CC BY
1218. Колпаков В.К. Публiчна служба в сучаснш параджтш адмшютративного права Украши. Служ-бове право: витоки, сучаснiсть та перспективи ро-звитку : колективна монографiя / зазаг. ред. Т.О. Коломоець, В.К. Колпакова. Запорiжжя: Гельве-тика, 2017. С. 84-123.
19. Мельник Р.С. Система адмшстративного права Украши : монографiя. Харшв :Вид-во-Харк1вського нац. ун-ту внутр. справ, 2010. 398 с.
20. Коломоець Т.О. Службове право - це само-стшна галузь права чи елементи системи адмшютративного права? Питання адмшстративного права. Кн. 2 / ввдп. за вип.Н.Б. Писаренко. Харк1в : Оберщ 2018. С. 131-140.
21. Колпаков В.К. Публiчна служба в сучаснш параджтш адмiнiстративного праваУкраши. Службове право: витоки, сучасшсть та перспективи роз-витку : колективнамонографiя / за заг. ред. Т.О. Коломоець, В.К. Колпакова. Запорiжжя : Гельве-тика,2017. С. 84-123.
22. Мельник Р.С. Система адмшстративного права Украши : монографiя. Харшв :Вид-во Харшв-ського нац. ун-ту внутр. справ, 2010. 398 с.
23. Картузова 1.О. Дисциплiнарна ввдповщаль-нiсть державних службовцiв : автореф. дис. на здо-буття наук.ступеня кандидата юрид. наук : спец. 12.00.07 / 1.О. Картузова. Одеса, 1999. 20 с.
24. Кузьменко О.В. Мюце дисциплшарних проваджень в адмшстративно-процесуальному правi. Вiсник Львiвського шституту внутрiшнiх справ: Збiрник / Гол. ред. В.Л. Ортинський. Львiв, 2003. Вип. 2. -328 с.
25. Колпаков В.К. Адмшстративне право Украши / В.К. Колпаков, О.В. Кузьменко. К.: Юрш-ком 1нтер, 2003. 44 с.
26. Кузьменко О.В. Адмшютративно-процесу-альне право Украши: тдручник / О.В. Кузьменко, Т.О. Гуржш; заред. О.В. Кузьменко. К.: Апка, 2006. 478 с.
27. Гнатюк С.С.Провадження в справах про ад-мшстративш проступки: проблемнi питання стру-ктури: монографiя / С.С. Гнатюк. Львiв: ЛьвДУВС, 2011. 156 с.
28. Правовий статус суб'екпв адмшстрати-вно-делжтного процесу: теорiя i практика реалiза-ци» : монограф./ Р.В. Миронюк. Днiпропетровськ: Днiпроп. Держ.ун-т.справ; Лiра ЛТД, 2014. 396 с.
ПРИСЯЖН1 ЯК СУБСКТИ ДЕКЛАРУВАННЯ ЗА АНТИКОРУПЦ1ЙНИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ
Онуфрieв В.М.
астрант кафедри адмтктративного та господарського права .Запоргзького нацiонального yHiверситету
JURISES AS SUBJECTS OF DECLARING UNDER ANTI-CORRUPTION LEGISLATION
Onufriev V.
graduate student of the Department of Administrative and Commercial Law
Zaporizhia National University Anotation
Анотащя
У статп дослщжено правовий статус присяжних як суб'екпв декларування в MexaHi3Mi забезпечення фшансового контролю, що визначаеться Законом Украши «Про запоб^ання корупци», вiдобрaжено сучас-ний стан реaлiзaцiï' обов'язку подання декларацш присяжними, конкретизовано проблем, що призводять до притягнення до aдмiнiстрaтивноï вiдповiдaльностi за порушення вимог фшансового контролю цих уча-сникав правосуддя та виявлено напрями удосконалення вичизняного законодавства для зниження рiвня ризишв порушення присяжними порядку декларування. Виявлено, що сучасний стан справ щодо притягнення присяжних до aдмiнiстрaтивноï вщповвдальносп за порушення вимог фшансового контролю пере-шкоджае реaлiзaцiï конституцшних засад iнституту присяжних та тдривае довiру населення до судово1' системи, значно знижуе к1льк1сть громадян, що бажають брати участь у прaвосуддi в якостi присяжних. Запропоновано: вщокремити правовий статус кaндидaтiв у присяжш та присяжних у проектi Закону Украши «Про суд присяжних», що дозволить уникнути ситуацп неоднозначного розумшня положень Закону Украши «Про запобтання корупци» громадянами, що подають свою кандидатуру на включення 1'х до списку присяжних; внести змши до частини друго1' статп 63 Закону Украши «Про судоустрш та статус суддав» шляхом розширення обов'язк1в присяжного; удосконалити aнaлiтичну роботу НАЗК щодо узагальнення кiлькостi притягнутих до вiдповiдaльностi осiб, що виконують функцiï держави чи мiсцевого самовряду-вання, у тому числi щодо присяжних, з метою виявлення причин та умов, як сприяли таким порушенням, та визначення нaпрямiв i шлях1в 1'х усунення. Обгрунтовано необхвдшсть aктивiзувaти проведення методично!' та шформацшно1' роботи НАЗК, державними судовими адмшстращями, судами, органами мюце-вого самоврядування iз присяжними для роз'яснення та надання 1'м допомоги щодо заповнення декларацш.
Abstract
The article examines the legal status of jurors as subjects of declaration in the mechanism of financial control, defined by the Law of Ukraine "On Prevention of Corruption", reflects the current state of implementation of the obligation to declare jurors, specifies the problems that lead to administrative liability for violations requirements
of financial control of these participants in justice and identified areas for improvement of domestic legislation to reduce the risk of jurors violating the declaration procedure. It was found that the current state of cases of bringing jurors to administrative responsibility for violating the requirements of financial control hinders the implementation of the constitutional principles of the jury and undermines public confidence in the judiciary, significantly reduces the number of citizens wishing to participate in justice as jurors. It is proposed to separate the legal status of jurors and jurors in the draft Law of Ukraine "On Jury", which will avoid a situation of ambiguous understanding of the provisions of the Law of Ukraine "On Prevention of Corruption" by citizens applying for inclusion in the list of jurors; to amend the second part of Article 63 of the Law of Ukraine "On the Judiciary and the Status of Judges" by expanding the duties of a juror; improve the analytical work of the NAPC to summarize the number of prosecuted persons performing state or local government functions, including jurors, in order to identify the causes and conditions that contributed to such violations, and identify areas and ways to eliminate them. The need to intensify the methodological and informational work of the NAPC, state judicial administrations, courts, local governments with jurors to explain and assist them in filling out declarations.
Ключовi слова: присяжш, декларащя, антикорупцшне законодавство, фшансовий контроль, адмшь стративна вщповвдальнють.
Keywords: jurors, declaration, anti-corruption legislation, financial control, administrative responsibility.
Актуальшсть. Багаторiчнi спостереження на-уковщв, результата соцюлопчних опитувань, що проводяться впчизняними i мiжнародними шсти-тущями, ввдображеш у антикорупцшних стратепях та 1х проектах, демонструють проблему корумпова-носп судово! влади в Украшг Так, у Антикорупцш-нш стратеги на 2014-2017 роки зазначалось, що за даними соцюлопчних дослщжень, проведених мiжнародними шститущями, найкорумповашшою сферою украшщ вважають судову владу (66 %). Результата аналопчних дослщжень Украшського центру економiчних i полгтачних дослщжень iменi Олександра Разумкова сввдчать, що 47 % опитува-них вважають, що судова влад тотально охоплена корупщею. За даними Свггового 1ндексу Правосуддя (WorldJusticeProject - RuleofLawIndex), Украша у сферi «ввдсутшсть корупцп» в судовш системi за-йняла 94 мюце з 99 проаналiзованих кра!н. Не тiльки громадяни, а також представники сфери гос-подарювання тдтвердили недовiру до судiв через !х корумпованiсть, що вiдобразилось у негативних показниках судового iндексу, який визначаеться £вропейською бiзнес-асоцiацiею [1].
За останш декiлька рокiв система органiв про-тидп корупцп зазнала значного покращення в час-тинi конкретизаци !х повноважень, напрацювання алгоритмiв виявлення, документування, протидп та притягнення до юридично! вiдповiдальностi осiб, що вчинили корупцшш правопорушення та право-порушення пов'язаш iз корупцiею. Водночас, при щдготовщ Антикорупцшнох стратеги на 2020-2024 роки виявилось, що ситуацiя у 2019 рощ у сферi за-побтання та протидп корупцп у судовш сферi сут-тево не змшилась. Так, у пояснювальнiй записцi до проекту Закону «Про засади державно1 антикорупцшнох полiтики на 2020—2024 роки» № 4135 ввд 21.09.2020 зазначено, що громадяни, шдприемщ, швестори другою за масштабшстю проблемою ш-сля вiйськових дш на сходi Укра1ни вважають ко-рупц1ю у судовiй сферi, а шляхами виршення ще1 проблеми е демонстращя ефективних антикоруп-цiйних зусиль щодо притягнення до ввдповвдально-сп за корупц1ю суддiв та «перезавантаження» судо-во! системи [2].
Одна з основних проблем судово1 реформи, на що звертають увагу як науковцi так i практики - це
функцюнування суду присяжних, як основний спо-ci6 народовладдя у сферi правосуддя [3]. Судом присяжних у 2020 рощ розглянуто лише 44 кримь нальних проваджень, у 2019 - 56, у 2018 - 59, у 2017 - 57, 2016 - 51 [4]. Проте сучасш тенденци рефор-мування правово! системи сввдчать про защкавле-нiсть суспiльства в реалiзацil положень Конституцп щодо участi громадян у здiйсненнi правосуддя через шститут присяжних. Одним з аспекпв забезпе-чення прозоростi, демократичних щнностей пiд час правосуддя е забезпечення доброчесностi присяжних за допомогою такого шструменпв як фiнансо-вий контроль та декларування.
Стан науковоТ дослiдженостi. Загальнi пи-тання правового статусу присяжних, порядку !х об-рання, виконання покладених обов'язшв та вщповь дальнiсть дослвджували так вченi як 1.Р. Волоско, А.Б. Войнарович, А.В. Грубiнко, С.О. 1ваницький, М.1. Карпенко, В.В. Колюх, В.С. Канщр, Ю.В. Ли-сюк, В.Т. Нор, О.О. Овсяншкова, М.М. Олашин, М.В. Онiщук, 1.О. Рощина, Л.Р. Шувальська, В.М. Щерба та шшг Водночас, в межах дослiджень за-значених вчених присяжнi не розглядались як суб'екти фiнансового контролю, проведення якого передбачено Законом Укра!ни «Про запобтання корупцп». Пiдвищення кiлькостi притягнення до адмшютративно! вiдповiдальностi присяжних за невчасне подання декларацiй за останш роки обу-мовлюють необхiднiсть вивчення правового регу-лювання статусу присяжних як декларанта згiдно iз антикорупцшним законодавством.
Мета та завдання. Основною метою ще! статтi е з'ясування правового статусу присяжних як суб'еклв декларування в механiзмi забезпечення фшансового контролю, що визначаеться Законом Укра!ни «Про запобiгання корупцп». Завданнями дослвдження визначено з'ясування сучасного стану реалiзацil обов'язку подання декларацiй присяж-ними, конкретизащю проблем, що призводять до притягнення до адмшютративно! вiдповiдальностi за порушення вимог фiнансового контролю цих учаснишв правосуддя та виявлення напрямiв удо-сконалення вiтчизняного законодавства для зни-ження рiвня ризикiв порушення присяжними порядку декларування.
Осиовиий змкт. Реали сьогодення свiдчать, що у сферi правового регулювання та реалiзацil обов'язку подання декларацiй присяжними е про-блеми. Наприклад, у 2019 роцi пльки в Харк1вськ1й областi мережа антикорупцшних центрiв виявила 50 фактiв не подання присяжними декларацш за 2018 рш, про що направила лист до Нацюнального агентства з питань запобтання корупци (НАЗК) [5]. За 2019 та 2020 роки шльшсть справ про притяг-нення до адмшстративно1 вiдповiдальностi зб№-шуеться, проте НАЗК не веде облiк оаб, притягну-тих до адмшстративно1 вщповвдальносл за пору-шення вимог фшансового контролю. Така аналiтико-iнформацiйна робота ведеться фрагментарно, проте 11 результати сввдчать про масштаби проблеми. Так, за даними НАЗК тiльки за квггень 2021 року до Реестру корупцiонерiв внесено 520 за-пиав стосовно осiб, яких притягнуто до вщповща-льностi за корупцiйнi правопорушення (126 кримь нально! та394 адмшютративно! вiдповiдальностi), серед яких 20 - присяжш [6].
На сьогодш судова практика нараховуе десятки справ про притягнення до адмшстративно! вщ-повiдальностi присяжних за несвоечасне подання без поважних причин декларацп особи, уповнова-жено! на виконання функцш держави або мiсцевого самоврядування, та накладення на них штрафу вщ-повiдно до санкцп статп 172-6 КУпАП у розмiрi ввд п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мiнiмумiв до-ходiв громадян. Як правило суди беруть до уваги визнання порушником свое1 вини, щире каяття, перше притягнення до адмшютративно1 ввдповвдаль-ностi, його майновий стан як обставини, що пом'як-шують вiдповiдальнiсть i накладають штраф у роз-мiрi п'ятдесяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян (850 грн.) та судовий збiр в сере-дньому до 500 грн. Самi ж виплати за виконання функцш присяжного складають до 1000 грн. на мь сяць, як наприклад засввдчено у Постановi Баглш-ського районного суду м. Дшпродзержинська Днш-ропетровсько1 областi ввд 11 травня 2021 року у справi № 207/1183/21, а саме 693,39 грн, а штраф разом iз судовим збором правопорушниця сплатила на суму 1304 грн [7]. Таким чином, через не по ш-формовашсть та ввдсутшсть вiдповiдного шструк-тажу громадянина, що проявив активну громадян-ську позицш взявши участь у правосудщ як прися-жний, ввдриваючись ввд сво1х професiйних занять, врезультап отримав статус правопорушника, втра-тив кошти та був внесений до Сдиного державного реестру осiб, яш вчинили корупцiйнi або пов'язанi iз корупцiею правопорушення, що тягне негативш наслiдки для його потенцiйного працевлаштування на посади державно1 служби чи в органах мюцевого самоврядування.
На наш погляд, ситуащя, що склалася у сферi забезпечення дотримання вимог фшансового контролю щодо присяжних потребуе аналiзу з метою виявлення причин та умов, що 1й сприяють, а також напрямiв зниження рiвня реатзацп корупцiйних ризик1в у д1яльносп присяжних.
Вiдповiдно до п. 1 ст.11 Конвенци ООН проти корупцп, учасницею яко1 е i Укра1на, ураховуючи
незалежнiсть судово1 влади та И виршальну роль в боротьбi з корупцiею, кожна держава-учасниця згь дно з основоположними принципами свое1 правово1 системи й без шкоди для незалежносп судових ор-гашв уживае заходiв щодо шдтримання чесносл й непiдкупностi представник1в судово1 влади та запо-бiгання будь-як1й можливосп для корупци серед них. Таю заходи можуть уключати правила, що сто-суються поведiнки представник1в судово1 влади [8]. Згiдно Додаткового протоколу до Кримшально1 конвенци про боротьбу з корупщею, що був подписаний 15 травня 2003 року та ратифшований Законом Украши вiд 18 жовтня 2006 року № 253-V кри-мшальним законодавством повинна встановлюва-тись вщповщальшсть за хабарництво нацiональних та шоземних присяжних засiдателiв [9; 10]. Таким чином, присяжш е суб'ектами, що можуть бути схи-леш защкавленими особами до корупцiйних право-порушень.
Зпдно Додаткового протоколу до Кримшаль-но! конвенцil про боротьбу з корупщею «присяж-ний засiдатель» вважаеться особа, визначена в на-цюнальному законодавствi держави-сторони цього Протоколу, але в будь-якому разi включае в себе особу, яка не е професшним юристом, що дiе як член колепального органу, який несе вщповщаль-нiсть за прийняття ршення про вину особи, що об-винувачуеться в судi [9].Стаття 63 Закону Украши «Про судоустрш та статус судав» визначае, що Присяжним е особа, яка у випадках, визначених процесуальним законом, та за И згодою вирiшуе справи у складi суду разом iз суддею або залуча-еться до здiйснення правосуддя [11]. Проект Закону Украши «Про суд присяжних» пропонуе визначати присяжного як громадянина Украши, який залуча-еться до здшснення правосуддя у випадках i порядку, визначених цим Законом [12]. З огляду на наведеш визначення присяжного, можна констату-вати вiдсутнiсть едино1 концепцil цього шституту у вiтчизняному законодавствi. Одним з насладив, яко! е парадоксальна ситуац1я, пов'язана iз тим, що сустльно активнi громадяни, що подають сво1 кан-дидатури для учасп у правосуддi як присяжнi при сучаснш неякiснiй iнформацiйнiй та роз'яснюваль-нiй полiтицi органiв судово1 влади та антикорупцшних оргашв отримують неприемностi у виглядi притягнення до адмшстративно1 вiдповiдальностi за неподання чи невчасне подання декларацiй.
Сучасний мехашзм запобiгання та протидil корупцп проходив багато етатв становлення, к1ль-к1сть та тривалiсть яких науковщв визначаеться по-рiзному. Водночас, як зазначае Г.О. Блшова [13, а 63], на кожному iз етапiв процес формування анти-корупцшного механiзму переживав певнi кризиснi стани, пов'язанi iз полiтичними, економiчними чи сощальними процесами, останнiй з яких був обумо-влений Рiшенням Конституцшного Суду в1д 27 жовтня 2020 р. №13-р/2020 [14], що був подоланий Законом Украши «Про внесення змш до Закону Украши «Про запобп'ання корупци» щодо в1дновлення iнституцiйного механiзму запобтання корупцil» [15]. Тому присяжним слщ пам'ятати про свiй пра-
вовий статус тд час виконання функцш з правосуддя та про вимоги до них, встановлеш Законом Украши «Про запоб^ання корупци».
Для антикорупцiйного законодавства важли-вим е розмежування понять «кандидат у присяжш» i «присяжний». 1.Р. Волоско наголошуе, що щ суб'екти мають рiзний правовий статус, а саме кандидатом у присяжш особа стае з моменту внесення и до списку кандидапв у присяжш. Ця особа перестае бути кандидатом у присяжш i набувае статусу присяжного з моменту складення нею присяги зп-дно статп 388 Кримiнального процесуального кодексу Укра!ни. Саме з цього моменту така особа стае суб'ектом ввдповщних прав, обов'язшв, повно-важень i вiдповiдальностi присяжного, на не! також розповсюджуються передбаченi законом гарант здiйснення функци правосуддя. Як вважае вчена, у цш ситуацп застосовуеться аналогiя iз ст. 57 Закону Укра!ни «Про судоустрiй i статус суддiв», за якою особа, призначена на посаду суддi, набувае повно-важень суддi пiсля складення присяги судда. За за-гальним правилом повноваження присяжного при-пиняються з моменту оголошення судового рь шення ухваленого за його участю [16, а 150].
Пiдпункт г пункту 1 статп 3 Закону Украши «Про запобтання корупцп» визначае присяжних як суб'ектiв декларування, виключно щд час виконання ними обов'язшв в судi [17]. Таким чином, складення присяги безпосередньо е тим юридич-ним фактом, з моменту реалiзацi! якого у присяжного виникае обов'язок подати декларацш як у суб'екта, на якого поширюеться д1я Закону Украши «Про запобтання корупци».
Присяжнi набувають статусу суб'екта декларування, у зв'язку iз виконанням ними обов'язк1в в судг Визначенi статтею 45 Закону Украши «Про за-побiгання корупци» вимоги щодо подання деклара-ци особи, уповноважено! на виконання функцiй держави або мюцевого самоврядування поширю-ються на присяжних вщповвдно до набутого статусу суб'екта декларування без будь-якого додатко-вого обумовлення. Таким чином, особи, включеш до списку присяжних, але як протягом року не були залученi для учасп у здiйсненнi правосуддя судом, не е суб'ектами декларування, а тому, не зо-бов'язаш подавати декларацш особи, уповноважено! на виконання функцш держави або мюцевого самоврядування [18].
Висновки. Таким чином, на наше переко-нання, слад законодавчо вщокремити правовий статус кандидапв у присяжш та присяжних, що мож-ливо реалiзувати у проекп Закону Укра!ни «Про суд присяжних» [12]. Це дозволить уникнути ситуацп неоднозначного розумшня положень Закону Укра!ни «Про запобiгання корупцi!» громадянами, що подають свою кандидатуру на включення !х до списку присяжних.
Пропонуемо також внести змши до частини друго! статтi 63 «Статус присяжного» шляхом роз-ширення обов'язк1в присяжного, що визначаються не тiльки пунктами 1, 2, 4-6 , а також 7 частини сьо-мо! статп 56 Закону Укра!ни «Про судоустрш та
статус суддiв», а саме обов'язком подавати декларацш особи, уповноважено! на виконання функцш держави або мюцевого самоврядування. А п. 7 частини сьомо! статп 56 цього Закону викласти в ташй редакцп: «7) подавати декларацш особи, уповноважено! на виконання функцш держави або мюцевого самоврядування за перюд виконання ними обов'язшв у судЬ>.
Пропонуемо НАЗК удосконалити аналггичну роботу щодо узагальнення шлькосп притягнутих до ввдповщальносп оаб, що виконують функцп держави чи мюцевого самоврядування, у тому чи^ щодо присяжних з метою виявлення причин та умов, яш сприяли таким порушенням, а вiдтак i ви-значення напрямiв i шлямв !х усунення.
£ особливо важливим на сьогодш активiзацiя проведення методично! та шформацшно! роботи НАЗК, державним судовим адмшютращям, судами, органами мiсцевого самоврядування iз присяжними для роз'яснення та надання !м допомоги щодо запо-внення декларацiй.
Недостатнiсть проведення вiдповiдних шфор-мацiйних заходiв та iнструктажiв iз присяжними щодо дотримання вимог фшансового контролю призводить до того, що замють позитивно! реалiза-цп свого публiчного права на участь у правосуда як присяжних, прояву активно! громадсько! пози-цп, цi громадяни, несуть збитки, отримують про-блеми iз законом, притягаються до адмшютратив-но! вiдповiдальностi за порушення вимог фшансового контролю зпдно положень Закону Укра!ни «Про запобiгання корупцп» та потрапляють у ситу-ацш обмежень !х прав, обумовлених внесенням ш-формацп про них до £диного державного реестру осiб, яш вчинили корупцiйнi або пов'язанi iз кору-пцiею правопорушення. Сучасний стан справ щодо притягнення присяжних до адмшютративно! вщпо-вiдальностi за порушення вимог фшансового контролю перешкоджае реалiзацi!' конституцiйних засад iнституту присяжних та шдривае довiру населення до судово! системи, значно знижуе шльшсть грома-дян, що бажають брати участь у правосуддi в якосп присяжних.
Список лiтератури
1. Про засади державно! антикорупцшно! поль тики в Укра!ш (Антикорупцiйна стратегiя) на 20142017 роки: Закон Укра!ни вiд 14 жовтня 2014року N1699-VII. BidoMocmi Верховноi Ради. 2014. N 46, ст.2047.
2. Пояснювальна записка до проекту Закону Укра!ни «Про засади державно! антикорупцшно! полггики на 2020-2024 роки». URL: http ://w 1.c1 .rada. gov.ua/pls/zweb2/webproc4_ 1 ?pf3 5 11=70007
3. Киян Д. Суд присяжних в Укра!ш : актуальш питання реформування. URL: https://zib.com.ua/ua/138799-sud_prisyazhnih_v_ukraini_aktualni.html
4. Огляд даних про стан здiйснення правосуддя у 2020 рощ. URL: https://court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_u ploads/main_site/ogl_2020.pdf
5. В Харшвськш обласп присяжш масово не подавали електронш декларацп. 1нформацшна аге-нцiя. URL: https://pero.org.ua/rozsliduvannia/v-harkivskij-oblasti-prysyazhni-ne-masovo-ne-podavaly-elektronni-deklaratsiyi.
6. 520 оаб внесено до Реестру корупцiонерiв протягом квiтня 2021 року. URL: https://nazk.gov.ua/uk/novyny/520-osib-vneseno-do-reyestru-koruptsioneriv-protyagom-kvitnya-2021 -roku/?hilite85.
7. Постанова Баглшського районного суду м. Дшпродзержинська Дшпропетровсько! областi вiд 11 травня 2021 у справi № 207/1183/21. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/96808133.
8. Конвенцiя Оргашзацп Об'еднаних Нацiй проти корупцii. Ввдомосп Верховно'! Ради Украши. 2007. № 49.
9. Додатковий протокол до Кримiнальноi' конвенци про боротьбу з корупцiею (ETS 191) (укр/рос). (2006). Офщшний Вебпортал Парламенту Украши. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_172.
10. 1нформацшш довщки 2020. Антикоруп-цiйна тематика. Iнформацiйно-дослiдницький центр Верховноi Ради Украши. URL: https://radaprogram.org/sites/default/files/publications /zbirka1.pdf.
11. Про судоустрiй та статус судщв : Закон Украши вiд 2 червня 2016 року № 1402-VIII. BidoMo-cmi Верховно! Ради Украти ввд 29.07.2016. 2016 р. № 31. стор. 7. стаття 545.
12. Проект Закону Украши «Про суд присяжних» 3843 вад 14.07.2020.
URL : http ://w 1.c1. rada. gov.ua/pls/zweb2/webproc4_ 1 ?pf3511=69465.
13. Блiновa Г.О. Еволюцiя вiтчизняного анти-корупцiйного законодавства як результат подо-лання конституцшно1 кризи в Укрaïнi. мaтерiaли II Мiжнaр. наук.-практ. конф (м. Дншро, 17 листоп. 2020 р.). Дшпро : Дшпроп. держ. ун-т внутр. справ, 2020. 296 с. С. 63-67.
14. Ршення Конституцшного суду Украши у справ за конституцшним поданням 47 народних депутaтiв Украши щодо вщповщносп Конституцiï Укрaïни (конституцшносп) окремих положень Закону Украши „Про запобтання корупци", Кримша-льного кодексу Украши вщ 27 жовтня 2020 р. №13-р/2020. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v013p710-20.
15. Про внесення змш до Закону Укрaïни "Про запобтання корупци" щодо ввдновлення шститу-цшного мехaнiзму зaпобiгaння корупцiï. Закон Украши вщ 15 грудня 2020 року № 1079-IX. Вiдомо-стi Верховно'1 Ради Украти ввд 23.04.2021. 2021 р., № 17. стор. 2. стаття 154
16. Волоско I.P. Суд присяжних в Украшг осо-бливостi формування та дiяльностi. Дис. на здобут. наук. ступ. канд. юрид. наук. Львiв 2017. 244 с.
17. Про запобтання корупцп: Закон Украши ввд 14 жовтня 2014 року № 1700-VII. Вiдомостi ВерховноïРади. 2014. № 49. ст.2056
18. НАЗК вказав на важливий нюанс подання декларацш присяжними. URL:https://zib.com.ua/ua/141699-nazk_vkazav_na_vazhliviy_nyuans_podannya_deklar aciy_prisyazh.html.
