльки в Москш i Петербурзi. Саме в цих столичних мiстах вони зможуть через матерiальну забезпеченiсть полiпшити свое життя наданням уроков бажаючим чи сумюництвом в ш-ших навчальних закладах. У провшцшних ушвер-ситетах таю варiанти з'являються значно рiдше [5, с. 99; 6, с. 119]. З песимiзмом оцшював перспективи швидкого зростання кiлькостi приват-доцентiв ад'юнкт ушверситету Святого Володимира в Киевi П. Е. Ромер. На його думку, «правильная приват-доцентура у нас едва ли еще скоро разовьется, она пока слишком вне наших нравов и средств». Розк-вгг приват-доцентури в шмецьких землях П. Е. Ромер пояснював, що навчання там у вищш школi -своерщна розшш, воно дуже дороге, тому вiдносно легко забезпечувати оплату за рахунок студентiв. Навпаки, у Францп, де навчання не вимагае ввд слу-хачiв значних кошпв, iдея приват-доцентури була недоцшьна [7, с. 15, 17].
Тим не менш, статутнi вимоги необхвдно було виконувати, тим бiльше, що на початку 60-х рр. зро-сла чисельшсть студентiв та вiльнослухачiв, пог-либлювалась диференцiацiя дисциплiн. Одна за цими процесами не могли адекватно встигати про-грами пiдготовки викладацьких ка^в. Саме в опи-суваний перюд всi унiверситети Росшсько1 iмперil, включаючи навiть Московський, з його кращою за-безпеченiстю кадрами, страждали ввд недостачi ви-кладачiв з ввдповщними науковими ступенями. Практично всi факультети скаржилися, що оголо-шення конкурав на зайняття вакантних кафедр часто не давали результата через ввдсутшсть канди-датiв на викладацьш посади. До яко! мiри було складно знайти потрiбного викладача, сввдчать про-токоли засвдань вчених рад обох ушверситепв шд-росшсько1 Укра!ни (7 травня 1865 р. було оголо-шено про ввдкриття третього - Новоросiйського). Наведемо досить типовий приклад пошушв викладача зоологи в Ушверситеп Святого Володимира. Шсля того, як проф. К. Ф. Кеслер перейшов у 1862 р. до Петербурзького ушверситету, фiзико-ма-тематичний факультет вирiшив запросити на тим-часовий термiн вчителiв 1-1 Кшвсько! пмназп. Ре-комендаци дав, скорше всього, директор пмназп, магiстр О. К. Деллен, що виконував обов'язки ординарного професора в ушверситету Одному з них В. П. Девiену планувалося доручити викладання за-гально1 зоологи (двi лекци щотижнево) - з оплатою 200 руб. за семестр. Позаштатного вчителя К. М. Сльського мали запросити для викладання ен-тологп, прикомандирувавши до ушверситету (1 год. на тиждень). Крiм того вiн опiкувався би зо-ологiчним кабiнетом i виконував обов'язки секретаря фiзико-математичного факультету. У такому разi К. М. Сльський мав би оплату 400 руб. щорь чно. При цьому вiн мав скласти присягу, а ушвер-ситет звiльнявся ввд зобов'язань залишити його на постiйну роботу чи послати за кордон як професор-ського кандидата. Але вчена рада не схвалила цього
ршення факультету, так як обидва вчителi не мали нi наукових ступешв, нi наукових праць [8, с. 5-6; 9, с. 7; 10, с. 6]. Тому було оголошено конкурс на замщення вакансп на кафедрi зоологи, але на нього не надшшло жодно1 заяви. Весь1863 р. курс зоологи студентам не читався.
У шнщ року факультет через особист зв'язки викладачiв дiзнався про випускника Московського ушверситету мапстра М. О. Северцова. Вш мав ре-путацiю «чудового зоолога», виконував небезпечш завдання Академи наук Росп в Середнiй Азil, зiбрав антропологiчний матерiал для м1жнародного кон-гресу й Геттiнгенському унiверситетi. Згоджую-чись викладати зоолог1ю як приват-доцент в ушве-рситетi Святого Володимира, вш прохав щорiчноl оплати у розмiрi 2 тис. руб. i 650 руб. пiдйомних на перепд до Киева. Виконати цi вимоги факультет був не в змоз^ адже штатний доцент отримував 1200 руб., а гарантувати ще 800 руб. зi спещальних коштiв було неможливо. Було прийнято рiшення шукати iншу кандидатуру [11, с. 11].
Через деякий час мова зайшла про трьох пре-тендентiв, що мали статус кандидапв. Нагадаемо: кандидатська праця в деякий перiод дорiвнювала дипломнiй роботi випускника унiверситету ХХ ст. Викладачем зоологil побажали бути: О. Паульсон (випускник Санкт-Петербурзького ушверситету), М. Степанов (Харшвський унiверситет) i М. Мельников (Казанський ушверситет). Право вибору було надане попечителю Кшвського навчального округу М. I. Пирогову. Вiн рекомендував взяти до ушверситету Святого Володимира О. М. Пауль-сона. Останнш 1,5 роки перебував у вщрядженш в1д Академи наук Росil, вiдвiдуючи лекцil лабора-торil у вiдомих вчених Свропи - Спецiалiстiв з зоологи [12, с. 4].
Час швидко показав, що приват-доцент О. М. Паульсон у цшому вiдповiдав якостям викладача. Протягом 1865-1867 рр. вш читав студентам природничого i медичного вiддiлень зоолог1ю (3 год. щотижнево), а також порiвняльну анатомш на природничому вiддiленнi (2 год.). Крiм того, вiв спецкурс «паразити людського тiла» (1 год.); порь вняльну анатомiю нервово1 системи i органiв по-чуттiв (2 год.) [13, с. 23; 14, с. 43]. Через цю заван-тажешсть О. М. Паульсон лише у другш половинi 1866 р. одержав можливють по1хати до Санкт- Петербургу, щоб пройти випробування на одержання наукового ступеня мапстра. Адже в Ушверситеп Св. Володимира вш одержував зi спецiальних кош-тiв 1200 руб., тобто як штатний доцент.
На вересень 1865 р. у п'яти ушверситетах Ро-сшсько1 iмперil налiчувалося 222 викладацьк1 вака-нси. Надто мляво спрацьовував iнститут приват-до-центури: цю посаду згодилися зайняти всього 24 особи (в Московському унiверситетi - 9, Святого Володимира у Киевi - 6, Харшвському - 3, Санкт-Петербурзькому - 6, у Казанському - жодно1). Влада дозволила з 13 лютого 1862 р. запрошувати на викладацьку роботу зарубiжних спецiалiстiв, але !х виявилося небагато. Не дивно, що в Харшвському ушверситеп протягом 1866-1867 рр. замють
19 штатних виклaдaчiв на юторико-фшолопчному факультет залишилося всього четверо. Калька кафедр тут були вакантними 15 рошв [15, с. 102].
Зауважимо, що на початку 60-х рр. XIX ст. в Ушверситеп Святого Володимира i Харк1вському нaлiчувaлося 36,4 % виклaдaчiв вищо! школи Росш-сько! iмперii, що досить немало. Але за Статутом 1863 р. Харшвський ушверситет повинен був 1х мати аж 89! Створеному у 1834 р. Ушверситету Святого Володимира для виконання вимог нового статуту потрiбно було знайти 49 додаткових викла-дaчiв i зaмiстити 35 вакантних кафедр. Звичайно, так1 завдання на той час можна було виконати лише за тривалий промiжок часу. Деякий час серед ви-кладацького складу не iснувaло усталено1' думки щодо оптимального розмежування прав та обов'яз-к1в доцентiв та приват-доценпв. Цю дилему восени 1863 р. намагалися вирiшити на медичному факультет унiверситету Святого Володимира, aнaлiзу-ючи дiялънiстъ колишнього доцента I. Й. Станкевича. На думку бшьшосп члешв факультету, пiсля введення до ди Статуту 1863 р., вш виконував обов'язки приват-доцента. Але проф. Ю. I. Мацон з цим не згодився, вважаючи, що зараховувати його до приват--доценпв було б несправедливо. Як ра-нiше, так i восени 1863 р. I. Й. Станкевич вiв заняття з патолопчно1' aнaтомii та загально1' патологи. Проф. Ю. I. Мацон оцшював 1'х цiлком адекватними рiвню науки, з вщповщними теоретичними i прак-тичними аспектами, значною кiлъкiстю слухaчiв. Тому що новий Статут фактично зробив посаду штатного доцента чимось середшм м1ж ним та приват-доцентом, запевняв проф. Ю. I. Мацон, I. Й. Станкевича необхвдно балотувати на штатного доцента. Адже ввд колишнiх доцентiв вимагалося бшьше наукових гaрaнтiй. Зокрема, на медичному факультет на цю посаду не зараховували без нау-кового ступеня доктора медицини. А приват-доцентом може бути наить лiкaр (ступеня мапстра у медиков не юнувало). Крiм того, нагадав проф. Ю. I. Мацон, у доценпв було бiлъше службо-вих переваг - на вщмшу вiд позаштатних приват-доценпв. Однак на засвданш медичного факультету та вченог' ради б№шютю голосiв було вирiшено не залишати I. Й. Станкевича штатним доцентом [16, с. 4-5]. Тим самим обидвi шстанци опосередковано згодилися з тим фактом, що шлях до професорсько! посади в доцента з дипломом мапстра дещо корот-ший, нiж у приват-доцента з аналопчним науковим ступенем.
Крiм того, штатний доцент, маючи VIII класний чин (колезького асесора), одержував 900 руб. жалування, а також 150 руб. квартирних i 150 руб. столових - рахуючи срiблом, а не асигна-цiями. Приват-доценти могли також розраховувати на гонорар ввд студенпв (точнiше - 1'хньо1' оплати за навчання), залишки вiд штатних сум певних кафедр i спецiaлънi фонди ушверситету. Звичайно вс цi джерела не могли бути стaбiлъними, тому розмiр оплати у приват--доценпв нередко коливався у широких межах.
Ршення унiверситетсъких рад щодо видшення певних сум приват-доцентам не були однотипними.
У цьому вiдношеннi характерною е ситуащя в Но-воросшському унiверситетi, керiвництво якого на-магалося якнайшвидше лiквiдувaти вaкaнтнi кафе-дри. У кiнцi 1866 р. в ньому нaлiчувaлося 1х 19. Як ввдомо, М. I. Пирогов ще в 1856 р. пропонував ввд-крити в Одесi унiверситет з трьома факультетами: iсторико-фiлологiчним, фiзико-мaтемaтичним i ме-дичним. У свою чергу, генерал-губернатор Новоро-сiйсъкого краю граф О. Г. Строганов бажав мати в ушверситеп лише юридичний i камерально-агро-номiчний факультети. Через вiдсутнiстъ в середиш 50-х рр. у «Швденнш Пaлъмiрi» примiщенъ для уш-верситету було виршено ввдкрити його у Микола-евi. Помiчникa попечителя Харшвського навчаль-ного округу К. К. Фойгта було туди нaдiслaно, щоб перевiрити, чи пiдходятъ будiвлi морського вщомс-тва, яке вшхало з Миколаева, для створення вищого навчального закладу. Але 10 червня 1862 р. Олек-сандр II наказав створити Новоросшський ушвер-ситет на бaзi Рiшелъевсъкого лiцею Одеси. Врахо-вуючи обставини, 9 виклaдaчiв лщею, як1 мали сту-пiнъ мапстра, одержали право бути «виконуючими обов'язки» екстраординарних професорiв. При цьому влада сввдомо порушила правила, встанов-леш Мiнiстерством народно!' освiти [17, с. 30, 8890]. Тому вчена рада Новоросшського унiверси-тету, покладаючись на запевнення влади, що приват-доцентура «всего вернее может обеспечить положенное... пополнение личного состава профессорских коллегий», ще до початку навчального року зарахувала до складу виклaдaчiв приват-доцентом П. П. Алексеева. Вш повинен був читати ана-лгтичну та нарисну геометрш. При цьому планува-лося виплачувати йому щорiчно 800 руб. срiблом за рахунок оплати за слухання лекцш студентами. Крiм нього, приват-доцентами стали в 1865 р. Полевой (iсторiя росшськох' мови й росшськох' лiтерa-тури) i Ф. Леонтович (iсторiя росiйсъкого права). Зауважимо, що навть у кiнцi 1883 р. у Харшвсь-кому унiверситетi було всього четверо приват--доценпв.
Значною мiрою невизначешсть у системi оплати приват-доцентiв стримувало зростання 1'хньо1' чиселъностi. Щоб заповнити вакансп, керiвництво унiверситетiв часто давало згоду на i'хнi вимоги щодо суми виплат, хоча гарантувати 1х було немо-жливо. Унiверситети намагалися б№ше зарахову-вати привaт-доцентiв виконуючих обов'язки доценпв. Наприклад, у Новоросшському унiверситетi такий статус отримали: I. Патлаевський, який був нaвiтъ виконуючим обов'язки професора в Н1жин-ському лiцеi' iменi О. Безбородька - Ф. Бурко, про-фесор Ршельевського лiцею. Нaвiтъ коли згiдно позитивного вщгуку декана юридичного факультету Московського ушверситету кандидата права Шпи-левського зарахували приват-доцентом Новоросiй-ського ушверситету для викладання полiцейсъкого права, факультет прохав прирiвняти його за рiвнем оплати до штатного доцента [18, с. 2-3, 43].
Щоб забезпечити достойний рiвень життя, зна-чна частина виклaдaчiв працювала за сумкницт-вом, яке було узаконене ще 3 ачня 1817 р. указом
Олександра I. Скаж1мо, мапстр Харшвського ушве-рситету фiзiолог I. П. Щелков вiв природничу юто-рш в iнститутi шляхетних панянок i пмназп. Тому вiн згоджувався перейти до ушверситету Святого Володимира лише на посаду ординарного профе-сора й при наявносп фiзiологiчноl лаборатори. Сдиний молодий викладач на юридичному факультет цього унiверситету Г. М. Цехановецький пра-цював i в кадетському корпусi, i в Ыституп шляхетних панянок. Ад'юнкт на кафедрi росшсько1 сло-весностi А. I. Лшниченко викладав у Кшвському iнститутi шляхетних панянок i був директором Фу-ндукливсько1 ж1ночо1 пмназп. Подiбних прикладiв безлiч.
Не випадково юридичний факультет Ушверси-тету Святого Володимира запропонував владi хоча б прирiвняти оплату приват-доцентам до жалу-вання хоча б старшого вчителя пмназп. При цьому члени факультету вважали, що доцiльним була б виплата !м щомiсячно. 1 листопада 1863 р. вчена рада згодилася з щею пропозищею (по вакантних кафедрах дозволили щомiсячну оплату). Але якщо залишкових сум на кафедрi не лишалося, або коли приват-доцент читав предмет, що не мав належно-сп до окремо1 кафедри, цей метод не мн- застосову-ватись. Значить, належало виплачувати певну суму за рахунок коштiв, як1 акумулювалися ввд оплати студентами свого навчання. Однак до заюнчення чергового пiврiччя ця сума не могла бути вщомою [19, с. 6-8].
Таким чином, ршення проблеми замiщення вакантних посад, збшьшення чисельностi науково-педагогiчних ка^в наштовхнулося на тi переш-коди, що не могли бути миттево подолаш. Водно-час i верховна влада, i унiверситетськi колективи шдключилися до И вирiшення, що не могло не дати з часом позитивних результата.
Лггература
1. Протоколы заседаний Совета 13-го февраля 1862 года // Университетские известия (К.). - 1862 - № 2. - С. 5-24.
2. Приложение к № 3 протокола заседания Совета 13 февраля 1862 г. // Университетские известия (К.). - 1862. - С. 24-28.
3. Протоколы заседания Совета 8-го июня 1862 года // Университетские известия (К.). - 1862. -№ 6. - С. 5-32.
4. Протоколы заседания Совета университета Святого Владимира, марта 6, 8, 9, 11 и 13 дня, 1862 г. По рассмотрению проекта Общего Устава Императорских Российских университетов // Университетские известия (К.). - 1862. - № 3. - С. 14-
38.
5. Замечания ординарного профессора Васильева // Замечания на проект общего Устава императорских российских университетов. Ч.1 - СПб. : В тип. Императ. акад. наук, 1862. - С. 96-106.
6. Замечания ординарного профессора Савича // Замечания на проект общего устава императорских российских университетов. Ч.1 - СПб. : В тип. Императ. акад. наук, 1862. - С. 116-119.
7. Отчет адъюнкта Ромера, командированного за границу от Университета Св. Владимира в 1862 и 63 году (окончание) // Университетские известия (К.). - 1864. - № 9. - С. 1-18.
8. Протоколы заседания Совета 28-го сентября 1862 года // Университетские известия (К.). - 1862.
- № 10. - С. 5-19.
9. Протоколы заседания Совета 8-го июня 1862 года // Университетские известия (К.). - 1862. -№ 6. - С. 5-27.
10. Протоколы заседания Совета 12-го мая
1862 года // Университетские известия (К.). - 1862.
- № 5. - С. 5-16.
11. Отчет по Университету Св. Владимира (продолжение) // Университетские известия (К.). -1864. - № 7. - С. 1-51.
12. Краткий отчет по Университету Св. Владимира за 1863-64 год // Университетские известия (К.). - 1864. - № 9. - С. 1-16.
13. Обозрение преподавания в Университете Св. Владимира в первом полугодии 1865-66 учебного года // Университетские известия (К.). - 1865.
- № 7. - С. 20-26.
14. Обозрение преподавания в Университете Св. Владимира в первом полугодии 1866-67 учебного года // Университетские известия (К.). - 1866.
- № 7. - С. 40-47.
15. Халанский М. Г. Опыт истории историко-филологического факультета Императорского Харьковского университета / М. Г. Халанский. - Х.: В универс. тип., 1906. - 168 с.
16. Протоколы заседания Совета 4 октября
1863 года // Университетские известия (К.). - 1863.
- № 11 - С. 5-19.
17. Обзор деятельности Министерства народного просвещения и подведомственных ему учреждений в 1862, 63 и 64 годах (с приложениями). -СПб. : В тип. Ф. С. Сушинского, 1865. - 331, 384 с.
18. Заседание 16-го августа 1866 г. // Протоколы заседаний Совета Императорского Новороссийского университета 1866 г., С. 1-53.
19. Протоколы заседания Совета 1-го ноября 1863 года // Университетские известия (К.). - 1863.
- № 12 - С. 5-36.
