CC BY
24
УДК 330.342.3
принципи АДАПТУВАННЯ EKOHOMiKM УКРА1ИИ ДО ВИМОГ ПOCТiHДУCТPiAЛЬHOГO CУCПiЛЬCТВА
® 2014 МОРОЗ О. В., ВОЛОВОДЮК С. С.
УДК 330.334:339.172:303.72
Мороз О. В., Воловодюк С. С. Принципи адаптування економши УкраУни до вимог постшдус^ального суспiльства
У статт'1 розглянуто еволюцшн особливостi трансринкових реформувань XVIII -XXi ст. Зазначено законом'ршсть iлогЫшать форма^йних про-цеав переходу ндустр'шльноi епохи до пост'шдустр'шльного пер'юду. Акцентовано увагу на прогресуючш дематер'шл'ваци економки та чисельних системних перетвореннях, як передбачають домнування морально-етичних проритет'в. Указано на проблеми, пов'язаш з неузгоджетстю шфор-мацйноi функцИ конкурентного ринку в перюд трансформацйних перетворень. Пкля проведення анал'зу напрацювань у даному напрямi наголо-шено на доцiльностi змш у конкурентних ринкових механзмах у зв'язку з роздвоетстю сучасних глобально-економiчних процеав через поеднання в >хнш структур як 'тдустр'шльних, так i пост'тдустр'шльних вдносин. В'дзначено потребу застосування основ комун'шативного рацюнал'вму, який базуеться на принципах конвергенцп та сол'дарностi, на домтантнот неформальних морально-етичних о^ночних пози^й, на потенщалi накопиченихшдив'дуумом знань iв'дпов'дних о^нкахiнформацiйних потошв. Рекомендовано на р'внiтдприемства длязабезпечення вдповдноi кон-курентоспроможностi в нформацшно-мережевому глобал'зованому сусп'шьствi постшдустр'шльного пер'юду залучати шформативнi технологи не лише як д'квий 'нструмент реклами та сфери збуту, але й у процеа його становлення та розвитку, що дозволить подолати в'ддален'кть мiж виробником i споживачем i мiнiмiзувати негативний вплив невизначеностi сьогодення.
Ключов'! слова: постндустр'шл'вм, конкурен^я, конкуренты! мехашзми, комуткативний рацiоналiзм, конкурентоспроможтсть Рис.: 1. Ббл.: 11.
Мороз Олег Васильович - доктор економiчних наук, професор, зав'дувач кафедри, кафедра мiжнародноi економши, Вмницький нацональний аграр-ний ушверситет (вул. Сонячна, 3, Внниця, 21008, Украна) Email: ovmorozz@mail.ru
Воловодюк Свтлана CmaHi^aBiBHa - здобувач, кафедра менеджменту та моделювання в економщ Вмницький нацональний техн'мний ушверситет (Хмельницьке шосе, 95, Внниця, 21021, Украна) Email: volovoduksveta@gmail.com
УДК 330.342.3
Мороз О. В., Воловодюк С. С. Принципы адаптации экономики Украины к требованиям постиндустриального общества
В статье рассмотрены эволюционные особенности трансрыночных преобразований XVIII - XXI вв. Отмечены закономерность и логичность формационных процессов перехода индустриальной эпохи к постиндустриальному периоду. Акцентировано внимание на прогрессирующей дематериализации экономики и многочисленных системных преобразованиях, которые предусматривают доминирование нравственно-этических приоритетов. Указано на проблемы, связанные с несогласованностью информационной функции конкурентного рынка в период трансформационных преобразований. Отмечена целесообразность изменений в конкурентных рыночных механизмах в связи с раздвоенностью современных глобально-экономических процессов вследствие сочетания в их структуре как индустриальных, так и постиндустриальных отношений. Отмечена необходимость применения основ коммуникативного рационализма, который базируется на принципах конвергенции и солидарности, на доминировании неформальных морально-этических оценочных позиций, на потенциале накопленных индивидуумом знаний и соответствующих оценках информационных потоков. Предложено на уровне предприятий для обеспечения надлежащей конкурентоспособности в информационно-сетевом глобализированном обществе постиндустриального периода привлекать информативные технологии не только как инструмент рекламы и сфера сбыта, но и в процессе его становления и развития, что сужает отдаленность между производителем и потребителем и минимизирует негативное влияние неопределенности.
Ключевые слова: постиндустриализм, конкуренция, конкурентные механизмы, коммуникативный рационализм, конкурентоспособность
Рис.: 1. Библ.: 11.
Мороз Олег Васильевич - доктор экономических наук, профессор, заведующий кафедрой, кафедра международной экономики, Винницкий
UDC 330.342.3
Moroz O. V., Volovodyuk S. S. Principles of Adaptation of the Economy of Ukraine to the Postindustrial Society Demands
The article describes the evolutionary features of the trans-market transformations in XVIII - XXI century The regularity and consistency of forma-tional processes of transition to a post-industrial age period were noticed. The attention is focused on the progressive dematerialization of the economy and a lot of systemic change, which include dominance moral and ethical priorities. Given the problems associated with the disagreement of the information function of a competitive market in the period of transformational change. The desirability of changes in the competitive market mechanisms in connection with the duality of modern global economic processes through a combination of their structure as industrial and post-industrial relations was highlighted. The necessity of the application based on communicative rationality, which is based on the principles of convergence and solidarity, on the predominance of informal ethical evaluation positions on the potential of the individual accumulated knowledge and relevant assessments of information flows. Offered at the enterprise level to provide adequate information and competitiveness in a globalized network society postindustrial period attract informative technology not only as a tool for advertising and sales area, but also in the process of its formation and development, which reduces the distance between producer and consumer and minimizes the negative impact of uncertainty.
Key words: post-industrialism, competition, competitive mechanisms, communicative rationality, competitiveness Pic.: 1. Bibl.: 2.
Moroz Oleg V. - Doctor of Science (Economics), Professor, Head of the Department, Department of International Economics, (vul. Sonyachna, 3, 21008, Ukraine) Email: ovmorozz@mail.ru
национальный аграрный университет (ул. Солнечная, 3, Винница, 21008, Украина)
Email: ovmorozz@mail.ru
Воловодюк Светлана Станиславовна - соискатель, кафедра менеджмента и моделирования в экономике, Винницкий национальный технический университет (Хмельницкое шоссе, 95, Винница, 21021, Украина) Email: volovoduksveta@gmail.com
Volovodyuk Svitlana S. - Applicant, Department of Management and Modeling in Economics, Vinnytsia National Technical University (Khmelnytske shose, 95, Vinnytsia, 21021, Ukraine) Email: volovoduksveta@gmail.com
Вступ. Кожна теорiя, у тому чи^ й економiчна, мк-тить функщю шновацшност пею мiрою, якою зорiенто-вана на перспективу. Економша - це наука про створення майбутнього, проте питання адекватного переосмислення економiчних процесш як нжоли збертае свою актуаль-тсть. Зростання динамiчностi розвитку, його прискорення передбачае ненадiйнiсть, невiдомiсть, конкуренцiю з не-очiкуваного боку [1].
У загальносвиовш економiчнiй системi мае мюце активна суспкьна трансформацiя, у процеа яко! традицш-нi економiчнi погляди втрачають можливiсть адекватного опису дшсностк деформуються и iнформацiйна та рефлек-тивна функцп, принципи рiвноваги, рацюнальност тощо.
Економiчна теорiя покликана систематизувати (формалiзувати) економiчну реальнiсть. Однак глобальна економiчна криза 2008 - 2009 рр. i дотепер залишаеться «рiччю в собi», i це наштовхуе на невтiшний висновок про те, що економiчна реальнiсть все бкьше виходить iз меж традицшно! економiчноí теорп. Дедалi бкьшою мiрою да-ються взнаки И глибокi системш суперечностi, при чому на рiвнi не лише методологи, а й методики аналiзування. Рух та невизначетсть е специфiчними особливостями нови-ньо! сучасностi. Виклики сьогодення потребують яисного оновлення не лише усталених теоретичних каношв, а й ме-хатзмш наукового пiзнання. Водночас таке оновлення по-требуе, як вважае [2], надзвичайно виваженого ставлення до класичних принципов та визначень економiчноí науки, яи, маючи потужний iнтелектуальний потенщал, е уншер-сальними та одночасно потребують нових мехатзмш свое! iмплементацií.
Мета та цiлi. Узагальнення теоретичних аспекпв опису процесу розвитку суб'екпв господарювання кра!н з перехiдною економiчною системою у перiод глобалiзова-ного економiчного трансформування.
Методи дослiдження. У статт використовувались загальнонауковi методи для проведення досл^ження ло-гiчностi еволюцшно! закономiрностi iнтегрування кра'1н iз перех^ною економiчною системою в процесi внутршньо! нацюнально! трансформацп до постiндустрiального (ш-формацiйного) суспiльства з його новими домшуючими принципами.
Виклад основного матерiалу. Визначення епохи, що настае, як тако'1, що за своею природою втрачае суто рин-ковi ознаки, подано в роботах Д. Белла, П. Дракера, Г. Кана, О. Тоффлера, Ж. Фурастье, Р. Хейлбронера, М. Янга та ш. [1, 3-5]. 1дея про те, що постiндустрiальна револющя поро-джуе сустльство, в якому економiчнi чинники в !х канотч-но ринковому втiленнi втрачають свою вагу, вперше була висвгглена О. Тоффлером, який писав: «Те, що в^буваеться сьогоднi - це криза всього, що пов'язане з iндустрiальною
епохою, незалежно вiд ц полiтичноl форми». Автор вказуе на становлення «зовсiм нового суспiльства» - сустльство стае «постекономiчним». Постекономiчну цившзащю О. Тоффлер подае як «трансринкову», наголошуючи в результатах дослiдження на тому, що дана цившзащя мае за-лежшсть вiд ринку, однак не мае потреби зосереджуватися на побудов^ розширеш та iнтегруваннi дано1 структури, а ставить перед собою зовйм iншi цiлi [1].
Постiндустрiальна теорiя вже сьогодш багато в чому мае практичне тдтвердження. Перш за все, на наш погляд, доречно тдкреслити, що, як i було передбачено ц засно-вниками, ще на початку минулого столiття суспiльство масового виробництва породило сервюну економiку, а в ц межах найбiльш швидкими темпами став розвиватися iн-формацшний сектор господарювання. Також слiд вказати на тенденщю у зростаючiй потребi виробництва дрiбно-серiйних товарiв з безлiччю модифiкацiй i варiантiв послуг з метою задоволення потреб рiзних груп споживачiв [1]. На наш погляд, це е проявом змш ринково1 поведiнки спожи-вачiв та вказуе на дедалi б1льш виражену сегментну фраг-ментацiю споживацького ринку.
Фiлософiя iндустрiального економiзму, який бере свш початок з XVIII ст., базувалася на постулатi: «соцiаль-не е дзеркальне вiдображення економiчного» i вiдповiдно визначаеться економiчними детермiнантами. Фiлософiя постiндустрiалiзму е протилежною: статус прюритетно-регулятивного начала в суспiльствi перебирають на себе сощальш чинники; саме вони визначають змкт i актив-нiсть економiчних процес1в.
Однак, виходячи iз очевидного, маемо констатувати: сучасне сустльство за своши глибинними визначеннями -це споживацьке сустльство, суспкьство масового консю-меризму. Саме у суспiльствi масового споживання, яке було породжено iндустрiалiзмом, втрачаеться рацiональ-тсть споживчого попиту, коли вiдбуваеться розрив мiж споживанням та реальним задоволенням потреб людини i зрештою споживання втрачае межi свое1 насиченостi. Роз-ширення потенцiалу споживання стало чи не найнебезпеч-нiшим викликом для людства, катастрофiчне загострення екологiчних проблем - яскраве тому св^чення [2].
Незважаючи на те, що людство вперше у свош бага-товiковiй ктори фактично розв'язало проблему технологiч-них можливостей забезпечення сво1х матерiальних потреб, на сьогодт мае мiсце злидентсть окремих регiонiв свiту, яка не е проблемою матерiальних можливостей виробництва. Це проблема чинно'" моделi свггоустрою, чинних сус-п1льних (у тому чи^ економiчних) вiдносин, i '"х потрiбно змiнювати [2 с.178].
Економiчна теорiя не мае у своему розпоряджент адекватно'" сучасним динамiчним реалiям теорй економiч-
но'" рiвноваги. А. Гальчинським [2] акцентовано увагу на тому, що ршновага iндустрiальноl економiки, яка, функщо-нуючи на засадах матерiального рацiоналiзму, тдпорядко-вуеться одновалентнiй визначеностi - отриманню прибут-ку, i постiндустрiальноl економжи, центральною ланкою (в залежностi в^ ступеня 'й цившзацшно! зрiлостi) якою е в^творення (розширення) багатства особистосп, не мо-жуть не бути рiзними за сво'"м змiстом.
Слд усвiдомлювати, що на разi мае мкце прогре-суюча дематерiалiзацiя економши, 'й вступ до ново'" фази системних перетворень. Це не мехашчне заперечення, а лопчне продовження економши iндустрiальноl цивш-зацй, конструктивний тип й прогресу, iнновацiйного розвитку. Системна визначешсть економiчного простору, що формуеться, характеризуеться зростаючою в^критктю, багаторшневою цiлiснiстю, синергетичнiстю та комунь катившстю, i в цьому збер1гае свою роль сфера матерь ального виробництва. И цшносп не девальвують - вони лише вмонтовуються до яюсно ново'" економiчноl системи. В результат формуеться нова багатоструктурна за сво'"ми функцiональними характеристиками економiка, вихiдною точкою яко'" стають гумашстичш цiнностi та орiентири, яка фокусуеться на антрополопчному вимiрi сво'"х результатiв, економiка, в якш людина знаходить себе, в^творюе себе не лише як суб'ект, а й як об'ект продуктивного процесу [2 с.161-162; 5].
Тому, для того щоб теорiя постiндустрiалiзму мала можливiсть реалiзувати себе на практищ, потрiбна роз-робка модели яка передбачатиме як виробничу етику, так i споживацьку культуру. Звюно, що не iснуе спкьне для вск часш i народш визначення суп морально-етичних прюри-тетiв, яким мае тдпорядковуватися економiка. Однак тем-пи загальносвиово! економiчноl глобамзацй суспкьно-економiчнi реалй переконують у необх^ност формування таких засад. Це важливо не лише з точки зору формування в суспiльствi економiчноl культури та економiчного мис-лення, а й з позицй економiчноl практики.
Ринок виступае в економщ як осередок розуму, живий оргашзм, що вирiзняеться високою адаптивтс-тю, спроможшстю не лише накопичувати iнформацiю, а й адекватно реагувати на ц флуктуацй, самовдоскона-люватися. Однак швидкiсть змiн на сьогоднi перевищуе адаптивш можливостi ринку. Ринкова iнформацiя перестае в^бивати реальнi економiчнi процеси, вона втрачае об'ектившсть, вводить в оману учасниив ринку. Досить доречно вiдмiчено у роботi [2 с. 383] стосовно того, що в ниншнк умовах iнформацiя дедалi виразнше в^межо-вуеться вiд ринку, починае жити власним життям, набувае в^окремлено! в^ ринку енергетично'1 функцй. Не можна, на наш погляд, ¡гнорувати щ прояви самозаперечення рин-кових регуляторш.
Звiдси, iнформацiйна функцiя конкурентного ринку, яка вважаеться одшею з основних, все бiльшою мiрою де-вальвуеться, 11 перебирае на себе система шформацшних мереж - глобальне електронне середовище. На змiну всес-вiтнiй мережi ринку приходить всесвггня iнформацiйна мережа, i у певних функцiональних аспектах вони е тотожними структурами. Саме ринок стимулюе розвиток шформацшних мереж та передае '1м тдготовлене сво'"м розвитком в^-пов^не системне пiдrрунтя. Зрозумко, поки що йдеться про
процеси, що перебувають на eTani свого утвердження. Кон-курeнцiя свого часу також не була универсальною [2 с. 406].
А. Гальчинський виокреслюе три iсторичнi метафор-ми ринку: доконкурентний, конкурентний та конвергент-ний ринок. Остання форма ринку лише утверджуеться. Зга-даний науковець вказуе на те, що найбкьш адекватним полем рeaлiзaцiï конкуренцй е епоха iндустрiaлiзму, масового iндустрiaльного виробництва, сустльства й eкономiки з до-мiнaнтою споживацьких цiнностeй. Принциповi узагальнен-ня щодо цього були зроблет ще К. Марксом i Ф. Енгельсом у пращ «Шмецька ^еолопя» [6], нaписaнiй у 1846 р.
Конкуренщя - продукт iндустрiaльноï революцп, саме «велика промисловiсть» зробила конкуренщю унь версальною. Елементи конкуренцй, безумовно, мали мкце й у попередт епохи, однак вести мову про ïï ушверсаль-нiсть стосовно доiндустрiaльного пeрiоду навряд чи корек-тно. На сьогодт конкурентний ринок на кожному крощ виявляе нeспроможнiсть адекватним чином переформа-тувати сво'1 мехатзми. Конвeргeнцiя - це новий порядок денний розвитку планетарного сустльства. На в^мшу в1д конкуренцй, конвeргeнцiя (зближення) - це не тдпоряд-кування слабшого сильнiшому, а взaемодiя на принципах паритету i довiри, це умова збереження iндивiдуaльностi та самодостатност кожного суб'екта вiдповiдних вiдносин [2 с. 380-392].
Як можна ^ентифшувати внутршт змiни ринково'1 eкономiки щодо трансформацй конкурентно'1 форми ринку в конвергентну?
Одна з базових методолопчних платф орм в^пов^но'1 трансформацй пов'язана з процесом зростання суспкьно'1 продуктивно™ прaцi та розширенням на цш основi дже-рел iснувaння людини. Так вiдбувaвся пeрeхiд вiд аграрно'1 до iндустрiaльноï цивiлiзaцй. Те саме в^буваеться й у про-цеа становлення постiндустрiaльного суспкьства i в^по-вiдно - iнформaцiйно-мeрeжeвоï, комунiкaтивноï за сво'1м змiстом eкономiки, де в мiру iнтeнсивного зростання про-дуктивност прaцi спрацьовуе принцип позитивно'1 пере-будови чинно'1 конструкцй ринку, а не його шституцшного скасування, як це було в умовах тоталитарного соцiaлiзму. Саме на конкурентний ринок, як потужний стимулятор eкономiчного прогресу, покладаеться досягнення суспкь-ством такого ршня мaтeрiaльного виробництва, коли про-блеми ринково'1 eкономiки втрачають свою прюритеттсть, поступаючись мiсцeм iншим домшантам - ринковим в1д-носинам конвергентного типу [2 с. 396].
1ншими словами, конкуренщя - це прерогатива сильних, конвергенщя - це надбання вах. У цьому також виявляеться принципово нова фiлософiя eкономiчного розвитку, яка повною мiрою вiдповiдaе засадничим принципам планетарного сустльства та перспективам еволю-цц. Економiчнa система «виграш-програш» трансформу-еться у взаемини «виграш-виграш». А. Гальчинський [2] висвiтлюе низку чинникш, якi дають пiдстaви порушувати питання про функщональну нeaдeквaтнiсть конкуренцй в И класичному розумшт рeaлiям постiндустрiaлiзму.
Враховуючи те, що постiндустрiaльнe сустльство почало формуватись у найбкьш розвинених крашах свпу лише у другш половинi ХХ ст., слiд зосередити увагу на системнш роздвоеностi сучасних глобaльно-eкономiчних процeсiв, поеднання в '¿хнш структурi як iндустрiaльних,
так i постiндустрiальних вiдносин. Звiдси, конкурентний ринок, самозаперечуючись залишаеться. Bíh заперечуеть-ся лише як домiнанта, у сво'1й функцп системоутворюваль-но'1 структури свггово! економiки, ii iерархiчного начала. Акцентуючи на цьому, маемо враховувати й перех^ний характер сучасно'1 епохи, що не може не в^биватися на принципах взаемодп конкурентного i конвергентного рин-кiв [1-3].
Потрiбно враховувати й те, що у крашах «цившза-цiйного (постiндустрiального) центру» ознаки декатта-лiзацii е бкьш очевидними, н1ж у крашах «перифершно'1 зони», якi лише освоюють основи капiталiзацii. Звiдси i загальна сукупшсть суперечностей цих кра'1н, до яких мае в^ношення i Укра'на, адже вони запозичують функщ-ональнi мехашзми суспкьства, яке вже сходить з кторич-но'1 арени [2 с. 105]. За таких умов закономiрним е широкий
д1апазон думок 1 уявлень про можлив1 модел1 1 стратепю переходу Укра'ни до постшдустр1ального суспкьства, яю висв1тлеш в працях В. Гейця [7], А. Фтпенка [8], А. Чух-но [9] та ш. Однак ушверсально'1 методологи, що забезпе-чувала б змшу економ1чно'1 системи конкретно'1 кра'1ни на ринкових засадах при цьому 1з одночасним спрямуванням розвитку на перех1д до висх1дного етапу цившзацшно! ¡е-рархп - постшдустр1ального суспкьства, немае. Для кра'1н 1з перехкною економ1чною системою процес пошуку мае бути швидкодинам1чний, що мае враховувати проблеми нащонального характеру (принципи економ1чно'1 пол1тики держави, адаптацшний потенщал кра'1ни щодо необх1дних ринкових трансформацш, менталитет населення), а також проблеми, яю привносять загрози та виклики глобамза-цц. Наше розумшня ситуаци, що складаеться, вкображено блок-схемою на рис. 1.
Рис.1. Соцiально-економiчна реформацiя економiки перех^ного типу Í3 врахуванням еволюцiйно-економiчних особливостей трансринкових перетворень глобалiзованого суспiльства
В наукових працях як заруб1жних, так 1 вггчизняних науковцш не раз наголошувалось на тому, що вир1зняю-чою ознакою постшдустр1ального виробництва, е його «постмасовють» та шдивкуамзм, що дедал1 бкьшою мь рою ор1ентуеться на задоволення шдивкуальних потреб споживача, дедал1 бкьшого значення набувае тенденщя дестандартизацп виробництва, його десинхрошзацп. Ця тенденщя посилюеться у зв'язку з1 зростанням рол1 твор-чо'1 пращ. Продукт тако'1 пращ набувае ознак «одиночного - абсолютно неповторного товару», «статусного блага», стае свого роду «монопольним товаром». На основ1 шди-вкуамзаци виробництва тдриваеться конкуренщя, котра, як в1домо, виникае лише тод1, коли попит на один 1 той са-мий товар задовольняеться багатьма виробниками на ринку. Одиничний (шдивкуальний) продукт реамзуеться на принципово шших засадах. Виходячи за меж1 конкуренци, такий продукт втрачае принципов! риси товару; залишаю-чись товаром, перестае бути товаром [1-3; 10] .
Зв1дси можна стверджувати, що подальший рух у на-прям1 масовост 1 шдустркмзму не передбачае розвитку, 1 тому становить небезпеку для Укра'ни. Запоб1гти 1й можна буде ткьки штенсивним компенсуючим розгортанням народного тдприемництва в ефективних формах малого
й середнього б1знесу виробничого типу, що опираеться на нову технолопчну основу. Саме через сучасний европей-ський малий 1 середнш б1знес в умовах дефщиту швести-цшного катталу можуть бути впровадженш висою технологи, здшсненш заходи для технолопчного переозброення й створення внутршшх джерел швестування у виробни-цтво [2 с. 340].
Основна проблема даного процесу полягае в тому, що жодна кра'1на не може вибирати свш темп 1 посл1дов-шсть цих перехкних процесш. Не можна спочатку закш-чити свш внутршньодержавний пол1тичний 1 економ1чний перех1д, а попм приеднатися до шформацшно! епохи. Це мае бути одночасно. В умовах сощально-економ1чно'1 кри-зи, яка е наслкком шдустр1ально'1 спадщини, сформовано'1 в рамках авторитарно-командного режиму, шлях Укра'ни до постшдустр1ального глобального суспкьства е завданням не з простих. Однак, як влучно в1дм1чено [2 с. 29], енерге-тика кризи - це водночас енергетика творчосп, потужний стимул наукового пошуку.
М. Кастельс у робой [11] в1дм1тив, що зростаюча рефлектившсть мережевого суспкьства 1 в1дпов1дно ме-режево'1 економши формують специф1чш форми комуш-кативно'1 ращональность Комунжативний ращонамзм -
ширше поняття поршняно з рaцiонaлiзмом eкономiчним. Вiн долае однобiчнiсть останнього, базуе сво'1 визначення на принципах конвергенцй та солiдaрностi, на домшант-ност неформальних морально-етичних оцiнних позицiй, на потeнцiaлi накопичених iндивiдуумом знань та в1дпов^-них оцiнкaх iнформaцiйних потоив.
Вiдповiднa позицiя М. Кастельса щодо рaцiонaлiзму у поеднaннi iз викладеними вище твердженнями А. Галь-чинського та шших нaуковцiв щодо домшування шдиш-дуaлiзму у смаках, уподобаннях та потребах, зумовлюють необх^шсть розробки мехашзму узгоджeностi мiж у такий споаб сформованим попитом та в^пов^но збалансованою пропозицiею. Враховуючи те, що закон конкуренцй, яка е прерогативою iндустрiaльноï епохи, передбачае «вимиван-ня» з ринку нeпотрiбного товару, у методищ трансформацй eкономiки перех^ного типу за умов глобaлiзaцiï мае мктитися узгоджувально-збалансований мeхaнiзм, який застосовуватиме принципи комунжативного рaцiонaлiз-му для запоб1гання утворення нeпотрiбного товару. Саме такий шлях, на наш погляд, може забезпечити подальший еволюцшний поступ суспкьства до нових мережево-конвергентних ринкових в^носин постiндустрiaльноï епохи в умовах глобaлiзaцй.
Висновок. Традицшна для минулого столiття стра-тепя iндустрiaльного розвитку являе собою величезну не-безпеку для Украши. Глобальна економжа рiзноформaтнa за своею суттю. На сучасному И етат мае мюце розвиток на основi подвшно'1 логiки, яка поеднуе у собi унiвeрсaльнiсть та пaртикуляризaцiю, iнтeгрaтивнiсть та виокремлешсть. Тому з мiркувaнь забезпечення належного рiвня конкурен-тоспроможностi сучасного вгтчизняного iнституту тдпри-емства як первиннш функцiонaльнiй лaнцi eкономiки, до-тримуючись принципу комунiкaтивноï рaцiонaльностi, слд всeбiчно використовувати умови та можливосп, якi ство-рюе iнформaцiйно-мeрeжeвa система. Зусилля суб'ектш господарювання мають бути спрямоваш на виокремлення свого мкця як на локальному, так i глобальному рiвнях, при цьому задшючи iнформaтивнi технологй не лише як дiевий iнструмeнт реклами та сфери збуту, але й у процеа свого становлення та розвитку. Це сприятиме подоланню в^даленост мiж виробником та споживачем, що мiнiмiзу-ватиме негативний вплив невизначеность
Л1ТЕРАТУРА
1. Тоффлер Е. Метаморфозы власти / Е. Тоффлер. - М., 2004. - 667 с.
2. Гальчинський А. Полггична нооекономта: начала онов-леноТ парадигми економiчних знань / А. Гальчинський. - К. : Либщь, 2013. - 472 с.
3. Семенов Ю. I. Фiлософiя ^орп : Загальна теорiя, основы проблеми, щеТ та концепцп вiд давнини до наших дшв / Ю. I. Семенов. - М. : Сучасн зошити, 2003. - 776 с.
4. Шевченко О. О. 1стсря економти та економiчноТ думки: сучаснi економiчнi теорГГ : [навч. посiб.] / О. О. Шевченко. - К. : Центр учбовоТ лггератури, 2012. - 280 с.
5. Дракер П. От капитализма к обществу знания // Новая постиндустриальная волна на Западе / П. Дракер; [под ред. В. Л. Иноземцева]. - М. : Academia, 1999.
6. Маркс К., Энгельс Ф. Сочинения. Т. 3 / К. Маркс, Ф. Энгельс. - 2-е изд. - М. : Государственное издательство политической литературы, 1955. - 630 с.
7. Гейць В. М. Трансформа^я моделi економти Укра'ши Одеолопя, протирiччя, перспективи) / [за ред. В. М. Гейця]. - К.: Логос, 1999. - 500 с.
8. Фттенко А. С. Eкономiчний розвиток сучасно''' ци-в^зацп : навч. поабник / А. С. Фттенко. - К. : Знання, 2000. -174 с.
9. Чухно А. А. Поспндус^альна економта : теорiя, практика та |'х значення для Укра'ни / А. А. Чухно. - К. : Логос, 2003. -631 с.
10. Макогон Ю. В. Мiжнароднi стратеги розвитку : тдруч-ник / [Макогон Ю. В., Лук'яненко Д. Г., Пахомов Ю. М. й т.]. - К. : Освта УкраГни, 2009. - 420 с.
11. Кастельс М. Информационная эпоха: экономика, общество и культура / [пер. с англ. под науч. ред. О. И. Шкарата-на]. - М. : ГУ ВШЭ, 2000. - 608 с.
REFERENCES
Chukhno, A. A. Postindustrialna ekonomika : teoriia, praktyka ta ikh znachennia dlia Ukrainy [Post-industrial economy: theory, practice, and their importance for Ukraine]. Kyiv: Lohos, 2003.
Draker, P. "Ot kapitalizma k obshchestvu znaniia" [From capitalism to knowledge society]. In Novaia postindustrialnaia volna na ZapadeMoscow: Academia, 1999.
Filipenko, A. S. Ekonomichnyi rozvytok suchasnoi tsyvilizatsii [Economic development of modern civilization]. Kyiv: Znannia, 2000.
Halchynskyi,A.Politychnanooekonomika:nachalaonovlenoi paradyhmy ekonomichnykh znan [Political nooekonomy: Principles renewed paradigm of economic knowledge]. Kyiv: Lybid, 2013.
Heits, V. M. Transformatsiia modeli ekonomiky Ukrainy (ideolohiia, protyrichchia, perspektyvy) [Transformation Model of Economy of Ukraine (ideology, conflict, perspective)]. Kyiv: Lohos, 1999.
Kastels, M. Informatsionnaia epokha: ekonomika, obsh-chestvo i kultura [The Information Age: Economy, Society and Culture]. Moscow: GU VShE, 2000.
Makohon, Yu. V., Luk'ianenko, D. H., and Pakhomov, Yu. M. Mizhnarodni stratehii rozvytku [International development strategy]. Kyiv: Osvita Ukrainy, 2009.
Marks, K., and Engels, F. Sochineniia [Works]. Moscow: Gosudarstvennoe izdatelstvo politicheskoy literatury, 1955.
Shevchenko, O. O. Istoriia ekonomiky ta ekonomichnoi dumky: suchasni ekonomichni teorii [History of Economics and Economic Thought: modern economic theory]. Kyiv: Tsentr uchbo-voi literatury, 2012.
Semenov, Yu. I. Filosofiia istorii : Zahalna teoriia, osnovni problemy, idei ta kontseptsii vid davnyny do nashykh dniv [Philosophy of History: The General Theory, the main problems, ideas and concepts from antiquity to the present day]. M: Suchasni zoshyty, 2003.
Toffler, E. Metamorfozy vlasti [Metamorphosis power]. Moscow, 2004.
