Научная статья на тему 'Особенности формирования профессиональных умений и навыков в Винницкой учительской семинарии'

Особенности формирования профессиональных умений и навыков в Винницкой учительской семинарии Текст научной статьи по специальности «Народное образование. Педагогика»

CC BY
31
6
Поделиться
Ключевые слова
ПЕДАГОГИЧЕСКОЕ ОБРАЗОВАНИЕ / ВИННИЦКАЯ МУЖСКАЯ УЧИТЕЛЬСКАЯ СЕМИНАРИЯ / УМЕНИЯ И НАВЫКИ / ПРАКТИЧЕСКАЯ ПОДГОТОВКА / PEDAGOGICAL EDUCATION / VINNITSA TEACHER''S SEMINARY / SKILLS AND ABILITIES / PRACTICAL TRAINING / ПЕДАГОГіЧНА ОСВіТА / ВіННИЦЬКА ЧОЛОВіЧА ВЧИТЕЛЬСЬКА СЕМіНАРіЯ / УМіННЯ і НАВИЧКИ / ПРАКТИЧНА ПіДГОТОВКА

Аннотация научной статьи по народному образованию и педагогике, автор научной работы — Зузяк Татьяна

На основе архивных источников раскрыта история становления Винницкой мужской учительской семинарии в начале XX века. Охарактеризованы учебные планы и программы учебного заведения, в частности программа курса «Педагогика». Рассмотрены особенности формирования профессиональных умений и навыков в семинарии. Рассмотрены особенности проведения практических занятий с учащимися, которые способствовали развитию у семинаристов педагогических навыков в преподавании и воспитании учащихся начальной школы. Охарактеризованы темы письменных произведений по языку и литературе, целью которых было научить воспитанников последовательному и связному рассказу, качественного описания и логически правильного рассуждения. Доказано, что наряду с теоретическим обучением и надлежащим преподаванием в Винницкой мужской учительской семинарии особое значение для формирования умений и навыков имела практическая работа учащихся в образцовом училище. Доказано, что воспитанники учительской семинарии были наиболее подготовленными к ведению занятий в начальных школах, хорошо знали программы и учебники и были достаточно компетентными по основным школьным предметам. Отмечено, что выпускники Винницкой мужской учительской семинарии хорошо знали быт сельского населения, его духовные и материальные потребности, что способствовало успешной постановке учебно-воспитательной дела. Однако тяжелое материальное положение семинарии, отсутствие общеобразовательной базы, непонимание чиновниками роли учителя в развитии общества тормозили развитие педагогического образования в Подолье в рассмотренный период.

PECULIARITIES OF PROFESSIONAL SKILL FORMATION IN VINNITSA TEACHERS’ SEMINARY

The article reveals the history of the formation of Vinnitsa male seminary in the early 20th century using the archival sources. Educational curriculum and programs of the teachers’ seminary have been analyzed, in particular the syllabus of the course «Pedagogy». Peculiarities of the professional skills formation in the seminary are considered. The peculiarities of conducting practical classes for seminary students, which promoted the development of teaching skills in the teaching and education of elementary school students, are analyzed. The acticle characterizes the topics for written works of the course ‘Russian language and literature’which aimed at teaching the students consistent and eloquent story-telling, skillful descriptions and logically correct presentation of their arguments. It has been proved that along with theoretical studies and the observation of exemplary teaching in Vinnitsa male seminary, students' practical work in the exemplary school had special significance for the formation of their skills. The great educational effect of the subjects of aesthetic education (compulsory for all pupils) such as singing, graphic arts, music, theory and practice of gardening, handicraft, carpentry and physical education, introduced in the seminary curriculum has been shown. It has been proved that the pupils of Vinnitsa male teaching seminary were best trained for conducting classes in primary schools, they were well-aware of the curriculum and textbooks of the schools and were competent enough about the basic subjects taught in elementary schools. It has been distinguished that a significant feature of Vinnitsa male teacher's seminary was the practical familiriazing students with the educational work of public schools in exemplary schools that operated at the seminary. It has been proved that the graduates of the teachers’ seminary were mainly peasants who knew the life of the rural population, its spiritual and material needs well, what, in turn, contributed to the successful formulation of the educational work. The hardship of the material situation of the seminary, the lack of general educational system, and the lack of awareness of the teacher’s role in the progress of society by the state officials prevented development of pedagogical education in Podillia.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Текст научной работы на тему «Особенности формирования профессиональных умений и навыков в Винницкой учительской семинарии»

_1СТОР1Я ПЕДАГОГ1КИ_

Показано, що разом з теоретичним навчанням i належним викладанням у Втницькш чолов1чш учительськш семiнарiï особливе значення для формування умiнь i навичок мала практична робота учтв у зразковому училищi. Доведено, що вихованцi вчительськог семтарп були найбшьш пiдготовленими до ведення занять в початкових школах, добре знали програми i тдручники та були достатньо компетентними з основних шюльних предметiв. Зазначено, що випускники Вiнницькоï чоловiчоï вчительськог семiнарiï добре знали побут альського населення, його духовт та матерiальнi потреби, що сприяло успшнш постановцi навчально-виховно'1 справи. Однак, скрутне матерiальне становище семiнарiï, вiдсутнiсть загальноосвiтньоï бази, неусвiдомлення чиновниками ролi вчителя у суспiльствi гальмували розвиток педагогiчноï освiти в Подiллi в розглядуваний nерiод.

Ключовi слова: педагогiчна освта, Втницька чоловiча вчительська семiнарiя, умтня i навички, практична тдготовка.

ТАТЬЯНА ЗУЗЯК

zuzyak@ukr.net кандидат искусствоведения, доцент, Винницкий государственный педагогический ушверситет

имени Михаила Коцюбинского г. Винница, ул. Острожского, 32

ОСОБЕННОСТИ ФОРМИРОВАНИЯ ПРОФЕССИОНАЛЬНЫХ УМЕНИЙ И НАВЫКОВ В ВИННИЦКОЙ УЧИТЕЛЬСКОЙ СЕМИНАРИИ

На основе архивных источников раскрыта история становления Винницкой мужской учительской семинарии в начале XX века. Охарактеризованы учебные планы и программы учебного заведения, в частности программа курса «Педагогика». Рассмотрены особенности формирования профессиональных умений и навыков в семинарии. Рассмотрены особенности проведения практических занятий с учащимися, которые способствовали развитию у семинаристов педагогических навыков в преподавании и воспитании учащихся начальной школы. Охарактеризованы темы письменных произведений по языку и литературе, целью которых было научить воспитанников последовательному и связному рассказу, качественного описания и логически правильного рассуждения. Доказано, что наряду с теоретическим обучением и надлежащим преподаванием в Винницкой мужской учительской семинарии особое значение для формирования умений и навыков имела практическая работа учащихся в образцовом училище. Доказано, что воспитанники учительской семинарии были наиболее подготовленными к ведению занятий в начальных школах, хорошо знали программы и учебники и были достаточно компетентными по основным школьным предметам. Отмечено, что выпускники Винницкой мужской учительской семинарии хорошо знали быт сельского населения, его духовные и материальные потребности, что способствовало успешной постановке учебно-воспитательной дела. Однако тяжелое материальное положение семинарии, отсутствие общеобразовательной базы, непонимание чиновниками роли учителя в развитии общества тормозили развитие педагогического образования в Подолье в рассмотренный период.

Ключевые слова: педагогическое образование, Винницкая мужская учительская семинария, умения и навыки, практическая подготовка.

TATIANA ZUZIAK

zuzyak@ukr.net Candidate of Art Criticism, Associate Professor, Vinnytsia M. Kotsiubynkskyi State Pedagogical University Ostrozkogo street 32, Vinnitsa, Ukraine, 21100

PECULIARITIES OF PROFESSIONAL SKILL FORMATION IN VINNITSA

TEACHERS' SEMINARY

The article reveals the history of the formation of Vinnitsa male seminary in the early 20th century using the archival sources. Educational curriculum and programs of the teachers ' seminary have been analyzed, in particular the syllabus of the course «Pedagogy». Peculiarities of the professional skills formation in the seminary are considered. The peculiarities of conducting practical classes for seminary students, which promoted the development of teaching skills in the teaching and education of elementary school students, are analyzed. The acticle characterizes the topics for written works of the course 'Russian language and literature 'which aimed at teaching the students consistent and eloquent story-telling, skillful descriptions and logically correct presentation of their arguments. It has

_1СТОР1Я ПЕДАГОГ1КИ_

been proved that along with theoretical studies and the observation of exemplary teaching in Vinnitsa male seminary, students' practical work in the exemplary school had special significance for the formation of their skills. The great educational effect of the subjects of aesthetic education (compulsory for all pupils) such as singing, graphic arts, music, theory and practice of gardening, handicraft, carpentry and physical education, introduced in the seminary curriculum has been shown. It has been proved that the pupils of Vinnitsa male teaching seminary were best trained for conducting classes in primary schools, they were well-aware of the curriculum and textbooks of the schools and were competent enough about the basic subjects taught in elementary schools. It has been distinguished that a significant feature of Vinnitsa male teacher's seminary was the practical familiriazing students with the educational work ofpublic schools in exemplary schools that operated at the seminary. It has been proved that the graduates of the teachers ' seminary were mainly peasants who knew the life of the rural population, its spiritual and material needs well, what, in turn, contributed to the successful formulation of the educational work. The hardship of the material situation of the seminary, the lack of general educational system, and the lack of awareness of the teacher's role in the progress of society by the state officials prevented development of pedagogical education in Podillia.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Keywords: pedagogical education, Vinnitsa teacher's seminary, skills and abilities, practical training.

Для тдготовки B4rn^ÍB початкових шкш впродовж друго1 половини XIX - на початку ХХ ст. в œcTeMi осв^и Росшсько1' ÍMneprn (до складу яко1 входило Схвдне Подшля) вперше стали виникати державш спещальш педагопчш навчальш заклади - чоловiчi вчительсью семшари, що здшснювали загальноосв^ню та спещальну педагопчну тдготовку майбутшх вчителiв початкових шкш. Проте на Схвдному Подiллi впродовж XIX ст. не було створено жодно1 вчительсько1 семшари, МНО Росшсько1 iмперiï свiдомо гальмувало розвиток спецiальних педагопчних закладiв, не зважаючи на те, що число початкових народних училищ швидко зростало, не говорячи вже про бажану замiну безправних вчителiв. I лише у 1907 р. в с. Потоки Вшницького пов^у було вiдкрито першу на Схщному Подiллi Вiнницьку чоловiчу вчительську семшарда вiдповiдно до законiв Росiйськоï iмперiï.

Джерельною базою нашого дослiдження слугували документи Державного архiву Вiнницькоï обласп (ДАВЮ) та матерiали дореволюцiйного перюдичного друку.

Метою статт е розглянути особливостi формування професiйних умiнь i навичок у Вшницькш вчительськiй семшари на початку XX ст.

Iсторiя чоловiчоï 4-класноï Biнницькоï вчительськоï семшари, вщкритш 6 грудня 1907 р. в с. Потоки Вшницького повггу Подшьсько1' губернiï розпочалась ще в 1880-81 р., коли Вшницька мюька Дума постановила передати дiлянку мюько1' землi для улаштування в м. Вшнищ вчительсько1' семiнарiï для тдготовки вчителiв народних училищ. У 1884 р. навт був надiсланий огляд дiяльностi вiд попечительства жiночоï учительсько1' семiнарiï м. Москви для набуття досвiду, проте лише в 1903 р. «Селянська спшка» с. Потоки викупила у помiщика Мерiнга маеток та запропонувала Подiльському земству через Вшницького повтового предводителя дворянства графа Д. Гейдена прийняти в дар д^нку в 4-ри десятини для бущвництва вчительсько1' семiнарiï. Подiльським губернським комiтетом було порушено клопотання перед МНО про вщкриття вчительсько1' семшари, яке було задоволене лише в 1907 р. А вже у 1908 р. на утримання семшари видшили з державно1' скарбницi 24 тис. крб. [11, с. 233]. Директором учительсько1' чоловiчоï семiнарiï в жовтш 1907 р. в с. Потоки був призначений колишнш вчительський стипендiат унiверситету, в якому прослухав курс педагогiки, випускник iсторико-фiлологiчного факультету ушверситету Св. Володимира В. Осташков [8, арк. 243-244].

Семiнарiя керувалась «Положенням» про вчительсью семшари» вщ 17 березня 1870, р., «1нструкщею» в1д 1875 р. та затвердженим 11 березня 1902 р. штатним розкладом 4-класних учительських семiнарiй Росшсько1' iмперiï та постановами та розпорядженнями попечителя КНО, тимчасовими програмами за 1903 р. З перших дшв дiяльностi семiнарiï допускались певнi вщступи у навчальних програмах з дозволу попечителя КНО, зокрема в 1907-09 рр. викладання педагогiки здiйснювалось iз першого класу, а не з другого; основи алгебри - з тдготовчого класу; в першому пiврiччi малювання не викладалось, а також у зв'язку iз вiдсутнiстю викладача не було креслення, ручно1' працц не в1дбувались заняття в саду та на города, стви та музика. Станом на 1 ачня 1908 р. семiнарiя нараховувала 77 учтв, на 1 сiчня 1910 р. - 115 оаб, на 1 ачня 1912 р. - 150 учтв [1, арк. 9,12].

Aналiз арх1вних документiв дае тдстави стверджувати, що iдея про вщкриття у Вшнищ справжньо1' вчительсько1' семшари не полишала розум свщомих громадян. Впродовж 1906-09 рр. велась постшна переписка з попечителем КНО, i навт були пропозицiï щодо тимчасового розмщення семiнарiï у будинку Вшницько!' ЦВШ. I нарештi у зв'язку з тим, що земство не

змогло утримувати семiнарiю в с. Потоках, виникло питання про переведення !! до м. Вшнищ. Вшницьке мiське управлiння з шщативи Вiнницького мiського голови Н. Оводова звернулось до попечителя КНО з проханням про переведення семшари i3 с. Потоки до м. Вшнищ. На основi особливого розпорядження Ради мшс^в вiд 23 червня 1909 р. Потоцька вчительська семiнарiя була фактично переведена до м. Вшнищ i перейменована з Потоцько! в Вшницьку1 жовтня 1909 р. З 1-го вересня 1910 р. семiнарiя розмщувалась у будинку в передмют «Старо! Вшнищ». Мiське управлiння надат вiдвело семшари маеток у Замостянськш частинi мiста (2,5 десятини земл^, де розмiщувалось головна будiвля семшари, 2-класне початкове училище, яке почало дiяти 1 листопада 1909 р., i де були облаштованi квартири директора, садок i город.

Проте матерiальне становище семшари було жалюпдним, про що свiдчить лист директора семшари попечителю КНО: «Навт меблi довелося позичити у Вiнницькому реальному училища...» [2, арк. 9-9 зв., 18-18 зв; 10, арк. 219 зв.]. Крiм того, аналiзуючи архiвнi документи, нами виявленнi вiдомостi про жахливi умови проживання вихованцiв семшари. Учш були надзвичайно малозабезпеченими, !хш квартири розкиданi по мiсту, а це вiдповiдно негативно впливало на хщ навчання. Неодноразово впродовж 1910-14 рр. виникало питання щодо побудови будинку для штернату та квартир для вчителiв семшари перед Вшницькою мiською управою, проте мiська дума не знаходила невщкладних причин для !х вiдкриття, аргументуючи тим, що семiнарiя готувала вчителiв не для мюьких училищ, а для сшьських [9, арк.1-2 зв., 239-242]. Жахливi умови iснування семiнаристiв пiдтверджують i статистичнi данi, зокрема: в 1912 р. було 180 захворювань на 148 учшв, майже кожен рш - смертi, впродовж 1911-12 рр. по одному випадку, в 1912 р. учнями було пропущено 5562 уроки, тобто на одного вихованця - 35,6 % уроюв [2, арк. 60].

Вщ 1910-11 н. р. заняття у Вiнницькiй вчительськш семшари проводились вiдповiдно до Мшютерсько! програми за 1903 р. та вказiвок з'!зду директорiв iнститутiв та семшарш КНО вiд 16 червня 1910 р. [2, арк. 51]. У 1909-10 н. р. кшьюсть годин на педагопку як основний предмет, була збшьшена i ця дисциплша викладалась з 1 класу (2 год. на тиждень у кожному клаш) [3, арк. 170 зв., 171; 7, арк. 134-135 зв.]. На переконання керiвника закладу метою викладання педагогiки в семшари було опанування провiдних основ та правил навчально-виховно! справи в застосуванш до початкових шкiл, ознайомлення з правами та обов'язками вчителiв цих шкш. У курсi педагопки мiстилися вiдомостi про моральне, розумове, фiзичне та духовне виховання, вщомосп про науковi та дидактичнi методи учшня, загальнi про дидактику та li зв'язок iз загальною педагопкою. Для ретельного тлумачення основних правил морального та розумового виховання В. Осташков уводив до курсу вщомосп про класну i предметну системи навчання, методи розташування навчального матерiалу, форми навчання, навчальнi засоби, дисциплiну, загальнi положення психологи дитячого вшу, шкшьного порядку. Особливого значення директор придшяв особистостi вчителя, розглядаючи нормативы акти, що стосувались обов'язкiв сшьських учителiв, а також короткi вщомосп з ютори виховання та росшсько! школи. На думку В. Осташкова, оскшьки вивчення курсу педагогiки дуже обмежене, то вивчення надбань найбшьш видатних дiячiв освiти всiх кра!н та часiв (!хт прiзвища зус^чались у педагогiчних статтях та творах) потрiбно було продовжувати шляхом опанування наукових статей цих педагопв [3, арк. 56-57].

Проте, як нами з'ясовано, В. Осташков у лисп вщ попечителя КНО отримав зауваження щодо самовольного вщхилення вiд тимчасових програм затверджених у 1903 р., [7, арк. 146]. У 1911-12 р.. викладачi семшари намагалися впроваджувати власну тематику в навчальнi програми, мотивуючи це тим, що !х розширення може позитивно впливати на св^огляд учнiв, хоча й не було дозволу попечителя округу на цю дiяльнiсть [3, арк. 192]. Аналiзуючи розклад на 1910-11 н. р. спостерижмо вивчення педагогiки лише у 3 та 4 класах (по 3 год. на тиждень в кожному клаш) [3, арк. 82-82 зв.].

Вищенаведеш факти свщчать про те, що програма навчання Вшницько! вчительсько! семiнарil суворо контролювалася з боку попечителя КНО та мшютерства народно! освiти Росiйсько! iмперii.

Варто зазначити, що у вихованщв 3 та 4 класiв, де вивчалась педагопка, практикувались написання двох домашшх творiв на рiк. Щодо цього директор семшари зазначав: «Твори поповнювали знання учшв з предмету шляхом читання, виробляли вмшня висловлюватись письмово науковою мовою». Впродовж 1911-14 рр. творчi роботи виконувались на теми: «Значення уваги для природного розвитку д^ей у дошкшьному та шкшьному вiцi», «Зв'язок

мiж шкшьним та домашнiм вихованням», «Якi умови необхщш для розвитку сильного характеру?», «Виховне значения працi», «Релiгiя як основа морального виховання», «Виховне значення фiзично! та розумово! працi» [2, арк. 2]. Твори вшницьких семшариспв з педагогiки були представленi, зокрема, на Всеросшськш фабрично-заводськiй, торгово-промисловiй, сшьськогосподарськш i науково-художнiй виставцi, яка проходила з 14 травня до 1 жовтня 1913 р у Киевь Цi роботи охоплювали напрями: «Про виховання уваги у д^ей», «Яю умови потрiбнi для розвитку сильного характеру?», «Значення пам'ят в розумовому розвитку учшв», «Значення наочностi в навчанш», «Значення уваги для д^ей дошкiльного та шкiльного вiку», «Практичш заняття в учительськiй семшари», «Вчитель - душа школи», Крiм того, з педагопки учнi в кашкулярний час складали конспекти з метою повторення курсу [2, арк. 26-26 зв.].

Велика кiлькiсть годин у семшари выводилась на вивчення росшсько! мови (16 год. на тиждень у всiх 4 класах), Закону Божого та наук про природу (10 год. на тиждень у вшх класах). Менше годин надавалось таким предметам, як iсторiя, арифметика, геометрiя та географiя (по 7 год. на тиждень у вах класах), алгебра (4 год.), фiзика (6 год.) [3, арк. 82-83].

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Письмовi роботи виконувались також iз Закону Божого, юторп та росшсько! мови. Варто вщзначити твори з росшсько! мови, ютори росiйсько! лтератури (класнi та домашнi), метою яких було навчити вихованцiв послiдовнiй та зв'язнш розповiдi, вправного описування та лопчно правильного розмiрковування. Досягнення ще! мети зумовлювалось рiзнобiчним розвитком вихованщв i поступовим переходом вiд простого завдання до складного. У розподшенш творiв за класами у Вшницькш семшари дотримувалися тако! послiдовностi: 1 клас - розповщь та опис, 2 клас - характеристики, порiвняння, 3 клас - роздуми на рiзнi теми з юторп росшсько! лторатури за власним планом, 4 клас - роздуми на загальш теми, наприклад: «1спити та першi днi мого перебування в семшари» [2, арк. 29, 49-49 зв.; 3, арк. 40].

Вихованщ 4 класу самостшно складали та обговорювали рецензп на книги та розповсюдженш в початкових школах пiдручники - буквар^ збiрники задач, роботи з пращ, креслення, малювання. Складанню рецензш передувала бесiда, на якiй з'ясовувалась мета, значення та вимоги, яким повинна задовольняти гарна навчальна книга або пошбник, передбачалися питання, яю потрiбно було мати на увазi при складаннi рецензiй, зокрема: яка мета розглянуто! книги; чи вщповщае мета зiбраному матерiалу; чи вщповщае дитячiй природi мова книги; яка освггньо-виховна роль книги та ш. 2, арк. 39].

Особлива увага в чительськш семiнарi! надавалась проведенню практичних занять учнiв 4 класу (12 уроюв на тиждень), яю сприяли розвитку у семiнаристiв педагопчних навичок у викладанш i вихованш учнiв початкового училища. Навiть з'!зд директорiв учительських iнститутiв та семшарш у 1910 р. постановив вщмшити недiльнi чергування в зразковому училищi вихованцiв 4 класу у зв'язку з негативним впливом для класних занять [2, арк. 34]. Практичш заняття проходили у зразковому училищ^ розподш уроюв був подiбним до розподшу урокiв у семiнарi!, а !х кiлькiсть з кожного предмета вщповщало мiнiстерськiй програмi для зразкових при семiнарiях училищах 1903 р. Зпдно з розкладом практичнi заняття в зразковш школi проходили з арифметики, спiвiв, росiйсько! мови, наук про природу (з понедшка до суботи), про що свщчать архiвнi документи [2, арк. 11].

Метою практичних занять з росшсько! мови (навчання грамот^ пояснювального читання, граматищ) у Вiнницькiй учительськiй семiнарi! було ознайомити учшв з техшчними прийомами викладання цiе! мови в народнш школi. На початку навчального року головна увага зверталась на заняття з першою групою, що давало можливють вихованцям практично ознайомитись iз прийомами проведення вступних урокiв (предметних бесiд, усних розповiдей), вправ, яю пiдготовлювали до читання та письма, урошв читання та письма. На уроках пояснювального читання вихованщ знайомились iз прийомами проведення уроюв: типового уроку пояснювального читання, урошв за допомогою аналiзу та синтезу, складання плану, читання повчальних статей, художшх творiв та народних казок. Уроки з граматики ознайомлювали з прийомами практичного вивчення у вщповщноси до завдань правопису, з методами правопису [2, арк. 30-31].

Таким чином, поряд iз теоретичним навчанням i спостереженням зразкового викладання у Вшницькш учительськш семшари особливого значення для формування умшь i навичок набувала практична робота учшв у зразковому училища Теоретичне та практичне навчання продовжувалось 2 роки. Завданням педагопчно! практики було ознайомити вихованщв з тими

методами та прийомами, яю на практицi виявлялися дieвими, дати можливiсть засвогги техшчш прийоми процесу учiння за допомогою практики, а теоретичне навчання мало за мету дати вихованцю уявлення про його педагогiчну й дидактичну компетентнiсть. Це досягалось за допомогою вщвщування урокiв вчителiв, якi демонстрували високий рiвень педагогiчноï майстерностi i професюнатзму.

Варто вiдзначити, що профшьне мiнiстерство почасти пiклувалось про введення в курс семiнарiï предметiв (обов'язкових для всiх вихованцiв) естетичного виховання: спiвiв, графiчного мистецтва, музики, прикладних знань i3 садiвництва, городництва, ручноï працi, столярного ремесла, фiзичного виховання.

У навчальнш програмi встановлювалась приблизна кшьюсть годин естетичного циклу: малювання та креслення (10 год. на тиждень у вах класах), чистописання (5 год.), спiви (4 год. та 1 урок в суботу для вах клашв), ручна праця (13 год.), гiмнастика (9 год.) [7, арк. 23, 82 зв.].

Сшвам придшяли особливе значення у семшари, бо вихованщ повиннi були заюнчувати курс з грунтовними теоретичними та практичними знаннями з викладання спiву та влаштування хору. Зпдно з мiнiстерським розпорядженням на посаду вчителя спiвiв призначались особи зi спецiальною педагогiчною освiтою або хоча б яю мали вчительськi звання та виявили себе у викладанш спiвiв у початкових училищах [12, с. 458]. Варто зазначити, що зi ствами безпосередньо було пов'язане навчання музищ, без ïï грунтовного вивчення вчителю важко викладати сшви та органiзувати хор i керувати ним [13, с. 138]. Систематичш заняття з музики впродовж 1908-1912 рр. у Вшницькш учительськiй семшари не проводились. Наставник зi спiвiв О. Лазарев не мав фахово1' пiдготовки з музики, а лише осв^у регентського класу придворно1' капели [5, арк. 2 зв., 10]. Зпдно з програмою на музику видшялося недостатньо часу - лише 2 уроки на тиждень у кожному клась Однак на практищ уроки подвоювались, вчитель проводив додатковi уроки iз розспiвування, необхiдного для звучання семшарського хору. Викладач музики був, зазвичай, керiвником семiнарського оркестру. У склад оркестру входили фюгармошя, 8 скрипок, по 2 альти, вюлончел^ флейти, кларнети i мандолши, контрабас, тромбон, бубен, барабани, корнет, 3 балалайки.

Також у семшари був оргашзований оркестр балалаечниюв. Усього в педагопчному закладi iснували 2 хори, на репетищю яких выводилось додатково 7 год. на тиждень. Перший хор складався iз 24 випускниюв семiнарiï, 8 учнiв зразкового училища та 6 учшв мюьких училищ, другий - лише iз 40 вихованщв семшари. До реч^ у всш семiнарiï 25 % учшв були невстигаючими зi спiвiв [3, арк. 48 зв.; 2, арк. 77].

Графiчнi мистецтва (малювання та креслення) в семшари розглядали як естетичну освiту i графiчну грамотнiсть, знання з цих предме^в було тiсно пов'язанi з промисловютю Подiльськоï губернiï. Пiд час навчання малюванню учнi набували навичок правильно зображувати видимi предмети, калiграфiчно та швидко писати, умiння креслити, використовуючи просторове уявлення при виконаннi перспективних зображень. Наставник графiчних мистецтв у семшари з 1910 р. (з 1912 р. одночасно працював i в Вшницькому вчительському шституп) I. Шульга мав освiту вищого художнього училища при Росiйськiй Академiï мистецтв, з 1914 р. цю посаду обшмав випускник Кшвського художнього училища В. Сильвестров [2, арк. 78]. Також з 1910 р. I. Шульга виконував обов'язки наставника iз сшьського господарства, займався з учнями садiвництвом та городництвом [3, арк. 97]. Елементарш знання з ведення сшьськогосподарських робiт, що були уведеш в навчальнi плани семiнарiй, сприяли в майбутньому пiдтримцi авторитету вчителiв серед мiсцевого населення, особливо в сшьськш мiсцевостi.

Запровадження навчання ремеслам (ручнш працi) було дуже важливим для майбутшх учителiв, оскiльки це впливало на фiзичний розвиток учшв, розвивало естетичний смак. Вмiння виготовляти прост наочнi навчальнi засоби та предмети домашнього вжитку, знайомство з обробкою дерева мiсцевих порiд також розвивало навички та знання для життя, а також розвивало умшня, яю використовувались у вивченнi креслення, фiзики, малювання, сiльського господарства, наук про природу [13, с. 140].

Наставник з ручно1' працi в семiнарiï В. Юркевич, який працював з 1911 р., мав осв^у Несвiжськоï вчительсько1' семiнарiï Мiнськоï губернiï, в 1908 i 1911-1914 рр. навчався на 6-тижневих лiтнiх курсах з ручно1' працi (художньо1' обробки деревини та металу) при Санкт-Петербурзькому вчительському iнститутi [6, арк. 8, 10]. Програма ручно1' працi з художньо!'

обробки деревини була розроблена цим викладачем вщповщно до умов, в яких розташовувся клас ручно! працi, i залежно вщ кiлькостi учнiв та за ступенем складность Юмната ручно! пращ перебувала в незадовiльному станi, у нш було iз 13 верста^в та 1 токарний станок. В нш одночасно могли працювати не бшьше 15-18 осiб, а на кожного учня вiдводилась 1 год. заняття ручно! пращ, лише 1/6 часу вщ необидного обсягу [2, арк. 9 зв., 74-75].

Уроки пмнастики проводились в рекреащйнш залi одночасно з двома класами педагогом, який мав осв^у випускника кадетського корпусу або артилершського училища. 2 тижш перед Рiздвом та Масляною учш займались танцями [1, арк. 72].

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Велика увага у вчительськш семшари придшялась позакласним заняттям: читанню книг, екскуршям, музично-вокальним вечорам з танцями.

Розвиток бажання до розумного та всеохоплюючого читання в учшв - одне з головних завдань семшари, яка повинна була випускати освiчених та професшно спрямованих учителiв. В бiблiотецi для вчителiв семшари станом на 1 шчня 1910 р. налiчувалося 999 назв у 1816 томах. Серед них журнали тшьки росiйською мовою: «Журнал Министерства Народного Просвещения», «Киевская старина», «Церковний вестник», «Русский паломник», «Исторический вестник», «Филологический вестник», «Русская школа», «Педагогический сборник», «Сельский хозяин», «Плодоводство», «Родник», «Природа и люди», «Русское чтение», «Вестник народного образования», «Физическое обозрение», «Музыка и пение», «Вестник учителей рисования», «Вестник Европы», «Екскурсионный вестник», «Педагогический листок», «Воспитание и обучение», «Вестник воспитания» та ш [4, арк. 24]. Популярними для читання були твори Л. Толстого, Ф. Достоевського, I. Тургенева, I. Гончарова, М. Гоголя, I. Потапенка, В. Скотта, Ч. Дшенса, Й. Гете та ш. [2, арк. 22-22 зв.].

У зв'язку з необхщшстю розширення св^огляду та iз суто освггньо-виховною метою в семшари проводились екскурси на околищ Вшнищ, а також кшькаденш увщдаленш мюта Роси. Екскурси проводив наставник з наук про природу для ознайомлення з мюцевою флорою, фауною та геолопчною будовою, iсторiею та географiею, для ознайомлення iз старовиною i топографiею мiсцевостi, для спостереження форм поверхнi, особливостей зрошення грунпв, рослинностi. Наставник iз геометрi! проводив екскурси для ознайомлення з землемiрними вимiрюваннями та для навчання учшв складанню земельних планiв. Упродовж 1910-1911 н. р. вщбулось 3 таю екскурси з наставником геометрп, 2 - з викладачем наук про природу, в 191112 н. р. - 2 iз землеулаштування, 4 з наук про природу та 2 iсторико-географiчних. У 1908 р. та 1913 рр. учш 3 та 4 клашв вщвщали Ки!в, поим спустились по Дшпру до Черкас. У 1911 р. вщбулась екскуршя за маршрутом Вшниця - Вiльно - Санкт-Петербург - Москва - Ки!в -Вшниця, у 1912 р. на пожертви графа Гейдена в розмiрi 200 крб. - за маршрутом Вшниця -Смоленськ - Бородшо - Москва - Тро!це-Серпева лавра - Санкт-Петербург - Вшьно - Вшниця [2, арк. 24-24 зв.; 4, арк. 65]. Зауважимо, що екскурси сприяли локалiзацi! навчального матерiалу, який мш бути перевiреним безпосереднiми спостереженнями лише на мiсцевостi.

Один чи два рази на рш у семшари проводились л^ературно-музичш вечори з танцями, л^ературно-музичш ранки з нагоди ювшейних святкувань та iсторичних подш, зокрема: в 1909 р. - Гоголiвський ювiлей, в 1910 р. - на честь М. Пирогова, в 1911 р. - день звшьнення селян, до 200^ччя вщ дня народження М. Ломоносова, в 1912 р. - до 100^ччя Бородшсько! битви, рiчницi заснування семшари тощо. Вихованцi брали участь, у декламуванш вiршiв, зокрема М. Некрасова й шших поетiв, виступi учшвського хору (наприклад, виконання уривкiв з опери «Фауст»), ^ учнiвського оркестру (мазурки Ф. Шопена), постановщ п'ес, танщв та iн [2, арк. 35-35 зв.; 4, арк. 5; 3, арк. 38-38 зв.].

У Вшницькш учительськш семшари до пращ, порядку та дисциплши учш привчались шляхом точного розподшу часу мiж заняттями i вiдпочинком, розумовою та фiзичною працею, у навчальнi дш у вихованцiв взагалi не залишалось вiльного часу. За незадовiльну поведшку навiть практикувалося зниження бала i можливiсть позбавлення стипендi! за згодою педагопчно! ради; наприклад, у 1911-1912 рр. було позбавлено стипенди 3 учшв. Керiвництво закладу дбало про моральне виховання, учнi вiдвiдували церкву мюько! гiмназi!. Крiм того, у 1911 р. попечитель шкшьного округу П. Зшов видав циркуляр про обов'язковi молитви перед класними заняттями [2, арк. 13-14 зв.]. Отже, життя вихованцiв Вiнницько! чоловiчо! вчительсько! семiнарi! було регламентовано у суворо православному росiйському дусi: беззастережне виконання настанов

церкви, дотримання nocTiB, читання релiгiйно-моральноих книг, духовнi спiви вщповщно впливали на ïx cамocтiйне життя поза cемiнарieю.

Таким чином, Вшницька чoлoвiча вчительська cемiнарiя була першим спещальними педагoгiчним закладом для тдготовки вчителiв ciльcькиx народних училищ в Схщному Пoдiллi. Пicля ïï заюнчення молодь не мала змоги продовжити свою ocвiту в жодному вузь Дiючи в дуже складних умовах, передуciм через пoлiтику руcифiкацiï, та военний стан, цей навчальний заклад не зм^ суттево вплинути на розвиток педагoгiчнoï ocвiти в репош. Попри це виxoванцi Вiнницькoï вчительcькoï cемiнарiï були найбiльш пiдгoтoвленими до ведення занять в початкових школах, добре знали навчальт програми i тдручники училищ, були достатньо компетентними з основних предметiв, що викладались у шкoлi. 1стотною вiдмiннicтю цього навчального закладу було практичне ознайомлення його виxoванцiв з навчально-виховною справою народних шкш завдяки зразкoвiй школ^ що дiяла при cемiнарiï. Учнями i випускниками вчительсько1' cемiнарiï в основному селяни, яю були переважно виxiдцi iз селянських родин, тож вони добре знали побут сшьського населення, його дуxoвнi та матерiальнi потреби, а це, вiдпoвiднo, сприяло уcпiшнiй пocтанoвцi навчально-виховно1' справи. Проте, скрутне матерiальне становище cемiнарiï, вщсутшсть належно1' загальнoocвiтньoï бази, неуcвiдoмлення державними чиновниками рoлi вчителя у постуш тoдiшньoгo суспшьства гальмували розвиток педагопчно1' ocвiти в Пoдiллi.

Л1ТЕРАТУРА

1. Державний арх1в Вшницько1 област (ДАВЮ). - Ф.-13. - Оп. 1. - Спр. 2. - 253 арк.

2. ДАВЮ. - Ф. Р-13. - Оп. 1. - Спр. 5. - 186 арк.

3. ДАВЮ. - Ф. Р-13. - Оп. 1. - Спр. 6. - 198 арк.

4. ДАВЮ. - Ф. Р-13. - Оп. 1. - Спр. 7. - 187 арк.

5. ДАВЮ. - Ф. Р-13. - Оп. 1. - Спр. 17. - 24 арк.

6. ДАВЮ. - Ф. Р-13. - Оп. 1. - Спр. 36. - 23 арк.

7. ДАВЮ. - Ф. Р-13. - Оп. 1. - Спр. 48. - 414 арк.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

8. ДАВЮ. - Ф. Р-230. - Оп. 1. - Спр. 32. - 477 арк.

9. ДАВЮ. - Ф. Р-230. - Оп. 1. - Спр. 1279. - 255 арк.

10. ДАВЮ. - Ф. Р-256. - Оп. 1. - Спр. 634. - 772 арк.

11. Об учреждении учительских семинарий в городах: ... и в селе Потоках, Винницкого уезда, Подольской губ. // Циркуляр по управлению Киевским учебным округом. - 1908. - № 6. - С. 232-233.

12. По вопросу об образовательном цензе учителя пения в учительских семинариях / Циркуляр по Киевскому учебному округу. - 1902. - № 9. - С. 458.

13. Тарнавский, А. Об учительских семинариях / А. Тарнавский // Русская школа. 1901. - № 1. - С. 135147.

REFERENCES

1. Derzhavnyy arkhiv Vinnytskoyi oblasti (DAViO). - F. R-13 - Op. 1. Spr.2. - 253 ark.

2. DAViO. F. R, 13. Op. 1. Spr. 5. - 186 ark.

3. DAViO. F. R-13. Op. 1. Spr. 6. - 198 ark.

4. DAViO. F. R-13. Op. 1. Spr. 7. - 187 ark.

5. DAViO. F. R-13. Op. 1. Spr. 17. - 24 ark.

6. DAViO. F. R-13. Op. 1. Spr. 36. - 23 ark.

7. DAViO. F. R-13. Op. 1. Spr. 48. - 414 ark.

8. DAViO. F. R-230. Op. 1. Spr. 32. - 477 ark.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

9. DAViO. F. R-230. Op. 1. Spr. 1279. - 255 ark.

10. DAViO. F. R-256. Op. 1. Spr. 634. - 772 ark.

11. Ob uchrezhdenii uchitelskikh seminarii v gorodakh: ... i v sele Potokakh, Vinnytskoho uezda, Podolskoi hub. [About the establishment of teachers' seminaries in the cities: ... and in the village of Potokah, Vinnytsia Uyezd, Podolskaya Gubernia]. Tsyrkuliar po upravleniiu Kievskim uchebnym okruhom. 1908. № 6. Р. 232233.

12. Po voprosu ob obrazovatelnom tsenze uchitelia peniia v uchitelskikh seminariiakh [About the educational qualification of the singing teacher in teachers' seminaries ] TSyrkuliar po Kievskomu uchebnomu okruhu. 1902. № 9. Р. 458.

13. Tarnavskii, A. Ob uchitelskikh seminariiakh [About teachers' seminaries] A. Tarnavskii. Russkaia shkola. 1901. № 1. Р. 135-147.

Стаття надшшла в редакщю 27.08.2017 р.