CC BY
12
_ЗАГАЛЬНА ПЕДАГОГ1КА ТА 1СТОР1Я ПЕДАГОГ1КИ_
5. Isayevych J. Osvitniy rukh v Ukrayini XVII st.: skhidna tradytsiya i zakhidni vplyvy [Educational movement in Ukraine XVII: Eastern tradition and Western influence] / J. Isayevych // Kievan antiquity. -1995. - № 1. - P. 2-9.
6. Mykytas V. Davn'oukrayins'ki studenty i profesory [Of old students and professors] / V. Mykytas. - K.: Outline, 1994. - 288 p.
7. Podokshyn S. Corneal M. Do dzherel vyshchoyi osvity [The sources of higher education] / S.Podokshyn, M. Corneal // From Vyshensky to Pans. - K. 1972.
8. Samardak M. M. Universytety yak faktor instytuyuvannya zakhidnoyevropeys'koyi nauky [Universities as a factor instytuyuvannya Western Science] / M. M. Samardak, M. N. Kobylynska // Bulletin Zhytomyr State University named after Ivan Franko. - 2003. - Vol. 11. - P. 3-7.
9. Heyzynha I. Osen'Srednevekov'ya [Middle Ages Fall] / I. Heyzynha. - M.: Nauka, 1988. - 323 p.
10. Philip Schaff. Vynyknennya i rozvytok universytetiv v Yevropi [The emergence and development of universities in Europe] [Electronic resource] - Access: http://www.forumeast.eu/ua/sektsii/obrazovanie/proiskhozhdenie-universitetov-filipp-shaff.
11. Geuna A. European universities: An interpretive history / A. Geuna. - Limburg, 1996. - 56 p.
12. Hyde J. K. Universities and Cities in Medieval Italy // The University and the City. From Medieval Origins to the Present / ed. by T.Beuder. New York; Oxford: Oxford University Press, 1988. P. 13-21.
УДК 373.091.2:94(477.85)
ОЛЕНА ДЕМ'ЯНЧУК
demianchuk26@gmail.com асшрант,
Житомирський державний ушверситет iMeHi 1вана Франка м. Житомир, вул. Велика Бердичiвська, 40
ЗМ1СТ I ФОРМИ ОРГАН1ЗАЩ1 НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ В Г1МНАЗ1ЯХ БУКОВИНИ (ДРУГА ПОЛОВИНА XIX СТОЛ1ТТЯ)
Проаналiзовано навчальний процес в цiсарсько-королiвських гiмназiях Буковинського краю в другш nоловинi Х1Х ст. Розглянуто i показано вплив вiденського уряду на 3Micm i форми органiзацii навчального процесу в гiмназiях Буковини в складi Австро-Угорсько'1' iMnepii. Розкрито особливостi гiмназiйноi освiти в гiмназiях через ii 3Micm, який вiдображений в навчальних планах, програмах, тдручниках тощо, а також форми i методи органiзацii навчального процесу. Вказано двi форми навчально'1' роботи - колективну та iндивiдуальну. Вiдзначимо, що традицiйними методами навчання в гiмназiях були наочнi, словеснi i робота з тдручником. Здшснено анализ навчальних програм державно'1' гiмназii в Чернiвцях у зазначений перiод, завдяки чому висвiтлено сутнiсть i складовi навчального процесу в гiмназiях. Зроблено висновок, що основним завданням гiмназiй Буковини у Х1Х ст. було пiдготувати випускникiв з належним рiвнем знань до вступу в унiверситет.
Ключовi слова: гiмназiя, середня освiта, навчальний процес, Буковина.
ЕЛЕНА ДЕМЬЯНЧУК аспирант,
Житомирский государственный университет имени Ивана Франко
г. Житомир, ул. Большая Бердичевская, 40
СОДЕРЖАНИЕ И ФОРМЫ ОРГАНИЗАЦИИ УЧЕБНОГО ПРОЦЕССА В ГИМНАЗИЯХ БУКОВИНЫ (ВТОРАЯ ПОЛОВИНА XIX ВЕКА)
Проанализирован учебный процесс в императорско-королевских гимназиях Буковинского края во второй половине XIX в. Определено влияние венского правительства на содержание и формы организации учебного процесса в гимназиях Буковины в составе Австро-Венгерской империи. Раскрыты особенности гимназического образования в гимназиях через содержание, которое отражено в учебных планах, программах, учебниках и т. д. а также формы и методы организации учебного процесса. Указано две формы учебной работы - коллективную и индивидуальную. Отметим, что традиционными методами обучения в гимназиях были наглядные, словесные и работа с учебником. Осуществлен анализ учебных программ государственной
_ЗАГАЛЬНА ПЕДАГОГ1КА ТА 1СТОР1Я ПЕДАГОГ1КИ_
гимназии в Черновцах в указанный период, благодаря чему освещены сущность и составляющие учебного процесса в гимназиях. Сделано вывод, что основной задачей гимназий Буковины в XIX в. было подготовить выпускников с должным уровнем знаний для поступления в университет.
Ключевые слова: гимназия, среднее образование, учебный процесс, Буковина.
OLENA DEMIANCHUK
postgraduate, Zhytomyr Ivan Franko State University Zhytomyr, Velyka Berdychivska, 40 Street
THE CONTENT AND FORMS OF THE EDUCATIONAL PROCESS IN THE GYMNASIA OF BUKOVYNA (SECOND HALF OF THE 19TH CENTURY)
The article is devoted to the educational process in the state gymnasia of Chernivtsi in the XIXth century. The author states that the development of secondary education in Bukovina began with the establishment of the first gymnasium in Chernivtsi in 1808. Attention is also paid to the educational content, forms and methods that were used by the Bukovinian teachers of the XIXth century. During this period Bukovinian region was under the rule of Austro-Hungarian Empire, that's why the author finds out the significant influence of the foreign government on the process of education of the state gymnasia. Thus, the teaching was carried out in accordance with the Austrian example. The author reveals the peculiarities of education in Bukovinian gymnasia of the XIXth century, through the content which had been reflected in the annual reports named as "Programms for the imperial-royal higher gymnasia", textbooks, etc. The main aspect of the research is the analysis of the forms and methods of the organization of the educational process in the gymnasia in Bukovina. Talking about the main forms of education, it was obvious that, collective and individual forms were the main in the process of teaching in the gymnasia in Chernivtsi. Comparing collective and individual forms of education in the secondary schools, the first was used more often by teachers than the second one. As for the traditional methods of teaching they were visual, verbal and work with textbooks. Due to the analysis of «Programm des k. k. Ober-Gymnasiums in Czernowitz in dem Herzogthum Bukowina für das Schuljahr 1869, 1875, 1881, 1883, 1888-89» the author defines some peculiarities of the educational process in Bukovinian gymnasia. Bukovinian gymnasia as secondary schools attached great importance to their image and were also aimed at ensuring the full development of their pupils. In the XIXth century the imperial-royal higher gymnasia put several tasks in front of them, among which were bringing up pupils deep feelings of love for and loyalty towards their Motherland and preparing graduates for the university entrance with the appropriate level of knowledges.
Keywords: gymnasium, secondary education, the process of education, Bukovina.
У Х1Х ст. на територп Буковини, яка входила до Австршсько! (з 1867 р. - Австро-Угорсько!) iMnepii', домшували початковi школи, яю не могли забезпечити достатнш рiвень знань населення регюну. Вщенський уряд почав створювати середш заклади освгти - пмназй i реальш школи, заюнчення яких дозволяло вступати в утверситет. Становлення пмназш в Буковинському кра! починаеться в 1808 р. коли в Чершвцях було вщкрито першу державну пмназш.
Пмназшну освпу в Буковит Х1Х ст. доашджували е I. Курляк, О. Пешшкевич, I. Петрюк та iншi науковщ, проте аналiз навчального процесу на прикладi окремих пмназш краю не було здшснено.
Метою статт е аналiз особливостей навчального процесу в гiмназiях м. Чершвщ в другш половит XIX ст. Розкриття змюту, форм i методiв навчання в них.
Навчальш програми пмназш в Буковит складали зпдно з австршським зразком, не враховуючи потреб i особливостей населення регюну. У такш програм визначався набiр навчальних предмета (!х подш на обов'язковi i факультативы; тижнева кiлькiсть годин, вiдведених на кожний навчальний предмет, а також структура поточного навчального року).
Державна гiмназiя, в якш навчання тривало 8 роив, повинна була забезпечувати цiлiсний навчальний процес, визначаючи загальнокультурну, загальнонаукову i трудову пiдготовку учтв, а також виховувати любов до правлячо! династп Габсбургiв i рщного краю. Така подготовка здiйснювалась шляхом вивчення обов'язкових предметiв - мов, кал^афй, юторп, географп i т. д. [5, с. 39-47]. Вивчаючи щ предмети, учнi мали цшсне уявлення про свiт, отримували знання про природу, суспiльство, культуру, науку.
_ЗАГАЛЬНА ПЕДАГОГ1КА ТА 1СТОР1Я ПЕДАГОГ1КИ_
Навчальнi предмети згiдно з навчальною програмою державно!' (цiсарсько-королiвськоï) вищо1 гiмназiï м. Чернiвцi, було подшено на o6ob'h3kobî та додатковi (факультативы). Обов'язковими були релiгiя, мови латинська, грецька, шмецька, румунська, украшська, географiя, iсторiя, математика, фiзика, фiлософська пропедевтика, природознавство. Пiд час навчального процесу (3-8 класи) бiльшу увагу прцщляли латинськiй, нiмецькiй i грецьюй мовам, яю вивчалися в середньому вщ 4 до 8 годин щотижня. Украшська та румунська мови, природознавство (1-3, 5-6 класи) i фшософська пропедевтика (7-8 класи) вивчалися по 2 години в тиждень [5, с. 39-47].
До факультативних предмета належали мови (не для носив - румунська, украшська (з 18821883 н. р. [9, с. 4-42] вщмшено), польська i французька, сшви, креслення, стенографiя, креслення, калiграфiя, геометрiя (введено з 1880-1881 н. р. [8, с. 50-52]). За деяю факультативы предмети (французька мова, креслення, стенографiя) потрiбно було платити, тому учнi неохоче вщвщували щ заняття, однак з 1874 р. вони стали безкоштовними. Склад груп учнiв, якi ходили на додатковi уроки, не регламентувався нiякими обмеженням, отже, цi предмети могли вивчати учнi рiзного вiку, вiросповiдання тощо. Факультативний предмет обирали вiдповiдно до своïх уподобань [5, с. 39-47].
За дидактичними вимогами сьогодення ефективним вважаеться вивчення 14-16 обов'язкових предмета по 2-4 години в тиждень. Натомють у 1868-1869 н. р. учш пмназп Чернiвцiв вивчали рiзну юльюсть предметiв (1-3 класи - 8 предмета; 3-6 класи - 9 предмета; 7-8 класи - 10 предмета) [5, с. 39-47]. На латинську мову видшялося 5-8 годин щотижня (юльюсть змшювалася вщповщно до року навчання); а на грецьку мову, починаючи з 3 класу, - 4-5 годин [5, с. 39-47].
«Навчальна програма цiсарсько-королiвськоï вищо1' гiмназiï в Чернiвцях Герцогства Буковини 1878 навчального року» представляе змют органiзацiï вивчення рiзних дисциплш i цей документ («Programm des k. k. Ober-Gymnasiums in Czernowitz in dem Herzogthum Bukowina für das Schuljahr 1878») в^^зняеться вщ нишшнього розумiння поняття «навчальна програма». Так, сучасш пiдручники з методики окреслюють навчальну програму як «нормативний документ, в якому окреслюеться коло основних знань, умiнь i навичок, що пiдлягають засвоенню з кожного окремо взятого навчального предмета; також програма мютить перелiк тем матерiалу, що вивчаеться, рекомендацп щодо юлькосп годин на кожну тему, розподш тем за роками навчання та час, вщведений на вивчення всього курсу» [1, с. 184]. Натомють навчальна програма пмназш австро-угорського перюду включала:
• виклад частини навчального мат^алу з певного предмета (наприклад, е навчальна програма 1874-1875 н. р. - «Про псевдокристали царства мшератв» Й. Войцеховського [6, с. 2]; а навчальна програма 1877-1878 н. р. - «Вклад в уроки фiзики середнх шил» доктора фтософи Оберманна) [7, с. 2];
• основш шкiльнi вiдомостi (склад вчителiв гiмназiï, робоча навчальна програма та тематичний план; необхiднi книги в навчальному процесi, навчальнi пошбники i пiдручники; опис подiй, яю вiдбулися в гiмназiï (хронiка закладу); матерiальне забезпечення учнiв (виплата стипендш i грошово1' допомоги); випускний юпит; кiлькiсний аналiз учнiвського та педагопчного складу гiмназiï; прийом на навчання до 1 класу; юльюсна класифшащя учнiв по класах) [6, с. 37-77].
Важливим е авторське написання рiчних звiтiв гiмназiï в Чершвцях, якi створювалися згiдно зi змшами в життi тогочасного суспiльства. Авторами цих щорiчникiв були директори пмназш (наприклад, рiчний звiт 1875 н. р. цiсарсько-королiвськоï вищо1' гiмназiï м. Чершвщ написаний директором цiеï пмназп Штефаном Вольфом [6]).
Розглянемо двi основнi форми органiзацiï навчання в гiмназiях Буковини в Х1Х ст.: колективну i iндивiдуальну. До колективжл форми входили уроки (релiгiï, латинсько1' мови, грецько1' мови, нiмецькоï мови, румунсько1' мови, украшсько1' мови, математики, фiзики, географп, iсторiï, пропедевтики фшософп тощо), факультативи (додатковi уроки з таких предмета, як французька мова, стви тощо), до шдивщуальжл - самостшна робота (на уроках з рiзним iнтервалом проведення) тощо. Вибiр таких форм органiзацiï навчального процесу в буковинських гiмназiях зумовлювався тодшшми завданнями освiти i виховання, рiвнем пiдготовки i вiковими особливостями учшв.
В гiмназiях Чернiвцiв дiяла класно-урочна система навчання. Викладач працював з групою учнiв (25-56 учнiв в одному клаа). За тако1' системи учнiв подiляли на класи, а заняття (уроки) проводили за складеним розкладом iз зазначеним часом (урок тривав одну годину). Тому учш, яю навчалися в одному клаш, вивчали один i той же матерiал, але з рiзним ступенем засвоення -вiдповiдно до сво1'х можливостей.
_ЗАГАЛЬНА ПЕДАГОГ1КА ТА 1СТОР1Я ПЕДАГОГ1КИ_
Класно-урочна форма оргашзацп навчання мала як позитивш наслiдки, так i негативнi (орieнтована на середнього учня, допускала необхiднiсть залишати учтв на повторний навчальний рiк, якщо вони не засво!ли пройдений навчальний матерiал).
Навчальний рiк розпочинався 1 вересня i закiнчувався 31 червня; тривалiсть навчального року була зумовлена виконанням навчально! програми; складовою навчально-виховного комплексу був урок; обов'язкове вщвщування урокiв; подiл навчального року на два семестри [7, с. 67-68].
За метою оргашзацп уроки под^лися на: уроки вивчення нового матерiалу; уроки контролю i корекци знань, умiнь та навичок.
Структурними елементами уроку були: оргашзащйна частина (привггання, перевiрка пiдготовленостi до уроку, виявлення вiдсутнiх), метою яко! було стимулювання учнiв до працi; перевiрка знань учшв (опитування вивченого матерiалу - усно або письмово); пояснення нового матерiалу; закрiплення нового матерiалу; повщомлення домашнього завдання (не завжди).
На уроках в пмназп застосовувалися певш форми навчально! роботи учнiв. Найбшьш поширеною була iндивiдуальна робота, яка передбачала письмове виконання завдань (наприклад, на уроках з румунсько! мови в 2 клаш учнi виконували орфографiчнi вправи з метою вивчення правопису прикметниюв, числiвникiв i займенниюв [10, с. 38]) за частотою проведення - кожного дня, тижня або кожнi два тижнi i т. д. Завдання для письмово! роботи, яка проводилася перiодично (наприклад, з шмецько! мови учнi 1 класу виконували письмовi завдання кожш два тижнi) [7, с. 39], були адаптоваш до навчального рiвня (року навчання) учнiв, а також слугували перевiркою отриманих i засвоених знань.
Викладачi гiмназi! опрацьовували навчальний матерiал впродовж заняття, тому домашню роботу задавали надзвичайно рiдко (наприклад, у 1 клаш учнi готували домашне завдання тiльки з латинсько! мови кожнi два тижнi в другому семестр^ [5, с. 39].
Структура групового заняття виглядала так: повторення пройденого матерiалу (наприклад, з румунсько! мови в 2 клаа учш читали вiршi i проза!чт уривки з письмовим або усним роз'ясненням, яю потiм вивчали i виконували) [10, с. 38]; перевiрка вивченого матерiалу (наприклад, учнi 2 класу щотижня писали диктанти з шмецько! мови, а кожш два тижш - твiр) [7, с. 40]; шдготовка до письмово! самостшно! роботи (в 3 класi шдготовка до тако! роботи з грецько! мови в першому семестрi проводилася щодня) [7, с. 40].
Метод навчання, як визначено в дидактищ, е дiяльнiстю вчителя i учня, мета яко! полягае в засвоенш знань, набутп вмiнь i навичок, а також у вихованш учшв [1, с. 189]. Сучасна дидактика под^е методи навчання на кшька класифiкацiй: традицiйна (до не! вщносять таю методи, як практичний, наочний, словесний, робота з книгою, вщео-метод); за призначенням (до не! вщносять тага методи, як набуття знань, формування умiнь i навичок, використання знань, творча дiяльнiсть, закрiплення, перевiрка знань, умiнь i навичок); за типом тзнавально! дiяльностi (до не! вщносять таю методи, як пояснювально-шюстративний або шформацшно-рецептивний, проблемний, дослщницький, евристичний або частинно-пошуковий, репродуктивний) [1, с. 190-195].
Серед методiв навчання за особливостями тзнавально! дiяльностi учшв в гiмназiях Чернiвцiв традицiйно використовувалися: пояснювально-iлюстративний метод, пiд час якого забезпечувалося сприйняття i запам'ятовування ново! шформацп (наприклад, в 1 клаа на уроках румунсько! мови учш знайомилися з римо-католицькою орфографiею); репродуктивний - учш виконували завдання за зразком з метою отримання знань (наприклад, в 1клаа з румунсько! мови учш виконували граматичш i орфографiчнi вправи на вiдмiнювання iменникiв); iнформацiйно-повiдомляючий метод викладання i виконавчий метод учiння - викладання навчального матерiалу без докладного пояснення i систематизацi!, який учнi завчають напам'ять (наприклад, у 1 класi з румунсько! мови учш вивчали старослов'янський алфавгг) [7, с. 40].
Залежно вщ походження iнформацi! реалiзовувалися наступн методи навчання: словесний, наочний, практичний; згщно з метою - метод здобуття нових знань, метод формування вмшь i навичок, метод застосування умiнь на практищ, методи перевiрки i оцiнювання знань, умiнь i навичок.
До методiв органiзацi! та здшснення навчально-пiзнавально! дiяльностi належать словесш, наочнi, практичнi. Завдяки цим методам учш отримували новi i засвоювали набутi знання, а також формували умiння i навички. Серед словесних методiв навчання у гiмназiях використовували розповiдь, роботу з пiдручниками i пояснення.
_ЗАГАЛЬНА ПЕДАГОГ1КА ТА 1СТОР1Я ПЕДАГОГ1КИ_
Робота з пiдручником тривала протягом восьми роюв навчання в пмназп. Наприклад, у 1 клас учш вчилися працювати з пщручниками, хрестоматiями на уроках нiмецькоï мови (читання за навчальним пiдручником Ноумана i Гелена), румунсько! мови (читання за хрестомапею Пумнула), математики (вивчення арифметики i геометри за навчальним щдручником Мокнiка), природознавства (вивчення хребетних i безхребетних тварин за щдручником Покорного). Робота з щдручником включала читання, виконання письмових лексико-граматичних вправ, а також вправ на математичш д11 тощо.
Метод пояснення полягав у тому, що викладач словесно тлумачив поняття, слова, явища, термiни тощо. Його використовували перед вивченням ново! теми (стимулювання) як виклад матерiалу (пояснення), для узагальнення знань з ново! теми, пщведення пщсумюв. Використовувався також iнструктаж - чгтю вказiвки щодо виконання рiзного типу завдань (перед самостiйною письмовою роботою, шд час не! i тсля ïï виконання).
Викладачi гiмназiй застосовували рiзнi методи навчання, серед яких найбiльш поширеними були практичнi. Метою використання цих методiв було насамперед поглиблення знань, формування умiнь та навичок. До практичних методiв навчання належали вправи та графiчнi роботи. Вправи под^лися вiдповiдно на усш i письмовi. Уснi вправи учш виконували при вивченш нiмецькоï, латинсько!', румунсько! i укра!нсько! мов (читання, вивчення вiршiв i уривкiв, перекази тощо), географп, iсторiï i природознавства (розповщ, переказ вивченого матерiалу), математики (повторення правил).
Вивчаючи латинську мову, нiмецьку, румунську та укра!нську, учням пропонувалось виконання письмових лексико-граматичних вправ. Також на уроках математики учш виконували письмовi вправи: арифметичш дп, малювання геометричних ф^ур. На уроках креслення вiд руки учш виконували графiчнi вправи - зображували лшп, фiгури i т. д.
1ншою групою методiв в гiмназiях були методи контролю i самоконтролю за ефективнютю навчально-тзнавально! дiяльностi, яю iснували для оцiнювання знань учшв, якосп викладання. Перевiрка та контроль проводилися в уснш та письмовш формах. Метод усного опитування здiйснювався на випускних iспитах тсля заюнчення навчання в гiмназiях - в юнщ 8 класу. До юпиту учш готувалися заздалегiдь (пропонувалося опрацювання тем, яю входитимуть в програму iспиту). Письмовий контроль (спит) проводили вчителi в кiнцi кожного навчального року, не винятком був i 8 клас.
Вимоги до юпиту були такими: обмежений час виконання завдань, правильнють виконаних завдань. Усшшно склавши цей iспит, учшв переводили до наступного класу, а випускникам видавали атестати зрiлостi, в протилежному разi - дозволяли перескладати або залишали ще на один рш. Змiст, форми i методи проведення iспиту визначалися в навчальних програмах цих гiмназiй. Наприклад, у 1877-1878 н. р. письмовий випускний юпит проводився 1-8 червня, який здали всi учнi; усний - 16-20 червня [7, с. 59-61]. Теми письмового юпиту були попередньо надан учням для ознайомлення та подготовки: з шмецько! мови (твiр-роздум), латинсько! мови (цитування Цицерона, виконання вправ), математики (виконання задач, питання з геометрп тощо), грецько! мови (цитування Геродота тощо) [7, с. 59-61].
Ефективнють засвоення навчального процесу певною мiрою залежала вiд обраних викладачем навчальних засобiв, серед яких були: таблищ, роздатковий матерiал тощо.
Необхщно вiдзначити форму контролю навчальних досягнень пмназиспв, яю, по-перше, залежали вiд учнiв,а по-друге - вщ вчителя i способу викладання. Серед таких форм контролю були попереднш, поточний i пщсумковий.
Попереднiй контроль викладачi проводили на вступних юпитах до гiмназiï. Цей iспит давав змогу виявити готовнють учнiв до навчання в пмназп певного типу.
Наступним був поточний контроль, який здшснювали викладачi майже на кожному урощ шляхом опитування вивченого мат^алу або проводили письмову роботу з певним iнтервалом часу (наприклад, у 1877-1878 н. р. першокласники писали роботу з латинсько! мови кожного тижня [7, с. 39]). Згщно з отриманими результатами викладач анатзував рiвень засвоення вивчено! теми учнями.
Останнiй - пiдсумковий або заключний контроль - забезпечувався пiд час проведення юпипв (випускних i тих, яю надавали право переведення до наступного класу).
Державш гiмназiï Чершвщв, як загальноосвiтнi навчальнi заклади, великого значення надавали престижу, а також мали на метi забезпечити рiзнобiчний розвиток сво!х учшв. Цьому сприяло комплексне застосування форм i методiв навчання в гiмназiях.
_ЗАГАЛЬНА ПЕДАГОГ1КА ТА 1СТОР1Я ПЕДАГОГ1КИ_
Пдсумовуючи, вщзначимо, що пмназп в Буковин слугували промiжною ланкою мiж початковою i вищою освггою. Основними формами оргатзацп навчання у пмназшх були колективна та шдивщуальна, однак перша була бiльш поширеною порiвняно з другою. Серед традицшних методiв навчання найчаспше використовувалися наочт, словесн1 i роботу з пщручником.
Перспективу подальших дослщжень вбачаемо в аналiзi навчальних щдручниюв з окремо взятого навчального предмета (наприклад, математики) в щсарсько-корол1вських гiмназiях м. Чертвщ.
Л1ТЕРАТУРА
1. Зайченко I. В. Педагопка: пдручник - 3-те вид. перероб. та доп. / I. В. Зайченко. - К.: Лра-К, 2016. - 608 с.
2. Курляк I. С. Розвиток класично! освгги на захвдноукра!нських землях (XIX - перша половина ХХ столитя): автореф. дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.01 / I. £. Курляк. - К., 2000. - 29 с.
3. Пешшкевич О. I. Розвиток украшського шшльництва на Буковиш (XVIII - початок XX ст.): Монограф1я / О. I. Пешшкевич. - Чершвщ: Рута, 2002. - 520 с.
4. Петрюк I. М. Становления i розвиток загально! середньо! освгги на Буковиш (шнець XVIII -початок XX ст.): автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01 / I. М. Петрюк. - Чершвщ, 1998. - 20 с.
5. Wolf St. Programm des k. k. Ober-Gymnasiums in Czernowitz in dem Herzogthum Bukowina für das Schuljahr 1869 / St. Wolf. - Czernowitz: Buchdruckerei des Rudolf Eckhardt, 1869. - 75 s.
6. Wolf St. Programm des k. k. Ober-Gymnasiums in Czernowitz in dem Herzogtum Bukowina für das Schuljahr 1875 / St. Wolf. - Czernowitz: Druck von Rudolf Eckhardt, 1875. - 67 s.
7. Wolf St. Programm des k. k. Ober-Gymnasiums in Czernowitz in dem Herzogtum Bukowina für das Schuljahr 1878 / St. Wolf. - Czernowitz: Druck von Rudolf Eckhardt, 1878. - 77 s.
8. Wolf St. Programm des k. k. Ober-Gymnasiums in Czernowitz in dem Herzogtum Bukowina für das Schuljahr 1881 / St. Wolf. - Czernowitz: Druck von Rudolf Eckhardt, 1881. - 89 s.
9. Wolf St. Programm des k. k. Ober-Gymnasiums in Czernowitz in dem Herzogtum Bukowina für das Schuljahr 1883 / St. Wolf. - Czernowitz: Druck von Rudolf Eckha^, 1883. - 75 s.
10. Würfl Chr. Jahresbericht des k. k. Ober-Gymnasiums in Czernowitz in dem Herzogthum Bukowina am Schlusse des Schluljahres 1888/89 / Chr. Würfl. - Czernowitz: R Eckhardt'sche Buchdruckerei, 1889. - 81 s.
REFERENCES
1. Zaichenko I. V. Pedagogika [Pedagogics]: pidruchnyk. - 3-tie vyd. pererob. ta dop. / I. V. Zajchenko. K.: Vydavnytstvo Lira-K, 2016. 608 s.
2. Kurliak I. Ye. Rozvytok klasychnoi osvity na zahidnoukrainskyh zemliah (XIX - persha polovyna XX stolittia) [The development of classical education in the Western Ukrainian lands (XIX - the first half of the XX century)]: avtoref. dys. na zdobuttia nauk. stupenia dok. ped. nauk: spets. 13.00.01 «Zagalna pedagogika ta istoriia pedagogiky» / I. Ye. Kurliak. K., 2000. 29 s.
3. Penishkevych O. I. Rozvytok ukrainskogo shkilnytstva na Bukovyni (XVIII - pochatok XX st.) [The development of the Ukrainian education in Bukovyna (XVIII - early XX c.)]: Monografiia / O. I. Penishkevych. Chernivtsi: Ruta, 2002. 520 s.
4. Petriuk I. M. Stanovlennia i rozvytok zagalnoi serednoi osvity na Bukovyni (kinets XVIII - pochatok XX st.) [The formation and development of general secondary education in Bukovyna (late XVIII - early XX c.)]: avtoref. dys. na zdobuttia nauk. stupenia kand. ped. nauk: spets. 13.00.01 «Zagalna pedagogika ta istoriia pedagogiky» / I. M. Petriuk. Chernivtsi, 1998. 20 s.
5. Wolf St. Programm des k. k. Ober-Gymnasiums in Czernowitz in dem Herzogthum Bukowina für das Schuljahr 1869 / St. Wolf. Czernowitz: Buchdruckerei des Rudolf Eckhardt, 1869. 75 s.
6. Wolf St. Programm des k. k. Ober-Gymnasiums in Czernowitz in dem Herzogtum Bukowina für das Schuljahr 1875 / St. Wolf. Czernowitz: Druck von Rudolf Eckhardt, 1875. 67 s.
7. Wolf St. Programm des k. k. Ober-Gymnasiums in Czernowitz in dem Herzogtum Bukowina für das Schuljahr 1878 / St. Wolf. Czernowitz: Druck von Rudolf Eckhardt, 1878. 77 s.
8. Wolf St. Programm des k. k. Ober-Gymnasiums in Czernowitz in dem Herzogtum Bukowina für das Schuljahr 1881 / St. Wolf. Czernowitz: Druck von Rudolf Eckhardt, 1881. 89 s.
9. Wolf St. Programm des k. k. Ober-Gymnasiums in Czernowitz in dem Herzogtum Bukowina für das Schuljahr 1883 / St. Wolf. Czernowitz: Druck von Rudolf Eckha^, 1883. 75 s.
10. Würfl Chr. Jahresbericht des k. k. Ober-Gymnasiums in Czernowitz in dem Herzogthum Bukowina am Schlusse des Schluljahres 1888/89 / Chr. Würfl. Czernowitz: R Eckhardt'sche Buchdruckerei, 1889. 81 s.
