CC BY
21
Орипнальы cTOTTi
Original Articles
НИРКИ
ПОЧКИ KIDNEYS
УДК 618.3:616.8-009.24 DOI: 10.22141/2307-1257.9.2.2020.203407
Мар'череда В.Г., Голубенко МЮ., Бер^нськаЛ.1.
Одеський нацональний медичний унверситет, м. Одеса, Укра'на
Прюритетнгсть цистатину С помiж ниркових 6ioMapKepiB у дiагностицi прееклампсп
For citation: Pocki. 2020;9(2):87-91. doi: 10.22141/2307-1257.9.2.2020.203407
Резюме. АктуальнСть. Суттевими компонентами в патогенезi прееклампсИ е 1шем1я плаценти та ре-нальна дисфункция. Для забезпечення своечасного розродження та мiнiмiзацfi ускладнень пд час ваптност важливо застосовувати ретельний контроль функцИ нирок, що дозволить дiагностувати роз-виток прееклампсИ на докл^чному етап реатацн. Мета дослдження: дослдити показники сиро-ваткового цистатину С та оцнити його ефективнсть у прогнозуванн прееклампсИ ваптних порiвняно з креатинном та сечовиною сироватки кровi. Матерiали та методи. У дослдження були включенi 30 жнок у першому триместрi ваптносл, з них 20 жнок з анамнестичними факторами ризику з розвитку прееклампсИ увйшли в основну групу i контрольну групу становили 10 жнок без факторiв ризику прееклампсИ — здоровi. Дослдження рiвнiв сироваткових цистатину С, креатиыну та сечовини проводи-лося в перод вд 22 до 36 тиж^в ваптносл. Результат. При порiвняннi середнiхпоказниюв угрупiжнок, у яких у подальшому ^агностували прееклампсю (n = 8), iз середами показниками в груп жнок без прееклампсИ (n = 12) рiвнi цистатину С, креати^ну та сечовини становили вдповдно: 1,34 ± 0,11 проти 0,88 ± 0,03 та значуще вiдрiзнялись для цистатину С (р < 0,001); 78,54 ± 3,68 проти 69,06 ± 4,94 та значимо вiдрiзнялись для креатинину (р < 0,05); 2,79 ± 0,34проти 3,07 ± 0,23, та статистичноiзначимост не було вдзначено (р = 0,364). У групi ваптних, у яких в подальшому ^агностували прееклампсю, роз-рахована за креативном швидюсть клубочковоi фльтрацИ (ШКФ) (88,25 ± 5,76) е фiзiологiчною, тодi як при розрахунку ШКФ за цистатином С (58,62 ± 4,11) виявлено значне зниження фльтрацйно'!' здатност нирок. У груп ваптних iз рiвнем цистатину С бльше 1,0 (n = 10) для значення 1,08 щодо розвитку прееклампсИ вiдзначенi чутливсть 87,5 % та специфiчнiсть 100 %. При ROС-аналiзi площi пд кривою вдмь чена рiзниця мiж трьома маркерами у ваптних щодо розвитку прееклампсИ, а саме цистатин С як вд-мнний маркер (0,99), креатинин якдобрий маркер (0,78) та сечовина (0,42) якнезадовльний маркер щодо ранньоi дiагностики прееклампсИ. Висновки. У нашому дослiдженнi доведено, що у ваптних на етап докл^чно' реалiзацП прееклампсИ суттево пдвищен рiвнi сироваткового цистатину С, але не сироваткових креатинину та сечовини. Сироватковий цистатин С — ефективний i вiрогiдний маркер у прогнозуванн прееклампсИ у ваптних у другому та третьому триместрi гестацИ. Ключовi слова: прееклампсiя; цистатин С; креатини; сечовина
Вступ
Прееклампшя (ПЕ) е складним багатосистемним ускладненням ваптноста, що вщбуваеться в другш половит гестаци та характеризуеться ппертошею i про-TemypieK), що сприяе значнш материнськш i перина-тальнш захворюваност та смертност [1].
Суттевими компонентами в патогeнeзi прееклампсп е iшeмiя плаценти, що виникае внаслщок порушен-ня ендоваскулярно! трофобластно! швази i при недо-
статньому ремоделюванш сшральних артерш матки, та ренальна дисфункщя. Для забезпечення своечасного розродження та мiнiмiзацil ускладнень тд час ваптносп важливо застосовувати ретельний контроль функци нирок, що дозволить дiагностyвати розвиток ПЕ на докшшчному етат реатзаци.
Щоб ощнити стутнь пошкодження нирок, у клшч-нш практищ найбтьш доступними методами е контроль добового дiypeзy та визначення протешури, вимip
© 2020. The Authors. This is an open access article under the terms of the Creative Commons Attribution 4.0 International License, CC BY, which allows others to freely distribute the published article, with the obligatory reference to the authors of original works and original publication in this journal.
Для кореспонденци: Берлшська Людмила 1вашвна, асистент кафедри акушерства та пнекологи № 1, Одеський нацюнальний медичний ушверситет, Вал1ховський провулок, 2, м. Одеса, 65082, УкраТна; e-mail: ludaberlinskaja@gmail.com; конт. тел.: +38 (066) 862-20-96
For correspondence: Liudmyla Berlinska, MD, Assistant at the Department of Obstetrics and Gynecology 1, Odessa National Medical University, Valikhovskiy lane, 2, Odesa, 65082, Ukraine; e-mail:
ludaberlinskaja@gmail.com; phone: +38 (066) 862-20-96
Full list of author information is available at the end of the article.
концентрацш креатинiну та сечовини сироватки кровь Однак зазначеш вище нирковi маркери мають недо-лiки та низьку шформативнють щодо розвитку раннiх стадй пошкодження нирок, особливо у ваптних, що призводить до помилкових позитивних результат [2, 3]. На противагу сироватковий цистатин С не залежить вiд вiку, статтi i ваги та вщображае швидкiсть клубоч-ково! фтьтраци (ШКФ) — вiд гшерфтьтраци до ран-нiх стадiй гшофтьтраци, тодi як зниження рiвня ШКФ за креатиншом вiдображае переважно тяжы стадй' ре-нально! дисфункцй' [4]. Клька дослiджень показали, що цистатин С у сироватщ кровi е кращим маркером раннього пошкодження нирок, шж сироватковий кре-атинiн, автори припускають можливiсть використання цистатину С у прогностичному скриншгу ПЕ [5].
Отже, ми вважаемо, що сироватковий цистатин С е кращим маркером, шж сироватковий креатинш i си-роваткова сечовина, та iснуе значна рiзниця мiж пере-рахованими вище бюмаркерами в раннiй дiагностицi ниркового пошкодження при ПЕ.
Мета дослщження: дослiдити показники сироват-кового цистатину С та ощнити його ефектившсть у прогнозуваннi прееклампсй' ваптних порiвняно з кре-атинiном та сечовиною сироватки кровi.
Матерiали та методи
На базi жшочо! консультаци та акушерського ста-цiонару пологового будинку № 2 м. Одеса, а також на базi медично! комерцшно! лабораторй' у 2018—2020 роках було проведене проспективне когортне досль дження 120 вагiтних жшок у першому триместрi геста-цй'. 1з зазначених вище вагiтних було обрано 30 жшок за принципом анамнестичного прогнозу розвитку ПЕ згiдно з рекомендащями FIGO за 2019 рiк [1], з яких 20 увiйшли в основну групу та 10 ваптних жшок — у конт-рольну (без факторiв ризику ПЕ — здоров^.
Загальними критерiями виключення визначали онкологiчнi захворювання, туберкульоз, тяжку сома-тичну патологiю в стадй' декомпенсаций психiчнi захво-
рювання, хронiчний алкоголiзм, наркоманiю та травми пiд час ваптноста, що призвели до акушерських усклад-нень.
До основно!' групи увiйшли вагiтнi (n = 20), у яких в наявносп був один або бтьше фактор ризику виник-нення прееклампсй', а саме хвороби нирок в анамнезi (40 %), хрошчна гiпертензiя (5 %), прееклампшя при попереднiй вагiтностi (10 %), ПЕ у матерi (20 %), ш-декс маси тта (1МТ) > 30 кг/м2 до ваптносл (20 %), багатоплiдна ваптнють (10 %), iнтервал попередньо!' ваптност > 10 роив (10 %), перша ваптнють (60 %), вш вагiтноï > 35 рокiв (20 %).
Для вимiрювання ниркових маркерiв забiр венозно!' кровi здiйснювався натще (5 мл) у термiнi 22—36 тиж-нiв вагiтностi. Цистатин C у сироватщ кровi вимiрю-вали за допомогою iмунотурбiдиметричного методу з використанням реагенту Cystatin C на приладi ADVIA 1800, виробник реагенпв й обладнання — Siemens (США), вщповщно до iнструкцiï виробника. Орieн-товний дiапазон референтних значень сироваткового цистатину С для здорових ваптних становить 0,59— 1,0 мг/л. Креатинш сироватки кровi та сироваткову сечовину вимiрювали на приладi Sapphire 400 (Япошя). Рiвнi сироваткового креатинiну визначали за модифь кованим методом Яффе без депроте'1'шзацй', сечовину сироватки кровi — модифiкованою реакцieю Бертло. Орieнтовний дiапазон референтних значень сироваткового креатиншу для здорових вагiтних становить 53—97 мкмоль/л та 1,7—8,3 ммоль/л — сечовини в сироватщ кровь
Статистичний aHmÏ3. Даш було введено в табли-цю Microsoft Excel. Аналiзували за допомогою статис-тично1 програми R для ПК, вершя 3.6.2 (Foundation for Statistical Computing, Вщень, Австрiя). Для мiжгру-пового порiвняння та визначення рiвнiв меж максимально!' чутливостi та специфiчностi для сироваткових рiвнiв цистатину С, креатиншу та сечовини було ви-користано графши дiючоï характеристики приймача (ROC — receiver operating characteristic). Мiжгруповi
Таблиця 1. Характеристики вку, зросту, ваги, piBHiB сироваткових показниюв цистатину С, креатинну, сечовини та ШКФ за креатинном i ШКФ за цистатином С у групах
Параметри Основна група Жшки, у яких розвинулась ПЕ Жiнки, у яких не розвинулась ПЕ Контрольна група р
BiK, роюв 28,75 ± 1,40 32,0 ± 2,3 26,58 ± 1,55 23,90 ± 0,77 < 0,05*
3picT, см 164,85 ± 1,29 160,75 ± 1,46 167,58 ± 1,48 165,00 ± 2,11 < 0,05*
1МТ, кг/м2 29,38 ± 1,72 32,42 ± 2,73 27,35 ± 2,10 24,28 ± 0,82 < 0,001*
Сироватковий цистатин С, мг/л 1,06 ± 0,07 1,34 ± 0,11 0,88 ± 0,03 0,69 ± 0,02 < 0,001*
Сироватковий креатишн, мкмоль/л 72,85 ± 3,41 78,54 ± 3,68 69,06 ± 4,94 61,11 ± 3,47 < 0,05*
Сироваткова сечовина, ммоль/л 2,96 ± 0,19 2,79 ± 0,34 3,07 ± 0,23 2,61 ± 0,14 > 0,05
ШКФ за цистатином С, мл/хв/1,73 м2 80,75 ± 4,99 58,62 ± 4,11 95,5 ± 3,88 114,5 ± 2,7 < 0,001*
ШКФ за креатишном, мл/хв/1,73 м2 98,05 ± 4,53 88,25 ± 5,76 104,58 ± 5,94 112,5 ± 4,1 < 0,05*
Примтка: * — статистично значущi (P < 0,05).
порiвняння проводилися одним зi способiв ANOVA та за допомогою коефщента кореляцй' Пiрсона. Значен-ня р < 0,05 вважалося статистично значущим.
Результати
Рiвнi середнього значення сироваткового цистатину С (sCc) були значно вищими в основнiй групi — 1,06 ± 0,07 (95% Д1 0,93—1,2) порiвняно з контрольною групою — 0,69 ± 0,02 (95% Д1 0,65-0,73) та значу-ще вiдрiзнялись — d Коена 1,45 (95% Д1 0,99-1,90) (р < 0,001). Середш значення сироваткового креатиншу (sCr) в основнiй груш становили 72,85 ± 3,41 (95% Д1 66,17-79,53) та були вищими при порiвняннi з контрольною — 61,11 ± 3,47 (95% Д1 54,31-67,91) зi значною вiдмiннiстю — d Коена 0,84 (95% Д1 0,451,23) (р = 0,039). Мiж рiвнями середнього значення си-роватково! сечовини (sU) в основнш — 2,96 ± 0,19 (95% Д1 2,58-3,33) та контрольнiй груш — 2,61 ± 0,14 (95% Д1 2,33-2,89) статистично!' рiзницi не вщзначено — d Коена 0,47 (95% Д1 0,09-0,84) (р = 0,24).
При порiвняннi середнiх показниюв у груш жшок, у яких у подальшому дiагностували ПЕ (n = 8), iз групою жшок без ПЕ (n = 12) рiвнi sCc, sCr та sU становили вщповщно: 1,34 ± 0,11 (95% Д1 1,13-1,55) проти 0,88 ± 0,03 (95% Д1 0,81-0,95) та значуще в^зня-лись для цистатину С (р < 0,001); 78,54 ± 3,68 (95% Д1 71,32-85,75) проти 69,06 ± 4,94 (95% Д1 59,38-78,74) та значимо вiдрiзнялись для креатиншу (р < 0,05); 2,79 ± 0,34 (95% Д1 2,13-3,45) проти 3,07 ± 0,23 (95% Д1 2,62-3,51), i статистично'1' значимостi не було вщ-значено (р = 0,364) (рис. 1, табл. 1).
У груш ваптних, у яких у подальшому дiагностова-на ПЕ, розрахована за креатишном ШКФ (88,25 ± 5,76 (95% Д1 76,96-99,54) (р = 0,021)) е фiзiологiчною, TC«i як при розрахунку ШКФ за цистатином С (58,62 ± 4,11 (95% Д1 50,57-66,68) (р < 0,001)) виявлено значне зни-ження фтьтрацшно! здатност нирок (табл. 1).
Дiаграми робочих характеристик приймача (ROC) у груш ваптних, у яких у подальшому дiагностували ПЕ, продемонстрували суттеву рiзницю площi шд кривою (AUC) помiж sCc (0,99), sCr (0,78) та sU (0,42). У груш ваптних, у яких у подальшому розвинулась ПЕ, вщмь
чена корелящя показниюв sCc i sCr (r = 0,044), тодi як при порiвняннi рiвнiв цистатину С та сечовини значення не корелюють (r = -0,015), але показники статистично незначущi (р > 0,05).
У груш ваптних iз рiвнем sCc бтьше 1,0 (n = 10) для значень цистатину С 1,08 щодо розвитку прееклампсй' вщзначеш чутливють 87,5 % та специфiчнiсть 100 % (рис. 2).
Обговорення
Ниркова дисфункцiя, що виникае при ПЕ, пов'язана з розвитком ендотелюзу внаслщок пла-центарно! недостатность Тому ретельне стеження за функщею нирок е прiоритетним у раннш дiагности-цi ПЕ. Данi нашого дослiдження демонструють, що серед ниркових маркерiв, таких як сироватковi цистатин С, креатишн та сечовина, на раннш стадй' ПЕ
1,00
0,75
0,50
0,25
0,00
0,95
\
со ,0 со ,0
1,0 1,5
Цистатин С: порогове значення, мг/л
2,0
Специфiчнiсть
Чутливють
Рисунок 2. Графк специфiчностi та чутливост цистатину С у груш ваптних i3 piвнем бльше 1,0 щодо розвитку прееклампсй'
Рисунок 1. Поpiвняння piвнiв цистатину С (А), креатинну (Б) та сечовини (В) серед обстежених ваптних залежно вщ наявност прееклампсй' та в контрольна груп
найбтьш вiрогiдним e цистатин С, що узгоджуеться з припущенням iнших aBTopiB [6]. Pîbhî середнього значення цистатину С були значно вищими на вщмь ну вiд креатинiну та сечовини в груш жшок, у яких у подальшому дiагностовано прееклампсш порiвняно з контрольною групою, та становили 1,34 ± 0,11 проти 0,69 ± 0,02 (р < 0,001) для цистатину С, 78,54 ± 3,68 проти 61,11 ± 3,47 (р < 0,05) для креатиншу та 2,79 ± 0,34 проти 2,61 ± 0,14 (р > 0,05) для сечовини вщповщно. Таким чином, нами виявлено, що рiвень цистатину С у вагггних на доктшчному етат реалiза-цй' прееклампсИ був вищим вiд орieнтовного дiапазону референтних значень для здорових ваптних та стано-вив 1,08—2,03 мг/л проти 0,59—1,00 мг/л. Значення сироваткових креатиншу та сечовини у ваптних на доктшчному етат реалiзацiï прееклампсИ не пере-вищили референтш значення для здорових вагiтних та становили вщповщно 63,9—92,1 мкмоль/л проти 53,0—97,0 мкмоль/л та 2,0—4,8 ммоль/л проти 1,7— 8,3 ммоль/л, що доводить низьку шформатившсть та неефектившсть на доклiнiчному етапi реалiзацiï прееклампсИ. Розрахована ШКФ за креатиншом не свщ-чить про порушення нирково!' функцй' та призводить до помилково негативних результатiв у ваптних на ранньому еташ розвитку ПЕ. Це шдтверджуе неефек-тивнiсть використання сироваткового креатиншу в дiагностицi ПЕ на доклМчному етапi. На противагу ШКФ за креатиншом обчислення ШКФ за цистати-ном С вiрогiдно характеризуе величину клубочково!' фiльтрацiï у ваптних iз порушенням функцй' нирок, що, зi свого боку, дае змогу затдозрити початок роз-витку ПЕ.
При ROС-аналiзi площi пiд кривою вiдмiчена рiз-ниця мiж трьома маркерами у ваптних щодо розвитку прееклампсИ, а саме цистатин С як вщмшний маркер (0,99), креатинш як добрий маркер (0,78) та сечовина (0,42) як незадовтьний маркер щодо ранньо!' дiагнос-тики прееклампсИ. Даш AUC нашого дослiдження за-перечують попереднi висновки iнших авторiв, осиль-ки в ix аналiзi рiзниця не виявлена [7]. Сироватковий цистатин С при значенш 1,08 мае чутливють 87,5 % та специфiчнiсть 100 % щодо розвитку прееклампсИ, що характеризуе маркер як прогностично ефективний та вiрогiдний предиктор на доклМчному етат реалiзацiï в другому та третьому триместрi гестацй'.
Виявлеш кореляцiя мiж показниками sCc i sCr та вiдсутнiсть кореляцй' мiж sCc i sU вказують на тдви-щення цистатину С та креатиншу, тодi як рiвнi сечовини незмшш у вагiтниx на доклМчному етапi прееклампсИ, але значення статистично невiрогiднi.
Також було вiдмiчено значущу статистичну рiзницю середшх значень 1МТ у вагiтниx iз ПЕ — 32,42 ± 2,73 порiвняно з контрольною групою — 24,28 ± 0,82 (р < 0,001), значну статистичну рiзницю щодо вшу — 32,0 ± 2,3 проти 23,90 ± 0,77 (р < 0,05) та зросту ваптних — 160,75 ± 1,46 проти 165,00 ± 2,11 (р < 0,05) (табл. 1). Виявлена залежшсть збтьшення ризику розвитку ПЕ зi збтьшенням вiку та 1МТ вагiтниx узгоджуеться з дослщженнями iншиx авторiв [8, 9].
Висновки
У нашому дослiдженнi доведено, що у ваптних на еташ доклЩчно1 реалiзацiï прееклампсИ суттево пд-вищенi рiвнi сироваткового цистатину С, але не сироваткових креатиншу та сечовини. При проведенш ROC-аналiзу було виявлено, що сироватковий цистатин С мае кращу дiагностичну точшсть щодо прееклампсИ порiвняно з креатиншом або сечовиною в сироватщ кровi та дiагностична точшсть сироваткового креатиншу була кращою, шж сечовини в сироватцi кровь
Сироватковий цистатин С прогностично ефективний у ваптних у другому та третьому тримес^ гестаци' та е вiрогiдним маркером щодо розвитку прееклампсИ.
Ми вважаемо за доцтьне припустити, що цистатин С е предиктором розвитку ПЕ та може бути запропо-нований для бтьш детального дослщження.
Конфлжт штерес1в. Автори заявляють про вщсут-шсть конфлiкту iнтересiв при пiдготовцi дано1 статтi.
References
1. Poon LC, Shennan A, Hyett JA, et al. The International Federation of Gynecology and Obstetrics (FIGO) initiative on preeclampsia: A pragmatic guide for first-trimester screening and prevention. Int J Gynaecol Obstet. 2019;145 Suppl 1(Suppl 1):1-33. doi:10.1002/ijgo.12802.
2. Thomas C, Thomas L. Renal failure—measuring the glomerular filtration rate. Dtsch ArzteblInt. 2009;106(51-52):849-854. doi:10.3238/arztebl.2009.0849.
3. De Geus HR, Betjes MG, Bakker J. Biomarkers for the prediction of acute kidney injury: a narrative review on current status and future challenges. Clin Kidney J. 2012;5(2):102-108. doi:10.1093/ckj/sfs008.
4. Vel'kov VV. Cystatin C and NGAL - the markers of preclinical renal dysfuction and subclinical acute kidney injury. Laboratornaya sluzhba. 2015;4(2):38-43. (inRussian).
5. Niraula A, Lamsal M, Baral N, et al. Cystatin-C as a Marker for Renal Impairment in Preeclampsia. J Biomark. 2017;2017:7406959. doi:10.1155/2017/7406959.
6. Dhokikar GD, Ingale P, Birla VH. Cystatin C in preeclampsia: a case control study. Int J Curr Res. 2015;7(7):18226-18230.
7. Padma Y, Aparna VB, Kalpana B, Ritika V, Sudhakar PR. Renal markers in normal and hypertensive disorders of pregnancy in Indian women: a pilot study. Int J Reprod Contracept Obstet Gynecol. 2013;2(4):514-520. doi:10.5455/2320-1770.ijrcog20131205.
8. Khalil A, Syngelaki A, Maiz N, Zinevich Y, Nicolaides KH. Maternal age and adverse pregnancy outcome: a cohort study. Ultrasound Obstet Gynecol. 2013;42(6):634-643. doi:10.1002/ uog.12494.
9. Artiomenko VV,BerlinskayaLI.Riskfactors ofpreeclampsia development. Visnyk mors'koi' medycyny. 2018;1(78):108-114. doi:10.5281/zenodo.1240781. (in Ukrainian).
Отримано/Received 17.02.2020 Рецензовано/Revised 26.02.2020 Прийнято до друку/Accepted 03.03.2020 ■
Information about authors
V. Marichereda, Department of Obstetrics and Gynecology 1, Odessa National Medical University, Odesa, Ukraine M. Holubenko, Department of Obstetrics and Gynecology 1, Odessa National Medical University, Odesa, Ukraine L. Berlinska, MD, Assistant at the Department of Obstetrics and Gynecology 1, Odessa National Medical University, Odesa, Ukraine
Маричереда В.Г., Голубенко М.Ю., БерлинскаяЛ.И.
Одесский национальный медицинский университет, г. Одесса, Украина
Приоритетность цистатина С среди почечных биомаркеров в диагностике преэклампсии
Резюме. Актуальность. Существенными компонентами в патогенезе преэклампсии являются ишемия плаценты и почечная дисфункция. Для обеспечения своевременного родоразрешения и минимизации осложнений во время беременности важно тщательно контролировать функцию почек, что позволит диагностировать развитие преэклампсии на доклиническом этапе реализации. Цель исследования: исследовать показатели сывороточного цистатина С и оценить его эффективность в прогнозировании преэклампсии беременных по сравнению с креатинином и мочевиной сыворотки крови. Материалы и методы. В исследование были включены 30 женщин в первом триместре беременности, из них 20 женщин с анамнестическими факторами риска по развитию преэклампсии вошли в основную группу и контрольную группу составили 10 женщин без факторов риска преэклампсии — здоровые. Исследование уровней сывороточных цистатина С, креатинина и мочевины проводилось в период от 22 до 36 недель беременности. Результаты. При сравнении средних показателей в группе женщин, у которых в дальнейшем диагностировали преэклампсию (п = 8), с группой женщин без преэклампсии (п = 12) уровни циста-тина С, креатинина и мочевины составили соответственно: 1,34 ± 0,11 против 0,88 ± 0,03 и значимо отличались для цистатина С (р < 0,001); 78,54 ± 3,68 против 69,06 ± 4,94 и значимо отличались для креатинина (р < 0,05); 2,79 ± 0,34
против 3,07 ± 0,23, и статистической значимости не было отмечено (р = 0,364). В группе беременных, у которых в дальнейшем диагностировали преэклампсию, рассчитанная по креатинину скорость клубочковой фильтрации (СКФ) (88,25 ± 5,76) является физиологической, тогда как при расчете СКФ по цистатину С (58,62 ± 4,11) выявлено значительное снижение фильтрационной способности почек. В группе беременных с уровнем цистатина С более 1,0 (п = 10) для значения 1,08 относительно развития преэклампсии отмечены чувствительность 87,5 % и специфичность 100 %. При ROС-анализе площади под кривой отмечена разница между тремя маркерами в группе беременных, у которых в дальнейшем диагностировали преэклампсию, а именно: ци-статин С как отличный маркер (0,99), креатинин как хороший маркер (0,78) и мочевина (0,42) как неудовлетворительный маркер в ранней диагностике преэклампсии. Выводы. В нашем исследовании доказано, что у беременных на этапе доклинической реализации преэклампсии существенно повышены уровни сывороточного цистатина С, но не сывороточных креатинина и мочевины. Сывороточный цистатин С — эффективный и достоверный маркер в прогнозе пре-эклампсии у беременных во втором и третьем триместре ге-стации.
Ключевые слова: преэклампсия; цистатин С; креатинин; мочевина
V.G. Marichereda, M.Yu. Holubenko, L.I Berlinska Odessa National Medical University, Odesa, Ukraine
Priority of cystatin C among other renal biomarkers for pre-eclampsia diagnosing
Abstract. Background. Placental ischemia and renal dysfunction are crucial elements of pre-eclampsia development. Thorough renal function control enables timely delivery and minimization of complications during pregnancy. It also enables pre-eclampsia diagnosing at the pre-clinical stage. The purpose was to study serum cystatin C levels and to evaluate its efficacy in pre-eclampsia prognosis compared to creatinine and urea serum levels in pregnant patients. Materials and methods. Thirty females at their first trimester of pregnancy were enrolled. Twenty females with a history of pre-eclampsia risk factors were included into the study group, 10 healthy females without any pre-eclampsia risk factors were included into the control group. Serum levels of cystatin C, creatinine and urea were studied at 22—36 weeks of gestation. Results. Comparison of mean values in a group of females, who subsequently developed pre-eclampsia (n = 8), and average values in females without pre-eclampsia (n = 12) demonstrated following cystatin C, creatinine and urea levels: 1.34 ± 0.11 mg/l vs 0.88 ± 0.03 mg/l, a significant difference for cystatin C has been demonstrated C (p < 0.001); 78.54 ± 3.68 ^mol/l vs 69.06 ± 4.94 pmol/l, a significant difference for creatinine has been demonstrated (p < 0.05); 2.79 ± 0.34 mmol/l vs 3.07 ± 0.23 mmol/l, no statistically signifi-
cant difference for urea has been demonstrated (p = 0.364). In a group of pregnant females, who subsequently developed pre-ec-lampsia, glomerular filtration rate as calculated based on creatinine level (88.25 ± 5.76 ml/min/1.73 m2) was physiologic. However, glomerular filtration rate as calculated based on cystatin C level (58.62 ± 4.11 ml/min/1.73 m2) demonstrated a significant decrease of renal filtration capacity. In females with cystatin C level over 1.0 mg/l (n = 10), sensitivity of 87.5 % and specificity of 100 % regarding pre-eclampsia development has been demonstrated for 1.08 value. Area under the ROC curve analysis demonstrated the difference between these three markers in a group of pregnant females, who further developed pre-eclampsia. Namely, cystatin C level as a perfect marker (0.99), creatinine level as a good marker (0.78) and urea level as a poor marker (0.42) for early preeclampsia diagnosing. Conclusions. Our study demonstrated a significant elevation of cystatin C serum levels in pregnant patients at the pre-clinical stage of eclampsia without any increase in creatinine and urea serum levels. Cystatin C serum level is an effective and reliable marker for pre-eclampsia prognosis at second and third trimesters of pregnancy.
Keywords: pre-eclampsia; cystatin C; creatinine; urea
