CC BY
18педагогически науки
Рущчева Нататя Костянтинiвна ДО ПИТАННЯ П1ДГОТОВКИ ...
UDC 37
ДО ПИТАННЯ П1ДГОТОВКИ 1НОЗЕМНИХ СТУДЕНТ1В В УКРА1Н1 (ДРУГА ПОЛОВИНА Х1Х - ПОЧАТОК ХХ СТ.)
© 2018
Рудiчeва Наталiя Костянтинiвна, кандидат педагопчних наук, доцент кафедри початково!, дошшльно! та професшно! освгти Харювський нацюнальний педагогiчний ушверситет шет Г. С. Сковороди (61002, Укра'ша, Харюв, вул. Алчевських, 29, e-mail: nana_ruda@i.ua)
Анотащя. На основ1 анал1зу арх1вних матер1ал1в та юторико-педагопчних джерел у стати проанал1зовано роз-порядження уряду, як створювали передумови для навчання шоземних студенпв у вищих навчальних закладах Украши у другш половиш Х1Х - на початку ХХ ст. Особлива увага придшена питанню навчання шоземних студенпв у свгтських вищих навчальних закладах. На початку Х1Х ст. ввдкриття ушверситепв на територп Укра!ни вщграло значну роль у розвитку культури, науки, освгти. Представлено анал1з зашкавленосп студентами-шоземцям фахо-вою шдготовкою в Харк1вському ушверситеп (1804): факультетами медичним та юридичним. Даш про наявшсть шоземних студенпв у свгтських вищих навчальних закладах (ушверситет Св. Володимира (1834), Новоросшський ушверситет (1865), Харк1вський ветеринарний шститут (1873), Харк1вський технолопчний шститут (1885)), представлено у зведенш таблищ, що дае можливють спостерпати динашку шоземщв. Анал1з таблиць дае змогу визна-чити причини ввдтоку шоземцш з вищих навчальних заклад1в: суспшьно-полгтичш поди, перша свгтова вшна та 11 наслщки та шше.
Ключовi слова: студенти-шоземш, ушверситет Св. Володимира, Новоросшський ушверситет, Харшвський ушверситет, Харшвський ветеринарний шститут, Харшвський технолопчний шститут, навчання.
ON THE ISSUE OF FOREIGN STUDENTS TRAINING IN UKRAINE (THE SECOND HALF OF THE 19THAND EARLY 20THCENTURIES)
© 2018
Rudichieva Nataliia Konstantinovna, candidate of pedagogical sciences, associate professor at the department of primary, pre-school and professional education H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University (61002,Ukraine, Kharkov, Alchevskyh street, 29, e-mail: nana_ruda@i.ua)
Abstract. Based on archived data analysis, historical and pedagogical sources, article studies the government's regulations, which created the preconditions for the foreign student's education in Higher Educational Institutions of Ukraine in the second half of the 19thand early 20thcenturies.Particularattention is paid to the issue of teaching foreign students in Secular Higher Education Institutions. At the beginning of 19th century, the opening of universities in Ukraine played significant role in the development of culture, science, education. The analysis of foreign students' interests by professional training in Kharkiv University (1804) is presented: faculties of law and medicine. Data on the presence of foreign students in secular higher educational institutions (St. Volodymyr's University (1804), Novorossiysk University (1865), Kharkiv Veterinary Institute (1873), Kharkiv Institute of Technology (1885)) is presented in a consolidated table, which gives an opportunity to observe the dynamics of foreigners. The analysis of tables allows determining the causes of outflow of foreigners from higher education institutions: socio-political factors, The First World War and its consequences, etc.
Keywords: foreign students, St. Volodymyr's University, Novorossiysk University, Kharkiv University, Kharkiv Veterinary Institute, Kharkiv Institute of Technology, education.
Постановка проблеми в загальному виглядi та ii зв'я-зок i3 важливими науковими чи практичними завдання-ми. В умовах суспшьних трансформацш i входження Украши до европейського освгтнього простору акту-альшсть i значущють завдань, що постали перед вищою школою, потребують розумшня процеав подготовки висококвалiфiкованих i конкурентоздатних фахiвцiв. Шдготовка фахiвцiв для зарубiжних кран е важливим складником розвитку системи освгти Украши.
Важливють залучення шоземних громадян до навчання в Укра!ш, яшсна !х подготовка е одшею iз умов шдвищення мiжнародного авторитету кра!ни в умовах глобалiзацii свгтового освгтнього простору, саме на цьому наголошено у Державнш нацюнальнш програмi «Освгта» («Укра!на ХХ1 столгття») (1993), у Постановi Кабшету Мiнiстрiв Украши «Про навчання шоземних громадян в УкраМ» (1993), у наказi Мшстерства освгти i науки Укра!ни (2006), в якому були визначеш рiвнi та обсяги годин для вивчення укра!нсько! (росш-сько!) мови шоземними студентами та аспiрантами, на I Мiжнародному форумi випускникiв-iноземцiв вищих навчальних закладiв Харкiвськоi областi (травень, 2008), на Всесвгтнш конференцii з вищо! освiти - 2009: «Нова динашка вищо! освiти i науки для сошально! змiни i розвитку» (липень, 2009) та шших державних документах.
З метою надання яшсно! вищо! освiти iноземним гро-мадянам доцiльно звернутись до досввду роботи провщ-них освiтнiх закладiв, як! iснували на теренах сучасно! Украши до початку ХХ ст.
Анализ останнiх до^джень i публiкацiй, в яких роз-глядалися аспекти ^ei проблеми i на яких обтрунтову-
еться автор; видшення невиршених ранше частин загально'1 проблеми. Важливi даш щодо шдготовки шоземних студенпв у друго! половини Х1Х - на початку ХХ ст. мютять сучаснi дослОдження вчених О. Драч [1], Л. Посохово! [2]. У дисертацшному дослiдженнi Л. Рибаченко «Подготовка шоземних студенпв у навчальних закладах Укра!ни (1946-2000 рр.)» (2001) [3] лише частково розглядаеться проблема подготовки шо-земних студенпв у ретроспектива ЩкавО факти щодо пОдготовки шоземних студенпв у друго! половини Х1Х -на початку ХХ ст. представлен у фундаментальних Осто-ричних монографОях Д. Багалгя [4], М. Владимирського-Буданова [5-6], 0. Маркевича [7].
Нашу увагу привертае перюд друго! половини Х1Х -початку ХХ ст. - перюд розвитку та становлення вищо! освОти в усОх регОонах Укра!ни. ОсвОтня реформа початку Х1Х ст., яка сприяла вадкриттю ушверситепв, значно вплинула на пОдготовку висококвалОфОкованих фахОвцОв. В ушверситети при!жджали здобувати освиу не лише з Малоросп, Дону, Криму, Кавказу О навггь швденно-за-ходно! частини Росшсько! Омпери, а з-за кордону.
Формування цшей статтi (постановка завдання). На основО аналОзу архОвних джерел та Осторико-педа-гогОчно! лОтератури розкрити особливостО становлення системи пОдготовки Оноземних громадян у вищих на-вчальних закладах в Укра!ш в другш половиш Х1Х - на початку ХХ ст.
Виклад основного матерiалу до^дження з повним обтрунтуванням отриманих наукових результатiв. У XVIII - на початку Х1Х ст. важливу роль у системО освОти вОдОгравали середнО навчальнО заклади - коле-
Rudichieva Nataliia Konstantinovna pedagogical
ON THE ISSUE OF FOREIGN STUDENTS ... sciences
пуми, як були засноваш в Чернiговi (1700), Харковi (1726), Переяславi (1738). Вони готували церковних дiячiв, державних службовцiв та вчителiв початкових класiв. Освiту в колепумах здобували вихiдцi з рiзних губернш: Воронезько!, Катеринославсько!, Полтавсько!, Тавршсько! губернш, нерщко зустрiчались учнi з Ки-!всько!, Чершпвсько!, Новоросшсько!, Тамбовсько!, Тульсько! губернiй, Санкт-Петербурга тощо. Крiм того, зазначалось, що в 1755 рощ ки!вський вще-губерна-тор направив до Переяславського колепуму вихiдця iз Серби Петра 1оаннова, який зазначав, що прибув навча-тися латинсько! та росшсько! мов [2, с.218 ].
У Харшвському колегiумi вчились студенти з Киева, Чернiгова, Новоросшсько!, Тамбовсько!, Тульсько! гу-бернi!, Санкт-Петербурга i навiть iз-за кордону, з Серби [2].
Початок Х1Х ст. - перюд становлення iндустрiаль-ного типу сустльства, розвитку лiберально-демокра-тичних вдей, культури, науки, активiзацi! мiграцiйного руху населення. Цi чинники вплинули на сусшльно-по-лiтичний i культурний розвиток укра!нських земель, змiнили етнiчний склад населення. Нацюнальш групи, як1 оселялися в Укра!ш, активно взаемодiяли з мюцевим населенням, адаптуючись до нових, незвичних умов. 1хня заповзятливiсть, шщатива в розвитку дрiбного ви-робництва, торпвл^ промисловостi, освiти та культури вщграли роль одного з каталiзаторiв в економiчному та культурному розвитку Ки!всько!, Харк1всько!, Одесько! губернiй, створили новi форми взаемоввдносин мiж представниками рiзних нацiональностей.
На початку Х1Х почали ввдкриватись вищi навчальнi заклади: Харкiвський iмператорський унiверситет (1804), ушверситет Св. Володимира (1834), Новоросiйський iмператорський унiверситет (1865), Харк1в-ський вете-ринарний шститут (1873), Харк1вський технологiчний шститут (1885).
На початку Х1Х ст. одним iз освiтнiх центрiв Укра!ни був Харкiв. Харкiвська губернiя мала випдне геогра-фiчне розташування, через не! проходили торпвельш шляхи, Харшв поступово став одним iз промислових i торгiвельних центрiв Росiйсько! iмперi!. У ХVIП столи-тi на теренах Слобожанщини почали з'являтись грецьш, кримськ i польськ купцi, яш тимчасово приписувались у Харковi та шших мiстах кра!ни. Згодом бшьшють з них залишалась на постшне мiсце проживання [4]. За сввдченням Д. Багалiя та Д. Мшлера, з 1731 р. чисель-шсть iноземцiв поступово збiльшувалась у Харшвськш губернi! [4].
У 1804р. був ввдкритий Харк1вський iмператор-ський ушверситет за шщативи видатного просвггате-ля В. Каразша, вiдповiдно до Указу Олександра I. За Статутом ушверситепв зазначено, що до навчання запро-шувались iноземцi, якi мали атестат про середню освiту, але перевага надавалась спiввiтчизникам. Так1 вимоги до вступниюв iснували i Харк1вському технолопчному ш-ститутi [8, с. 4].
Шсля закриття Вiленського унiверситету частина його студенпв завершувала освiту в Харковг У 1831 р. в Харшвському ушверситеп навчалося багато поляшв. Вiдомо, що в 1840-х рр. загальна к1льк1сть студентiв уш-верситету коливалась ввд 450 до 500 i серед них було ввд 150 до 200 поляк1в [9].
Аналiз звiтiв звiти про стан i дiяльнiсть Харкiвського iмператорського ушверситету в другiй половинi XIX -на початку XX ст. [10-14] сввдчить про те, що у цьому заклащ навчались iноземнi студенти, частка яких стано-вила 1,5-2 % ввд загально! чисельностi студенпв, але не перевищувала 2,4 %, яка була досягнута у 1903 р. (та-блиця 1). В таблиц 1 «^ноземш студенти у вищих закла-дiв Укра!ни (друга половина XIX - початок XX столгг-тя)» представлено зведенi даш щодо навчання iноземних студентiв у вищих закладах освпи.
Вивчаючи статистичш данi та звiти про стан i да-яльнiсть Xаркiвського iмператорського унiверситету, 68
можемо зробити висновок, що найб!льш привабливим факультетом для шоземшв був медичний [11,12].
Поряд з Харшвським iмператорським унiверситетом у Харковi був ввдкритий вищий навчально-практичний заклад для шдготовки вчених ветеринарiв та ветеринар-них фельдшерiв - Харшвський ветеринарний iнститут (1873), який було реоргашзовано i3 ветеринарного училища (1851). У Харк1вському ветеринарному шституп на початку ХХ ст. навчались шоземш студенти, !х частка становила 1% вiд загально! шлькосп студентiв (та-блиця 1) [15-17].
Вщомостей про Харкiвський технологiчний шститут (1885) дуже мало, але вивчення та аналiз звiтiв про стан i дiяльнiсть Харк1вського технологiчного шституту за 1903 та 1910 роки, сввдчать про те, що шоземшв при-ваблювала технiчна освiта. У 1903 р. технiчну освiту от-римували 1163 студента, iз них 32 - студента-шоземця, що становить 3 % в!д загально! кшькосп студентiв [18, с. 49; 19].
Таблиця 1 - Iноземнi студенти у вищих заклащв Укра!ни (друга половина Х1Х - початок ХХ столггтя)*
\ Навчальш \ заклади I мператорсъкий Харювський ушверситет (1804) Харшвський в ет еринарний шститут (1873) Харшвський шститут (1885) Зтпверситет Св. Володимира (1834) 1мператорсъкий НоЕоросшський ушверситет (1865)
студенти i "2 ^ студенти я g'P s'3 I ja студенти я g'P i'S 1 £ студенти я g -р | и I СП '2 ^ студенти g g-f i 1 I M -S ^
1894 22 1275
1901 21 1339 56 2641
1903 35 1486 32 1163
1909 45 4115 б 518 25 1171 111 3066
1912 60 3002 2 519 75 2025
1915 33 3981 - 515 66 2627
* Складено автором за даними [10-14, 15-17, 18-19, 21, 22-24]
Техшчну освiту в Харшвському технолопчному ш-ститутi в 1909/1910 навчальному роцi здобували так! тддаш: австршсьш (6 оаб: Клавдiй Груза, Миколай Перльмуттер, Йосиф Шейц, 1ван Шилье, Генрiх Шольта, Едуард Ясюновський), грецьк1 (5 оаб: Миколай Валетто, Аристотель Верник, Михайло Канделярiс, Леонд Корнело, Матвiй Ориос), германськ1 (4 особи: Герман Гельвиг, Евальд Герман, Олек-сандр Прш, Адольф Тейфель), по 2 особи - турецьких (Олександр Александрiдiс, Георгiй Манойлов), iталiйських (Емшан Мутп, Миколай Сантiнi), прусських (Генр!х Герман, Георгий Шмвдт), по 1 особ! - болгарський (Добран Балев), брауншвейгський (Федiр Боде), англiйський (Едуард Irai (Хiглей)), фран-цузький (Олександр Пендр!е), шведо-норвезький (Андрш Пiльстрем) (алфавитный список студенпв) [20].
Поряд !з Харк1вським iмператорським ушверсите-том в Укра!'ш iснував i плщно готував фахiвцiв у р!з-них галузях науки один !з найстарiших ушверситепв Схщно! £вропи - унiверситет Св. Володимира (Ки!в, 1834). Вщкриттю ушверситету Св. Володимира спри-яло закриття двох найбшьших навчальних осередк1в Вшенського навчального округу: Вiленського !мпе-раторського ушверситету i Кременецького лiцею на волин! шсля Польського повстання у 1830-1831 рр.
Ушверситет активно залучав до навчання поляшв -уродженшв Правобережно! Укра!ни. Якщо 1834 р. вони становили трохи бшьше половини вах студенпв, то вже через чотири роки, в 1838 р. - понад 2/3: у 1834 р. - 67,7 %, у 1835 р. - 72,5 %, у 1836 р. - 77,3 %, у 1837 р. - 77,2 % [5, с. 141-143].
Основна шльшсть студенпв-поляшв зосереджу-валась на II вщдшенш фшософського факультету, де викладали колишн професори Кременецького лщею. Роаяни i укра!'нш здебшьшого навчались на юридично-му факультет! (у 1836 р. !х було 3/4 загального складу слухач!в), який готував насамперед чиновнишв, а також на юторико-фшолопчному факультет!. Поряд з цим, ор-динарний професор ютори росшського права Ки!вського ушверситету Св. Володимира М. Владимирський-Буда-Humanitarian Balkan Research. 2018. № 1
педагогически науки
РудОчева НаталОя Костянтишвна ДО ПИТАННЯ П1ДГОТОВКИ ...
нов наводить кОлькОсть студентОв, якО були Оноземцями за походженням: 1835 р. - 2 студента, у 1836 р. - 1 студент, у 1837 р. - 2 студента, у 1838 р. - 4 студента, у 1839 р. - 2 студента [4, с. 142].
У першш половит 1883 р. в ушверситеп Св. Во-лодимира навчалось 1710 студенпв, Оз них 2,3 % - сту-денти-шоземщ [6, с. 40].
На початку ХХ ст. за даними про стан О дшльшсть ушверситету Св. Володимира освпу здобували вже 2641 оаб, Оз них лише 56 - студенпв-шоземщв (приблизно 2%) [21].
Таким чином, аналОз звтв про стан О дОяльшсть уш-верситету Св. Володимира, звОтОв професорОв унОверси-тету свОдчать про те, що в ушверситеп Св. Володимира у другш половиш Х1Х - на початку ХХ ст. навчались шоземш студенти, але !х частка становила приблизно 1-2,5 % вОд загально! кшькосп студенпв.
Одним Оз провщних навчальних закладОв друго! по-ловини Х1Х - початку ХХ ст. на швдш Укра!ни був НоворосОйський Омператорський унОверситет (1865), який був створений на базО Ршельевського лщею (1817).
Видатний професор кафедри росОйсько! ОсторО! Новоросшського ушверситету О. Маркевич (1848-1903) у сво!й пращ «Двадцатипятилетие Императорского Новороссийского университета» [7] висвОтлив реор-ганОзацОю РОшельевського лОцею, ОсторОю створення Новоросшського Омператорського ушверситету, представив кафедри та видатних викладачОв. КрОм того, до-слщник надав загальш вщомосп про чисельшсть студенпв упродовж 25-ти рошв (починаючи з 1865 р.) юну-вання закладу, зокрема О про шоземних студенпв.
Наведеш Осторико-статистичш даш, свщчать про те, що в цьому навчальному закладО студенти-ОноземцО отримували освОту, !х чисельнОсть коливалась вОд 1 % до 7 % вОд загально! кшькосп студенпв. Починаючи з 1880 р. можемо простежити чОтку динамОку збОльшення Оноземних студентОв в навчальному закладО (станом на 1 ачня 1867 р. - 6 оаб, станом на 1 счня 1885 р. - 38 осОб, при загальнОй чисельнОсть студентОв - 288 О 610). Поряд з цим, О. Маркевич зазначав, що одеське Оноземне купецтво вОддавало сво!х дОтей на навчання за кордон [7, с. 677].
Вивчаючи звгти про стан О д1яльшсть Новоросшського Омператорського ушверситету, можемо простежити ди-намОку зростання загально! чисельностО студентОв, так О Оноземних студентОв [22-24] (таблицю 1). Так, у 1909 р. в ушверситеп навчалось 111 шоземщв, що становило 3,6% вОд загально! кОлькостО студентОв (3066 студентОв) [22], але найбшьша кшьшсть шоземних студенпв була у 1915 р. О становила 4,1% (73 студента), при загальнОй кшькосп студенпв 1796 [24]. Поряд з цим, кшьшсть шо-земних студентОв поступово зменшувалась, так, у 1909 р. навчалось 111 студенпв-шоземщв, а у 1915 р. - 66 сту-дентОв-ОноземцОв. Майже удвОчО зменшилась кОлькОсть шоземних студенпв. Це свОдчить про те, що суспшь-но-полОтичнО подО! в кра!нО значно впливали на навчання Оноземних студентОв в унОверситетО.
Таким чином, аналОз статистичних даних дозво-ляе зробити висновок про те, що у вищих навчальних закладах Укра!ни у другш половини Х1Х - на початку ХХ ст. освпу здобували шоземш студенти. 1ноземних студенпв приваблювали ктматичш умови. Але поряд з цим, на прибуття до навчання Оноземних студентОв ва-гомий вплив мали суспОльно-полОтичнО подО!, як в кра!нО (революцО!, громадянська вОйна), так О на свОтовОй аренО (Перша свОтова вОйна).
Висновки до^дження i перспективи подальших розвiдок цього напряму. У ходО вивчення статистичних даних, Осторико-педагогОчно! лОтератури можемо зро-бити висновок, що на початку Х1Х ст. вОдкриття уш-верситетОв на територО! Укра!ни вОдОграло значну роль у розвитку культури, науки, освОти. ПанОвнО позицО! в системО вищо! освпи протягом Х1Х - на початку ХХ ст. утримували ХаркОвський Омператорський унОверситет
(Харшв, 1804), ушверситет Св. Володимира (Ки!в,1834), НоворосОйський Омператорський унОверситет (1865). При!зд на навчання до Укра!ни приваблював ОноземцОв клОматичними умовами. Високий рОвень освОченостО ви-кладачОв та професорОв ушверситепв привертав увагу Оноземних пОдданих, якО вОддавали на навчання сво!х дО-тей до цих навчальних закладОв. У дослщженш дотриму-емось думки професора О. Макревича, про те що замож-не Оноземне купецтво вОдправляло сво!х нащадкОв учи-тись за кордон. На це значною мОрою впливали суспОль-но-полпичш поди, поди першо! свпово! вшни тощо.
Поряд з цим, ОноземнО студенти, якО отримували вищу освОту на територО! Укра!ни перевагу при вибо-рО факультету надавали саме медичному (50 % вОд всОх шоземних студенпв) факультету. Техшчну освпу в Харшвському технолопчному шституп здобували шд-даш не лише балканського швострова (слов'яни), а гро-мадяни Захщно! Свропи.
На початку ХХ ст. хоча загальна кОлькОсть студентОв збОльшилась (данО по ХаркОвському та НоворосОйському ушверситетам), чисельшсть шоземних студенпв у Харшвському ушверситеп коливалась: у 1894 р. - 22 студента (2 %), у 1903 р. - 35 студенпв (2,4 %), у 1909 р. - 45 студенпв (1,1 %) у 1912 р. - 60 студенпв (2 %), у 1915 р. - 33 студента (0,8 %). У Новоросшському уш-верситетО спостерОгаемо загальну тенденцОю зменшення студенпв: у 1909 р. - 111 студенпв-шоземщв (3,6 %), у 1912 р. - 75 студенпв (3,7 %), у 1915 р. - 66 студенпв (2,5 %). Ввдпк студенпв-шоземщв з територи Укра!ни був спровокований суспОльно-полОтичними подОями (перша свпова вшна та !! наслОдки). Значного поширен-ня навчання Оноземних студентОв у дореволюцОйнОй РосО! не набуло.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ:
1. Драч О. О. Студенчество Университета св. Владимира эпохи Шевченко: социокультурный портрет. Кшв 1 кияни у соцгокультурно-му просторг Х1Х—ХХ1 столгть: шевченкознавчий дискурс (до 200-р1ччя вгд дня народження Тараса Шевченка) : матер. Всеукр. наук.-практ. конф., 29 трав. 2014р., м. Кшв. С. 10—21.
2. Посохова Л. Ю. На перехрест1 культур, традицш, епох : пра-вославш колеггуми Украгни наприкгнцг ХУП — на початку Х1Х ст. : мо-нографгя. Харкгв : ХНУ, 2011. 399 с.
3. Рибаченко Л. I. Пгдготовка гноземних студентгв у навчальних закладах Украгни (1946-2000 рр.) : Автореф. дис. канд. пед. наук: 13.00.01 Луган. держ. пед. ун-т гм. Т.Шевченка. Луганськ, 2001. 20 с.
4. Багалей Д. И. История города Харькова за 250 лет его существования (1655-1905) : в 2 т. Харкгв. 2004 Т.1. 572 с.
5. Владимирский-Буданов М. Ф. История Императорского университета Св.Владимира. К. : Тип. ун-та, 1884. 674 с.
6. Владимирский-Буданов М. Ф. Пятидесятилетие Императорского Университета св. Владимира. 1834-1884 : речь, произнесенная на юбилейном акте Университета [8 сентября 1884 г.]. Кшв : Типография имп. Университета Св. Владимира, 1884. 59 с.
7. Маркевич А. И. Двадцатипятилетие Императорского Новороссийского университета : историческая записка. Академические списки. Одесса : Экономическая типография (б. Одесского вестника), 1890. 734 с.
8. Правила для студентов и сторонних слушателей Харьковского практического технологического института. Х. : Университетская типография, 1885. 37 с.
9. Харкгвський унгверситет Х1Х — початку ХХ столгття у спо-гадах його професоргв та вихованцгв: в 2-х т. Хартв: «Видавництво Сага», 2011. Т. 2. 540 с.
10. Отчет о состоянии и деятельности императорского Харьковского университета за 1894 год. Харьков : Типография и Литография М. Зильберберг и С-вья, 1895.139 с.
11. Отчет о состоянии и деятельности императорского Харьковского университета за 1901 год. Харьков : В Университетской типографии, 1901. 149 с.
12. Отчет о состоянии и деятельности императорского Харьковского университета за 1903 год. Харьков : Б.и., 1904. 192 с.
13. Отчет о состоянии и деятельности императорского Харьковского университета за 1909 год. Харьков : Типография и Литография М. Зильберберг и С-вья, 1910. 177 с.
14. Отчет о состоянии и деятельности императорского Харьковского университета за 1912 год. Харьков: Типография и Литография М. Зильбербег и С-вья, 1913. 182 с.
15. Отчет о состоянии и деятельности Харьковского ветеринарного института за 1909 год. Харьков: Типография фирмы «Адольф Дарре», 1910. 151 с.
16. Отчет о состоянии и деятельности Харьковского ветеринарного института за 1912 год. Харьков: Типография фирмы «Адольф Дарре», 1913. 258 с.
_17. Отчет о состоянии и деятельности Харьковского ветери-
Rudichieva Nataliia Konstantinovna
ON THE ISSUE OF FOREIGN STUDENTS ...
pedagogical sciences
парного института императора Николая 1 за 1915 год. Харьков: Типография фирмы «Адольф Дарре», 1916. 245 с.
18. Отчет о состоянии Харьковского технологического института за 1903 год. Известия Харковского технологического института императора Александра III. Т. 1. Х. : Типография и литография М. Зильберберга и С-вья, 1905. С. 1—62.
19. Отчет о состоянии Харьковского технологического института императора Александра III за 1910 год. Известия Харьковского технологического института императора Александра III. Т.8. Харьков: Типография и Литография М. Зильбербег и С-вья, 1912. С. 1—68.
20. Алфавитный список студентов Харьковского технологического института императора Александра III на 1909-1910 учебный год. Х. : Типография М. Зильберг и С-вья, 1909. 100 с.
21. Отчет о состоянии и деятельности императорского университета Святого Владимира в 1901 году. К. : Типография импраторс-кого университета Св. Владимира акционерного об-ва и издательского дела Н.Т. Корчак-Новицкого. 1902.
22. Отчет о состоянии и деятельности императорского Новороссийского университета за 1909 год. — Одесса : «Экономическая» типография, 1910. — 307 с.
23. Отчет о состоянии и деятельности императорского Новороссийского университета за 1912 год. Одесса : Типография «Техник», 1913. 299 с.
24. Отчет о состоянии и деятельности императорского Новороссийского университета за 1915 год. Одесса : Типография «Техник», 1916. 89, 439 с.
70
Humanitarian Balkan Research. 2018. № 1
