CC BY
12
_ЗАГАЛЬНА ПЕДАГОГ1КА ТА 1СТОР1Я ПЕДАГОГ1КИ_
5. Lehrplan für ungetheilte einclassige Volksschulen in der Bukowina (mit ganztägigem Unterricht). - Czernowitz: Verlag des k. k. Universitäts-Buchhandlung H. Pardini, R. Eckhardt'sche Buchdruckerei, 1888. - 13 S.
6. Lehrplan für ungetheilte einclassige Volksschulen (mit Halbtagsunterrichte). - Wien: k. k. Schulbücher -Verlage, Druck von Karl Görischek, 1874. - 9 S.
REFERENCES
1. Zavhorodnya T. K. Pidhotovka vchyteliv dlya ukrayinskoyi narodnoyi shkoly Halychyny (1919-1939 roky) [Teaching training for Ukrainian public schools of Galicia (1919-1939)]: monohrafiya / T. K. Zavhorodnya. - Ivano-Frankivsk: Play, 1999. - 126 s.
2. Zakonъ z dnya 14 maya 1869, kotorymb ustanavlyvayutsya zasady uchenyya dotychno shkolb narodnykhb [The order of May 14, 1869, concerning the principles of public schools functioning] // Khronolohycheskyy spys zakonov, rosporyazhenyy y pr. kotryj pomeshchenb sut v rochnyku 1869 perevodovъ vestnyka zakonovъ derzhavnych dlya Bukovyny. - Chernovtsi, 1870. - S. 372-384.
3. Penishkevych O. I. Rozvytok ukrayins'koho shkil'nytstva na Bukovyni (XVIII-pochatokXXstolittya) [The Development of the Ukrainian Education in Bukovyna (XVIII-early XX cent.)]: monohrafiya / О. I. Penishkevych. - Chernivtsi: Ruta, 2002.- 520 s.
4. Labinska В. Extralinguistische Erscheinungsvoraussetzungen der Methodik des Deutschunterrichts in der Bukowina (zweite hälfte des XIX jhs.) [Extra-linguistic features of teaching German in Bukovyna (the second half of the XIX century)] / B. Labinska // Codrul Cosminului. Universitatea "Stefan cel Mare". -Suceava: Discipline "History", 2016. - Vol. XXII. - № 2. - P. 71-80.
5. Lehrplan für ungetheilte einclassige Volksschulen in der Bukowina (mit ganztägigem Unterricht) [The syllabus for undivided single-class elementary school in Bukovyna (with a full-time training)]. - Czernowitz: Verlag des k. k. Universitäts-Buchhandlung H. Pardini, R. Eckhardt'sche Buchdruckerei, 1888. - 13 S.
6. Lehrplan für ungetheilte einclassige Volksschulen (mit Halbtagsunterrichte) [The syllabus for undivided single-class elementary school in Bukovyna (with a part-time training)]. - Wien: k. k. Schulbücher -Verlage, Druck von Karl Görischek, 1874. - 9 S.
УДК 377.014.521:37.018.5(477.43/.44)
ТЕТЯНА ЗУЗЯК
[email protected] кандидат мистецтвознавства, доцент, Вшницький державний педагопчний ушверситет iMeHi М. Коцюбинського
м. Вшниця, вул. Острозького, 32
ДОПРОФЕС1ЙНА ПОДГОТОВКА МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В У ЧОЛОВ1ЧИХ Г1МНАЗ1ЯХ СХ1ДНОГО ПОД1ЛЛЯ НА ПОЧАТКУ XX СТОЛ1ТТЯ
На основi iсторичних й архгвних джерел розкрита ¡сторгя становления i дгяльностг чолов1чих гiмназiй в Схiдному Подiллi на початку XX ст. Проаналiзована допрофесшна niдготовка майбуттх вчителiв у цих навчальних закладах. Охарактеризованi змiни та нововведення у навчально-виховному процеd гiмназiй. Доведено, що важливу роль у допрофесшнш пiдготовцi майбутнiх вчителiв вiдiграло введення викладання курсу фiлософськоi пропедевтики. Встановлено, що допрофесшна пiдготовка в чоловiчих гiмназiях регiону в розглядуваний перюд мала загалом безсистемний характер й обмежувалася набуттям учнями теоретичних знань, а не 1'х орieнтацiю на майбутню вчительську професiю. Показано, що достатня теоретична тдготовка, а також органiзацiя та проведення позакласних заходiв сприяли спрямуванню випускнитв гiмназiй на здобуття вищо'1' освiти в унiверситетах або iнститутах. Разом з тим неусвiдомлення тогочасними громадсьтстю та урядовцями значення фахово'1' i суспiльноi дiяльностi вчительства, недостатня пiдготовка учнiв гiмназiй гальмували розвиток педагогiчноi освiти в Схiдному Подiллi.
Ключовi слова: Схiдне Подыля, вчитель, чоловiча гiмназiя, nедагогiчна освiта. допрофесшна тдготовка, фшософська пропедевтика.
ТАТЬЯНА ЗУЗЯК
кандидат искусствоведения, доцент, Винницкий государственный педагогический университет имени М. Коцюбинского
_ЗАГАЛЬНА ПЕДАГОГ1КА ТА 1СТОР1Я ПЕДАГОГ1КИ_
г. Винница, ул. Острожского, 32
ДОПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ ПОДГОТОВКА БУДУЩИХ УЧИТЕЛЕЙ В МУЖСКИХ ГИМНАЗИЯХ ВОСТОЧНОГО ПОДОЛЬЯ В НАЧАЛЕ XX ВЕКА
На основе исторических и архивных источников раскрыта история становления мужских гимназий Восточного Подолья в начале XX в. Проанализирована допрофессиональная подготовка будущих учителей в этих учебных заведениях. Охарактеризованы изменения и нововведения в учебно-воспитательном процессе гимназий. Доказано, что важную роль в допрофессиональной подготовке будущих учителей сыграло введение преподавания в мужских гимназиях курса философской пропедевтики. Доказано, что допрофессиональная подготовка в мужских гимназиях региона рассматриваемого периода носила бессистемный характер и ограничивалась исключительно приобретением теоретических знаний, а не ориентацией на будущую профессию. Доказано, что достаточная теоретическая подготовка, а также организация и проведение внеклассных мероприятий способствовали направлению выпускников гимназий на поступление в университеты и институты. Вместе с тем отсутствие осознания общественностью и чиновниками важности профессиональной и общественной деятельности учительства, ненадлежащая подготовка учеников гимназий тормозили развитие педагогического образования в Восточном Подолье.
Ключевые слова: Восточное Подолье, учитель, мужская гимназия, педагогическое образование, допрофессиональная подготовка, философская пропедевтика.
TETIANA ZUZIAK
Candidate of Art Criticism, Associate Professor, Vinnytsia M. Kotsiubynkskyi State Pedagogical University
Vinnitsa, Ostrozkogo street 32
PRE-PROFESSIONAL TRAINING OF THE FUTURE TEACHERS IN THE GYMNASIUMS OF EASTERN PODILLIA AT THE BEGINNING OF THE 20TH CENTURY
The article deals with the history offormation of male Podillia Eastern schools at the beginning of the 20th century based on historical and archival sources. Pre-professional training of future teachers in the gymnasia of Eastern Podillia of the early 20th century has been analyzed. The changes and innovations in the educational process in the men's gymnasiums have been characterized. It has been proved that a gymnasium philosophical propaedeutics course played an important role in pre-professional training of future teachers. The role of aesthetic education for pupils in the men's gymnasiums has been examined. Educational and general significance of Sunday readings of historical and geographical nature; excursions and their impact on male students in the pre-professional training schools have been considered. It has been proved that pre-professional training in the men's gymnasiums of eastern Podillia had haphazard nature and was limited by the acquisition of theoretical knowledge, rather than focus on the future profession. The management of gymnasiums have repeatedly raised the issue of necessity of measures on the orientation of its graduates on the teaching profession because of a lack general educational and practical training of teachers led to a low level of knowledge of students. It should be mentioned, that there existed some elements of pre-professional training, especially with those students who had a vocation for teaching; a tendency to work with children. Teachers of gymnasiums, especially those who had a classical education and teaching experience were monitoring the level of knowledge ofpupils, their overall development, organizational skills, technical or artistic inclinations, hobbies and more. However, the major push for pupils to focus on the teaching profession was the personality of the teacher - level of organization, pedagogical interaction, its methodology and so on. It has been proved that a sufficient theoretical training and organization and conducting of extracurricular activities such as concerts, readings, exhibitions and excursions also contributed to having the graduates of a particular specialty in higher educational institutions. Preparing the students for an entering the universities and institutions has remained the main task. Lack of public and officials awareness of the importance of teaching professional activity, proper pedagogical training hampered the development of Podillia teacher education.
Keywords: Eastern Podillia, teacher, men's gymnasium, pedagogical education, pre-professional training, philosophical propaedeutics.
_ЗAГAЛЬHA nEJAroriKA TA ICТOРIЯ ПЕДAГOПКИ_
Bивчeння та aнaлiз apxiвниx мaтepiaлiв та нayкoвиx джepeл дае пiдcтaви cтвepджyвaти, щo пpoвiднy poль y poзвиткy дoпpoфeciйнoï пiдгoтoвки мaйбyтнix yчитeлiв в Укpaïнi на пoчaткy ХХ cт. вiдiгpaвaли чoлoвiчi cepe,4m нaвчaльнi заклади ocвiти - пмнази Пpoблeмa дoпpoфeciйнoï пiдгoтoвки мaйбyтнix учитатв в чoлoвiчиx гiмнaзiяx Cxiднoгo Пщшля на пoчaткy XX cт. маю дocлiджeнa.
Ц^лю^ бaчeння cтaнoвлeння i дiяльнocтi циx нaвчaльниx зaклaдiв та ïx вaжливoï poлi в poзвиткy пeдaгoгiчнoï ocвiти Пoдiльcькoгo peгioнy мoжнa oтpимaти, викopиcтoвyючи piзнi видання тoдiшньoï caмoдepжaвнoï Pociï. Джepeльнoю бaзoю нaшoгo дocлiджeння cлyгyвaли дoкyмeнти дepжaвниx apxiвiв Biнницькoï i Хмeльницькoï oблacтeй (flABiO та ^AXmO). Cepeд cyчacниx дocлiдникiв з icтopiï ocвiти в У^ам вapтo вiдзнaчити I. Ceca^ A. Литого, В. Koлecник.
Метою статт е виcвiтлeння poзвиткy дoпpoфeciйнoï пiдгoтoвки мaйбyтнix yчитeлiв у чoлoвiчиx гiмнaзiяx Cxiднoгo Пoдiлля на пoчaткy XX ст.
У Cx^rnMy Пoдiллi в зaзнaчeний чac дoпpoфeciйнa пiдгoтoвкa мaйбyтнix yчитeлiв здiйcнювaлacь у Kaм'янeць-Пoдiльcькiй та ^м^в^кш чoлoвiчиx гiмнaзiяx. Як cвiдчaть apxiвнi дoкyмeнти, зoкpeмa нaвчaльнi пpoгpaми, у пepшiй з ниx у 1903-04 н. p. викладалдаь, ^м oбoв'язкoвиx диcциплiн, латин^ка, гpeцькa, нiмeцькa та фpaнцyзькa мoви [29, ap^12 зв. 33 зв.].
Важливу poль у дoпpoфeciйнiй пiдгoтoвцi мaйбyтнix вчитeлiв вiдiгpaлo ввeдeння викладання в чoлoвiчиx гiмнaзiяx з 1905-06 н. p. ф^тоф^го!' пpoпeдeвтики та зaкoнoзнaвcтвa [39, c. 183-184]. В 1906-07 н. p. ця диcциплiнa вивчaлacь у двox cтapшиx клacax, зoкpeмa в 7-му клаш - пcиxoлoгiя та 8-му клаш - лoгiкa. Дo викладання фiлocoфcькoï пpoпeдeвтики дoпycкaлиcь випycкники дyxoвниx aкaдeмiй та ceмiнapiй, а дo викладання зaкoнoзнaвcтвa - пepeвaжнo випycкники юpидичниx a6o icтopикo-фiлoлoгiчниx фaкyльтeтiв yнiвepcитeтiв.
Рeкoмeндoвaними пiдpyчникaми та навчальними пociбникaми для вивчeння пcиxoлoгiï були «Людина як пpeдмeт виxoвaння» К. Д. Ушин^^го (1868, т.1; 1869, т. 2), «Пcиxoлoгiя» В. Джeмca (1896), «Ocнoвнi пoчaтки пcиxoлoгiï дo зacтocyвaння ïï у виxoвaннi» Д. Ceллi (1897), «Hapиc зacнoвaнoï на дocлiдi пcиxoлoгiï» Г. Гeфдiнa (1898), «Hapœ eлeмeнтapнoï пcиxoлoгiï» Дж. Т. Лeддa (1900), «Cyчacний cтaн eкcпepимeнтaльнoï пeдaгoгiки, ïï мeтoди та завдання» В. Aнpi (1900) « «Пcиxoлoгiя» A. Бeнa (1901), «Eлeмeнти пcиxoлoгiï» Ж. Фoнceгpiвa (1903) й ш. [33, c. 226; 46, c. 500-502]. Bci щ книги, зpoзyмiлo, були pociйcькoю мoвoю.
У навчальнш пpoгpaмi з пcиxoлoгiï в Kaм'янeць-Пoдiльcькiй гiмнaзiï е пocилaння на «Паучник пcиxoлoгiï: для гiмнaзiй та caмoocвiти» Г. Чeлпaнoвa та «Пiдpyчник eлeмeнтapнoï пcиxoлoгiï» В. Aдaмoвa [31, ap^ 41-42].
У 8-му клaci пpoгpaмa з лoгiки включала вивчeння пpeдмeтa i лoгiчниx задач, змicтy гоняття, cyджeння, бeзпocepeднiй yмoвивiд, лoгiчнi зашни миcлeння, нayкoвe знання, пpямe i нeпpямe дoвeдeння, пpиpoдничo-нayкoвi дocлiджeння; вчeння пpo дoкaзи, мeтoди i cиcтeми (aнaлiз, cинтeз, iндyкцiя, дeдyкцiя), cиcтeмy як фopмy викладу науки. Зпдш з мiнicтepcьким плaнoм вивчeння лoгiки вeлocя за пpaцями «Дeдyктивнa i in^^mm лoгiкa» В. Мiнтo (1900), «Ocнoви лoгiки» H. Лaнгe (1898), «Зiбpaння твopiв» Ф. Бeкoнa, ^orira» Г.-Ф. ^геля (1861) [46, c. 514-518]. У Kaм'янeць-Пoдiльcькiй гiмнaзiï лoгiкa вивчaлacь oбcягoм 47-51 нaвчaльниx годин впpoдoвж poкy за пiдpyчникoм «Eлeмeнтapнa лoгiкa» Г. Cтpyвe [32, ap^ 35-37 зв.].
Bищeнaвeдeнe cвiдчaть npo вaжливicть вивчeння для мaйбyтнix вчитeлiв фiлocoфcькoï пpoпeдeвтики. Знання з пcиxoлoгiï cпpияли зaгaльнoмy poзвиткy гiмнaзиcтiв, надавали 1м мoжливicть oзнaйoмитиcь з вaжливoю галуззю гyмaнicтичниx знань, oзнaйoмлювaли з швими фактами пcиxiчнoгo життя д^гей тoщo. Викладання лoгiки мaлo за мeтy зaвepшeння гiмнaзиcтaми нayкoвoï ocвiти, а пpaктичнo - навчити ïx opieнтyвaтиcь у cвoïx i чужж дoкaзax.
Biдзнaчимo, щo у 1909 p. ocoбaм, яю зaкiнчили говний кypc чoлoвiчoï гiмнaзiï, нaдaвaлocь, ^м ycix пpaв, й пpaвo на oтpимaння звання вчитeля пoчaткoвoгo нapoднoгo училища [36, c. 58-59].
У 1907 p. мiнicтepcтвo нapoднoï ocвiти Pociï нaдaлo пpивaтним навчальним закладам, нaближeним дo нaвчaльнoгo кypcy пмназш, назву чoлoвiчиx гiмнaзiй. 29 жoвтня 1906 p. вiдбyлocь вiдкpиття у Жмepинцi чoлoвiчoï' гiмнaзiï на шшти cтaтcькoгo paдникa I. Гpигopoвичa, яка 18 вepecня 1907 p. була peopгaнiзoвaнa в чoлoвiчy гiмнaзiю, вiдкpитy на кoшти мicцeвoгo мicькoгo у^а^ння [41, c. 698: 42, c. 444-445]. 12 липня 1907 p. вiдкpилacя пpивaтнa чoлoвiчa гiмнaзiя у Тульчит на кoшти В. Маш^вича [40, c. 356-357], яка згсдом пpипинилa cвoe icнyвaння [28, ap^ 1-10].
7 липня 1907 p. у Вшнищ вiдкpивcя навчальний закладу 1-го poзpядy пiд нaзвoю «Жнницька мicькa гiмнaзiя» з пpoгpaмaми для к^ичн^^ гiмнaзiй та пpaвoм вступу випycкникiв дo yнiвepcитeтy. Чepeз два pom гiмнaзiя пoчaлa дiяти за «говним пpaвoм» [24, apк. 27-27 зв.; 35,
с. 260]. 20 серпня 1907 р. директором Вшницько! пмназп був призначений дiйсний статський радник П. Адрiанов, який пiсля заюнчення iсторико-фiлологiчного факультету Санкт-Петербурзького утверситету в 1876 р. два роки стажувався в Нiмеччинi, де вщвщував лекцп у Берлiнському i Боннському утверситетах, був деякий час викладачем Нiжинського юторико-фiлологiчного iнституту та помiчником попечителя Кшвського навчального округу (КНО) [43, с. 18]. Директор Жмеринсько! пмназп заюнчив iсторико-фiлологiчний факультет Кшвського унiверситету, вчителi були випускниками Новоросiйського унiверситету (м. Одеса) або Кшвсько! духовно! академп [8, арк. 16]. Майже всi вони мали нагороди за вклад у народну освiту [9, арк. 10].
У Вшницькш i Жмеринськiй чоловiчих гiмназiях основними навчальними предметами були: Закон Божий, росшська мова, арифметика, алгебра, тригономе^я, геометрiя, фiзика, природознавство, географiя, iсторiя, космографiя i фiзична географiя, логiка, законознавство, чистописання та малювання, викладались одна класична мова - латинська i двi iноземнi -французька та нiмецька [5, арк. 1-8; 11, арк. 22].
Перша педагопчна рада Вшницько! пмназп вщбулась 22 серпня 1909 р. на яю був присутнiй мiський голова М. Оводов, вш же i попечитель пмназп [34, с. 66]. На педагопчних радах розглядались питання переобтяженостi учнями класiв, стосунюв мiж вчителями й учнями, перевантаження програм окремих предметiв, значимостi навчальних курав, успiшностi учнiв, а також про статус педагога в суспшьстга та його мат^альне становище [4, арк. 5-6].
У ДАВЮ зберiгаються програми навчальних предметiв за рiзнi роки Вiнницько! мюько! пмназп, зокрема програма з фшософсько! пропедевтики, яка включала вивчення психологи та логiки. При вивченш психологи розглядалися нервова система та И функцп, вiдчуття людиною звуку i кольору, психофiзичний закон Вебера-Фехнера, асощацп, пам'ять, увага, уява, сприйняття простору i часу, почуття (симпатiя, воля, iнтелектуальнi, естетичнi, моральш, релiгiйнi почуття). З логiки вивчалися закони мислення, безпосереднi умовиводи, силопзми, iндукцiя i дедукцiя, методи iндуктивного дослiдження, гiпотеза тощо [7, арк. 19-20; 6, арк. 1-10].
Основними тдручниками i навчальними посiбниками з фшософсько! пропедевтики для учнiв пмназп були «Нариси сучасно! психологи» П. Бурже (1888), «Фшософська пропедевтика або основи лопки та психологи» Т. Румпеля (1890), «Про дитячi розваги. 1х психологiчне та гiгieнiчне значення» М. Покровсько! (1896), «Основи психологи та лопки» Т. Ельзенганса (1902), «Психолопя та И методи» Дж. М. Бельду!на (1908).
Важливого значення надавалось естетичному вихованню гiмназистiв. Так, у 1909 р. циркуляром попечителя КНО дозволено проводити у Вшницькш i Жмеринськш гiмназiях духовнi концерти [1, арк.7]. 6 вересня 1913 р. у Вiнницька гiмназiя отримала право на проведення по суботах наукових читань. 8 грудня цього ж року в нiй вщбувся лiтературно-музичний вечiр, поставлений був уривок з опери «Кармен» [2, арк. 92]. У Жмеринськш пмназп у недшьш та святковi днi теж вiдбувались лiтературнi читання. Крiм цього, викладачi математики, фiзики, латинсько!, тмецько! та французько! мов проводили додатковi уроки для слабких учнiв. В 1910 р. викладач природознавства М. Рибачек провiв двi учнiвськi екскурсп (1-й i 2-й класи) в тс бiля с. Тартаки для вивчення рослинносп [10, арк. 38].
Перюдичш видання для читання, яю надходили в бiблiотеки гiмназiй, були винятково росiйськомовними, що було зумовлено шовшстичною полiтикою царсько! Росп, забороною укра!нсько! мови в навчальних закладах. Це журнали «Бюллетень литературы и жизни», «Вестник воспитания», «Вестник опытной физики», «Вестник школы», «Естествознание и география», «Исторический вестник», «Математическое обозрение», «Родной язык в школе», «Русская старина», «Русская школа», «Русский паломник», «Русский филологический вестник», «Физическое обозрение» й ш. [3, арк. 116-116 зв.].
Наступними в Сх1дному Подiллi впродовж к1лькох рок1в вiдкрились Гайсинська (1 вересня 1909 р.), Балтська (4 червня 1909 р.), Могишв-Подшьська (28 серпня 1911 р.), Летичiвська (30 жовтня 1913 р.) та Брацлавська (1 вересня 1914 р.) чоловiчi гiмназil.
Про Гайсинську, Балтську, Могилiв-Подiльську та Летич1вську гiмназil вщомо небагато, збереглися лише статистичнi дат про !х роботу. Зг;дно з арх1вними документами в1домо, що питання про вщкриття Гайсинсько! гiмназil вперше було порушено в 1907 р. [25, арк.68-69 зв.; 26, арк. 301-309 зв.].
У Балтськш пмназп працювали 11 учителiв i навчалися 138 учнiв, у Гайсинськiй пмназп навальний процес забезпечували 11 вчителiв на 242 учнi [45, с. 22-23]. У 1912 р. перша з них мала 187 учшв, а друга - 265 учтв [38, с. 128-130]. У 1914 р. Балтська гiмназiя мала 6 основних клашв та
_ЗAГAЛЬHA ПEДAГOПKA TA ICTOPIЯ ПEДAГOПKИ_
пiдгoтoвчий, Гaйcинcькa - 8 ocнoвниx клaciв та пiдгoтoвчий i cпeцiaльнoгo вчитeля гiмнacтики та ппени [44, c. 30, 44, 46]. У 1917 p. в Гажижьюй пмнази бyлo 312 yчнiв, з якж 150 yкpaïнцiв, 84 тляки, 48 - eвpeïв i 30 pociян («вeликopociв») [27, apк. 9]. Oтжe, cклaд yчнiв в гiмнaзiяx впpoдoвж 1910-1917 pp. пocтiйнo збiльшyвaвcя, пpичoмy за нaцioнaльнicтю дoмiнyвaли у^ашщ, яю нe мали мoжливocтi навчатжя piднoю мoвoю.
У Мoгилiв-Пoдiльcькoï пмнази в 1911 p. загальна юльюсть yчнiв cягaлa 99 ocí6 [16, ap^ 17], в 1912 p. - 135, в 1914 p. - 181 [38, c. 31, 131], пpичoмy з нж iyдeïв бyлo - 22, pимo-кaтoликiв - 18, лютepaн - 4, а peштa пpaвocлaвнi [13, apк. 2]. В пмнази в^ладата^ лaтинcькa мoвa, а в 1914-15 н. p. у зaклaдi yвeдeнo вивчeння гpeцькoï мoви в 5-му клaci oбcягoм 5 ypoкiв в тиждeнь бeзкoштoвнo. Збepiгcя щoдeнник mieï гiмнaзiï за 1915-16 н. p. дe зaзнaчeнi вci пoдiï дня, зoкpeмa пpoвeдeння лiтepaтypниx paнкiв-читaнь, ïx oбгoвopeння та eкcкypciï' yчнiв [14, apк. 2-6, 37; 15, ap^ 2, 107].
У Лeтичiвcькiй гiмнaзiï в 1914 p. були 4 клаш i шдготовчий клac iз зaгaльнoю юльюстю 112 yчнiв, з iнoзeмниx мoв у нiй вивчaлиcь латин^ка, фpaнцyзькa та нiмeцькa [44, c. 123 ].
1 вepecня 1914 p. на мicцeвi кoшти вiдкpилacь ^acmm гiмнaзiя в Бpaцлaвi з ушма вcтaнoвлeними пpaвaми i пepeвaгaми як для учтв, так i для виклaдaчiв [37, c. 306]. Cпoчaткy в нiй навчали yчнiв ■фи виклaдaчi вищoгo чoлoвiчoгo пoчaткoвoгo училища i oдин викладач жiнoчoгo вищoгo училища в мicтi [18, ap^ 8, 14, 20]. Bapтo звepнyти увагу на ceкpeтнi пpипиcи та мaтepiaли за 1914-16 н. p. mieï гiмнaзiï, зoкpeмa вiдoмocтi ^o cклaд пocaдoвиx ocí6, навчальну частину й виклaдaчiв. У вкaзaниx мaтepiaлax зaзнaчaлиcь пpiзвищa виклaдaчiв, ïxKe пpaвo на викладання, мeтoди викладання. Oпиcyвaлиcь зoвнiшнi пpийoми викладання, зoкpeмa, чи викладач зacтocoвyвaв дидактичний мeтoд, пoяcнeння давав лoгiчнo i виpaзнo, чггш i дocтaтньo швидкo й зpoзyмiлo тoщo. Oпиcyвaлиcь тaкoж вимoги дo викладача гiмнaзiï, пepeдyciм як вш cтaвивcя дo cвoïx пocaдoвиx oбoв'язкiв i клacнoгo нacтaвництвa. Poзглядaлиcя cпocoби oпитyвaння yчнiв, мeтoди випpaвлeння poбiт i cпpaвeдливicть виcтaвлeння oцiнoк учням. Так, у пpипиci йшлocя, щo пpи oпитyвaннi викладач чacтo caм вiдпoвiдaв за ниx, дoпoмaгaючи учням, aбo залучав дo вiдпoвiдi вcix yчнiв клacy, oпитyвaв Гpyнтoвнo. Ташж зaзнaчaлocь cтaвлeння вчитeлiв гiмнaзiï дo кepiвництвa, вiдпoвiднocтi cвoeмy пpизнaчeнню з фaxoвoï пiдгoтoвки, мopaльнi якocтi. Ce^erai пpипиcи мicтили й вiдoмocтi ^o кaндидaтiв на пocaдy вчитeля, яю cклaдaли cпeцiaльнi icпити, пpo ïxKrn мopaльний та пoлiтичний cтaн [17, ap^ 2-4 зв. 55-60 зв.].
У 1915-16 н. p. в Бpaцлaвcькiй пмнази вiдкpилиcя 3-й i 4-й класт, пpичoмy yчнi, яю заюнчили вищe пoчaткoвe yчилищe, зapaxoвyвaлиcь в 2-й aбo 3-й Roac за icпитoм: в 2-й - з нiмeцькoï' мoви, в 3-й - з нiмeцькoï' та фpaнцyзькoï' [21, apк. 2, 47]. Яквд в 1915 p. гiмнaзiя налчувала 55 yчнiв, то в 1916 p. - вжe 127. У 1919-20 н. p. вiдкpивcя 8-й raac, щo мав 13 учнш [19, apк. 10, 25].
Cepeд нeoбoв'язкoвиx пpeдмeтiв у Бpaцлaвcькiй пмнази мaйжe вci yчнi зaймaлиcь музишю, cпiвaми та гiмнacтикoю [20, ap^ 38]. Cпiви вiдбyвaлиcя 2 paзи в тиждeнь, icнyвaв xop з 35 ocí6 та opкecтp балалаечниюв з 12 ocí6. Гiмнacтикy пpoвoдив викладач, який заюнчив кypcи пмнастики пpи yпpaвлiннi KHO [19, ap^ 1]. Beликe знaчeння вiдвoдилocь малюванню, навчальна пpoгpaмa пepeдбaчaлa вивчeння icropiï Дaвньoгo Cxoдy [22, apк. 2, 23].
.n^peRi-op Бpaцлaвcькoï гiмнaзiï дбав ^o пoкpaщeння ocвiтньoгo пpoцecy, зoкpeмa, вiдвiдyвaв ypoки виклaдaчiв, надавав дидактичш i мeтoдичнi вкaзiвки й пopaди. Biн пepeглядaв пиcьмoвi poбoти учшв з мeтoю пpaвильнoгo вeдeння такт poбiт. Ha збopax пpeдмeтниx шмюш poзглядaлиcь питання щoдo зacoбiв i пpийoмiв викладання диcциплiн, oбгoвopювaлиcь навчальт пpoгpaми, пpи цьoмy викладачам давала^ мoжливicть виcлoвити cвoю думку [20, ap^ 22, 28-29]. Bиxoвнe i зaгaльнoocвiтнe знaчeння у дoпpoфeciйнiй шдготовщ гiмнaзиcтiв вiдiгpaвaли нeдiльнi читання ^op^rora та гeoгpaфiчнoгo xapaктepy, яю cyпpoвoджyвaлиcь пoкaзaми cвiтлoвиx кapтин за дoпoмoгoю лixтapя, та eкcкypciï [19, ap^2]. Так, у тpaвнi 1916 p. учт 3-гo та 4-гo клаав гiмнaзiï вiдвiдaли Зaбyжaнcькy вчитeльcькy цepкoвнoпapaфiяльнy шкoлy [23, apк. 35].
Дoпpoфeciйнa пiдгoтoвкa в чoлoвiчиx гiмнaзiяx Cxi^oro Пoдiлля poзглядyвaнoгo пepioдy мала загашм бeзcиcтeмний xapaктep й oбмeжyвaлacя виняткoвo набуттям тeopeтичниx знань, а ж opieнтaцiю на майбутню пpoфeciю. Kepiвництвo гiмнaзiй нeoднopaзoвo пopyшyвaлo питання ^o нeoбxiднicть здiйcнeння зaxoдiв щoдo opiern^iï cвoïx випycкникiв на пeдaгoгiчнi пpoфeciï, ocкiльки нecтaчa кaдpiв i вiдcyтнicть cиcтeми зaгaльнoï пeдaгoгiчнoï та ^a^^roï пiдгoтoвки вчитeлiв пpизвoдилa дo низьшго piвня знань yчнiв в шкoлax. Хoчa й були пeвнi eлeмeнти дoпpoфeciйнoï пiдгoтoвки, ocoбливo з тими пмназистами, якi мали пoкликaння дo пeдaгoгiчнoï poбoти, cxильнicть дo занять з дггьми.
Викладачi гiмназiй, особливо тi, яю мали достатнiй педагогiчний стаж, спостерiгали за рiвнем знань вихованцiв, 1хшм загальним розвитком, органiзаторськими здiбностями, художнiми чи техшчними нахилами, захопленнями. Проте найважлившим поштовхом для гiмназистiв у спрямувант на педагогiчну професiю була особиспсть вчителя закладу: рiвень оргашзацп ним педагопчно! дп-взаемодп, володiння предметом викладання i його методикою, культурою професшного мовлення тощо.
Достатня теоретична тдготовка, оргашзащя та проведення позакласних заходiв - концертiв, читань, виставок, екскурсш сприяли спрямуванню випускниюв на конкретну спецiальнiсть у вищих закладах освгти: унiверситетах та iнститутах.
Однак вщсуттсть усвiдомлення суспiльством i тогочасними урядовцями важливостi професшно! дiяльностi вчительства, ненадежна тдготовка майбутшх вчителiв гальмували розвиток педагопчно! освiти в Сходному Подалт. В освiтньому процесi гiмназiй так чи шакше iгнорувадися такi важливi педагогiчнi проблеми: формування в учшв iнтересу до професп вчителя, ознайомлення з И соцiадьним призначенням, характером та особливостями; достатне надання психолого-педагогiчних знань, необхщних для роботи з дгтьми; допомога в усвщомленш гiмназистами сво!х професiйних можливостей, бажання розвивати й удосконалювати якостi, необхщш для роботи в школi; вироблення умiнь спiлкуватися, встановлювати контакт з iншими людьми, впливати на !х волю, почуття i дiяльнiсть.
1. 2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
9.
10. 11. 12.
13.
14.
15.
16.
17.
18.
19.
20. 21. 22.
23.
24.
25.
26.
27.
28.
29.
30.
31.
32.
33.
34.
Л1ТЕРАТУРА
Державний apxiB Вшницько! обласп (ДАВiО). - Ф. Р-14. - Оп. 1. - Спр. 1. - 75 арк.
ДАВЮ. - Ф. Р-14. - Оп. ДАВЮ. - Ф. Р-14. - Оп. ДАВiО. - Ф. Р-14. - Оп. ДАВЮ. - Ф. Р-14. - Оп. ДАВЮ. - Ф. Р-14. - Оп. ДАВЮ. - Ф. Р-14. - Оп. ДАВЮ. - Ф. Р-17. - Оп. ДАВЮ. - Ф. Р-17. - Оп. ДАВЮ. - Ф. Р-17. - Оп. ДАВЮ. - Ф. Р-17. - Оп. ДАВЮ. - Ф. Р-74. - Оп. ДАВЮ. - Ф. Р-74. - Оп. ДАВЮ. - Ф. Р-74. - Оп. ДАВЮ. - Ф. Р-74. - Оп. ДАВЮ. - Ф. Р-74. - Оп. ДАВЮ. - Ф. Р-182. - Оп. ДАВЮ. - Ф. Р-182. - Оп. ДАВЮ. - Ф. Р-182. - Оп. ДАВЮ. - Ф. Р-182. - Оп. ДАВЮ. - Ф. Р-182. - Оп. ДАВЮ. - Ф. Р-182. - Оп. ДАВЮ. - Ф. Р-190. - Оп. ДАВЮ. - Ф. Р-262. - Оп. ДАВЮ. - Ф. Р-286. - Оп. ДАВЮ. - Ф. Р-286. - Оп. ДАВЮ. - Ф. Р-286. - Оп. ДАВЮ. - Ф. Р-443. - Оп.
- Спр. 2. - 143 арк.
- Спр. 3. - 117 арк.
- Спр. 4. - 15 арк.
- Спр. 43 - 8 арк.
- Спр. 65. - 10 арк.
- Спр. 113. - 172 арк
- Спр. 50. - 25 арк.
- Спр. 65. - 13 арк.
- Спр. 188. - 95 арк.
- Спр. 389. - 77 арк
- Спр. 24. - 8 арк.
- Спр. 75. - 198 арк.
- Спр. 85. - 4 арк.
- Спр. 109. - 211 арк
- Спр. 121. - 155 арк.
- Спр. 5. - 74 арк.
- Спр. 11. - 20 арк.
- Спр. 13. - 51арк.
- Спр. 17. - 111 арк.
- Спр. 82. - 53 арк.
- Спр. 86. - 86 арк.
- Спр. 3. - 75 арк.
- Спр. 18. - 157 арк.
- Спр. 77. - 673 арк.
- Спр. 79. -586 арк.
- Спр. 113. - 155 арк.
- Спр. 1. - 188 арк.
Державний aрхiв Хмельницько! обласп (дaлi ДАХмО). - Ф. Р-319. - Оп. 1. - Спр. 690. - 51 арк ДАХмО. - Ф. Р-319. - Оп. 1. - Спр. 805. - 54 арк ДАХмО. - Ф. Р-319. - Оп. 1. - Спр. 839. - 42 арк. ДАХмО. - Ф. Р-319. - Оп. 1. - Спр. 875. - 109 арк.
К вопросу о преподавании философской пропедевтики // Русская школа. - № 7-8. - С. 226-236. Лисий А. К. З ютори вшницьких навчальних заклащв (1901-1916 рр.) / А. Лисий // Освгга, наука i культура на Подшлг зб. наук. праць / редкол.: П. Т. Тронько (голова), О. М. Завальнюк (вщп. ред.) та ш. - Кам'янець-Подшьський: Огюм, 2010. - Т. 16: Мaтерiaли круглого столу «Освгга, культура i просвггаицький рух на ПодшлЬ», 22 жовтня 2010 Р-С. 64-70.
35. Лисий А. Навчальш заклади в Мурах на початку 20 ст. / А. Лисий // Вшницью Мури. Погляд крГзь вши: матер. мгжнар. наук. конф.: «£зу1тський комплекс у Вшнищ крГзь призму столиъ» 9-10
вересня 2010 р. / вiдп. ред. К. Висоцька; Вшниц. обл. краезнавчий музей. - Вшниця: Розвиток, 2011. - С. 257-268.
36. Малиновский Н. П. Очерк по истории реформы средней школы (1804- 1910 г.) / Н. П. Малиновский // Русская школа. - 1910. - Т. 3. - Кн. 9-12. - С. 39-66.
37. Мужская гимназия в г. Брацлаве // Циркуляр по Киевскому учебному округу. - 1914. - № 4. - С. 296.
38. Обзор Подольской губернии за 1912 год. - [Каменец-Подольск: Губ. тип.]. - [1913]. - [2], VI, 176, [227] с.
39. Об устройстве учебной части в мужских гимназиях // Циркуляр по Киевскому учебному округу. -1905. - № 5-6. - С. 183-184.
40. Об открытии в г. Виннице, Подольской губернии, местным городским обществом учебного заведения I разряда с наименованием Винницкая городская гимназия // Циркуляр по Киевскому учебному округу. - 1907. - № 7-8. - С. 356-357.
41. Об открытии в г. Жмеринке, Подольской губернии, на средства стат. сов. И. А. Григоровича мужской гимназии // Циркуляр по Киевскому учебному округу. - 1906. - № 11. - С. 698.
42. О закрытии содержимой в г. Жмеринке на средства г. Григоровича мужской гимназии и открытии в том же городе на средства местного городского управления мужской гимназии // Циркуляр по Киевскому учебному округу. - 1907. - № 9. - С. 444-445.
43. Омшрон. Вшницьш Мури - як джерело освгги в кра! / упоряд. вступ. ст. прим. В. Колесник; Вшниц. обл. краезнавчий музей. - 2-е вид. - Вшниця: Розвиток, 2010. - 154 с.
44. Памятная книжка Киевскаго учебного округа на 1914/15 учебный год. - СПб.: Тип. И. Н. Кушнерев и Ко. - 1914. - XIV, 444, 234, Ь^П с.
45. Памятная книжка Подольской губернии на 1911 год / Изд. Подольского губерн. стат. комитета; сост. В. В. Филимонов. - Каменец-Подольск: Тип. Подол. губ. правл. 1911. - [2], XVI, 296, [1], 218, 66 с.
46. Разъяснения касательно преподавания в гимназиях законоведения и философской пропедевтики // Циркуляр по Киевскому учебному округу. - 1905. - № 10. - С. 500-518.
REFERENCES
Derzhavnyy arkhiv Vinnytskoyi oblasti (DAViO). - F. R-14 - Op. 1. - Spr. 75 ark.
DAViO. - F. R-14 - Op. 1 DAViO. - F. R-14 - Op. 1 DAViO. - F. R-14 - Op. 1 DAViO. - F. R-14 - Op. 1 DAViO. - F. R-14 - Op. 1 DAViO. - F. R-14 - Op. 1
8. DAViO. - F. R-17 - Op. 1
9. DAViO. - F. R-17 - Op. 1
10. DAViO. - F. R-17 - Op. 1
11. DAViO. - F. R-17 - Op. 1
12. DAViO. - F. R-74 - Op. 1
13. DAViO. - F. R-74 - Op. 1
14. DAViO. - F. R-74 - Op. 1
15. DAViO. - F. R-74 - Op. 1
16. DAViO. - F. R-74 - Op. 1
17. DAViO. - F. R-182 - Op
18. DAViO. - F. R-182 - Op
19. DAViO. - F. R-182 - Op
20. DAViO. - F. R-182 - Op
21. DAViO. - F. R-182 - Op
22. DAViO. - F. R-182 - Op
23. DAViO. - F. R-190 - Op
24. DAViO. - F. R-262 - Op
25. DAViO. - F. R-286 - Op
26. DAViO. - F. R-286 - Op
27. DAViO. - F. R-286 - Op
28. DAViO. - F. R-443 - Op
- Spr. 2. - 143 ark.
- Spr. 3. - 117 ark.
- Spr. 4. - 15 ark.
- Spr. 43. - 8 ark.
- Spr. 65. - 10 ark.
- Spr. 113. - 172 ark.
- Spr. 50. - 25 ark.
- Spr. 65. - 13 ark.
- Spr. 188. - 95 ark.
- Spr. 389. - 77 ark.
- Spr. 24. - 8 ark.
- Spr. 75. - 198 ark.
- Spr. 85. - 4 ark.
- Spr. 101. - 211 ark.
- Spr. 121. - 155 ark.
- Spr. 5. - 74 ark.
- Spr. 11. - 20 ark.
- Spr. 13 - 51 ark.
- Spr. 17. - 111 ark.
- Spr. 82. - 53 ark.
- Spr. 86. - 86 ark.
- Spr. 3. - 75 ark.
- Spr.18. - 46 ark.
- Spr. 77. - 673 ark.
- Spr. 79. - 586 ark.
- Spr. 113. - 155 ark.
. - Spr. 1. - 188 ark.
29. Derzhavnyy arkhiv Khmelnytskoyi oblasti (DAKhmO). - F. R-319. - Op. 1. - Spr. 690. - 51 ark.
30. DAKhmO. - F. R-319. - Op. 1. - Spr. 805. - 54 ark.
31. DAKhmO. - F. R-319. - Op. 1. - Spr. 839. - 42 ark.
32. DAKhmO. - F. R-319. - Op. 1. - Spr. 875. - 109 ark.
33. K voprosu o prepodavanii filosofskoy propedevtiki [On the question of teaching philosophical propaedeutics] // Russkaya shkola. - № 7-8. - P. 226-236.
_3ArA.HbHA nEflArOriKA TA ICTOPIfl nEflArOriKM_
34. Lysyj A. K. Z istoriyi vinnytskykh navchalnykh zakladiv (1901-1916 rr.) [History of Vinnytsia educational institutions (1901-1916)] / A. Lysyj // Osvita, nauka i kultura na Podilli: zb. nauk. prats / [redkol.: P. T. Tronko (holova), O. M. Zavalnyuk (vidp. red.) ta in.]. - Kamyanets-Podilskyj: Oiyum, 2010. - T. 16: Materialy kruhloho stolu «Osvita, kultura i prosvitnytskyj rukh na Podilli», 22 zhovtnya 2010 roku. - P. 64-70.
35. Lysyy A. Navchalni zaklady v Murakh na pochatku 20 st. [Educational institutions in Mury in the early 20th century] / A. Lysyy // Vinnytski Mury. Pohlyad kriz viky: mater. mizhnar. nauk. konf.: «Yezuyitskyj kompleks u Vinnytsi kriz pryzmu stolit» 9-10 veresnya 2010 r. / vidp. red. K. Vysotska; Vinnyts. obl. krayeznavchyj muzej. - Vinnytsia: Rozvytok, 2011. - P. 257-268.
36. Malinovskij N. P. Ocherkpo istorii reformy srednej shkoly (1804-1910 g.) [Outlines of the history of secondary school reform (1804-1910)] / N. P. Malinovskij // Russkaja shkola. - 1910. - T. 3. - Kn. 9-12. - P. 39-66.
37. Muzhskaya gimnaziya v g. Bratslaveb [Mens Gymnasium in Bratslav] // Tsirkulyar po Kievskomu uchebnomu okrugu. - 1914. - № 4. - P. 296.
38. Obzor Podolskoy gubernii za 1912 god [Survey of Podillya province for 1912]. - [Kamenets-Podolsk: Gub. tip.]. - [1913]. - [2], VI, 176, [227] p.
39. Ob ustroystve uchebnoy chasti v muzhskikh gimnaziyakh [On the arrangement of educational part in the men's gymnasiums] // Tsirkuliar po Kievskomu uchebnomu okrugu. - 1905. - № 5-6. - P. 183-184.
40. Ob otkrytiji v g. Vinnitse, Podolskoy gubernii, mestnym gorodskim obshchestvom uchebnogo zavedeniya I razryada s naimenovaniem Vinnitskaya gorodskaya gimnaziya [On the opening of the educational institution of the first category named Vinnytsia City Gymnasium by the local city community in Vinnytsia, Podillja province] // Tsirkulyar po Kievskomu uchebnomu okrugu. - 1907.- № 7-8. - P. 356-357.
41. Ob otkrytii v g. Zhmerinke, Podol'skoy gubernii, na sredstva stat. sov. I. A. Grigorovicha muzhskoy gimnazii [On the opening of the men's gymnasium with the funds of CS I A. Grigorovich in Zhmerynka, Podillya province] // Tsirkulyar po Kievskomu uchebnomu okrugu. - 1906. - № 11. - P. 698.
42. Ob zakrytii soderzhimoy v g. Zhmerinke na sredstva g. Grigorovicha muzhskoy gimnazii i otkrytii v tom zhe gorode na sredstva mestnogo gorodskogo upravleniya muzhskoy gimnaziji [On the closure of the men's gymnasium in Zhmerynka with the support of Mr. Grigorovich's money and the opening of the men's gymnasium with funds from the local city government in the same city] // Tsirkulyar po Kievskomu uchebnomu okrugu. - 1907. - № 9. - P. 444-445.
43. Omikron. Vinnytski Mury - yak dzherelo osvity v kraji [Omicron. Vinnytsia Mury as a source of education in the province] / uporyad. vstup. st. prym. V. Kolesnyk; Vinnyts. obl. krayeznavchyy muzey. -Vinnytsya: Rozvytok, 2010. - 154 p.
44. Pamyatnaja knizhka Kievskago uchebnogo okruga na 1914/15 uchebnyj god [The memorable book of the Kiev Academic District for the 1914-15 academic years]. - SPb.: Tip. I. N. Kushnerev i Ko. - 1914. -XIV, 444, 234, LVIII p.
45. Pamyatnaya knizhka Podol'skoy gubernii na 1911 god [Memorial book of the Podillya province for 1911] / Izd. Podol'skogo gubern. stat. komiteta; sost. V. V. Filimonov. - Kamenets-Podolsk: Tip. Podol. gub. pravl. 1911. - [2], XVI, 296, [1], 218, 66 p.
46. Razyasneniya kasatelno prepodavaniya v gimnaziyakh zakonovedeniya i filosofskoy propedevtiki [Explanation concerning teaching in gymnasiums of jurisprudence and philosophical propaedeutics] // Tsirkulyar po Kievskomu uchebnomu okrugu. - 1905. - № 10. - P. 500-518.
