CC BY
842016
Принципи створення комплексно!' програми фiзичноT реабШтаци дггей пiсля кохлеарно!' iмплантацil
Заставна О.М.
ДВНЗ «Прикарпатський нацюнальний унгверситет 1мет Василя Стефаника»
Анотацм:
Мета: висвiтлити основнi по-ложення комплексно! програми фiзичноí реаботацп дiтей старшого дошкiльного вiку пюля кохлеарно! iмплантацií. Матер/ал: Було обсте-жено 40 слабочуючих дiтей старшого дошктьного вiку (основна група). Основну групу №1 склали 21 сла-бочуюча дитина (10 хлопчиив, 11 дiвчат), що не проходили кохлеарно! iмплантаЦií та навчалися за про-грамою закладу дошкiльноí освiти для слабочуючих дiтей. Основну групу №2 склали 19 дтей пюля кохлеарно! iмплантацií, якi пере-бували на облку слухомовного кабiнету (10 хлопчиив, 9 дiвчат). Для них було розроблено авторську програму фiзичноí реаботацп. Групу порiвняння склали 40 дтей з нор-мальним слухом (18 хлопчиюв, 22 дiвчинки). Ефективнiсть розробленоí програми оЦiнювали за параметрами фiзичного та психомоторного розвитку, фiзичними якостями дiтей. Результати: Представлена про-грама фiзичноí реаботацп дiтей розроблена на основi результат оцiнки фiзичного та психомоторного розвитку, фiзичноí пiдготовленостi. Програма мае комплексний характер i включае наступн елемен-ти: побутову абiлiтацiю, методики шезтерапп (ранкову гiгiенiчну пмнастику, дитячу йогу, оздоров-чо-тренувальний комплекс, тре-нування з ф^болом, дихальнi та артикуляцiйнi вправи), масаж (за-гальний, логопедичний), загартуван-ня. Висновки. Комплексний характер розроблено'1 програми полягае в рiзноплановостi впливу на рiзнi ланки порушень в станi органiзму дiтей. Все це проводиться на фон усунення основного етюлопчного фактора цих змш (глухоти). Такий пiдхiд призводить до покращення стану дтей, íх швидкоí соЦiалiзацií та можливостi своечасного навчан-ня у загальноосвiтнiй школi.
Ключовi слова: дiти, кохлеарна iмплантацiя, ф/-зична реаб/л/тац/я, психомотор-ний, п/дготовлен/сть.
Заставна О.М. Принципы создания комплексной программы физической реабилитации детей после кохлеарной имплантации. Цель: осветить основные положения комплексной программы физической реабилитации детей старшего дошкольного возраста после кохлеарной имплантации. Материал: Было обследовано 40 слабослышащих детей старшего дошкольного возраста (основная группа). Основную группу №1 составили 21 слабослышащий ребенок (10 мальчиков, 11 девочек), которые не проходили кохлеар-ной имплантации и учились по программе заведения дошкольного образования для слабослышащих детей. Основную группу №2 составили 19 детей после кохлеарной имплантации, состоящих на учете языкового кабинета (10 мальчиков, 9 девочек). Для них была разработана авторская программа физической реабилитации. Группу сравнения составили 40 детей с нормальным слухом (18 мальчиков, 22 девочки). Эффективность разработанной программы оценивали по параметрам физического и психомоторного развития, физическими качествами детей. Результаты: Представленная программа физической реабилитации детей разработана на основе результатов оценки физического и психомоторного развития, физической подготовленности. Программа имеет комплексный характер и включает следующие элементы: бытовую абилитации, методики кинезитерапии (утреннюю гигиеническую гимнастику, детскую йогу, оздоровительно-тренировочный комплекс, тренировки с фитболом, дыхательные и артикуляционные упражнения), массаж (общий, логопедический), закаливание. Выводы. Комплексный характер разработанной программы заключается в разноплановости воздействия на различные звенья нарушений в состоянии организма детей. Все это проводится на фоне устранения основного этиологического фактора этих изменений (глухоты). Такой подход приводит к улучшению состояния детей, их быстрой социализации и возможности своевременного обучения в общеобразовательной школе.
дети, кохлеарная имплантация, физическая реабилитация, психомоторное, подготовленность.
Zastavna O.M. Principles of creation of complex physical rehabilitation program for children after cochlear implantation. Purpose: to elucidate main principles of complex physical rehabilitation program for senior preschool age children after cochlear implantation. Material: 40 hard hearing children of senior pre-school (main group) were tested. Main group №1 consisted of hard hearing children (10 boys and 11 girls), who did not underwent cochlear implantation and learned by program of pre-school educational establishment for hard-hearing children. Main group №2 consisted of 19 children after cochlear implantation, registered at oral-aural specialists (10 boys and 9 girls). For them the author's program of physical rehabilitation was worked out. Comparison group consisted of 40 children with normal hearing (18 boys and 22 girls). Effectiveness of the worked out program was assessed by parameters of physical and psycho-motor condition, by children's physical qualities. Results: the offered program of children's physical rehabilitation was developed on the base of assessment of physical and psycho-motor condition, physical fitness. The program is of complex character and includes the following elements: domestic habilitation, kinetisotherapy methodic (morning hygienic exercises, Yoga for children, health related training complex, fit-ball training, breathing and articulation exercises), massage (general, speech therapy massage), hardening. Conclusions: Complex character of the worked out program implies diverse influence on different disorders in children's organisms. All these are realized against the background of main etiological factor of these changes (deafness) removal. Such approach results in improvement of children's condition, their quicker socialization and possibility to study in comprehensive school in due time.
children, cochlear implantation, physical rehabilitation, psycho-motor, fitness.
Вступ.
Проведет масовi дослвдження слуху в рiзних кра-1нах показали, що приблизно 4-6% вщ усього насе-лення земно! кулi мають порушення слуху в ступеш. Все це ускладнюе сощальне спшкування. При цьому близько 2% населення мае двосторонню значно ви-ражену приглухувапсть [14, 16]. За статистичними даними, в Укрш'ш налiчуеться майже 100 тис. глухих людей, з них - 11 тисяч дггей з вадами слуху рiзноl еть ологи [8]. У зв'язку з цим перед сустльством постае проблема забезпечення умов повноцшного розвитку та сощально! адаптацп дней з обмеженими можли-
© Заставна О.М., 2016 <^о1:10.15561/18189172.2016.0202
востями слухового сприйняття.
В останш роки в Укра1ш кохлеарна iмплантацiя (К1) набувае все бшьшого поширення як високоефек-тивний метод реабштацп глухих дней. Такий шдхщ дае можливють вщновити звукосприймання та роз-мовну мову i жити повноцшним життям. При цьому, серед iмплантованих збшьшуеться шльшсть дней раннього вшу. Ц дти вщносяться до одше! з най-бшьш перспективних категорш кандидапв на К1. Це пов'язано iз важливютю перших рошв життя дитини для потенцшного розвитку слухомовних та мовнору-хових, психомоторних центрiв мозку [11,12,15]. До-шк1льний вiк - найвщповвдальшший етап розвитку органiзму та один iз найважливiших у становленш
IПЕДАГОГ1КА I та медико"6'олог'чн'
^■^■■■■■■У проблеми ф1зичного
и^!^^0^0^1^! виховання I спорту _
особистосп людини. У цей перюд закладаються осно-ви здоров'я, повноцiнного фiзичного розвитку, вщбу-ваеться стабiлiзацiя бiологiчних передумов особиспс-ного психомоторного розвитку [11,19].
К1 е дieвим засобом реабштаци оаб з глухотою. Але для повноцшного гармонiйного розвитку дити-ни вона е корисною лише в сукупносп з подальшою наполегливою реабiлiтацiйною роботою: корекцп виключно слухових функцiй, порушень психiчного i фiзичного розвитку. Метою шсляоперацшно! слухо-мовно! реабштаци е навчання сприйняття слухових вiдчуттiв (немовш i мовнi), розумiти !х i використо-вувати новi слуховi вщчуття для розвитку усного мов-лення [5,9,13,18].
Ддти пiсля К1 е абсолютно новим контингентом фь зично! реабштаци. Iснуючi науковi пiдходи описують тшьки корекцш стану здоров'я дггей iз постiйною глухотою. Проблему реабштаци дiтей з К1 розгляда-ють виключно з педагопчно! точки зору, хоча !х фiзич-ний розвиток вже е порушеним внаслiдок формування в умовах депривацп слуху. В той же час дти тсля К1 характеризуються високим реабiлiтацiйним потенць алом. Пластичнiсть мозку i потенщал нормального фiзичного розвитку дозволяе !м (при вiдповiднiй реабштаци) швидко наздогнати показники здорових од-нолитав [20,21].
Мета, завдання роботи, матерiал i методи.
Мета до^дження - висвилити основнi положения авторсько1 програми фiзично! реабштаци дiтей старшого дошкшьного вiку пiсля К1.
Матерiал та методи до^дження: теоретичний аналiз i узагальнення матерiалiв науково-методично1 лггератури та власного досвiду як базис створення ав-торсько1 програми фiзично! реабштаци дiтей старшого дошкшьного вiку пiсля К1.
Було обстежено 40 слабочуючих дiтей старшого дошкольного вiку (основна група). Основну групу 1 (ОГ1) склала 21 слабочуюча дитина вiком 5,2±0,1 роки (10 хлопчишв, 11 дiвчат), що не проходили К1 та навчалися за програмою закладу дошкшьно! освети для слабочуючих дiтей. Основну групу 2 (ОГ2) склали 19 детей тсля К1, якi перебували на облшу слухомов-ного кабiнету Центру медико-сощально! реабштаци для дiтей з оргашчним ураженням нервово1 системи 1вано-Франк1всько1 обласно1 дитячо1 ктшчно! лiкарнi (10 хлопчишв, 9 дiвчат) вiком 5,3±0,2 роки. Для них було розроблено авторську програму фiзично! реабштаци. Контрольну групу (КГ) (групу порiвняння) склали 40 дiтей вжом 5,1±0,3 рок1в з нормальним слухом (18 хлопчишв, 22 дiвчинки). Ефектившсть розроблено! програми оцiнювали за параметрами фiзичного та психомоторного розвитку, фiзичними якостями дiтей.
Результати дослвдження. Дискусiя.
При створеннi програми враховували, що у дней розвиток вах компонентiв психiчно! дiяльностi тiс-но взаемопов'язаний. У такому випадку формування слуху та мовлення залежить ввд !! психофiзичного статусу, особливо вiд рiвня розвитку iнтелекту i тз-навальних процесiв. Тому обов'язковим елементом
реабштаци дней з К1 е розвиток невербальних функ-цiй, не пов'язаних з вимовою. Заходи невербального розвитку були засноваш на даних про нормальне формування психомоторних навичок у дiтей в цьому вiцi i вiдповiдали програмi загального дитячого дошкшьного закладу. Вона включае розвиток: рухово1 активностi, сприйняття навколишнього свiту, уваги, пам'ятi, уяви, мислення, емоцшно-вольово! сфери [1].
Особливютю ранньо1 реабштаци дiтей пiсля постановки К1 е те, що вона мае штенсивний комплек-сний характер i проводиться рядом фахiвцiв - реа-бiлiтологом, дефектологом, логопедом, психологом. Ефект ввд ди фахiвцiв сумуеться за рахунок рiзно-планових дш, спрямованих на досягнення спшьного ефекту. Метою такого пiдходу е максимальне навчання сприйняття мови, корекцп затримки фiзичного i психiчного розвитку та пiдготовки до навчання у за-гальноосвiтнiй школi [5,11,13].
Комплексну програму фiзично! реабштаци дней пiсля К1 впроваджували впродовж одного року в три етапи: тдготовчий, основний, пiдтримуючий (рис 1). Контроль стану функцюнальних систем органiзму проводили перед початком впровадження програми та тсля завершення 11 кожного етапу. Метою такого контролю е оцшка адекватностi навантаження та ефективносл запропонованих засобiв.
Активна спiвпраця з батьками була неввд'емною складовою частиною розроблено! реабштацшно! програми. При цьому враховано, що дитина дошшль-ного вшу швидко втомлюеться i час 11 перебування у реабiлiтацiйному закладi обмежений. Слад зазначити, що така дитина потребуе дуже iнтенсивного корек-цiйного втручання [9,11]. Бiльшу частину дня дитина проводить разом з батьками (осшльки не вiдвiдуе до-шкiльнi навчальнi заклади), як1 подають дитинi приклад своею поведшкою i е для не! основним колом спшкування. Дитина з порушеним слухом багато в чому вiзуально копiюе дiяльнiсть батьк1в навiть в той час, коли в не! вже почав з'являтись слух. Тому тд керiвництвом реабштолога батьки здшснювали так1 складовi частини реабiлiтацiйно! програми як ранкова гiгiенiчна гiмнастика, загартування, самостiйнi занят-тя з шнезетерапи, дихально-артикуляцiйний комплекс.
Порушення слухомовленнево! функци етюпатоге-нетично пов'язано з вщставанням у фiзичному та психомоторному розвитку, встановленого за результатами первинного обстеження [3,4]. Для виршення цих проблем використовувалися наступнi засоби фiзично! реабiлiтацi!
Рекомендацп щодо побутовоТ абШтацп дiтей з
К1
Батькам надавалися наступнi рекомендацi! щодо побутово! абiлiтацi! дитини з К1:
• Збшьшити к1льк1сть прогулянок на свiжому повiтрi з метою загального загартування та розвитку фiзичних якостей;
• Дотримуватись чiткого режиму дня: сон, вщпочинок, харчування, iгри, реабштацшш заходи. Все це формуе умовно-рефлекторнi зв'язки i
режим
Етап Мкяць трену-вання
завдання
засоби
о
I—
о с:
о
X
и о
2
>-
о.
10
11
12
ю о
го ^
ю
0 с
1
о
X ■О
го
ш
>-
X
си о.
X ■О
го
ш
>-
X
си о.
початковии контроль
адаптащя оргашзму до наростаючих ф1зичних наванта-жень
опанування запропонованих методик корекци ф1зичного розвитку, ф1зичних якостей корекц1я психомоторного розвитку налагоджування початкового слухомовленневого контакту з реабЫтологом та батьками
пром1жний контроль
розвиток слухомовленневоТ функцм
покращення функцм серцево-судинноТ, дихально! систем
корекц1я психомоторних порушень
подалыиий розвиток ф1зичних якостей
покращення показнишв ф1зичного розвитку та постави
загальне змщнення оргашзму д1тей
пром1жнии контроль
закртлення отриманих результате
подальше покращення \ стабшзащя функцм внутршшх
оргашв
подальше розширення ф1зичноТ активносп шдвищення загальноТ витривалосп подальше покращення ф1зичних якостей шдготовка до навчання у загальноосвп"нш школ1
заключний контроль
го а: .о
о.
ос
Е
ос X го
о
X X
си с: о 3"
«¡незп"ерашя (дитяча йога) - 2 рази на тижш - в реабштацшному заклад1
Артикуляцшш вправи ■ денно, з батьками
що-
Дихальний ¡гровий комплекс - 3 рази на тиждень, з батьками
«¡незп"ерашя - 3 рази на тижш - в реабт1тацшному заклад1
Артикуляцшш вправи - що-денно, з батьками
Дихальний ¡гровий комплекс - 3 рази на тиждень, з батьками
«¡незп"ерашя (з фп"нес-болом) - 2 рази на тижш - в реабштацшному заклад1
Артикуляцшш вправи ■ денно, з батьками
що-
Дихальний ¡гровий комплекс - 3 рази на тиждень, з батьками
го
5
ю
ю о с о с: о 3"
с:
X
си
ш о.
эе
го и го
ш
и ^
и го X
го <->
ш о
и гм Р
I
X ■О
го |_
го
го
с:
си
о
со 'и X го
Ш 1Л <->
X 3-X
с:
си со
с й
2 1
о г
^ и
со
и
со X
и го X О) го <->
Ш о
X 3-
с:
си
™ £
сю
ос
X X
го
со
>-
I-
о.
го |_
го
го
2 о с: о со
си
X
о
Рис. 1. Схема програми комплексно! реабштацм д1тей старшого дошкшьного в1ку тсля К1
IПЕДАГОГ1КА I та медико"6'олог'чн'
^■^■■■■■■У проблеми ф1зичного
и^!^^0^0^1^! виховання I спорту _
полегшуе виконання реабштацшних заходiв;
• Забезпечити повноцiнне за калоршшстю та вiтамiнно-мiкроелементним складом харчування, що буде вiдповiдати збiльшеним потребам дитини внаслхдок посилення фХзично! активности
• Активiзувати дрiбну моторику (згинати i розги-нати пальцi у кулачок; вхдстукувати пальцями по столу ритм музики; перекочувати ребристi предмета руками; викладати узори з дрiбних предметiв, насiння, моза!ки; грати дрiбними iграшками, конструктором, пазлами, тощо);
• Розучувати новi рухи в тихiй обстановщ, повторю-вати !х разом з дитиною;
• Постiйно коментувати виконуваш дитиною дп чiтко i простими словами;
• Навчити виконувати дш одразу, як тiльки дитина почула сигнал;
• Привертати увагу дитини до оточуючих звуков i мови, вчити сшввщносити звук з предметом або дiею, що виробляе звук, пояснювати значення звуку;
• Пхдтримувати рiзнi форми музичного сприй-няття; прослуховування музики, спiв, гра на шструментах, танцi пхд ритмiчну музику;
• Заохочувати побутове спiлкування з одноликами з нормальним слухом;
• Створювати звичнi ситуаци i дп, що повторюють-ся;
• Залишати паузу мхж фразами, даючи можливiсть дитинi вiдповiсти;
• Проводити заняття в ранковий час, коли дитина ще невтомлена.
Програма кшеитератТ
Метою проведення кшезггерапп було: корекц1я вiдставання у фiзичному розвитку, прискорення слу-хомовленнево! реабштацп, покращення загального стану через нормалiзацiю i збшьшення функцюналь-ного резерву внутрiшнiх оргашв, подолання загально! гшодинами. Програму кхнезггерапи впроваджували у формi занять у реабштацшному закладi та занять з батьками. 1х частота була зумовлена щшьшстю роз-кладу дитини за рахунок iнших видiв реабiлiтацiйних занять (протипоказано перевантажувати дитину фь зично i емоцiйно, особливо в перший час тсля К1). Тому частота занять кхнезхгерашею у пiдготовчому перiодi становила двiчi на тиждень по 20 хв, в основному - тричi на тиждень по 25 хв, заключному - двь чi на тиждень по 30 хв. У формi занять з батьками (дихальш, артикуляцiйнi вправи, РГГ) кхнезггерапХя впроваджувалась щоденно.
В раннш перiод пiсля постановки iмплантата у дитини ще немае повноцшного нормального слуху i реакцп на звук та його розумшня [5,21]. Тому у по-блажливому режимi заняття проводили максимально наочно, в повшьному темт. Проводити таким чином, щоб дитина просто !х повторювала. Оскшьки у дiтей визначалась низька защкавлешсть при проведеннi занять, максимально використовували iгровий метод тренування.
В процеа розробки програми фХзично! реабштацп дiтей з К1 дотримувались: вимог регламентацп, адекватностi та суворого дозування фХзичних наван-тажень; !х систематичностi; поступового розширен-ня засобiв для забезпечення комплексного впливу на внутршш органи та опорно-руховий апарат; тдбору вправ вХдповХдно до рХвня психомоторного розвитку дитини [1,10].
Заняття з кхнезггерапи в реабштацшному закладХ в пхдготовчому та основному перюдах реабштацп проводили ХндивХдуально. В заключному заняття проводили малогруповим методом з постшним поточним контролем для визначення переносимосп та адекват-ностХ фХзичного навантаження. Кiнезiтерапевтичне заняття роздХляли на основну, тдготовчу, заключну частини [6,10].
Ранкова ггггенгчна ггмнастика (РГГ)
РГГ проводили з метою полегшення переходу вщ сну до активно! дальности. I! виконували щоденно, зранку, до снхданку, приблизно в один Х той же час, в добре провхтреному примХщеннХ. ПХсля РГГ проводили загартовуючХ процедури. ТривалХсть РГГ у пхдготовчому перюда реабХлХтацХ! становила 10 хв., у основному Х заключному - 15 хв. РГГ проводили у виглядХ гри. ДитинХ пояснювали кожну вправу так, щоб вона була зрозумшою Х доступною. Для цього батьками по-передньо рекомендували вивчити всХ вправи.
Дитяча йога
У вступному перХодХ реабХлХтацХ! заняття з кшезхге-рапХ! проводили Хз використанням вправ дитячо! йоги (бебьйоги) - рХзновиду хатха-йоги. Таке заняття пред-ставляе собою використання тшьки вправ йоги (асан), технХчно доступних для використання дХтьми [7].
Нами було враховано низький рХвень фХзично! тд-готовленостХ дХтей з К1 та терапевтичну ефективнХсть асан. ТакХ заняття проводили з метою вироблення звички дХтей до регулярного фХзичного навантаження у режимХ дня. Також для розвитку фХзичних якостей (гнучкостХ, витривалостХ, координацХйних здХбнос-тей), адаптаци органХзму до зростаючого фХзичного навантаження.
Заняття проходили в провш формХ. Асани назива-ли знайомими для дитини словами, переважно назва-ми травин або рослин. Наприклад, «поза дерева» або «поза собаки». Це мотивувало дней до згадування Х повторення образХв, покращувало !х психоемоцХйний стан. Музикальний супровХд пХдбирали у вхдповХд-ностХ до назви асани. Така назва ствпадала з звуком, який видае тварина (наприклад, гавкання собаки, нявкання кота, тощо). Це полегшувало сприйняття Х запам'ятовування нових слХв Х звукових понять.
Оздоровчо-тренувальний комплекс
ПХсля опанування дХтьми з К1 простих рухХв Х нала-годження слухомовленневого контакту з реабштоло-гом, впроваджували кхнезхгерапевтичний (оздоровчо-тренувальний) комплекс. Комплекс спрямований на корекцХю основних порушень в сташ здоров'я.
До занять були включеш вправи для розвитку рХв-новаги, активХзацХ! психХчних процесХв Х порушено!
32016
и
слухово! функцп. заняття дти виконували пiд ритшч-ну музику [10]. Засобами розвитку швидшсно-сило-вих якостей були рiзнi види б^, стрибки, метання, вправи з м'ячами. 1гровий метод включав рухливi ^и, повторнi завдання, сюжетнi iгровi композици.
Корекцш рiвноваги проводили з використанням вправ на зменшенiй площi опори, в балансуванш. Добре засвоенi та безпечш вправи (ходьба, стiйки) спочатку виконували з вiдкритими очима, попм iз за-критими. Всi вправи для корекцп i розвитку рiвноваги виконували зi страховкою, пщтримкою, допомогою.
Комплекс вправ на корекцш вестибулярних по-рушень i стiйкiсть до вестибулярним подразнишв вимагав попереднього навчання технiки. Вправи виконували у вах трьох площинах, переважно в руа. Враховували, що вправи з нахилами голови у фрон-тальнш площинi впливають на фронтальнi канали вестибулярного апарату. Подразнення горизонталь-них швколових каналiв викликаеться обертанням ту-луба, поворотами на 180° (360°), на мющ стрибком, пщ час ходи i бiгу. На отолгговий апарат впливають початок i шнець прямолiнiйного руху, прискорення i уповшьнення рухiв. Для посилення впливу на вес-тибулярну систему виконували попередньо розучеш вправи з закритими очима. Це активiзувало iншi ком-пенсаторш механiзми сприйняття. Проводили вправи в метанш на точнiсть з м'ячами рiзного дiаметру i ваги. Це е сильним подразником вестибулярного аналiзатора. При цьому дiтям доводиться закидати голову назад, напружувати зiр, координувати рухи, зберiгати стiйкiсть.
Аеробка на фтболах
До заключного перюду реабiлiтацi! дiти вже набу-вали навичок слухомовленневого спiлкування. Тому кшезггерапевтичш заняття з використанням фибо-лiв проводили малогруповим методом. Це сприяло покращенню спiлкування дiтей, створенню прово! атмосфери, можливостi виконання парних вправ. Заняття iз використанням фiтболiв проводили з метою:
- змщнення i розвитку сили м'язiв рук, пле-чового пояса, черевного преса, спини, шг i склепiння стопи;
- збшшення гнучкостi i рухливосп суглобiв;
- розвитку функцi! рiвноваги i вестибулярного апарату;
- формування правильно! постави та профшактики плоскостопостi;
- розвитку спритносп i координацi! рухiв;
- розвитку музикальностi, сприйняття ритму;
- розвитку аеробно! витривалостi.
До заняття включали рiзновиди ходьби, б^, стрибк1в на мiсцi i в руа, з фiтболом в руках i ногах, сидячи на ньому. Дти виконували загальнорозвиваю-чi вправи сидячи або лежачи на м'яч1, з фиболом як з предметом.
Артикуляцшт вправи
Метою проведення дихально-артикуляцiйно! пм-настики для дiтей з К1 було: вироблення повноцш-них рух1в i певних положень органiв артикуляцшного
апарату, необхiдних для правильно! вимови звуков та навчання плавного дихання. Також для розширення функцiональних резервiв дихально! системи [2].
Артикуляцiйнi вправи рекомендували виконувати щодня у провш формi разом з батьками тсля ретель-ного розбору кожно! вправи реабштологом. Трива-лiсть - 5-7 хв, по 3-5 вправ за раз, кшьшсть повторень кожно! вправи - 5-7 разiв. Статичнi вправи виконува-ли по 10-15 с.
До артикуляцiйно! гiмнастики включали вправи для губ i розвитку !х рухливостi. Також включали вправи для щш, статичнi та динамiчнi вправи для язи-ка, вправи для розвитку рухливосп нижньо! щелепи, м'язiв глотки i м'якого пвднебшня.
Дихальнi вправи
Необхiднiсть дихальних вправ зумовлена низьки-ми функцiональними показниками дихально! системи дiтей з К1. Також зумовлена необхiднiстю контролю цих показнишв внаслiдок розвитку усно! мови. У да-тей з К1 потрiбно розвинути глибший вдих i трива-лий, плавний видих, правильно регулювати дихання. Включенi в програму дихальш iгри з використанням дрiбних предмепв розвивають дрiбну моторику i творче мислення дитини впродовж самостiйного ви-готовлення необхiдних для них предмепв (снiжинок, метелик1в, кораблик1в, тощо). Також знайомили дiтей з новими образними поняттями, потрiбними для по-легшення засвоення усно! мови.
Масаж
Загальний масаж
В рамках реабштацшно! програми проводили загальний тошзуючий масаж з метою загального змiц-нення оргашзму. Застосовували всi прийоми класич-ного масажу. Перевагу вiддавали м'якшим i нiжнiшим впливам: рiзнi види погладжування, обережне розти-рання подушечками пальщв, м'яке розминання. Лег-к1 ударш прийоми виконували пальцями i долонею. Критерiем iнтенсивностi для проведення масажних прийомiв була повна вiдсутнiсть больових та непри-емних вiдчуттiв, яш могли спричинити рефлекторне м'язове напруження i страх реабiлiтацiйних процедур у дитини. 1нтенсившсть i глибину прийомiв масажу збiльшували поступово. При цьому уникали вираже-но! втоми дитини тсля сеансу [6].
Проводили по десять сеанав загального масажу в кожному перiодi реабштацп: на початку тдготовчого та заключного та у середиш основного. Цей масаж не переакався з сеансами логопедичного масажу (всього три курси). Тривалiсть сеансу в тдготовчому перiодi реабiлiтацi! становила 20 хв, в основному - 25 хв, за-ключному - 30 хв. Загальний масаж проводиться 2-3 рази на тиждень в залежносп вщ перiоду реабiлiтацi!.
Шд час масажу широко застосовували пасивш рухи в усiх суглобах. Особливого значення надавали масажу у суглобах фаланг пальщв та китищ. Його метою було полегшення в вироблення дрiбно! моторики. Шд час масажу стоп додатково тошзували м'язи !х склетння. Також акцентувалися на масажi м'язiв спини, грудно! клiтки, ши! та шийно-комiрцево! дшянки.
I ПЕДАГ0Г1КА I та медико-б1олог1чн1
^■^■■■■■■У проблеми ф1зичного
и^!^^0^0^1^! виховання I спорту _
Його метою було покращення трофХки допомХжного дихального та артикуляцшного апарату, розширення функцХонального резерву оргашв дихання, змХцнення м'язХв спини з метою покращення поставами.
Сеанс масажу закХнчували загальним масажем (об-катуванням) тХла багатоголчастим аплХкатором Ляпко («голчастий душ»). Масаж аплХкатором проводили в положення дитини стоячи в наступнш послХдовностХ: ноги, руки, передня Х задня поверхнХ тулуба. Загальна тривалХсть масажу - 2-3 хв.
Артикуляцшний масаж
Артикуляцшний (логопедичний) масаж проводили з метою нормалХзацп м'язового тонусу загально!, мХмХчно! Х артикуляцшно! мускулатури; зменшення проявХв дистонп м'язХв артикуляцХйного апарату; сти-муляцп пропрХоцептивних вХдчутпв; збХльшення об-сягу Х амплХтуди артикуляцХйних рухХв; активХзаци тих груп м'язХв периферичного мовного апарату, у яких була недостатня скорочувальна активнХсть; покращення формування довХльних, координованих рухХв органХв артикуляцп [2].
У розробленХй реабХлХтацХйнХй програмХ застосову-вали змХцнюючий мануальний логопедичний масаж. Такий масаж заснований на прийомах класичного масажу. Сеанси проводили за схемою: в пХдготовчо-му перХодХ реабштацп тричХ на тиждень, 20 сеанав; в основному перХодХ реабштацп - два цикли по 15 сеансХв з перервою в 3 мХсящ двХчХ на тиждень; в за-ключному перХодХ - 10 сеансХв двХчХ на тиждень. По-чаткова тривалХсть процедури становила 5-7 хв. ПотХм 1! поступово збшьшували 20-25 хв.
На масованХ дХлянки впливали у наступнХй послХдовностХ: мХмХчна мускулатура, м'язи губ, м'язи язика, м'язи ши! Х плечового пояса. Логопедичний масаж закХнчували обкочуванням масованих дХлянок, передньо! поверхнХ ши!, шийно-комХрцево! зони, передньо! Х задньо! поверхонь грудно! клХтки багатоголчастим аплХкатором Ляпко (лицьовим валиком) три-валХстю 1-2 хв. Його метою було посилення ефекту логопедичного масажу.
Загартування
Загартування дХтей проводили з метою загального змХцнення органХзму, профХлактики застудних захво-рювань та пХдвищення ХмунХгету [1,6]. У розробленХй реабХлХтацХйнХй програмХ застосовувалось загартування низькими температурами. Це е найпростший та найдоступшший вид загартування в побутових умо-вах. Його здХйснювали батьки при консультуванш з реабХлХтологом наступними засобами:
- Загальш: правильний режим дня, рацюнальне харчування, заняття фХзичною культурою;
- Спещальш: загартовування повХтрям (повХтряш ванни), сонцем (сонячнХ ванни) Х водою (умиван-ня, контрастних ванн для нижшх кХнцХвок, обти-рання).
Ефектившсть створено! реабХлХтацХйно! програми стверджена на основХ достовХрного (р<0.05) вХдносно
вихХдних показникХв дХтей з К1 покращення антро-пометричних показникХв (маси тХла, обхвату грудно! клХтки, плеча, стегна), фХзичних якостей (сили, сприт-носп, швидкостХ, витривалостХ, гнучкостХ) [3,4].
Отриманш у процесХ наукового дослХдження даш пХдтверджують гостроту проблеми корекцХ! стану здоров'я глухих дХтей (Форостян О., 2001; Випасняк 1.П., 2004; Ляхова 1.М., 2005; Байкина Н.Г., Крет Я.В., 2007; 1вахненко А.А., 2011) та реабХлХтацХ! особливого контингенту слабочуючих дХтей тсля К1 (Королева 1.В., 2005; Зонтова О.В., 2007; Мороз Б.С., 2013).
Проведене дослХдження вперше обгрунтувало потребу створення програми корекцшно-педагопч-но!, й фХзично! реабХлХтацХ! дХтей з К1. ПредставленХ в програмХ засоби е обгрунтованими та доступними для виконання в будь-якому центрХ з проблем даного контингенту. Особливютю реабХлХтацХйно! програми е комплексний пХдхХд до вХдновлення фХзичного та ау-дХологХчного статусу дитини: методики вХдновлення глухо! дитини як повноцшного члена сощуму з нор-мальним слухом й з нормальним фХзичним розвитком.
Висновки.
Представлена програма фХзично! реабХлХтацХ! дХтей старшого дошкХльного вХку пХсля К1 розроблена на основХ результата оцХнки фХзичного та психомоторного розвитку, фХзично! пХдготовленостХ. Програма мае комплексний характер Х включае наступнХ елементи: побутову абХлХтацХю, методики кХнезХтерапп (ранкову гХгХенХчну гХмнастику, дитячу йогу, оздоровчо-трену-вальний комплекс, тренування з фХтболом, дихальнХ та артикуляции вправи), масаж (загальний, логопе-дичний), загартування.
Комплексний характер розроблено! програми по-лягае в рХзноплановостХ впливу на рХзш ланки пору-шень в сташ органХзму дХтей. Все це проводиться на фош усунення основного етюлопчного фактора цих змХн (глухоти). Такий пХдхХд призводить до покращення стану дХтей, !х швидко! сощалХзацп та можливостХ своечасного навчання у загальноосвХтнш школХ.
Перспективи подальших пошукХв у даному на-прямку полягають у докладному дослХдженнХ впливу розроблено! програми на функцюнування органХзму дХтей старшого дошкХльного вХку пХсля кохлеарно! Хмплантаци.
Вдячностi.
Робота виконана зпдно плану науково-дослХдних робХт ДВНЗ «Прикарпатський нацХональний унХвер-ситет ХменХ Василя Стефаника». Робота е фрагментом дослХдження на тему «Використання немедикамен-тозних засобХв Х природнХх факторХв для покращення фХзичного розвитку, функцюнально! Х фХзично! пХдготовленостХ органХзму» (№ державно! реестрацХ! 0110и001671).
Конфлiкт штереав.
Автор заявляе, що не Хснуе нХякого конфлХкту ХнтересХв.
s
2016
0
Летература
1. Вшьчковський Е. С. Оргашзащя рухового режиму у дошкшьних навчальних закладах: навч-метод. noci6. / Е. С. Вшьчковський, Н. Ф. Денисенко. - Тернопшь: Мандрiвець, 2008. - 128 с.
2. Дьякова Е. А. Логопедический массаж: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / Е. А Дьяконова. -Москва: Издательский центр «Академия», 2005. — 96 с.
3. Заставна О. М. Стан руховоï активном! та фiзичноï тдготовленосл дней старшого дошкшьного вiку тсля кохлеарноï iмплантацiï / О. М. Заставна // Вгсник Чершгшського нацюнального педагогiчного унiверситету. Серiя: Педагогiчнi науки. Фiзичне виховання та спорт. - 2015. - Випуск 129, том 1. - С. 98102.
4. Заставна О. Особливоси фiзичного розвитку дiтей дошкiльного вiку тсля кохлеарнм iмплантацiï / О. Заставна // Молода спортивна наука Украши. - 2015. - Т. 3 (випуск 19). - С. 52-56.
5. Королева И. В. Слухоречевая реабилитация глухих детей с кохлеарными имплантами / И. В. Королева. - СПб., 2005. - 90 с.
6. Красикова И. С. Детский массаж и гимнастика для детей от трёх до семи лет / И. С. Красикова. - Санкт-Петербург: Корона принт, 2003. - 250 с.
7. Липень А. А. Детская оздоровительная йога. Пособие для инструкторов по йоге / А .А. Липень. - Санкт-Петербург: Питер-пресс, 2009. - 280 с.
8. Максименко Л. Кохлеарна iмплантацiя / Л. Максименко, Т. Москаленко // Дефектолог. - 2011. - № 4 (52). - С. 6-11.
9. Мороз Б. С. Корекцшш технологи у слухопротезуванш дней / Б. С. Мороз. В. П. Овсянник, К. В. Луцько. - Кшв, 2008. - 147 с.
10.Частные методики адаптивной физической культуры: Учебное пособие / Под ред. Л. В. Шапковой. — Москва: Советский спорт, 2003. — 464 с,
11.Шевченко В. М. Умови та фактори ефективного використання методу кохлеарнл iмплантацiï / В. М. Шевченко // Педагопчна освгга: теор1я i практика : зб. наук. пр. Кам'янець-Подш. нац. ун-т iм. 1вана Опенка, 1н-т педагогши НАПН Украïни. - 2013. - Вип. 15. - С. 121-125.
12.Ching T.Y. Is Early Intervention Effective in Improving Spoken Language Outcomes of Children With Congenital Hearing Loss? Am. J. Audiol. 2015; №24 (3):345-348.
13.Diller G. Rehabilitation after cochlear implantation. HNO. 2009; 57 (7):649-656.
14.Greisiger R., Shallop J.K., Hol P.K., Ole J.E., Jablonski G.E. Cochlear implantees: Analysis of behavioral and objective measures for a clinical population of various age groups. Cochlear Implants Int. 2015; 16 Suppl 4:1-19.
15.Kim L.S., Jeong S.W., Lee Y.M., Kim J.S. Cochlear implantation in children. Auris Nasus Larynnx. 2010; 37 (1):6-17.
16.Kral A., O'Donoghue G.M. Profound Deafness in Childhood. New England J Medicine. 2010; 363:1438-1450.
17.Lasak J.M., Allen P., McVay T., Lewis D. Hearing loss: diagnosis and management. Prim Care. 2014; Mar;41(1):19-31.
18.Levine D., Strother-Garcia K., Golinkoff R.M., Hirsh-Pasek K. Language Development in the First Year of Life: What Deaf Children Might Be Missing Before Cochlear Implantation. Otol. Neurotol. 2016; 37 (2):56-62.
19.Ostojic S., Djokovic S., Radicsestic M., Nikolic M., Mikic B., Miric D. Factors contributing to communication skills
References
1. Vil'chkovs'kij ES, Denisenko NF. Organizaciia rukhovogo rezhimu u doshkil'nikh navchal'nikhzakladakh [Organization of motor regimen in pre-school educational establishments], Ternopil: Mandrivets; 2008 (In Ukrainian).
2. D'iakova EA. Logopedicheskij massazh [Speech therapeutic massage], Moscow: Academy; 2005 (In Russian)
3. Zastavna OM. Stan rukhovoi aktivnosti ta fizichnoi pidgotovlenosti ditej starshogo doshkil'nogo viku pislia kokhlearnoi implantacii [Status of motor functioning and physical fitness of senior pre-school age children after cochlear implantation]. Visnik Chernigivs'kogo nacional'nogo pedagogichnogo universitetu, 2015; 129(1): 98-102 (In Ukrainian)
4. Zastavna O. Osoblivosti fizichnogo rozvitku ditej doshkil'nogo viku pislia kokhlearnoi implantacii [Specific features of pre-school age children' physical condition after cochlear implantation]. Moloda sportivna nauka Ukraini, 2015;3(19): 52-56 (In Ukrainian)
5. Koroleva IV. Slukhorechevaia reabilitaciia glukhikh detej s kokhlearnymi implantami [Oral-aural rehabilitation of deaf children with cochlear implants], Sankt Petersburg; 2005. (In Russian)
6. Krasikova IS. Detskijmassazh igimnastika dlia detej ot trekh do semi let [Massage and gymnastic for children of age from three to seven years], Sankt Petersburg: Crown print; 2003 (In Russian)
7. Lipen' AA. Detskaia ozdorovitel'naia joga [Health related Yoga for children], Sankt Petersburg: Peter Press; 2009 (In Russian)
8. Maksimenko L, Moskalenko T. Kokhlearna implantaciia [Cochlear implantation], Defektolog, 2011;4(52):6-11. (In Ukrainian)
9. Moroz BS, Ovsiannik VP, Luc'ko KV. Korekcijni tekhnologii u slukhoprotezuvanni ditej [Correcting technologies in hearing prosthetics of children], Kiev; 2008. (In Russian)
10.Shapkova LV. Chastnye metodiki adaptivnoj fizicheskoj kul'tury [Particular methodic of adaptive physical culture], Moscow: Soviet sport; 2003. (In Russian)
11. Shevchenko VM. Umovi ta faktori efektivnogo vikoristannia metodu kokhlearnoi implantacii [Conditions and factors of effective application of cochlear implantation method]. Pedagogichna osvita, 2013;15:121-125. (In Ukrainian)
12.Ching TY. Is Early Intervention Effective in Improving Spoken Language Outcomes of Children With Congenital Hearing Loss? Am. J. Audiol. 2015; 24 (3):345-348.
13.Diller G. Rehabilitation after cochlear implantation. HNO. 2009; 57 (7):649-656.
14.Greisiger R, Shallop JK, Hol PK, Ole JE, Jablonski GE. Cochlear implantees: Analysis of behavioral and objective measures for a clinical population of various age groups. Cochlear Implants Int. 2015; 16(4):1-19.
15.Kim LS, Jeong SW, Lee YM, Kim JS. Cochlear implantation in children. Auris Nasus Larynnx. 2010;37(1):6-17.
16.Kral A, O'Donoghue GM. Profound Deafness in Childhood. New England J Medicine. 2010;363:1438-1450.
17.Lasak JM, Allen P, McVay T, Lewis D. Hearing loss: diagnosis and management. Prim Care. 2014;41(1):19-31.
18.Levine D, Strother-Garcia K, Golinkoff RM, Hirsh-Pasek K. Language Development in the First Year of Life: What Deaf Children Might Be Missing Before Cochlear Implantation. Otol. Neurotol. 2016;37(2):56-62.
19.Ostojic S, Djokovic S, Radicsestic M, Nikolic M, Mikic B, Miric D. Factors contributing to communication skills development in cochlear implanted children. Vojnosanit
IПЕДАГОГ1КА I та медико_б'олог'чн'
- - проблеми ф1зичного
виховання i спорту _
ПСИХОЛОГ1Я
development in cochlear implanted children. Vojnosanit Pregl. 2015; Aug 72(8):683-8.
20.Poursoroush S., Ghorbani A., Soleymani Z., Kamali M., Yousefi N., Poursoroush Z. Speech Intelligibility of Cochlear-Implanted and Normal-Hearing Children. Iran J Otorhinolaryngol. 2015; Sep. 27(82): 361-367.
21.Schramm, B., Bohnert A., Keilmann A. Auditory, speech and language development in young children with cochlear implants compared with children with normal hearing. Int. J. Pediatr. Otorhinolaryngol. 2010; 74 (7): 812-819.
Pregl. 2015;72(8):683-688.
20.Poursoroush S, Ghorbani A, Soleymani Z, Kamali M, Yousefi N, Poursoroush Z. Speech Intelligibility of Cochlear-Implanted and Normal-Hearing Children. Iran J Otorhinolaryngol. 2015;27(82):361-367.
21.Schramm B, Bohnert A, Keilmann A. Auditory, speech and language development in young children with cochlear implants compared with children with normal hearing. Int. J. Pediatr. Otorhinolaryngol. 2010;74 (7):812-819.
Информация об авторе: Заставна Ольга Михайловна; http://orcid.org/0000-0002-0567-7622; zastavnao@mail.ru; Прикарпатский национальный университет имени Василия Стефаника; ул. Т.Шевченко, 57, г. Ивано-Франковск, 76018, Украина.
Цитируйте эту статью как: Заставна О.М. Принципи створення комплексно! програми фiзичноI реабштацп дней тсля кохлеарно! iмплантацiI // Педагогжа, психолопя та медико-бюлопчш проблеми фiзичного виховання i спорту. - 2016. - N2. - С. 11-18. doi: 10.15561/18189172.2016.0202
Электронная версия этой статьи является полной и может быть найдена на сайте: http://www.sportpedagogy.org.ua/html/arhive. html
Это статья Открытого Доступа распространяется под терминами Creative Commons Attribution License, которая разрешает неограниченное использование, распространение и копирование любыми средствами, обеспечивающими должное цитирование этой оригинальной статьи (http://creativecommons.org/licenses/ by/4.0/deed.ru).
Дата поступления в редакцию: 10.02.2016 Принята: 26.02.2016; Опубликована: 28.02.2016
Information about the author: Zastavna O.M.; http://orcid.org/0000-0002-0567-7622; zastavnao@mail.ru; Vasyl Stefanyk Precarpathian National University; 57 Shevchenko str., 76018, Ivano-Frankivsk, Ukraine.
Cite this article as: Zastavna O.M. Principles of creation of complex physical rehabilitation program for children after cochlear implantation. Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports, 2016;2:11-18. doi: 10.15561/18189172.2016.0202
The electronic version of this article is the complete one and can be found online at: http://www.sportpedagogy.org.ua/html/arhive-e.html
This is an Open Access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License, which permits unrestricted use, distribution, and reproduction in any medium, provided the original work is properly cited (http://creativecommons.org/licenses/ by/4.0/deed.en).
Received: 10.02.2016
Accepted: 26.02.2016; Published: 28.02.2016
