CC BY
10УДК 336.77
ПР1ОРИТЕТИ КОНСОЛ1ДАЩ1 БАНК1ВСЬКОГО КАП1ТАЛУ У ПОСТКРИЗОВИЙ ПЕР1ОД
Радова Н.В., астрант, ОДЕУ
Дослщжено процеси злиття та поглинання банювських установ i передумови створення високо кап1тал1зовано! 6анювсько1 системи в Укра1ш. Особлива увага придшена аналiзу й узагальненню основных тенденцш процесу злиття та поглинання у банювському секторi зару6iжних кра!н.
Ключов1 слова: злиття, поглинання, консолщащя, поеднання, методи злиттiв i поглинань.
ВСТУП
В Укрш'ш у банювському секторi активiзувалися процеси злиття та поглинання банюв, що зумов-лено сучасним етапом розвитку нацюнально! банювсько! системи, який характеризуеться посилен-ням процешв концентраци капiталу. Ефективна дiяльнiсть 6анювсько1 системи залежить вiд рiвня 11 капiталiзацil. Загалом висококапiталiзована банювська система — це важлива складова ринково! економiки, яка сприяе мобшзаци й вiльному руху капiталiв, нагромадженню 6анкiвських ресурсiв для структурно1 перебудови економши й розвитку пiдприемництва.
Проблеми капiталiзацil 6анювсько1 системи, зростання, концентраци та консолщаци банювсько-го катталу е актуальними i вирiшенню цих проблем присвячено багато праць як втизняних, так i зару6iжних авторiв. Цi питання дослiджуються такими вггчизняними науковцями як М. Алексеенко, I. Бланк, А. Васюренко, А. Вожжов, А. Мороз, М. Мирун, А. Пересада, Л. Примостка, М. Савлук, а також зарубiжнi — В. Кисельов, Г. Панова, В. Усоскин, Ю. Бригхем, Л. Гапенсю, М. Мшлер та шшь Ц пращ присвячеш дослiдженню сутi 6анкiвського катталу, принципам та мехашзмам його форму-вання, процесам консолщаци та концентраци банювського капiталу, як важливо1 складово1 прибут-ково! дiяльностi 6анкiв.
Водночас питання консолщаци 6анкiвського капiталу в Укрш'ш залишаються актуальними i потре-бують подальшого розв'язання з урахуванням особливостей виходу з фiнансово-економiчноl кризи.
ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ
Метою дано1 статп е з'ясування сутностi консолщаци банювського капiталу в теоретичному i в практичних аспектах, особливостях прояву консолщаци банювського капiталу у посткризовий перюд.
РЕЗУЛЬТАТИ
Банкiвська система виконуе таю функци: створення грошей i регулювання грошово1 маси (регу-лювання грошового-кредитного об^у, рух, перерозподiл i ефективне використання фiнансових ре-сурсiв), трансформацшну функцiю (можливiсть змiнювати величину й строки грошових капiталiв).
Виконання та дотримання цих функцiй залежить вщ капiталiзацil 6анкiвськоl системи.
Банкiвський каттал — сукупнiсть грошових коштiв, яка складаеться iз власних коштiв (статутного фонду та шших фондiв), а також нерозподiленого прибутку та залучених коштiв [1; 31]. Каттал банку впливае подальшим розвитком банку, тому що саме каттал забезпечуе економiчну самостшшсть та прибуткову дiяльнiсть, що сприяе пiдвищенню фiнансовоl стшкосп банку. Ефективнiсть функцi-онування банювського сектору полягае у за6езпеченнi банюв достатнiм капiталом для дiяльностi ринковш економiцi. Змiцнення ресурсно1 бази банюв залежить вiд зростання о6сягiв власних каш-талiв 6анкiв, а концентращя капiталу i вплив iноземного банювського капiталу на нацiональну еко-номшу активiзують процеси формування та зростання власного катталу банюв.
Основними фшансовими посередниками е банки. У сучасний економщ банки працюють з рiзни-ми фiнансовими iнструментами. Враховуючи при цьому особливосп нацiонального законодавства та рiвень економiчного розвитку кра1ни. Водночас ефектившсть дiяльностi малих i середшх 6анкiв потребуе пiдвищення рiвня концентраци катталу, передуем на основi злиття i поглинання 6анкiв. У результап кiлькiсть самостiйних 6анкiв скорочуеться.
Про це свщчать такi тенденцil. У 2009 рощ кшьюсть 6анкiв, що мають лiцензiю НБУ на здшснен-ня 6анкiвських операцiй, зменшилась з 184 до 182, з них 176 — акщонерт товариства (76 — вщкрип, 99 — публiчнi, 1 — закрите), 6 — товариства з обмеженою вiдповiдальнiстю. На кшець першого пiврiччя 2010 р. в Укра1ш дiяло 176 банюв, з них 20 — iз 100% iноземним капiталом, 32 — iз часткою iноземного капiталу [2]. Це зумовлено змшами у Закош Укра1ни «Про банки i 6анкiвську дiяльнiсть» прийнятими 16.11.2006 № 358-V, якими передбачено створення нових банюв лише у формi вщкри-
55
Радова Н.В. npiopHieiH кoнcoлiдaцiï бaнкiвcькoгo Ran^aiy y пocткpизoвий пеpioд
тиx aкцioнеpниx тoвapиcтв тa кooпеpaтивниx бaнкiв a тaкoж пiдвищення вимoг щoдo мiнiмaльниx poзмipiв ïx cтaтyтнoгo кaпiтaлy дo 10 млн. eвpo.
Рiвень кoнцентpaцiï бaнкiвcькoгo кaпiтaлy впливae нa мacштaби i темпи poзвиткy екoнoмiки ^arn тa ефективнicть фyнкцioнyвaння ïx бaнкiвcькoгo cектopy. У cвiтoвiй бaнкiвcькiй nparcrn^ нapoщен-ня кaпiтaлiв бaнкiв e дieвим iнcтpyментoм cтимyлювaння зpocтaння пpибyткoвocтi тa cкopoчення витpaт. Ha nparcrn^ цьoгo мoжнa дocягти шляxoм зpocтaння бaнкiвcькoгo кaпiтaлy зa paxyнoк стиму-лювaння бaнкiв дo кoнcoлiдaцiï.
Кoнcoлiдaцiя (вiд лат. consolidatio — змщнення, oб'eднaння) — збiльшення poзмipiв бaнкiвcькo-ro кaпiтaлy в poзпopядженнi oкpемиx бaнкiв aбo rpyn бaнкiв та ocнoвi ïx oб'eднaння i/aбo нapoщення oбcягiв влacнoгo кaпiтaлy [3, c. 134].
Оcнoвнi фopми кoнcoлiдaцiï бaнкiвcькoгo кaпiтaлy в pинкoвiй екoнoмiцi e oб'eднaння — злиття тa гоглитання.
Рoзглянемo пoняття «злиття» тa «пoraинaння». Пiд «злиттям» cлiд poзyмiти oб'eднaння нa piвниx yмoвax двox aбo бiльше бaнкiв, a пiд пoглинaнням чи пpиeднaнням — безпocеpеднe здoбyття (дpyжнe чи нi) кoнтpoлю oднoгo бaнкy нaд iншим [4, c. 27].
Рoзглянемo ocнoвнi фopми кoнcoлiдaцiï, щo нaбyли poзпoвcюдження i зacтocoвyютьcя в бaнкiвcькiй пpaктицi. Злиття двox aбo бiльше юpидичниx ocí6 — це тaкий пpoцеc взaeмoвiднocин мiж ними, в pезyльтaтi якoгo пpaвa тa oбoв'язки кoжнoгo з ниx пеpеxoдять дo знoвy cтвopенoï юpидичнoï ocoби. З opгaнiзaцiйнo-екoнoмiчнoï тoчки зopy — це cтвopення нoвoгo бaнкy зaмicть двox aбo бiльше paнiше зapеecтpoвaниx бaнкiв, лiцензiï якиx aнyлюютьcя. Hoвий бaнк пoвинен пpoйти деpжaвнy pеecтpa-цiю. Ha вiдмiнy вщ злиття, пpиeднaння oднoгo aбo декiлькox юpидичниx ocí6 дo iншoï юpидичнoï ocoби — це пеpеxiд пpaв тa oбoв'язкiв тa aнyлювaння лщензи пpиeднyвaнoгo бaнкy, йoгo лiквiдaцiя як caмocтiйнoï юpидичнoï ocoби i oднoчacне збеpеження бaнкy, який пpиeднye шший бaнк, з йoгo пеpеpеecтpaцieю (в того cтaтyт внocятьcя неoбxiднi змши тa дoпoвнення). Злиття тa пoглинaння нaлежaть дo oб'eднyвaльниx фopм pеopгaнiзaцiï [5, c. 157].
Вapтo зayвaжити, щo пpoблемa кoнcoлiдaцiï бaнкiвcькoгo кaпiтaлy (бaнкiвcькoгo злиття тa гоглитання) для yкpaïнcькoгo бaнкiвcькoгo cектopy e aктyaльнoю, тoмy вaжливo дocлiдити дocвiд зapyбiж-ниx кpaïн щoдo метoдiв кoнcoлiдaцiï бaнкiвcькoгo кaпiтaлy y npo^ci cтвopення виcoкoкaпiтaлiзoвa-нoгo бaнкiвcькoгo ^^opa.
У cyчacнiй екoнoмiцi вiдбyвaютьcя piзнi види бaнкiвcькoгo злиття тa пoглинaння, якi мaють шди-вiдyaльнi пiдxoди тa aлгopитм здiйcнення: y фopмi дpyжньoгo веpтикaльнoгo бaнкiвcькoгo злиття; y фopмi пpимycoвoгo гopизoнтaльнoгo бaнкiвcькoгo злиття; пpидбaння iнвеcтицiйними пiдpoздiлaми бaнкiв cвoïx бaнкiв-кoнкypентiв; злиття aкцiй iнвеcтицiйниx бaнкiв; злиття poздpiбниx бaнкiв; po-динш aбo кoнцентpичнi злиття; кoнглoмеpaтивнi злиття.
Гopизoнтaльне злиття вiдбyвaeтьcя мiж cyб'eктaми, якi пpaцюють в oднoмy ^тент pинкy i cro-цiaлiзyютьcя та виpoбництвi пoдiбнoï пpoдyкцiï aбo нaдaннi пoдiбниx фiнaнcoвиx пocлyг. Клac rop^ зoнтaльнoгo злиття пoдiляeтьcя нa: злиття, яке poзшиpюe геoгpaфiю pинкy; злиття, яке poзшиpюe cпектp фiнaнcoвиx го^уг чи acopтимент пpoдyкцiï. Сaме ^и пpoведеннi гopизoнтaльнoгo злиття мoжyть виникнути пpoблеми з aнтимoнoпoльним кoмiтетoм чи кoмicieю, якa pегyлюe yмoви дoтpи-мaння чеcнoï кoнкypенцiï тa демoнoпoлiзaцiï pинкy.
Веpтикaльне злиття — це злиття, зa дoпoмoгoю якoгo гокупець нaмaгaeтьcя poзшиpити cвoю oпеpaцiйнy дiяльнicть, oxoпивши шиpше кoлo клieнтypи, cпopiдненoï зa видaми фiнaнcoвиx пocлyг, щo зaмoвляютьcя, aбo пpoдyкцiï, якa cпoживaeтьcя.
Рoдинне чи кoнцентpичне злиття чacтiше визнaчaють як cyб'eктiв, пoдiбниx зa пpиpoдoю i дiями. 3a тaкoгo злиття кoмпaнiя-пoкyпець (чи бaнк-пoкyпець) i бaнк-пpoдaвець пoв'язaнi мiж coбoю бaзo-вoю теxнoлoгieю, виpoбничим пpoцеcoм чеpез pинкoвy нiшy.
Кoнглoмеpaтивне злиття вiдбyвaeтьcя мiж cyб'eктaми, якi не мaють-cпiльниx iнтеpеciв у певнoмy cегментi pинкy тa виpoбничим aбo oпеpaцiйним зв'язюв.
У cyчacнiй екoнoмiчнiй нayцi виoкpемленo тaкi ocнoвнi теopiï, якi пoяcнюють cпoнyкaльнy cилy злиття: cинеpгетичнy теopiю; теopiю aгентcькиx витpaт; теopiю вiльниx гpoшoвиx пoтoкiв; теopiю гopдинi.
Стpaтегiя злиття i пpиeднaння як стимулюючий чинник пеpедбaчae дocягнення ефекту мacштaбy, який виникae тoдi, шли витpaти нa нaдaння двox чи бшьше бaнкiвcькиx пpoдyктiв будуть менш^ нiж вapтicть oкpемoгo. Цей ефект нaзивaють ефектoм cинеpгiï. Синеpгетичнa теopiя e oднieю з тайгоши-pенiшиx теopiй i rpyнтyeтьcя нa мaкcимiзaцiï дoбpoбyтy, зoкpемa aкцioнеpiв. Визнaченo, щo менед-жеpи кopпopaцiï-пoкyпця i кopпopaцiï-пpoдaвця зaцiкaвленi в пpoведеннi злиття тшьки тoдi, кoли ця pеopгaнiзaцiя збшьшить дoxoди aкцioнеpiв, ocнoвним мoтивoм для пpийняття piшення менеджмен-тoм rapnopa^bno^n^ e oдеpжaння cинеpгетичниx ефектiв [5, c. 158].
se
Варто зауважити, що теори агентських витрат, вшьних грошових потоюв та гордиш зор1ентоваш не на досягнення економ1чного ефекту вщ консолщаци, а на отримання особистого прибутку чи задоволення власних ршень менеджер1в банюв. Це може призвести до зменшення нарощення банювського катталу в економ1чн1й система
Загалом синергетична теор1я консолщаци банюв вщповщае потребам нацюнально1 банювсько1 системи, але принцип економи на масштабах не завжди поширюеться на вс види банювсько1 д1яль-носп, осюльки деяких банювських послуг та продукпв складно визначити ефект вщ реал1заци.
Консолщащя банювського катталу у формах злиття та поглинання актив1зувалася в умовах фшан-сово-економ1чно1 кризи.
Банювський сектор США е найактившшим щодо участ в угодах злиття та поглинання, а в Сврош процес концентраци катталу був стриматший. Банки й шш1 ф1нансов1 шститути США переважно виступали як покупець пор1вняно з ус1ма шшими секторами економши США, залученими до угод злиття та поглинання. Для пор1вняння: в Сврош фшансово-банювський сектор посщав друге мюце за активнютю участ в угодах злиття та поглинання як покупщв, так i продавщв. У цшому штен-сивнють здiйснення угод злиття та поглинання за участю фшансово-банювського сектору як по-купщв або продавцiв наростала й далi наростае в усьому свiтi [6, с. 107].
Зростання банкiвських ресуршв, а також модернiзацiя в шформацшних системах i технологiях та перехщ вiд трудомiстких до капiталомiстких технологш — причини зростання злиття та поглинання банювського капiталу.
Поступальнi тенденцп консолiдацiï банювського капiталу виникають в наслщок зростання технiчних iнновацiй у банювському секторi, новiтнiх банювських продукпв та послуг. Водночас у банювському секторi розвиваеться пряме фiнансування та поступове витiснення посередницько1 дiяльностi банюв.
Дослiдження розподiлу угод злиття та поглинання за участю фшансово-банювського сектору у глобальному масштабi свiдчить про потужш свiтовi банкiвськi злиття у США й Япони (Bank of Tokyo й Mitsubishi Bank, Chemical Bank i Chase Manhattan, First Interstate Bancorp й Wells Fargo&Co), у Франци (Credit Agricole й Credit Lyonnaise), мiж Шмеччиною i США (Deutsche Bank AG i Bankers Trust Company). Варто виокремити таю велию банювсью злиття:
1. У формi дружнього вертикального банювського злиття — формування фшансово-банювсько1 групи Citi. Ця група була сформована внаслщок злиття фiнансовоï групи Smith Barney й швестицш-ного банку Salomon. Вартють угоди — 9 млрд. дол. США. У результат злиття утворився четвертий за обсягом власних кошив американський швестицшний банк Salomon Smith Barney, що належить фшан-совiй компанп Travelers, якою володiе комерцiйний банк Citibank — один iз найбiльших постачаль-никiв роздрiбних i корпоративних фшансових послуг у США.
2. У формi горизонтального банкiвського злиття (поглинання):
• придбання англiйськими й американськими швестицшними пiдроздiлами европейських банкiв сво1х американських конкурентiв. У цiй груш лщерство належить угодам з купiвлi iнвестицiйним банком Bankers Trust швестицшного банку Alex Brown (1,6 млрд. дол. США) та швестицшним тдроз-дiлом SBC Warburg банку Dillon Read (600 млн. дол. США);
• злиття американських местищйних банив Dean Witter й Morgan Stanley (40,4 млрд. дол. США), поглинання фшансовою групою Fleet Financial швестицшного банку Quick & Reilly (1,6 млрд. дол. США);
• злиття комерцшних i роздрiбних банюв. Одшею з найбшьших угод злиття та поглинання було поглинання американським комерцшним банком Bank One шшого американського роздрiбного банку First Commerce. Вартють угоди становила 3 млрд. дол. США. 1ншими пом^ними угодами було злиття американсько1 роздрiбноï групи Fleet Financial Group й американського комерцшного банку Bank-Boston, а також поглинання фшансовою групою Wells Fargo & Co (США) комерцшних банюв First Interstate Bancorp (США) вартють угоди становила 12,3 млрд. дол. США), Norwest Corp (США) й North County Bancorp [6, с. 107].
Банк Австрп «Raiffeisen» в 2005 р. придбав за 1,028 млрд дол. США 94% акцш банку «Аваль»; шший крупний австршський банк «Erste Bank» в 2006 р. — 50,5% акцш АКБ «Престиж» за 35,3 млн дол. США; ще один австршський банк «International AG» в 2007 р. — 98% акцш львiвського «Елек-трон-Банку» за 57 млн. евро, шведська SEB — банк «Ажю»; найбшьший французький банк «BNP Paribas» — за 325 млн. дол. США 51% акцш «Укрсиббанку»; один з найбшьших шведських банюв — 100% «Комерцбанку» за 735 млн. дол. США; в 2007 р. найбшьша банювська група на ринку Центрально!' i Схщно1 Свропи — галшська UniCredit Group — 95% акцш Укрсоцбанку за 2 млрд. дол. США, юпрський Bank of Cyprus — Автозазбанк за 52 млн. евро, а шведська фшансова група SEB — Факторiал-Банк. Угода з продажу «Електрон Банку» австршському Volksbank International визнана 1нститутом Адама Смга кращою угодою 3in 2007 р. в Украш.
57
За 2004-2007 рр. у банювськш систем! Украши було укладено угод злиття 5,72 млрд. дол. США, а частка шоземного катталу зросла з 12,5% у 2002 р. до 35% у 2008 рощ [7, с. 23].
Особливий штерес до украшського ринку банювських послуг виявили росшсью банки, серед яких е й найбшьш1 з участю державного катталу ВТБ, Внешекономбанк, Сбербанк Роси (в 2008 р. придбав украшський банк НРБ) i Банк Москви, а також приватний Альфа-банк. Внаслщок цього на початок 2009 р. в лщери за обсягами катталу (майже чверть в загальному обсязi шоземних швес-тицш в украшський банювський сектор), вкладеного в украïнськi фiнансовi установи, впевнено вий-шла саме Рошя, яка контролюе в Украш 11 банкiв (що е найбшьш капiталiзованими), три з яких вже входять до Т0П-10 вггчизняного ринку [8, с. 14].
Бшьшють украшських банив контролюеться iноземним катталом або входять до промислово-фшан-сових груп. Про це свiдчить анашз структури власностi банкiвськоï системи краши. За географiчною приналежнiстю активiв Т0П-10 банкiв, 45,4% з них належать Украш, 18,2% — Росiï, 11,6% — Австрп, 9,8% — Францл, 9% — Iталiï, 6% -Угорщиш. Один з найбiльш вiдомих банюв Украши — Райффайзен банк Аваль — контролюеться з 1 жовтня 2005 р. банювською холдинговою групою Райффайзен 1нтерна-цiональ Банк-Холдинг АГ (станом на 1 ачня 2010 року група Райффайзен володiла 96,17% акцш банку). Ще один з лiдерiв банкiвськоï системи — Укрсоцбанк — до 2008 року належав ЗАТ «Ферротрейд 1нтер-нешнл» (86,2%). Ця таемнича структура е шдроздшом росiйськоï компанiï «Ферротрейд ЛТД». Проте 23 сiчня 2008 року Uni Credit Group завершила кутвлю 94,2% загального випущеного акцiонерного катталу Укрсоцбанку у групи iнвесторiв, яких представляла мiжнародна iнвестицiйна консалтингова компанiя East One. В результат банк став учасником авторитетно! мiжнародноï Uni Credit Group — одше! з най-бiльших фiнансових оргашзацш свiту iталiйського походження. «1НГ Банк Украша» повнiстю належить Нiдерландському ING Bank N.V. (100%). Вiн презентуе глобальну фiнансову групу з 150^чним досвiдом роботи, яка входить в Т0П-20 найбiльших фiнансових установ свгту. Банк належить до категорп корпора-тивних. Популярний серед украïнцiв бренд Приватбанк, який володiе найбiльш розвиненою мережею обслуговування пластикових карток, належить грут Приват. В Украïнi росшському «ВТБ Банку» належить 99,95% акцш украшського «ВТБ банку». Укрекшмбанк орiентований на обслуговування зовшш-ньоекожмчно! дiяльностi держави i мае одну з найрозвинупших мереж банкiв-кореспондентiв за кордоном 100% акцш банку належать державг «Ерсте Банк» — ще один представник мiжнародноï фшансово! групи на ринку Украши. Вш повнiстю контролюються австрiйською Erste Group i динамiчно нарощуе свiй потенщал. Укрсиббанк — наступний банк краши з великою часткою iноземного катталу У квгтш 2006 р. французький BNP Paribas придбав 51,0 % акцш УкрСиббанку. А в червт 2009 р. частка BNP Paribas в УкрСиббанку була збшьшена до 81,42%. Ще 18,58% акцш належить Украшськш металурпйнш компанл. «ОТР Bank» виник у 2006 рощ як результат купiвлi угорським OTP Bank Райффайзенбанку Украша. З того часу угорському катталу належить 100% акцш цього банку.
Universal Bank входить до групи Eurobank EFG Group (Люксембург), яка е европейською банюв-ською оргатзащею, iз загальними активами групи 84,3 млрд. евро. До цього найбшьшим акщонером установи був концерн «Галнафтогаз». Вщповщно до результапв викупу додатково! емiсiï акцш Пром-iнвестбанку 15 сiчня 2009 року Державна корпоращя «Банк розвитку та зовнiшньоекономiчноï дiяль-ностi (Зовтшекономбанк)» (Росiя) отримала контроль над 75% акцш банку. Основним акщонером ПАТ «Банк Форум» е Commerzbank Auslandsbanken Holding AG (Шмеччина), який володiе 89,25% статутного катталу ПАТ «Банк Форум». У свою чергу Commerzbank Auslandsbanken Holding AG е 100% дочiрньою компашею Commerzbank AG. Ощадбанк володiе найбшьшою мережею установ по всш територи Укра1ни. Утворений на уламках Ощадбанку СРСР в 1991 р., вш продовжуе залишатись державною фшансовою установою. Провiдним акцiонером банку ПУМБ е компанiя «СКМ Ф1НАНС». ïй належить 99,86% акцiй фiнустанови. «Альфа-Банк» е членом росiйського консорщуму Альфа-груп. Основний акцiонер — юпрська офшорна компанiя ABH Ukraine Limited (99,99% акцш). «Брок-бiзнесбанк» належить двом братам Сергiю Буряку (48,6%) Олександру Буряку (46,9%). Провщними акцiонерами банку «Фiнанси та Кредит» е: ТОВ «Аскатя» (пряма участь у статутному капiталi — 48,8773%); ЗАТ «F & C Realty» — (47,0592%). Незначною часткою банку володiе НАК «Нафтогаз Укра1ни». Серед акцiонерiв Кредитпромбанку були на 1 кв^ня 2010 року — кшрська та iрландська компан^, а також громадянин Юпру Папунiдiс Константiнос, який опосередковано володiе 72,59% капiталу фiнустанови. Укргазбанк контролюеться кiлькома акцiонерами фiзичними особами. Най-бiльшим акцiонером Родовщ банку з часткою в 99,97% акцш е держава в особi Мшстерства фiнансiв Укра1ни, яка з 17 липня 2009 р. стала власником банку в рамках програми рекапiталiзацiï. До того Родовщ Банк контролювався ВАТ «РБ Каттал-груп» (77% акцш) та рядом менших компанш. На даний час основними власниками Надра Банку е Novartik Trading Limited, Manmade Enterprises Limited (обц^ — Кiпр,60,99% та 30,74% вщповщно) та East Capital Group (Швещя) [9].
58
ВИСНОВКИ
Пщсумовуючи викладене варто зазначити наступне:
1. Для сприяння консолiдацiï банювського катталу Нацюнальний банк пiдвищував нормативу адек-ватнiсть регулятивного капiталу з 8 до 10 % та мшмальний обсяг статутного катталу Крiм того НБУ рекомендував низько каттатзованим банкам застосовувати процедури з реоргашзацп шляхом злиття, а також реструктуризаци через закриття (продаж) збиткових фшатв (без балансових вiддiлень).
Правове забезпечення стимулювання консолщаци банкiвського капiталу, шляхом об'еднання та злиття банюв, через тдвищення норми адекватносп власного катталу, мшмального розмiру регулятивного та статутного каттатв потребуе систематизацiï та наукових дослiджень. Виконання шдви-щених вимог НБУ може призвести в окремих випадках до штучного нарощення власних капiталiв або фiктивноï капiталiзацiï.
2. Процедура злиття та об ' еднання банювського катталу потребуе дотримання вимог законодавчих норм i е досить неоднозначною, осюльки результатом мае-бути створення ново! банювсько1 установи та отриман-ня нею лщензи НБУ на здiйснення банювсько1 дiяльностi. Це несе адмiнiстративно-правовi проблеми, а також певнi технiчнi питання, якi пов'язанi з досягненням згоди мiж управлiнськими пiдроздiлами банюв-учасниюв злиття та об'еднання, в першу чергу, стосовно взаемовiдносин з ктентами, ведення бухгалтерсь-кого, управлiнського та фшансового облiку, здiйснення внутрiшнього та зовтшнього контролю.
3. Усшшна консолiдацiя банкiвського капiталу в Украш мае бути вдосконалення законодавства та нормативно! бази щодо регламентацiï процешв об'еднання, злиття та поглинання банювських та фшансових установ. Акцюнери банюв будуть економiчно зацiкавленими у консолщаци капiталiв за наявностi вiдповiдноï шдтримки держави, яка б захищала права власниюв i мiнiмiзувала б ризики яю виникають при консолiдацiï банювського катталу, Вщповщна законодавча пiдтримка забезпе-чить зниження негативних наслiдкiв вщ неефективних об'еднань.
4. Нарощування власного катталу украшських банкiв шляхом злиття та поглинання повинно мати за головну мету створення ново1, бшьш потужнiшоï та ефективнiшоï банкiвськоï установи.
5. Банки мають можливють збшьшувати капiтал шляхом сек'юритизацiï активiв, проведення емiсiï акцiй, залучення ресуршв на умовах субординованого боргу, кош^в власникiв, рефiнансування НБУ. З метою тдвищення рiвня капiталiзацiï 22.01.2011 на перюд до 01.01.2012. Нацюнальний банк Украши дозволив банкам включати до основного катталу сплачет, але не зареестроваш внески до статутного катталу. Це сприятиме пiдтримцi банюв у посткризовий перюд та створення сприятли-вих умов для вщновлення ix стабiльноï дiяльностi.
Пiдсумовуючи зауважимо, що основною метою консолщаци банювського катталу е прийняття системних ршень про проведення реорганiзацiï у формi злиття чи об'еднання, що сприятиме стшкосп банкiвськоï системи Украши.
Л1ТЕРАТУРА
1. Вiднiйчук-Вiрван Л.А. Мiжнародний банкiвський бiзнес: базовi категорiï, поняття термiни: навч. посiб. / Любов Антошвна Вiднiйчук-Вiрван. — Львiв: «Магнолiя 2006», 2007. — 312с.
2. Аналгтичний облiк банкiвськоï системи Украши за перше пiврiччя 2010 року. / Електронний ресурс. — Огляд шдготовлено анал^ичним департаментом НРА «Рюрш» на основi офiцiйниx даних Держкомстату (режим доступу: http://ukrstat.gov.ua) та НБУ (режим доступу: http://bank.gov.ua). — Режим доступу http ://www.rurik.com.ua/documents/research/bank_system_2kv2010.pdf
3. Загороднш А.Г. Фiнансово-економiчний словник./ А.Г. Загороднш, Г.Л. Вознюк — Л.: Вид-во Нацiонального унiверситету «Львiвська полiтеxнiка», 2005. — 713с.
4. Ворода Л. Консолщащя банювських установ, як ефективний спошб нарощення власного катталу банюв/ Любов Ворода // Банювська справа. — 2007. — №6 — С. 26-36.
5. Бадзим О С. Процеси транскордонного злиття та поглинання у фшансовому секторi Украши. / О.С Бадзим, Ю.Ю. Кривошапка // Актуальш проблеми економши. — 2008. — №9(87) — С. 155-159.
6. Пронш О.Ю. Особливосп процешв злиття та поглинання у фшансово-банювському сектора / О.Ю. Пронш. // Фшанси Украши. — 2005. — №8 — С. 106-122.
7. Кривошапов О. Емкость рынка M&A / О. Кривошапов // Слияния и поглощения. — 2009. — №1-2. — С. 23-24.
8. Петренко Ю.И. Развитие стратегий слияний и поглощений российских промышленных компаний: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. экон. наук: спец. 08.00.05 — Экономика и управление народным хозяйством (экономика, организация и управление предприятиями, отраслями, комплексами) — промышленность. / Ю.И. Петренко — М., 2007. — 23 с.
9. Герасименко П. Хто володiе банками Украши./ П. Герасименко // Економша та фшанси. / Електронний ресурс. — Режим доступу http://www.ukrbiznes.com/analitic/economy/10203.html.
59
