CC BY
14
УДК 336.71:332.1(477) DOI: https://doi.org/10.15407/econindustry2017.01.022
Степан Васильович Сембер,
канд. екон. наук, доцент, директор Закарпатський репональний центр соцiально-економiчних i гумаштарних дослщжень НАН Украши 88017, Украша, м. Ужгород, вул. Ушверситетська, 21, каб. 508
E-mail: [email protected];
1гор Геннад1йович Бр1тченко, д-р екон. наук, професор Ужгородський нацюнальний торговельно-економiчний iнститут 88020, Украша, м. Ужгород, вул. Коритнянська, 4, каб. 309
E-mail: [email protected].;
Вжтор1я Степашвна Стойка,
канд. екон. наук, доцент Ужгородський нацюнальний ушверситет, Ужгород 88017, Украша, м. Ужгород, вул. Ушверситетська, 14а, каб. 405.
E-mail: [email protected].
ПЕРСПЕКТИВИ СТВОРЕННЯ ТА ФУНКЦ1ОНУВАННЯ КООПЕРАТИВНИХ БАНК1В В УКРА1Н1
Розглянуто досвщ провщних краш Свропи щодо побудови системи даних фшан-сових шститупв та ix значения для економ1чного розвитку. Обгрунтовано доцшьшсть створення кооперативних банюв на територи нашо'1' держави. Акцентовано увагу на проблемах законодавчого та оргашзацшного характеру щодо функцюнування таких банювських установ в Укрш'ш.
Ключовг слова: кооперативы банки, особливосп кооперативних банюв, проблеми створення, модель системи кооперативних банюв, мюцев1 кооперативы банки, центра-льний кооперативний банк.
Сучасна промисловють е ор1ентова-ною на потреби споживач1в, дЫтал1зова-ною i децентрал1зованою. У зв'язку з цим особливо зростае роль малих i середшх пщприемств, яю здатш швидко впрова-джувати нов1 технологи та гнучко реагу-вати на змши попиту й умов зовшшнього середовища. Вщповщно зростае i значен-ня гнучких кредитних шституцш, покли-каних оперативно забезпечувати щ тд-приемства необхщними фшансовими ресурсами. До таких шституцш, зокрема, можна вщнести кооперативы банки.
Як вщомо, кооперативы банки по-сщають вагоме мюце у банювських системах розвинених краш, насамперед, За-хщно'1' Свропи. Особливого значення на-
була ix д1яльн1сть у пер1од фшансово-економ1чно'1' кризи, коли саме так1 банюв-ськ1 установи продемонстрували здат-шсть збер1гати ф1нансову ст1йк1сть, ста-бшьшсть й економ1чну ефективн1сть та змщнити власн1 ринков1 позици загалом. У сучасних умовах функцюнування та розвитку нацюнального банювського сектору створення та функцюнування кооперативних банюв е доцшьним й ак-туальним.
Особливостям розвитку та д1яльно-ст1 кооперативних банюв присвячено низку публ1кац1й в1тчизняних та заруб1ж-них досл1дник1в. Окрем1 питання дано'1' проблематики розкриваються в роботах 1.С. Бучко, В.В. Гончаренка, О.В. Ман-
© С.В. Сембер, 1.Г. Брпченко, В.С. Стойка, 2017
-Економжа промисловост1 ^^ Economy of Industry-
22 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2017, № 1 (77)
жури, В.Ю. Марчука, О.М. Музички, Г.В. Кравчука, М.В. Дубини, О.Я. Стойко, О.1. Скаско i Х.Б. Воробець, А.М. Та-рантоли, Т. Сьюдека, Е. Гупереза [1-11]. Так, В.В. Гончаренко [2], О.Я. Стойко [7] та В.Ю. Марчук [4] наголошують на важ-ливост та перспективах вщродження кооперативних банкiв в Укршш. О.В. Манжура [3] описуе модель кредит-но-кооперативно'1 системи Украши. О.1. Скаско та Х.Б. Воробець [8] акцен-тують увагу на законодавчих проблемах регулювання та контролю дiяльностi кооперативних банкiв i кредитних спiлок в Украш. I.C. Бучко [1], Г.В. Кравчук та М.В. Дубина [6] дослщжують св^овий досвщ функцiонування кооперативних банкiв. Деяю аспекти проблематики роз-витку кооперативних банюв в Украш розглядалися авторами дано1 публшаци ранiше [12-14], проте в сучасних умовах фiнансово-економiчноi кризи перспекти-ви створення даних установ е вкрай акту-альними та становлять значний науковий i практичний штерес.
Мета статтi полягае в дослщженш можливостей створення та функщону-вання кооперативних банкiв в Укршш. Опрацювання дано1 проблеми потребуе вивчення iноземного досвiду розвинених европейських краш, визначення характе-рних рис та особливостей кооперативних банюв, а також окреслення головних проблем стосовно ix практично1 дiяльно-стi на територп нашо"1 держави.
Про масштабнiсть розвитку кооперативного банювського сектору свщчать данi рiчного звiту Свропейсько1 асощацп кооперативних банкiв за 2012 р., зпдно з яким чисельнiсть установ-кооперативних банюв становила близько 4000, зокрема, 72000 фшй, якi обслуговували понад 216 млн кшенпв. Крiм того, впродовж 20032011 рр. у европейських кооперативних банюв середня прибутковють капiталу
становила 7,5%, тодi як для шших банкiв - 5,7% [16].
Початком розвитку св^ово! коопе-рацп загалом стали такi передумови [15, а 97]:
економiчнi - перетворення катта-лiстичного устрою на домшуючий в еко-номiцi европейських краш i США; про-мислова револющя; бурхливе зростання виробництва машин, торпвл^ мiст, роб^-ничого класу, нових середшх мiських прошаркiв - основно! сощально! бази майбутнiх кооперативiв;
соцiальнi - тяжке матерiальне становище оаб наймано! працi та значних прошаркiв малозабезпеченого мiського й сшьського населення в 40-50-х роках XIX ст.;
пол^ичш - прийняття буржуазною державою конституцп з правами та свободами людини (право на створення ор-ганiзацiй, свобода слова, зборiв, виборче право i т.д.);
фiнансовi - формування нащональ-них кредитно-банкiвських систем, якi спростили, здешевили i прискорили на-дання кредиту;
правовi - широкий розвиток акщо-нерних компанiй i видання законiв, яю регулюють 1'х дiяльнiсть, що дае змогу кооператорам рееструвати сво! оргашза-цп як акцiонернi товариства. Початок дп кооперативного законодавства (перший кооперативний закон у свт було прий-нято в Англп у 1852 р.);
iдеологiчнi - просвггницька та практична дiяльнiсть основоположник окремих видiв кооперативiв: спожив-чих - Р. Оуена i В. Кшга; виробничих -Ф. Буше i Л. Блана; кредитних - Шульце-Делiча i Ф. Райфайзена.
Першi кооперативнi банки у Захщ-нiй Gвропi почали створюватися в Име-ччинi. За майже 150-л^ню iсторiю свого розвитку цi установи перетворились на потужну фшансову систему, що ввдграе
важливу роль у шмецькому банювському сектора Сьогоднi мiсцевi кооперативнi банки е автономними фiнансовими уста-новами, дiяльнiсть яких регулюеться ко-оперативним та банювським законодав-ством Нiмеччини. Якщо ранiше членами таких товариств були ремюники та фер-мери, то сьогодш переважна бiльшiсть понад (13 млн члешв) представлена се-редшми верствами населення. Близько 75% вах бiзнесменiв, 80% фермерiв i 60% ремюниюв у крш'ш е членами коопе-ративних банкiв [17].
Основою створення кооперативного кредитного сектору в Имеччиш стала щея «самодопомоги шляхом взаемодо-помоги», яка з'явилась бшьше 125 рокiв тому i грунтувалася на принципах само-врядування та солщарно'1' вщповщальнос-тi. Сьогоднi кооперативы кредитш това-риства пропонують ушверсальний асор-тимент фiнансових послуг, незважаючи на те, що 1'х дiяльнiсть концентруеться на отриманнi безстрокових i ощадних вкла-дiв, наданнi коротко- та середньостроко-вих кредитiв сво'1'м членам. Предметом дiяльностi фольксбанкiв та райффайзен-банкiв е проведення традицшних банюв-ських i додаткових операцш, таких як товарнi та сервюш: приймання ощадних вкладiв; приймання шших вкладiв; на-дання кредитiв уах видiв; надання гаран-тiй за члешв; платiжно-розрахунковi операций мiжнароднi операцп, у тому числi кутвля i продаж готсвково'1' та безготсв-ково'1' валюти; консультування, посеред-ництво, допомога в управлшш сiмейним бюджетом; кутвля та продаж на аукщо-нах, збершання й управлiння цшними паперами та iншими цiнностями; посере-дництво або продаж контрактiв по зао-щадженнях на будiвництво, страховок тощо; колективна закупiвля необхiдних товарiв; колективний продаж сшьгосп-продуктiв; постачання товарiв членам. Крiм того, кооперативш банки Имеччи-ни здiйснюють активну благодiйницьку дiяльнiсть. У середньому кожен банк ви-
трачае близько 5% вщ прибутку на бла-гочинш цiлi, пiдтримку культури та спорту [18, с. 18].
Слщ вщзначити, що у зв'язку з пос-тiйно зростаючою конкуренцiею на ринку банювських послуг кшьюсть репона-льних кооперативних банкiв у Имеччиш (як i в шших крашах) поступово зменшу-еться у зв'язку з ix злиттям для тдви-щення конкурентоспроможностi. Пiсля Друго'1 св^ово'1 вiйни регiональниx бан-юв у Нiмеччинi налiчувалось близько 60, у 80-х роках - ix уже було 8, у 90-х - 3 (SGZ-Bank у Франкфурт^ WGZ-Bank у Дюссельдорфi та GZB-Bank у Штутгар-тi), а зараз - 1 (WGZ-Bank). Однак дана тенденщя не свщчить про неважливють регiональниx кооперативних банкiв. На-впаки, якраз завдяки 1'м нiмецька коопе-ративна система набула юнуючо'1 мшнос-тi та фшансово'1 потужностi. Репональш кооперативнi банки вiдiграли надзвичай-но важливу роль у становленш системи кооперативного кредиту. У Имеччиш (на вщмшу вiд iншиx краш - i в цьому також особливють шмецько'1 системи) вони ви-конали свою юторичну мiсiю - змшнення капiталiзацii низових кредитних коопера-тивiв i перетворення 1'х на самостшш по-тужнi фiнансовi установи, для яких фь нансовi кооперативнi структури репона-льного рiвня перестали бути життево ва-жливими [18, с. 19].
Дуже вщомою у свт е також авст-рiйська банювська група Райффайзен, яка е найбшьшою кооперативною банювсь-кою групою Австрп на чолi з централь-ним банком Raiffeisen Zentralbank Austria AG (RZB-Austria), що е одним iз лiдерiв у Gвропi. Уся Австршська Райффайзешв-ська Група (RZB-Group) представляе найбшьшу банкiвську мережу краши i надае 25% банкiвськиx послуг в Австрп, маючи 2350 офiсiв i 22 тис. працiвникiв. RZB-Group мае понад 12 тис. найманих пращвниюв, понад 550 банкiвськиx вщ-дшень [17]. Група складаеться з трьох рiвнiв:
1. Понад 700 мюцевих Райффайзе-нбанюв Í3 2350 фiлiями;
2. 8 регюнальних Райффайзен Лан-десбанкiв.
3. Центральний банк - RZB-Austria.
Особливютю системи народних ба-
нкiв, яю разом Í3 групою райффайзенбан-kíb посiдають чiльне мiсце у банювсько-му секторi Австрп, е п децентралiзоване функцiонування. Провiдною фiнансовою установою народних банкiв Австри е Volksbank AG. За оргашзацшно-право-вою формою це акцюнерне товариство, контрольний пакет акцш якого належить 58 австршським регiональним народним банкам. До австршсько'' Volksbank Gruppe на початку 2009 р. входило 63 мюцевих народних банки iз 545 предста-вництвами. Система обслуговуе фшансо-вi потреби 525 тис. члешв. У народних банках Австрп працюе 5041 ствроб^-ник.
Кооперативнi оргашзаци Австрп вь д^али вагому роль у процесi трансфор-маци та розвитку кооперативних банюв у кранах Центрально'' та Схщно'' Свропи. Зокрема, це стосуеться ствпращ у сферi фiнансування виробничо'' та ремюничо'' сфер, будiвництва об'ектiв готельного бiзнесу, надання лiзингових та консалтин-гових послуг, трансформацп кооперативних банювських систем Чехи, Словаччи-ни, Угорщини, Польщi та Словени та сприяння 'х вступу в Мiжнародне об'еднання народних банкiв [19].
Потужною в Gвропi також е система кооперативних банюв Ггалп, представлена двома групами - Banche Popolari (BPs) i Banche di Crédito Cooperativo (BCCs). Ц двi системи кооперативних банкiв мають бшьш децентралiзований характер, нiж подiбнi системи шших кра-'нах Захщно'' Свропи. Так, Нащональна асоцiацiя Banche Popolari, будучи пред-ставницькою органiзацiею, юнуе перева-жно для забезпечення ефективного фун-кцiонування платiжних систем. Щодо Banche di Crédito Cooperativo, то слщ за-
значити, що при цшковитш автономностi вона мае бшьш сформовану систему. На региональному рiвнi BCCs об'еднанi у 15 федерацш, якi, у свою чергу, е членами нащонального фiнансового об'еднання -Federcasse.
За останнi десять роюв у результатi швидкого розвитку шформацшних i бан-кiвських технологiй, а також суттевих змiн у попит на фiнансовi послуги у кооперативному банювському секторi Ггалп вщбулися суттевi змiни. Так, злиття окремих банювських установ призвело до зменшення 'х кiлькостi та разом з тим до значного збшьшення банюв «серед-нього розмiру». При цьому значно роз-ширилася мережа фшй i вiддiлень, що загострило мiжбанкiвську конкуренцiю на мiсцевих фiнансових ринках. Це тд-штовхнуло i комерцшш, i кооперативнi банки до освоення мiжнародних ринкiв фiнансових послуг. А ще бiльш активним цей процес став iз розширенням кордонiв СС. Вихвд на зарубiжнi фiнансовi ринки пришс кооперативним банкам стрiмке зростання. Останне стосуеться передуам Banche popolari. За короткий перюд цей провщний iталiйський кооперативний банк змiг приеднати до себе ощадш банки, дрiбнi мiсцевi комерцiйнi банки (бшьшють з яких були компанiями з об-меженою вiдповiдальнiстю), спецiалiзо-ваш та кооперативнi банки (Banche di credito cooperativo). У результат цього утворилися цш банкiвськi групи. У 6í-льшостi випадкiв вiдбулися суш^ змiни й у структурi власносп, а також змщнен-ня позицш banche popolari. Частка ще'' кооперативно'' банювсько'' групи на фь нансовому ринку за останш десять роюв збiльшилася з 16,8 до 21,1%. Зараз вона охопила 27,3% населення кра'ни. Кооперативы банки Ггалп на початок 2009 р. мали вже 13422 мюцевих вщдшення [20, с. 2-3].
У Идерландах знаходиться всесв^-ньо вiдома система кооперативних банюв RABOBANK. Охопивши майже 40% ри-
нку депозитних вкладiв Нiдерландiв, во-на на 90% забезпечуе потреби сшьського сектору краши у кредитних ресурсах. У 2003 р. щею кооперативною банкiвською системою було надано 24,2 млрд евро кредитив. Загальна кшькють клiентiв складае 9 млн. 1з ще! кiлькостi 1,3 млн е ii членами. Кiлькiсть працiвникiв - близько 27 тис. [17]. Система даних кооператив-них банкiв за кшьюстю низових кооперативных установ та вщдшень перевищуе всi разом узят голландськi комерцiйнi банки.
Основу кооперативно! банювсько! групи становлять 288 автономних мюце-вих банкiв, у власносп яких перебувають нацiональний кооперативний RABOBANK, банк RABOBANK-Intemational (банкiвськi послуги корпоративному та приватному сектору, швестицшш послуги) та ряд спецiалiзованих установ.
Нащональний RABOBANK надае консультативну тдтримку мiсцевим Ра-бобанкам, допомагае регулювати лшвщ-нiсть та розмщувати тимчасово вiльнi кошти, здiйснюе нагляд за платоспромо-жнiстю. Мiсцевi Рабобанки е незалежни-ми кооперативними банками, яю мають на метi забезпечення фшансових послуг пiдприемствам та населенню на мюцево-му рiвнi. За часткою ринку, яку вiн за-ймае, система е найбiльшим банком у Нщерландах та посiдае 35 мюце серед 100 найбiльших банюв свiту, маючи близько 3 тис. вщдшень (у тому чист 222 зарубiжних офiси у 34 крашах свiту) [17].
Дотримання кооперативно! струк-тури та принципiв дiяльностi дозволили кооперативнiй системi RABOBANK до-сягти вражаючих показникiв надiйностi. Про надшшсть i стабiльнiсть RABOBANK свщчить рейтингова оцiнка ААА, надана провщними рейтинговими агентствами, а також той факт, що RABO-BANK був названий журналом «Глобал Фшанс» одним iз 5 найнадiйнiших банкiв св^у у 2001-2003 рр. Багато рейтингових агенцш називають RABOBANK наймщ-
шшим i найбiльш кредитоспроможним Ï3 недержавних банюв св^у.
Особливiстю системи кредитно'1 ко-операцп Францп е паралельне юнування трьох потужних нацiональних систем кооперативних банюв - Credit Agricole, Crédit Mutuel та Banque Populaires. Крiм цього, законом вiд 25 червня 1999 р. фра-нцузьк ощаднi каси (Caisses depargne) були трансформоваш в систему кооперативних банюв, якi, на думку французьких законодавцiв, е бiльш прогресивною формою фшансово'1 установи.
Кооперативна банювська група Кредi Агрiколь (Credit Agricole) обслуго-вуе двi третини французького аграрного сектору i за розмiром кашталу е найбшь-шим банком у французькш банкiвськiй системi та одним i3 найбiльших банкiв в Сврош. Кредi Агрiколь е кооперативним об'еднанням (групою) з трирiвневою структурою: 2629 мюцевих кооперативних банюв (кас) е основними учасниками 43 регюнальних банкiв, якi, у свою чергу, волод^ть 90% капiталy Нацюнально'1 Каси Кредi Агрiколь (НККА) та сервю-ною iнфрастрyктyрою системи [17].
Сьогодш Кредi Агрiколь вiдiграе визначальну роль на ринках невеликих кредштв Франци, обслуговуючи 15,5 млн кшенпв через свою величезну мережу. Кредi Агрiколь спочатку був перш за все фшансовою органiзацiею французьких сшьгоспвиробниюв, але згодом розширив свою дiяльнiсть на домогосподарства, дрiбний бiзнес у сферi обслуговування, компанп та мiсцевi органи влади. Крiм традицiйних банювських послуг, Кредi Агрiколь пропонуе сво'1'м клiентам широ-ке коло фшансових послуг, що надаються його шфраструктурними спецiалiзовани-ми установами. Кредi Агршоль мае мiцнi позицп на ринках капiталiв та мiжнарод-них розрахунюв завдяки мереж з 150 представництв у 60 крашах. Вш розши-рюе свою присyтнiсть на перспективных внyтрiшнiх i мiжнародних ринках управ-лiння активами.
Кооперативш банки Польщi вщь грають значну роль у забезпеченш кре-дитними ресурсами тдприемств у сферi АПК. Кооперативы банки почали функ-щонувати у 1861 р. На початку ринкових вiдносин нараховувалося 1660 кооперативных банюв, розташованих у сшьськш мiсцевостi. Банк харчово! промисловостi (Bank Gospodarki Zywnosciowej) обслуго-вував в основному сшьське господарство, вiн був трансформований у Нащональний банк кооперативно' системи.
Польська кооперативна система складаеться з трьох рiвнiв: центральний банк кредитних союзiв (BGZ), 9 регюна-льних i 1200 локальних кооперативних банюв. Крiм того, паралельно юнують три кооперативних банки без участ BGZ. У кра'ш створено Фонд банкiвськиx га-рантш i Статутний фонд для тдприемств середнього i малого бiзнесу.
Кооперативш банки в Польщi юто-рично розвивалися як банки для забезпе-чення банкiвськими послугами сiльськиx територш, отже, 1'х основними клiентами були фермери та члени сшьсько! грома-ди. В умовах пiдвищення конкурент! з боку комерцiйниx банкiв, а також унасль док змiн у сшьському господарствi вщ-булася певна переорiентацiя кооперативних банкiв на досягнення власного еко-номiчного результату замють забезпе-чення iнтересiв члешв кооперативних банкiв. На сьогоднi кооперативы банки в Польщi дiють як ушверсальш банки, але зберiгаеться ч^ка орiентацiя на обслуго-вування сшьського господарства та сшь-ських територш [10].
Кредитнш кооперацп належить провщна роль у кредитуваннi сшьського-сподарських виробниюв у крашах Свро-пи. У Фшляндп частка кооперативних банюв у кредитуваннi сiльського господарства складае 58%, у Идерландах - 90, Япони - 80, Францп - 75, Австрп - 65, Португалп - понад 60, Бельгл - 50, Шве-mi - 45, !спани - 30% [20].
Таким чином, досвiд розвинених краш Свропи пiдтверджуе, що наявнiсть кооперативних банюв та 1'х продуктивна дiяльнiсть стали дiевим iнструментом вiдновлення соцiально-економiчного роз-витку. Незаперечним також е той факт, що данi фiнансовi шститути здатнi ефек-тивно функцiонувати не тшьки в межах конкретно! держави, але i володiти поту-жною мережею на територiях iнших держав i бути одними з найбiльших бан-кiв свiту. Кооперативнi банки користу-ються високим рiвнем довiри з боку на-селення, а також займають значну частку на ринку фшансових послуг. Данi установи функщонують як унiверсальнi, але спостер^аеться 1'х орiентацiя на обслуго-вування сшьського господарства, фермерства та сшьських територш.
Значення кредитно! кооперацп в за-безпеченнi стабiльностi нащональних економiк i банкiвських систем суттево зростае в умовах глобально! фшансово-економiчноi кризи, про що свщчать мате-рiали звiту МВФ «Кооперативш банки i фiнансова стабшьшсть». У результат дослщження встановленi суттевi переваги кредитно-кооперативного фшансового сектору провщних захiдноевропейських держав в умовах кризових явищ у св^о-вiй економщ. Головнi з них - менша ри-зикованiсть та бiльша стабшьшсть порiв-няно з комерцiйними банками через ви-сокий рiвень капiталiзацii та стiйкостi ресурсно! бази. До цих параметрiв можна вiднести й таю: розгалужешсть системи, що дозволяе оптимiзувати фiнансовi потоки, ефективно розподшити ризики, скоротити витрати, оптимiзувати спектр банкiвських операцiй, максимально захи-стити кооперативну iнфраструктуру вiд небажаних впливiв зовнiшнього середо-вища; стшка система рефiнансування (завдяки автономностi); захищешсть системи кооперативних банкiв вщ ефекту «домшо» завдяки сконцентрованiй на другому рiвнi шформацп про реальний
фшансовий стан мюцевих кооперативних банкiв [7, с. 32].
За шформащею рейтингового агентства Standard & Poor's (S&P), за минулi 75 роюв жоден кооперативний банк не був оголошений банкрутом. Имецька система кооперативних банюв практично безболiсно пережила фшансову кризу 2008-2009 рр. Маючи надлишкову лшвь днiсть, нiмецька система кооперативних банюв частково виступала стабшзатором уае! банювсько!' системи Нiмеччини. Дослвдження, здiйсненi у 2009 р. Бундес-банком Имеччини, показали, що у кооперативних банюв ризик банкрутства менший, нiж у банкiв з акщонерною формою власностi. Це тдтверджуе бiльш раннi висновки експертв МВФ (2007 р.), що кооперативы банки е стабшьшшими, нiж акщонерш. Одна з причин цього явища за версiею журналу «Економют» полягае саме у формi власностi та струк-турi управлiння кооперативних банюв [1].
У сучаснiй свiтовiй практищ функ-цiонування видiляють характернi риси, притаманш кооперативним банкам, до яких належать [5, с.144]:
достатнiй рiвень капiталiзацii та фь нансово! стшкосп;
специфiка побудови бiзнес-моделi, яка полягае у формуванш власностi за рахунок членських внесюв учасникiв банку i е менш чутливою до коливань в економiцi;
сформовашсть антици^чно!' пове-дiнки i внутршшх схем гарантування вкладiв;
вiдлагодженiсть мехашзму контролю (за принципом «знизу-вгору»);
демократизм менеджменту, який базуеться на активнiй участ 1'х членiв у прийняттi управлшських рiшень.
Крiм того, стiйкий розвиток кооперативних банюв обумовлюють таю фак-тори [29, с. 93]:
1) Рентами кооперативних банкiв е передуам 1'х власники-пайовики. Вщ-
носини з пайовиками i клiентами базу-ються на багатолiтнiй стабiльностi та надшносп, яка зумовлена також шшими аспектами оргашзацп кооперативно!' мо-делi банкiвського бiзнесу, що забезпечуе акумулящю значного масиву внескiв дрiбних iнвесторiв i постiйнiсть ^ентсь-ко'1 бази;
2) кооперативы банки спецiалiзу-ються в першу чергу на кредитуванш малого й середнього бiзнесу сво'1'х пайо-викiв i 1'х споживчих потреб, незначш обсяги наданих кредипв знижують ризи-ки, що особливо вщчутно в умовах фь нансово'! нестабiльностi. Також кредитнi кооперативи як оргашзацп фшансово! взаемодопомоги не нацшеш на отриман-ня надприбуткiв й уникають ризикових стратегш;
3) структура управлшня кооперативних банкiв тдпорядковуеться систем-нiй iерархiчнiй координацп в мережi на чолi з центральною шститущею, перева-жно у формi центрального кооперативного банку чи нацюнально! асощацп кооперативних банюв i спiлок. Центральна iнституцiя мае певну автоном^ у рефь нансуванш, регулюе лiквiднiсть банкiв системи, перерозпод^ючи надлишковi кошти мiж ними та розмщуе 1'х на фшан-сових ринках;
4) важливим аспектом побудови системи управлшня кооперативних бан-юв е принцип «одна особа - один голос», що забезпечуе прюритетну участь уах пайовикiв в управлшш банком незалежно вiд 1'х статусу та унеможливлюе фшансо-вi махшацп, рейдерськi напади тощо.
В умовах сучасного розвитку Укра-1'ни серед науковщв, банкiрiв та аграрни-юв усе частiше виникають питання щодо доцiльностi створення кооперативних банкiв на територп нашо'1 держави. Зок-рема, президент громадсько! оргашзацп «Фiнансова грамота Укра'ни» М. Стре-льнiков стверджуе, що «...тдприемш втомилися вже мати справу з олiгархiч-ними банками... варто створити коопера-
тивш фшустанови, якi працюватимуть чесно зi сво!ми клiентами i надаватимуть позики тд невисокi вiдсотки, та й депозиты грошi бiзнесменiв шкуди iз таких банкiв не подшуться...» [21].
Голова комiтету з шформацшно! полiтики та взаемодп зi ЗМ1 Укра!нсько-го кредитно-банкiвського союзу О. Новь кова пiдкреслюе, що «...створення ко-оперативних банкiв - хороша щея. I нам це доводить досвщ життедiяльностi такого велетня iз Австрп, як Райффайзен банк. Бшьше того, користуватися послу-гами таких банюв можуть i фiзичнi особи.» [21].
Голова агропромислово! корпораци «Сварог Вест Груп» А. Гордшчук зазна-чае, що «.. .розвивати потужний коопера-тивний рух без надшних фiнансових ш-струментiв, зокрема окремого кооперативного банку, - нелопчно i неправильно. Це треба робити паралельно зi створен-ням банку, а його акщонери мають бути членами кооперативу. Цей рух з його появою краще розвиватиметься. Так у всьому свт... Зараз ми активно говоримо з швесторами та законодавцями, бо тако! форми, як кооператив, наразi немае на законодавчому рiвнi. Про це треба говорити з регуляторами та Нацбан-ком.» [23].
У травш 2016 р. на базi Нащональ-ного унiверситету бiоресурсiв i природо-користування Укра!ни за пiдтримки уряду Канади, Спшки дорадчих служб Укра-!ни, Дншропетровсько! сшьськогоспо-дарсько! консультацшно! служби була проведена мiжнародна науково-практич-на конференцiя «Розвиток кооперативного руху в Укрш'ш», покликана розглянути вкрай актуальний сьогодш розвиток корпоративно! ще! в нашш державi, що без перебiльшення е питанням виживання села та розвитку сшьських територш.
У вереснi 2016 р. Нащональною Асамблеею Укра!ни був проведений кру-глий стiл на тему «Система кооперативных банюв - майбутне Укра!ни?», на
якому розглядались доцшьшсть, можли-востi та проблеми створення i функцю-нування таких установ для фшансування малого й середнього бiзнесу, а також фь зичних осiб-пiдприемцiв нашо! держави [22].
В.Ю. Марчук [4] зазначае, що ко-оперативний сектор Укра!ни, представлений лише кредитними спшками (589 установ на кiнець 2015 р.), потребуе кар-динальних змш, оскiльки в ньому на сьогодш юнуе велика кiлькiсть проблем фь нансового, органiзацiйного, системного та законодавчого характеру.
Слщ зазначити, що формування ново! банювсько! системи Укра!ни було закладено створенням перших коопера-тивних комерцiйних банюв на пiдставi Закону СРСР «Про кооперашю» (1988 р.). Зокрема, перший кооперативний банк «Таврiя» було зареестровано в листопадi 1988 р., а перший комерцшний банк -«Укра!нський iнновацiйний банк» було засновано в ачш 1989 р. Уже у 1990 р. було зареестровано 8 кооперативних бан-юв. Але з часом кооперативш банки були закрит й зараз повнiстю вiдсутнi у складi нацiонального банкiвського сектору.
З цього приводу В.В. Гончаренко [2, с. 211] зазначае, що за 20^чну юто-р^ незалежност в Укршш не було створено жодного кооперативного банку, що робить нацюнальну економiку та банкiв-ську систему надзвичайно вразливими до внутршшх i зовнiшнiх фiнансових шо-юв. Причиною цього стало нерозумiння мюця i ролi кооперативних банкiв у наць ональнiй економiцi з боку НБУ та поль тикiв, яке проявилось у недосконалосп законодавчого регулювання створення i дiяльностi кооперативних банюв.
В Укра!ш можливiсть створення кооперативних банюв мае таку законода-вчу базу: Господарський Кодекс Укра!ни, Закон Укра!ни «Про банки i банювську дiяльнiсть» [24], Закон Укра!ни «Про кредитш спiлки» [25], Концепцiя розвитку системи кредитно! кооперацп [26].
Проте останнш документ було ухвалено ще в липы 2006 р.
Ст. 8 Закону Укра!ни «Про банки i банкiвську дiяльнiсть» [5] передбачено порядок створення кооперативних бан-юв. Зокрема, встановлено, що кооперативы банки створюються за принципом територiальностi й подшяються на мюце-вi та центральний кооперативнi банки. Мшмальна кiлькiсть учасникiв мюцево-го (у межах обласп) кооперативного банку мае бути не менше 50 чол. Учасника-ми центрального кооперативного банку е мiсцевi кооперативнi банки.
До функцш центрального кооперативного банку належать централiзацiя та перерозподiл ресурсiв, акумульованих мiсцевими кооперативними банками, а також здшснення контролю за дiяльнiстю кооперативных банкiв регiонального рiв-ня.
Органами управлшня кооператив-них банкiв е загальы збори учасникiв (пайовикiв), рада банку та правлшня банку. Орган контролю - ревiзiйна комiсiя банку. Органи управлiння та контролю кооперативного банку створюються та здшснюють сво! повноваження вщповщ-но до Закону Укра!ни «Про банки i бан-кiвську дiяльнiсть» [5].
Статутний каытал кооперативного банку подшяеться на па!. Рiвень мшма-льного розмiру статутного капiталу кооперативного банку встановлюеться На-цюнальним банком Укра!ни. Кожний учасник кооперативного банку незалеж-но вщ розмiру свое! участi в капiталi банку (паю) мае право одного голосу. При-бутки або збитки кооперативного банку за результатами фiнансового року розпо-дiляються мiж учасниками пропорцшно розмiру !х паю.
З метою розвитку кооперативного руху в Укра!ы неодноразово зверталась увага на необхщысть активiзацii проце-сiв розвитку кредитных сылок i коопера-тивних банюв. Зокрема, ще в 2000 р. було
прийнято Указ Президента Укра!ни «Про заходи щодо розвитку кооперативного руху та посилення його ролi в реформу-ваны економiки Укра!ни на ринкових засадах» [27], який ставив перед Кабше-том Мшю^в Укра!ни, мiсцевими дер-жавними адмшютращями завдання щодо пiдтримки розвитку кооперативного ру-ху.
У 2008 р. Кабмшом був розробле-ний i поданий проект Закону Укра!ни «Про внесення змш до деяких законодав-чих акпв Укра!ни з питань дiяльностi системи кредитно! кооперацii", який в грудш цього ж року було прийнято за основу Верховною Радою Укра!ни [28]. Даним проектом закону передбачався перелш функцiй, повноваження та порядок дiяльностi кооперативних банюв, проте до цього часу вш не ухвалений.
Важливим питанням, яке потребуе нормативно-правового регулювання, е модель нацюнально! системи кооперативних банюв. З цього приводу погоджуе-мося з в^чизняними дослiдниками [4; 7; 30], яю вважають, що вона мае бути по-будована за принципом «знизу-вгору» i складатися з трьох рiвнiв, кожен з яких повинен мати вщповщш функцii. Першим, мюцевим, рiвнем кредитно! кооперативно! системи мають стати мiсцевi кооперативнi банки, яю надаватимуть сво!м членам ощадно-кредитш послуги, а при внесеннi вщповщних змiн до законо-давства i здiйснюватимуть розрахунки, надаватимуть iншi фiнансовi та нефiнан-совi послуги, надаватимуть послуги ма-лим пiдприемствам, фермерським госпо-дарствам та iншим дрiбним сiльськогос-подарським виробникам. Вартий уваги i той факт, що на сьогодш лише незначна частина кредитних спiлок може залучати кошти на депозиты рахунки, оскiльки для цього потрiбно мати лiцензiю на здшснення дiяльностi iз залучення внес-юв (вкладiв) членiв кредитно! спiлки на депозиты рахунки. Цим конкуренто-
спроможнють й ефектившсть дiяльностi кооперативних установ значно поступа-ються iншим фшансовим установам, зок-рема банкам. Тому мiсцевi кооперативнi банки повиннi надавати послуги щодо кредитування та залучення коштв на депозитнi рахунки на тих самих умовах, що i комерцiйнi банки.
Другий, регiональний, рiвень кооперативно! системи мають сформувати обласш (регiональнi) кооперативнi банки, що створюються для забезпечення бiльш ефективного функщонування мiсцевих кооперативних банкiв i перебувають у !х власностi. Головним завданням цих орга-нiзацiй мае стати пщтримка установ першого рiвня додатковими послугами (пiдтримка лiквiдностi, розробка нових фiнансових продуктiв, внутрiшнi платежу забезпечення розрахункових, валют-них та iнвестицiйних операцiй то-що). Третiй, нацiональний, рiвень стано-вить центральний кооперативний банк, який логично завершуе побудову повно-щнно! кооперативно! системи. Ця уста-нова мае бути заснована установами другого (регюнального) рiвня для забезпечення !х додатковими фiнансовими послугами (вихщ на мiжнародний банювсь-кий ринок капiталiв, мiжнароднi платежу дiяльнiсть на валютному i фондовому ринках, лiзинг, факторинг, страхування тощо). Отже, центральний кооператив-ний банк поеднае вс кооперативнi банки в едину систему, надасть !м переваги великого системного банку без втрати не-залежносп й автономности [4; 7; 30].
З урахуванням специфши дiяльнос-тi кооперативних банюв найбiльш при-вабливими сегментами нащонально! еко-номiки для !х функщонування можуть стати [6]:
1) сшьське господарство - насам-перед пщтримка класу дрiбних фермерiв, який на сьогодш лише формуеться в кра-!ш, особливо забезпечення фiнансовими ресурсами молодих амей, що займають-
ся фермерською дiяльнiстю (тваринницт-вом, рослинництвом, вирощуванням ово-чiв) i залишаються працювати та жити у сiльськiй мiсцевостi;
2) переробна промисловють - тд-тримка дрiбних пщприемщв, що займа-ються переробкою сшьськогосподарсь-кою продукци як у мютах, так i в селах з метою продажу !! в региош виробництва (дрiбнi пекарнi, м'ясопереробнi цехи, кондитерсью мiнi-фабрики);
3) торгiвля - пщтримка дрiбних то-рговцiв, що забезпечують мешканщв вщ-повщно! територи необхiдними промис-ловими та споживчими товарами;
4) сфера побутового обслуговуван-ня - забезпечення фшансовими ресурсами пiдприемцiв, що надають побутовi послуги населенню;
5) туризм - пщтримка пщприемщв, що надають туристичш послуги внутрш-нього туризму в кра!ш та займаються зеленим туризмом (зростання зон зеленого туризму в регюнах);
6) ремесло - забезпечення фшансовими ресурсами ремюничих майстерень певно! територГ!.
Висновки. Досвiд европейських кра-!н пiдтверджуе доцiльнiсть створення кооперативних банюв в Укра!ш. Завдан-ня формування в^чизняно! системи кооперативних банюв, у першу чергу, пов'язане iз забезпеченням належно! фь нансово-кредитно! пiдтримки малого бiз-несу, у тому чист промислового, i аграр-но! галузi та визначаеться необхщнютю концентраци фiнансових ресурсiв i !х подальшого перерозподiлу з метою пов-нiшого забезпечення потреб суб'ектв малого пiдприемництва взагалi та агро-промислового комплексу зокрема; фшан-сування швестицшних проектiв, спрямо-ваних на стимулювання розвитку регионально! економши; фшансово-кредитно-го обслуговування населення сшьських територiй.
Функцюнування кооперативних ба-нкiв мае сво! особливостi: 1) кооператив-нi банки створюються на засадах коопе-раци шляхом внескiв (майнових i грошо-вих) його засновникiв не для отримання прибутку, а з метою взаемодопомоги сво-!м членам; 2) створення кооперативного банку гарантуе рiвний та вшьний доступ до кредитних ресурав сво!м членам; 3) заснування кооперативного банку дозволить його учасникам сформувати еко-номiчно вигiднi кредитш ставки i тарифи на послуги на рiвнi, що не перевищува-тиме рiвень тарифiв на таю самi послуги в iнших банках, у результат чого банюв-сью кредити й обслуговування в цшому будуть дешевшими.
Створення системи кооперативних банкiв дозволить зосередити грошовi ре-сурси малого бiзнесу та сшьського насе-лення, цiльове державне фшансування, кредити, отриманi вiд комерцiйних бан-кiв, що дасть змогу ефектившше управля-ти коштами й ураховувати потреби галу-зей. Наслiдком цього стане рацюнальне фiнансування малого тдприемництва й оперативне реагування на його потреби, а також здешевлення кредитив для сшьгос-пвиробникiв i стимулювання розвитку агропромислового комплексу загалом.
На даному етапi розвитку втизня-но! банювсько! системи створення кооперативних банюв е доцiльним, але нелегким завданням. Головш проблеми поля-гають у вiдсутностi досвщу функцюну-вання таких фiнансових установ за перюд незалежностi нашо! держави, складною та своерщною процедурою !х створення, вiдсутнiстю нормативних i законодавчих норм регулювання дiяльностi кооперативних банюв в Укршш, що враховува-ли б специфiку дiяльностi цих установ. Саме в розв'язаннi окреслених питань полягають перспективи подальших дос-лщжень щодо проблематики створення та функцюнування кооперативних банюв у складi нацюнального банкiвського сектору.
Лггература
1. Бучко I.G. Свiтовий досвщ функ-цiонування кооперативних банюв. В^ник Львiвськоi комерцтног академи [ред. кол.: Г.1. Башнянин, В.В. Апопiй, О.Д. Вов-чак та iн.]. Львiв: Видавництво Львiвсь-ко': комерцшно': академп, 2013. Вип. 40. С. 103-111 (Серiя економiчна).
2. Гончаренко В.В. Важливють вщ-родження кооперативних банюв в Украь нi в умовах поглиблення кризових явищ у св^овш економiцi. Мiжнародний ко-оперативний рух: генезис та тенденцИ сучасного розвитку. Полтава: ПУЕТ, 2012. С. 208-213.
3. Манжура О.В. Перспективна модель кредитно-кооперативно':' системи Украши. Науковий вюник Полтавського утверситету економти i mоргiвлi. 2014. № 1 (63). С. 72-78.
4. Марчук В.Ю. Кооперативы банки: перспективи розвитку в Укра'ш. Ефек-тивна економта. 2016. - № 1. Режим доступу: http://www.economy.nayka.com. ua/?op=1&z=4720 (Дата звернення 03.11.2016).
5. Музичка О.М. Особливост та прюритети розвитку кооперативно':! бiз-нес-моделi банку. Bimrn ОНУ iм. I.I. Мечникова. 2013. Т. 18. С. 143-146.
6. Кравчук Г.В., Дубина М.В. Зару-бiжний досвщ функцюнування кооперативних банюв. В^ник Чернтвського державного mехнологiчного утверситету. Сер. «Економiчнi науки». Режим доступу : http ://economic-vistnic.stu.cn.ua/ index.pl?task=arcls&id=615 (Дата звернення 23.11.2016).
7. Стойко О.Я. Необхщнють i перспективи вщродження кооперативних банюв в Укршш. Продуктивтсть агропро-мислового виробництва. Економiчнi науки. 2014. Вип. 25. С. 31-38.
8. Скаско О.1., Воробець Х.Б. Зако-нодавчi проблеми регулювання та контролю дiяльностi банюв, кредитних спшок в Укршш. Науковий в^ник Ужгородсько-
го утверситету. Сер. «Економжа». 2015. Вип. 1 (45). Т. 2. С. 371-375.
9. Tarantola A.M. Cooperative Banks and Competition: Local Vocation and Governance Issues. Taormina: Bank of Italy, 2009. 17 p.
10. Siudek T. Polish cooperative banking sector in the face of systemic transformation and European integration in agriculture. Agric. Econ.: Chezh, 2010. 56 (3). Pp. 116-134.
11. Gutiérrez E. The Reform of Italian Cooperative Banks: Discussion of Proposals. Washington: International Monetary Fund, 2008. 18 p.
12. Брггченко 1.Г., Стойка В.С., Сем-бер С.В. Функцюнування та розвиток регионально! банювсько! системи: моног-рафiя / за заг. ред. 1.Г. Бр^ченко. Полтава: ПУЕТ, 2012. 263 с.
13. Бртенко 1.Г. Реформування та розвиток кооперативних банюв на прик-ладi ПАТ «Банк Укоопспшка». М1жна-родний кооперативний рух: генезис та тенденцй сучасного розвитку. Полтава: РВВ ПУЕТ, 2012. С. 174-178.
14. Стойка В.С. Розвиток та функцюнування кооперативних банюв: зару-бiжний досввд. Теоретичш i практичш аспекти економжи та ттелектуальног власноeMi. 2013. Вип. 2, Т. 1. С. 165-170.
15. Стадник А. Вщродження кре-дитних кооперативiв. Фiнанси Украгни. 2005. № 3. С. 96-100.
16. Свропейська асощащя кооперативних банюв. Режим доступу: http://www.eurocoopbanks. coop. (Дата звернення 26.12.2016)
17. Гончаренко В.В. Аналггичний зв^ щодо побудови систем кредитно! коопераци рiзних кра!н. Мшстерство фтанЫв Украгни. Режим доступу: http://minfin.kmu.gov.ua/control/uk/publish/ article.htm (Дата звернення 29.12.2016).
18. Бойчук В. Огляд системи кооперативних банюв Имеччини. В^ник кредитной коопераци. 2009. № 6 (15). C. 17-20.
19. Моренова Н.Ю. Мiжнародна кооперативна ствпраця як шструмент секторально! економiчно! штеграци Ук-ра!ни в СС. Режим доступу: http://mev.lac. lviv.ua/downloads/vyklad/fedor/stat/1.pdf (Дата звернення 29.12.2016).
20. Шиян Д.В. Перспективи розвитку банювського кредитування аграрного сектору на основi зарубiж-ного досвiду. Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/Soc_Gum/ VUABS/2011_2/31_03_05.pdf (Дата звернення 04.01.2017).
21. Кооперативн банки: навщо Укра!ш прогрес. Check.Point. Режим доступу: http://ckp.in.ua/analytics/12436 (Дата звернення 04.01.2017).
22. Вщбувся Круглий стш на тему: «Система кооперативних банюв -майбутне Укра!ни?» Нацюнальна асамблея Украгни. Режим доступу: http://www.nau.inet.ua/news/142-vdbuvsya-krugliy-stl-na-temu-sistema-kooperativnih-bankv-maybutnye-ukrayini.html (Дата звернення 06.02.2016).
23. Гордшчук A. Хочу побажати Тарасу Кутовому зберегти свш «музич-ний» слух до аграрно! галузi i загалом для держави. Гаряча агрополтика. - Режим доступу: https://agropolit.com/inter-view/88-andriy-gordiychuk-hochu-pobajati-tarasu-kutovomu-zberegti-sviy-muzichniy-sluh-dlya-agarnoyi-galuzi-i-zagalom-dlya-derjavi (Дата звернення 06.02.2016).
24. Про банки i банювську дiяль-шсть: Закон Укра!ни: вiд 07.12.2000 р. № 2121-III. Режим доступу: http://zakon2. rada.gov.ua/ laws/show/2121-14.
25. Про кредитн спiлки: Закон Укра!ни: вщ 20.12.2001 р. № 2908-III. Режим доступу: http://zakon2.rada.gov. ua/laws/show/2908-14.
26. Концепшя розвитку системи кредитно! коопераци: Розпорядження Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни: ввд 07.06.2006 р. № 321-р. Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/321-2006-%D1%80.
27. Про заходи щодо розвитку кооперативного руху та посилення його ролi в реформуванн економши Украши на ринкових засадах: Указ Президента Украши: вщ 19.12.2000 р. № 1348/2000. Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.
28. Про внесення змш до деяких законодавчих акпв Украши з питань дiя-льностi системи кредитно'1 кооперацп: Постанова Верховно!' Ради Украши: вщ 17.12.2008 р. № 673-VI. Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/673 -vi.
29. Чтта 1.Б. Кооперативна модель банювського бiзнесу в Gвропi: досвiд для Украши. В1сник Львгвськог комерцтног академП. 2013. Вип.40. С. 90-97.
30. Гончаренко В.В. Концептуальн тдходи щодо виршення проблеми кре-дитування аграрного сектора нащональ-но'1 економiки. Режим доступу: http://www.pdaa.edu.ua/sites/default/files/ nppdaa/spec/19.pdf (Дата звернення 04.11.2016).
References
1. Buchko, I.E. (2013). World experience of functioning of cooperative banks. In G.I. Bachmann, V.V. Apope & E.D. Lupus, (Eds.), Visnik Lvivskoyi komertsiynoyi akademiyi. Ser. ekonomichna. Vol. 40, 103111 [in Ukrainian].
2. Goncharenko, V.V. (2012). The importance of the revival of cooperative banks of Ukraine in terms of deepening of crisis phenomena in world economy. The International cooperative movement: genesis and modern development trends: International scientific-practical conference (pp. 208-213). Poltava: PUET [in Ukrainian].
3. Manzhura, O.V. (2014). A promising model of credit cooperative system in Ukraine. Naukoviy visnik Poltavskogo uni-versitetu ekonomiki i torgivli. 1 (63), 72-78 [in Ukrainian].
4. Marchuk, V.Yu. (2016, January). Cooperative Banks: perspectives of creation in Ukraine. Efek—tivna ekonomika. Re-
trieved from http://www.economy.nayka. com.ua/?op=1&z=4720 [in Ukrainian].
5. Muzychka, M.O. (2013). Features and priorities of the cooperative business model of the bank. Visnik ONU im. I.I. Mechnikova. Vol. 18. 143-146 [in Ukrainian].
6. Kravchuk, G.V., & Dubin, M.V. (2011). Foreign experience of functioning of cooperative banks. Visnik Chernigivskogo derzhavnogo tehnologichnogo universitetu. Ser. «Ekonomichni nauki». 4(54). 309-315. Retrieved from http://economic-vistnic.stu.cn.ua/index.pl?task=arcls&ID=615 [in Ukrainian].
7. Stoyko, O.Ya. (2014). A necessity and prospects of revival of cooperative banks are for Ukraine. Produktivnist ag-ropromislovogo virobnitstva. Ekonomichni nauki. Issue 25, 31-38 [in Ukrainian].
8. Skasko, O.I., & Vorobec, H.B. (2015). Legislative problems of regulation and control of the activity of banks, credit unions in Ukraine. Naukoviy vIsnik Uzhgo-rodskogo universitetu. Ser. «Ekonomika» 1(45), Vol. 2, 371-375 [in Ukrainian].
9. Tarantola, A.M. (2009) Cooperative Banks and Competition: Local Vocation and Governance Issues. Taormina: Bank of Italy. 17 p [in English].
10. Siudek T. (2010). Polish cooperative banking sector in the face of systemic transformation and European integration in agriculture. Agric. Econ. Chezh. 56 (3), 116134.
11. Gutiérrez E. (2008) The Reform of Italian Cooperative Banks: Discussion of Proposals. Washington: International Monetary Fund.
12. Britchenko, I.G., Stoika, V.S., & Sember, S.V. (2012). Functioning and development of the regional banking system. In I.G. Britchenko (Ed). Poltava: PUET [in Ukrainian].
13 Britchenko, I.G. (2012) Reforming and development of cooperative banks on the example of JSC Bank Ukoopspilka. Collection of abstracts of lectures of Inter-
national Scientific and Practical Conference "International Co-operative Movement: Genesis and Trends of Modern Development". Poltava: RVV PUET. 174-178 [in Ukrainian].
14. Stoika, V.S. (2013). Development and functioning of cooperative banks: foreign experience. Teoretichni i praktichni aspekti ekonomiki ta intelektualnoyi vlas-nosti. Issue 2, Vol. 1, 165-170 [in Ukrainian].
15. Stadnik A., (2005). Revival of credit cooperative stores. Finansi Ukrayini, 3, 96-100.
16. European Association of Co-operative Banks. (2016, December). Eacb.coop. Retrieved from http://www.eurocoop-banks.coop.
17. Goncharenko, V.V. (2016, December). Analytical report on the construction of credit cooperation systems of various countries. The Ministry of Finance of Ukraine. Retrieved from http://minfin.kmu. gov.ua/control/uk/publish/article.htm [in Ukrainian].
18. Boychuk, V. (2009). Review of the system of cooperative banks in Germany. Visnik kreditnoyi kooperatsiyi. 6(15), 17-20 [in Ukrainian].
19. Morenova, N.Yu. (2016, December) International cooperative cooperation as a tool for sectoral economic integration of Ukraine in the EU. Retrieved from http://mev.lac.lviv.ua/downloads/vyklad/fed or/stat/1.pdf [in Ukrainian].
20. Shiyan, D.V. (2017, January). Perspectives of development of bank crediting of the agrarian sector on the basis of foreign experience. Retrieved from http://www.nbuv.gov.ua/old_j rn/Soc_Gum/ VUABS/2011_2/31_03_05.pdf [in Ukrainian].
21. Gonta I. (2017, January). Cooperative banks: why does Ukraine need progress. Check.point. Retrieved from http://ckp.in.ua/analytics/12436 [in Ukrainian].
22. A round table was held on the topic: "The system of cooperative banks - the
future of Ukraine?". (2016). Natsionalna asambleya Ukrayini. Retrieved from http://www.nau.inet.ua/news/142-vdbuvsya-krugliy-stl-na-temu-sis-te-ma-kooperativnih-bankv-maybutnye-ukrayini.html [in Ukrainian].
23. Gordeychuk, A. (2016) I want to wish Taras Kutovoy to keep his "musical" rumor to the agrarian branch and in general for the state. Garyacha agropolItika. Retrieved from https://agropolit.com/ interview/88 -andriy-gordiychuk-hochu-pobaj ati -tarasu-kutovomu-zberegti-sviy-muzichniy-sluh-dlya-agarnoyi-galuzi-i-zagalom-dlya-derjavi [in Ukrainian].
24. About Banks and Banking Activities. Law of Ukraine (07.12.2000 No. 2121-III). Retrieved from http://zakon2. ra-da.gov.ua/laws/show/2121-14 [in Ukrainian].
25. About Credit Unions. Law of Ukraine (20.12.2001 No. 2908-III). Retrieved from http://zakon2.rada.gov.ua/laws/ show/2908-14 [in Ukrainian].
26. The concept of development of the system of credit cooperation. Order of the Cabinet of Ministers of Ukraine (07.06.2006 No. 321-p). Retrieved from http://zakon3.Rada.gov.ua/laws/show/321-2006-%D1%80 [in Ukrainian].
27. About measures on development of cooperative movement and strengthening of its role in reforming of economy of Ukraine on market principles. Decree of the President of Ukraine (19.12.2000 No.1348/2000). Retrieved from http://zakon. Rada.gov.ua [in Ukrainian].
28. On Amendments to Certain Legislative Acts of Ukraine on the Activities of the Credit Cooperative System. Decree of the Verkhovna Rada of Ukraine (17.12.2008 No 673-VI). Retrieved from http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/673-vi [in Ukrainian].
29. Chikita, IB. (2013). Cooperative model of banking business in Europe: experience for Ukraine. Visnik Ivivskoyi
komertsiynoyi akademiyi. 40, 90-97 [in of lending to the agrarian sector of the na-
Ukrainian]. tional economy. Retrieved from
30. Goncharenko V.V. (2016) Con- http://www.pdaa.edu.ua/sites/default/files/n
ceptual approaches to solving the problem ppdaa/spec/19.pdf [in Ukrainian].
Степан Василевич Сембер
канд. экон. наук, доцент Закарпатский региональный центр социально-экономических и гуманитарных исследований НАН Украины, директор.
88017, Украина, г. Ужгород, ул. Университетская, 21, каб. 508.
E-mail: [email protected].
Игорь Геннадиевич Бритченко д-р экон. наук, проф. Ужгородский торгово-экономический институт КНТЭУ. 88020, Украина, г. Ужгород, ул. Коритнянская, 4, каб. 309.
E-mail: [email protected].
Виктория Степановна Стойка канд. экон. наук, доцент Ужгородский национальный университет.
88017, Украина, г. Ужгород, ул. Университетская, 14а, каб. 405.
E-mail: [email protected].
Рассмотрен опыт ведущих стран Европы относительно построения системы данных финансовых институтов и их значение для экономического развития. Обоснована возможность создания кооперативных банков на территории нашей страны. Акцентировано внимание на проблемах законодательного и организационного характера по поводу функционирования таких банковских учреждений в Украине.
Ключевые слова: кооперативные банки, особенности кооперативных банков, проблемы создания, модель системы кооперативных банков, местные кооперативные банки, центральный кооперативный банк.
Stepan V. Sember
PhD in Economics, Associate Professor Zakatpattya Regional Centre for Socio-Economic Humanitarian Research of the NAS of Ukraine, director. 88017, Ukraine, Uzhgorod, 21 Universytetska Str, office 508
E-mail: [email protected];
Igor G. Britchenko
Doctor of Economics, professor Uzhgorod Trade and Economic InstituteKyiv National University of Trade and Economics.
88020, Ukraine, Uzhgorod, 4 Koritnianska Str., office 309
E-mail:[email protected];
Viktoriya S. Stoika
PhD in Economics, Associate Professor, Uzhhorod National University 88017, Ukraine, Uzhgorod, 14a Universytetska Str., office 405
E-mail: [email protected]
PROSPECTS OF CREATION AND FUNCTIONING OF COOPERATIVE BANKS IN UKRAINE
The article is devoted to the prospects of creation and functioning of cooperative banks in Ukraine. The experience of leading countries in Europe regarding building the data systems of financial institutions and their importance for economic development have been considered. The article deals with the peculiarities of development and operation of the cooperative
banks of developed countries: Germany, France, Italy, Austria, Netherlands, and Poland. The specific character of the functioning of these banking institutions and their place within the banking system of the corresponding countries has been determined. The article focuses on the cooperative banks in Germany that is the homeland of the credit cooperation in Europe. Traditional operations of the cooperative banks of the above mentioned country as well as their charitable activity have been described. The tendency to the merging of the regional cooperative banks of Germany is of a special interest. Owing to this fact the cooperative system of the country has acquired current power and financial strength. The functioning of Austrian banking group "Raiffeisen" that is the biggest cooperative banking group of Austria has been analyzed. An accent is made on the development of the system of cooperative banks of Italy that includes two groups - Banche Popolari i Banche di Credito Cooperativo. The authors emphasize the key role of cooperative banks for the development of the agrarian sector of such countries as France and the Netherlands.
On the basis of the study of the experience of developed European countries concerning the formation of cooperative banking sector the main lines of development of cooperative banks in Ukraine have been suggested. The expediency of creation of cooperative banks in our country has been substantiated. The attention is focused on the problems of legislative and organizational nature regarding the operation of such financial institutions in Ukraine. A three-tier model of national cooperative bank system has been suggested. It should be based on a "bottom-up" principle and consist of three levels, each of which must perform the relevant function. The first level of credit cooperative system should be represented by local cooperative banks. The second level should be formed by regional cooperative banks. At the third, national level, should be the central cooperative bank, which logically completes the construction of a full-fledged cooperative system. The result of the activity of these institutions should be a rational financing of small businesses and a rapid response to their needs, as well as the reduction of loan costs to farmers and the promotion of agriculture in general.
Keywords: cooperative banks, peculiarities of cooperative banks, problems of creation, model of cooperative bank system, local cooperative banks, central cooperative bank.
Формати цитування:
Сембер С.В., Бртенко 1.Г., Стойка В.С. Перспективи створення та функцюну-вання кооперативних банюв в Укрш'ш. Економта промисловост1. 2017. № 1 (77). С. 2237. DOI: https://doi.org/10.15407/econindustry2017.01.022
Sember, S.V., Britchenko, I.G., & Stoika, V.S. (2017). Prospects of creation functioning of cooperative banks in Ukraine. Econ. promisl. 1 (77), 22-37. DOI: https://doi. org/10.15407/econindustry2017.01.022
Надшшла до редакцИ 19.01.2017р.
