CC BY
17БАНКИ
УДК 336.77
ОПТИМ1ЗАЦ1Я КРЕДИТНО-ШВЕСТИЦШНОГО ПОРТФЕЛЯ БАНК1В
Воробйова О.1.,
к.е.н., доцент, НАПКБ, докторант ДНВЗ «КНЕУ 1меш В. Гетьмана»
У статп дослщжеш проблеми оптишзацл кредитно-швестицшного портфеля комерцшних банюв. Розроблеш тдходи та модел1 для визначення оптимального сшввщношення банювських кредитов та швестицш у склад1 кредитно-швестицшного портфеля. На основ1 економ1ко-математично1 модел1 та вщповщних розрахунюв доведено оптимальне сшввщношення м1ж кредитами та швестищями у склад1 кредитно-швестицшного портфеля для конкретного банку.
Ключов1 слова: кредитно-швестицшний портфель банку, оптишзащя сшввщношення кредита та швестицш
ВСТУП
Одним i3 напрям1в вдосконалення кредитно-1нвестиц1йно1 д1яльносп банюв е оптишзащя кре-дитно-швестицшного портфеля, що дасть змогу шдвищити ефективнiсть кредитних й швестицш-них операцiй. При цьому важливим завдання е визначення оптимального спiввiдношення мiж кре-дитною й iнвестицiйною дiяльнiсть унiверсального банку.
Пiдвищення ефективностi кредитно-швестицшно1 дiяльностi банкiв i встановлення оптимального сшввщношення мiж кредитуванням та швестуванням базуеться на:
1) ^CT^i прiоритетiв щодо кредитно1 чи швестицшно1 дiяльностi;
2) оцiнцi можливостi банку щодо кредитно1 й iнвестицiйноï дiяльностi;
3) оцiнцi ефективностi кредитування й швестування;
4) виявленнi переваг кредитування й швестування за регюнами у довгостроковш перспективi;
5) визначеннi оптимального сшввщношення мiж кредитною й швестицшною дiяльнiстю.
Окремi проблеми рацiонального сшввщношення кредитноï та iнвестицiйноï дiяльностi банюв
дослiджували рiзнi вченi, зокрема: Алексеев А.А., Розумний А.В. [1], Вон-Романов_Крюшн О.О. [2], Гуляева Л.П. [3], Джулакщзе К.Ю., Невмержицький В.В. [4], Козьменко С.М., Шпиг Ф.1., Во-лошко 1.В. [5], Корнеев В.В. [6], Криклш А.С., Криклiй В.А. [7], Леонов С.В. [8], Лущв Б.Л., [9] та rnmi. Однак бшьш детальне розкриття питання сшввщношення кредитiв й iнвестицiй у складi кре-дитно-iнвестицiйного портфеля дослiджувались недостатньо. ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ
Оптимiзацiя кредитно-iнвестицiйного портфеля банюв мае велике значення для шдвищення ефек-тивностi кредитно-iнвестицiйноï дiяльностi як на рiвнi кожного банку, так i всiеï банкiвськоï систе-ми. Отже, мета статтi полягае в розробщ наукового пiдходу до оптишзацп кредитно-iнвестицiйного портфеля банкiв.
РЕЗУЛЬТАТИ
Прюритети банку щодо кредитно-iнвестицiйноï дiяльностi базуеться на таких складових:
а) законодавчо-нормативш обмеження щодо кредитно1' й швестицшно1' дiяльностi;
6) формування ресурсно!' бази щодо кредитування й швестування;
в) обсяги реальних кредитiв та швестицш, якi можуть бути здшсненш банком за певний перiод;
г) можливосп маневрувати фiнансовими ресурсами при здшсненш операцш кредитування й шве-стування;
д) доходи i прибутки вщ здiйснення операцiй кредитування й швестування;
е) витрати банку на здшснення операцш кредитування й швестування;
ж) ризики при кредитуванш й швестуванш;
з) лшвщшсть операцiй кредитування й швестування.
Виходячи з цих складових банки мають можливiсть ранжувати кредитну й iнвестицiйну дiяльнiсть за такими параметрами: а) законодавчi обмеження; б) можливосп використання ресурсноï бази; в) обсяги кредитування й швестування; г) рiвень прибутковостц д) рiвень ризику; е) лшвщшсть.
За рiвнем законодавчого обмеження переваги мають кредитш операцп над iнвестицiйними. За можливостями використання ресурсноï бази переваги мають кредитш операцп над швестицшними операцiями. За обсягами кредитування й швестування одностайно мае переваги кредитна дiяльнiсть. За рiвнем прибутковост переваги мають швестицшш операцiï, якi е найбiльш прибутковими серед банювських операцiй. За рiвнем ризику iнвестицiйнi операцiï займають перше мюце. За рiвнем лiквiдностi швестицшш операцп вважаються бiльш лiквiдними ашж кредитнi.
Таким чином, прiоритетнiсть кредитування й швестування можливо встановити лише шляхом всебiчноï ощнки цих операцш.
Система прюритета банку щодо кредитно-швестицшно! дiяльностi базуеться на таких складових: а) законодавчо-нормативш обмеження щодо кредитно! й швестицшно! дiяльностi; б) формування ресурсно! бази щодо кредитування й швестування; в) обсяги реальних кредита та швестицш, якi можуть бути здшсненш банком за певний перюд; г) можливостi маневрувати фiнансовими ресурсами при здшсненш операцiй кредитування й швестування; д) доходи i прибутки вiд здiйснення операцiй кредитування й швестування; е) витрати банку на здшснення операцш кредитування й швестування; ж) ризики при кредитуванш й швестуванш; з) лiквiднiсть операцш кредитування й швестування.
Виходячи з цих складових банки мають можливють ранжувати кредитну й iнвестицiйну дiяльнiсть за такими параметрами: а) законодавчi обмеження; б) можливостi використання ресурсно! бази; в) обсяги кредитування й швестування; г) рiвень прибутковосп; д) рiвень ризику; е) лiквiднiсть.
За рiвнем законодавчого обмеження переваги мають кредитш операцi! над iнвестицiйними. За можливостями використання ресурсно! бази переваги мають кредитш операци над швестицшними операщями. За обсягами кредитування й швестування одностайно мае переваги кредитна дiяльнiсть. За рiвнем прибутковостi переваги мають швестицшш операци, яю е найбшьш прибутковими серед банкiвських операцш. За рiвнем ризику iнвестицiйнi операци займають перше мiсце. За рiвнем лiквiдностi iнвестицiйнi операцi! вважаються бшьш лiквiдними анiж кредитнi.
За нашою думкою, можливiсть здiйснення кредитування й швестування банку залежить вщ таких основних складових.
По-перше, наявностi достатнього обсягу банювських ресурсiв для здiйснення кредитування та швестування. При недостатност таких ресуршв перевагу мають кредитнi операцi! як таю, що бiльш вiдповiдають звичайнш банкiвськiй дiяльностi.
По-друге, попит на банювсью кредити з боку домогосподарств та суб'екта господарювання реального i фiнансового секторiв економiки. Якщо попит на банкiвськi кредити за будь-яких умов змен-шуеться або не знаходяться достойш позичальники банювсью ресурси можуть бути використання для короткострокового швестування в цшш папери.
По-трете, вартють банкiвських ресурсiв, !х структура, вартiсть кредитiв та !х структура, вартiсть цiнних паперiв та !х структура. Якщо зростае вартють банювських ресурсiв i вони формуються за рахунок облiгацiйних позик, то банки можуть вкладати !х в швестици в цiннi папери. При зростанш вартостi кредитiв, зменшеннi частки довгострокового кредитування також збшьшуються обсяги швестицш в цшш папери. Якщо зростае вартють привабливих цшних паперiв або на фондовому ринку переважають пайовi цшш папери з низькою привабливютю, то банки можуть схилятись на користь кредитних операцш.
По-четверте, стан фондового ринку, пропозици цшних паперiв, привабливють цiнних паперiв для банкiвських iнвестицiй. Зростання показниюв розвитку фондового ринку, пропозицi! привабливих та прибуткових цшних паперiв збшьшуе обсяги банкiвських iнвестицiй.
По-п'яте, стан втизняно! економiки, потреби в короткострокових кредитах для поточно! дiяль-ност i довгострокових кредитах для швестицш. Економiчне зростання в кра!нi, збшьшення потреби в iнвестицiях стимулюе швестицшне банкiвське кредитування.
По-шосте, iнвестицiйний клiмат в кра!нi, бажання суб'ектiв шдприемництва вкладати кошти в iнвестицiйнi проекти. Покращення iнвестицiйного клiмату сприяе зростанню обсяпв банкiвського iнвестицiйного кредитування, а також вкладання коштiв в привабливi цiннi папери.
По-сьоме, конкуренцiя мiж банкiвськими iнститутами за позичальникiв. Зростання конкуренци мiж банками за позичальниюв стимулюе банки до пошукiв нових ктента i розширення масштабiв кредитування, а також збшьшуе орiентацiю банюв на фондовий ринок кра!ни.
По-восьме, якюш характеристики позичальникiв, !х спроможнють своечасного повернення залу-чених кредита та сплати вiдсоткiв за ними. При наявносп позичальникiв з якюною кредитною юто-рiею банки намагаються збшьшити обсяги кредитування. При зменшенш позичальникiв, що мають достатнiй рiвень кредитоспроможностi та добру кредитну юторда, банки намагаються компенсувати втрати за рахунок бшьш активно! учасп в швестищях на фондовому ринку.
Рiвень ефективностi кредитування можливо оцiнити шляхом використання системи показниюв, серед яких переваги слщ вiддати наступним.
1. Коефщент частки кредитiв у загальних активах банку (КЧКА):
Середнiкредитшвкладання (1)
КЧКА =---:---. (1)
Середнi активи банку
2. Процент надання кредита за звеним перiодом (ПНК):
ПНК - Кредити, надан1 протягом званого пср1оду х 100% (2)
Залишок заборгованост1 на к1нець зв1тного перюду
3. Швидкiсть обертання позики, або кшькють оборотiв кредитних коштiв (К): Оборот з поверненням позики Середнш залишок позиково! заборгованост1
N _ Оборот з поверненням позики (3)
4. Максимальний розмiр кредитного ризику на одного позичальника (Н7):
Ну _ Сума вимог банку до одного позичальника (4)
Каттал банку
5. Норматив великих кредитних ризикiв (Н8):
Сума великих кредита
НО _ -;- . (5 )
Каттал банку
6. Коефiцieнт сшввщношення кредитiв наданих фiзичним особам до кредита наданих юридич-
ним особам (кФО/ЮО):
Середнiсумикредитiв, наданих фiзичним особам (6)
КФО/ЮО -:-:--— . (6)
Середнi суми кредитiв, наданих юридичним особам
7. Коефщент доходностi банкiвських кредита (Кд):
К _ Сумарш доходи, одержат вщ надання кредита (7)
Д Середня сума кредита, наданих банком
8. Коефщент прибутковостi банювських кредитiв (КПР):
Прибуток вщ надання кредита банком (8)
КПР _ --—-. (8)
Середня сума наданих кредит1в банком
9. Рентабельнiсть витрат на кредитування (Р):
„ Прибутоквiд наданнякредитiв банком .„ч
Р _ —-—----:-:— х 100%. (9)
Витрати банку при наданш кредитiв
10. Чистий приведений ефект вщ надання кредита:
п р.
крукр _е—— - КР , (10)
1_1(1 + а)1
де КРУКР — чистий приведений ефект вщ кредитування; Р. — грошовi надходження вiд кредитування; КР — величина наданих кредита; d — ставка дисконтування;
п — кiлькiсть роюв (перiодiв) одержання грошових потокiв вщ наданих кредитiв; i — перюд (рiк) одержання грошових коштiв.
11. 1ндекс рентабельностi наданих кредита за грошовим потоком, що дисконтуеться (Р1КР):
п Р
Р1кр _ . (11)
КР КР
Рiвень ефективностi швестування можливо оцiнити шляхом використання системи показниюв, серед яких переваги слщ вiддати наступним.
1. Коефiцiент частки швестицш в цiннi папери у загальних активах банку (Ч1НВ):
Середш суми швестицш в цшш папери (12)
К4 _-;-;-. (12)
1НВ Середш суми актив1в банку
2. Швидюсть повернення iнвестицiйних вкладень (К):
N _ Сумаiнвестицiйповерненихза рш (13)
Середня сумаiнвестицiй за рш
3. Коефiцiент спiввiдношення iнвестицiй в борговi iнструменти до iнвестицiй в пайовi шструмен-
ти (КБ1 / П1):
Сума швестицш в боргов1шструменти (14)
КБ1/П1 _ -7;-:-г:-3—"-. (14)
Сума 1нвестиц1й в пайов11нструменти
4. Коефщент доходностi iнвестицiй в цiннi папери (КДцп):
Доходи вiдiнвестицiй в цiннi папери (15)
Кд _-;-;-;-;- . (15)
40 Сумаiнвестицiйвцiннi папери
5. Коефiцiент прибутковостi iнвестицiй в цiннi папери (КПРцп):
Прибуток вiд iнвестицiй в цшш папери (16)
Кпр _-:-:-:—:-. (16)
40 Сума швестицш в цшш папери
6. Рентабельшсть витрат на швестици в цшш папери (Р1НВ): 51НВ
Прибуток вщ iнвсстицiй в цiннi папери (17)
Р1НВ _ —-:-:-:-:-. (1/)
Витрати на iнвсстицi! в цшш папери
7. Чистий приведений ефект вщ швестицш в цшш папери:
п р.
КРУцп - Е—^ -1, (18)
1-1(1 + а)1
де КРУцП — чистий приведений ефект при швестищях в цшш папери; Р. — грошовi надходження вiд iнвестицiй в цiннi папери; I — величина швестицш в цшш папери; d — ставка дисконтування;
п — кiлькiсть роюв (перiодiв) одержання грошових потокiв вщ iнвестицiй; i — перiод (рш) одержання грошових коштiв.
8. 1ндекс рентабельностi iнвестицiй за грошовим потоком, що дисконтуеться (Р1цП):
п Р
Е-^г
Р1цп _ . (19)
I
9. Термш окупност iнвестицiй в цiннi папери (РР):
П0Bнi iнBCCTИцiЙнi витрати (20)
РР — • V /
Чистий дисконтований грошовий потш за один псрiод
Таким чином, наведеш формули дають змогу провести вщповщну оцiнку ефективностi кредиту-вання й iнвестування банку, та визначити прюритети щодо надання кредитiв чи здшснення швес-тицiй в цшш папери. Проте для виявлення переваг кредитування чи швестування за зв^нш перiод бажано розрахувати показник, якш б пiдтвердив ефективнiсть або кредитування або швестування.
За нашою думкою, таким показником може бути шдекс рентабельности за яким можливо за раху-нок дисконтування зворотних грошових потоюв оцiнити ефективнiсть кредитування й швестування. Якщо виконуеться нерiвнiсть: р1кр > р1цп , тобто шдекс рентабельносп кредитiв, розрахований за грошовим потоком, що дисконтуеться, бшьше iндексу рентабельностi iнвестицiй в цiннi папери, розрахованого також за грошовим потоком, що дисконтуеться, то ефектившсть банювського кредитування перед банювськими швестищями безперечна. Якщо нерiвнiсть не виконуеться, то бшьшу ефективнiсть мае банювське iнвестування.
Переваги кредитування над швестуванням полягають у наступному:
а) позичальник знаходиться пiд бiльшим контролем ашж емiтент цiнного паперу;
б) банк при кредитуванш може помiтно впливати на вартють кредитiв, що надаються позичальникам;
в) ризики кредитування бшьш прогнозованi анiж ризики iнвестування;
г) доходи вщ кредитiв на вiдмiну вiд доходiв з iнвестицiй бшьш постшш та стабiльнi;
д) прибутки вiд кредитування на вiдмiну вщ прибуткiв з iнвестування бiльш стабшьш та мають меншi коливання за перюдами;
е) надання кредитiв мае меншi обмеження анiж банкiвськi швестици в цшш папери;
ж) банювсью кредити мають бшьше керованосп ашж банювсью iнвестицi!.
Переваги iнвестування в цшш папери над кредитуванням полягае в наступному:
а) висока лшвщшсть швестицшних вкладень у порiвняннi з банювськими кредитами;
б) можливiсть одержати бiльшi доходи i прибутки при оптимальному швестицшному портфелi анiж при банювському кредитуваннi;
в) можливiсть швидкого переформування iнвестицiйного портфеля цiнних паперiв;
г) бiльшi можливостi щодо вибору шструмешгв iнвестування;
д) з'являеться можливють за рахунок iнвестицiй в цшш папери формувати новi банки шляхом приеднання, поглинання, об'еднання, а також створювати фiнансово-промисловi групи з суб'ектами пщприемництва реального сектору економiки.
Порiвняння банкiвських кредитiв з банкiвськими швестищями у цшш папери дозволяе стверджу-вати, що швестици при шших рiвних умовах мають головну перевагу перед кредитами в тому, що вони дають змогу одержати досить швидко велию суми доходiв, яю не можуть бути зiставленi з доходами при кредитуванш. Проте необхщно мати на уваз^ що iз зростанням можливостi одержати високi доходи при швестуванш в цiннi папери зростае i ймовiрнiсть суттевого збшьшення iнвести-цiйного ризику, що впливае на зростання витрат при швестуванш. Отже, виходячи з того, що iз зростанням обсяпв швестицш в цшш папери збшьшуються як суми доходiв, так i суми витрат, яю по-в'язанi з вiрогiднiстю ризику iнвестування, можливо запропонувати показник, який дозволяе встано-вити рацюнальне спiввiдношення мiж банкiвськими швестищями та банювськими кредитами.
Paцiонaльнe спiввiдношeння мiж бaнкiвськими iнвeстицiями i кpeдитaми можливо встановити лишe на основi зiстaвлeння peзyльтaтiв вiд iнвeстицiйноï i кpeдитноï дiяльностi. Тaкe зiстaвлeння можливо здiйснити за фоpмyлою:
дe ДIHB — доxоди вiд iнвeстицiй в цiннi пaпepи, гpошовиx одиниць;
BIHB — витpaти на здшсжння iнвeстицiй, гpошовиx одиниць;
ДKP — доxоди вiд надання кpeдитiв, гpошовиx одиниць;
BKP — витpaти, пов'язаш з кpeдитyвaнням, гpошовиx одиниць;
I — сума irneCT^rn в цшш пaпepи, гpошовиx одиниць;
KP — сума кpeдитiв, нaдaниx банком, ^ошовж одиниць;
I/KP — коeфiцieнт спiввiдношeння iнвeстицiй i кpeдитiв, частка одинищ.
Cyтнiсть цieï фоpмyли полягае в тому, що iз зpостaнням iraeCT^rn в цiннi пaпepи збiльшyються доxоди вiд iнвeстyвaння i змeншyються доxоди вiд кpeдитyвaння. Пpотe iз зpостaнням iнвeстицiй в цiннi пaпepи збшьшуються iнвeстицiйнi pизики, що впливае на зpостaння суми витpaт на iнвeстицiï. Пpи цьому витpaти на кpeдитyвaння можуть змeншyвaтись у зв'язку зi змeншeнням обсягiв нaдaниx кpeдитiв, тобто доки виконуеться нepiвнiсть (21), i^eem^!' в цiннi пaпepи можуть вважатись доцшь-ними. Пpи цьому коeфiцieнт спiввiдношeння iнвeстицiй i кpeдитiв показуе paцiонaльнe ïx знaчeння.
Таким чином, ^и зpостaннi спiввiдношeння мiж iнвeстицiями в цiннi пaпepи i кpeдитaми виpiв-нюються коeфiцieнти пpибyтковостi за iнвeстицiями i кpeдитaми. Kоли вони зpiвняються, тобто ïx piзниця буде доpiвнювaти нулю, то цe значить, що збiльшeння iнвeстицiй досягло свого максимуму.
Oднaк на пpaктицi можe бути така ситyaцiя, що iнвeстицiï збитковi, а тому нe виконуеться нepiвнiсть (21). Цe означае, що за дaниx умов банку ж доцiльно iнвeстyвaти кошти в цшш rnrapa
Пpиклaд pозpaxyнкy зaпpопоновaного показника. Допустимо, що банк мае таки наступш знaчeн-ня iнвeстицiй i кpeдитiв:
II = 250 млн. Tpn, I2 = 450 млн. ^н., I3 = 900 млн. Tpn, I4 = 1500 млн. ^н., I5 = 2200 млн. ^н., I6 = = 3500 млн. Tpm, I7 = 5000 млн. ^н.
KP1 = 6S90 млн. грн., KP2 = 10S00 млн. гpн., KP3 = 11960 млн. грн., KP4 = 15110 млн. гpн., KP5 = = 16150 млн. грн., KP6 = 110S0 млн. грн., KP7 = 221S0 млн. гpн.
Доxоди вщ iнвeстицiй:
Д1 = 25 млн. грн., Д2 = 126 млн. грн., Д3 = 414 млн. грн., Д4 = 915 млн. грн., Д5 = 1100 млн. грн., Д6 = 1290 млн. грн., Д7 = 1400 млн. ^н.
Bитpaти на iнвeстyвaння:
B1 = 2 млн. гpн., B2 = 1S млн. гpн., B3 = 4S млн. гpн., B4 = 54 млн. гpн., B5 = 195 млн. гpн., B6 = 410 млн. гpн., B7 = 110 млн. гpн.
Доxоди вiд кpeдитyвaння:
Д1 = 65 млн. Tpm, Д2 = 142 млн. ^н., Д3 = 2S6 млн. ^н., Д4 = 120 млн. ^н., Д5 = 9S0 млн. ^н., Д6 = 1100 млн. Tpm, Д7 = 1360 млн. ^н.
Bитpaти на кpeдитyвaння:
B1 = 1 млн. Tpm, B2 = 32 млн. Tpm, B3 = 52 млн. Tpn, B4 = 16 млн. ^н., B5 = 110 млн. ^н., B6 = 2S0 млн. Tpn, B7 = 450 млн. Tpn
Bизнaчимо paцiонaльнe спiввiдношeння мiж банювськими iнвeстицiями i кpeдитaми за фоpмy-лою (21):
Bapiaнт 1:
(21)
0,0836 x 100 x 0,036 _ 0,301%
Bapiarn- 2:
I 450
x 100 x-_ 0,230 x 100 x 0,042 _ 0,966%
10800
Bapiarn- 3 :
I 900
x 100 x-_ 0387 x 100 x 0,075 _ 2,902%
, 11960
Bapiarn- 4:
((975 - 54 720 - 76
x 100 I x -1500- _ 0,572 x 100 x 0,099 _ 5,663% 15170
1500 15170
Варiант 5:
^1100 -195 980 -170 ^ ^
2200 16150 Варiант 6:
' 1290 - 410 1100 - 280
х 100
2200
х-= 0,361 х 100 х 0,136 = 4,910%
16150
/
3500 17080
Варiант 7:
((1400 - 770 1360 - 450л ^
х 100 ^ 3500
5000 22780
х 100
х-= 0,203 х 100 х 0,205 = 4,160%
17080
5000
■ = 0,086 х 100 х 0,219 = 1,883%
22780
Отже, з наведених варiантiв сшввщношення мiж банкiвськими швестищями i кредитами перевагу мае варiант 4, за яким одержано найбшьший ефект (5,663%) при умов^ що коефiцieнт сшввщно-шення швестицш в цiннi папери до кредита складае 0,0988 або 9,89%.
За сучасних умов розвитку швестицшно! дiяльностi банкiв найбiльш перспективними можуть бути сшввщношення, за яких частка швестицш складатиме 8-10%, що шдтверджуеться нашими розрахунками.
Одним iз напрямiв вдосконалення кредитно-швестицшно! дiяльностi банкiв е розробка та впро-вадження заходiв щодо формування бiльш ефективного для сучасних умов розвитку кра!ни кредит-но-iнвестицiйного портфеля.
У до кризовий перюд кредитно-швестицшний портфель банкiв формувався виходячи iз так званого кредитного буму, який супроводжував украшсью банки останш кiлька рокiв перед фшансово-економiчною кризою. В цей перiод бшьшють банкiв взяло орiентир на зростання кредитно-швести-цiйного портфеля за будь-яких умов без урахування можливих наслщюв такого пiдходу. В результатi значна частина поточних споживчих кредита, що були надаш фiзичним особам виявились простро-ченими, а позичальники фактично неплатоспроможними. Через це збитки банюв почали нарощува-тись ще за 6-8 мюящв до початку дшсно! фшансово-економiчно! кризи. Недостатки формування кредитно-швестицшного портфеля бiльшостi укра!нських банкiв за один-два роки до кризи обумо-вили т проблеми, якi вщчули банкiвськi iнститути кра!ни вже у вересш 2008 року. Якi ж необхщш здiйснити заходи щоб забезпечити формування бшьш ефективного для сучасних умов розвитку кра!-ни кредитно-швестицшного портфеля банюв? Для вiдповiдi на це питання необхщно зрозумiти, як змiни вiдбулись в економiцi краши та у банювському секторi за останнш перiод.
По-перше, економiка краши поступово виходить iз фiнансово-економiчноl кризи внаслщок чого для прискореного И шдйому необхiднi вiдповiднi фiнансовi ресурси та заходи щодо реформування нацюнального господарства, зокрема сектору державного управлшня, сектору нефшансових ком-панiй, сектору фшансових iнститутiв.
По-друге, укра!нсью банки поступово нарощують сво! фiнансовi можливосп за рахунок збiльшення депозитiв, шдвищення рiвня власно! капiталiзацil. Це додатково формуе принципово новi можли-восп щодо здiйснення кредитно-швестицшно! дiяльностi в умовах зростання потреб у фшансових ресурсах збоку суб'екта шдприемництва та домогосподарств.
По-трете, зменшуеться вартiсть банювських ресурсiв за рахунок зниження ставок за депозитами та зростанням сум власного кашталу, що дае змогу для абсолютно! бшьшосп банюв мати достатнш рiвень лiквiдностi, платоспроможностi, надшност i на цiй основi перейди до бшьш зрозумшо! кре-дитно! й iнвестицiйно! полiтики.
По-четверте, зростання лшвщност банкiв пiдштовхуе !х до пошуюв напрямiв бiльш ефективного вкладання коштiв, з метою формування власних доходiв i прибуткiв. Одним iз таких напрямiв е по-новлення банкiвського кредитування домогосподарств, яке було припинено через фшансову кризу.
По-п'яте, укра!нськш економiцi необхiднi великi обсяги фшансових ресуршв для iнвестування в економiчний розвиток. Такi ресурси втизняш банки та iншi фiнансовi шститути не зможуть акуму-лювати. Однак активiзацiя банкiвського кредитування й швестування економiки дасть можливiсть переконати зарубiжних iнвесторiв, що укра!нська економiка готова до прийому закордонних швестицш, е привабливою як для втизняного, так i зарубiжних iнвесторiв. Це можливо зробити лише при активнш участ банкiв.
По-шосте, зростання втизняно! економiки не можливе без збшьшення попиту домогосподарств на товари та послуги укра!нських товаровиробникiв. Зростання попиту домогосподарств можливо забезпечити двома основними способами, а саме:
а) шдвищенням !х власних доходiв шляхом контрольованого зростання зароб^них плат та шших доходiв з трудово! дiяльностi в державному i недержавному секторах економши;
б) використанням доступних за вартютю кредитних ресурсiв банкiв та шших фшансово-кредит-них установ.
Другий спошб може бути реалiзований в повному обсязi лише за умов, коли держава забезпечуе реалiзацiю першого способу. Це обумовлено тим, що частина домогосподарств ш при яких ситуащях
не буде використовувати позики для задоволення сво!х власних споживчих потреб, а, отже, вони розра-ховують лише на власш доходи, серед яких заробiтна плата займае вагоме мюце. Крiм того, недостатнiй рiвень доходiв не дае змогу домогосподарствам залучати банкiвськi кредити та позики. Отже, обсяги заробггно! плати е одним iз головних стимулiв до зростання попиту на банкiвськi кредити.
По-сьоме, для банюв однiею iз головних проблем ще залишаються ранiше надаш позики домогосподарствам. Внаслiдок фiнансово-економiчноl кризи частина фiзичних осiб втратила реальну спроможшсть виконувати фiнансовi зобов'язання перед банками. Повернення таких позик складае одну iз головних бшей банкiв сучасного перiоду. За нашими власними спостереженнями i розрахун-ками, можливо визначити, що на тепершнш перiод (середина 2010 року) близько 15% кредита, що були надаш банками домогосподарствам у до кризовий перюд практично вже не обслуговуються. А це кредити, яю були надаш тд заставу майна у виглядi нових автомобiлiв, житла, земельних дiлянок тощо. Ще порядку 10% кредита ледве обслуговуються позичальниками внаслщок суттевого змен-шення рiвня 1х власних доходiв, зокрема заробiтних плат. Тому повернення цих кредитiв залежить вщ ситуаци на ринку пращ, шдвищення доходiв у всiх секторах економши.
По-восьме, зменшення вартостi банювських ресурсiв спонукае украшсью банки до зменшення вартостi кредитних ресурсiв. Однак банки дуже повшьно зменшують кредитш ставки, чому е досить об'ективш пояснення. Вiд фiнансово-економiчноl кризи банки постраждали значно бiльше анiж iншi суб'екти господарювання. Якщо частина шдприемств реального сектору економiки вже вийшли з кризового стану, то банки внаслщок проблем 1х позичальникiв фактично акумулюють цi проблеми через наданш i своечасно не поверненнi кредити. Для банюв кризовi явища можуть бути подолаш лише за умов, коли 1х позичальники повернуть бшьшу частину кредитiв та сплатять вщсотки за них. А це не можливо здшснити швидко через не ефективний кредитно-швестицшний портфель, якiй був сформований ще перед фiнансово-економiчною кризою. У цьому портфелi банки сконцентрували довготермiновi кредити, тобто кредити строками понад 5 роюв. На таю термши бiльшiсть банкiв давали кредити на придбання автомобшв, житла, комерцшно! нерухомостi, виробничого, комерцш-ного та житлового будiвництва тощо.
Виходячи з наведених положень можливо сформулювати наступш рекомендаци щодо формуван-ня бшьш ефективного для сучасних умов економiчного розвитку краши кредитно-iнвестицiйного портфеля банюв.
1. Усi украшсью банки рашше сформували свiй кредитно-iнвестицiйний портфель, а тому на перспективу необхщно урахувати всi змiни та проблеми, яю виявилися в економщ та банкiвському сек-торi краши. Зокрема, необхiдно зменшити ризики формування кредитно-швестицшного портфеля за рахунок довгострокових кредитiв, наданих домогосподарствам, а також збшьшити частку кредитiв, що надаються суб'ектам тдприемництва реального сектору економши з метою пiдвищення обсягiв виробництва товарiв i послуг в кра!ш.
2. Виходячи iз вище зроблених розрахункiв, вважаемо, що структура кредитно! й швестицшно1 ча-стини портфеля повинна складатись у таку пропорщю: 8-10% — це банкiвськi швестицп в цiннi папе-ри, решта 90-92% банювсью кредити. При цьому дуже важливо щоб ще1 пропорцп дотримувались банки, якi не мають можливостей i бажання активно працювати на фондовому ринку як швестори.
3. На вiдмiну вiд попереднього (до кризового) перюду при формуванш кредитно-iнвестицiйного портфеля на перспективу необхщно чiтко визначити частку довгострокових, у т.ч. шотечних кре-дитiв. Частка довгострокових, у т.ч. шотечних кредита повинна визначатись виходячи iз строюв формування ресурсное' бази. Тобто, якщо в середньому ресурсна база банку сформована за рахунок кошта залучених на 3 роки, то основна частка кредита не може бути надана бшьше ашж на три роки. При цьому пропонуемо таю пропорци надання кредита виходячи iз строюв формування ре-сурсно1 бази банюв (табл. 1).
4. Для шдвищення рiвня економiчного розвитку краши необхщно встановити бiльш рацiональне сшввщношення мiж кредитуванням домогосподарств i шдприемств. Пропонуемо встановити таку пропорщю банювського кредитування за секторами економiки: а) фшансовий сектор — до 10%; б) сектор загально державного управлшня до 5%; в) сектор нефшансових корпорацш (суб'екти пiдприемництва реального сектору) — 50-55%; г) iншi сектори економши, зокрема домогосподар-ства — до 30-35%.
5. Повна вщмова вiд використання для внутршнього кредитування iноземноl валюти як суб'екта-ми пiдприемництва, так i домогосподарствами. Це дасть можливiсть шдвищити значення нацiональ-но! валюти, зменшити попит з боку юридичних i фiзичних осiб на iноземну валюту. Валютш кредити слiд надавати для зовнiшньоекономiчних операцiй усiм економiчним суб'ектам.
Для бшьш обгрунтованих пропозицiй щодо оптимального сшввщношення кредитно-iнвестицiй-ного портфеля банюв необхщно використовувати оптимiзацiйнi модель Нами пропонуеться наступ-на економшо-математична модель, яка ураховуе рiзнi види банкiвських кредитiв та iнвестицiй, на-явнi банкiвськi ресурси для !х здiйснення. Вона мае вигляд.
Таблиця 1
Перспективна структура кредитного портфеля виходячи iз строюв формування ресурсно! бази *
Строки формування ресурсно! бази Частка кредита за строками надання, %
кредити до 1 креди-ти до 3 креди-ти до 5 кредити до 10 кредити до 15 кредити понад 15
року роюв роюв роюв роюв роюв
1. Ресурсна база банку фор-
муеться за рахунок кошт1в, 45 25 20 10 — —
залучених строком на 1 р1к
2. Ресурсна база банку фор-
муеться за рахунок кошт1в, 35 35 25 15 — —
залучених строком на 2 роки
3. Ресурсна база банку фор-
муеться за рахунок кошта, 25 30 20 20 5 —
залучених строком на 3 роки
4. Ресурсна база банку фор-
муеться за рахунок коштш, 20 25 25 20 10 —
залучених строком на 4 роки
5. Ресурсна база банку фор-
муеться за рахунок коштш, 10 15 20 25 15 15
залучених строком на 5 роюв
* Запропоновано автором
Максимiзувати дохщ при формуваннi кредитно-iнвестицiйного портфеля банку:
2 = 2 СJXJ + £ СкХк ^ тах (22)
j=l к=1 при таких обмеженнях:
1. Сума кредитiв, наданих банком та iнвестицiй, вкладених в цшш папери, не повинна перевищу-вати величину банкiвських ресурсiв:
+ ]ЕХк <О (23)
j=1 к=1
2. Сума наданих кредита не може бути меншою або бшьшою заданих обсягiв:
В < Е Xj < А (24)
J=1
3. Сума iнвестицiй в цшш папери при формуванш кредитно-швестицшного портфеля не може бути меншою або бшьшою встановлених обсяпв:
V < 2Хк < О (25)
к=1
4. Банк повинен мати можливють надавати рiзнi види кредитiв рiзним секторам економши: H11j > X1j > Н2у (26)
5. Банк повинен мати спроможшсть придбати рiзнi цшш папери:
Б1к > Ук > 02к (27)
6. Усi змшш повиннi бути додатнi:
Хц > 0;Хк > 0 (28)
У математичнiй моделi були використанi таю позначення:
X. — величина наданих кредита _)-го виду;
Хк — величина швестицш в цiннi папери к-го виду;
X.. — величина наданих кредита за >м сектором економши .-го виду;
С. — дохщ на 1 грн. наданих кредита .-го виду;
Ск — дохiд на 1 грн. швестицш в к-го виду цшний пашр;
п — кiлькiсть видiв кредита;
. — порядковий номер виду кредита;
i — порядковий номер виду секторiв економiки;
к — порядковий номер виду цшного паперу;
Q — загальна сума банювських ресуршв, що може бути використана для кредитно-швестицшно1 дiяльностi;
А — максимальний обсяг кредитiв, що допускае банк у своему кредитно-швестицшному портфелi;
В — мшмальний обсяг кредитiв, що допускае банк у своему кредитно-швестицшному портфелц
О — максимальна сума швестицш в цшш папери, що допускае банк при формуванш кредитно-iнвестицiйного портфеля;
V — мшмальна сума iнвестицiй в цiннi папери, що допускае банк при формуванш кредитно-швестицшного портфеля;
Н1!], Н2у — максимальна i мiнiмальна сума ресуршв для надання кредитiв, що прогнозуеться за i-м сектором економши та _)-м видом кредиту;
Б1к, 02к- мiнiмальна i максимальна сума ресуршв для придбання к-го виду щнного паперу.
Оптимiзацiйнi розрахунки за щею моделлю були зробленi на матерiалах Альфа-Банку (прогнознi данi на 2011 р.) та були отримаш наступш показники (табл. 2).
Таблиця 2
Результати реалiзацil економшо-математично1 моделi при оптимiзацil кредитно-iнвестицiйного портфеля Альфа-Банку (млн. грн.) *
Показники Змiст показника Значення Показники Змют показника Зна-чення
Хх Корaгкостроковi кредити домо-господарствам 1600 Х12 Довгостроковi кредити iншим фiнансовим корпоращям 0
Х2 Середньостроковi кредити до-могосподарствам 2600 Х13 Короткостроковi кредити сектору державного управлiння 50
Хз Довгостроковi кредити домого-сподарствам 2200 Х14 Середньостроковi кредити сектору державного управлiння 0
Х4 Короткостроковi кредити нефi-нансовим корпоращям 2800 Х15 Довгостроковi кредити сектору державного управлiння 0
Х5 Середньостроковi кредити не-фiнансовим корпоращям 3000 Х16 Короткостроковi кредити ш-шим секторам економiки 100
Хб Довгостроковi кредити нефiна-нсовим корпоращям 2700 Х17 Середньостроковi кредити ш-шим секторам економiки 50
Х7 Короткостроковi кредити фi-нансовим корпоращям 1200 Х18 Довгостроковi кредити iншим секторам економiки 0
Х8 Середньостроковi кредити фi-нансовим корпоращям 200 Х19 1нвестици в акцil 900
Х9 Довгостроковi кредити фiнан-совим корпоращям 100 Х20 Iнвестицil в обл^ацп 700
Х10 Короткостроковi кредити iн-шим фшансовим корпорацiям 500 Хз Iнвестицil в iншi цiннi папери 200
Ххх Середньостроковi кредити iн-шим фiнансовим корпорацiям 100 Z Дохвд вiд формування кредит-но-швестищйного портфеля 3864
* Розраховано автором дисертаци на основ1 використання программ МаШСаё
Здiйсненнi розрахунки за наведеною вище моделлю дали змогу встановити оптимальну пропор-цiю мiж кредитами та швестищями для окремого банку. Така пропорщя складае для Альфа-Банку 90,5 : 9,5, тобто кредити у складi кредитно-швестицшного портфеля повиннi мати 90,5%, а швес-тици в цшш папери 9,5%. За такою структурою кредитно-швестицшного портфеля Альфа-Банк при заданому рiвнi ризику може мати дохщ у сумi 3864 млн. грн.
Запропонована економшо-математична модель дае змогу додатково здшснити заходи щодо вста-новлення оптимального спiввiдношення мiж кредитами та iнвестицiями у складi кредитно-швести-цiйного портфеля банку. Наведена модель мае наукове i практичне значення. З позици науки наведена модель дае поштовх для подальших наукових пошукiв оптимiзацil сшввщношення мiж кредитами та швестищями у складi кредитно-iнвестицiйного портфеля. З позици практики така модель дае змогу реально встановити ращональне сшввщношення мiж кредитами та iнвестицiями у складi кре-дитно-iнвестицiйного портфеля при заданих умовах господарювання.
ВИСНОВКИ
На основi проведеного дослiдження можливо сформулювати наступш висновки.
По-перше, переваги банювського кредитування чи швестування залежать вщ рiзних умов та чин-ниюв, якi необхiдно ураховувати пiд час прийняття рiшення про надання кредипв або здiйснення iнвестицiй в цшш папери.
По-друге, запропонований науковий шдхщ щодо визначення ращонального спiввiдношення бан-ювського кредитування й iнвестування дае змогу знайти таке сшввщношення, яке вiдповiдаe потребам практично! дiяльностi банкiвських установ.
По-трете, оптимальний кредитно-швестицшний портфель банку може бути сформований лише на основi використання економiко-математично! моделi та комп'ютерних розрахункiв. При цьому ^м оптимально! структури кредитного й швестицшного портфеля можливо отримати величину доходу чи прибутку, який вiдповiдае сформованому кредитно-швестицшному портфелю при задано-му рiвню кредитного й iнвестицiйного ризику.
По-четверте, у подальших дослiдженнях е необхщнють розв'язати питання щодо шдвищення рiвня управлiння кредитно-iнвестицiйним портфелем банку.
Л1ТЕРАТУРА
1. Алексеев А.А. Модель оптимiзацi! активно-пасивних операцiй комерцiйного банку /
A.А. Алексеев, А.В. Розумний // Фшанси Укра!ни. — 2000. — №8. — С. 123-131.
2. Вон-Романов_Крюпш О.О. Вдосконалення процешв планування iнвестицiйно! дiяльностi банку / О.О. Вон-Романов_Крюшн // Регюнальна економiка. — 2009. — №2. — С. 126-132.
3. Гуляева Л.П. Роль банюв у забезпеченш функщонування пiдприемств реального сектора еконо-мiки / Л.П. Гуляева // Формування ринкових вщносин в Укра!нi. — 2006. — №9. — С. 28-33.
4. Джулакщзе К.Ю. Аналiз кредитно-iнвестицiйного портфеля банку / К.Ю. Джулакiдзе,
B.В. Невмержицький // Фшанси Укра!ни. — 2005. — №3. — С. 107-111.
5. Козьменко С.М. Стратепчний менеджмент банку: навч. пошб. / С.М. Козьменко, Ф.1. Шпиг, 1.В. Волошко. — Суми: Унiверситетська книга, 2003. — 732 с.
6. Корнеев В.В. Кредитш та швестицшш потоки катталу на фiнансових ринках / В.В. Корнеев. — К.: НДФ1, 2003. — 376 с.
7. Криклш А.С. Сучасний стан та особливост дiяльностi вiтчизняних банюв в iнвестицiйнiй сферi / А.С. Криклш, В.А. Криклш // Економша та держава. — 2008. — №6. — С. 6-9.
8. Леонов С.В. 1нвестицшний потенщал банювсько! системи: методолопя формування та використання: автореф. дис. [на здобуття наук. ступ. докт. економ. наук] / С.В. Леонов. — Суми: Укра!нська академiя банювсько! справи НБУ, 2010. — 32 с.
9. Лущв Б.Л. Кредитно-швестицшна дiяльнiсть банюв Укра!ни: автореф. дис. [на здобуття наук. ступ. докт. економ. наук] / Б.Л. Лущв. — Тернопшь: Тернопшьська академiя народного господарства, 2005. — 32 с.
