CC BY
8БАНКИ
УДК 336.717.061
НАПРЯМИ КОНЦЕНТРАЦП ОСНОВНИХ РИЗИК1В КРЕДИТУВАННЯ ЕКОНОМ1КИ УКРА1НИ
Воробйова О.1., к.е.н., доцент, НАПКБ
З друго! половини 2008 року суттево погiршилася eKOHOMi4Ha ситуацiя в кра!ш, що було обумов-лено першими кроками св^ово! фiнaнсово-eкономiчноl кризи в Укра!ш. Проте пeршi пeрeдвiсники тако! кризи вiтчизнянa eкономiкa стала вщчувати ще у першому пiврiччi. З лютого до травня посту-пово зменшував свою aктивнiсть фондовий ринок. З травня проблеми в eкономiчному розвитку з'я-вилися у найбшьш великих пiдприемствaх, що здiйснюють свою дiяльнiсть з експорту продукци та послуг. Це, перш за все, шдприемства i холдинговi компани, що виробляють та експортують метале-ву i хiмiчну продукцiю.
В останш роки eкономiчний розвиток краши у значнш мiрi був обумовлений активною дiяльнi-стю вiтчизняного мeтaлургiйного та хiмiчного виробництва. Завдяки цим видам eкономiчноl дiяль-ностi держава змогла забезпечити покращення умов життя населення та здшснити дeякi заходи щодо розвитку краши та суспiльствa в цшому. Розвиток основних локомотивiв украшсько! eкономiки ме-талургшно1 та хiмiчноl промисловостi пiдштовхнуло iншi види eкономiчноl дiяльностi, у т.ч. маши-нобудування, будiвeльну сферу, аграрний сектор, переробну промисловiсть, транспортну сферу, сферу послуг та шше до бшьшо1 aктивностi, а також суттево вплинуло на вiтчизняний фiнaнсовий ринок, зокрема банювський сектор, що обумовили зростання обсягiв кредитування.
Бaнкiвськa система краши в слiд за реальним сектором eкономiки стала нарощувати темпи свое1 дiяльностi. Особливо помiтнi зрушення в бaнкiвськiй дiяльностi почали вщчуватися з 2003 року, коли банки все часпше i чaстiшe видавали кредити як великим i середшм, так i малим шдприем-ницьким структурам для розвитку свого бiзнeсу.
Зростання обсяпв кредитування бiзнeсу не могло не супроводжуватися кредитними ризиками, концентращя яких постiйно змiнювaлaся у залежносп вiд нaпрямiв, обсягiв та суб'екпв кредитування. Поки банювсью установи основнi суми крeдитiв надавали юридичним особам, крeдитнi ризики концентрувалися у зв'язщ мiж банком та суб'ектом тдприемництва, де основою кредитного ризику для банка виступало шдприемство, а для останнього — банк, як фшансовий iнститут, що формуе базу для виникнення кредитного ризику.
Проблема полягае в тому, що кредитний ризик кожен з двох учасниюв розглядають iз сво1х влас-них iнтeрeсiв. Кредитор, тобто банк, бачить змют кредитного ризику в суб'ектах тдприемництва як позичальниках кредитних рeсурсiв. Якщо позичальник нaдiйний, то кредитний ризик зменшуеться або навпаки. Позичальник, у свою чергу, кредитний ризик бачить в кредитор^ бо кредитор, даючи кошти позичальнику, формуе вщповщш вимоги, за якими позичальник одержуе таю кошти, сплачуе цшу кредиту та повертае грошi кредитору.
Подальше збшьшення обсягiв кредитування економши Укра1ни почало формувати новi напрями концентраци кредитних ризикiв, що в загальному тдсумку негативно вплинуло на весь банювський сектор кра1ни. Перш за все, необхщно вказати про суттеве збiльшeння кредитування населення, тобто перехщ вiд концентраци ризиюв кредитування «банк — шдприемство», до концентраци ризиюв кредитування «банк — населення» або «банк — домогосподарства». Поширення нового напряму формування ризиюв кредитування у вiтчизнянiй eкономiцi сприяло розширенню як змютово1 части-ни ризиюв, так i впливу цих ризиюв на окремий банк i всю бaнкiвську систему, а через фшансовий сектор на соцiaльно-eкономiчну систему держави.
Анaлiзуючи напрями концентрацй' ризиюв при крeдитувaннi рiзних eкономiчних суб'екпв, необ-хiдно вiдмiтити, що у втизнянш лiтeрaтурi з питань банювсько1 дiяльностi досить багато е розро-бок щодо кредитних ризикiв. Наприклад, питаннями ризикiв при крeдитувaннi займалися таю провщш вчeнi як Кочетков В.М. [1, 2], Вгтлшський В.В. [3], Примостка Л.А. [4, 5], Роуз П. [6], Сало 1.В., Криклий О.А. [7], Воробйов Ю.М., Срiбнa К.А. [8] та шшь
Проте змши, що постiйно вщбуваються як у сaмiй eкономiцi краши, так i в бaнкiвськiй сфeрi потребують подальших дослiджeнь цього питання. Тому мета статп полягае у визначенш основних нaпрямiв концентрацй' ризиюв кредитування eкономiки Укра1ни в останш роки та на сучасному еташ.
Анaлiз нaпрямiв концентрацй' ризикiв кредитування необхщно почати з визначення сутносп по-няття «кредитний ризик» та «ризик кредитування».
Як зазначають Gпiфaнов А.О., Маслак Н.Г., Сало 1.В. «Кредитний ризик — це ймовiрнiсть недо-отримання прибутку банку або навт втрата частини кaпiтaлу в результап нeспроможностi пози-чальника виплатити й обслуговувати борг. Кредитний ризик може бути визначений як невпевнешсть кредитора в тому, що боржник буде спроможний i збереже нaмiри виконати сво! зобов'язання у вiдпо-вщносп зi строками та умовами кредитное' угоди [9, с. 260]».
Водночас Воробйов Ю.М. i Срiбна К.А. стверджують, що «... кредитний ризик визначаеться як вiрогiднiсть зменшення вартосп частки активiв банку, представленою сумою наданих кредитiв i прид-баних боргових зобов'язань, або фактичною прибутковютю вiд дано! частки активiв, якщо вона значно нижче очiкуваного розрахункового рiвня. У даному випадку джерелом кредитного ризику е кредитний портфель банку як сукупшсть кредитних вкладень. Звiдси вважаемо, що кредитний ризик банку можливо визначити як максимально очшуваний збиток, який може вщбутися iз заданою вiроriдш-стю протягом певного перiоду внаслiдок зменшення вартосп кредитного портфеля, у зв'язку з част-ковою або повною неплатоспроможнiстю позичальникiв до моменту повернення кредиту [8, с. 147]».
Отже, наведет визначення мають дещо рiзнi пiдходи до трактування сутностi кредитного ризику, але детальшший розгляд 1'х змютовно! части дае змогу побачити, що мова йдеться про близью понят-тя, хоча i не тотожш. На нашу думку, кредитний ризик слщ розглядати не тшьки з позици кредитор — боржник. У цьому ракурс це питання достатньо дослiджено в науковiй лгтературь Тут мае мiсце ще деяю складовi, що впливають на визначення кредитного ризику у сучасних умовах.
По-перше, необхщно зрозумiти, що i кредитор, i боржник (позичальник), укладаючи договiр кре-дитування, виходять з рiзних позицiй, тобто добровiльнiсть взаемовщносин мiж кредитором та пози-чальником мае не об'ективний, а суб'ективний характер, що обумовлюе сам процес укладання договору кредитування, змютово! частини угоди, обсяпв кредитування, цши кредиту, а все це невщ'емно впливае на формування кредитного ризику.
По-друге, як кредитор, так i позичальник залежать вiд iнших економiчних суб'ектiв, тобто кре-дитна угода е вщповщним компромiсом на який йдуть (хто бшьше, хто менше) кредитор та позичальник. Якщо на фшансовому ринку складаеться сприятливi умови для кредитора — його умови стають бшьш жорсткiшими. Якщо на фшансовому ринку умови сприяють позичальнику, то кредитор суттево зменшуе тиск на позичальника. Позичальник i в першому, i в другому випадку залежить вщ власних контрагентiв, що забезпечують йому своечасне сплачення дебгторсько! заборгованостi, та фактично залежить вiд пе! ситуаци, що склалась на товарному, а також фшансовому ринках. При збшьшенш обсяпв реалiзацil виготовлено! продукцп, виконаних робгт та наданих послуг позичальник може й вщмовитися вiд залучення кредитних ресурсiв. Недостатнiсть власних об^ових коштiв е основою зацiкавленостi позичальника — шдприемця до кредитних ресуршв. Тобто зовнiшне середо-вище суттево впливае на ситуащю як у кредитора, так i у позичальника.
По-трете, банк як кредитор теж залежить вщ шших кредиторiв, бо у самому великому банку на вщповщну дату може не вистачити ресуршв для здшснення кредитних та шших банювських опе-рацiй. Тому банк як позичальник залежить також вщ ситуаци, що складаеться на внутршньому та зовнiшньому фiнансовому ринку, а також вщ загальноекономiчноl ситуаци як в кра!ш, так i за И межами. Залучення банком додаткових кредитних ресуршв на зовшшньому фiнансовому ринку за бiльш привабливою цiною дае змогу маневрувати ресурсами, у т.ч. зменшувати тиск на позичальника за рахунок надання йому позик за кредитною ставкою, яка бшьш задовольняе оби^ сторони кредитное' угоди. В цьому випадку кредитний ризик значно зменшуеться у зв'язку iз зниженням пе! суми, що повинен повернути позичальник, ураховуючи як основну суму позики, так i суму обов'яз-кових вщсотюв за кредитом.
По-четверте, в процес кредитування банк взаемодiе не лише з суб'ектами шдприемництва, але й фiзичними особами, тобто населенням або домогосподарствами. Ц стосунки мають суттевi вiдмiнностi вiд взаемозв'язкiв «банк — тдприемство». Вiдмiннiсть кредитних угод мiж банком i населенням полягае у тому, що фiзична особа, як позичальник кредитних ресуршв, за внутршньою природою недостатньо стабiльна i не завжди дiе в межах тдписаних угод. У значних випадках, фiзична особа, беручi ту чи шшу суму позики не до кшця розумiе за рахунок яких кош^в вона буде вiддавати цю позику та сплачувати вщсотки. Особливо це стосуеться групи населення у вщ вщ 18 до 25 роюв, коли бiльшiсть з цих молодих людей не мають постшного, стабшьного та достатньо за сумою доходу. Це значно впливае на формування кредитного ризику, що пов'язано з формуванням кредитно1 угоди за одних обставин, яю через невеликий перюд суттево змшюеться i у позичальника не вистачае кош^в для сплати вщсотюв або основно1 суми позики. Проте матерiальне забезпечення кредиту чи поручники теж можуть не вщповщати умовам кредитно1 угоди, особливо при недолшах у 1'х визначеннi при формуванш кредитно1 угоди, а також в результат знецiнення застави за кредитом у разi значно1 И переоцшки або виникнення не встановлених рашше обставин.
По-п'яте, банк у бшьшосп випадкiв при кредитних стосунках з фiзичними особами суттево не в^^зняе 1'х вiд стосункiв з суб'ектами шдприемництва, що формуе абсолютно не адекватш реалiям фiнансовi ситуаци при наданш позики та виконанш за ними зобов'язань. Банк вважае, що позичальник одержуе кредит i повинен сплачувати вiдсоток та основну суму кредиту за умов тдписано! угоди. Проте на вщмшу вщ пiдприемств, у окремо! людини умови життя та економiчноl дiяльностi можуть змiнюватися частiше, що потребуе зовшм iншого пiдходу до взаемозв'язюв «банк — населення» при кредитуванш. Тут потрiбний шдивщуальний пiдхiд, який може значно вплинути на зац-iкавленiсть банку надавати позики окремим фiзичним особам. Звщси, за бiльшостi випадкiв банки шнорують iндивiдуальний пiдхiд до фiзичноl особи, а намагаються застосовувати так званий «вало-вий» пiдхiд, тобто як можливо бшьше населення охопити кредитами. За умов стабшьно! економiчноl
ситуаци на внутршньому i зовнiшньому товарному i фiнансовому ринку, при постшно зростаючих доходах населення такий шдхщ деякий час може спрацьовувати i давати банку значнi доходи. Однак в умовах переходу до бшьш невизначено! та нестабшьно! ситуаци банки дуже швидко можуть опи-нитися в скрутному становищi на ряду iз значними проблемами, що мають окремi фiзичнi особи. Отже, проблеми окремо! особи за умов фшансово! нестабiльностi при масовому кредитуваннi населення породжуе не iндивiдуальний кредитний ризик, а вже колективний кредитний ризик або ризик самого процесу кредитування. 1ндивщуальний кредитний ризик «банк — позичальник» при креди-туванш населення за умови невизначеностi та нестабшьносп фшансово! ситуаци в кра!ш перетво-рюеться на ризик кредитування.
Таким чином, на нашу думку, необхщно видшяти «кредитний ризик» i «ризик кредитування». Перший ризик пов'язаний з взаемодiею «кредитор — позичальник» як конкретних iндивiдуальних осiб, що ддать у межах тдписано! кредитно! угоди, а другий мае бшьш загальний характер, через взаемодда значно бшьшого числа учасникiв, що впливають на формування кредитних угод, тобто велико! кшькосп кредиторiв, наприклад, банюв, та значно! кiлькостi позичальникiв, наприклад фiзич-них осiб, що мають т чи iншi загрози щодо виконання кредитних угод.
Отже, кредитний ризик — це ризик, що пов'язаний з взаемодiею «кредитор — позичальник» при встуш в дшо вщповщно! кредитно! угоди та обумовлений економiчною природою кредиту, об'ектив-ними i суб'ективними обставинами у житп та господарськiй дiяльностi позичальника, коли можлива ситуащя за яко! позичальник змушений вщмовитися вiд виконання кредитно! угоди частково або в повному обсязi через втрату фiнансово! можливосп погашати сво! зобов'язання або у зв'язку iз шах-райством по вщношенню до кредитора, тобто банку.
На вiдмiну вiд кредитного ризику, ризик кредитування обумовлений суттю поняття «кредитування», тобто одного з методiв фiнансового забезпечення господарсько! дiяльностi суб'ектiв тдприем-ництва та зростання обсяпв споживання населенням або домогосподарствами.
Ризик кредитування — це ризик, що пов'язаний з дiяльнiстю значно! кшькосп кредиторiв i пози-чальниюв, тобто банкiв, суб'ектiв пiдприемництва, домогосподарств у зв'язку з недооцшкою загаль-них i специфiчних обставин за якими може виникнути проблема у позичальниюв при виконанш вже шдписаних та почавши свою дiю кредитних угод через не об'ективну оцшку як потреб в кредиту-ванш господарсько! дiяльностi чи споживання, так i в реальних фiнансових можливостях виконува-ти пiдписанi кредитнi угоди на протязi усього перiоду !! ди.
Таким чином, ризик кредитування суттево вливае як на дiяльнiсть окремого банка, так i на су-купнiсть банкiв, тобто банювську систему через формування вiдповiдних умов за якими виникають обставини, коли позичальники фiзичнi чи юридичш особи не мають можливосп своечасно викону-вати сво! зобов'язання, хоча при шдписанш кредитних угод вони об'ективно намагалися !х викону-вати у повному обсязь
У науковiй лiтературi з банкiвництва iснуе рiзнi погляди на класифшащю кредитного ризику i практично не мае класифiкацiй ризику кредитування.
Так, Воробйов Ю.М., Срiбна К.А. вважають, що сучасний кредитний ризик слщ подiляти на таю групи: «1. Географiчний кредитний ризик, пов'язаний з функцюнуванням банку у вщповщному рег-iонi, а також розвитком його мережi фiлiй. 2. Кредитний ризик вибору цшьових ринюв, пов'язаний з розмiром банкiвського шституту i масштабами його дiяльностi, вщдалешсть вiд основних грошових потокiв. 3. Кредитний ризик орiентацi! на певних клiентiв. Цiльовi клiенти, на яких орiентованi банкiвськi установи, традицiйно визначаються з використанням велико! кшькосп критерив. Ризик зводиться до мшмуму у раз^ коли клiент мае солщний досвiд роботи на ринку; займаеться вироб-ництвом або реалiзацiею товарiв та послуг, що мають добрий збут на ринку, а його фшансовий стан е благополучним. 4. Кредитний ризик вибору виду кредиту визначаеться залежно вщ потреб ринку та ктента, законодавства, масштабу операцш i доступностi досвiдченого персоналу. Залежно вщ рiзновиду кредиту змiнюеться величина кредитного ризику. Вид кредиту i його структура повинш вiдповiдати не лише потребам, але i кредитоспроможносп потенцiйного клiента. Банкiвськими ус-тановами надаються короткостроков^ середньостроковi i довгостроковi кредити, заставнi i без зас-тавнi, разовий кредит або кредитна лшя (овердрафт); сезонне або постшне фiнансування обiгового капiталу, споживчi, роздрiбнi, оптовi, комерцiйнi, промисловi або проектш кредити, вiдновлюваннi, балансовi або позабалансов^ з фiксованою чи плаваючою вщсотковою ставкою, кредити у нацiо-нальнш або iноземнiй валютi. Усе це значно впливае на формування кредитного ризику. 5. Ризик вибору валюти кредиту, що може вплинути як позитивно, так i негативно на рiвень кредитного ризику, що обумовлено нестабшьшстю як нацюнально! валюти, так i бшьшосп шоземних валют, через !х постiйне коливання. 6. Кредитний ризик, пов'язаний з можливютю кредитування банювсько! уста-новою. 7. Кредитний ризик концентраци кредитного портфеля. Форми цих ризикiв рiзноманiтнi, зокрема: ризик кредитоспроможносп, прикордонний, вiдсотковий, регулятивний, торпвельний, ризик операцiй з шоземною валютою, екологiчний, географiчний, пол^ичний, комерцiйний, операцiй-ний, шахрайства тощо [8, с. 148-150]».
Як бачимо наведена класифшащя кредитного ризику, пов'язана з рiзними причинами та складо-вими його виникнення та розвитку. Причому автори видiляють вид кредитного ризику, але не нама-
гаються встановити яю ж з наведених ризиюв бiльш або менш впливовi в процесi здiйснення кредит-но1 угоди.
Частiше науковцi видiляють зовшшш та внутрiшнi фактори (причини) формування кредитного ри-зику [2, 5, 6, 7, 9]. До зовшшшх факторiв кредитного ризику вони вщносять тi, що не залежать вщ дiяльностi персоналу будь-якого банку чи його фши. Тобто це чинники, що породжують причини кредитного ризику об'ективного характеру. До внутршшх чинникiв вiдносять тi, що залежать вщ дiяль-ностi менеджерiв та окремих працiвникiв банкiвських установ, тобто мають суб'ективний характер.
В цшому погоджуючись з таким подiлом факторiв виникнення й розвитку кредитних ризиюв, необхiдно зауважити, що як об'ективш, так i суб'eктивнi чинники виникнення й розвитку кредитного ризику, вони у бшьшосп випадюв залежать вщ дiяльностi сучасного свiтового та нацюнального господарства. Стабiльний i прогнозований розвиток нацiонального та свiтового господарства значно зменшуе можливiсть виникнення бшьшосп видiв кредитного ризику, зменшуе його рiвень для кожного окремого регюну держави, виду економiчноl дiяльностi та окремого позичальника. Проте необ-хiдно мати на увазi, що стабшьний й прогнозований розвиток будь-якого господарства не е миттевим етапом сучасного соцiально-економiчного розвитку. Свiтова та нацюнальш економiки постiйно зна-ходяться у вщповщному русi, що формуе безлiч проблем, невизначених ситуацiй, а через це — пост-шний розвиток умов для формування рiзних видiв кредитного ризику.
У випадках, коли кредитний ризик виникае з суто природних обставин, наприклад, у зв'язку з природними катаклiзмами, яю впливають на фiнансово-господарський стан ктента, його застави i таке шше, кредитний ризик теж не мае абсолютного об'ективного характеру через те, що сучаснш людиш вiдомо про можливють значних втрат вiд невизначеност природного характеру, а тому це необхщно ураховувати у сво1й дiяльностi шляхом створення вiдповiдних резервiв, фоцщв, страху-вання можливих негативних проявiв природи тощо
Таким чином, як зовшшш, так i внутрiшнi кредитш ризики мають у бiльшостi випадюв об'ектив-ну природу з суб'ективними наслщками, тобто у бiльшостi випадюв залежать вiд тих чи шших дiй або бездiяльностi окремим ошб як з боку кредитора (банка), так i з боку позичальника (шдприемства чи фiзичноl особи).
На нашу думку, класифшащя кредитного ризику потребуе бшьш детального розгляду, що обумов-лено необхiднiстю визначення впливу тих чи шших видiв кредитних ризиюв на фiнансовий стан як банку — головного кредитора, так i позичальника ^зично! та юридично! особи), а класифiкацiя ризику кредитування — потребуе свое! розробки.
Вважаемо за необхiдним при класифшаци кредитного ризику та ризику кредитування встановити можливi теоретичш рiвнi його впливу на кредитну i фiнансову дiяльнiсть сучасного банку та фшан-совий стан основних позичальниюв, оскiльки кредитний ризик це ймовiрнiсть появи рiзних загроз для банку та позичальниюв, але це не самi загрози.
С багато причин i чинниюв, що формують кредитнi ризики. На наш погляд, ус можливi причини та чинники кредитного ризику слщ подшити на три рiвня:
1) перший рiвень — кредитний ризик, обумовлений зовшшшм макроекономiчним середовищем як кредитора, так i позичальника. До цього рiвня можливо вiднести кредитш ризики, яю формують-ся в результат невизначеностi та ймовiрностi змш загально! економiчноl ситуаци в держав^ пол^ич-них, соцiальних, законодавчих та шших змш в дiяльностi позичальника i кредитора, змiн ситуаци на товарному та фшансовому ринку не в кращу сторону, проявiв природних, техногенних та бюлопч-них негараздiв, що у загальному пiдсумку посилюють кредитний ризик окремого кредитора та позичальника. Кредитний ризик першого рiвня дуже важко шддаеться прогнозуванню, залежить вщ ба-гатьох складових суспiльного життя як окремо1 людини, так i всiеl держави, а тому його вплив необ-хщно постiйно ураховувати при формуваннi кредитное' угоди як кредитору, так i позичальнику. Та-кий кредитний ризик суттево може вплинути на обсяги, термши i вiдсотковi ставки по окремим кредитам, потребуе своечасного страхування, формування додаткових фшансових резервiв як з боку кредитора, так i позичальника;
2) другий рiвень — кредитний ризик, обумовлений зовшшшм мезоекономiчним середовищем як кредитора, так i позичальника. До цього рiвня можливо вщнести кредитнi ризики, що формуються в результап невизначеностi та iмовiрностi змiн на рiвнi окремого регюну, району, мюта. Перш за все, можливо видшити кредитнi ризики, що пов'язаш з географiчним розмiщуванням кредиторiв i пози-чальникiв, видами економiчноl дiяльностi, що здiйснюють позичальники, загальним рiвнем добро-буту населення регюну, попитом та пропозищею у даному регюш на товари та послуги вщповщного суб'екта пiдприемництва — позичальника, рiвнем конкуренц^ мiж кредиторами за позичальниками, рiвнем iнфляцil в регюш, пол^ичною та соцiальною стабiльнiстю регюну, наявшстю природних, техногенних чи бюлопчних небезпек в регiональному масштабi. Кредитний ризик другого рiвня на вiдмiну вiд першого рiвня бiльш точшше пiддаеться прогнозуванню, але його ймовiрнiсть настання теж до кiнця не може бути точно оцшена в наслщок неможливостi повного уявлення ушх наслiдкiв та сенергетичного ефекту при взаемоди кредитора та позичальника на мезоекономiчному рiвнi;
3) третiй рiвень — кредитний ризик, що обумовлений внутршшм мiкроекономiчним середовищем як кредитора, так i позичальника. До цього рiвня можливо вiднести кредитш ризики, що форму-
ються в peзyльтaтi нeвизнaчeностi, iмовipностi змш нa piвнi окpeмого eкономiчного сyб'eктa. Тaкi кpeдитнi pизики чaсто пiддaються пpогнозyвaнню, eкономiчноï оцiнки тa зaлeжaть вiд якостi дiяль-ностi, пepш 3a всe, пepсонaлy позичaльникa тa кpeдитоpa. Пpотe xочa кpeдитнi pизики нa мiкpоeко-номiчномy piвнi i бшьш пpогнозовaнi тa пiддaються eкономiчномy обpaxyвaнню, вони e тaкож бaгa-то aспeктними, тому що зaлeжaть як вiд об'eктивниx, тaк i сyб'eктивниx обстaвин життeдiяльностi людини тa господapювaння 6удь-якого пiдпpиeмствa.
Kpeдитнi pизики нa кожному з нaвeдeниx piвнiв мaють свою спeцифiкy, що обyмовлюe piзнi об-стaвини для нaпpямiв концeнтpaцiï кpeдитниx pизикiв. Тaк, та пepшомy piвнi концeнтpaцiя кpeдит-ного pro^y пов'язaнa з нeвизнaчeнiстю тa ймовipнiстю сyттeвиx змiн у зaгaльноeкономiчнiй, пол-iтичнiй, соцiaльнiй ситyaцiï, ймовipностi пpиpодниx, тexногeнниx тa бiологiчниx нeгapaздiв aбо та-тaстpоф, що можливо пpизвeдe до зaгaльниx нe пpогнозовaниx нaслiдкiв, що нe можуть бути ypaxо-вaнi пpи фоpмyвaннi стpaxовиx peзepвiв чи фондiв, зовнiшньомy стpaxyвaннi кpeдитниx збиткiв. Ha дpyгомy piвнi концeнтpaцiя кpeдитного pизикy пов'язaнa з нeвизнaчeнiстю тa ймовipнiстю змiн m piвнi окpeмиx peгiонiв, якi ж пiддaються довготepмiновомy пpогнозyвaнню, чepeз нaстaння ^^од-ниx, тexногeнниx тa бiологiчниx нeгapaздiв aбо кaтaстpоф, змiн eкономiчноï, полiтичноï тa соцiaль-но1' ситyaцiï в гipшy стоpонy, що в тдсумку нe можливо ypaxyвaти m piвнi кожного окpeмого пози-чaльникa чи кpeдитоpa чepeз нeдостaтнiсть фiнaнсовиx, мaтepiaльниx, тpyдовиx тa iнфоpмaцiйниx peсypсiв. Ha тpeтьомy piвнi концeнтpaцiя кpeдитного pизикy пов'язaнa з дiяльнiстю окpeмого пози-чaльникa i кpeдитоpa. Звщси, нa цьому piвнi з вeликою ймовipнiстю можливо ствepджyвaти, що бшьшють кpeдитниx pизикiв можливо пepeдбaчити тa своeчaсно оцiнити можливiсть ïx нaстaння i мaйбyтнi нaслiдки. Oднaк i m цьому piвнi iснye ймовipнiсть того, що кpeдитнi pизики зa piвнeм концeнтpaцiï нe до кшця будуть ypaxовaнi в нaслiдок y^aCTi у цьому пpоцeсi людини як основного суб^кга, що сaм фоpмye i сaм оцiнюe можливi кpeдитнi pизики. Oтжe, концeнтpaцiя кpeдитного promy нa мiкpоeкономiчномy piвнi можe бути як зaнaдто вeликою зa умов пepeоцiнки piвня pизикy, тaк i жзтачною у paзi нeдооцiнки кpeдитного pизикy в нaслiдок помилок aбо нaвмисниx дiй œpœ-нaлy тa топ-мeнeджepiв кpeдитоpa i позичaльникa.
У зaгaльномy виглядi нaпpями концeнтpaцiï кpeдитного pизикy бaнкa i позичaльникa ^зично1' тa юpидичноï особи) можливо побaчити нa pис. 1.
Як можливо побaчити для кожного eкономiчного суб^кга нaпpями концeнтpaцiï кpeдитного p^ зику дeсь в чомусь piзняться. Ta^ для бaнкy вaжливi як мaкpоeкономiчнi i мeзоeкономiчнi pизики, тaк i мiкpоeкономiчнi, що пов'язaнi з дiяльнiстю сaмого бaнкy i його основнж клieнтiв, тобто юpи-дичниx i фiзичниx осiб як позичaльникiв. Звщси, бaнки повиннi пpи нaдaннi кpeдитiв пильно оцшю-вaти кожного позичaльникa нe лиши як мaйбyтнього боpжникa, aлe й як eкономiчного i суспшьного сyб'eктa, що мae сво1' влaснi iнтepeси, можливостi, пpоблeми, пpогнозовaнi i нe пpогнозовaнi pизики життя тa дiяльностi. Oтжe, бaнк у ^овдс оцiнки позичaльникa повинeн мaти зaгaльнy кapтy мaйбyт-нього кpeдитного pизикy зa кожним сво1'м raiern^ тa по мipi виконaння кpeдитноï угоди вносити до цieï rapra вiдповiднi iнфоpмaцiйнi змiни тa доповгання. Iнaкшe кгжучи, бaнк повинeн постшно слщку-вaти зa дiяльнiстю кожного позичaльникa. Цe нe питaння позичaльникa своeчaсно сплaчyвaти вщсот-ки тa повepтaти основну суму кpeдитy, a пшання кpeдитоpa, тому що кошти, якi були нaдaннi в позику, e коштaми iншиx кpeдитоpiв i бaнк цe повинeн чiтко ypaxовyвaти у свош дiяльностi. Своeчaс-та pоботa з кожним вeликим, сepeднiм тa мaлим позичaльником e обов'язком бaнкy, a тому нeобxiд-но зосepeджyвaтися нe лишe нa кшьюсшй стоpонi питaння нaдaння кpeдитiв тa оцiнки кpeдитного pизикy, a й m можливостi позичaльникa своeчaсно повepтaти нaдaнi йому позики i сплaчyвaти вiдсотки зa ниx. Бaнк як кpeдитоp зaлeжить вiд сво!^ позичaльникiв нe мeнш нiж позичaльник вщ кpeдитоpa, a тому вони повинш об'eднaти зусилля щодо виконaння кpeдитноï угоди. Пpи цьому позичгльник кpeдитy як остaннiй боpжник у лaнцюжкy гpошового pyxy нaймeнш зaцiкaвлeний щодо викотання кpeдитноï угоди. Звiдси бaнкy потpiбно мaти yсi нeобxiднi дaннi пpо свого клieнтa i своeчaсно pea^-вaти нa можливi збо1' пpи виконaннi кpeдитноï угоди з боку позичaльникa.
Ризик кpeдитyвaння, та вiдмiнy вiд кpeдитного pизикy, пов'язaний з дiяльнiстю сyкyпностi ^e-дитоpiв i позичaльникiв. Пpи клaсифiкaцiï тaкого pизикy слiд видiлити тaкi piвнi.
Пepший piвeнь — бaнкiвськa систeмa як сyкyпнiсть оpгaнiзовaниx кpeдитоpiв — бaнкiвськиx yстaнов, що нaдaють в позику як влaснi, тaк i, в пepшy чepгy, зaпозичeнi кошти, що фоpмye нa npax-тищ знaчнi види тa обсяги pизикiв. Бaнкiвськa систeмa e сyб'eктом pro^y кpeдитyвaння. Цe обумов-лeно тим, що yd бaнки, якi склaдaють цю систeмy нe можуть iснyвaти бeз нaдaння позик. Kpeдитy-вaння як мeтод фiнaнсового зaбeзпeчeння дiяльностi юpидичниx i фiзичниx осiб дyжe вгжливий в pинковiй eкономiцi. A тому зaпpовaджeння його в ^arcr^y e обов'язком нe лишe окpeмого бaнкy, aлe yсieï бaнкiвськiй система Bвaжaeмо, що pизик кpeдитyвaння можливо збшьшити aбо змeншити пpи фоpмyвaннi зaгaльно бaнкiвськиx мexaнiзмiв щодо кpeдитyвaння eкономiчниx сyб'eктiв нeзa-лeжно вщ того чи цe юpидичнa, чи вд фiзичнa особa, дe вота pозтaшовaнa, якi фiнaнсовi можливостi вота мae тощо.
Дpyгий piвeнь — сукупшсть нeоpгaнiзовaниx позичaльникiв, тобто юpидичниx i фiзичниx осiб, якi втаслщок об'eктивниx чи сyб'eктивниx обстaвин вешили звepнyтися до кpeдитноï yстaнови, зокpeмa бaнкy, з мeтою одepжaти вщповщну позику зa умови, що задовольняють aбо узгоджуються
НАПРЯМИ КОНЦЕНТРАЦП КРЕДИТНОГО РИЗИКУ
Для юридично!особи Для банку Для фiзично! особи
1 1 1
На макр(^вш На макрорiвнi На макрорiвнi
а) загальноекономiчна ситуа- а) загальноекономiчна ситуа- а) загальноекономiчна ситуа-
цiя в державц цiя в державi; цiя в державi;
б) змши полггачно!, сощаль- б) змши полггачно!, сощаль- б) змши полггично!, соцiаль-
но! та законодавчо! ситуацп в но! та законодавчо! ситуацп в но! та законодавчо! ситуацп в
державц державц державц
в) змши на товарному та фь в) змш на фiнансовому рин- в) змши демографiчно! ситу-
нансовому ринках; ку; ацi!;
г) можлившть природних, г) можливють природних, г) можливють природних,
техногенних та бюлопчних техногенних та бюлопчних техногенних та бюлопчних
негараздiв i катастроф. негараздiв i катастроф. негараздiв та катастроф.
На мезорiвнi На мезорiвнi На мезорiвнi
а) географiчний ризик; а) географiчний ризик; а) географiчний ризик;
б) ризик видiв економiчно! б) ризик видiв економiчно! б) рiвень попиту та пропози-
дiяльностi, випуску продукцi! дiяльностi; цi! на робочу силу;
та надання послуг; в) рiвень попиту та пропози- в) рiвень якосп робочо! сили;
в) рiвень попиту та пропози- цi!; г) можливiсть м^рацп робо-
цi! на товари та послуги для г) рiвень розвитку пiдпри- чо! сили;
шдприемства; емств; д) рiвень загального добробу-
г) рiвень конкуренцп мiж д) рiвень добробуту населен- ту населення;
шдприемствами; ня; е) рiвень схильносп населен-
д) рiвень шфляцп; е) рiвень конкуренцп; ня до використання позик;
е) наявнiсть загроз для дiяль- ж) рiвень iнфляцi!; ж) рiвень iнфляцi!;
ностi шдприемства з боку з) можливють природних, з) можливють природних,
регюнально! чи мiсцево! вла- техногенних та бiологiчних техногенних та бюлопчних
ди; негараздiв та катастроф. негараздiв та катастроф.
ж) можлившть природних, На мiкрорiвнi На мiкрорiвнi
техногенних та бiологiчних а) рiвень внутрiшньо! стiйко- а) доходи населення;
негараздiв та катастроф. стi банку; б) витрати населення;
На мiкрорiвнi б) рiвень менеджменту банку; в) рiвень попиту на товари та
а) рiвень розвитку шдприемс- в) надшшсть персоналу бан- послуги;
тва; ку; г) рiвень оцiнки кредитора;
б) фшансова стiйкiсть шд- г) рiвень оцiнки позичальни- д) рiвень оцiнки власно! ко-
приемства; ка; роткостроково! та довгостро-
в) рiвень оцiнки потреби в д) надшшсть позичальника; ково! платоспроможностц
кредитах; е) фшансова стшмсть пози- е) наявнiсть надiйно! застави;
г) надшшсть застави; чальника; ж) рiвень внутрiшньо! дисци-
д) короткострокова та довго- ж) короткострокова та довго- плiни та власне бажання ви-
строкова платоспроможнiсть строкова платоспроможшсть конувати кредитну угоду;
пiдприемства; позичальника. з) рiвень злочинносп та шах-
е) рiвень менеджменту. райства.
Рис. 1. Напрями концентраци кредитного ризику для кредитора та позичальниюв*
* Складено автором статтi.
двома сторонами кредитно! угоди. На вiдмiну вiд банювсько! системи сукупнiсть позичальникiв не е однорщною, а тому на цьому рiвнi дуже важко прийнято обов'язковi для усiх позичальникiв правила, щоб суттево зменшити рiвень ризику кредитування. Хоча необхщно вказати, що для ушх позичаль-никiв дiють обов'язковi вимоги щодо кредитно! угоди, рiвня платоспроможностi, вiдповiдальностi, строкiв i принцитв кредитування, необхiдно! документаци i т. ш., але кожна кредитна угода за сво!м змiстом, обсягом, строками, заставою, вщсотковою ставкою, схемою сплати вщсотюв та погашення основно! позики суттево вiдрiзняеться. Звiдси, рiвень ризику кредитування набувае великого значен-ня, коли сукупшсть банкiв як кредиторiв вiдноситься до сво!х позичальникiв не як штучних клiентiв, що потребуе бшьш ретельно! та ефективно! роботи, а як загального покупця грошей на вщповщний термiн. За таких умов ризики кредитування обертаються проблемами не лише для банювсько! системи як сукупного кредитора, а й для ушх позичальниюв та великих i дрiбних iнвесторiв, що вклали сво! кошти в банювсью установи на вiдповiдний термiн з метою зберегти щ кошти та одержати додатковi доходи вiд !х iнвестування. Крiм того, проблеми виникають у держав^ тому що ризик
кpeдитyвaння ^и сyттeвомy погipшeннi обстaновки в зaгaльноeкономiчномy стaнi кpaïни можe ^и-звeсти до соцiaльно-eкономiчниx i пол^тн^ змiн в кpaïнi в бш внyтpiшньоï нeстaбiльностi тa ^и-звeсти до змiн у сyспiльствi.
Taким чином, pизик кpeдитyвaння поpоджye можливi нeгaтивнi нaслiдки, що обyмовлeнi сaмим пpоцeсом кpeдитyвaння, нaявнiстю сyкyпностi оpгaнiзовaниx кpeдитоpiв — бaнкiв тa нeоpгaнiзовa-ниx позичaльникiв — юpидичниx i фiзичниx осiб.
Ha вiдмiнy вщ кpeдитного pизикy нaпpями концeнтpaцiï promy кpeдитyвaння мaють дeщо iншi склaдовi (pис. 2).
НАПРЯМИ KОНЦЕНТРAЦIÏ РИЗИКУ КРЕДИТУВАННЯ
Для фiзичниx oci6
а) погipшeння зaгaльноeко-номiчнiй crnya^ï y cвiтовiй тa нaцiонaльнiй e^TOM^i;
б) можливicть вeликиx няцю-нaльниx пpиpодниx, тexно-гeнниx тa бюлопчнт кaтacт-Pоф;
в) змeншeння влacниx доxо-дiв i пiдвищeння piвня бeзpо-бiття y cвiтi тa y влacнiй ^aï-hí;
г) змши полiтичного ycтpою тa можливi зaгpози icнyючiй cиcтeмi цiнноcтeй;
д) знижeння зaгaльного piвня добpобyтy нaceлeння;
е) cyттeвe пiдвищeння piвня шфляцд;
ж) пiдвищeння piвня тиcкy з 6оку кpeдитоpiв тa змeншeннi peaльниx можливоcтeй вико-нaння фiнaнcовиx зобов'я-зaнь;
з) знижeння piвня влacноï caмооцiнки нaceлeння щодо плaтоcпpоможноcтi;
и) нaявнicть знaчноï кiлькоcтi yзягиx позик тa нeобxiдноcтi ïx поcтiйного обcлyговyвaн-ня;
к) нaявнicть aбо вiдcyтнicть nepcnera:™ Ha покpaщeння фiнaнcового cтaнy домого^ подapcтв;
л) piвeнь злочинноcтi тa шax-paйcтвa.
Для юpидичниx оаб
а) погipшeння зaгaльноeко-номiчноï crnya^ï у cвiтовiй тa нaцiонaльнiй e^TOM^i;
б) cyтгeвi змiни Ha товapномy тa фiнaнcовомy pинкax;
в) можливють вeликиx ^и-pодниx, тexногeнниx тa бю-логiчниx кaтacтpоф;
г) можливють втpaти pинкiв cиpовини тa збуту пpодyкцiï;
д) пiдвищeння конкypeнцiï з боку iнозeмниx товapовиpоб-ник1в;
е) згачш пiдвищeння piвня iнфляцiï;
ж) нaявнicть пpямиx чи опо-cepeдковaниx зaгpоз для дiя-льноcтi пiдпpиeмcтвa з боку дepжaвноï, peгiонaльноï чи мю^вох' влaди;
з) погipшeння зaгaльного piвня eкономiчного pозвиткy mдпpиeмcтвa;
и) cymEe погipшeння ф^н-cовоï сайкоей пiдпpиeмcтвa; к) знaчнe знeцiнeння влacно-го мaйнa пiдпpиeмcтвa;
л) погipшeння пpогнозy щодо коpоткоcтpоковоï тa довго-cтpоковоï плaтоcпpоможноcтi mдпpиeмcтвa;
м) погipшeння piвня мeнeдж-мeнтy пiдпpиeмcтвa.
Для бaнкiвcькоï cиcтeми
а) змiни зaгaльноï cвiтовоï eкономiчноï кон'юнктypи;
б) змiни Ha cвiтовомy ф^н-cовомy pинкy;
в) cyттeвe погipшeння cтaнy нaцiонaльноï eкономiки;
г) можливicть пpиpодниx, тexногeнниx тa бiологiчниx кaтacтpоф нaцiонaльного мa-cшгaбy;
д) можливicть втpaти raaTO-cпpоможноcтi знaчного колa позичaльникiв;
е) можливicть зaгaльноï He-довipи до нaцiонaльноï вaлю-ти з боку фiзичниx тa юpиди-чниx оаб;
ж) одночacнe pyйнyвaння знaчного колa бaнкiвcькиx ycтaнов кpaïни;
з) можливicть одночacного ввдтоку дeпозитiв ввд зычного чиcлa бaнкiвcькиx ycтaнов ^aïm;
и) нecпpоможнicть бaнкiвcь-коï стогеми зaбeзпeчити cra-бiльнicть нaцiонaльноï вaлю-
ти;
к) пpипинeння дiяльноcтi знaчного чиcлa юpидичниx оciб - позичaльникiв; л) згачш погipшeння зaгaль-ного добpобyтy нaceлeння -оcновниx кpeдитоpiв i пози-чaльникiв.
Рис. 2. ^^ями концeнтpaцiï pизикiв кpeдитyвaння eкономiки
* Cклaдeно aвтоpом стaттi
Kонцeнтpaцiя pизикiв кpeдитyвaння в eкономiцi Укpaïни зaлeжить вiд можливостi дepжaви своe-чaсно втpyчaтися в дiяльнiсть як кpeдитоpiв, тaк i позичaльникiв. Ризик кpeдитyвaння нa вiдмiнy вiд кpeдитного pro^y мae бiльш зaгaльний xapaктep, a тому дepжaвa повиннa своeчaсно i aдeквaтно peaгyвaти нa можливi зaгpози тa нeгapaзди.
Збiльшeння концeнтpaцiï pизикiв кpeдитyвaння в нaцiонaльномy господapствi дae пiдстaви ypядy тa HБУ для пpиймaння piзномaнiтниx piшeнь, що пов'язaннi як з фоpмyвaнням тa викоpистaння вiдповiдниx сум гpошовиx коштiв з дepжaвного бюджeтy нa вiдшкодyвaння можливж нeгaтивниx
наслщюв в економщ, так i внесення змш у законодавчi акти з метою недопущення значних збиткiв банювсько! системи, фiзичних i юридичних oci6.
Втручання держави в умовах збшьшення концентраци ризику кредитування е одшею з найважли-вiших дiй щодо покращення ситуаци та недопущення руйнування банювсько! системи, банкрутства бiльшостi юридичних ошб та велико! кiлькостi самогубств з боку фiзичних осiб через неспроможшсть виконання кредитних угод.
Загрози ризику кредитування починають вiдчуватися тсдо, коли в економiцi кра!ни наступае пер-iод за якого фiзичнi i юридичнi особи втрачають реальну можливiсть виконувати сво! зобов'язання в наслщок погiршення економiчного та фшансового стану. Водночас банкiвська система не мае реально! можливосп зменшити тиск на сво!х позичальникiв в наслщок необхiдностi виконувати власнi зобов'язання перед сво!ми кредиторами — втизняними та iноземними фiзичними та юридичними особами. Саме така ситуацiя склалась у восени 2008 року, коли значна частина кредиторiв банюв кра!ни почали ставити вимоги перед банками щодо повернення банкiвських вкладiв, а банки не мали необхщно! грошово! маси для виконання цих вимог в наслщок значних сум кредитов наданих як юридичним, так i фiзичним особам.
Таким чином, ризик кредитування з ймовiрного перетворився в реальний кризовий стан вточизня-ного господарства, що обумовило з одного боку прийняття дещо непопулярних мiр з боку НБУ про заборону дострокового зняття депозитiв, а з другого боку — рiзних заходiв пiдтримки вiтчизняних банкiв з метою недопущення руйнування велико! кшькосп банювських установ. Однак ризики кредитування в наслщок свтоово! фiнансово! кризи суттево вплинули на вiтчизнянi банки та всю баню-вську системи i призвели до значного кризового стану понад 15 банюв кра!ни, якi к червню 2009 року не мали реально! можливосп виконувати сво! зобов'язання. Отже, концентращя ризику кредитування призвела до значно! фiнансово! проблеми не окремий банк, а всю банювську систему, що дае тдстави стверджувати про наявш теоретичнi й практичнi недолiки в ощнщ ризикiв та вщсут-носп будь-яко! системи оцiнки напрямiв концентраци ризикiв кредитування внаслiдок перекладен-ня ще! проблематики з загальнодержавних шститупв (наприклад, НБУ) на плечi самих банюв, хоча напрями концентраци ризиюв кредитування можливо вiдслiдковувати лише на рiвнi держави як за-гального шституту, що повинна забезпечувати штереси та безпеку усiх учасникiв фшансового ринку, а не окремого банку як комерцшного шституту, що повинен вщслщковувати власш кредитнi ризики при наданш позик юридичним i фiзичним особам.
ВИСНОВКИ
На основi здiйснених дослiджень можливо зробити наступи висновки.
По-перше, необхiдно чггко подiляти кредитний ризик i ризик кредитування. Такий подш пов'яза-ний з економiчною природою кредиту та кредитування. Кредитування е методом фшансового забез-печення дiяльностi, а кредит е важелем цього методу. Звщси дано тлумачення змюту «кредитний ризик» i ризик кредитування».
По-друге, здшснено аналiз кредитного ризику i ризику кредитування в економщ кра!ни та проведено класифшащю кредитного ризику i ризику кредитування.
По-трете, визначено основi напрями концентраци кредитного ризику i ризику кредитування в економщ Укра!ни.
По-четверте, встановлено, що ризик кредитування як бшьш загальний вид ризику повинен урахо-вуватися на рiвнi держави, тобто уряду та Нацюнального банку.
По-п'яте, подальшi перспективш дослiдження в цьому напрямi повинш забезпечити встановлен-ня рiвня ризику кредитування для нацюнально! економiки.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Кочетков В.М. Анализ банковской деятельности: теоретико-прикладной аспект: монография / В.М. Кочетков. — К.: МАУП. 1999. — 192 с.
2. Кочетков В.М. Забезпечення фшансово! стшкосп сучасного комерцшного банку: теоретико-методолопчш аспекти: монографiя / В.М. Кочетков. — К.: КНЕУ, 2002. — 238 с.
3. Кредитний ризик комерцшного банку. / За ред. В.В. Вгглшського. — К. Знання, 2000. — 250 с.
4. Примостка Л. Банювський менеджмент. Хеджування фшансових ризиюв / Л. Примостка. — К.: КНЕУ, 1998. — 250 с.
5. Примостка Л. Фшансовий менеджмент банку / Л. Примостка. — К.: КНЕУ, 1999. — 246 с.
6. Роуз П. Банковский менеджмент [пер. с англ.] / П. Роуз. — М.: Дело ЛТД, 1995. — 768 с.
7. Сало 1.В. Фшансовий менеджмент банку: навч. пошбник / Сало 1.В., Криклш О.А. — Суми: ВТД Ушверситетська книга», 2007. — 314 с.
8. Воробйов Ю.М. Кредитування суб'екпв шдприемництва в економщ регюну: монографiя / Ю.М. Воробйов, К.А. Срiбна. — ^мферополь: Видавництво «Доля», 2008. — 224 с.
9. Сшфанов А.О. Операцп комерцшних банюв: навч. посiбник / А.О. Сшфанов, Н.Г. Маслак, 1.В. Сало. — Суми: ВТД «Ушверситетська книга», 2007. — 523 с.
