CC BY
40
24. Письмаров А. Как оценивать эффективность работы компании /А. Письмаров //Генеральный директор. - 2006. - №6. [Электронный ресурс]: Режим доступа: http://gaap.ru/articles/76907/
25. Радыгин А. Д. Корпоративное управление и защита прав собственности: эмпирический анализ и актуальные направления реформ / А. Д.Радыгин, Р. М. Энтов // Научные труды ИЭПП № 36. - 2001. - С.90.
26. Скалюк Р.В. Ф1нансова результативность дяльност промислових п1дприемств / Р.В. Скалюк // Всник економ1ки транспорту i промисловостг - 2011. - № 33. - С.227.
27. Терещенко О.О. Фiнансова дяльнють суб'ект'в господарювання: навч. поаб. / О.О. Терещенко. - К.: КНЕУ, 2003.
28. Фiнaнси пiдприeмств: пщручник / А.М. Поддерьопн, М.Д. Блик, Л.Д. Буряк та iн.; кер. авт. кол. i наук. ред. А.М. Поддерьопн; 5-те вид., перероб i доп. - К.: КНЕУ, 2005.
УДК 336.742:669.21/23
Чиж Л.М.,
к.е.н., доцент кафедри банювського i страхового 6i3Hecy Льв1вського национального ушверситету ¡мен 1вана Франка
ВИДИ ТА КЛАСИФ1КАЦ1Я РИЗИК1В НА РИНКУ БАНК1ВСЬКИХ МЕТАЛ1В
Визначено поняття "ризик" на ринку. До^джено основнi категорн ризиюв на ринку банювських метaлiв та ¿х клас-ифiкaцiя. Проaнaлiзовaно особливост ризиюв на ринку банювських метaлiв.
Ключовi слова: ризик, банювсью метали, ринок, ринок банювських метaлiв.
Определено понятие "риск" на рынке. Исследованы основные категории рисков на рынке банковских металлов и их классификация. Проанализированы особенности рисков на рынке банковских металлов.
Ключевые слова: риск, банковские металлы, рынок, рынок банковских металлов.
The concept of "risk" in the market is defined. Major categories of risk in the bank metals market and classification are investigated. The features of risk on the market of bank metals are analyzed.
Key words: risk, bank metals, market, market of bank metals.
В умовах сучасноТ ринковоТ економки з^кнення з рюномаытними ризиками е загрозою для будь-якого банку. Кож-ний банк як комерцмна установа, прагнучи отримати прибуток, наражаеться на ризики. У нашому випадку не лише банк, але й кожен з учасниюв ринку банювських металл (РБМ). Умови переходу до ринку, пол™чы змЫи, посилення конкурентно)' боротьби, ¡нфляцмы коливання, економны кризи пщвищують ризиковють функцюнування суб'еюпв РБМ.
Анал1з останн1х наукових дослщжень. Теоретичн та приклады аспекти ринку банювських металл було дослщже-но такими вщомими в^чизняними та заруб^ними науковцями та практиками як: Ю. Блащук, А. Втьямсон, О. Вов-чак, Е. 1ванов, А. Захаров, М. Стоукс, Р. Скотт, М. Фатеев, С. Яременко, Г. Юрчук та ¡н. Разом з тим питання ризи-ковост та ефективного розвитку ринку банювських металл залишаються нeдоcлiджeними.
Постановка завдання. Метою cтаттi е вивчення стану ринку банювських металл, аналю ризикiв на ринку банюв-ських металл та Тх клаcифiкацiя.
Для досягнення даноТ мети поставлено таю основы завдання:
- з'ясувати суть поняття "ризик";
- визначити основы види ризиюв на ринку банювських метал^;
- розкрити особливост ризиюв на ринку банювських металл.
Результати. У працях в^чизняних i заруб^них учених та практиюв банкiвcькоТ дтльносл знаходимо рiзнi визна-чення термЫа "ризик". Загалом ризиком вважають те, що несе в cоб¡ або загрозу, або невпевненють у майбутньому. М^ тим, О.Вовчак ризики визначае як вартicнe вираження iмовiрнicних подм, якi можуть призвести до певних втрат у результат рeалiзацiТ вибраного господарського, оргаызацмного або тeхнiчного ршення або внаcлiдок несприятли-вого впливу навколишнього середовища (у т.ч. змЫи ринкових умов, форс-мажорних обставин тощо) [1, с. 356]. Са-ме з ризиками пов'язана можлива нестабтьнють прибутку банку як фЫансового посередника. Повнютю передбачи-ти i врахувати ва можливi ризики у дтльносл банку неможливо. Не вci ризики можуть ыддаватися аналiзy й контролю на р^ы окремого суб'екта. До того ж, для досягнення ефективних результат^ eкономiчноТ дiяльноcтi за умов кон-кyрeнцiТ компанiТ часто свщомо змyшeнi рeалiзовyвати проекти, що мають певний ступшь ризику.
У контексл нагляду на пiдcтавi оцшки ризикiв Нацiональний банк УкраТни визначае банювський ризик за його впливом на каытал i надходження. Ризик - це ймов^нють того, що поди, очкуваы або нeочiкyванi, можуть мати нега-тивний вплив на капрал або надходження банку [2].
У сучасый наyковiй та навчально-методичый лiтeратyрi мicтитьcя чимало прикладiв класифкацп ризикiв фiнанcо-вих поceрeдникiв на оcнов¡ рiзноманiтних критeрiТв. Аналiз показуе, що запропонованi сучасною eкономiчною теорь ею пiдходи до клаcифiкацiТ економнних ризикiв, як правило, не виключають, а доповнюють один одного. При розроб-щ клаcифiкацiТ ризикiв РБМ необхщно враховувати те, що учасники РБМ у процеа своеТ дыльносл стикаються з ба-гатьма видами ризиюв, деяю з них можуть нав^ь не пiдцаватиcя внyтрiшньомy контролю. Адже на cтiйкicть фiнанcо-вих посередниюв, у тому чиcлi банюв, впливае немало зовнiшнiх чинникiв, яю не належать до сфери безпосередньо-го або опосередкованого Тх впливу.
Зважаючи на це та з урахуванням основних чинниюв ризиюв дослдауваного ринку, доцтьно видiлити вiciм основ-них катeгорiй ризикiв, впливу яких пщдаються учасники РБМ, i яю мае оцiнювати банкiвcький нагляд: ринковий, ¡нве-cтицiйний, процентний, кредитний, валютний, ризик втрати репутацп, юридичний, еколопчний.
Основним ризиком при iнвecтицiях у сучасний РБМ е ринковий ризик, тобто ризик змш у щы на банкiвcькi мета-
184 Економiчний □¡сник yнiвeрcитeтy | Випуск № 17/2
© Чиж Л.М., 2011
ли. BiH е тим бтьшим, чим коротшим е горизонт ¡нвестування. Це наявний або потенцмний ризик для надходжень i каыталу, який виникае через несприятлив¡ коливання вартостi банкiвських металл, цiнних nanepiB, товарiв i KypciB ¡но-земних валют за тими ¡нструментами, якi в торговельному портфелг Цей ризик випливае з маркет-мейкерства, ди-лингу, прийняття позицiй з боргових i пайових цiнних папер^, бaнкiвcьких мeтaлiв, валют, товapiв i похiдних ¡нстру-мeнтiв (дepивaтивiв). Ризики, що виникають за aнaлогiчних обставин щодо aнaлогiчних iнcтpyмeнтiв, якi е в банюв-ському поpтфeлi, розглядаються в ¡нших вiдповiдних кaтeгоpiях системи оцЫки pизикiв.
Для вiтчизняних ¡нституцюнальних iнвecтоpiв нaйбiльш реальними е ¡нвестицп у готiвковий ринок золота (¡з роз-рахунками на умовах спот - в рамках двох робочих дню). Тобто для дослдаення дохщностей та ринкового ризику нас цкавить динамка цЫ спот. Фактично, це динамка цЫ Лондонського фiкcингy. Частше aнaлiзyeтьcя динaмiкa Лон-донського веч^нього фiкcингy (London PM Fix), хоча для результат^ aнaлiзy це особливого значення не мае.
У cmi 1980 р. цша золота досягла 850 дол. США за унцю. У липы ж 1999 р. цша золота досягла мУмуму у 252 дол. США. Це е яскравим вщображенням того, як можна втрачати велик кошти i вщ довгострокових iнвecтицiй у золото. Вщносно непогана цiновa динaмiкa за останн роки обумовлена укладенням у вересн 1999 р. так званоТ Вашинг-тонськоТ угоди, вiдповiдно до якоТ оcновнi 13 европейських центральних банюв зобов'язалися обмежити своТ опера-L^iY з продажу та люингу золота 400 тоннами на рк до вересня 2004 р. Кр^ того, позитивно на цiнy золота вплинуло i зростання гeополiтичноТ нестабтьност пicля подiй 11 вересня 2001 р. в США та вмни в 1раку в 2001 роцг
Отже, для консервативних iнвecтоpiв включення золота в портфель мае сенс лише в контекст покращення дивер-сифкацмних властивостей портфеля. Основна кориснють золота, як iнвecтицiйного ¡нструменту, полягае в тому, що воно е вiдмiнним "дивepcифiкaтоpом", оcкiльки мае негативну кореляцю з бiльшicтю ¡нших основних клаав aктивiв. Дeякi фaхiвцi з портфельного ¡нвестування, вважають, що включення золота в портфель може бути дуже корисним для пщвищення скоригованоТ на ризик дохщност ¡нвестицмного портфеля. Вважаеться, що оптимальна частка золота в поpтфeл¡ знаходиться в межах вщ 5% до 10%. Так, наприклад, у публкацп СвтовоТ Ради зi Золота (World Gold Council) пщ назвою "Recent Poor Performance of U.S. Pension Funds: Favorable Implications for Gold Investment" ствер-джуеться, що оптимальний розм^ частки золота в поpтфeлi коливаеться вiд 6% до 9,5% [3, с. 23].
Наступним видом ризику, який характерний для РБМ, е iнвecтицiйний ризик. Визначення iнвecтицiйного ризику банку загалом необхщно звести до трактування його як можливост недосягнення запланованих цiлeй ¡нвестування (прибу-ток або cоцiaльний ефект) й отримання грошових збиткiв. Л.Н.Теплан стверджуе, що iнвecтицiйний ризик - це "недоотри-мання запланованого прибутку в ход реалЬаци iнвecтицiйних пpоeктiв" [4, с. 261]. На думку В.1.Мщенка, в^огщы прибу-ток i ризик перебувають у прямм зaлeжноcтi. Теоры eфeктивноcтi ринку доводить, що якщо пщприемство у своТй дiяль-ност уникае вciх pизикiв, то воно може розраховувати лише на прибуток, який ствставний за pозмipом з прибутковютю державних цiнних пaпepiв вищоТ кaтeгоpiТ нaдiйноcтi або ж ¡з ставкою Libor (у короткому пром^ку часу).
yci бaнкiвcькi iнвecтицiйнi ризики доцтьно подiлити на cиcтeмнi i нecиcтeмнi. Системний iнвecтицiйний ризик - це ризик, пов'язаний ¡з загальноекономнною i полiтичною cитyaцieю в краТнк Несистемний iнвecтицiйний ризик пов'яза-ний з фшансовим станом конкретного банку ¡нвестора.
Iнвecтицiйнi ризики нeобхiдно подтити ще на три групи, залежно вщ сфери вкладення кaпiтaлy:
- ¡нвестицмн ризики вiд вкладання кошлв у виробничу та невиробничу сфери економки;
- iнвecтицiйнi ризики вщ дiяльноcтi банку на фiнaнcовомy ринку;
- кредиты ризики.
Перша з перелнених груп ризиюв е сукупнютю вciх тих pизикiв, якi впливають на банк пщ час вкладання кошлв у виробничий бiзнec, що не пов'язано з дыльнютю на фшансовому ринку.
Iнвecтицiйнi ризики, пов'язан з дiяльнicтю на фiнaнcовомy ринку, своею чергою, необхщно подтити на три групи:
- ризики втрачених можливостей;
- ризики зниження дохщносл;
- проценты ризики.
Група ризиюв втраченоТ можливост мае своТм джерелом iмовipнicть настання непрямих (побiчних) фшансових втрат, якi виявляються в недоотриманн прибутку через нeздiйcнeння банком якогось заходу, який би дав йому змо-гу одержати цей прибуток. Окремим випадком цього ризику е ризик внаслщок падшня загальноринкових цЫ, найча-cтiшe пов'язаний з падшням цiн на вci бaнкiвcькi метали, що обертаються на ринку, одночасно (наприклад, через зниження загальноТ ¡нвестицмноТ активносл) [5, с. 130]. Найчастше ризики втраченоТ можливоcтi е несистемними, Тм можна зaпобiгти, вживши cпeцiaльних зaходiв.
Дохiднicть iнвecтицiй у золото залежить i вiд ваги зливка: що вш бiльший - то вищий прибуток ¡нвестора. Оскть-ки вкладення грошей у дорогоцЫы метали вважаеться в УкраТы ¡нвестицмною дiяльнicтю, то з отриманого прибутку доведеться платити податок.
Розглянувши дохщнють та ризики iнвecтицiй у банювсью метали, вказуемо ще на один вид ¡нвестицм на РБМ, коли вкладають кошти украТнсью чи ¡ноземы ¡нвестори у золотовидобyвнi компанп або родовища. 1нвестор, вкладаючи кошти у родовище, не претендуе на золото, а отримуе частку прибутку вщ продажу металу (якщо вЫ е) вiдповiдно до pозмipy пакета акцм. Велике значення мае везшня. Перша pозвiдкa показуе лише статистичну ктьюсть золота в об'eмi прськоТ маси. А доpозвiдкa може показати, що там золота або вдв^ бтьше, або вдвiчi менше, ыж очiкyвaло-ся. Трапляеться, що в об'eм¡ гipcькоТ маси мicтитьcя ывктограма золота на тонну, а пщ час pозвiдки цього не видно. Тому ¡нвестор наражаеться на значний ризик, вкладаючи ¡нвестицп в дану галузь. 1нвестор прораховуе доходи i ви-трати на 10-15 роюв (приблизний строк розробки середнього родовища золота з видобутком 10-50 тонн на рк) й отримуе внутршню норму прибутку. Для прничорудних проекпв ця норма мае бути не нижча ыж 15% [6].
Окремою групою ¡нвестицмних ризиюв е ризики зниження дохiдноcтi. 1снування цих ризиюв е нacлiдком iмовipно-CTi зниження pозмipy пpоцeнтiв i дивщенд^ за портфельними iнвecтицiями, а також за внесками i кредитами. Ризи-
Економiчний вicник yнiвepcитeтy | Випуск № 17/2 185
ки зниження дохщносл мають два р1зновиди: проценты ризики; кредиты ризики.
Процентний ризик пов'язаний з можливими втратами банку за умови перевищення процентних ставок, за якими сплачуе банк свою заборговаысть, над процентними ставками, за наданими банком кредитами. 3 точки зору статистики процентного ризику нас цкавлять розм1р та динамка процентних ставок за залученими i наданими у кредит коштами, Ух сыввщношення, а також вплив рiзних чинникiв на динамiку процентноУ ставки [7, с. 73].
Розмiр процентного ризику е опосередкованою характеристикою ефективносл управлiння операцiями залучення коштiв i кредитування, у нашому випадку - це металевi депозити, кредити пщ заставу дорогоцiнних металiв та кредити у банювських металах. Щоб виконати аналiз, необхiдно розрахувати розмiр процентноУ ставки. Для цього застосовують рiзнi методи, що залежать вiд умов та виду угоди. Наведемо ознаки, за якими треба розрiзняти методи розрахунку процентних ставок: база для розрахунку (послйна або змшна); принцип розрахунку процента (ставка нарощування або ди-сконтування); проценты ставки бувають фксованими (коли в угодi передбачаеться Ух розмiр) або плаваючими.
Висока прибутковють робить дорогоцiннi метали привабливими для украУ'нщв, стурбованих збереженням своУх ка-пiталiв. При проведены операцм iз залучення на вклади i розмщення е пiдставою для зарахування дорогоцшних ме-талiв на металевi рахунки може бути Ух поставка у фiзичнiй формi, переказ з шших рахункiв, продаж металiв клieнту чи Ух придбання банком.
Аналопчно операцiУ з повернення дорогоцшних металiв i Ух списання з металевих рахунюв можуть здiйснюватися шляхом зняття з рахунюв у фiзичнiй формi, зарахування на iншi рахунки, проведення операци купiвлi-продажу дорогоцшних металiв, що знаходяться на рахунку. Нарахування i виплата проценлв за металевими рахунками, комiсiйних зборiв та шших винагород, пов'язаних iз веденням металевих рахунюв, проводиться здебiльшого у нацюнальый ва-лютi. Сплата проценлв за металевими рахунками може бути проведена i дорогоцшними металами, якщо це обумо-влено в договорi мiж банком та власником рахунку.
^м процентного ризику, iнвестор у безголвкове золото нестиме також i кредитний ризик банку-посередника, який обслуговуватиме його на ринку золота. Якщо користуватися безпосередньо послугами провщних шоземних банюв, то, звичайно, кредитний ризик буде досить невеликим. Однак, украУнським шституцюнальним швесторам для виходу на мiжнародний ринок золота доведеться користуватися виключно послугами в^чизняних банкiв. У цьому випадку ус швестицп украУнських iнституцiональних iнвесторiв у золото повины будуть трактуватися двояко: i як шве-стицiУ у золото (куывля ринкового ризику - ставка на цшу золота), i як швестици у зобов'язання украУнських комерцй них банкiв. У такiй ситуаци iнвестицiУ у золото, наприклад, недержавних пенсiйних фондiв повиннi будуть перевiряти-ся проти двох законодавчо-встановлених лiмiтiв: лiмiт у 10% на вкладення у банювсью метали та лiмiт у 40% на вкладення у зобов'язання банюв.
Кредитний ризик може бути визначений як невпевнеысть банку в тому, що позичальник мае можливють та намiри виконати своУ зобов'язання у вiдповiдностi зi строками i умовами кредитноУ угоди. Такий стан може бути викликаний:
а) нездатыстю позичальника створити адекватний майбутый грошовий потiк у зв'язку з непередбачуваними нес-приятливими змшами у дiловому, економiчному, полiтичному оточены, в якому знаходиться позичальник;
б) невпевнеыстю у майбутый вартосл та якосл (лiквiдностi та можливостi продажу на ринку) застави за кредит (у нашому випадку - дорогоцшы метали).
Таким чином, один з основних ризиюв, з яким доводиться мати справу банку - це кредитний ризик або нездатысть його контрагента виконувати своУ контракты зобов'язання. Вш виникае не лльки вщносно кредилв, але i за шшими ба-лансовими i позабалансовими позищями, такими, як гаранлУ, iнвестицiУ в банювсью метали. Банки мали i часто мають серйозы проблеми внаслщок того, що не змогли вчасно щентифкувати ослабленi активи, створити необхщы резерви для Ух списання i при необхщносл припинити визнання прибутку вщ процентiв за такими активами.
Необхщно наголосити на тому, що одыею з основних причин виникнення у банюв загроз е надання ними великих кредилв окремому позичальнику або груп пов'язаних мiж собою позичальниюв, що призводить до концентраци кредитного ризику. Великi концентраци ризику виникають також в окремих галузях промисловосл, економiчних секторах, географiчних регiонах тощо.
Чимало проблем у банюв виникае внаслiдок здмснення ними так званого пов'язаного запозичення, тобто надання кредилв особам або фiрмам, пов'язаним з банком через структуру власносл, i здатним прямо або непрямо впливати на його дiяльнiсть. Осшьки в цих випадках визначення кредитоспроможносл позичальника не завжди здiйснюeться банком досить об'ективно, цей процес залишити без контролю просто неможливо. Пов'язанi мiж собою сторони включають банк, основних акцiонерiв, дочiрнi компанiУ, установи (фiлiУ, представництва, в^лення тощо), директорiв i менеджерiв. Фiрми вважаються пов'язаними мiж собою i в тих випадках, коли вони контролюються одыею i лею ж групою.
Операци з надання кредилв у дорогоцшних металах здмснюються шляхом поставок у фiзичнiй формi або зарахування на рахунки без фiзичноУ поставки металу в обмш на зобов'язання зворотноУ поставки вщповщного металу у строк, зазначений у договори Суми кредиту в дорогоцшних металах можуть погашатися у формi фiзичноУ поставки чи шляхом перерахунку дорогоцшних металiв з металевих рахунюв позичальника.
При проведены таких операцм е потреба контролювати сыввщношення вимог та зобов'язань за операщями з до-рогоцiнними металами у грошовому е^валенти Банки повиннi вести так звану вщкриту валютну позицю за цими операцiями.
Наступним за ступенем впливу на РБМ е валютний ризик, який передбачае валюты втрати, пов'язаы зi змiною курсу одыеУ з iноземних валют вщносно шшоУ, у тому числi й нацюнальноУ, пiд час здiйснення зовнiшньоекономiчних операцiй, розрахункiв, кредитних операцiй, операцм купiвлi-продажу валют та банкiвських металiв. 3а умови неста-бiльностi нацюнальноУ грошовоУ одиницi такий ризик досить високий, i тому його визначення та управлшня ним - ва-жливий момент регулювання ризикiв взагали До валютних ризикiв належать ризики вах операцiй, що здiйснюються iз застосуванням валюти iншоУ краУни, за наявносл коливання валютних курсiв. ^м того, до валютних належать уа
186 Економiчний вiсник унiверситету | Випуск № 17/2
pизики, пoв'язaнi з вaлютними oпepaцiями бaнкy.
З пpaктичнoÏ тoчки зopy вaлютний pизик нa PБM включae в ceбe нacтyпнi види pизикiв:
- oпepaцiйний вaлютний pизик, aбo вплив змЫи вaлютнoгo кypcy нa iнoзeмнy дeбiтopcькy чи кpeдитopcькy зaбopгoвa-нicть ^зницю мiж цiнoю ÏÏ oтpимaння aбo oплaти i цiнoю, якa вpaxoвyeтьcя в мicцeвiй вaлютi y ф^нтовм звiтнocтi бaнкy);
- eкoнoмiчний (д^вий) pизик, який oзнaчae, щo змши вaлютнoгo кypcy впливaють нa ошн кpaÏни y дoвгocтpoкo-вoмy плaнi aбo нa кoнкypeнтнi пoзицiÏ бaнкy чи opгaнiзaцiÏ. Haпpиклaд, знeцiнeння мicцeвoÏ вaлюти мoжe викликaти пaдiння iмпopтy i зpocтaння eкcпopтy (y нaшoмy випaдкy - iмпopт бaнкiвcькиx мeтaлiв);
- pизик peвaльвaцiÏ aбo тpaнcляцiйний вaлютний pизик, який виникae, шли вaлютнi пoзицiÏ бaнкy пepeoцiнюють-cя в нaцioнaльнy вaлютy.
Oдним iз нaйвaжливiшиx cepeд нeфiнaнcoвиx pизикiв е pизик peпyтaцiÏ - öe нaявний aбo пoтeнцiйний pизик для нaдxoджeнь i кaпiтaлy, який виникae чepeз нecпpиятливe cпpийняття iмiджy фiнaнcoвoÏ ycтaнoви клieнтaми, кoнтpa-гeнтaми, aкцioнepaми (yчacникaми) aбo opгaнaми нaглядy. Öe впливae нa cпpoмoжнicть бaнкy нaлaгoджyвaти нoвi вiднocини з кoнтpaгeнтaми, нaдaвaти нoвi пocлyги aбo пiдтpимyвaти icнyючi вiднocини. Цeй pизик мoжe пpизвecти бaнк (aбo йoгo кepiвникiв) дo фiнaнcoвиx втpaт aбo змeншeння клieнтcькoÏ бaзи, y тoмy чиcлi дo пpитягнeння дo aд-мiнicтpaтивнoÏ, цивiльнoÏ aбo кpимiнaльнoÏ вiдпoвiдaльнocтi. Pизик peпyтaцiÏ мae мicцe нa вcix piвняx opгaнiзaцiÏ, i тому бaнки пoвиннi вiдпoвiдaльнo cтaвитиcя дo cвoÏx вiднocин iз клieнтaми тa cycпiльcтвoм.
Пyблiчнe cпpийняття iмiджy бaнкy нeoбxiднo poздiлити нa двi кaтeгopiÏ:
- cпpийняття pинкoм, нaпpиклaд, нинiшнiми aбo пoтeнцiйними клieнтaми, кoнтpaгeнтaми, aкцioнepaми (yчacникaми);
- cпpийняття opгaнaми дepжaвнoгo peгyлювaння, нaпpиклaд, Haцioнaльним бaнкoм УкpaÏни, Дepжaвнoю кoмicieю з цiнниx пaпepiв тa фoндoвoгo pинкy, Дepжaвнoю пoдaткoвoю aдмiнicтpaцieю, шшими yпoвнoвaжeними opгaнaми.
Pизик peпyтaцiÏ пoв'язaний з пpoцeнтним pизикoм, iнвecтицiйним тa юpидичним, тoмy щo, якщo бaнк зapoбив нe-гaтивний iмiдж, то жoдeн нaявний чи пoтeнцiйний ^ент aбo iнвecтop нe кyпyвaтимe в дaнoмy бaнкy бaнкiвcькиx мe-тaлiв i нe poбитимe iнвecтицiй y цeй фiнaнcoвий aктив. Toмy дyжe вaжливo для бaнкy пiдтpимyвaти cвoю дiяльнicть нa нaлeжнoмy piвнi, a öe пpoявляeтьcя y виcoкoквaлiфiкoвaнoмy кepiвництвi тa пpaвильнo пocтaвлeнoмy мeнeджмeн-тк Oкpiм бaнкy, цeй pизик влacтивий кoжнoмy з yчacникiв PБM, тому щo peпyтaцiя е нeвiд'eмнoю чacтинoю дiяльнo-cтi cyб'eктiв дaнoгo pинкy, чи öe cтocyвaтимeтьcя видoбyвниx кoмпaнiй чи лoмбapдiв тoщo.
Юpидичний pизик - öe нaявний aбo пoтeнцiйний pизик, який виникae чepeз пopyшeння aбo нeдoтpимaння бaнкoм вимoг зaкoнiв, нopмaтивнo-пpaвoвиx aктiв, yгoд, ycтaлeнoÏ пpaктики aбo eтичниx нopм, a тaкoж чepeз мoжливicть двoзнaчнoгo Ïx тлyмaчeння. Бaнкiвcькi ycтaнoви нapaжaютьcя нa ю^идичний pизик чepeз тe, щo мaють вiднocини з вe-ликoю ктькютю зaцiкaвлeниx cтopiн, нaпpиклaд, клieнтaми, кoнтpaгeнтaми, пocepeдникaми, opгaнaми нaглядy, пo-дaткoвими тa iншими yпoвнoвaжeними opгaнaми. Юpидичний pизик мoжe пpизвecти дo cплaти штpaфниx caнкцiй тa aдмiнicтpaтивниx cтягнeнь, нeoбxiднocтi гpoшoвoгo вiдшкoдyвaння збиткiв, пoгipшeння peпyтaцiÏ, пoгipшeння пoзицiй бaнкy нa pинкy, oбмeжeння мoжливocтeй poзвиткy i мoжливocтeй пpaвoвoгo зaбeзпeчeння викoнaння угод. Для бaн-ку пepшoчepгoвим зaвдaнням е пpийняття нa poбoтy нaлeжнoгo пepcoнaлy i квaлiфiкoвaниx кaдpiв y кepiвництвi, якi б змoгли пepeдбaчaти i пoпepeджyвaти пpo змiни y зaкoнoдaвcтвi тa нopмaтивнo-пpaвoвiй бaзi. Для видoбyвниx кoмпa-нiй тa aфiнaжниx зaвoдiв вaжливo oтpимaти cпeцiaльнi дoзвoли нa пpoвeдeння вiдпoвiдниx poбiт iз дopoгoцiнними мe-тaлaми тa дopoгoцiнним кaмiнням.
Eкoлoгiчний pизик пoв'язaний з питaннями впливу нa дoвкiлля, мoжливoÏ aвapiйнocтi, вiднocин з мicцeвoю влaдoю тa нaceлeнням.
Ha PБM нa eкoлoгiчний pизик нapaжaютьcя видoбyвнi кoмпaнiÏ aбo aфiнaжнi зaвoди. Зoлoтoнocнy pyдy видoбyвa-ють вiдкpитим cпocoбoм y rap'epax aбo зaкpитим - y шaxтax. Cпociб видoбyткy зaлeжить вщ глибини зaлягaння, шн-цeнтpaцiÏ мeтaлy тa yмoв, якi вcтaнoвлюe для видoбyвaчiв дepжaвa. Piч y лм, щo зa вiдкpитoгo cпocoбy видoбyткy мe-тaлy yтвopюeтьcя знaчнo бiльшe вiдxoдiв, нiж зa шaxтнoгo. Пpимipoм, нa ciльcькoгocпoдapcькиx тepитopiяx Зaкapпaт-тя, дe poзтaшoвaнe eдинe в УкpaÏнi eкcплyaтoвaнe MyжиÏвcькe poдoвищe, cклaдyвaти вiдxoди пpocтo нiдe. Paзoм з тим вiдпpaцьoвaнa пopoдa (тaк звaнi xвocти) нe е нeкopиcнoю: y ый збepiгaeтьcя пeвнa кiлькicть зoлoтa тa мiнepaлiв.
Для збaгaчeння pyди зacтocoвyютьcя гiдpoмeтaлypгiйнi тexнoлoгiÏ: пopoдy пoдpiбнюють i oбpoбляють cпeцiaльними xiмiчними peaгeнтaми. Haйпoшиpeнiшa тexнoлoгiя - цiaнyвaння (зoлoтoнocнy pyдy зaливaють poзчинoм цiaниcтoгo кaлiю i нa двa тижнi зaлишaють нa пoвiтpi y cпeцiaльниx вiдcтiйникax). Зoлoтo пepexoдить y poзчин, a чacтинки пopoди oc^a-ють. Texнoлoгiя нeдopoгa, aлe нeбeзпeчнa. 2000 p. нa зoлoтoнocнiй шaxтi PyмyнiÏ cтaвcя витк цiaнiдiв, мaйжe 100 тиc. тонн oтpyйнoÏ piдини пoтpaпилo в Дyнaй тa Tиcy - джepeлa питнoÏ вoди для PyмyнiÏ, Угopщини тa CepбiÏ [В].
У кpaÏнax тpeтьoгo cвiтy зoлoтoпpoмиcлoвцi дoci зacтocoвyють тexнoлoгiÏ цiaнyвaння, вклaдaючи мiльйoни y зaбeз-пeчeння eкoлoгiчнoÏ бeзпeки. Boни знaють, якщo пocтyпитиcя, тo дepжaвa бiльшe нe пycтить нa cвoю тepитopiю. Щрб знизити pизики, дeякi виpoбники aбcopбyють зoлoтoвмicний poзчин aктивoвaним вупллям. Дaлi зa дoпoмoгoю eлeк-тpoлiзy видiляють cплaв зoлoтa, щo мютить дoмiшки cpiблa, cвинцю, мiдi aбo iншиx мiнepaлiв.
У бiльшocтi кpaÏн Sвpoпи, зoкpeмa i в УкpaÏнi, цiaнiднi тexнoлoгiÏ зaбopoнeнi. Aльтepнaтивний мeтoд видoбyткy зo-лoтa (гpaвiтaцiйний) - то caмe, щo й cтapoдaвнe пpoмивaння. Taкa тexнoлoгiя нeшкiдливa для пpиpoди, oднaк виxiд мeтaлy зa ÏÏ викopиcтaння знaчнo нижчий.
Bиcнoвки. Ha пiдcтaвi aнaлiзy ocнoвниx ^totop^ pизикiв (pинкoвий, iнвecтицiйний, пpoцeнтний, кpeдитний, вa-лютний, pизик втpaти peпyтaцiÏ, юpидичний, eкoлoгiчний), впливу якиx пiддaютьcя yчacники PБM, aвтop дiйшoв ви^ нoвкy, щo мiж piвнeм pизикiв i фiнaнcoвим peзyльтaтoм дiяльнocтi yчacникiв PБM icнye пpямий зв'язoк в мeжax oпти-мiзaцiйнoгo iнтepвaлy.
Ha думку aвтopa, нaйвaжливiшим i нaйcклaднiшим нa PБM е eкoлoгiчний pизик, пoв'язaний з питaннями впливу нa дoвкiлля, мoжливoÏ aвapiйнocтi, вiднocин з мicцeвoю влaдoю тa нaceлeнням. Ha PБM нa eкoлoгiчний pизик нapa-жaютьcя видoбyвнi кoмпaнiÏ aбo aфiнaжнi зaвoди.
Eкoнoмiчний вюник yнiвepcитeтy | Bипycк № 17/2 187
Лiтepaтypa
1.Boвк B.ß. Kpeдитyвaння i кoнтpoль: [нaвч. пociбник]/ B.ß. Boвк, O.B. Xмeлeнкo. - K.: Знaння, 2003. - 463 c.
2.Meтoдичнi вкaзiвки з iнcпeктyвaння бaнкiв "Cиcтeмa oцiнки pизикiв"// Cxвaлeнo Пocтaнoвoю Пpaвлiння HБУ вщ 15.03.2004 p., №104. - Дocтyпний з: www.zakon.nau.kiev.ua.
3.Bacилeнкo A.B. Iнвecтицiйнa cтpaтeгiя cтpaxoвиx кoмпaнiй: [нaвч. пociб] / A.B. Bacилeнкo. - K.: ^¿вакий нaцio-нaльний тopгoвeльнo-eкoнoмiчний yнiвepcитeт, 2006. - 163 c.
4. Tэмплaн Ë.H. Pиcки в экoнoмикe: [yчeбнoe пocoбиe]/пoд peд. B.A.Швaндapa. - M.: ЮHИTИ-ДAHA, 2002. - 330 c.
5.Уcтeнкo O.Ë. Teopия экoнoмичecкoгo pиcкa: [мoнoгpaфия]. - K.: MAУП, 1997. - 164 c.
6.Bepнep H. Ce^emi кoпaльнi [Eлeктpoнний pecypc] / H. Bepнep // Koнтpaкти. - 2007. - №20. - Peжим дocтyпy: http://www.kontrakty.com.ua/articles/2007/20.htm.
7.Гoлoвaч A.B. Cwi^crn^ бaнкiвcькoïдiяльнocтi: [нaвч. пociбник]/A.B.Гoлoвaч, B.Б.Зaxoжaй, K.C.Бaзилeвич. - K.: MAУП, 1999. - 176 c.
3.Bepнep H. Зoлoтa лиxoмaнкa [Eлeктpoнний pecypc] / H. Bepнep // Koнтpaкти. - 2007. - №20. - Peжим дocтyпy: http://www.kontrakty.com.ua/articles/2007/20.htm.
УДК 658.1
Данильчук I.B.,
старший викладач кафедри обл1ку, аудиту i шнтрогпнгу, ДВНЗ "Переяслав Хмельницький ДПУ ¡меы Григсря Сковороди"
СУТНЮТЬ Ф1НАНС0В0Г0 СТАНУ ПЩПРИвМСТВА ТА ПОШУК УПРАВЛШСЬКИХ Р1ШЕНЬ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЙОГО ЕФЕКТИВН0СТ1
У статт розкрито сутн^сть ф1нансового стану пщприемства. Досл1джено фактори, що визначають ф1нансовий стан пщприемства. Визначено основн1 напрямки управл1ння на р!внi господарюючого суб'екта. Розглянуто основн1 функци ф1нансового менеджменту. Запропоновано шляхи п!двищення ефективност управл!ння пщприемствами.
Ключовi слова: лкв!днють пщприемства, платоспроможмсть пщприемства, система управл!ння, ф!нансовий стан пщприемства, фнансова дяльнють, ф!нансовий менеджмент.
В статье раскрыта сущность финансового состояния предприятия. Исследованы факторы, определяющие финансовое состояние предприятия. Определены основные направления управления на уровне хозяйствующего субъекта. Рассмотрены основные функции финансового менеджмента. Предложены пути повышения эффективности управления предприятиями.
Ключевые слова: ликвидность предприятия, платежеспособность предприятия, система управления, финансовое состояние предприятия, финансовая деятельность, финансовый менеджмент.
The article deals with the essence of financial condition. Investigated the determinants of financial condition. The main areas of management at the business entity. The basic function of financial management. The ways of improving the efficiency of enterprises.
Key words: enterprise liquidity, solvency of the enterprise management system, financial condition, financial activities, financial management.
Актуальнють даного дослщження обумовлена необхщнютю ефективного управлшня дiяльнiстю пщприемств в умовах сучасного стану економки, недосконалютю теоретичного, методичного та законодавчого забезпечення ефективного функцюнування пщприемств, а також антикризового управлшня, необхщнютю проведення системних досль джень з питань формування цтюно'|' науковоУ парадигми антикризового управлшня фшансами пщприемств; удоско-налення пол^ики держави в галузi оздоровлення реального сектору економки, що сприятиме пщвищенню фшансо-во'|' безпеки, як окремих в^чизняних пщприемств, так i економки в цтому.
Актуальним для пщприемств Украши сьогоды е питання фiнансово-економiчного стану пщприемства. В умовах ринкових вщносин зростае самостмнють пщприемств, |'х економiчна i правова вщповщальнють. Нестабтьнють еконо-мки обумовлюе необхщнють для кожного суб'екта господарювання постмно шукати шляхи пщвищення ефективносл свое)' дiяльностi.
Постановка проблеми. Розкрити сутнють фшансового стану пщприемства. Проаналiзувати фактори, що визначають фшансовий стан пщприемства. Визначити головы завдання фшансових служб пщприемства. Запропонувати шляхи пщвищення ефективносл управлшня пщприемствами.
Ступшь дослщження дано'| проблеми. У працях зарубiжних i в^чизняних економюлв дослдаено широке коло питань, пов'язаних з аналiзом фiнансового-економiчного стану пщприемства, його оцшюванням та управлшням. Серед науковцiв, якi придiляли значну увагу дослдаенню фiнансово-господарського стану пщприемств, виокремимо таких, як I.T. Балатанов, Л.А. 1.0. Бланк, Ю. Бр^хем, Т.Р. Карлiн, А.П. Ковальов, М.Н. Крейнiна, Л.А. Лахтiонова, Г.В. Са-вицька, В.Т. Савчук, 0.С. Стоянова, А.Д. Шеремет та шши
Виклад основного матер1алу. За умов переходу економки Укра'ни до ринкових вщносин, суттевого розширення прав пiдприeмств у галузi фiнансово-економiчноï дiяльностi значно зростае роль своечасного та якiсного аналiзу фi-нансового стану пiдприeмств, оцшки ¿хньо) лiквiдностi, платоспроможностi i фшансово') стiйкостi та пошуку шляхiв пь двищення i змiцнення фiнансовоï стабтьносл.
Перехiд до ринкових методiв господарювання вимагае здiйснення належного контролю за фiнансово-економiчним станом суб'eктiв господарювання з метою запоб^ання виникнення кризового стану пщприемства. В економiчнiй лiте-
1BB Eкoнoмiчний вicник yнiвepcитeтy j Bi/my^ № 17/2
© Дaнильчyк I.B., 2011
