CC BY
6ПР1ОР1ТЕТИ У НАВЧАНН1 ВИХОВАНЦ1В Г1МНАЗ1Й ПОЛТАВСЬКО1 ГУБЕРНИ ДРУГО1 ПОЛОВИНИ Х1Х - ПОЧАТКУ ХХ СТ.
Капшук Юлiя Сергивна
аспирант кафедри ктори i культури Украгни «Переяслав-Хмельницкого nедагогiчного ушверситету»
PRIORITIES IN TEACHING STUDENTS OF HIGH SCHOOLS IN THE POLTAVA PROVINCE IN THE LATE XIX-TH -ERLYXX-TH CENTURY.
Kapshuk J. S., a postgraduate student of the Department of History and Culture of Ukraine «Pereyaslav-Khmelnitsky State Pedagogical University».
АНОТАЦ1Я
Важливе мкце серед проблем ктори культури Украгни поадае до^дження особливостей навчання у гiмназiях. Це дозволить простежити кторичш закономiрностi /енези навчання вихованщв гiмназiй Полтавськог губерни, прокласти своерiдний «мкток» мiж минулим i сучасшстю. Набутий досвiд виршення освтянських проблем у XIX - початку XX ст. е досить важливим, а тому його варто враховувати i практично використовувати сучасним представникам влади та педагогам. У статтi з'ясовуються прюртети у навчанш вихованщв гiмназiй Полтавськог губерни у другш половит Х1Х - початку ХХ ст..
ABSTRACT
Prominent among the problems the cultural history of Ukraine there is study the characteristics of education in schools. It will trace the historical patterns of genesis schools teaching pupils Poltava province, paving the kind of «bridge» between past and present. The experience gained in solving educational problems XIX - early XX century is very important, so it should take into account the practical use of current government officials and teachers. The article investigates priorities in teaching students of high schools Poltava province in second half XIX - early XX century.
Ключовi слова:вихованщ, навчання, гiмназiя, кпити, nедагогiчнарада.
Key words: students, education, school, exams, pedagogical council.
У другш половит Х1Х ст. ввдбуваеться посилена увага до формування у вихованщв здшснювати розумовi опе-рацп - аналiз, синтез, узагальнення, усввдомлення та упо-рядкування шформацп. Незалежно ввд стат та майбутньо! професп вихованщ повинш прагнути до самоосвии. Зм^т освгш, методи навчання, предметш уроки мають значний вплив на особистасть, и розвиток розумових сил та потреби в самоосвт. Вважалося, що завдяки предметним урокам учш отримували грунтовш знання. Зокрема, ввдо-мий педагог друго! половини Х1Х ст. С. Миропольський вважав, що розумове виховання досягаеться оргашзащею НВП, тобто взаемодiею вчителя та учшв яких об'еднують навчальш предмети. На думку педагога та його однодумщв одним з проввдних завдань навчального процесу в серед-шх навчальних закладах е надання учням певно! системи знань - ясних, чйких понять, штересу, формування потягу до самоосвгги, любовi до знань, розумово! пращ [1].
Серед публжацш, як висвилювали шформащю сто-совно прюрггепв навчання вихованщв пмназш Полтав-сько! губерни, були пращ В. блисеева, Е. Шумигорського, Г. Шмвдта, А. Лопухiвсько!, Т. Сухенко. У ходi наукового пошуку виявлено, що визначена нами проблема ще не була предметом окремого цШсного наукового аналiзу. Деяю аспекти стосовно зазаначено! теми дослвдження знайшли вщображення в працях П. Бодянского, С. Миропольсько-го, О. Карпенко, О. Пацалюк, та шших.
Мета дослвдження - на основi вивчення джерел та здоб-утюв ^торюграфп з'ясувати прюрггети у навчанш в пм-назiях Полтавсько! губернi!. У процесi опрацювання комплексу джерел були використаш загальнонауковi методи: аналiтичний, узагальнюючий, шдуктивно-дедуктивний, системний, метод актуалiзацi! та кторико-типолопчний.
Переважно у всiх гiмназiях Полтавсько! губерни пм-назисти вивчали рiзнопрофiльнi предмети, такi як Закон Божий, загальна iсторiя, законознавство, загальна гео-графiя, природознавство, фiзика, математична географiя, математика, фiлософська пропедевтика, росiйська мова та лгтература, латинська, грецька, французька, англшська та нiмецька мови. Також учш займалися музикою, малю-ванням та фiзкультурою, проте оцiнки !хньо! успiшностi iз цих дисциплiн в атестап не фiксувалися. У перюд Центрально! Ради i Директорп (1917 - 1918 рр.) у гiмназiях за-проваджено вивчення нових предмепв: укра!нсько! мови та лгтератури, iсторi!' Укра!ни, географi!' Укра!ни. Зокрема, у Лубенськш гiмназi! кожного ранку о 8.30 розпочи-нався урок з молитви у рекреацшному заль На уроцi був присутнш гiмназiйний священик, оскiльки гiмназiя мала свою церкву, яку потрiбно було ввдввдувати у святковi днi та вихвдш. Пiсля закiнчення ранково! молитви на кафедру пвдшмався учитель музики чи учень старших клаав, уа присутнi починали спiвати «Царю небесний». Потiм учень 4-го року пмназп читав «6вангелiе дня» i всi знову спiвали «Спаси, Господи». Шсля чого вiдбувалася молитва перед навчанням, яку озвучував найкращий i найуспiшнi-ший гiмназист початкових клаав. Уроки починалися о 9 годиш та тривали 55 хв., а перерва становила 5 хв. Шсля закшчення третього уроку о 12 годиш перерва становила 30 хв. Бшьш^ть учшв снвданки купували у буфету а бiльш заможним приносив лакей. Учш пвдготовчого класу, що готувалися до вступу в пмназш, мали 3 уроки на день, початкових клаав - 4, старших клаав - 5 [2].
Частина викладачiв у гiмназiях були шоземцями, вони викладали французьку та шмецьку мови i не володши росiйською, тому в спiлкуваннi з учнями це створювало
певш незручность Основш знання викладачiв спиралися на зм^т пiдручникiв.
Класична освiта надавала «классическое воспитание весьма важное по той причине, что оно приучает с малых лет к занятиям глубокомисленным, через чтение великих древних писателей направляет уми юноши к високому и изяцному, а иместе с тем образовавшимся у них вкусом и стремлением к науке отвлекает от суетного чтения бесполезных и вредных книг» [3, с. 49 - 50]. У 1854 р. за-тверджеш навчальш плани, згвдно з якими освггш установи подшялися: на пмназп з викладанням природничо! кторп та законознавства; пмназп з викладанням законо-знавства; пмназп з викладанням латинсько! i грецько! мов. Класичними гiмназiями називалися лише пмназп третьо! категорп, хоча викладання грецько! мови було залишено у 9 гiмназiях. Латинська мова викладалася з 2-го класу, грецька з 4-го. Учш читали пращ елшських письменниюв на грецькш мовi, особливо святих отцiв схщно! церкви, зокрема Василя Великого, Григорiя Богослова та 1оанна Златоуста; святих отщв Климента Римского, Кiпрiана, Августина вивчали латинською мовою.
Зi створенням реальних (1864 р.) пмназш в яких ро-бився акцент на викладання фiзико-математичних дисци-плiн для пiдготовки вихованцiв до промислово! дiяльностi. Пропмназп порiвняно з народними училищами давали бшьш повш i багатостороннi знання та були пщготовчим закладом для тих, хто бажав завершити середню освiту в пмназп. Пмназп i пропмназп подшяються за рiзномaнiт-нiстю предметiв i метою навчання на класичнi i реальнi. Латинська мова у класичних гiмназiях вводиться з пер-шого року навчання, а грецька згодом (по мiрi пiдготовки вчителiв). Склад дисциплш у класичних гiмназiях був та-кий: Закон Божий, росшська i церковнослов'янська мови, словеснiсть, латинська, грецька, французька, шмецька мови, iсторiя, географiя, природнича iсторiя, математика, фiзика i космографiя, чистописання i малювання. У реаль-нiй пмназп викладалися таю дисциплши: Закон Божий, росшська i церковнослов'янська мови, словеснiсть, французька i нiмецька мови, математика, iсторiя, географiя, природнича iсторiя i хiмiя, фiзика i космографiя, чистописання, малювання i креслення. Також у гiмназiях вводи-лися уроки музики i танцiв за згодою батькiв. Отже, якщо у класичних гiмназiях основними предметами були давш мови i математика, то у реальних - жш мови i природничi науки. У класичних гiмназiях навчальна iнформацiя мала переважно гумаштарний характер, а у реальних гiмназiях учням надавали систематичнi знання, яю мали життево важливе значення та тдготувати вихованцiв до практично! дiяльностi.
У 60-х роках XIX ст. у Росшськш iмперii вщбувся роз-квiт та зростала довiра з боку суспiльства гiмназiй з поши-ренням iдеi вiльного виховання. Цей напрям виховання переважна бшьш^ть педагопв i батькiв сприйняли негативно. Значення вшьного виховання полягало у створенш сприятливих умов для самостшного розвитку учнiв нада-ючи !й свободу вибору занять з ураховуванням нахилiв i здiбностей.
Однак у зв'язку з реформами 1864 - 1871 рр. графа Д. Толстого йшлося про таке: «безусловное преобладание
классического типа школи; точная регламентация учеб-них планов и програми; установление тесной связи между образовательной и воспитательной функциями средней школы» [14, с. 60] Тому класичним гiмназiям надавалося бшьше переваг, шж реальним. Важливе виховне значення надавалося пансюнам при гiмназiях, яю почали ввдроджу-ватися. У свою чергу реальш пмназп перейменовуються у реальнi училища, осюльки вони, як вважалося, не дають наукових знань.
Основними предметами у навчальному плат пмназш стають стародавш мови й математика, а кожний предмет супроводжуеться пояснювальною запискою. Вплив на учшв посилюеться з боку директора i шспектора, яю обов'язково викладають у пмназп. Запроваджуеться ш-ститут класних наставниюв (1872 р.) у якому признача-ються викладачi, якi мають найбшьшу кiлькiсть урокiв у даному клась Керiвник вибирае клас самостiйно, а шспек-торовi надае дозвiл директор.
Право стежити за ввдввдуванням учнями уроюв надавалося класному наставнику. Вш контролював своечас-нiсть приходу в клас, а особливу увагу придшяв учням, якi мали незначш успiхи у навчаннi, пояснював важлив^ть виконання обов'язкiв, якi зазначенi «правилами учшв», пробуджував у вихованщв почуття честа, поваги до закону, любовi до Батькiвщини.
За статутом гiмназiя мала двох помiчникiв, а пропмна-зiя - одного. На допомогу класним керiвникам, якi проводили уроки в шших класак, а також для ввдввдування учшв удома призначалися помiчники. Уразi не маючи змоги утримувати класних наставниюв запроваджувалися посади двох наглядачiв, якi мали такий статус, як i викладачi гiмназii.
Гiмназiя формувала особистiсть, а не юристав, мате-матикiв, фiлологiв i т.д. У гiмназiях iснував пiдготовчий клас, де викладалися таю предмети: Закон Божий, росшська мова з церковнослов'янською, математика, географiя, малювання, чистописання.
З 1877 р. змши торкнулися викладання ^торп «отдельно преподавались систематический курс всеобщей и русской истории; расширенный курс средней истории введением фактов из славянской и византийской истории, самостоятельное преподавание литературы и теории словесности». Змiни вiдбулися стосовно стародавшх мов (1890 р.), де зменшувалася кiлькiсть урокiв на двi години, скоро-чено граматичний матерiал. У старших класах зменшила-ся важлив^ть перекладiв з росiйськоi мови на стародавш, увага зосереджена на читанш авторiв з поясненням змкту прочитаного. Також вiдмiнене повторення географп у 7-му й 8-му класах, введена пмнастика як обов'язковий предмет для вах клaсiв та збшьшена кiлькiсть урокiв росiйсь-ко! мови у нижчих класах. Як бачимо, у прогрaмi вiдсутнi таю предмети, як хiмiя та бюлопя але викладання !х залежало ввд нaявностi виклaдaчiв у конкретних гiмнaзiях. Як правило, необов'язковi предмети викладалися за додатко-ву платню. Якщо вихованець бажав вивчати даш предмети, але у нього не було коштав, то за ршенням педагопчно! ради вiн мн безплатно отримати !х викладання. Педагопч-на рада затверджувала програму вивчення предмета, а т-клувальна була орiентовною та надходила з МШстерства
народно! освпи,.
МНО затверджувало директора пмназп, який при-значався попечителем навчального округу. Затвердження на посаду попечителя шспектор пмназп отримував без представлення мшстровь Для отримання посад директора i шспектора потрiбно обов'язково мати ушверситет-ськi дипломи й певний стаж роботи у системi освгги. Всi педагоги i службовцi пмназп пщпорядковувалися директору. У обов'язки директора входив нагляд за викладанням предмепв i вихованням учшв, зовшшнш порядок, контроль за виконанням уах постанов у гiмназii, турбота про матерiальний добробут освiтньоi установи. Директор приймав на роботу жмчниюв класних наставниюв i бухгалтера, звшьняв педагогiв, якi не могли викладати на належному рiвнi, призначав вщпустку вчителям. був головою педагопчно! ради i господарського комiтету, проводив атестащю всiх учителiв, висував педагопв до державно! нагороди й допомоги iз спецiальних пмназичних грошових сум.
Навчальний процес вихованцiв у пмназп тривав з 16 серпня до 1 червня (близько 240 дшв). Лггш кашкули три-вали два м^ящ, зимовi - два тижш, що пiдтверджуe знач-ну увагу вiдпочинковi вихованцiв. Проте педагогiчна рада школи вирiшувала день початку навчального року. Також
7 дшв на рж видшялося для проведення екскурсш, з метою надати вихованцям додатковi днi вiдпочинку. Крiм цього, вихованщ вiдпочивали у святковi (державнi i християнсь-кi) i недiльнi дш (35-40. на рiк). Зокрема право вщпочинку мали навiть неправославнi дни у християнсью свята [13].
Навчальний день за ршенням педагогiчноi ради подшявся на двi частини, з перервою на двi-три години, щоб дiти могли вiдпочити, пообiдати вдома, дозволялося вщкривати групи продовженого дня.
За ршенням МНО вiд 1865 р. затверджено тривал^ть уроку (1 година заметь 1/4 години), але ввд рiшення педа-гогiчноi ради тривал^ть уроку також залежала. Навчання у пмназп складало 8 роюв (з 9 пщготовчим класом). У чо-ловiчих гiмназiях восьмий клас введений у 1875 р. Дггям з
8 роюв надавалося право навчатися у пщготовчому клаа пмназп один чи два роки. 1з добрим засвоенням програ-ми пщготовчого класу дiтям дозволялося вступати до 1-го класу пмназп. Зауважимо, до 1-го класу пмназп прийма-лися учш 10-12 роюв. У одному клаа пмназп юльюсть учшв не перевищувала 40 оаб. Кшьюсть учшв у пщготовчому клаа залежала вщ розмiрiв примiщення i бажання адмШстрацп [13].
Навчальний рiк подшявся на чотири чверть Педагоги у юнщ кожно! з них надавали директоровi вiдомiсть успiшностi вихованщв з кожного предмета. Зазначимо, що виставлялися три ощнки: за усшхи учня у вивченнi предмета, за увагу, за стараншсть (вiд «5» до «1»). Отже, вщомост про рiвень успiшностi учня i його поведшку класний наставник мав регулярно. Директор i iнспектор вiдвiдували уроки протягом навчального року, складали власну думку про розумовi здiбностi кожного учня i рiвень викладання предметав, що в результатi вiдображувалося у рiчних оцiнках вихованцiв [13].
У юнщ i на початку року проводилися вступш iспити
(про строки ïx проведення друкувалися в мiсцевiй npeci). На конкурснiй ochobî здшснювалося зарахування. Скла-дався список для учшв, де вказувався bîk, звання, вiро-сповiдання i клас, до якого хоче вступити дитина. Пщ наглядом директора, шспектора, класного наставника, шших викладачiв здiйснювався прийом на навчання. Ек-заменацiйнi вимоги для кожного класу були рiзнi - усш та письмовi, але бшьше письмовим надавалася перевага.
За усшшне навчання i гарну поведшку присудження нагород проводилося педагопчною радою на основi рiч-них оцiнок i отриманих учнями на ^питах (перехщних). На щорiчному урочистому актi у юнщ навчального року вручалися учням нагороди. З книжки i похвального листа складалася нагорода першого ступеня. Для цього необхщ-но було мати оцiнку «5» за поведшку, а з уах предмепв - «4» чи «5» (жодно" «3»). Для нагороди другого ступеня потрiбно мати з уах предметав ощнки не нижче «4», а за поведшку - «5» [13].
З метою пщтвердження знань вихованщв проводилися випускш ^пити, яю характеризували «достатнiй ступiнь розумового i морального розвитку, щоб з користю i усш-хом присвятити себе подальшш науковiй освiтi». На чолi з директором гiмназiï створювалася комiсiя для проведення iспитiв учнiв, яю успiшно закiнчили 8-й клас i мали «ви-сокий ступiнь моральной!, розумовоï зрiлостi i задовшь-ну усшшшсть». Значна увага акцентувалася на поведшку, стараншсть та штерес до навчання, а ощнка знань стосу-валася успixiв з предмета у щлому. Не допускалися учнi до випускних ^пипв лише тi, яю протягом 8-го класу вияви-ли «значний ступiнь моральноï незрiлостi», а також ri, хто мав одну незадовшьну оцiнку з предмета за рж [13].
Виxованцi 8-го класу пмназп складали таю ^пити: Закон Божий; росшська, латинська, грецька, шмецька, фран-цузька мови; математика; iсторiя. 1спити були письмовi та усш з росшсь^' мови, стародавшх мов i математики. У письмовш формi ставилися такi завдання: твiр з росiй-ськоï мови, переклад з росшсь^' мови на стародавш, двi задачi з алгебри, i геометрп. Розклад проведення письмо-вих впитав був такий: твiр - 5 годин, переклад - 4 години, математика - 5 годин. Кожен ^пит проходив в окремий день (з 10 годин ранку) протягом тижня [13; 4, с. 25 - 26].
Складання усних ^пийв проходило шсля письмових. У свою чергу педагопчна рада затверджувала допуск ви-пускниюв до 1'х складання. Якщо письмова робота викона-на незадовшьно, то учню надавалося право складати усш ^пити, уразi iз високим балом закiнчення пмназп за рж. Права складати учневi уснi iспити не було тод^ коли твiр з росiйськоï мови, ощнений на «2» та незадовшьний щодо орфографiï [13; 4, с. 28 ].
Також педагопчна рада шсля заюнчення впитав вирi-шувала питання про видачу атестатiв та нагородження учшв за особливi усшхи золотою й срiбною медалями. Вихованщ, яю не xотiли продовжувати навчання у 8-му клаа, отримували свщоцтва, де зазначалися оцiнки з уах предметав. Свiдоцтво надавало !м права випускниюв про-гiмназiй та вступу на державну службу «с производством в первий чин». Заюнчення пмназп учнями за особливi усшхи у навчанш давало право вщразу ставати на службу i отримати перший «класний чин» - 14-й. Також надава-
ло переваги «при вступлении на государственную службу предлочтительно пред небывшими в гимназии с производством в первый классный чин по выслуге определенных сроков» [4, с. 29].
Шсля заюнчення жшочо! пмназп ученищ отримували атестат на звання домашньо! вчительки, домашньо! на-ставницi, вчительки початкових клаав i право вступати на вищi жiночi курси без кпипв.
У жiночих освiтнiх установах вивчали таю предмети: Закон Божий, росшське та французьке читання i гра-матику, грецьку та римську кторш, iсторiю росiйською мовою, всесвiтню iсторiю та географiю французькою мо-вою, росiйську словеснiсть, арифметику, шмецьке читання, письмо i граматику, росiйську та загальну географш, росiйську, мiфологiю, фiзику, рукодiлля, малювання, стви, танцi, риторику, логiку, педагопку, дидактику (Пол-тавський iнститут шляхетних дiвчат).
Метод запитань i ввдповвдей був розповсюджений в начальному процеа. За допомогою його вiдбувалася пе-ревiрка знань, а також були наввдш запитання, якi мали на мета пробудити думку учениць, тдвищити штерес до роздумiв, породити новi iде!, сприяти розвитку скон-центрованосл, самостiйностi. Навiднi запитання сприя-ли вихованок до мислення i послвдовносп думок маючи зiставлення i порiвняння вже засвоених знань [5, с. 55; 12]. Робота з книгою використовувалася також для за-своення навчального матерiалу. Завдяки цьому вихован-ки самостiйно здобували новi знання, поглиблювали !х та оволодiвали методом самоосвгш (користування книгою, перiодичними виданнями, доввдковою лiтературою). Пiд час кашкул або у недiльнi та святковi днi вихованки Полтавсько! Марпнсько! жiночо! гiмназi! отримували завдан-ня для самостшного опрацювання. 1х завдання полягало у наступному: читання книг, написання доповвдей i рефе-ратав, опрацювання пiдручникiв та навчальних поабниюв з тих або iнших тем. Наприклад, одна з вихованок Марпнсько! жшочо! пмназп - Наталiя Короленко разом зi сво!м батьком В. Короленком (головою батьювського комгтету) займалися системним читанням у вихвдш днi. Вихованка читала iсторичнi романи, паралельно з якими вивчали ^торш того часу i тих особистостей, яким була присвяче-на праця [6, с. 170; 12].
Викладачi активно використовували наочнi методи навчання, а саме: спостереження, шюстращю, демонстра-цiю. Окрiм того, що вихованки тд час показу iлюстрацiй сприймали навчальний матерiал, ще й здшснювали роботу з ним. Потрiбно було вказати що зображено, пояснити зм^т iлюстрацiй, порiвняти та скласти розповвдь. Також була поширена лекщя з елементами демонстрацi!. Спочат-ку оголошувалася тема, потiм демонструвалися картинки, а далi викладач пояснював картинки, поввдомляючи навчальний матерiал. Демонстрування картинок ввдбувало-ся за допомогою «чарiвного лiхтаря» Стюардта. На лекцп «Про те, який вигляд мае Земля i наскiльки вона велика» 12 ачня 1903 р. були присутшми 291 особа, «Про тепло i повiтря» 19 сiчня 1903 р. - 250 присутшх. Як бачимо, таю лекцп були цiкавi для учениць, сввдченням чого е !х значна присутнiсть. Вiдкриваючи новi знання ученицi самi здшс-нювали подш !х змiсту на окремi складовi i узагальнення
цих складових. У свою чергу викладач керував розумовою дiяльнiстю дiвчат та спрямовував ïxhî думки у правильний напрям ращональним способом. З метою покращення рiв-ня засвоення знань викладачi використовували: рaхiвни-цю, малюнки на дошщ, предмети, фiгури на уроках з арифметики; карти, глобуси, плани, картини використовували на уроках географп та ^торп. Такий пвдхвд до навчання пробуджував основнi ввдчуття i уявлення та оживляв саме викладання [5, с. 55; 12].
Комфортн умови у навчально-виховному процеа були важливим чинником ефективного навчання. Зокрема, Ро-менська жшоча гiмназiя мала, окрiм, 16 класних юмнат, 2 рекреацiйних залiв, ще спещально обладнанi кабiнети для фiзики, природознавства, учшвських посiбникiв з iсторiï, географп, малювання, спiвiв [7, арк. 28]; Полтавська приватна жшоча гiмназiя В. Ахшарумовоï мала кабiнет для навчальних поабниюв, прилaдiв з фiзики та природничоï iсторiï [8, арк. 26]. Зауважимо, що викладач виршував, який метод нaйефективнiший на урощ, зокрема визначено основнi вимоги до викладання рукодшля у жiночих освгг-нiх установах. Усi вихованки виконували одну й ту саму роботу, пояснення надавались уам дiвчaтaм одночасно. У свою чергу викладач дотримувався суворо!' послвдовност та поступово переходив ввд простого до складного. Вихованки виконували роботи тд час уроюв, а також на кожному урощ ввдбувалися загальш роз'яснення щодо iнстру-ментiв, мaтерiaлiв, поабниюв та шших предметiв, з якими дiвчaтa працювали на уроках. У березш 1906 р. Мiнiстер-ство народно! освгги вперше запропонувало видшити окремi примiщення для урокiв рукодшля. Переважно у жь ночих гiмнaзiях рукодiльнi класи були невеликi за своею суттю. Продаж предметiв, що виготовлялись у цих класах, вважався щлком зaкономiрним засобом для пвдтримки бюджету клaсiв [9, с. 45 - 46].
У жшочш Кременчуцьюй гiмнaзiï придiлялaся ува-га вивченню мов таких як: латинська, грецька, росшсь-ка, французька, шмецька. Французькою мовою в пмназп ставили дитячi п'еси, як правило, навчального характеру. Тому пмназисти отримували значну мовну практику. Викладач шмецько! мови виховувала пмназисток на зра-зок народного епосу («Песня о Нибелунгах») та литературно! класики. На вечорах вихованки виступали з вiршaми Гейне, Гете, запам'ятовували цШ сторшки з поеми Шiл-лера. Отже, в майбутньому пмназистки читали шоземну лiтерaтуру без особливих ускладнень. Гувернанток або за-кордонних турне бшьш^ть з них не мало, тому грунтовш знання по вивченню мов були завдяки пмназп. Обов'яз-ковим предметом був закон Божий, а також математика, iсторiя i геогрaфiя, малювання, стви, пмнастика, рукодшля, танщ.
Також читання i обговорення прочитаних книг було обов'язковим елементом духовно! пмназшно! культури в Полтавсьюй Марпнсьюй жшочш пмназп. О^м письмен-никiв, поетiв, з якими ученищ знайомилися за програмою навчання, були проза'к, публщист, драматург О. Амфпеа-тров; росiйський письменник, драматург М. Арцибашев; росiйський письменник, поет В. Гаршин, росiйський поет С. Надсон; французький письменник 6. Золя, гталшський письменник, поет, драматург Г. Д'Аннунщо; англшський
фшософ, естет, письменник, поет О. Уайльд та шшг В жшочих i чоловiчиx гiмназiяx серед виxованцiв були по-пулярнi твори М. Добролюбова (росшський лггератур-ний критик, поет); М. Шелгунова (росiйський публiцист i лпературний критик), М. Чернишевського (росiйський фiлософ-матерiалiст, публiцист, письменник). Це були письменники, яю багато в чому визначили цившьний вде-ал передових людей не тшьки пореформеноï Росп, але i на початку XX ст. Дiвчата також щкавилися прозою i поезieк> сучасних на той час письменниюв. Найважливiшим предметом в пмназп була росшська мова. Цей курс передба-чав не тшьки подачу грунтовних знань граматики, орфо-графп. В VI клаа пмназистки на уроках росюсь^ мови вивчали кторш росiйськоï словесностi починаючи з би-лин, пiсень, казок, приставив, тобто усноï народноï твор-чосп. В VII класi на уроках росшсько" словесностi дiвчата знайомилися з бiографiями письменникiв та основними творами росшсько" лiтератури XIX ст. (вивчали «новггнш перiод росiйськоï словесностi») - творами Н. Карамзша, В. Жуковського, I. Крилова, О. Пушкiна, А. Грибоедова, Н. Гоголя, М. Лермонтова, I. Тургенева, I. Гончарова, А. Островського. В VI i VII класах вихованки вивчали росш-ську i загальну ^торш. У викладанш цього предмета був вщсутнш акцент на соцiально-економiчний розвиток суспшьства, бшьше уваги в программ пщручниках при-дiлялася огляду полiтичниx подiй. Шдручники, за якими велося навчання в жшочш гiмназiï, були единими для усiеï Росiйськоï iмперiï. Посiбники та лггература не м^ти-ли жодно" iнформацiï з iсторiï та культури Украши. З VI класу пмназистки починали вивчення природно" iсторiï. Ця навчальна дисциплша включала кiлька сучасних пред-метiв: ботанiку (IV клас), мшералопю (V клас), зоологiю (V клас). В VI-VII класах дiвчата в гiмназiяx знайомилися з фiзикою. Таким чином, навчальний заклад став знаряддям русифжацп украшського населення, виховання його в дуа поваги до престолу та примирення з iмперською системою панування.
1ноземш мови у Марпнських гiмназiяx входили до складу предметав обов'язкових для вивчення. Кiлькiсть годин, ввдведених на вивчення шоземних мов у цих навчаль-них закладах, була досить великою: французь^ мови протягом уах роюв навчання пропонувалося 28 годин на тиждень, а шмещ^ - 23 години [10, с. 133]. Ввдповщно до тогочасноï державноï полiтики центральне м^це серед навчальних дисциплiн у вах освiтнix установах займав Закон Божий. У жшочш пмназп його вивчали ва ам рокiв, в середньому два уроки на тиждень [11, с. 700]. Це був один з найбшьш проблемних предметав в юнщ XIX - початку XX ст. Даний перюд характеризувався кризою вiри, релiгiйноï сввдомосп, яка торкнулася саме м^т Росiйськоï iмперiï.
Протягом XIX ст. у Росшськш iмперiï спостернали-ся неодноразовi спроби реформувати середню школу, яю зумовлювалися соцiально-економiчною перебудовою суспiльства. Держава прагнула будувати школу за евро-пейським зразком, зшмаючи поступово з амЧ обов'язки щодо виховання дiтей. Зауважимо, що перетворити школу за чужим досввдом неможливо, осюльки вона не матиме
свое! нащонально! основи.
Означеш нaвчaльнi заклади стали знаряддям русифжа-цii украшського населення, виховання його в дуа поваги до престолу та примирення з iмперською системою пану-вання.
З позитивних моментав е те, що учителГ творчо тдхо-дили до використання навчальних програм, за необхвд-ностi доповнювали !х або скорочували, надаючи перевагу окремим предметам, яю вважали кращим засобом для ро-звитку розумових здiбностей учнiв. У бiльшостi гiмнaзiях Росшсько! iмперii учнi не були пасивними споживачами знань. Вони робили висновки та узагальнення з пропоно-ваних фактав i лише, тi знання вважали дшсними i е кори-сними для розвитку особистостi, !! iнтересiв.
Список лiтерaтури:
1. Миропольский С. И. К вопросу о преподавании и программе оснований логики в наших гимназиях / С. И. Миропольский // Журнал Министерства Народного Просвещения. - 1872. - №160. - с.77 - 79.
2. Карпенко О. Лубенська чоловiчa гiмнaзiя / О. Карпенко // В^ник. - Лубни, 2014. - ачень.
3. Шумигорский Е. С. Ведомство учреждений императрицы Марии: исторический очерк, 1797-1897 / Е. С. Шу-мигорский. - СПб., 1897.
4. Елисеев В. Программы и правила всех классов мужских гимназий и прогимназий МНП. / В. Елисеев. - Одесса, 1910.
5. Пацалюк О. Форми, методи та засоби навчання на початку ХХ ст. / О. Пацалюк // Рщна школа. - 2004. - № 9. - С. 53-56.
6. Полтавський лiтерaтурно-меморiaльний музей В. Г. Короленка, ф. НА- 68, Лист В. Г. Короленка донщ Сош вщ 7.03.1905 р., С. 169-171.
7. ЦД1А Укра!ни, ф. 707, оп. 168, спр. 666, 28 арк.
8. ЦД1А Укра!ни, ф. 707, оп. 168, спр. 677, 26 арк.
9. Лихолат О. Яким було трудове навчання дiвчaт у за-гальноосвпшх школах Укра!ни до 1917 р. / О. Лихолат // Трудова тдготовка в закладах освгги. - 1997. - № 3. - С. 44 - 46.
10. Пискунов А.И. Очерки истории школы и педагогической мысли народов СССР. Вторая половина Х1Х в. / А. И. Пискунов. - М.: Педагогика, 1976. -. 600 с.
11. Шмидт Г.К. История средних учебных заведений в России. / Г.К. Шмидт. - СПб., 1879.
12. Клевака Л. Методи оргашзацп навчання у середшх жшочих навчальних закладах Полтавсько! губернп (друга половина Х1Х - початок ХХ ст.) /Л. Клевака // Проблеми пщготовки сучасного вчителя : зб. наук. пр. - 2013. - 257
- 263 с.
13. ЛопухГвсь^ А. В. З Тсторп розвитку пмназш г лще!в в Украшь Поабник для вчителя./ А. В. ЛопухГвська - К. :1СДО, 1994. - 100 с.
14. Полное собрание законов Российской империи. Собрание первое. Т. XXVII. Отделение первое. - СПб., 1830.
- № 20346.
