CC BY
45
УДК 336.77
Олександр Олексшович Люб1ч,
д-р екон. наук, с.н.с., Володимир Миколайович Домрачев,
канд. фгз.-мат. наук, доцент ДННУ «Академiя фшансового управлшня», Кшв
АНАЛ1З РИЗИК1В КРЕДИТУВАННЯ ГАЛУЗЕИ ЯК 1НСТРУМЕНТ АНТИКРИЗОВИХ ЗАХОД1В
Фшансова криза не зменшила дисба-ланси в украшськш банювськш систем^ як { взагал1 у свгговш економщ1. З шшого боку, завершився поточний етап надування буль-башок на ринках спекулятивних актив1в Укра!ни. У банках виникае питання - кого кредитувати? Ресурсна база банюв зростае, ресурси необхщно вкладати у прибутков1 активи, зокрема кредити. Тому для банюв стае актуальним питання анал1зу галузевих ризиюв кредитування з урахуванням конку-рентоспроможносп галузей.
Мета статп - проанал1зувати ризики кредитування окремих галузей укра!нсько! економши, запропонувати методи ощнки банком ризиюв кредитування окремих галузей економши Укра!ни; визначити можлив1 шляхи виршення питання вщновлення банками кредитування економши.
Ключовою умовою сталого економ1ч-ного зростання Укра!ни е забезпечення фь нансово! стабшьносп, яка потребуе системного тдходу до вс1х складових фшансово! системи у !х взаемоди та тд впливом зовш-шшх фактор1в, породжених процесами гло-бал1зацп. Нагальним завданням е об'ективна ощнка ризиюв, пов'язаних ¡з впливом загроз на фшансову стабшьшсть держави. Зв'язок потоюв товар1в та вщповщних потоюв гро-шових кошт1в м1ж галузями економши -важливий чинник економ1чного зростання. Нестача певно! галуз1 у кредитних ресурсах може призвести до негаразд1в у нш.
Кредитний ризик - це ймов1рнють фь нансових втрат унаслщок невиконання пози-чальниками сво!х зобов'язань. Важливою складовою кредитного ризику е галузевий ризик, який випливае з невизначеносп що-до перспектив розвитку галуз1 позичальни-ка.
При переход1 до модел1 розвитку су-часно! економ1чно! системи стае важливим анал1з галузевих ризиюв кредитування, яю пов'язаш з невщповщнютю потоюв катталу грошовим потокам в економщ1, що у свою чергу зменшуе ефективнють виробництва та уповшьнюе економ1чне зростання.
1снуе декшька методологш анал1зу га-лузевого ризику кредитування, одна з яких базуеться на модел1 Портера. Для проведення огляду галузевого ризику розглянемо д1аг-раму (рис. 1).
Ситуащя в кожнш галуз1 визначаеться п'ятьма конкурентними силами, на яких грун-туеться модель Портера. Розглянемо основш чинники конкурентоспроможносп галуз1.
Частка ринку. Велика частка ринку одше! або декшькох компанш означае !х до-мшування в галуз1, що тдвищуе стутнь ризику стосовно шших компанш. Наприклад, маленькш компанп з виробництва електро-шки необхщно докласти значних зусиль для того, щоб конкурувати з розвиненими транс-нащональними корпоращями.
Витрати на „розкручування". У той час як кл1ент банку несе висою витрати на „розкручування" нових торгових марок (наприклад, витрати на отримання лщензш { тдписання контракпв), його конкурента можуть легко зайняти частку ринку.
Виживання. Деяю неефективш { нерен-табельш конкуренти, незважаючи на сво! висок непотр1бш витрати або низьку залишко-ву вартють постшних актив1в, можуть про-довжувати юнувати, тим самим знижуючи прибутковють шших.
Р1венъ пост1йних витрат. Високий рь вень постшних витрат { низький р1вень змш-них витрат можуть зумовити зростання щно-во! конкуренцп.
© О.О. Лк^ч, В.М. Домрачев, 2012
Економгка промисловостг Экономика промышленности
Економша Сощальна галузь Полiтика Демографiя
Податки, субсиди, уряд, закони, лщензп, мито
Рис. 1. Модель Портера для оцтки галузевого ризику
Диференцгацгя продуктов, торговi марки. Досягнення задовшьно! частки ринку мо-же виявитися дуже складним завданням на ринку, на якому домшують сильш торгов1 марки (наприклад, Coca-Cola).
Новi конкуренти. Под1бний анал1з мае бути проведений стосовно нових гравщв на ринку. Легюсть входження в ринок збшьшуе ризик для вс1х працюючих компанш галуз1. Нижче перераховано можлив1 бар'ери для входу нових гравщв у ринок.
Ефект масштабу. Це означае, що нов1 гравщ повинш входити на ринок або маючи широку виробничу базу, або нести витрати й отримувати менший прибуток. З ще! причини навряд чи можна чекати появи нових гравщв у важюй промисловосп, наприклад в автомобшебудуванш або суднобудуванш.
Технологiя та спещальм знання. Нов1 гравщ можуть не мати можливосп вийти на ринок, на якому потр1бш спещальш знання або патенти.
Ефект «кривог навчання». «Крива нав-чання» у виробнищи означае, що питома соб1вартють одинищ продукци знижуеться з1 зростанням обсягу виробництва. Питома со-б1вартють продукци нових гравщв вище.
Потреба в капiталi. Необхщшсть вкладення значних кошт1в в обладнання, землю, робочий каттал тощо може за-шкодити появ1 нових гравщв.
Дов!ра до певних торгових марок. Входження на ринок, на якому присутш широко вiдомi бренди, може виявитися вельми складним. Довiра до вщомих торгових марок - це, мабуть, найбшьший бар'ер входу на таю ринки, як безалкогольш напо!, лiки, косметика, автомобiлi й т.п.
Вплив з боку споживач1в. Споживачi можуть вплинути на зниження щн, зажадати тдвищення якостi чи розширення послуг або можуть зштовхнути конкурентiв один з одним у збиток рентабельности в галуз^ де споживачi володдать iстотною силою.
Причини, з яких споживачi можуть мати вагу в галуз^ наведено нижче.
Велик/ обсяги споживання - коли один або деюлька покупцiв споживають винятко-во значнi обсяги продукци галузi. Наприклад, деякi велик торговi групи можуть дик-тувати сво! умови багатьом виробникам.
Стандартм або взаемозамтт продукты. Таю продукти полегшують для покупця змшу постачальника.
Гнучкгсть споживачгв — наявшсть ви-бору, наприклад, використання продукци галузi або органiзацiя власного виробництва необхщних товарiв.
Вплив з боку постачальниюв. Поста-чальники часто можуть мати можливють пiднiмати цiни або знижувати обсяги поставок чи яюсть продукци й послуг у галузь Во-
Економгка промисловостг Economy of Industry
ни можуть посилити свш вплив за наявносп таких умов:
ушкальний чи диференцшований продукт; конкретна галузь не е важливим покуп-цем групи постачальниюв; монополiя чи оль гополiя; рiдкiсний продукт.
Загроза з боку замтниюв. Компанп од-ше! галузi часто можуть конкурувати з ком-панiями шшо! галузi, оскшьки !хш продукти е взаемозамiнними. Наприклад, виробники окулярiв конкурують з виробниками кон-тактних лiнз, цукор — зi сво!м штучним за-мшником i т.п.
Нова технологiя здатна швидко ство-рити замiнник, i окремi галузi можуть бути зруйноваш за один день. Цiкаво прогнозу-вати майбутне багатьох вiдносно недавно винайдених продукпв, наприклад, DVD-про-гравачiв, компакт-дискiв або навiть персо-нальних комп'ютерiв. Причини, з яких замш-ники можуть стати основною загрозою для галузi: приваблива цiна; легкодоступнiсть; низька вартють; розрахунок покупця на його покращеш характеристики.
Водночас модель Портера не враховуе вплив кредитних ресуршв на дiяльнiсть тд-приемства. Ця модель передбачае, що пiд-приемство мае необмежений доступ до де-шевих кредитних ресурсiв. 1х нестача може призвести до падшня виробництва та прибу-тку. Пiдприемство скорочуе пращвниюв, якi не отримують заробiтну плату i знижують споживчий попит в економщ. Падiння спо-живчого попиту у краш у свою чергу спри-чиняе зупинку iнших тдприемств, чия про-дукцiя не споживаеться. Розширення моделi Портера наведено у робой [1]. Додатково з'являються фактори, як характеризують якiсть кредитiв, наданих у галузь.
Стан галузевого кредитування банками УкраТни. Нижче проаналiзовано ефек-тивнiсть кредитування банками окремих га-лузей економiки та галузевих ризиюв банкiв Украши, запропоновано методи ощнки банком ризикiв кредитування окремих галузей вггчизняно! економiки.
Динамша змiни обсягу кредиту не зав-жди спiвпадае з динамiкою додано! вартосп галузi (рис. 2). У перюд сучасно! фшансово! кризи одним з найголовшших видiв ризику е галузевий ризик. При аналiзi галузевого ризику необхщно враховувати таю чинники: дiяльнiсть фiрм дано! галуз^ а також сумiж-
- Економпка промисловост1 1
ISSN 1562-109X
них галузей за певний (вибраний) перюд часу; наскшьки дiяльнiсть фiрм дано! галузi стiйка у порiвняннi з економiкою краши в цшому; якi результати дiяльностi рiзних фiрм усерединi одше! i т1е1 ж галуз^ чи е значна розбiжнiсть в результатах.
З роботою тдприемств галуз^ а отже, i з рiвнем галузевого ризику безпосередньо пов'язана стадш промислового життевого циклу галузi та внутрiгалузева конкуренцiя. Доступ тдприемств галузi до джерел кредитування е одним з виршальних чинниюв розвитку нацюнально! економiки.
Змiна прюртепв кредитування банками пiдприемств пе! чи шшо! галузi пов'язана як з внутршшми так i з зовшшшми чин-никами [2].
Про рiвень внутр^алузево! конкуренцп можна судити за такою шформащею: ступiнь щново! та нещново! конкуренци; легкiсть або складшсть входження оргашзацп в галузь; наявтсть або нестача близьких i конкурен-тоздатних за цiною замшниюв; ринкова зда-тнiсть покупцiв; ринкова здаттсть постача-льникiв; полiтичне й сощальне оточення.
Проте перелiченi умови, у яких функ-цiонуе галузь, схильт до несподiваних, iнодi рiзких змiн. Тому банкам необхiдно постшно враховувати галузевi ризики.
Найбiльшого падшня тд час кризи 2008-2009 рр. зазнала бущвельна галузь, але ll частка у кредитному портфелi банюв ста-новить менше нiж 10%. Враховуючи галузевi ризики, банки обирають прiоритети кредитування пiдприемств т1е1 чи шшо! галузi (рис. 3) [3].
Огляд галузевого ризику. Для ощню-вання та управлiння рiзними типами ризикiв використовуються рiзнi методи. Розглянемо питання управлшня банком кредитним ризи-ком, який враховуе галузевi ризики, оскiльки основний прибуток украшсью банки отримують за рахунок кредитних операцш. Част-ку кредитного ризику, пов'язаного з ризиком кредитування окремо! галузi, назвемо галузе-вим ризиком кредитування.
Працiвник банку, що приймае ршення про кредитування, повинен бути добре обiз-наним щодо рiзних чинникiв ризику при кредитуванш i вмiти системно аналiзувати зовнiшнi фактори ризику, якi впливають на галузевий ризик.
Экономика промышленности -
125
Розраховано авторами.
Рис. 3. Ствв1дношення частки галуз1 у ВВП (грн) 7 суми кредит1в у галузь (грн) у 2011 р.
900000 800000 700000 600000 500000 400000 300000 200000 100000 0
о о
00 о о
о о о о
о о о о о
гч гч
Джерело: НБУ
Рис. 2. Динамта наданих кредит1в тд час кризи, млн грн
Ц чинники можуть належати до двох рiзних категорш: ризики, що виникають поза компашею; ризики, пов'язаш з компашею.
Вс компани, якi працюють у певнiй галузi (кораблебудування, автомобшебуду-вання, торгiвля бензином, розробка програм-ного забезпечення, землеробство, готельний бiзнес i т.п.), стикаються з певними загаль-ними ризиками, яю зовсiм не схожi на ризики, властивi iншiй галузь Наприклад, зрозу-
мiло, що мiра ризику в комп'ютернiй або 1Т-сферах, якi бурхливо розвиваються, вище, нiж при торгiвлi бензином.
Кредитування економши Укра!ни (суб' ектiв господарювання) вже у серпнi 2010 р. вщновилося на докризовому рiвнi (рис. 4) i продовжило зростати протягом 2011-2012 рр. Слщ зауважити, що банки зменшують споживче кредитування й збшь-шують кредитування галузей економши.
Економгка промисловостг Есопоту of
700000 600000 500000 400000 300000 200000 100000 0
кредити, надан( субъектам господарювання
И кредити, надат ф1зичним особам
Джерело: НБУ.
Рис. 4. Динамта наданих Kpedumie банками Украгни, млн грн
Важливо з'ясувати, чи е динамша галу-зевого ВВП шдикатором галузевого ризику i як залежить прибуток банку вщ кредитування певно1 галуз1, адже багато тдприемств
прибуткових галузей працюють за власш кошти без залучення кредитов або за рахунок державного бюджету (рис. 5).
Виробництво та розподшення електроенерги,газу та води
3%
Буд1вництво 8%
Переробна промислов1сть 22%
Добувна промислов1сть 2%
Сшьське господарство, мисливство
та л1сове господарство 6%
Торпвля, ремонт
автомобшв, побутових вироб1в
та предметов особистого вжитку 37%
Надання комунальних та 1ндив1дуальних послуг; д1яльшсть у сфер1 культури та спорту 1%
.Охорона здоров'я та надання Осшта сощально1 0% допомоги
0%
Операци з нерухомим майном, оренда, шжитршг та надання послуг тдприемцям 16%
Д1яльшсть транспорту та зв'язку 5%
Джерело: НБУ.
Рис. 5. Стан кредитного портфеля банюв Украгни на 01.01.2012 р.
Економта пpомисловостi Экономика промышленности
Поpiвняння pозподiлy кpeдитного поpтфeля бaнкiв Укpaïни (pиc. 5) з чacткою гaлyзi y cтpyктypi ВВП (pиc. 6) cвiдчить, що
гaлyзi по-piзномy викоpиcтовyють кpeдитнi pecypcи бaнкiв.
Bиpобництво тa pозподiлeння eлeктpоeнepгiï, гaзy тa води 4%
Пepepобнa пpомиcловicть 18%
Добувга пpомиcловicть
9%
Ciльcькe гоcподapcтво миcливcтво
тa лicовe гоcподapcтво 11%
Буд1вництво 4%
Тоpгiвля, peмонт
aвтомобiлiв, побyтовиx виpобiв
тa пpeдмeтiв оcобиcтого вжитку 20%
Haдaння комугальнт тa iндивiдyaльниx поcлyг; дiяльнicть у cфepi кyльтypи тa cпоpтy 0%
.Gcвiтa
6%
Gxоpонa здоpов'я тa нaдaння cоцiaльноï допомоги 4%
Дiяльнicть тpaнcпоpтy тa зв'язку 13%
Gпepaцiï з нepyxомим мaйном, оpeндa, iнжинipiнг тa нaдaння поcлyг ^д^^миям 11%
Джepeлo: ДССУ.
Puc. 6. 4Qcmm дoданoï eopmocmi у cmpукmуpi ВВП y^ürnu у 2011 p.
Mae мювд вeликa концeнтpaцiя rop^ фeля у гaлyзяx тоpгiвлi тa опepaцiй з нepyxо-мим мaйном, cлaбкa дивepcифiкaцiя тa ждо-cтaтня yвaгa лiквiдноcтi pинкiв.
Пepeоцiнкa pинкy нepyxомоcтi пiд чac фiнaнcовоï кpизи пpизвeлa до знaчниx втpaт бaнкiв фиа 7).
Gcновними cтpaтeгiчними чинникaми, що визнaчaють можливоcтi зpоcтaння вapто-cri бiзнecy, e eкономiчнi xapaктepиcтики га-лyзi (пpивaбливicть pинкy) i ^^^pern^a по-зицiя бiзнecy ycepeдинi ^1'.
Для piзниx гaлyзeй нa piзниx чacовиx iнтepвaлax пpибyтковicть i pизики ^одта^-вi, вони нeоднaковi й для piзниx гaлyзeвиx ceгмeнтiв. Пщ чac кpизи вiдбyвcя пepepозпо-дш гaлyзeвоï cтpyктypи кpeдитного поpтфeля бaнкiв Укpaïни, пpотe нe вci гaлyзi поcтpaж-дaли однaково i ж однaково почaли вщнов-лювaтиcь. Докpизового piвня пpоблeмниx
кpeдитiв зa ешном нa 01.07.2012 p. нe до-cяглa жоднa з оcновниx гaлyзeй eкономiки Укpaïни.
Haявнicть у фiнaнcового мeнeджepa нaдiйноï iнфоpмaцiï пpо поточний i ^огноз-ний cтaн гaлyзi дae йому змогу швидко yxвa-лювaти фiнaнcовi тa комepцiйнi piшeння, впливae нa пpaвильнicть тaкиx prnem, що пpизвeдe до знижeння pro^y втpaт i збшь-шeння ^ибутку.
Gдним iз покaзникiв, якi cвiдчaть пpо eфeктивнicть кpeдитyвaння пeвноï гaлyзi e вiдношeння пpибyтковоcтi гaлyзi до чacтки пpоблeмниx кpeдитiв у цю галузь фиа 8), дe пpeдcтaвлeно aнaлог коeфiцieнтa Шapпa для кpeдитного поpтфeля бaнкiв Укpaïни (вщно-шeння динaмiки гaлyзi (вiдcоткiв до вщповь дного квapтaлy попepeднього pокy, у постш-ниx цiнax 2007 p.) до чacтки пpоcтpочeниx кpeдитiв у галузь, ешном нa 01.07.2012 p.
Екoнoмiка npoмucлoвocmi Economy of Industry
Джерело: НБУ.
Рис. 7. Зм1на частки прострочених кредит1в банювськог системи Украгни у 2008-2012 рр. у розр1з1 галузей, %
Розраховано авторами.
Рис. 8. Розподт кредитних ризиюв в Украт тсля кризи
За прибутковють приймаемо рiчну ди-намшу зростання певно! галуз^ 1ншим кри-терiем е залежнють отриманих банком вщ-
соткiв за позикою у тдприемства галузi вщ частки проблемних кредитiв у цю галузь.
Економгка промисловостг
Экономика промышленности
За результатом статистичного анал1зу позитивно впливають на дохд банку дв1 га-луз!: виробництво та розподшення електро-енергп, газу та добування ураново! I тор1ево! руди.
Розрахунок коефщ1ента Шарпа для кредита банюв в окрем1 галуз1 економши
Щодо кредитноТ д1яльност1 банкчв з державним кашталом. Бшьше полови-ни кредита юридичним особам (54%) на 01.07.2012 р. прийшлось на п'ять галузей: оптова торпвля; грошове та фшансове по-середництво; дiяльнiсть у сферах права, бухгалтерского облшу, iнжинiрингу; операцп з нерухомим майном, надання послуг тдпри-емцям; будiвництво.
Найбшьшу суму проблемно! заборгова-ност (52%) склали кредити у чотири галузк оптова торпвля; буд1вництво; операцп з не-рухомим майном; виробництво харчових продукта, напо!в. Це не враховуючи креди-
Укра!ни до 1 тсля фшансово! кризи свщчить про перерозподш ризиюв кредитного портфеля банюв [4].
В Укра!ш скорочуеться кредитування переробно! галуз1 за рахунок збшьшення кредитування торпвл1 та операцш з нерухо-мютю (рис. 9).
тування ф1зичних ос1б (33,8% проблемно! заборгованосп).
Сшъсъке господарство (2,8% проб-лемних кредита, станом на 01.07.2012 р.). 61% кредита у сшьське господарство надали 10 банюв, близько 32,3% - 3 банки, яю надали найбшьше кредита. Найбшьшими кредиторами сшьського господарства в Укра!ш е банки з державним кашталом, яки зайняли 19,8% ринку кредитування сшьського госпо-дарства.
Буд1вництво (8,5% проблемних кредита, станом на 01.07.2012 р.). Близько поло-вини кредита у буд1вництво надали 6 банюв.
100% 90% 80% 70% 60% 50% 40% 30% 20% 10% 0%
г<\
^ Т? ф
8> л0о>
\
л
о
] 1нше
□ Надання комунальних та шдивщуальних послуг; д1яльн1сть у сфер1 культури та спорту
□ Операцп з нерухомим майном, оренда, 1нжитр инг та надання послу г
пщпр иемцям
□ Д1яльтсть транспорту та зв'язку
□ Торпвля; ремонт автомобЫв, побутових вироб1в та предметов особистого вжитку
□ Буд1вницгво
□ Виробництво та розподшення електроенергп, газу та води
□ Переробна промисловютъ
□ Добувна промисловють
□ Сшьське господарство, мисливство та люове господарство
Джерело: НБУ.
Рис. 9. Динамжа надання кредитив (розподт по галузях) у 2007-2012рр.
Економгка промисловостг Есопоту а[
Частка кредитов у будiвництво банюв з дер-жавним капiталом складае 27,5%.
Кредитування ф1зичних оаб (33,8% проблемних кредитов, станом на 01.07.2012 р.). Бшьше половини кредитов фiзичним особам надали 5 банкiв. Частка кредита фiзичним особам банкiв з державним катталом складае всього 4,1%.
Оптова торг1вля (16,3% проблемних кредитов, станом на 01.07.2012 р.). Близько половини кредитов в оптову торпвлю надали 5 банюв. Частка кредита в оптову торпвлю банюв з державним катталом складае всього 6,4%.
Головну роль у вщновленш динамши економiчного зростання повинш вдаграти банки з участю державного капiталу, адже станом на 01.10.2012 р. вони зайняли тшьки 22% частки кредитування юридичних ошб в Украш.
Висновок. Щц час кризи в Украш вщ-булася значна змiна ризикiв кредитування окремих галузей. Головним антикризовим заходом Уряду е прийняття ршення вiдносно стратеги розвитку окремих галузей, яю е стратегiчно важливими для Укра!ни. Потрiб-но вирiшити, яю галузi доцiльно тдтримува-ти: то, якi найбiльше постраждали внаслiдок кризи, або то, що е стратепчно важливiшими, або тi, якi е найбшьш прибутковими.
Крiм принципового виршення страте-гiчних цiлей розвитку галузей необхщно ощ-нити дiевiсть можливого застосування ш-струментiв антикризових заходiв, вирiшити, за рахунок кого забезпечити галузi фшансо-вими ресурсами - держави (шляхом змши податкового навантаження) чи через заохо-чування шдприемщв (наприклад, за рахунок запровадження державно-приватного партнерства).
Отже, динамша падiння виробництва в окремих галузях не збиаеться з факторами
кредитного ризику, яю впливають на прибу-ток та процентний дохщ банкiв. Це свiдчить про те, що найбшьш прибутковi галузi не використовують кредитш ресурси банкiв у належному обсяз^
Для ефективного реагування та згла-джування наслiдкiв наступних етатв свтоово! фшансово! кризи та тдтримки окремих галузей економши потрiбнi: розробка системи антикризового реагування i створення системи мошторингу ризикiв; розбудова шфра-структури i механiзмiв руху капiталiв серед сегментов фшансового ринку; активiзацiя кредитно! дiяльностi банкiв з державним катталом; розширення iнструментiв впливу на грошово-кредитний ринок та впровадження нових шструмента для оцiнювання ризикiв кредитування галузей як елементу системи антикризових заходiв.
Лiтература
1. Домрачев В.М. Формування монетар-но! полiтики в Укра!ш: моногр. / В.М. Домрачев. - К.: Вид-во «Логос», 2012. - 467 с.
2. Домрачев В.М. Методи оцшки банком ризиюв кредитування окремих галузей економши Укра!ни / В.М. Домрачев // Проб-леми i перспективи розвитку банювсько! системи Укра!ни: зб. наук. праць. — 2011. — Т. 31.— С. 63-70.
3. Любiч О.О. Фшансова стабшьшсть та iнструменти запобiгання фiнансовим кризам: мiжнародний досвiд i рекомендацп для Укра!ни / Любiч О.О., Домрачев В.М. // Фь нанси Укра!ни. - 2011. - № 5. - С. 78-93.
4. Домрачев В.М. Вщновлення еконо-мiчного зростання як елемент забезпечення стабшьносто банкiвсько! системи Укра!ни / Домрачев В.М. // Економша. Менеджмент. Бiзнес. — 2011. — № 1-2. — С. 88-93.
Надшшла до редакцп 22.11.2012 р.
Економгка промисловостг Экономика промышленности
