CC BY
43ДИСЦИПЛШАРНА ВЩПОВЩАЛЬШСТЬ СУДД1 ТА ПРАВОВА ПРИРОДА ПРОЦЕДУРИ ÏÏ
ЗАСТОСУВАННЯ
Бондарчук Р.А.
астрант кафедри адмтктративного та господарського права .Запоргзького нацюнального утверситету
DISCIPLINARY RESPONSIBILITY OF A JUDGE AND LEGAL NATURE OF THE PROCEDURE
FOR ITS APPLICATION
Bondarchuk R.
graduate student of the Department of Administrative and Commercial Law
Zaporizhia National University
Анотащя
В статп з'ясовано правову природу дисциплшарно! вщповщальносп судщ та процедури И застосу-вання, запропоновано авторське визначення процедури притягнення суддi до дисциплшарно! ввдповвдаль-носп, виокремлено i! ознаки.
Abstract
The article clarifies the legal nature of disciplinary liability of a judge and the procedure for its application, proposes the author's definition of the procedure for bringing a judge to disciplinary responsibility, highlights its features.
Ключов1 слова: дисциплшарна ввдповщальнють, дисциплшарна процедура (провадження), процедура (провадження) щодо притягнення суддi до дисциплшарно! ввдповщальносп, ознаки.
Keywords: disciplinary responsibility, disciplinary procedure (proceedings), procedure (proceedings) on bringing a judge to disciplinary responsibility, signs.
Постановка проблеми. Нагальним питаниям подальшого функцюнування та розвитку нашо! держави на засадах законностi е забезпечення ефе-ктивно! роботи суда, забезпечення доброчесностi його дiяльностi, належна оплата його працi, пос-тшне пiдвищення квалiфiкацiï, у тому чи^ засо-бом вивчення мiжнародноï судово1 практики, забезпечення кар'ерного росту в залежносл ввд профе-сшних навишв та особистого бажання судщ. Поряд з цим не менш важливим питанням е контроль за дiяльнiстю суддiв, вжиття ефективних заходiв юри-дичноï вiдповiдальностi за порушення в ïx дiяльно-сп та встановлення ефективних та справедливих мiр тако1 вiдповiдальностi. Дисциплiнуючим впли-вом на суддю за результатами його ввдходження ввд служiння закону е дисциплшарна вщповвдальшсть, застосування яко1 мае бути об'ективним, неупере-дженим, оперативним та об'ективним.
Так, даш офiцiйноï статистики притягнення су-ддiв до дисциплiнарноï вiдповiдальностi вказують на те, що Дисциплiнарними палатами Вищо1' ради правосуддя (далi - ВРП) у 2020 рощ ухвалено 129 ршень щодо притягнення 141 судщ до дисциплшарно!' ввдповвдальносп та застосування до судав ди-сциплшарних стягнень у видi: попередження - 72 суддц догани - 28 суддiв; ... внесення подання про звшьнення суддi з посади - 14 судав [1]. Данi наведет в шформащйно-аналогичному звiтi про дiяль-нiсть ВРП 2019 рощ сввдчать, що до дисциплiнарноï вщповвдальносп було притягнуто 166 суддiв (у 2018 рощ - 170) [2]. Зазначеш даш свщчать в щ-лому про досить ефективну останшм часом дiяль-нiсть ВРП щодо притягнення суддiв до дисциплша-
рно1' вiдповiдальностi. Однак правовi засади притягнення суддiв до дисциплiнарноï ввдповщальносп та процедури 1'х здiйснення потребують наукового аналiзу, виявлення слабких сторш, обгрунтування конкретних шляxiв та форм 1'х удосконалення, що е цшком доречним та своечасним науковим завдан-ням, яке потребуе вирiшення на монографiчному рiвнi. У зв'язку з цим переслвдуючи мету удосконалення адмшстративно1' процедури притягнення су-ддiв до дисциплiнарноï вiдповiдальностi, у межах дано1' науково1' статтi ми ставимо та будемо намага-тись виршити наступнi дослвдницьш завдання: з'ясувати правову природу дисциплшарно1' вщповь дальностi суда та процедури ïï застосування, навести ïï поняття та виокремити ïï ознаки.
Виклад основних положень. В загальному дисциплiнарну вiдповiдальнiсть суддiв слiд розгля-дати з двох сторш: першоï' - як вид юридичноï ввд-повiдальностi державних службовщв (в межах ш-ституту проходження державноï' служби); другоï -як вид адмiнiстративноï' процедури (провадження). Щодо першоï слiд зазначити наступне: дисциплшарна вщповвдальшсть суддiв здебiльшого розгляда-еться як особливий, самостiйний вид юридичноï вiдповiдальностi, якийзастосовуеться у специфiч-нiй сферi людського життя i пов'язаний зпрофесш-ною дiяльнiстю спещальних суб'ектiв - суддiв [3, с. 75-76]. Один iз перших дослвднишв, який на моно-графiчному рiвнi дослiджував проблеми дисципль нарноï ввдповвдальносп суддiв С. В. Подкопаев ро-зглядае дисциплiнарну вiдповiдальнiсть суддiв як видюридичноï вiдповiдальностi, що полягае в поне-сеннi порушником суддiвськоïдисциплiни несприя-
тливих для нього позбавлень морального, матерiа-льного таорганiзацiйного характеру i е одним iз за-собiв забезпечення вiдповiдностiдiяльностi й пове-дiнки суддiв професiйним стандартам (суддiвськiй дисциплiнi) [4, с. 162]. В свою чергу Л. £. Виноградова наголошуе на подвiйному хараш^ дисципль нарно! вiдповiдальностi суддiв, оскшьки вона вста-новлюеться, по-перше, на загальнихумовах з ш-шими суб'ектами, а по-друге, з урахуванням специфши професшно! дiяльностi суддiв; нею вио-кремлено загальну дисциплiнарну вiдповiдальнiсть судщв, яка настае за нормами трудового права, та спещальнудисциплшарну вiдповiдальнiсть судщв, яка регламентуеться винятково спецiальними нор-мативними актами [5, с. 36]. Наразi дшче законо-давство встановлюе, що на суддiвпоширюеться лише спещальна дисциплiнарна вiдповiдальнiсть, оскiлькипiдстави для дисциплшарно! вщповвдаль-ностi, процедура дисциплiнарногопровадження, орган, що здшснюе дисциплiнарне провадження щодо суддi, дисциплiнарнi стягнення, якi можуть застосовуватися до суддi, порядок !хнакладення, порядок !х зняття та оскарження визначенi саме спецiальними законами - «Про судоустрш i статус судщв» та «Про Вищу раду правосуддя». Даними законами виокремлено дисциплiнарну вщповвдаль-нiсть суддiв як окремий вид дисциплшарно! вщпо-вiдальностi на ввдм^ вiд дисциплшарно! ввдповь дальностi публiчних (державних) службовцiв, в якому визначено тдстави для дисциплшарно! вщ-повщальносл суддiв (доктринальне тлумачення). Авторське (автентичне) визначення пiдстав юриди-чно! ввдповщальносп трактуеться в лiтературi у двох аспектах: правовому i фактичному. У пер-шому випадку йдеться про норму права як тдставу для вщповщальносп, у другому - про до (бездiяль-нiсть), при цьому не будь-як1, а лише заборонеш правом. Так, на думку Василенка В.М. фактичною подставою для дисциплшарно! вщповщальносп су-ддi е вчинення ним дисциплiнарного проступку, од-нак вiн акцентуе увагу на тому, що тдставою дис-циплiнарно! вщповщальносп суддiв е не лише по-рушення правових норм, а й порушення етично-моральних правил поведшки [6, с. 89].
Окремi автори зазначають, що проблемним е те, що на законодавчому рiвнi ввдсутне визначення поняття «дисциплшарний проступок судщ», а та-кож складу такого проступку, що, на думку деяких науковщв, есуттевим недолiком, який призводить до неефективностi й певно! невизначеносп у засто-суваннi дисциплiнарно! вщповщальносп до суддiв [7, с. 336-337], з цим твердженням слiд погодитись лише часткового, оскшьки нормативне визначення дисциплшарно! вщповвдальносл окремих видiв державних службовщв в окремих нормативних актах е не доречним та ускладнюе законодавство, бшьш прагматичним е визначення тдстав для на-стання дисциплiнарно! вiдповiдальностi та процедур тако! вiдповiдальностi для окремих категорш публiчних службовцiв (у тому чист суддiв). Однак спроби визначити як дисциплшарну вщповщаль-нiсть суддiв так i тлумачення дисциплiнарного проступку суддiв певним чином збагачують правову
науку. Так, С. В. Подкопаев пропонуе трактування дисциплiнарного проступку суддi як винне, проти-правне порушення службових обов'язк1в, що вира-жаеться вобмеженш або порушеннi законних прав та штереав осiб, як1 беруть участь у судочинствi або звертаються за судовим захистом, порушеннi суддiвських обмежень, а також загальновизнаних моральних вимог [4, с. 92]. В свою чергу О. Д. Но-вак вважае, що поняття дисциплшарного проступку суддi слiдрозглядати як винне, протиправне, уми-сне або необережне порушення суддеюслужбово! дисциплiни. При цьому шд службовою дисципль ною суда вченарозумiе дотримання суддею службових прав та обов'язшв, обмежень i заборон,закрь плених Конституцiею Укра!ни та законами Укра!ни за професiею судщ, атакож загальновизнаних норм етики i морал1 [7, с. 337]. В свш час А. О. Селiванов пропонував пiд дисциплiнарним проступком про-фесiйних суддiв слад розумiти навмисне порушення у формi дiй або бездiяльностi,закрiплених у законо-давчих або оргашзацшних внутршшх судових актах (шструкщях), сукупностi вимог до професш-ного суддi, який зд^сниеправосудля. Дисциплша-рний проступок - це сввдомо скоений суддею вчинок при розглядi конкретних справ, нехтування ним процесуальними вимогами, щов сукупностi свiдчить про ^норування професiйним суддею правового статусусуддi i як наслiдок призводить до дш чи бездiяльностi судщ, або ухвалення нимна влас-ний розсуд всупереч законовi та сво!м обов'язкам судових рiшень [8, с. 46]. Паришкура В.В. досль джуючи юридичну вiдповiдальнiсть суддiв в целому, зазначае, що суддю може бути притягнуто до дисциплшарно! ввдповщальносп в порядку дисци-плiнарного провадження з тдстав, визначених у ст. 106 ЗаконуУкра!ни «Про судоустрш i статус суд-дiв» 2016 р., яш в свою чергукореспондуються з обов'язками судщ, визначеними у ст. 56 вказаного Закону. Нею наголошено, що таю порушення ма-ють бути винними, що виражаеться у формi умислу або недбалостi. Вона звертае увагу також на положения п. 5.1 £вропейсько! харти про закон «Про статус судав», у якому зазначено, що суддя щдля-гае вiдповiдальностi увипадку невиконання одного зi сво!х обов'язк1в, чггко визначених законом [9]. В результата дослiджения нею запропоновано визначення дисциплшарного проступку суддi як вчинення суддею винного дiяння (ди або бездiяльно-стi), яке полягае в порушенш визначених у законо-давствi обов'язкiв,що е пiдставами для притягнення суддi до дисциплшарно! ввдповщальносл за спещ-альною правовою процедурою [10, с.235].
Як було зазначено нами вище дисциплiнарна вiдповiдальнiсть суддiв е видом юридично! ввдповь дальносп державних службовцiв. У цьому сена слщ вказати на деяк1 ввдмшш позицп науковцiв щодо правово! природи дисциплшарно! ввдповща-льностi державних службовщв в цшому i суддiв зо-крема. Так, представники науки трудового права стверджують про вiднесения дисциплiнарно!' ввдпо-вiдальностi, яка застосовуеться до вах суб'ектiв права до iнституту трудового права. Зокрема, укра-
!нський науковець П.С. Луцюк зазначае, що «дис-циплiнарна ввдповщальнють е юридичною вщповь дальнiстю у трудовому правi дисциплiнарного характеру»; вона «е таким видом юридично! вщповь дальностi, що застосовуетьсяв рамках трудового права на шдставшорм чинного законодавства до працiвника, який умисно чи з необережносп вчинив дисциплшарний проступок, та характеризу-еться зумовленням спецiального правового статусу порушника (його обов'язком зазнати негативних наслщшвморального, органiзацiйного та матерiаль-ного характеру) та суб'екта дисциплшарно! влади (правом накластина порушника трудово! дисципль нидисциплшарне стягнення на пiдставiта у порядку, передбаченому чинним законодавством)» [11, с. 196-197]. 1нший дослiдник А.Ю. Коротких визначае, що «дисциплiнарною ввдповщальнютю державних службовцiв загалом, е окремий специфь чний вираз юридично! вщповвдальноспв трудовому правi, який: 1) реалiзуеться вiдповiдно до правил i стандартiв, встановлених у законодавствi про працю, а також в окремих спещальних нормативно -правових актах (як не обов'язково е частиноютру-дового законодавства, зокремав нормативно-право-вих актах адмшютративного законодавства); 2) «виявляеться в практичнiй дiйсностi у застосуванш до винуватого (у порушеннi службово! дисциплiни) державного службовця негативнихзаходiв впливу особистого чи майнового характеру» [12, с. 200201]. Iншi науковщ у сферi трудового права мають активну позицiю щодо необхiдностi вынесения права на публiчну службу до складових категорiй трудового права (до службово-трудових вщносин), та в тш чи iншi мiрi доходять висновку, що в межах трудового права регулюються ввдносини прохо-дження публiчно! служби в Укра!ш, зокрема щодо врегулювання особливостей застосування заходiв дисциплшарного примусу тощо [13, с. 25; 14, с.230].
Консолвдуючою в цьому сена е позицл Вино-градово! Л.£., яка дослiджуючи на монографiчному рiвнi юридичну вiдповiдальнiсть суддiв, приходить до висновку, що «дисциплшарна вiдповiдальнiсть судав е застосуванням до суддiв спещально упов-новаженими органами юридичних санкцш за пра-вопорушення в службовш i неслужбовiй сферi, ви-значених Конститущею Укра!ни i законодавством про судоустрш у виглядi дисциплiнарних стягнень у встановленому законом порядку [15, с. 7].
В свою чергу представники науки адмшютра-тивного права вважають, що дисциплiнарна ввдпо-вщальнють державних службовцiв (у тому чи^ су-ддiв) встановлюеться та застосовуються в межах ш-ституту адмшютративного права - проходження публiчно! служби, бшьше того який трансформу-еться в службове право, як галузь публiчного (адмь нiстративного) права. Ними обгрунтовуеться визна-чення сутностi службового права як складово! адмь нютративного права, виокремлюеться його предмет правового регулювання, який включае в тому числ вiдносини з приводу притягнення суб'ектом влад-них повноважень публiчного службовця до дисци-плiнарно! вщповвдальносп [16; 17; 18; 19].
Зокрема Т.О. Коломоець визначае, що службо-вим правом е «сукупнють норм права, яш «генети-чно» пов'язаш з адмiнiстративним правом, що на-була ознак пiдгалyзi останнього, завдяки чому!! щ-лком можна розглядати як елемент Особливо! частини (Особливого адмшютративного права) си-стеми вщповвдно! галyзi права» [20, с. 149-166]. В свою чергу В.К. Колпаков дшшов висновку, що базисом для формування службового права, що визначае його змют, е шститут публ1чно! служби, до-слвдження якого мае враховувати спiввiдношення доктринального й нормативного !! аспектiв, а також установлювати основнiзасади гармонiзацi! Г! нормативного визначення з европейськими правовими стандартами в умовах евроштеграцшних процесiв в УкраМ [21, с. 120-121]. Р.С. Мельник, розгляда-ючи службове право як складову системи адмшютративного права, наголошуена його публ1чно-пра-вовiй природi, незалежнiй ввд трудового права, що дае змогувидшити його yнiкальнy роль в системi нацiонального права як частини Особливого адмь нiстративного права, оск1льки «не регулюе лише основнi й необхвдш аспективзаемовiдносин м1ж пу-блiчною адмшютращею та приватними особами» [22, с. 284]. Наведеш дослвдження вказують на те, що ввдносини проходження публ1чно! служби, в тому числ1 на посадi сyддi, а також ввдносини, що виникають при застосyваннi до сyддi заходiв дисциплшарно! вщповвдальносп е адмшютративно -правовими ввдносинами, яш регулюються адмiнiст-ративно-правовими нормами.
Окремо сл1д звернути увагу на правову природу процедури притягнення сyддi до дисциплшарно! ввдповвдальносп. Сл1д одразу вщмггити, що наyковi розробки щодо визначення мiсця дисципль нарного провадження в системi права були здшс-ненш низкою вчених серед яких слщ виокремити роботи О.В. Кузьменко, 1.О. Картузово!, де наводиться аналiз спiввiдношення дисциплiнарногопро-вадження з трудовим, виправно-трудовим правом [23; 24]. В цшому !х наyковi позицп щодо мюця ди-сциплiнарного провадження (процедури), здшсню-ваного ввдносно державного службовця сходяться на тому, що це е вид адмшютративно -процедурно! дiяльностi в межах адмшютративного процесу, ввд-мiнними е лише позицп стосовно ввднесення !х до того чи iншого виду провадження в адмшютратив-ному процесi. Так, В.К. Колпаков, у стрyктyрi адмь нiстративного процесу, видме такий його структу-рних елементи, як адмшютративно-юрисдикцшний процес - дiяльнiстьсyб'ектiв державно-виконавчо! влади, спрямована на виршення суперечок мiж рь зними суб'ектами, а такожзастосування заходiв адмшютративного та дисциплшарного примусу, здш-снюване в адмiнiстративно-процесyальнiй формi. З його точки зору дисциплшарш провадження вхо-дять до групи проваджень iззастосyвання заходiв адмiнiстративного примусу. В свою чергу ця група входить до правозастосовних проваджень [25, с. 278]. О.В. Кузьменко зазначае, що «дисциплшарне провадження - один з видiв адмшютративно-делш-тного процесу, який ескладовою частиною адмшю-тративно-процесуального права» [26, с. 177]. Таку
i! позищю тдтримуе С.С. Гнатюк, який зазначае, що дисциплшарне провадження слiд розглядати як одне з проваджень у структурi адмшстративно-де-лiктного процесу, пiд яким розумiе врегульоваиу адмiнiстративно процесуальними нормами дiяль-нiсть публiчно! адмшютрацп, з розсл1дування, роз-гляду, прийняття рiшень i винесення постанов та !х виконання в адмiнiстративних справах делiктного характеру [27, с.139]. На нашу думку дисциплшарне провадження не слщ включати до адштстрати-вно-делiктного процесу як процедурно! дiяльностi в межах процесуально! частини адмiнiстративного права. Адже доведеною е наукова позицiя Миро-июка Р.В., що адмiнiстративно-делiктний про-цесскладаеться з адмiнiстративно-делiктних проваджень, одним iз яких е провадження в справахпро адмiнiстративнi проступки; однак на думку вченого не буде помилкою в теоретичному i практичному значеннi видшення в рамках провадження в справах про адттстративт проступки iншихвидiв ад-мiнiстративно-делiктних проваджень, наприклад, провадження по виконанню постанов про накла-дення адмiнiстративних стягнень [28, с. 56]. Тобто слад резюмувати, що адмшютративно-делжтний процес виникае лише у випадку вчинення адмшст-ративного правопорушення. У зв'язку з цим ми ш-дтримуемо позицiю В.К. Колпакова стосовно того, що дисциплшарне провадження входять до групи проваджень iз застосування заходiв адмiнiстратив-ного примусу.
Висновок. Здшснивши аналiз правово! при-роди процедури притягнения суддi до дисциплша-рно! вiдповiдальностi слад навести !! авторське ви-значения як законодавчо врегульовано! дiяльностi вiдповiдних суб'ектiв владних повноважень спря-моваио! на притягнения суддiв до дисциплiнарно! вiдповiдальностi за вчинення дисциплiнарного проступку. Слiд виокремити наступш ознаки цiе!' про-цедури: 1) вона здшсиюеться спещально-уповнова-женими суб'ектами владних повноважень - ВРП; 2) здшсиюеться у порядку та з тдстав визначених в закот; 3) регулюеться нормами адмшстративно-процедурного права; 4) здшсиюеться на принципах дотримання адмiнiстративно! процедури; 5) завер-шуеться прийияттям адмiнiстративного акту.
Список лггератури
1. Протягом 2020 року до дисциплшарно! вщ-повщальносл було притягиуто 141 суддю: Даш Ви-що! Ради правосуддя станом на 28.12.2020 року. URL: https://hcj .gov.ua/news/protyagom-2020-roku-do-dyscyplinarnoyi-vidpovidalnosti-bulo-prytyagnuto-141-suddyu
2. У 2019 рощ притягнено 163 суддiв до дисци-плiнарно! вiдповiдальностi, - ВРП: Юридична газета. 27 травня 2020 року. URL: https://yur-gazeta.com/golovna/u-2019-roci-prityagneno-163-suddiv-do-disciplinarnoyi-vidpovidalnosti--vrp.html.
3. Марочк1ним I. £., Крючко Ю. I., Москвич Л. М. та ш. Статус суддiв: навч. поаб. / за заг. ред. I. £. Марочшна. Х.: Право, 2009. 120 с.
4. Подкопаев С. В. Дисциплшарна вщповщаль-шсть суддiв: дис. ...канд. юрид. наук. Харшв, 2003. 185 c.
5. Виноградова Л. £. Юридична вщповщаль-шсть суддiв загальних судiв Украши: дис. ... канд. юрид. наук. Одеса, 2004. 187 с.
6. Василенко В. М. Дисциплшарна ввдповвда-льшсть суддiв Украíни:пiдстави, порядок та особ-ливостi дисциплiнарного провадження. Право i без-пека. 2011. № 3. С. 88-92.
7. Новак О. Д. Особливосп дисциплiнарноí ввдповщальносл суддiв. Державне будiвництво та мкцеве самоврядування. 2012. Вип. 23. С. 334-343.
8. Селiванов А. О. Дотримання принцитв не-залежностi тадисциплiнарноí вiдповiдальностi суд-дiв: питання законодавства та практики.Етичнi та правовi проблеми забезпечення незалежностi суд-дiв: матерiалимiжнар. наук.-практ. семiнару (м. Харшв 30-31 берез. 2005 р.) / редкол.:В. В. Сташис (голов. ред.) та ш Х.: К.: ЦНТ «Гопак», 2006. С. 3450.
9. Про закон про статус судав: £вропейська хартiя вiд 10.07.1998 р. URL: http ://zakon3. rada.gov.ua/laws/show/994_236 (дата звернення: 20.07.2012).
10. Паришкура В. В. Порушення правил суддь вськоí етики як тдстава дисциплiнарноi ввдповща-льностi суддi (деяк1 практичнi аспекти). Держава i право: проблеми становлення i стратепя розвитку: матерiали мiжнародноi' науково-практично! конфе-ренцií (м. Ужгород, 15-16 лист. 2013 р.). Херсон: Видавничий дiм «Гельветика», 2013. С. 234-235.
11. Луцюк П.С. Концептуальш засади юридич-ноí вiдповiдальностi в сучасних умовах розвитку трудового законодавства : дис. д-ра юрид. наук: 12.00.05.Северодонецьк, 2017. 468 с.
12. Коротких А.Ю. Проблеми юридичноИ вщ-поввдальносл державних службовщв за трудовим законодавством Украши : дис. д-ра юрид. наук: 12.00.05. Кшв, 2019. 472 с.
13. Костюк В. Концепщя права на публiчну службу у контекстi сьогодення: науково-теоретич-ний аспект. Публiчне право. 2018. № 2 (30). С. 1825;
14. 1ншин М.1. Мехашзм правового регулю-вання державноi' служби. Форум права.2009. № 3. С. 297-231.
15. Виноградова Л.£. Юридична вщповщаль-нiсть суддiв загальних судiв Укрш'ш: 12.00.10. Одеса, 2004. 16 с.
16. Коломоець Т.О. Службове право як не-ввд'емний складник професiйного навчання публiч-них службовцiв. European vector of contemporary psychology, pedagogy and socialsciences : the experience of Ukraine and the Republic of Poland : Collective monograph. Lublin: Baltija Publishing, 2018. Р. 149166.
17. Миронюк Р.В. Новггш тдходи до встанов-лення дисциплiнарноi' вiдповiдальностi в публiчнiй службi. Науковий вiсник Дшпропетровського державного унiверситету внутрiшнiх справ. 2015. № 1. С. 200-207.
18. Колпаков В.К. Публiчна служба в сучаснш парадигм адмшютративного права Укра!ни. Служ-бове право: витоки, сучаснiсть та перспективи ро-звитку : колективна монографiя / зазаг. ред. Т.О. Коломоець, В.К. Колпакова. Запорiжжя: Гельве-тика, 2017. С. 84-123.
19. Мельник Р.С. Система адмшстративного права Укра!ни : монографш. Харк1в :Вид-во-Харк1вського нац. ун-ту внутр. справ, 2010. 398 с.
20. Коломоець Т.О. Службове право - це само-стшна галузь права чи елементи системи адмшютративного права? Питання адмшстративного права. Кн. 2 / ввдп. за вип.Н.Б. Писаренко. Харк1в : Обери-, 2018. С. 131-140.
21. Колпаков В.К. Публiчна служба в сучаснш парадигм адмiнiстративного праваУкра!ни. Службове право: витоки, сучасшсть та перспективи роз-витку : колективнамонограф1я / за заг. ред. Т.О. Коломоець, В.К. Колпакова. Запорiжжя : Гельве-тика,2017. С. 84-123.
22. Мельник Р.С. Система адмшстративного права Укра!ни : монограф1я. Харшв :Вид-во Харшв-ського нац. ун-ту внутр. справ, 2010. 398 с.
23. Картузова 1.О. Дисциплiнарна ввдповщаль-шсть державних службовцiв : автореф. дис. на здо-буття наук.ступеня кандидата юрид. наук : спец. 12.00.07 / 1.О. Картузова. Одеса, 1999. 20 с.
24. Кузьменко О.В. Мюце дисциплшарних проваджень в адмшстративно-процесуальному правi. Вiсник Львiвського шституту внутрiшнiх справ: Збiрник / Гол. ред. В.Л. Ортинський. Львiв, 2003. Вип. 2. -328 с.
25. Колпаков В.К. Адмшстративне право Украши / В.К. Колпаков, О.В. Кузьменко. К.: Юрш-ком 1нтер, 2003. 44 с.
26. Кузьменко О.В. Адмшютративно-процесу-альне право Украши: пiдручник / О.В. Кузьменко, Т.О. Гуржш; заред. О.В. Кузьменко. К.: Апка, 2006. 478 с.
27. Гнатюк С.С.Провадження в справах про ад-мшстративш проступки: проблемнi питання стру-ктури: монографiя / С.С. Гнатюк. Львiв: ЛьвДУВС, 2011. 156 с.
28. Правовий статус суб'екпв адмшстрати-вно-делжтного процесу: теорiя i практика реалiза-ци» : монограф./ Р.В. Миронюк. Днiпропетровськ: Днiпроп. Держ.ун-т.справ; Лiра ЛТД, 2014. 396 с.
ПРИСЯЖН1 ЯК СУБСКТИ ДЕКЛАРУВАННЯ ЗА АНТИКОРУПЦ1ЙНИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ
Онуфрieв В.М.
астрант кафедри адмтктративного та господарського права .Запоргзького нацiонального yHiверситету
JURISES AS SUBJECTS OF DECLARING UNDER ANTI-CORRUPTION LEGISLATION
Onufriev V.
graduate student of the Department of Administrative and Commercial Law
Zaporizhia National University Anotation
Анотащя
У статп дослщжено правовий статус присяжних як суб'екпв декларування в MexaHi3Mi забезпечення фшансового контролю, що визначаеться Законом Украши «Про запобиання корупци», вiдобрaжено сучас-ний стан реaлiзaцiï' обов'язку подання декларацш присяжними, конкретизовано проблем, що призводять до притягнення до aдмiнiстрaтивноï вiдповiдaльностi за порушення вимог фшансового контролю цих уча-сникав правосуддя та виявлено напрями удосконалення вичизняного законодавства для зниження рiвня ризишв порушення присяжними порядку декларування. Виявлено, що сучасний стан справ щодо притягнення присяжних до aдмiнiстрaтивноï вщповвдальносп за порушення вимог фшансового контролю пере-шкоджае реaлiзaцiï конституцшних засад iнституту присяжних та тдривае довiру населення до судово1' системи, значно знижуе к1льк1сть громадян, що бажають брати участь у прaвосуддi в якостi присяжних. Запропоновано: вщокремити правовий статус кaндидaтiв у присяжш та присяжних у проектi Закону Украши «Про суд присяжних», що дозволить уникнути ситуацп неоднозначного розумшня положень Закону Украши «Про запобиання корупцiï» громадянами, що подають свою кандидатуру на включення 1'х до списку присяжних; внести змши до частини друго1' статп 63 Закону Украши «Про судоустрш та статус судд1в» шляхом розширення обов'язк1в присяжного; удосконалити aнaлiтичну роботу НАЗК щодо узагальнення кiлькостi притягнутих до вiдповiдaльностi осiб, що виконують функцiï держави чи мiсцевого самовряду-вання, у тому числi щодо присяжних, з метою виявлення причин та умов, яш сприяли таким порушенням, та визначення нaпрямiв i шляхов 1'х усунення. Обгрунтовано необхвдшсть aктивiзувaти проведення методично!' та шформацшно1' роботи НАЗК, державними судовими адмшстращями, судами, органами мюце-вого самоврядування iз присяжними для роз'яснення та надання 1'м допомоги щодо заповнення декларацш.
Abstract
The article examines the legal status of jurors as subjects of declaration in the mechanism of financial control, defined by the Law of Ukraine "On Prevention of Corruption", reflects the current state of implementation of the obligation to declare jurors, specifies the problems that lead to administrative liability for violations requirements
