CC BY
6УДК 336.777 Землячова О.А.,
асистент, КЕ1 ДВНЗ «КНЕУ iM. В. Гетьмана»
ЕКОНОМ1ЧН1 ТА ПРАВОВ1 ЗАСАДИ СТВОРЕННЯ Ф1НАНСОВИХ СУПЕРМАРКЕТ1В БАНК1ВСЬКИМ ТА СТРАХОВИМ Б1ЗНЕСОМ
У статт проанал1зован1 процеси штеграци банювського i страхового 61знесу. Визначено го-ловш причини та передумови цих процешв, що проходили на закордонних ринках фiнaнcових послуг, оcобливоcтi !х прояви на вiтчизняномy ринку. Виявлено eкономiчнi та пpaвовi засади створення фшансових супермаркет бaнкiвcьким та страховим бiзнecом, з врахуванням норм втиз-няного фiнaнcового та банювського права.
Ключов1 слова: банк, страхова компашя, об'еднання, фiнaнcовий супермаркет.
ВСТУП
З кшця 1980 pокiв на свгтовому фiнaнcовомy ринку склалася ситуащя, що сприяе взаемному проникненню банювського i страхового ceгмeнтiв eкономiки. Фшансовим iнcтитyтaм довелося дiяти в умовах л1бератзацп державного контролю i реформування фшансового сектора, збшьшення конкуренци, а також cтpiмкого розвитку iнфоpмaцiйних технологш. Цi чинники стали pyшiйною силою процесу розвитку банювського i страхового бiзнecy у всьому cвiтi.
Необхщшсть консолщаци зусиль piзних фiнaнcових шститута у високорозвинених крашах була багато в чому обумовлена зростанням конкуренци i одночасним пaдiнням пpибyтковоcтi спе-цiaлiзовaних ceгмeнтiв фiнaнcового ринку (банювського, страхового, iнвecтицiйного, брокер-ського i т.п.).
Розвиток банювсько-страхово1 штеграци спочатку виразився в cтвоpeннi yнiвepcaльних банюв, що об'еднують нaйpiзномaнiтнiшi напрями фшансово! дiяльноcтi, у тому чиcлi i страхову. Потiм почали з'являтися доcконaлiшi форми банювсько1 cпiвпpaцi, зокрема, створюватися так звaнi фшан-cовi супермаркети.
Питання створення i дiяльноcтi фшансових супермаркета вивчаються в доcлiджeннях втиз-няних i зapyбiжних учених, зокрема, В. Посполитак, В. Фурман, А. Яковлева та ш. Проте питання eкономiчних i правових засад створення цих об'еднань на втизняному ринку фшансових послуг потребують подальшого вивчення. ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ
Метою статп е виявлення eкономiчних та правових засад створення фшансових супермаркета банювським та страховим бiзнecом.
РЕЗУЛЬТАТИ
Як свщчить cвiтовий доcвiд, сьогодш одним з головних питань злиття бaнкiв i страхових компанш е доцiльнicть цих опepaцiй i вплив масштабу об'еднаних компaнiй на ефектившсть 1х по-дальшого функщонування.
Головними причинами i передумовами масштабного злиття на страхових ринках США i Свро-пи е:
• перенасичення цього ринку великою кшьюстю yчacникiв, що мають високий piвeнь каштал> заци i, як наслщок, жорстка конкypeнцiя мiж ними;
• потреби в подальшому збiльшeннi страхових премш в умовах скорочення потенщалу i елас-тичноcтi попиту;
• потреби в дуже великому кашталц
• прагнення розширити гeогpaфiю свое! дiяльноcтi;
• мiнiмiзaцiя витрат, розширення регюнально1 мepeжi cтpaховикiв i використання переваг в розмщенш страхових продукта через банки. Кшьюсть поглинань за участю бaнкiв i страхових компанш за пepiод 1990-1999 pp. складае 5606 [5, с. 19].
Зокрема, на ринку фшансових послуг США банки поглинають десятки створених страхових i брокерських компанш: упродовж 1997-2001 pp. банки придбали 147 страхових компанш; близько 10 з 100 найбшьших страхових бpокepiв США належать банкам [5, с. 21].
Св^овий досвщ доводить вигiднicть входження банюв в страховий бiзнec. Так, на Citibank, який був створений у Нью-Йорку в 1812 р., за даними за 1985 р. приходилось 40% вартост вciх
85
фшансових послуг у свт. Але вщсутшсть власного страхового шдроздшу не дозволяла створити комплексну систему фшансових послуг для вс1х вид1в споживач1в, бо законодавство США забо-роняло американським банкам займатися страховим б1знесом усередиш кра'ни. В результат ана-л1зу ринку фшансових послуг для населення Великобритани фах1вц1 Citibank дiйшли висновку, що вш подiляeтьcя на п'ять ceгмeнтiв: ведення поточних paхyнкiв, прийом дeпозитiв, фшансуван-ня бyцiвництвa або кyпiвлi житла, надання позичок, страхування. У 1986 р. Citibank отримав дозвш на створення страхового бiзнecy у Великобритании що у подальшому значно змщнило його фшан-сове становище. У 1998 р. вщбулось зливання комерцшного банку Citicorp з компaнieю Travelers (материнською компaнieю Salmon Smith Barney — провщною мiжнapодною iнвecтицiйною фipмою), що зумовило створення вiдомоi свгтово! фiнaнcовоi коpпоpaцii Cirigroup [6, с. 119].
Незважаючи на об'eктивнi cвiтовi процеси глобaлiзaцii i, здавалося б, необхвдшсть i доцiльнicть об'еднання банюв i cтpaховикiв, цi процеси не завжди вiдбyвaютьcя ефективно. Так, в 2001 р. сталося поглинання провщною шмецькою страховою компaнieю «Allianz» одного з найбшьших нiмeцьких бaнкiв «Dresdner Bank», що створило четверту у свт за величиною фшансову групу. Пщ час поглинання це було найрентабельшше i показове злиття cтpaховоi компани i банку. Проте через рш компaнiю «Allianz» перестала задовольняти робота банку, який отримав збитки по бан-кiвcьких опepaцiях у pозмipi 1 млрд. евро [5, с. 19].
Одшею з причин цього стала проблема корпоративних стосунюв ycepeдинi фiнaнcовоi групи, яка характерна i для укра'нського ринку. Страховими компашями в основному володiють банки i вeликi пpомиcловi пiдпpиемcтвa, як i визначають 'х cтpaтeгiю, управляють i пepepозподiляють 'х грошовий каттал. Взаемне iнвecтyвaння кaпiтaлy в акцп один одного вiдбyвaетьcя, але в малих масштабах. Можна спрогнозувати, що в майбутньому cтpaховi компани в Укра'ш, маючи нaйбiльш пiльговi умови фyнкцiонyвaння i нaйбiльший потeнцiaл для розвитку, зможуть виступати не лише piвнопpaвними партнерами корпоративного злиття i поглинань, але i гратимуть в них провщну роль.
Головна мета банку i страхово' компани при кyпiвлi aкцiй один в одного — розширення клiентcькоi бази. Але не вш клiенти, якi обслуговуються, наприклад, в банку, погодяться купувати cтpaховi по-лicи iншого страховика, якого 'м рекомендуе банк (якщо, наприклад, вони вже не один рш працю-ють з шшою страховою компaнiею). Кpiм того, розподш кaпiтaлiв на кaпiтaл банку i кaпiтaл страховика е недоречним, оскшьки в умовах ринку ктенти caмi вибирають i банк, i страховика.
Важливою складовою взаемин сторш е виpiшeння проблеми клiентiв, зменшення витрат i вiдплив кaпiтaлy iнвecтоpiв з бaнкiвcьких установ на страховий ринок. Прагнення скоротити ви-трати на ведення справи е основною eкономiчною передумовою концентраци у будь-якш гaлyзi eкономiки. Оцiнки фaхiвцiв показують, що в США при збшьшенш обсяпв надходжень страхово' преми до 10 млн. дол. США piвeнь витрат на ведення справи зменшуеться з 30% до 10% [5, с. 20].
При реатзаци банками страхових послуг виникають питання: хто вщшкодовуватиме банку його витрати i хто нестиме вщповщальшсть за peaлiзовaний страховий продукт? Як показуе втиз-няний доcвiд, страховики не хочуть платити великих комюшних банку за цю послугу, удаючись бшьшою мipою до aдмiнicтpaтивного впливу центрального апарату банку на фiлii. Проте потpiбнa пряма зaцiкaвлeнicть фiлiй з продажу цих послуг, причому комюя банку повинна складати не менше 20-25% вiд базового тарифу.
При peaлiзaцii страхових пpодyктiв через фши бaнкiв нeобхiдно враховувати i шшу сторону страхування — вiдповiдaльнicть страховика за продану послугу, проведення швидкого розслщу-вання страхового випадку i виплату страхового вiдшкодyвaння без затримок. Оптимальний вар> ант piшeння полягае в розширенш агентсько' i фшально' мереж страхових компaнiй.
Процеси сшвпращ бaнкiв i страхових компaнiй активно проходять на укра'нському ринку фшансових послуг, i нaйбiльш розвинутою 'х оpгaнiзaцiйною формою е створення фшансових супер-мapкeтiв, що передбачае надання клiентовi максимального набору товapiв i послуг в одному мющ. На першому eтaпi учасниками цього об'еднання можуть стати банк, страхова компашя, швести-цiйнa компaнiя, юридична фipмa, а нaдaлi можуть вливатися туристичш, pиeлтоpcькi, консалтин-говi, автомобшьш, бyдiвeльнi та iн. компан^'. Побудова взаемовипдних оптимiзовaних моделей взаемод^' усередиш холдингу дозволить:
• здешевити послуги, що надаються кожним з учасниюв, наприклад, peaлiзaцiя страхових послуг через «банювське вiконцe» здешевлюе щ послуги на 15-20%;
• залучити «нових» i утримати «старих» клiентiв за рахунок peaлiзaцii iндивiдyaльного тдхо-ду до зaпитiв клiентiв при мшмальних витратах зусиль i часу;
• зформувати iмiдж групи, яка може виршити yci проблеми клiентa;
86
Науковий в1смик: Ф1мамси, банки, швестицп - 2012 - №4
• створити яюсно новi продукти, поеднуючи позитивнi характеристики цшого ряду товарiв (послуг) в едине цiле;
• зменшити ризик i пiдвищити контроль над грошовими потоками усерединi групи.
Створення подiбних об'еднань базуеться на вiдповiдних правових передумовах, що мютяться
у втизняному фiнансовому i банкiвському правi.
Зпдно ч.1 ст. 16 «Об'еднання фшансових установ» Закону Укра!ни «Про фiнансовi послуги та державне регулювання ринюв фiнансових послуг» фiнансовi установи мають право на добро-вiльних засадах об'еднувати свою дiяльнiсть, якщо це не суперечить законодавству про захист економiчно! конкуренци та вимогам закошв з питань регулювання окремих ринюв фшансових послуг. Правовий статус, види, порядок створення, правовий режим функщонування та припи-нення дiяльностi об'еднань визначаеться згiдно з законами Укра!ни.
Об'еднання господарсько! дiяльностi фiнансових установ та юридичних осiб, якi не е фшансо-вими установами, але мають право надавати фiнансовi послуги (у будь якш комбшаци) може бути здшснено шляхом:
1) створення об'еднання шдприемств, як юридично! особи;
2) здшснення спшьно! дiяльностi:
а) укладення договору про спiльну дiяльнiсть;
б) укладення договору простого товариства;
в) утворення промислово-фшансово! групи;
3) створення холдингу [3, с. 18].
Банки мають право створювати банювсью об'еднання таких титв: банкiвська корпоращя, бан-кiвська холдингова група, фшансова холдингова група (табл. 1). Банки можуть бути учасниками промислово-фiнансових груп з дотриманням вимог антимонопольного законодавства Укра!ни (стат-тя 9 Закону Укра!ни «Про банки i банювську дiяльнiсть»).
Таблиця 1. Визначення титв банювських об'еднань *
Типи банювських об'еднань
Банкiвська корпорацiя — це юридична особа (банк), засно-вниками та акцiонерами яко! можуть бути виключно банки. Банкiвська корпорацiя створюеться з метою концентрацл ка-пiталiв банкiв — учасникiв корпораций пiдвищення !х загаль-но! лiквiдностi та платоспро-можностi, а також забезпечен-ня координацi! та нагляду за !х дiяльнiстю Банювська холдингова група — це банювське об'еднання, до складу якого входять ви-ключно банки Фiнансова холдингова група — складаеться переважно або виключно з установ, що на-дають фiнансовi послуги, причому серед них мае бути щонайменше один банк, i ма-теринська компанiя мае бути фшансовою установою
* Складено автором за даними [1]
Банювське об'еднання створюеться за попередньо! згодою Нацiонального банку Укра!ни та шдлягае державно! реестраци шляхом внесення вщповщного запису до Державного реестру банюв.
Порядок отримання дозволу на створення банювського об'еднання та порядок його державно! реестраци встановлюються Нацiональним банком Украши.
Банк може бути учасником лише одного банювського об'еднання. Учасники банювського об'еднання перед своею власною назвою вказують назву банювського об'еднання.
Учасники банювського об'еднання можуть вийти з його складу iз збереженням взаемних зобо-в'язань та дотримання умов укладених договорiв з шшими суб'ектами господарювання.
Банкiвське об'еднання зобов'язано публшувати в офiцiйних друкованих виданнях — газетi «Урядовий кур'ер» або «Голос Украши» шформащю про створення банювського об'еднання за визначеною Нащональним банком Укра!ни формою, про змши в ньому та про припинення його дiяльностi, а також консолщовану звiтнiсть за обсягами та за формою, встановленими Нащональним банком Укра!ни.
Учасники банювського об'еднання несуть вщповщальнють за зобов'язаннями iнших його учас-никiв вiдповiдно до укладеного мiж ними договору.
87
Банювське об'еднання лшвщуеться за ршенням його учасниюв або з шщативи Нацюнально-го банку Украши за ршенням суду у раз1, якщо д1яльшсть такого банювського об'еднання супере-чить антимонопольному законодавству Украши або загрожуе штересам вкладниюв банюв чи ста-бшьносп банювсько' системи. Шквщащя банювського об'еднання не припиняе д1яльносп банюв — його учасниюв.
Зпдно з1 статтею 10 «Банювська корпоращя» Закону Украши «Про банки { банювську д1яльшсть» банювська корпоращя — це юридична особа (банк), засновниками та акщонерами яко' можуть бути виключно банки.
Банювська корпоращя тдлягае реестраци у Нащональному банку Украши { заноситься до Державного реестру банюв. Статутний каттал банювсько' корпораци повинен вщповщати за-гальним вимогам Нащонального банку Украши щодо статутного катталу новостворюваного ко-мерцшного банку.
Вимоги Нащонального банку Украши щодо надання банювсько! корпораци лщензи на вико-нання окремих операцш встановлюються на р1вш загальних вимог для комерцшних банюв вихо-дячи з розм1ру консолщованого катталу
Установчий догов1р та статут корпораци мають включати положення щодо забезпечення вико-нання корпоращею та И членами сво'х фшансових зобов'язань { вщповщальност за результати сумюно! д1яльносп з метою забезпечення штерешв кредитор1в та вкладниюв.
Банки, що увшшли до банювсько! корпораци, передають корпораци повноваження на здшснення окремих операцш та забезпечують централ1защю виконання окремих функцш. Централ1заци в межах банювсько' корпораци шдлягають:
• виконання розрахунюв як серед члешв корпораци, так { за И межами;
• операци на ринках грошей та каштал1в;
• встановлення та ведення кореспондентських рахунюв (у нащональнш та шоземнш валютах);
• мошторинг кредитних ризиюв;
• розробка та прийняття загальних для члешв банювсько! корпораци правил 1 процедур виконання операцш та внутршньо! звгтносп;
• формування зовшшньо! зв1тносп;
• внутршнш аудит.
Перелш централ1зованих функцш може бути розширений за згодою банюв-члешв корпораци. Передача повноважень щодо централ1зованого виконання зазначених вище функцш вщ банюв-члешв до банювсько' корпораци повинна бути зафшсована як у статутах банюв-члешв корпораци, так I в статут само! корпораци.
Банювська корпоращя виконуе функци розрахункового центру для банюв — члешв корпораци 1 не веде безпосереднього обслуговування кл1ент1в (ф1зичних та юридичних ос1б, кр1м банюв та шших фшансових установ). Ус банки — члени корпорацш виконують сво' розрахунки та платеж! (як у нащональнш, так { в шоземних валютах) виключно через сво! кореспондентсью рахунки, вщкрити в Нащональному банку Украши або безпосередньо у банювськш корпораци.
Банки, що увшшли до банювсько' корпораци, збер1гають свою юридичну самостшшсть у межах, обумовлених !х статутами та статутом банювсько! корпораци. Банки, що увшшли у банюв-ську корпоращю, не можуть входити до шших банювських об'еднань, кр1м як за згодою корпораци (виняток — участь у професшних асощащях, створених не на комерцшних засадах). Банки, що увшшли до банювсько! корпораци, повинш в ус1х сво'х документах, укладених угодах тощо вказувати свою належшсть до корпораци.
Назва банювсько! корпораци встановлюеться засновниками довшьно з дотриманням вимог законодавства.
Згщно 1з ст. 11 «Банювська холдингова група» Закону Украши «Про банки { банювську д1яльшсть» банювська холдингова група — це банювське об'еднання, до складу якого входять виключно банки.
Материнському банку банювсько' холдингово' групи мае належати не менше 50 вщсотюв ак-щонерного (пайового) катталу або голос1в кожного з шших учасниюв групи, яю е його доч1ршми банками.
Доч1рнш банк не мае права волод1ти акщями материнського банку. У раз1, якщо доч1рнш банк набув право власност на акцИ' материнського банку, вш зобов'язаний в1дчужити 'х протягом м1сяця.
Банк1вськ1 холдингов! групи дозволяеться створювати лише за умови, що угода про 'х створення передбачае покладання на головний банк групи додаткових оргашзацшних функцш стосовно банюв-члешв групи, а також створення системи управлшня сп1льною д1яльн1стю.
88
Науковий вк-ммк: Ф1мамси, банки, iнвестицil - 2012 - №4
Банкiвських нагляд за дiяльнiстю банкiвсько! холдингово! групи здшснюеться на шдивщу-альнiй та консолщованш основi. Материнський банк зобов'язаний подавати консолщовано-фшан-совий та статистичний зв^и групи вiдповiдно до вимог законодавства.
Материнський банк банювсько! холдингово! групи вщповщае за зобов'язаннями сво!х члешв у межах свого внеску в капiталi кожного з них, якщо iнше не передбачено законом або угодою мiж ними [4, с. 20].
Зпдно iз статтею 12 «Фшансова холдингова група» Закону Укра!ни «Про банки i банкiвську дiяльнiсть» фiнансова холдингова група мае складатися переважно або виключно з установ, що надають фiнансовi послуги, причому серед них мае бути щонайменше один банк, i материнська компашя мае бути фiнансовою установою. Фактично таке об'еднання не можна вважати об'еднан-ням банкiвським i до нагляду за таким об'еднанням мають бути допущеш Державна комгая з регулювання ринюв фiнансових послуг та Державна комгая з цiнних паперiв та фондового ринку.
Слiд зазначити, що Державна комгая з регулювання ринюв фiнансових послуг мае повнова-ження розробляти i затверджувати нормативно-правовi акти, обов'язковi до виконання не тшьки фiнансовими установами, а й вшма учасниками ринкiв фiнансових послуг, !х об'еднаннями та контролювати !х виконання (пункт 1 частини 1 статп 28 Закону Укра!ни «Про фiнансовi послуги та державне регулювання ринюв фiнансових послуг»).
Материнськiй компани мае належати бiльше 50 вщсотюв акцiонерного (пайового) капiталу кожного з учасниюв фiнансово! холдингово! групи.
Материнська компашя фшансово! холдингово! групи зобов'язана подавати наглядовим органам консолщовано-фшансовий та статистичний зв^и групи вщповщно до вимог законодавства.
Материнська компашя фшансово! холдингово! групи при здшсненш свое! дiяльностi з управ-лшня та координацi! дiяльностi !! члешв на виконання законодавчих i нормативно-правових актiв Нацiонального банку Укра!ни мае право встановлювати правила, що е обов'язковими для члешв фшансово! холдингово! групи.
Материнська компашя фшансово! холдингово! групи вщповщае за зобов'язаннями сво!х члешв у межах свого внеску в каштал кожного з них, якщо шше не передбачено законом або угодою мiж ними.
Законом Укра!ни «Про банки i банювську дiяльнiсть» (стаття 13) з метою захисту та представ-лення штерешв сво!х членiв, розвитку мiжрегiональних та мiжнародних зв'язкiв, забезпечення наукового та шформацшного обмiну i професiйних штерешв, розробки рекомендацiй щодо бан-ювсько! дiяльностi банкам дозволено створювати неприбутковi спiлки чи асоцiацi!. Банкiвськi спшки та асоцiацi! не мають права займатися банювською чи пiдприемницькою дiяльнiстю i не можуть бути створеш з метою отримання прибутку.
Страховики також можуть утворювати спшки, асощацл та iншi об'еднання для координаци свое! дiяльностi, захисту iнтересiв сво!х членiв та здiйснення спiльних програм, якщо !х утворен-ня не суперечить законодавству Укра!ни. Цi об'еднання не можуть займатися страховою дiяльнi-стю (Стаття 13 Закону Укра!ни «Про страхування»).
Тому, такi об'еднання недоцшьно розглядати як суб'ектiв господарювання та здiйснювати за !х дiяльнiстю наглядовi функцi!.
ВИСНОВКИ
Таким чином, головне завдання фшансового супермаркету полягае в наданш клiентам повного пакету високояюсних фiнансових послуг i, як результат, — отриманш вiд цього максимального прибутку. Для створення такого об'еднання юнують як економiчнi засади (здешевлення послуг, що надаються кожним з учасниюв; залучення нових i утримання старих клiентiв за рахунок реа-лiзацi! iндивiдуального пiдходу до запипв клiентiв при мiнiмальних витратах зусиль i часу; фор-мування iмiджу групи, яка може виршити усi проблеми клiента; створення яюсно нових про-дуктiв, поеднуючи позитивш характеристики цiлого ряду товарiв (послуг) в едине цше; зменшен-ня ризику i пiдвищення контролю над грошовими потоками усерединi групи), так i правовi засади (в Укра!ш об'еднання господарсько! дiяльностi фiнансових установ i юридичних осiб, якi не е фшансовими установами, але мають право надавати фiнансовi послуги, перспективно шляхом створення холдингу, що найбшьше шдходить пiд визначення «фiнансового супермаркету» за законодавством €С).
Органи нагляду за дiяльнiстю на ринках фшансових послуг мають обмежеш повноваження з нагляду за вшма видами об'еднання учасниюв ринкiв фiнансових послуг. Найбiльшi повноваження з нагляду за концентращею ринкiв фiнансових послуг мае Нацюнальний банк Укра!ни.
89
СПИСОК ВИКОРИСТАНО1 Л1ТЕРАТУРИ
1. Про банки та банювську д1яльн1сть: Закон Укра'ни вщ 07.12.2000 р., № 2121-Ш. — [Елект-ронний ресурс]. — Режим доступу: www.liga.kiev.ua.
2. Про фiнансовi послуги та державне регулювання ринкiв фшансових послуг: Закон Укра'ни вiд 03.12.2008 р., № 2664-Ш. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: www.rada.gov.ua.
3. Посполгак В. Способи об'еднання дiяльностi фшансових установ та юридичних ошб, яю не е фшансовими установами, але мають право надавати фiнансовi послуги / В. Посполггак // Фiнансовий ринок Укра'ни. — 2005. — №4 (18). — С. 18-26.
4. Посполгак В. Способи об'еднання дiяльностi фшансових установ та юридичних ошб, яю не е фшансовими установами, але мають право надавати фiнансовi послуги / В. Посполггак // Фшансовий ринок Укра'ни. — 2005. — №5 (19). — С. 16-21.
5. Фурман В. Тенденции создания финансовых групп / В. Фурман // Финансовый директор. — 2002. — №6. — С. 19-21
6. Яковлева А. Транснациональные банки и финансовые институты: сущность и стратегии развития / А. Яковлева // Вопросы экономики. — 2006. — №10. — С. 114-123.
Стаття надшшла до редакцп 01 жовтня 2012 року
90
Науковмй вкнмк: Фшанси, банки, швестицп - 2012 - №4
