CC BY
8
ЗАГАЛЬНА ПЕДАГОГ1КА ТА 1СТОР1Я ПЕДАГОГ1КИ
373.5.015.31"1950/1980" Б01 10:25128/2415-3605.18.1.1
АННА ПОГОР1ЛА
orcid.org/0000-0002-4342-8942 [email protected] кандидат педагогiчних наук, старший викладач Дрогобицький державний педагогiчний ушверситет iменi 1вана Франка
вул. Леся Курбаса, 2, м. Дрогобич
ПРИКЛАДН1 АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ТВОРЧО1 ОСОБИСТОСТ1 СТАРШОКЛАСНИК1В У ШКОЛ1 (50-80-Т1 РОКИ ХХ СТОЛ1ТТЯ)
Розкрито зм1ст формування творчо'1 особистостг учнгв старших класгв у вгтчизнянт школ1 у 1950-1980-1 роки. Узагальнено форми I методи проведення уротв вчителями у загальноосвтнгх школах Украши окресленого пергоду. Зосереджено увагу на створенш умов, що сприяли формуванню творчих здгбностей старшокласник1в в класно-урочтй систем1 школи. На основI опрацювання архгвних матергалгв, педагог1чног лгтератури I публтацШ у тогочастй пресг проаналгзовано роботу вчителгв-предметниюв щодо формування творчо'1 особистостг старшокласника в умовах диференцшованого навчання. Встановлено, що дружня атмосфера, особистгсна взаемод1я учнгв та вчителгв сприяли самоуправлтню, самовиховання, самореалгзацИ та творчому самовираженню старшокласниюв. Висвтлено основнг концепцИ роботи педагоггв, щодо формування творчо'1 особистостг учня старших класгв в загальноосвттй школ1. Особистгсно зор1ентований тдх1д вчителя в органгзацИ навчального процесу сприяв св1домому самовдосконаленню та самовизначенню пгдростаючого Iнтелектуального поколтня молодг, здатного приймати самостшш ршення та нестандартно д1яти в проблемних ситуацгях. Продемонстровано практичну реалгзацт уротв вчителгв-новаторгв (урок-сем1нар, урок-диспут, урок-конференц1я й т.), що розвивало самостшну тзнавальну тщгатив! школяргв I Ххш творчг зд1бност1 та Iнтереси. Висвтлено методи навчання, що активгзували д1яльн1сть старшокласниюв, спонукали ¡х до творчо-пошуково'1 працг, загалом вплывали формуванню творчо'1 особистостг учня.
Ключовi слова: виховання, творча особистгсть, старшокласник, вчитель, урок.
АННА ПОГОРИЛА
кандидат педагогических наук, старший преподаватель Дрогобычский государственный педагогический университет имени Ивана Франко
ул. Леся Курбаса, 2, г. Дрогобыч
ПРИКЛАДНЫЕ АСПЕКТЫ ФОРМИРОВАНИЯ ТВОРЧЕСКОЙ ЛИЧНОСТИ СТАРШЕКЛАССНИКОВ В ШКОЛЕ (1950-1980-Е ГОДЫ ХХ ВЕКА)
Раскрыто содержание формирования творческой личности учеников старших классов в отечественной школе в 1950-1980-е годы. Обобщено формы и методы проведения уроков учителями в общеобразовательных школах Украины указываемого периода. Сосредоточено внимание на создании условий, которые содействовали формированию творческих способностей старшеклассников в классно-урочной системе школы. На основании обработанных архивных материалов, педагогической литературы и публикаций в прессе того врбемени проанализировано работа учителей-предметников, относительно формирования творческой личности старшеклассника в условиях дифференцированной учебы. Установлено, что дружеская атмосфера, личностное взаимодействие учеников и учителей содействовали самовоспитанию, самореализации и творческому самовыражению старшеклассников. Отражены основные концепции работы учителей, которые благоприятствовали формированию творческой личности старшеклассника в общеобразовательной школе. Личностно-сориентированный подход учителя относительно организации учебного процесса способствовал сознательному
_ЗАГАЛЬНА ПЕДАГОГ1КА ТА 1СТОР1Я ПЕДАГОГ1КИ_
самосовершенствованию и самоопределению подрастающего интеллектуального поколения молодежи, способного принимать самостоятельные решения и нестандартно действовать в проблемных ситуациях. Продемонстрирована практическая реализация уроков учителей-новаторов (урок-семинар, урок-диспут, урок-конференция и тому подобное), что развивало самостоятельную познавательную инициативу школьников и их творческие способности и интересы. Отображены методы учебы, которые активизировали деятельность старшеклассников, побуждали их к творчески-поисковому труду, в целом влияли на формирование творческой личности ученика.
Ключевые слова: воспитание, творческая личность, старшеклассник, учитель, урок.
ANNA POHORILA
Candidate of Pedagogical Sciences, Senior Lecturer Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University Lesia Kurbasa St., 2, Drohobych,
APPLIED ASPECTS OF THE FORMATION OF THE CREATIVE PERSONALITY OF SENIOR PUPILS AT SCHOOL IN THE 1950-1980S
The article deals with the pedagogical approach of the formation of the creative personality of senior pupils at general comprehensive schools in the 1950-1980s. The composed material is grounded on the basis of the thorough analysis of the archive materials, publications based on the description of teachers' work of the described period and publications in the press of the outlined period. The system of class based on conditions that favoured the formation of the creative personality of the senior students has been the centre of the investigation. Friendly atmosphere in the lesson as well as extra curricular activities and personal interaction between the teacher and senior pupils encouraged pupils' self determination, desire to self expression, self guidance, and self upbringing. The main concepts of teachers work in the lessons that did their best in order to shape and form the creative personality of the senior students have been clearly shown in the article via vivid examples taken from the archive documents. It has been proven that teaching that aimed the personal rather than group or class development of the growing up youth generation resulted in their conscious self improvement. The youth educated by individual approach were able to make independent decisions and behave in non-traditional way when solving problems,it was easier for pupils to come up with personal ideas in order to solve the set tasks. The above listed results were achieved via series of lessons conducted by teachers who used progressive approach which strongly was different from the standard one. Lessons conducted as seminars, discussions, conferences etc aroused pupils' personal initiative to act as well as improved their creative skills and interests. The teaching methods that engaged students activity, prompted their creative and research work have been illustrated in the article. It has been proven that despite the general belief that the school of the past was aimed at mass rather than individual education, the conducted investigation has proven and demonstrated the work of teachers who committed themselves in order to find individual approach to every senior pupil and help them blossom intellectually and develop their creative personality.
Keywords: upbringing, creative personality, senior pupil, teacher, lesson.
Проблема розвитку творчо! особистосп е актуальною та складною, потребуе не лише теоретичного обгрунтування, а й практичних дш. Особливе мюце i роль у виршенш ще! проблеми належить загальноосвпшм школам, а також школам нового типу, оскшьки вони е закладами шновацшних процешв, динамши i творчосп у змюп, педагопчних технолопях, реалiзацi! альтернативних педагопчних щей.
У час швидкого розвитку науки, промисловосп, культури, вдосконалення засобiв шформаци виникли i новi вимоги до людини. Сустльству по^бш особистосп, здатт приймати незалежш, самостшт ршення, проявляти шщативу, нести вщповщальтсть за вчинене. Вчитель у школi готуе старшокласниюв до самостшного входження в життя. Залежно вщ того, насюльки йому вдасться сформувати в учтв якосп творчо! особистосп, настшьки легше !м буде здшснити вибiр щодо майбутньо! професп та реалiзувати себе як особистють у життi. Формування творчо! особистосп старшокласниюв е прюритетним завданням для загальноосвггтх шюл, гiмназiй, лiце!в та шших середнiх навчальних закладiв. Вщбулася переорiентацiя змiсту середньо! освiти на учня, здiйснюеться особистiсно орiентоване навчання та виховання з метою розкриття творчого потенцiалу учнiв та формування !хньо! особистостi. Багато вчителiв працюють над вдосконаленням форм i метсдав проведення уроюв та навчально-виховно! взаемоди з учнями. Проте не варто забувати досвщ минулого. Аналiз аривних матерiалiв, зокрема, дае п1дстави стверджувати, що в минулому були
_ЗАГАЛЬНА ПЕДАГОГ1КА ТА 1СТОР1Я ПЕДАГОГ1КИ_
вчителi- новатори, яю незважаючи на тогочаснi iснуючi труднощi (погана матерiально-технiчна база, нестача квалiфiкованих педагопчних ка,^в, заiдеологiзованiсть навчально-виховного процесу, недосконашсть пiдручникiв та дидактичних матерiалiв тощо) зумiли вдосконалити форми проведення уроюв, акт^зувати в учнiв мотивацiю до навчання, зумовити i стимулювати iнтерес до навчання.
Традицiйно вважаеться, що загальноосвiтня школа у 1950-1980-т роки здiйснювала суб'ект-об'ектне навчання, мала характер зрiвнялiвки. На основi дослщжень архiвних матерiалiв, публiкацiй тогочасного перюду можемо показати прогресивний, диференцiйований шдхщ вчителiв-новаторiв щодо формування творчо! особистосп старшокласника.
У психолого-педагогiчнiй науцi та практищ придiляеться увага цiй проблемi формування творчо! особистостi старшокласникiв. Творча особистють та розвиток учня е предметом дослщжень I. Беха, I. Зязюна, В. Моляко, В. Рибалки та ш. Педагогiчнi аспекти формування творчо! особистосп учня висвiтленi у роботах В. Клименко, Н. Кичук, С. Сисоево!. Так, С. Сисоева [4] розглядае професшну реалiзацiю та самореатзащю вчителя у педагогiчнiй дiяльностi i стверджуе, що формування творчо! особистосп учня здшснюеться у навчально-виховнiй взаемодi! з вчителем. У цьому процес власнi можливостi як учня, так i вчителя розвиваються i набувають об'ективного характеру, вщображаючись у конкретних якостях та особливостях !хньо! особистостi, як результат формування творчо! особистосп учня неможливо вщокремити вщ особистiсного розвитку вихователя. Взаемодiя суб'ектiв вiдображае сутнiсть педагогiчно! творчосп, що визначаеться як цшсний процес професiйно! реалiзацi! та самореалiзацi! педагога в освпньому просторi.
Сучаснi тдходи до органiзацi! навчально-виховного процесу у закладах нового типу (лщеях, гiмназiях, колегiумах) з метою формування творчо! особистосп старшокласника дослщжують В. Алфiмов, I. Жерносек, В. Паламарчук, А. Сологуб та ш. Однак, незважаючи на дослщження цих та багатьох шших вчених, проблема формування творчо! особистосп старшокласника лишаеться актуальною. В !! структурi iснують недостатньо вивчеш питання, якi стосуються вивчення досвщу вчителiв минулого щодо формування творчо! особистосп, модершзащя сучасного навчально-виховного процесу, напрямки та фактори формування особиспсних характеристик старшокласникiв в сучасних умовах.
Мета статт - розкрити сутшсть шляхiв та методiв формування творчо! особистосп старшокласниюв вчителями загальноосвгтшх шюл в Укра!ш у 1950-1980-х роках.
Анатзуючи використання уроку як умови формування творчо! особистосп у вгтчизнянш школi окресленого перiоду, зауважимо, що вже з 1950-х роюв. в загальноосвпшх навчальних закладах Укра!ни розпочалися пошуки шляхiв удосконалення уроку задля активiзацi! творчо! роботи учнiв. Так, наприюнщ 1950-их - на початку 1960-х роюв. набула популярносп так звана лекцшно-практична форма навчання, котра, на думку !! прихильникiв, мала сприяти, крiм iншого, i творчш активностi школярiв. О. Завадська у 1964 р. наводила приклад учителя математики Юровоградсько! середньо! школи № 6 О. Хмури, який, «вщшшовши вщ шаблонно! побудови уроку», усшшно застосовував у старших класах лекцшно-практичну форму навчально! роботи. Вона здшснювалась у плануваннi вчителем i вивченш учнями навчального матерiалу (теми, роздшу) в системi, за яко! уроки проходили у таюй послiдовностi: пiдготовчi уроки, на яких повторювався рашше вивчений матерiал, правила, положення i закони, що становили основу для вивчення нового матерiалу; уроки вивчення подальшого матерiалу, цiло! теми чи тдтеми програми; уроки практичних занять або тренувальних вправ, на яких учш закрiплювали здобутi знання, а також набували умiнь i навичок !хнього застосування на практицi; уроки-семшари проводились пiсля вивчення нового матерiалу i засвоення вiдповiдних практичних вправ, що систематизували i поглиблювали основш питання теми або пiдтеми, встановлювали логiчнi взаемозв'язки мiж окремими темами i роздiлами програми; контрольно-залiковi уроки проводились з окремих тем для глибоко! перевiрки знань, умiнь i навичок учнiв. Школярi, якi активно працювали на кожному уроцi, звшьнялись вiд залiкiв; !м давали шдивщуальш, складнiшi завдання з теми, що, сприяло розвитку iндивiдуальних здiбностей учшв у галузi математики, хiмi!, бюлоги та iнших наук, активiзувало шзнавальну активнiсть учнiв, формували навички творчо! роботи та нестандартно! дiяльностi. Така система роботи не вщкидала урок, як основну форму навчального процесу, а вдосконалювала, наповнювала його новим змютом [1, с. 66-67].
_ЗАГАЛЬНА ПЕДАГОГ1КА ТА 1СТОР1Я ПЕДАГОГ1КИ_
Досвiд О. Хмури шдтримали iншi вчителi не лише обласп, а й республiки. У вересш 1962 р. вiдбулась республiканська нарада вчителiв, директорiв i 3aBy4iB шкш УРСР. Завуч Горлiвсько! середньо! школи № 85 Т. Федорченко, зокрема у своему вистуи зазначив, що колектив школи, застосовуючи лекцiйно-практичнy форму навчання, практикуе тематичне планування i залiковy систему, не виключаючи поточного обл^ знань yчнiв. Ця система сприяе бiльшiй активiзацi! yчнiв на урощ, глибшому засвоенню навчального мат^алу, застосування iндивiдyальних завдань з ие! чи iншо! теми розвивае в школярiв iндивiдyальнi здiбностi, yмiння самостшно працювати, у них пiдвищyеться ^ерес до конкретно! науки [1, с. 67-68].
Лекцшно-практична форма навчання юнувала у школах в старших класах. I! позитивнiсть полягала в тому, що вона давала можливiсть диференщювати навчання, а це сприяло поглибленому вивченню учнями предметiв пе! галyзi науки, до яко! вони мали нахил. У таких школах колективи вчителiв за правильно! оргашзацп навчального процесу могли готувати учшв до практично! дiяльностi i до вступу у ВНЗ з обрано! спещальносп. Диференцiацiя навчання в школах не лише не суперечила принципу поеднання навчання з продуктивною працею, а, навпаки, конкретизувала його, давала змогу органiчно здшснити це поеднання в певнiй, вибранш самими учнями галyзi виробництва [1, с. 67-68].
Анатз педагогiчно! лггератури 1950-1960-х роив, в якш описувався досвщ роботи вчителiв, дае шдстави стверджувати, що акцент у сво!й педагогiчнiй дiяльностi передовi педагоги зосереджували на самостiйностi yчнiв. Зокрема, зосереджувалась увага на розвитку вмiння шзнавально! самостiйностi - вмiння самоспйно засвоювати суть нових понять, явищ, зробити належнi висновки, довести теорему та ш.; yмiнь самостiйно застосовувати сво! знання - порiвнювати, систематизувати, складати план, дiловi папери, писати твiр, виконувати роботи в лабораторiях, майстернях, на навчально-дослiднiй дiлянцi тощо. Бшьшють yчителiв органiзовyвало !! диференцiйовано, враховуючи iндивiдyальнi особливост кожного учня. Учит^ шкш практикували рiзнi види самоспйно! роботи yчнiв на yроцi, тд час виконання домашнiх завдань, повторення i систематизацi! знань, що сприяло глибшому усвщомленню i засвоенню навчального мат^алу.
Директор Бiлоцеркiвсько! школи № 4 на Кшвщиш З. П. Мiрошник, виступаючи на згаданiй республшанськш нарадi, вiдзначив роботу колективу школи, який працював над удосконаленням методiв навчально-виховно! роботи, прагнув рацiонально й ефективно використовувати навчальний час на уроках, виробляв в учшв навички самостшно! роботи, розвивав !хню творчу шщативу та вмшня застосовувати набут знання на практицi. Пiдвищення ефективност уроку - одне з основних завдань, яке ставили перед собою вчител^ значну увагу вони придшяли самостiйнiй роботi yчнiв на уроках. Педагоги намагались органiзyвати роботу учшв так, щоб у них, ^м пам'ятi та уваги, працювало мислення, розвивались кмiтливiсть i воля, спрямоваш на подолання трyднощiв, якi виникають у процесi навчання, виявлялася шщатива i творчiсть. Широко використовували рiзнi форми самостiйно! роботи школярiв на урощ вчителi фiзики. При вивченш нового матерiалy використовувалися технiчнi знання учшв та !хнш досвiд у виглядi невеликих повiдомлень i доповщей, якi школярi пiдготовлювали заздалегiдь i ними доповнювали розповiдь вчителя.
Вчений-педагог i вчитель В. Роменець першочерговим завданням у вихованнi творчих здiбностей вважав навчання учня повноцiнного творчого процесу, починаючи вiд пошyкiв задуму i завершуючи удосконаленням результату, що не лише шдтримуе в учшв творчий ентyзiазм, а й доводить !х до справжньо! зрiло! творчосп. До слова, старшокласникiв вiн подшяе на три групи згiдно з !х ставленням до творчого процесу. До першо! групи вiдносить тих, хто усвщомлюе потяг до творчосп в кiлькох, iнодi навiть протилежних сферах (наприклад: математика, фiзика, хiмiя, а також творче ставлення до художньо! лiтератyри, мистецтва). Учнi ще! групи iз задоволенням пишуть твори з лтератури, захоплюються малюванням, лшленням, рiзьбленням по дереву, а в шкшьнш майстернi за порадою вчителя i з власно! iнiцiативи виготовлюють прилади для фiзичного кабiнетy. До друго! групи вiднесенi тi учш, що мають творчий iнтерес до яко!-небудь однiе! галyзi людсько! дiяльностi, прагнуть та вмiють виготовляти та ремонтувати рiзнi вироби, наочнi пошбники, прилади. До третьо! групи належать ri старшокласники, у котрих вщсутш бyдь-якi творчi iнтереси, або !хне швидке зникнення пiсля двох-трьох невдалих спроб самостiйно! творчостi, вважаючи що ще не знайшли себе, або вказують на вщсутшсть таланту, яскраво! обдарованосп, знань та умов для творчосп i тому не роблять жодних спроб творити. Вiдповiдно таю учш хоча i роблять спроби
_ЗАГАЛЬНА ПЕДАГОГ1КА ТА 1СТОР1Я ПЕДАГОГ1КИ_
писати вiршi, оповiдання, розв'язують складнi задачi, але через надто розвинуте почуття незадоволення собою, ïxhî власнi творiння ïm не до вподоби, а отже, вони зневiрюються у сво'х творчих здiбностях i, вщповщно, втрачають iнтерес та потяг до творчоï роботи. Велику роль тут вщграе вчитель, який повинен помпити це i своечасно шдтримати учня, вселити в нього вiру в себе, своï сили, виховати волю й умiння долати труднощi на шляху до творчостi. Процес творчосп, як констатуе В. Роменець, е дуже складним, вчитель повинен помггити процес його зародження в учшв i прослiдкувати за доведенням творчо' роботи до юнця, оскшьки учень отримуе задоволення вгд зробленого i водночас у нього виникае прагнення до ново' дГяльносп [3, с. 2].
Деяю вчителi намагалися розробити такi види уроюв, щоб перевести його у дослщницьку площину. О. Завадська наголошувала на важливост дослщницько' роботи, вважаючи, що вона «не тшьки сприяе розвитку спостережливостi, умшня аналiзувати, зiставляти й узагальнювати факти, що дуже потрГбно для творчо' дГяльносп, а й розширюе та поглиблюе знання учшв» [1, с. 76]. Учш на практищ переконуються у важливостi оволодiвання науковими знаннями з основ наук. «У процес дослщницько' роботи в них розвиваеться мщатива, самостiйнiсть доводити почату роботу до юнця i творчо працювати» [1, с. 79].
У 1960-х роках було вщзначено позитивну динамiку в робот вчителiв юторп, яю ретельнiше готуватись до проведення уроюв, бшьш продумано пiдбирали дидактичний матерiал, застосовували рiзноманiтнi методи i прийоми роботи. Особлива увага придГлялась прищепленню учням навичок самостiйноï роботи, вмшню використовувати юторичш знання при аналiзi суспшьних явищ, так у 1966 р. було проведено перевiрку стану викладання юторп та суспшьствознавства в школах м. Уманi. Зокрема, було вщзначено роботу i передовий досвщ вчительки юторп Р. А. Чеслер планувала уроки за рГзними типами. Бiльша частина уроюв це лекцп-бесщи з використанням технiчних засобiв, були уроки-лекцп, уроки-екскурсп в Уманський краезнавчий музей. В юнщ теми проводився повторювально-узагальнюючий урок. Вчителька використовувала багато наочностi, крГм юторичних i контурних карт, на кожному урощ використовувалися картини, скульптури, макети, плакати, дiаграми, демонструвалися юнофшьми. Р. А. Чеслер практикувала й самостiйнi роботи, про враження вгд лекцiй учасниюв бо'в, враження екскурсп в музей [5, с. 144].
У 1980-х роках усе бшьшо' популярносп набували нетрадицiйнi форми уроюв, зорiентованi на розкриття творчо' iнiцiативи учшв. Пюля перевiрки роботи педагогiчного колективу i директора СШ № 3 м. Жданова Т. Т. Заворуево'' у 1987 р. шспектори вiдзначили, що там виробилася система щодо вдосконалення уроку: в школГ е вчителГ, яю усшшно проводять уроки-диспути, уроки-семшари, колоквГуми [6, с. 35]. Загалом же в школах республГки чиновники мшютерства народно'' освГти УРСР спостерГгали «позитивш зрушення у вдосконаленш структури навчальних занять, прагненш вчителГв шдвищити 'х ефективнють за рахунок збшьшення питомо'' ваги самостшних i практичних робГт, оптимального поеднання колективних i шдивщуальних форм роботи. Багато вчителГв використовують лекцп, семшарсью заняття, вивчення матерГалу укрупненими блоками» [6, с. 48].
ВГдтак основним принципом оргашзацл уроку з метою вившьнення та активГзацп творчо'' активносп учшв була самостшна дГяльнють школярГв. У 1960-1980-х роках чимало педагопчних колективГв загальноосвгттх шюл УРСР ставили сво'м завданням оргашзащю самостшно'' роботи, котра повинна була стати запорукою формування творчо'' особистосп учшв-старшокласниюв.
З огляду на це не лише педагоги шюл, але й методичш вщдши оргашв управлшня освпою критикували фронтальш форми роботи на уроках(хоча, без сумшву, 1'х так i не вдалося витюнити зГ школи i вони надалГ продовжували домГнувати у навчально-виховному процесГ). Натомють шдносилася вагомють i доцшьнють застосування у навчанш шдивщуалГзацп та диференщацп. Наприклад, у 1988 р., зпдно з матерГалами засгдань колегп МНО УРСР, у СШ № 62, № 117 та шших школах м. Одеси, були два паралельш класи, застосовувалося диференцшоване вивчення окремих шюльних дисциплш. При цьому учш подшялися на двГ динамГчш групи, одна з яких навчалася в режимГ поглибленого вивчення предмета, а друга - на рГвш вимог програм масово'' школи. Заняття проводили одночасно два вчителг При цьому учш могли переходити з одше'' групи в шшу [7, с. 24]. Також констатувалося, що вчителГ математики Л. Ю. Полушюна (СШ № 100 м. Одеси), С. Ю. Гайдамак (СШ № 3 м. Одеси), бюлогп А. В. Староконь (Новоселицька СШ Косовського району) та шшГ вдало застосовували диференщащю навчання в одному клас в межах уроку. Особливо ефективним виявились
_ЗАГАЛЬНА ПЕДАГОГ1КА ТА 1СТОР1Я ПЕДАГОГ1КИ_
rpynoBi форми навчання. Так, Л. Ю. Полушкiна на уроках математики подала клас на 3-4 групи, враховуючи рiвень математично! шдготовки, темп роботи, психологiчнy сyмiснiсть школярiв, ïx нахили i побажання. Кожна група обирала капiтана, як правило, кращого учня, головним обов'язком якого було координувати навчальну дiяльнiсть члешв групи, надавати консyльтацiï. Кожнiй груш вчителька пропонувала комплект завдань однакового обсягу i складносп. Заняття проводилися на спарених уроках: на першому - yчнi в групах працювали над вправами, колективно аналiзyвали способи ïx розв'язання, а на другому захищали результати своeï роботи у формi так званого «математичного бою». Заняття проходили жваво, з штересом. Вчитель виступав як органiзатор навчальноï дiяльностi школярiв, ïx помiчником у самостшнш роботi. На таких заняттях в yчнiв активно формували навички i вмiння оцiнювання, корекцiï, контролю тощо [7, с. 24-25].
Безумовно, таю форми роботи з учнями на урощ сприяли формуванню властивостей творчоï особистосп в школярiв. Однак, у той час вони все ж були рщюстю у практищ роботи школи. На тому ж засщанш колеги МНО йшлося: «Слабо запроваджусться диференцiацiя безпосередньо на урощ, вчителi не завжди враховують психолопчш i фiзiологiчнi можливостi школярiв. Так, на третиш вiдвiданиx yрокiв (у школах Одесь^' областi) диференцiйованi форми навчання були недощльними, кожне трете домашне завдання теж не враховувало шдивщуальних особливостей школярiв i специфши класу...» [7, с. 27].
На жаль, щ рекомендацiï здебiльшого залишилися на паперi. Факультативи переважно не виправдали надiй. Лише в окремих випадках завдяки активнiй творчiй пращ педагопв, факультативи перетворювалися в «творчi лабораторн» yчнiв-старшокласникiв, даючи ï^ змогу розкривати своï здiбностi, iнтереси, творчi поривання.
Незважаючи на погану матерiально-теxнiчнy базу, недосконалiсть тогочасних шдручниюв i дидактичних матерiалiв, були вчителi-новатори, як намагались удосконалити форми проведення уроюв, викликати в yчнiв творчу шщативу i самостiйнiсть мислення, розвинути навички анашзу, систематизацiï та узагальнення вивченого матерiалy. Значна увага придiлялась самостшнш робой старшокласниюв, що вiдповiдно стимулювало ïx зацiкавлення вивченням навчальних предмета.
Проблема вивчення i поширення передового досвщу минулого не втратила своеï актyальностi i потребуе подальшого вивчення та анатзу, оскiльки досвiд вчителiв минулого стимулюе творчi пошуки вчителiв сyчасностi, сприяе розвитку майстерностi i взаемодп з учнями щодо розвитку ïxньоï особистостi та творчих здiбностей.
Л1ТЕРАТУРА
1. Завадська О. А. Школи Украши в перюд перебудови системи народно! освгга / О. А. Завадська. -К.: Рад. школа, 1964. - 163 с.
2. Паростки нового в робот школи (матер1али обласних. науково-практичних конференцш пращвнишв народно1 освгга Кшвщини). - К. : Рад. Школа, 1963. - 120 с.
3. Роменець В. Творч1 здабносп старшокласниюв / В. Роменець // Радянська освгга. - 1968. - № 54 (1783). - С. 2.
4. Сисоева С. О. Теоретико-методолопчне обгрунтування педагопчно1 творчосп / С. О. Сисоева // Вадкритий урок. - 2005. - № 21-22. - С. 13-19.
5. ЦДАВО Украши. - Ф. 166. - Оп. 15. - Спр. 6785. Документа (постанови, плани, доповвдш записки) заадання колеги мшстерства освгги УРСР 24 грудня 1969 р. - 231 арк.
6. ЦДАВО Украши. - Ф. 166. - Оп. 15. - Спр. 9329. Доводки про результати перев1рки роботи ввддшв народно1 освгга, шк1л, дошк1льних заклад1в та про розвиток народно1 освгга за 1987 р1к. - 203 арк.
7. ЦДАВО Украши. - Ф. 166. - Оп. 17. - Спр. 4. Документа засвдань колеги мшстерства народно1 осв1ти Укра1ни (постанови, ршення, доповГдн1 записки) 14 вересня - 30 листопада 1988 р. - 131 арк.
REFERENCES
1. Zavadska O.A. Shkoly Ukrayiny v period perebudovy systemy narodnoyi osvity [Schools of Ukraine during the period of restructuring of the system of public education], Kyiv, Radyanska shkola Publ., 1964. 163 p.
2. Parostky novoho v roboti shkoly (materialy obl. nauk.-prakt. Konferentsiy pratsivnykiv nar. osvity (Kyyivshchyny)) [Brainwaves in the work of the school (materials of regional scientific and practical conference of workers of public education (Kyiv region))] ], Kyiv, Radyanska shkola Publ., 1963. 120 p.
3. Romenets' V. Tvorchi zdibnosti starshoklasnykiv [Senior pupils' creative skills]. Radyans'ka osvita, 1968, № 54 (1783), p. 2.
4. Sysoyeva S.O. Teoretyko-metodolohichne obgruntuvannya pedahohichnoyi tvorchosti [Theoretical and methodological substantiation of pedagogical creativity]. Vidkrytyy urok, 2005, № 21 - 22, pp. 13-19.
_ЗАГАЛЬНА ПЕДАГОГ1КА ТА 1СТОР1Я ПЕДАГОГ1КИ_
5. TsDAVO Ukrayiny. - F. 166. - Op. 15. - Spr. 6785. Dokumenty (postanovy, plany, dopovidni zapysky) zasidannya kolehiyi Ministerstva osvity URSR 24 hrudnya 1969 r. [Documents (resolutions, plans, memoranda) of the meeting of the Board of the Ministry of Education of the USSR December 24, 1969]. 231 ark.
6. TsDAVO Ukrayiny. - F. 166. - Op. 15. - Spr. 9329. Dovidky pro rezul'taty perevirky roboty viddiliv narodnoyi osvity, shkil, doshkil'nykh zakladiv ta pro rozvytok narodnoyi osvity za 1987 rik [Information on the results of the audit of the work of the departments of public education, schools, preschool institutions and the development of public education in 1987]. 203 ark.
7. TsDAVO Ukrayiny. - F. 166. - Op. 17. - Spr. 4. Dokumenty zasidan' kolehiyi Ministerstva narodnoyi osvity Ukrayiny (postanovy, rishennya, dopovidni zapysky) 14 veresnya - 30 lystopada 1988 r. [Documents of the sessions of the Board of the Ministry of National Education of Ukraine (resolutions, decisions, memoranda) September 14 - November 30, 1988]. 131 ark.
Стаття надтшла в редакцт 22.02.2018 р.
УДК 378 : 001. 895(073.8) DOI 10:25128/2415-3605.18.1.2
НАТАЛ1Я ЛУПАК
https://orcid.org/0000-0001-7868-8771 [email protected] кандидат фшолопчних наук, доцент Тернопшьський нацюнальний педагопчний ушверситет iменi Володимира Гнатюка
вул. Максима Кривоноса, 2, м. Тернопшь
ПЕДАГОГ1ЧНА 1ННОВАТИКА У ВИЩ1Й ШКОЛ1 В КОНТЕКСТ СВ1ТОВИХ ТЕНДЕНЦ1Й РОЗВИТКУ ОСВ1ТН1Х СИСТЕМ
Узагальнено сутнкть педагог1чно'1 iнноватики як цшсного суспшьного феномена в oceimi, в якому синтезовано iдеi та теорИ рiзних наукових напрямiв. Прoаналiзoванo меmoдoлoгiчнi та методичш засади nедагoгiчнoi iннoваmики. Вивчення наукових джерел уможливило встановити ii каmегoрiальнo-понятшний апарат, визначити об'ект, предмет, принципи та закoнoмiрнocmi, ключoвi поняття. На ocнoвi розгляду cвimoвих тенденцт розвитку ocвimнiх систем розглянуто оргатзацшно-методичне забезпечення педагoгiчнoi тноватики у вищт шкoлi Укра'ти, а саме: розробку та впровадження в практику тновацшних моделей, прoекmiв, технологт, меmoдiв тощо. Наведено приклад тновацтного освтнього проекту «Англтська мова для унiверcиmеmiв», тщйованого Британською Радою в Укра'ш за пiдmримки МШстерства ocвimи i науки (МОН) Укра'ти, як процедури й комплексу захoдiв нацюнального й тституцтного характеру, кomрi забезпечують перехiд ocвimньoгo процесу, зокрема в кoнmекcmi викладання та вивчення а^лш^^ мови, на яюсно новий рiвень. Доведено, що реалiзацiя проекту вiдпoвiдаe бiльшocmi виявлених тенденцш розвитку системи вищo'i ocвimи: сприяе покращенню рiвня вoлoдiння англшською мовою в унiверcиmеmах Украти; уможливлюе безперервний професшний розвиток, вдосконалення лiнгвicmичних та профестних умiнь академiчних працiвникiв i викладачiв; забезпечуе впровадження полтики iнmернацioналiзацii унiверcиmеmiв та популяризацп викладання фахових дисциплт англшською мовою, оновлення методичного забезпечення викладання навчальнoi дисциплти «Англтська мова профестного спрямування». З'ясовано, що для впровадження педагoгiчних тновацш в ocвimнiй процес закладу вищoi ocвimи неoбхiдним е аналiз mрiади чинниюв: поточних можливостей закладу; тновацшного потенщалу (особисткних, методичних, mехнoлoгiчних ресурав); наявнocmi дoвгocmрoкoвoi стратеги.
Ключовi слова: педагoгiчна тноватика, iннoвацiя, освта, ocвimня система, вища школа, cвimoвi тенденци, розвиток.
НАТАЛИЯ ЛУПАК
кандидат филологических наук, доцент Тернопольский национальный педагогический ушверситет имени Владимира Гнатюка
ул. Максима Кривоноса, 2, г. Тернополь
