CC BY
77
5. Худа, В. В. Управлшня прибутком торговельних шдпри-емств [Текст]: автореф. дис. ... канд. екон. наук: 08.00.04 / В. В. Худа. — К.: Ки!в. нац. торг.-екон. ун-т., 2007. — 22 с.
6. Блонська, В. I. Вдосконалення системи управлшня розпо-дшом та використанням прибутку шдприемства [Текст] / В. I. Блонська, П. П. Адамович // Науковий вюник НЛТУ Украши. — 2010. — Вип. 20.7. — С. 92-104.
7. Блонська, В. I. Засоби шдвищення ефективност викори-стання трудового потенщалу [Текст] / В. I. Блонська, О. М. Лега // Науковий вюник НЛТУ Украши. — 2011. — Вип. 21.18. — 400 с.
8. Воронша, В. Л. Основш етапи побудови моделi мониторингу стану системи управлшня прибутком [Текст] / В. Л. Воронша // Науковi пращ Юровоградського национального техшчного ушверситету. Серiя: Економiчнi науки. — 2013. — Вип. 23. — С. 259-265.
9. Власова, Н. О. Ефектившсть формування фшансових результат пiдприемств роздрiбноi торгiвлi [Текст]: монографiя / Н. О. Власова, I. Ю. Мелушова. — Х.: Харкiвський держ. ун-т харчув. та торг., 2008. — 259 с.
10. Заров, К. Г. Обобщенный анализ возможностей повышения прибыли коммерческого предприятия [Текст] / К. Г. За-ров // Финансовый менеджмент. — 2008. — № 1. — С. 3-8.
11. Заров, К. Г. Операционный левередж как универсальный инструмент управленческих решений [Текст] / К. Г. Заров // Финансовый менеджмент. — 2006. — № 1. — С. 14-19.
12. Воронша, В. Л. Удосконалення управлшня прибутком торговельних шдприемств [Текст] / В. Л. Воронша // Науковий вюник Полтавського ушверситету економжи i торпвль Серiя «Економ!чш науки». — 2012. — № 3(54). — С. 151-157.
13. Воронина, В. Л. Оптимизация управления прибылью торговых предприятий на основе разработки комплексной системы
управления прибылью [Текст] / И. А. Маркина, В. Л. Воронина // Бизнес. Образование. Право. Вестник Волгоградского института бизнеса. — 2013. — № 3(24). — С. 35-39.
ПОВЫШЕНИЕ ЭФФЕКТИВНОСТИ УПРАВЛЕНИЯ ПРИбЫЛЬЮ ТОРГОВЫХ ПРЕДПРИЯТИЙ
Разработана модель управления операционной прибылью торговых предприятий, основанная на учете факторов, влияющих на его величину, с использованием механизма операционного рычага (левериджа). Эта модель обеспечивает оперативный учет результатов деятельности предприятия, позволяет моделировать совокупность управленческих решений при варьировании изменений факторов, влияющих на размер прибыли с минимальными затратами времени.
Ключевые слова: прибыль, натуральный операционный рычаг, ценовой операционный рычаг, леверидж, модель оперативного управления прибылью.
Воротна Вiкторiя ЛеотЫвна, кандидат eKOHOMi4Hux наук, доцент, кафедра бухгалтерского обяжу i аудиту, Вищий навчаль-ний заклад Укоопстлки «Полтавський утверситет економжи i торгiвлi», Украта, e-mail: vivoronina@yandex.ru.
Воронина Виктория Леонидовна, кандидат экономических наук, доцент, кафедра бухгалтерского учета и аудита, Высшее учебное заведение Укоопсоюза «Полтавский университет экономики и торговли», Украина.
Voronina Victoria, Higher education institution Ukoopspilka «Poltava University of Economics and Trade», Ukraine, e-mail: vivoronina@yandex.ru
УДК 339.9:330.131.7 БШ: 10.15587/2312-8372.2015.47375
АНАЛ13 ВПЛИВУ РИЗИК1В ПОСТ1НДУСТР1АЛЬНО1 ЕКОНОМ1КИ В Д1ЯЛЬНОСТ1 Ф1РМИ
У роботг розглянута посттдустргальна трансформацгя середовища ризикгв на ргвнг фгрми. Обгрунтовано необхгдтсть комплексного аналгзу ризикгв з урахуванням турбулентного характеру вимгргв ¡снування ризикгв в умовах посттдустргальног економгки. Проаналгзовано характеры особливостг ризикгв глобальног посттдустргальног економгки. Головным завданням визначено своечасну органгзацгю управлтняризиками з метою забезпечення адаптацп фгрми до нових умов та виведення бгзнесу на траекторгю сталого економгчного розвитку.
Ключов1 слова: фгрма, посттдустргальна економгка, ризики, управлтня ризиками, ризиковий профшь фгрми.
Дюгованець 0. М., Черленяк I. I.
1. Вступ
У тдприемницькш д1яльност1 ризики присутш по-стшно, вони т1сио пов'язаш з менеджментом, з ус1ма його функщями — плануванням, оргашзащею та контролем. I хоча за формою 1 ступенем прояву ризик може р1знитись, але тим не менше вш притаманний як дь яльиост роздр1биого торговця, так 1 багатоиащоиальшй компанн. Зараз будь-який тдприемець 1 кожна ф1рма д1е у межах закошв за своiми правилами 1 змушена враховувати иестаб1льшсть економiчноi ситуацн, перед-бачити результати конкуpентноi боротьби, можлив1 зм1-ни законодавчих акпв 1 т. д. Кр1м того, ф1рми в р1зшй м1р1 схильш постшдустр1альним викликам.
Глобальна економжа живе в умовах переходу вщ вду-стpiальноi до постiндустpiальноi формацн, заснованоi на шноващях [1]. Зпдно сучасним уявленням про характер даноi фази розвитку сощуму, для постiидустpiальиоi еко-иомжи характеры швидю 1 глибою сощальш, екоиом1чт та полиичт змши. Рушшиою силою цих змш е структуры перетворення в способ1 виробиицтва (досягиеиия науково-техтчного прогресу, зиачт змши споживчих прь оритепв та поведшки споживач1в). У пост1ндустр1альтй екоиомщ абсолютиим прюритетом для компатй, що праг-иуть забезпечити довготривалу конкурентоспроможтсть е здаттсть до адаптивно':!, твоpчоi поведшки. Такий тип pинковоi поведшки, безумовио, пов'язаиий з прийняттям на себе зиачиих ризиюв, а устшиа оргатзац1я упpавлiиия
ризиками фipми i виведення 6i3Hecy на тpаeктоpiю ста-лого розвитку вимагае усвщомленого розумшня базових принцитв забезпечення ефективностi в нових умовах.
2. Анал1з л1тературних даних та постановка проблеми
Практика i наyковi дослiдження показують, що iснyе потреба вщпрацювання i створення системи управлшня ризиками, яка б враховувала негативи та позитиви су-часного економiчного середовища фyнкцiонyвання фiрми. Однак дослщження бiльшостi наyковцiв не спрямованi на аналiз ризикiв ново! постiндyстрiальноi епохи, яка несе за собою ряд виклиюв, суперечностей та невизначенос-тей для фiрми в умовах глобально! нестабшьносп, що е актуальним i доцiльним в сучасних умовах розвитку економжи та бiзнесy.
Так, наприклад, вчення про постiндyстрiальнy еконо-мжу розвивали чимало iноземних i вичизняних вчених — В. Геець, Л. Лебедева, Т. Махлуп, Ж. Сатр, Е. Тоффлер [1], Дж. Ходжсон, А. Чухно та шш1 Однак, характеризуючи тенденцп розвитку сучасно! економжи, вони дослiджyвали становлення нового типу економiчноi системи, i"i характернi ознаки, особливосп та виклики, не акцентуючи увагу на аналiзi ризикiв та модифжацп середовища ризикiв фiрми в нових умовах постiндyстрiальноi епохи.
М. Ю. Малкiна [2], Х. П. Мшсю (H. P. Minsky) [3], Л. I. Хомутенко [4] частково вивчали середовище ри-зикiв ново! економжи за допомогою аналiзy кризових явищ в умовах глобалiзацii та фшансово! нестабiльностi.
Вагомий внесок у розробку теоретико-методолопчних засад дослiдження ризиюв та факторiв ризику фiрми зро-били iноземнi та yкраiнськi науковцк E. Бек (U. Beck) [5], Е. Пденс [6], Е. Н. Зальта (E. N. Zalta) [7], Н. Луман [8], Ф. Х. Найт (F. H. Knight) [9], С. О. Хенсон (S. O. Han-sson) [7] тощо. Водночас дослщження даних науковщв не дають достатньо повного уявлення про ризики по-стiндyстрiальноi економжи, природу, також потребуе удосконалення методика ощнки таких ризикiв.
У наукових працях Д. I. Боднар [10], О. I. Дегтярьо-во! [11], Н. 6. Стрельбицько! [10] розглядались питання, пов'язанi зi специфiчними крашовими ризиками, якi вини-кають пiд час здiйснення рiзних видiв дiяльностi фiрм за кордоном, достатню увагу придiлено теоретичним аспектам тдприемницьких ризикiв, пов'язаних iз зарyбiжними опе-рацiями, особливо дослщженню основних методiв аналiзy та оцiнки цих ризиюв. Зроблено спроби до визначення стратегш та методiв yправлiння полiтичними, валютними та цiновими ризиками зарyбiжноi дiяльностi, однак у сучасних умовах глобально! економiчноi нестабiльностi виникае не-обхщтсть перегляду стандартних iнстрyментiв з мiнiмiзацii ризику та вирiшення проблеми за допомогою формування комплексного тдходу до дослщження можливостi орга-нiзацii ефективного ризик-менеджменту на шдприемств!
Отже, недостатня визначенiсть впливу ризикiв ново! постiндyстрiальноi економiки в дiяльностi фiрми обу-мовлюють необхiднiсть проведення дослiджень в цьому напрямку.
3. 06'ект, ц1ль та задач1 дослщження
Об'ект дослгдження — ризиковi процеси дiяльнос-тi фiрм в умовах розвитку ново! постiндyстрiальноi економiки.
Метою статтг е обгрунтування науково-теоретичних та прикладних засад дослщження ризиюв постшдуст-рiальноi економiки та шляхiв адаптацii фiрми до середовища нових виклиюв та вимiрiв кнування ризикiв в умовах постiндустрiальноi епохи.
Для досягнення поставленоi мети виршувалися на-ступнi задачi:
— визначити вплив ризиюв постiндустрiальноi еко-номiки в дiяльностi фiрми;
— встановити особливост та фактори ризиюв по-стiндустрiальноi економiки;
— довести необхщшсть застосування комплексного механiзму з управлшня ризиками фiрми в нових умовах.
4. Матер1али та методи дослщження ризимв лостшдустр1ально1 економши на р1вш ф1рми
Для вирiшення окреслених завдань авторами дано'! роботи були застосоваш окремi методи проведення наукових дослщжень та формування нового знання, а саме: для окреслення вимiрiв ново' iндустрiальноi економiки був використаний метод сходження вщ конкретного до абстрактного та метод сходження вщ абстрактного до конкретного; для встановлення форм вщповщносп мiж феноменами ризик та невизначешсть було використано метод аналiзу на логiчний метод; для виявлення вщ-мiнностей мiж економiчною невизначенiстю та ризиком в умовах катталштичного iндустрiального суспiльства, планово-директивного iндустрiального соцiалiстичного суспiльства, постiндустрiального суспiльства застосо-вано компаративiстський метод; для окреслення титв економiчних ризикiв використано класифжацшний си-стемологiчний пiдхiд; для обгрунтування такого нового шструменту управлiння ризиками як ризиковий пpофiль фiрми було використано метод дедукцп та моделювання.
5. Результати дослщження адалтацК ф1рм до середовища ризимв лостшдустр1ально*1 економжи
В сучасних умовах ризики, яю визначають систему альтернатив управлшських piшень фipми мають економiчний, сощолопчний, полiтичний, екологiчний, технологiчний та фшансовий вимipи. Характерною особ-ливiстю розвитку постiндустpiальноi економiки е ком-плексний пщхщ до аналiзу pизикiв та турбулентний характер взаемодп мiж вказаними вимipами. Усвщомлен-ня «паралельного», взаемноадаптивного впливу ризиюв на сустльство в щлому та на групи споживачiв, на сегменти споживання та на фipми виникло поступово.
Спочатку виникла на Заходi декiлька десятилiть тому сощолопя ризику. Фактично одночасно iз становленням нового постiндустpiального суспiльства. Основу сощо-логiчноi концепцп «суспшьства ризику» заклав У. Бек. Шзшше питання аналiзу сучасного суспiльства як су-спiльства ризику стали в центpi уваги таких дослiдникiв як Н. Луман [8], Е. Пденс [6] та шших. Вщповщно до тез и фундатора У. Бека [5] оптимальна поведшка людини визначаеться ощнкою можливих надбань та втрат, ощнкою ризиюв i вибором оптимального ваpiантy для якого можна очiкувати найкраще спiввiдношення пpибуткiв та збиткiв при допустимих значеннях ризику.
Виробництво, поширення i споживання ризиюв складае один i3 аспекпв функщонування сучасного суспiльства, при чому ризики мають тeндeнцiю до накопичення. Тобто У. Бек прийшов до висновку, що ризики не е виключними подiями чи нacлiдкaми окремих ситуа-цiй, адже вони поcтiйно продукуються cуcпiльcтвом в уciх сферах життя, й icнуючi cуcпiльнi вiдноcини продукують все бiльшу кiлькicть pизикiв. При чому частина краш, cпiльноcтeй, клаав отримують прибу-ток вiд виробництва ризиюв, а iншi пiдпaдaють тд негативний вплив pизикiв.
Звичайно, ризики постшдус^ального cуcпiльcтвa пов'язaнi як з вичерпанням можливостей доступу до рщюсних ресурав (енергп, чисто! води, повгтря, тери-торп, нaявноcтi корисних копалин), так i зi створеними людьми техногенними катастрофами (танкери та нaфтовi плями в океаш, катастрофи ядерних peaктоpiв, атмо-cфepнi викиди металургшних комбiнaтiв над Китаем та Африкою тощо). Але ми насамперед зосередимо увагу на eкономiчних ризиках та ризиках дшово! aктивноcтi.
Феномени «невизначешсть» i «ризик» вiдiгpaють нову, бшьш вагому (деструктивну та креативну роль) в постш-дуcтpiaльнiй eкономiцi за рахунок загального зростання темпоральносп eкономiчного життя на поcтiндуcтpiaльнiй фaзi в умовах становлення та зростання шформацшних мереж та техшчних зacобiв новишх комунiкaцiй.
Будучи нeвiд'емною складовою частиною умов госпо-дарсько! дiяльноcтi (в т. ч. промислово! та шдус^аль-но!), i тим бiльшe високорозвинуто! iндуcтpiaльноï eкономiки ринкового типу, невизначешсть лежить в ос-новi складних i важливих eкономiчних явищ, взaемодiя з якими викликае вiдповiдну поведшку як окремих еко-номiчних агенпв — учacникiв виробництва i споживання, так i суспшьства в цшому. Характерною особливктю уже iндуcтpiaльноï фази ринкових економж е те, що невизначешсть та ризик е «внутршньою» частиною '¿х eкономiчного та тдприемницького середовища, що зрештою дозволяло '¿м caмооpгaнiзовувaтиcя бiльш-мeнш вдало «на маршЬ». Характерною рисою cоцiaлicтичноï планово! економжи було те, що нeвизнaчeнicть керма-ничi намагалися винести за мeжi eкономiчного середовища, що зрештою привело до кaтacтpофiчного piвня накопичення eкономiчноï нeвизнaчeноcтi та руйнування сощалштично! планово! eкономiки. Але це вичизняних eкономicтiв та eкономicтiв iнших краш СНД тд впли-вом «шоземних конcультaнтiв» наштовхнуло на хибну думку про необхщшсть запровадження безконтрольно лiбepaльноï eкономiчноï модeлi та нехтування техноло-гiями планування при фоpмувaннi змкту eкономiчних змiн, тобто при створення новоï поcтcоцiaлicтичноï еко-номiчноï системи. У той же час планування е шстру-ментом зняття та використання невизначеность Тшьки для формування адекватних вимогам поcтiндуcтpiaльноï eкономiки планово-програмних мeхaнiзмiв та шструмен-тiв потpiбнa cклaдeнicть цiеï eкономiки до розумшня eкономiчноï нeвизнaчeноcтi та ризику
Звичайно лiбepaльнa концeпцiя вiщуе право вшьно ризикувати, але нeобхiдно вipно оцшювати те, в яких масштабах можна i потpiбно ризикувати. Проблема ризику та невизначеносп оpгaнiчно пов'язaнi для eкономiчних aгeнтiв. Свою концентровану сутшсть нeвизнaчeнicть про-являе в ризику Ф. Найт, професор Чиказького Ушвер-ситету, вперше звернув увагу на проблему eкономiчного ризику як такого i висунув положення про те, що «весь
спpавжнiй прибуток пов'язаний з невизначешстю» [9]. П. Самуельсон пояснюе: «Невизначенiсть породжуе не-вщповщшсть мiж тим, чого люди очжують, i тим, що дiйсно вщбуваеться. Кiлькiсним виразом цiеi невщпо-вщносп i е прибутки (або збитки)» [12]. Але автори статтi вважають, що доцiльно говорити не тшьки про прибуток, але й про стабшьну частку дохiдностi вiд досягнутих цивтзацшно piвнiв розвитку господарства та вщ композицп технологiчних укладiв. Мова йде про часткову «запрограмовашсть» цивтзацшного та техно-логiчного розвитку як одше' iз баз господарства. Тому саму шформащю необхщно pоздiляти на двi складовi: економiчноi безпеки та економiчного ризику. Економiчна безпека забезпечуеться вщтворенням pацiональноi частки ефективних видiв тpадицiйноi дiяльностi та господарю-вання на пеpевipених засобах виробництва, «знайомих» факторах виробництва та технологiях, а ризик забезпечуе еволюцшне пристосування.
Ситуащю ризику можна охарактеризувати як piзно-вид невизначено' ситуацп, коли настання подiй ймовipно i може бути визначено, тобто в цьому випадку об'ек-тивно кнуе можливiсть оцшити ймовipнiсть подiй, якi стануть результатом певно' дiяльностi. Теpмiн «ризик» може мати piзне значення в piзному контекстi. Так, до XVIII столитя не iснувало загального поняття для по-значення ризику; удача i нещастя пояснювалися роком i фортуною [11]. (На буденному piвнi таке розумшня завжди десь у нас присутне). Сучасна епоха, трансфор-мувавши уявлення про дол^ iдеали i цiлi, принесла усвщомлення ризику як ключового фактору людсько' дiяльностi i однiеi з умов досягнення устху.
Розширене тлумачення ризику в економщ щенти-фiкуеться з поняттям невизначеност та методiв «зняття невизначеностЬ», що означае неможливкть точного прогнозування оптимального вектору розвитку еконо-мiчноi складно' системи ^ що несе в собi не тшьки ймовipнiсть негативних наслiдкiв, але також i позитивнi можливостi. Таке тлумачення е адекватним потребам постiндустpiальноi фази розвитку економiчноi системи.
Актуальними для економжи та бiзнесу е шкть пщ-ходiв до визначення економiчного та дiлового ризику: ймовipнiсть збитку; величина можливого збитку; функцiя, що е в основному результатом ймовipностi та величини збитку;ваpiацiя pозподiлу ймовipностей всiх можливих наслщюв ризикованого ходу справи; полуваpiацiя розподшу всiх pезультатiв, взята лише для негативних наслщюв ^ по вщношенню до деяко' встановлено' базово' величини; зважена лшшна ком-бiнацiя ваpiацii i очiкуваноi величини (математичного очжування) pозподiлу всiх можливих pезультатiв.
Категоpiя економiчного ризику мае сенс насамперед щодо осiб, якi приймають ршення (в першу чергу, влас-ниюв фipми, и менеджеpiв, паpтнеpiв i конкуpентiв, державних i громадських оргашв — учасникiв ринку) i насамперед вщносно доступних альтернативних ваpiан-пв цих piшень. Подiбна ситуацiя особливо характерна для ринкових економж, що забезпечують в поpiвняннi з плановим господарством, бшьш вщкритий доступ на ри-нок для самостiйно функщонуючих економiчних агентiв.
Економiчний ризик можна визначити як можливкть вiдхилення характеристик економiчного стану об'ек-та (пщприемства або iншоi господарсько' одиницi) вщ очiкуваних (альтернативних) значень. Варто pозpiзняти два основнi «психологiчнi» piзновиди ризику — чистий
ризик 1 спекулятивиий ризик. Ризик в чистому вигляд1 пов'язаиий, в осиовиому, з иебажаиими вщхилеииями вщ заплаиоваиих результапв 1, вщиоситься до будь-яких явищ 1 процеав у природ! 1 сустльствь Спекулятивиий ризик, по суп являе собою аспект рииково' екоиомжи 1 може мати результатом як збиток, так 1 додатковий прибуток. Для пiдпpиемиицькоi сфери, особливо важли-вою е здатшсть меиеджер1в управляти тдприемиицьким ризиком. Ефективиа д1яльшсть в умовах коикуpеицii пов'язаиа, иасамперед, 1з детальиим аиал1зом характеру, фактор1в 1 оцшкою ризику. Звщси вииикае можлив1сть прогиозуваиия результапв 1 усуиеиия (або зведеиия до мшмуму) иебажаиих иаслвдюв, вживаиия д1й або досягиеиия найкращих результапв [7].
У иайзагальтшому вигляд1 розр1зияють так типи тдприемиицьких ризиюв:
1) ризик ф1зичио' шкоди (ризик змши стаиу акти-в1в або зобов'язаиь, а також пов'язаиих з иими потоюв грошових кошпв у зв'язку з природиими явищами, иее-коиом1чиими д1ями р1зиих ос1б, такими як терористичн акти, повстаиия тощо);
2) ризик регуляториий (в осиов1 иього лежить змша ступеия втручаиия держави в певиу сферу господарсько' д1яльиост1);
3) ризик екоиом1чиий, основу якого складають мож-ливий иегативиий вплив иа д1яльшсть компаиii поди у сфер1 екоиомжи.
Хоча иаслщки ризику иайчастше проявляються у ви-гляд1 фшаисових втрат або иеможливосп отримаиия оч1ку-ваиого прибутку, иеобхщио завжди пам'ятати, що ризик — це ие пльки иебажан результати прийиятих ршеиь. При певиих вар1аитах пщприемиицьких проекпв шнуе ие тшьки иебезпека ие досягти иам1чеиого результату, але 1 в1ропдшсть перевищити очжуваиий ефект. У цьому полягае тдприемиицький ризик, який характеризуемся поедиаииям можливост досягиеиия як иебажаиих, так 1 особливо сприятливих вщхилеиь вщ заплаиоваиих ре-зультапв. Вщштимо, що характер тдприемиицьких ризиюв у пост1идустр1альтй екоиомщ змшюеться за рахуиок появи в1ртуальиого вим1ру екоиомжи. Цей аспект феио-мешв «иевизиачешсть» та «ризик» стае сутшсио бшьш зиачимим для екоиом1чиих змш постiидустpiальиоi фази.
Зпдио з шформативиою теор1ею ризику Ф. Найта [9], причиною ризику е та обставииа, що прийняття ршеиь щодо подш у майбутиьому здшсиюеться иа осиов1 иедо-скоиалоi iифоpмацii. Одиак, про ризик можиа говорити тшьки тод1, коли для аиал1зу майбутиьоi ситуацii доступы об'ективш статистичн даш. В шшому випадку мова йде про невизначешсть. Зауважимо, що для створеиия доступу до ц1ет иедоскоиало' iифоpмацii иеобхщт тим складшш1 шструмеити, чим складшша проблема. I саме шструмеити програмування, проектуваиия, плаиуваиия створюють зиачиу частку иеобхвдио' шформацп. Але при цьому потр1био пам'ятати, що шформащя «фундаментально недосконала», осюльки господарство, тех-шко-техиолопчиий прогрес та екоиомжи розвиваються за фуикцюиальио ие привщиими алгоритмами.
Спрощеио, це озиачае, що як б доскоиал1 кроки та етапи плану досягнення результату та формування прибутку ие будував б1зиесмеи (або менеджмент ф1рми), д1лове життя иемииуче розвиваеться так, що кшцевий результат може мати таю стаии:
1) перевищеиия прибутку иад очжуваиим/прогио-зоваиим р1вием;
2) вщповщшсть прибутку очжуваиому/прогиозова-иому р1вию;
3) иедосяжшсть (занижения) очжуваиого/прогио-зоваиого р1вия прибутку;
4) загроза збитюв;
5) загроза катастроф1чиих збитюв.
Практичие значения одного 1з п'ятьох можливих кш-цевих статв стае вщомим лише тсля практичного проведения вс1х д1яльтсиих кроюв (проживания вс1х етатв).
Ризики стали для суб'еклв господарюваиия екоиом1ч-иою категор1ею. Але залежио вщ р1вия розвитку госпо-дарсько' системи та вщповщиих екоиом1чиих агеипв, проблем, яю треба 'м виршувати ризики трактуються:
1) як потреба розв'язаиия (подолаиия) невизначе-иост в ситуащях иемииучого вар1ативиого вибору;
2) як можлив1сть вщхилеиия вщ траекторп або алгоритму досягиеиия цшг,
3) як 1мов1ршсть иастаиия иесприятливих умов та формуваиия протидшчих обставии, здатиих уиеможли-вити повиу або часткову досяжшсть щлей;
4) як можлив1 збитки або додатков1 иепередбачен затрати;
5) як можлив1сть отримаиия нового р1вия прибут-ковост!
Нове розумшия сутиост та рол1 ризиюв вииикае при залученш до формуваиия иово' постшдустр1альио' екоиом1чио' д1яльиост1 нового типу ф1рм, так зваиих веичуриих б1зиес1в. Веичуриий б1зиес сполучае м1ж собою 1ииовац1йиу та швестицшну сферу, тим самим вииосячи ризик за меж1 б1зиес-систем великих корпо-рац1й. Немае достатиьо' ясносп 1 повиоти розум1иия типологГ: шновацшних екоиом1чиих та ф1иаисових ри-зиюв, 'х взаемозв'язк1в, дииам1чио' траисформац1' та диверсифжацп системи зв'язк1в р1зиих титв ризик1в в господарських системах, тдсистемах 1 сферах, в тому числ1 традиц1йиих, 1ииовац1йиих та 1ивестиц1йиих. Разом з тим в кожнш 1з даиих сфер в постшдустр1альнш екоиом1ц1 1сиують 1 реал1зуються сво' системи1 ризики, 'х взаемод1' 1 наслщки. Але иайчаст1ше вс1 щ ризики пов'язаи1 з оргаи1зац1йио' культурою тдприемництва.
Вим1р та характер ризиюв пост1идустр1альио' еко-иом1ки м1ияеться суперечливо. Незважаючи иа те, що передов1 б1зиес-актори иамагаються перенести ризики у в1ртуальиий вим1р пост1идустр1альио' екоиом1ки (на-приклад, веичури1 фоиди, веичури1 ф1рми) ризики та иевизиачеиост1 можуть иабувати формату глобальиих турбулеитиостей екоиом1чио' системи тако' сили, що здатиа зруйиувати деяю кра'иов1 лаики (иасамперед перифершш) пост1идустр1альиого екоиом1чиого св1ту.
На глобальиу турбулентшсть св1тово' екоиом1чио' системи иакладаються ризики, пов'язаш 1з дисфуикц1ями екоиом1чиих мехаи1зм1в окремих кра'и. Кра'ии, в яких уже устшно фуикц1оиуе постшдустр1альна екоиом1ка в кра'иовому масштаб1 виршують проблеми виходу 1з екоиом1чиих криз найчастше за рахуиок ресурс1в тих кра'и, в яких ще ие працюе кра'иова пост1идустр1альиа екоиом1ка. Це створюе иов1 глобальи1 екоиом1чи1 ризики, осюльки в розвииутих пост1идустр1альиих кра'иових екоиом1ках втрати коицеитруються у в1ртуальиому та ф1ктивиому вим1рах екоиомки, а иаздогаияючих кра'-иових екоиом1ках в реальному сектор1 екоиом1ки. Це формуе ще одии клас бар'ер1в встаиовлеиия крашово' пост1идустр1альио' екоиом1ки в державах, що наздо-гаияють.
У поcтiндуcтpiaльнiй глобaльнiй eкономiцi сформу-валися умови, коли кредитний ризик утворив певний симбюз з eкономiчним та шновацшним ризиком ви-користання фiнaнcових та шформацшних шструменпв та пpивiв до можливост глобальних фiнaнcово еконо-мiчних криз. Ризик таких криз став одним iз нaйбiльш важливих вимipiв системного ризику. Вiн обeзцiнюе роль портфельних шоземних iнвecтицiй. Режим постшдуст-piaльноï eкономiки в нaздогaняючiй краш в принцип мiг би виникати за рахунок розумно напрямлених урядом цiеï краши iнозeмних iнвecтицiй. Оcкiльки на сучасному етат мiжнapоднa eкономiчнa дiяльнicть оргашзована згiдно концепцп нaцiонaльного cувepeнiтeту, багато подш на нaцiонaльному piвнi можуть мати серйозний вплив на дшовий ктмат в кpaïнi.
На результат зapубiжних опepaцiй можуть вплинути полиичш, cоцiaльнi та гeогpaфiчнi оcобливоcтi ринку, насамперед таю поди, як eкcпpопpiaцiя, револющя, коpупцiя, пpиpоднi катастрофи, вшни. В опepaцiях на зapубiжних ринках ризик розпадаеться на двi складовк
1 ) ризик, викликаний особливостями i подiями в кон-кретнш кpaïнi;
2) звичайний комepцiйний та швестицшний ризик, пов'язаний з поведшкою контpaгeнтiв в опepaцiях. Перша складова отримала назву «ризику краши». Ризики краши при здшсненш дiяльноcтi на територп iнозeмних держав виникають як для шоземного комерсанта, так i для шо-земного iнвecтоpa. I для того, i для шшого дохщ вiд ве-дення операцш може зменшитися у випадку нecпpиятливоï змiни полiтичноï або eкономiчноï ситуацп в кра'М [13].
Сьогоднi у рамках загального ризику краши pозpiз-няють некомерцшний, чи полiтичний, i комерцшш ризики. Оcтaннiй дшиться залежно вiд piвня свого впливу:
1) на piвнi держави — ризик неплатоспроможно-cтi (sovereign risk), що асощюеться з наданням позик шоземним урядам;
2) на piвнi компанш — трансферний ризик (transfer risk) — ризик того, що при проведенш eкономiчноï полiтики окрема краша може накласти обмеження на переказ катталу, дивiдeндiв i вiдcоткiв шоземним кредиторам та швесторам.
Останшм часом, кpaïновому ризику в свт при-дiляетьcя велика увага, що в значнш мipi обумовлено своерщним «iнвecтицiйним бумом», що cпоcтepiгaвcя в останне десятилитя на ринках краш Латинсь^ Америки, Пiвдeнно-Схiдноï Азп, Схiдноï бвропи, pecпублiк СНД i Росп. Цi кpaïни характеризуються нестшким полiтичним режимом, а також процесами переходу до pинковоï eкономiки. У той же час, прибутковшть ш-вecтицiй в них дуже велика. Проте швестицп в цi краши не приводять до «автоматичного» розповсюдження ознак та вигод поcтiндуcтpiaльноï економжи. Тут роль вщкрають два фактори: обсяг швестицш та вибip спектру iнвecтицiйних програм. Швденна Корея, Тайвань та, зрештою i Китай» е прикладом ефективного для формування поcтiндуcтpiaльноï економжи (або якогось iндуcтpiaльно-поcтiндуcтpiaльного мiкcу економжи).
На pубeжi XXI cтолiття виявилося, що у постшдуст-piaльнiй глобальнш eкономiцi ризики формують насамперед фшанси та фiнaнcовi системи. Особливо нестабшьним е оперування фiнaнcових iнcтитутiв. Яскравою шюстра-цiею цiеï тези е зародження та пpотiкaння фiнaнcовоï кризи 2007-2010 р.р. Дисфункцп цього шституту приводять до особливого виду eкономiчних криз — криз
фшансових, що здiйcнюють звоpотнiй негативний вплив на ва сектори поcтiндуcтpiaльноï економжи.
Фipми, не створюючи «прямо» тдстави для формування pизикiв, потерпають вщ нeвизнaчeноcтi того фшансового середовища, в якому вони здшснюють формування cвоïх оперативних та короткострокових виробничих програм. З шшого боку, частина фipм, яю ефективно впроваджують у свош дiяльноcтi систему управлшня ризиками, теж намагаються формувати над-прибутки використовуючи фшансову нecтaбiльнicть. Але насамперед фшансову нестабшьшсть створюють саме eкономiчнi суб'екти фiнaнcового сектору.
Серед причин розвитку кризових процеав в глобальнш поcтiндуcтpiaльнiй eкономiцi, яка мае вплив i на ва нацюнальш eкономiки iндуcтpiaльного та до iндуcтpiaльного piвнiв, можна назвати використання фшансовими установами ризикованих фiнaнcових шно-вaцiй, таких як дeфолтнi свопи, сек'юритизащя iпотeчних кpeдитiв, непрозоре й неконтрольоване переплетшня iпотeчного ринку з фондовим та шшими фiнaнcовими ринками. Дефолтш свопи застосовувалися як мехашзм хеджування кредитних pизикiв. Страхуючи себе таким чином (продаючи ризики), банки знижують piвeнь вщ-повiдaльноcтi по вщношенню до cвоïх вклaдникiв — фактично кpeдитоpiв бaнкiвcьких опepaцiй [2].
Передбачаючи ризики неповернення шотечних креди-тiв, багато бaнкiв i шших фiнaнcових установ удаються до сек'юритизацп проблемних кpeдитiв. Сeк'юpитизaцiя aктивiв надае можливкть бaнкiвcькiй cиcтeмi викори-стовувати фондовий ринок як джерело позичкового кашталу. Пiд час фiнaнcовоï кризи 2007-2010 р.р. фь нaнcовi iнcтитути конвертували таю кредити в iншi фiнaнcовi iнcтpумeнти та продавали '¿х шшим устано-вам, у т. ч. шоземним банкам переважно у Францп, Великобританп, Нiмeччинi та ЯпонН, що призводило до неконтрольованого нагромадження кредитних ресурав та тшзацш даного процесу.
1снуе ще така проблема свиового фiнaнcового сектору поcтiндуcтpiaльноï eкономiки — це наявшсть значних обcягiв спекулятивного катталу. Понад 9/10 операцш на свггавих фондових бipжaх не мали зв'язку з торпв-лею й довгостроковими iнвecтицiями. Ринок, як зазначае Дж. Сорос, сам по cобi аморальний, i правила гри на ньому встановлеш з метою отримання максимального прибутку, а не торжества гуманносп й справедливости Тому вини-кае проблема «моральних pизикiв». Обк спекулятивного кaпiтaлу у cвiтовiй фшансовш cиcтeмi призводить до посилення фiнaнcовоï хpупкоcтi як у нaцiонaльному, так i свиовому мacштaбi. За оцшками МВФ, 5-6 нaйбiльших спекулятивних фондiв здaтнi мобiлiзувaти до 900 млрд дол. для штервенцп проти будь-я^ нaцiонaльноï валюти чи на фондовому ринку. За таких умов наступи азартних cпeкулянтiв викликають широкомасштабш деформацй cвiтовоï фiнaнcовоï системи [4].
Згщно з гiпотeзою «фiнaнcовоï нестабшьносп» Хайма-на Мiнcкi фiнaнcовiй cиcтeмi поcтiндуcтpiaльноï еконо-мiки притаманна внутршня нecтaбiльнicть, а фiнaнcовi кризи — це зaкономipний етап розвитку фiнaнcовоï системи, а не результат впливу будь-яких зовшшшх чинникiв [3].
Проте ситуащя дещо cклaднiшa, оcкiльки фшансова система поcтiндуcтpiaльноï eкономiки е лише частково автономною та самооргашзованою. Часткова автоном-нicть означае ïï юбернетичний зв'язок з ще кiлькомa
частково автоиомиими самооргашзоваиими системами: макроекоиом1чиою, полиико-шституцюиальиою, сус-пшьио-сощальиою, техиолопчиою, демограф1чиою. Це стосуеться 1 иацюиальиих фшаисових систем 1 м1жиарод-ио' фшаисово' системи. Тому иа питания чи иестаб1ль-шсть, що формуеться за рахуиок зв'язку р1вшв м1ж-иародио' фшаисово' системи, иацюиальиих фшаисових систем та иацюиальиих екоиомж «безумовио» повиииа зростати тд впливом зростаиия иер1виом1риого розпо-д1лу фшаисових ресурав 1, ввдповщно, росту масштаб1в складиост самооргашзацп иемае одиозиачио' вщповвд. Адже ввдповвдно до шституцюиальио' теори екоиомжи зростаиия юлькосп шститупв повииио впорядковувати екоиом1чиу та фшаисову систему. Автори статт вва-жають, що гшотеза Хаймаиа Мшсью иабувае б1льшо' зиачущосп, коли до «виутршиьо' будови» глобально' фшаисово' системи почииають включати таю специф1чш екоиом1чи1 процеси як м1жиародиий офшорний б1зиес.
Одиим 1з фактор1в ризику глобально' постшдуст-р1альио' екоиомжи е «иепом1рие» зростаиия для потреб постшдустр1альио' екоиомжи еиергетичиих ресурс1в. Без енергоресурав, зокрема, без електроеиергп иемож-лива д1яльшсть телекомушкацшиих мереж, 1 головиа суперечтсть постшдустр1альио' екоиомжи, яка базуеться иа шформацшиих та високотехиолопчиих продуктив-иих силах та виробляе додаиу варпсть саме завдяки використаиию шформаци, полягае в тому, що без тра-дицшиих джерел еиерги шформацшие сустльство ие може киувати. Без вщомих иин джерел еиерги воио взагал1 иеможливе, осюльки шформащя самостшио як осиовиий ресурс розвитку сустльства ие може забез-печити його життед1яльшсть.
Другим фактором ризику, пов'язаиого з першим, проте автоиомиим е те, що вщиосиии м1ж «центром» 1 «перифер1ею» глобально' постшдустр1альио' екоиом1ч-ио' системи характеризуються ризиковаиим для цивт-зацшиого поступу р1вием иеекв1валеитиост1 обмшу. Не-оглобальиий цеитр пост1идустр1альио' екоиомжи здатеи иав'язувати сво' прюритети кра'иовим екоиомжам осюль-ки фшаисовий каттал кра'и G7 перевищуе конкурентш можливосп «шшого св1ту». Нав'язуючи перифери умови руху катталу (через мехашзм позик МФО), та зму-шуючи обмшювати ие в1диовлюваи1 природн ресурси иа долари, щ держави иа власиий розсуд формують сощальио-екоиом1чиу модель фуикцюиуваииякра'иових екоиомж. Цей процес прямо чи опосередковаио пов'я-заиий з контролем иад шститутами державно' влади перифершиих кра''и, з мотиващею владиих ели иа за-гал. В юицевому тдсумку, моиетариа полиика держави «прив'язуеться» до зовшшиьоекоиом1чиих завдаиь (зов-шшия заборговашсть, еиергетичиа залежшсть, експорт-иа кои'юиктура) — иацюиальиа економжа втрачае свш визиачальиий суттевий сеис — задоволення сощальиих потреб власиих громадяи.
Ще одиим фактором ризику е те, що иа сучасиому етат розвитку екоиомжи забезпечеиия коикуреитоздат-иост вимагае иабагато бшьше кошпв иа дослвдиицью проекти та маркетинг, шж иа випуск готово' продукци. Регулюючий рииок, що встаиовлюе певш м1жгалузев1 пропорци вщтвореиия, е атрибутом екоиом1чиих систем, яю «самовщтворюються», тобто здатн самостшио фуикцюиувати й розширюватися без взаемоди з шшими под1биими иим системами. Поза рамками цих систем, риикове регулюваиия иеможливо.
Р1веиь ризику залежить вщ зиачио' юлькосл фак-тор1в, як пов'язаиих з д1яльшстю компаии, так 1 ие залежиих в1д ие' — ризики иепередбачуваиого б1зиес-середовища. Ризикоутворююч1 фактори та поява з роз-витком постшдустр1альио' екоиомжи иових фактор1в ие т1льки впливають иа конкретш ризики виб1рково, а й здатт иадавати комплексиий вплив иа групи ризиюв. Наявшсть ризикоутворюючих фактор1в штегральиого впливу потребуе розробки методолог" комплексного дослщження ризиюв ф1рми иа мжро- та макрор1виях. Незважаючи иа те, що в перюд екоиом1чио' иестаб1ль-иост ие вдаеться уиикиути його впливу, можиа зиачио зиизити його наслщки.
Провести аиал1з ризик1в 1 передбачити можлив1 спо-соби 'х впливу иа д1яльи1сть ф1рми в умовах глобально' пост1ндустр1альио' екоиом1ки доцшьно попередиьо, перш и1ж почииати вибудовувати стратепю ведения б1зиесу, якщо ф1рма бажае вижити поруч з поточиою еконо-м1чиою кризою, з можливим иастаииям шших криз в майбутиьому, а також появою иових вим1р1в, супе-речиостей та иевизиачеиостей постшдустр1ально' епохи.
Важливою частииою коикуреитио' боротьби в су-часиих умовах розвитку економжи та б1зиесу стають розвинуп риики, як1 прииосять иов1 фактори ризик-ме-иеджмеиту. Незважаючи иа те, що устх иа розвииеиих рииках гарантований ие завжди, для б1льшост1 ф1рм 1 компаи1й р1зиих шдустрш воии являють собою осио-виу шшу для екоиом1чиого зростаиия.
6. Обговорення результат1в досл1дження адаптацИ ф1рм до середовища ризик1в пост1ндустр1ально! економжи
Поява иово' пост1идустр1альио' епохи, яка поиесла за собою появу иових иевизиачеиостей 1 турбулент-шсть б1зиесу з 1ишим розмахом, ие тддаеться суми1ву, одиак ключовим моментом устшно' д1яльиост1 ф1рми в будь-яким умовах мшливого риикового середовища повиииа бути побудова стратеги екоиом1чиого розвитку ф1рми, в як1й закладеиа полиика в област1 ризик-меиеджмеиту. Звичайио, заходи з управлшня ризиками повинш проводитися пост1йио в поточному режиму а ие т1льки тод1, коли сталася криза чи иепередбачуваиа под1я, але говорити про те, що зараз ус1ма ф1рмами впроваджуватиметься система управлшня ризиками, иапевио, буде иедоречио, адже зараз приходиться мати справу з иеспод1ваио спрацьоваиими ризиками в особливо великих розм1рах, тому багато компанш змушеш працювати в «ручному режим1 управл1иия». Тому в цих екстремальиих умовах ф1рмам доц1льио звериути пильиу увагу иа такий шструмент управлшня ризиками як ризиковий проф1ль ф1рми, який допоможе оптим1зу-вати процес оцшки ризик1в 1 зб1льшити оператившсть реагуваиия иа иих.
Перспективи подальших иаукових розв1док потре-бують досл1джеиия осиов ризикового профшю ф1рми в умовах глобально' пост1идустр1альио' екоиом1ки. Глобальна екоиом1чиа нестаб1льшсть спричииила активиу зм1иу погляд1в провщних иауковц1в та практик1в б1з-иесу щодо сучасиих фшансових теорш, шструмент1в ф1иаисового управл1иия та таких понять як «ризик» 1 «ризиковий проф1ль ф1рми». Сьогоди1 иа перший плаи висуваються методи попереджеиия та захисту ф1рм, а також побудову карти ризиюв тдприемства,
экономика и управление предприятием
ISSN 222Б-37В0
що пояснюеться розвитком шформацшного, обчислю-вального та програмного забезпечення, яке привело до розробки новишх моделей щентифжацп pизикiв, формування мeтодiв, базованих на технолопях штучного iнтeлeкту, теорп хаосу, нейронних мережах тощо. I, що найважливше, вплив глобальних загроз змшюе пiдходи до упpaвлiнcьких систем та '¿х складових. Як наслщок, в умовах eкономiчноï нecтaбiльноcтi сучасш cиcтeмнi характеристики таких упpaвлiнcьких проце-ciв, як мaнeвpeнicть, гнучкicть, стшюсть, aдaптивнicть, нaдiйнicть тicно пов'язaнi з кaтeгоpiею eкономiчного ризику [10]. Тому у сучасних умовах eкономiчноï гло-бaлiзaцiï для уcпiшного втримання стввщношення «до-хiднicть — ризик» фipмa повинна виробити власний ризиковий профшь, тобто визначити групу pизикiв, на яю наражаеться пiдпpиемcтво та яю pозмipи pизикiв менеджмент вважае прийнятними. Виявлення облacтi та сфери впливу ризику на кожному етат життевого циклу компанп е важливим й потребуе застосування сучасного пiдходу до управлшня ризиками за допомогою проведення дiaгноcтики ризиюв фipми.
7. Висновки
У результат проведених доcлiджeнь:
1. Визначено, що модифжащя середовища ризиюв фiрми в умовах поcтiндуcтрiaльноï економжи зазнала значних змiн з урахуванням вимiрiв icнувaння ризикiв фiрми та зростання ролi вiртуaльного вимiру економжи за рахунок змiни характерних особливостей тдприем-ницького ризику.
2. Встановлено оcобливоcтi та фактори ризиюв по-cтiндуcтрiaльноï економжи. Свiдчeнням появи нових ризикiв, яю «даруе» людству нова поcтiндуcтрiaльнa економжа е загрози протистояння «центр — пepифepiя», вipтуaлiзaцiя eкономiчного життя, ризики фшансових криз та пepeзподiл глобального свгтового багатства на користь найбагатших краш i т. д. Сьогодш, на жаль, не можливо лжвщувати жодну глобальну загрозу своему шнуванню, навпаки, '¿х кiлькicть тiльки збшьшуеться. До старих pизикiв додаються нов! Економiкa стае все бiльш глобальною, а значить, залежною вщ занадто вели^ кiлькоcтi фaктоpiв i «гравщв» на ринку, що cвiдчить про необхщшсть модифiкaцiï середовища ризиюв фiрми в нових умовах.
3. Доведено необхщшсть застосування комплексного мехашзму з упрaвлiння ризиками фiрми в нових умовах, який передбачае появу нового шструменту боротьби з непередбачуваними ризиками, який уможливив би в найрацюнальтший (з погляду поставлених фipмою цшей) cпоciб врахувати ризик, приймаючи й виконуючи господарсью piшeння як всередиш компaнiï, так i за межами ïï дiяльноcтi — формування ризикового про-фiлю фiрми. Так, сьогодш в мipу розвитку цивiлiзaцiï, техшки та тeхнологiй, iнновaцiйноï та iнфоpмaцiйноï гло-бaлiзaцiï, пiдвищeноï pолi людського фактору, значення управлшня ризиками тшьки зростае i для фipми piвно-цшьно важливо управляти полiтичними, фшансовими, тeхнологiчними, eкологiчними, кадровими, опepaцiйними ризиками, забезпечувати протипожежну безпеку, управ-ляти дiями в умовах надзвичайних i непередбачуваних ситуацш i т. д. Головною метою е побудова eфeктивноï системи управлшня ризиками, яка потягне за собою ряд незаперечних вигод для компанп таких як, своечасне
виявлення загроз, що могли вплинути на ii стратепчш цт, шдвищення прозорост корпоративного упpавлiння, зростання довipи iнвестоpiв, захист вiд несприятливих ринкових коливань i оптимiзацiя витрат, отримання нових знань i досвщу роботи.
Литература
1. Тофлер, Э. Третья волна [Текст]: пер. с англ. / Э. Тофлер. — М.: АСТ, 2010. — 784 с.
2. Малкина, М. Ю. Мировой экономический кризис как фактор институционального развития мировой и национальных экономических систем [Текст] / М. Ю. Малкина // Научные труды ДонНТУ. Серия: экономическая. — 2009. — Вып. 37-1. — С. 41-49.
3. Minsky, H. P. The Financial Instability Hypothesis [ТехЦ / The Jerome Levy Economics Institute of Bard College Working Papers. — 1992. — № 74. — 9 р.
4. Хомутенко, Л. I. Теоретичш засади дослщження кризових явищ i iх виникнення в умовах фiнансовоi глобалiзацii [Текст]: зб. наук. пр. / Л. I. Хомутенко // Проблеми i перспективи розвитку бангавсь^ системи Украши. — С.: ДВНЗ «УАБС НБУ», 2012. — Вип. 34. — С. 310-319.
5. Beck, U. Risk Society: Towards a New Modernity [ТехЦ / U. Beck; Trans. from the German by Mark Ritter, and with an Introduction by Scott Lash and Brian Wynne. — London: Sage Publications. — 1992 [originally риЫ. 1986]. — 260 р.
6. Giddens, А. Fate, Risk and Security [ТехЦ / A. Giddens // Modernity and Self-Identity: Self and Society in the Late Modern Age. — Cambridge: Polity Press, 1991. — Р. 109-143.
7. Hansson, S. O. Risk [Electronic resource] / S. O. Hansson, E. N. Zalta // The Stanford Encyclopedia of Philosophy. — 13 Mar 2007. — Available at: \www/URL: http://plato.stanford.edu/ archives/spr2014/entries/risk/
8. Luhmann, N. Der Begriff Risiko [ТехЦ / N. Luhmann // Soziologie des Risikos. Berlin. — New York: Walter de Gruyter, 1991. — Р. 9-40.
9. Найт, Ф. Х. pho^ неопределенность и прибыль [Текст]: пер. с англ. / Ф. Х. Найт. — М.: Дело, 2003. — 360 с.
10. Стрельбицька, Н. 6. 1нтегрований ризик-менеджмент — сучасний шдхщ до управлшня ризиками [Текст]: зб. наук. пр. / Н. 6. Стрельбицька, Д. I. Боднар // Управлшня проектами та розвиток виробництва. — Л.: СНУ iм. В. Даля, 2011. — № 4(40). — С. 111-118.
11. Дегтярева, О. И. Управление рисками в международном бизнесе [Текст]: учебник / О. И. Дегтярева. — 2-е изд. — М.: Флинта: НОУ ВПО «МПСИ», 2010. — 344 с.
12. Samuelson, P. Economics [Text] / P. Samuelson, W. Nordhaus. — 16th edition. — NY: McGraw-Hill, 1998. — 385 р.
13. International Risk Management: report [Text]. — London, McMillan, 1985. — 63 р.
анализ влияния рисков постиндустриальной экономики в деятельности фирмы
В работе рассмотрена постиндустриальная трансформация среды рисков на уровне фирмы. Обоснована необходимость комплексного анализа рисков с учетом турбулентного характера измерений существования рисков в условиях постиндустриальной экономики. Проанализированы характерные особенности рисков глобальной постиндустриальной экономики. Главной задачей определено своевременную организацию управления рисками с целью обеспечения адаптации фирмы к новым условиям и вывода бизнеса на траекторию устойчивого экономического развития.
Ключевые слова: фирма, постиндустриальная экономика, риски, управление рисками, рисковый профиль фирмы.
Дюгованець Олеся MuxaUnieHa, кандидат економгчних наук, доцент, кафедра м1жнародного бгзнесу, логктики та менеджменту, ДВНЗ «Ужгородський нащональний утверситет», Украта, e-mail: lables@ukr.net.
Черленяк 1ван 1ванович, доктор наук з державного управлтня, професор, завгдувач кафедри м1жнародного бгзнесу, логгстики та менеджменту, ДВНЗ «Ужгородський нащональний утверситет», Украта, e-mail: cherlenyakjj@mail.ru.
технологический аудит и резервы производства — № 4/5(24), 2015
Дюгованец Олеся Михайловна, кандидат экономических наук, доцент, кафедра международного бизнеса, логистики и менеджмента, ГВУЗ «Ужгородский национальный университет», Украина.
Черленяк Иван Иванович, доктор наук по государственному управлению, профессор, заведующий кафедрой международного
бизнеса, логистики и менеджмента, ГВУЗ «Ужгородский национальный университет», Украина.
Diugowanets Olesia, SHEE «Uzhhorod National University», Ukraine, e-mail: lables@ukr.net.
Cherlenyak Ivan, SHEE «Uzhhorod National University», Ukraine, e-mail: cherlenyakjj@mail.ru
УДК 658:330.341 (045) DOI: 10.15587/2312-8372.2015.47410
Дяченко к. с. МЕТ0ДИЧН1 ШДХ0ДН ДО ОЩНКН
Р1ВНЯ ЕК0Н0М1ЧН01 БЕЗПЕКИ ШДПРИЕМСТВ БУД1ВЕЛЬН01 ГАДУ31
В статтг представлено систематизоваш методичш шдходи втчизняних та зарубгжних ав-торгв до оцтки ргвня економгчног безпеки тдприемств будгвельног галузг, визначено ïx переваги та недолжи. Отриматрезультаты дають змогу поглибити тарозширити теоретико-методичш основи оцткиргвня економiчноï безпеки тдприемств будiвельноï галузг. Такожрезультати дослг-джень сприяють тдвищенню ефективностг функцюнування системи управлтня шдприемством з урахуванням галузевоï специфжи.
Илпчов1 слова: економгчна безпека тдприемства, оцтка економiчноï безпеки тдприемства, методи оцтки, будгвельна галузь.
1. Вступ
Останшм часом все бшьше дослвджень в Укра'ш та свт присвячуеться питаниям визиачеиия та особли-востей екоиом1чио' безпеки. Насамперед, це пов'язаио з попршеииям сталого та стабшьного розвитку 1 функцюнування вичизняних тдприемств, вщсутносп спри-ятливих умов для ведения та тдтримання ефективио' тдприемницько' д1яльиост1, що викликаио екоиом1чиою нестабшьтстю, наявшсть протир1ч у законодавчш баз1 та кризовими явищами грошово-кредитио' системи та валютного риику кра'ии.
На сьогодшшшй деиь практично ие дослщжеиими е сутшсш та змютовт характеристики екоиом1чио' безпеки буд1вельиих тдприемств; ие визначеш тдходи до оцшки р1вия екоиом1чио' безпеки та можливост його тдвищення в процес1 фшаисово-господарсько' д1яль-иостг, ие розроблет иауков1 положения щодо системи фшансово' безпеки буд1вельиих тдприемств в сучасиих умовах господарюваиия. Все це обумовлюе необхвдшсть та актуальшсть дослвджеиия, а иедостатия розробка тео-ретичиих 1 практичиих положеиь визиачае доцшьшсть проведения дослщжеиия.
Буд1вельиа галузь Укра'ии, як одиа з провщних га-лузей екоиомжи держави, одшею з перших зазиала впливу кризових явищ, що призвело до зиижеиия частки у структур! ВВП та навиь до ввд'емних його показииюв за остаитй квартал поточного року [1].
Вс1 щ фактори змушують в1тчизият тдприемства придшяти тдвищеиу увагу до питаиь формуваиия, за-безпечеиия та оцшки р1вия власио' екоиом1чио' безпеки в сучасиих умовах та иа майбутие.
Тож особливо' актуальиост сьогодт иабувають питания дослвдження иаявиих методичиих тдход1в до
оцiнки рiвня eK0H0Mi4H0Ï безпеки, а також ïx адаптащя з урахуванням галузево! специфiки до особливостей функцюнування будiвельниx пiдприeмств, як страте-гiчно важливих об'eктiв економiки краши, що дасть змогу створити надшну та ефективну систему ïx еко-номiчноï безпеки.
2. Анал1з л1тературних даних та постановка проблеми
Вагомий внесок щодо розробки теоретичних та ме-тодичних основ ощнки рiвня економiчноï безпеки тд-приемств належить таким вичизняним та зарубiжним вченим, як: Т. Г. Васильцевим [2] розглянуто стратегш та мехашзми змщнення економiчноï безпеки тдприем-ництва Украши; Л. В. Гнилицькою [3] дослщжено основи збалансовано! системи економiчниx показникiв для оцiнки стану та рiвня економiчноï безпеки суб'ектiв господарсько! дiяльностi;С. М. 1льяшенко [4] сфор-мульовано складовi економiчноï безпеки тдприемства i пiдxоди до '¿х ощнки; Е. В. Камишшковою [5] запро-поновано методи формування кiлькiсноï ощнки рiвня економiчноï безпеки.
В роботах, Ю. М. Воробйова [6], С. М. 1льяшен-ко [4], О. Л. Коробчинського [7], А. О. Кушшрук [8], О. О. Молодщ [9], I. В. Шрятшсько! [10], О. В. Федо-сово! [11, 12], М. В. Чорно! [13] акцентовано увагу на галузевш специфщ пiдприемств при визначеннi рiвня '¿х економiчноï безпеки.
Проте, не зважаючи на значну кiлькiсть проведених дослщжень, подальшого вивчення та розробки потре-бують методичнi пiдxоди до ощнки рiвня економiчноï безпеки пiдприемств з урахуванням галузево! прина-лежностi саме будiвельниx пiдприемств, адже бiльшiсть
