CC BY
19
11. Науменкова С.В. Розвиток фшансового сектору Укра-1ни в умовах формування ново! фшансово! арх1тектури: моног-рафiя / С.В. Науменкова, С.В. Мщенко. - К.: Унiверситет бан-ювсько! справи, Центр наукових дослiджень Нацюнального банку Укра!ни, 2009. - 384 с.
12. Государственный внебюджетный инвестиционно-кредитный фонд: восстановление монетизации и инвестиционная подкачка развития экономики России: монография. - М.: Наука и политика, 2014. - 192 с.
13. Green D. A strategy for economic growth: a modern industrial policy / D. Green. - Tufton Street London SW1P 3QL, October 2012. - 48 p.
НадШшла до редакцП 24.09.2015 р.
Я. С. Брюховецький
МЕХАН1ЗМ ТА ФУНКЦП ЕКОНОМ1ЧНИХ 1НСТИТУТ1В ПРИ ЦШЬОВОМУ КРЕДИТУВАНН1
ШВЕСТИЦШНИХ ПРОЕКТ1В П1ДВИЩЕННЯ ШТЕЛЕКТУАЛВАЦП ПРОМИСЛОВИХ
шдприемств
У загальному розумiннi iнтелектуалiзацiя пiдприeмств пе-редбачае процес наповнення дiяльностi пiдприeмства штелек-туальними зусиллями, новими професiйними i загальноосв^ш-ми знаннями, досвiдом, яю забезпечуються безперервним роз-витком i навчанням персоналу, науково-технiчним забезпечен-ням його дiяльностi, що зумовлюють необхщшсть упроваджен-ня iнвестицiйних проектiв i соцiально-економiчний розвиток пiдприемства.
Пiдвищення ефективноси, iнтелектуалiзацii та полшшен-ня показниюв дiяльностi промислових пiдприемств iстотною мiрою залежать вiд державного регулювання дiяльностi, науко-
© Я. С. Брюховецький, 2015
во-техшчного забезпечення розвитку виробництва, безпеки внутршнього економiчного простору, розвитку внутрiшнього ринку, сприяння держави експорту високотехнолопчно! про-дукцп з високою доданою вартштю.
Питанням створення та регулювання умов розвитку про-мислових пiдприeмств, зокрема державою, присвячено безлiч наукових робщ авторами яких е: С. Глазьев [2], О. Прокопенко [15], О. Пескова [10], Д. Лятн [14], В. Никифоренко, В. Кравченко [9], О. Андросова [1]. Незважаючи на широкий спектр дослщжень, питання штелекту^заци промислових тдпри-емств, формування ресурсiв И фiнансового забезпечення з вико-ристанням механiзмiв кредитування залишаються вiдкритими i потребують подальшого дослщження.
Метою роботи е обгрунтування розвитку та штелектуал> зацп промислових пщприемств на основi механiзму цiльового кредитування швестицшних проектiв iз видiленням функцш економiчних iнститутiв - учасникiв процесу фшансування.
Промисловi пiдприемства е основою розвитку економжи, забезпечення найважливiших конституцшних прав населення, надежного рiвня життя, насичення внутрiшнього ринку товарами, зайнятост населення, стабiльностi в сустльств1 Унаслiдок поступового впровадження у виробництво шновацш та науко-емних технологш розширюеться сфера використання переваж-но творчо! штелектуально! працi, що сприяе конкурентоспро-можностi пiдприемств на внутршньому i зовнiшнiх ринках.
У сучасних умовах постiйних iнституцiйних змiн посилю-еться роль держави. Практика показуе, що в даний час одну з ключових ролей вiдiграе система регулювання дiяльностi промислових пiдприемств за допомогою лщензування, дозволiв, квот, оподаткування. Зазначеш напрями державного регулювання е прямими методами, що обмежують право вибору промислових пщприемств i встановлюють певнi обмеження в !х дiяльностi [15, с. 119].
Так, в Укра!ш перелiк товарiв, експорт та iмпорт яких тд-лягае лiцензуванню та квотуванню, затверджуеться постановою Кабiнетiв Мiнiстрiв Укра!ни на кожний рш [11]. Види дiяльно-стi, якi пiдлягають лiцензуванню, визначаються i затверджу-
ються нормативно-правовими документами, що обмежуе право вибору промислових пiдприемств.
1нститутом стратепчних дослiджень при Президентовi Украши [14] обгрунтоваш перспективнi напрями зменшення обмежень у дiяльностi промислових пiдприемств, пов'язаних iз лiцензуванням:
суттеве зменшення юлькост видiв дiяльностi, що пщля-гають лiцензуванню, збiльшення ролi патентування;
ушфшащя адмiнiстративних процедур лiцензування в рiз-них нормативно-правових актах;
закрiплення норм Нацiонального класифiкатора видiв економiчноl дiяльностi на рiвнi закону.
Дане реформування системи лiцензування дозволить не тшьки знизити адмiнiстративнi витрати промислових тдпри-емств в Укра1ш, але i розширить 1х дiяльнiсть, що буде мотиву-вати тдприемства до впровадження iнновацiй, розширення бiз-несу i збiльшення прибутку.
Необхщною умовою забезпечення процесу штелектуаль зацп пiдприемств е вiдповiдна науково-технiчна пол^ика дер-жави i науково-технiчне забезпечення розвитку виробництва. Криза, що вщбуваеться, ускладнюе процеси не тiльки функщо-нування, але i розвитку тдприемств. Це змушенi визнавати i державш структури. Так, Державне агентство з питань елект-ронного управлiння Украши позначило такi проблеми науково-техшчно! та шновацшно! сфери, що ускладнюють економiчне зростання i не сприяють формуванню сприятливих умов функ-щонування промислових пiдприемств [13]:
темпи розвитку i структура науково-техшчно! та шновацшно! сфери не вiдповiдають попиту з боку промислових пщ-приемств;
свiтовi науковi результати не знаходять застосування в економщ Украши;
тривае скорочення кадрiв i матерiально-технiчних засобiв в науково-техшчнш та iнновацiйнiй сферi;
скорочення фшансування iнновацiйноl дiяльностi, що негативно впливае на якiсть розробок i ступiнь упровадження. Так, за даними Державно! служби статистики Украши [4], 174
фшансування в 2014 р. порiвняно з 2011 р. скоротилося на 6638,0 млн грн, що склало 46,3%. Загальна сума фiнансування у 2014 р. склала 7695,9 млн грн, iз них 6540,3 млн грн - власш кошти пiдприемств.
Устшне функцiонування промислових пiдприемств бага-то в чому залежить вiд удосконалення !х дiяльностi в галузi за-безпечення економiчноl безпеки. Дiяльнiсть промислових пщ-приемств з метою тдвищення iнтелектуалiзацil мае бути засно-вана на швидкому реагуваннi на мшливе внутрiшне i зовнiшне середовище. Питання про участь держави в регулюванш еконо-мiки е значущим для промислових пщприемств. Вiд його вирь шення залежать багато параметрiв дiяльностi. Сподiватися на безпомилковiсть вiльного ринкового регулювання неправомiр-но. Досвiд перетворень у крашах СНД доводить помилковшть тези про лiбералiзацiю економiки i вiдсторонення держави вiд регулювання економiчних процесiв. Слiпе уповання на ринкову саморегулящю не створило конкурентний ринок майнових прав, сформувалася монополiя адмшстративного впливу влади на учасникiв ринку [8, с. 9].
До основних причин, яю негативно впливають на безпеку пщприемницько1 дiяльностi в Укра1ш, фахiвцi вiдносять [9, с. 94]:
активну участь держави в управлшш пiдприемствами; використання кримiнальних структур при впливi на кон-курентiв;
мшмальне регулювання недобросовшно1 конкуренци; вiдсутнiсть у кра1ш сприятливих умов для здшснення на-уково-технiчних дослiджень;
вiдсутнiсть повно1 iнформацil про дiйсний фiнансовий стан промислових пщприемств;
недосконалу культуру ведення бiзнесу у пiдприемниць-кому середовище
В умовах постiйних iнституцiйних змш важливе значення для розвитку та забезпечення iнтелектуалiзацil промислових пiдприемств мае нацшешсть економiчноl полiтики держави на розвиток внутршнього ринку, сприяння експорту високотехно-логiчноl продукцil з високою доданою вартштю. Внутрiшнiй
ринок Укра!ни, як i будь-яко! шшо! кра!ни, значною мiрою ви-значаеться обсягом iнвестицiй в економiку, регюни, тдприем-ства. Кризовий стан кра!ни, а також невирiшений збройний конфлжт на Пiвденному Сходi Укра!ни не е швестицшно при-вабливими факторами.
Так, тенденщя скорочення обсягу капiтальних iнвестицiй в економжу кра!ни тривае (рис. 1) [7]. У Ычш-березш 2015 р. обсяг каттальних iнвестицiй (без урахування територiй Криму, м. Севастополя та територш, непiдконтрольних владi Укра!ни) склав бшьше 44 млн грн (у 2014 р. обсяг каттальних швестицш склав бшьше 204 млн грн, незважаючи на те, що цей рш харак-теризувався економiчною кризою i початком збройного кон-флжту в кра!ш).
300 000,00 250 000,00 200 000,00 150 000,00 100 000,00 50 000,00 0,00
Нснень-березень 2015 р.
□ 2014 р.
□ 2013 р. В 2012 р.
-ИД
-ГЗПРЯ
и
си
ф со ^ н
и ф
И
=3 ю
т ;±
13
Ф X ^ та си ей
^ X
та
з 5
* Без урахування територш АР Крим, м. Севастополя 1 територш, нетдконтрольних влад1 Украши.
Рис. 1. Обсяг каттальних твестицт в економгку Украши в 2012-2015 рр. (Ычень - березень 2015 р.)
Даш рис. 1 свщчать, що найбшьшу частку каттальних ш-вестицш в Укра!ш, як i ранiше, складають власнi кошти тдпри-емств, обсяг яких залишився практично незмiнним протягом
2012 р. - травня 2015 р. Кошти з державних та мшцевих бю-джеив iз кожним роком зменшуються, що може свiдчити про неефективну iнвестицiйну полiтику держави i вiдсутнiсть перспектив на майбутне.
Збiльшення частки використання промисловими тдпри-емствами власних коштсв i кредитiв банкiв для фшансування дiяльностi свiдчить про необхiднiсть розгляду участi держави в даному процес (рис. 2).
Рис. 2. Спрощена схема взаемодп ¡нститутгв кредитування тдприемств
Крiм економiчноl кризи та збройного конфлшту, в кра!ш е ряд шших причин, якi негативно впливають на формування ш-вестицшно! привабливост регiонiв, у тому числi тдприемств [5]:
недостатне шституцшне забезпечення швестицшно! пол> тики в регiонах i на мюцях;
недосконалiсть iнструментiв розкриття внутршнього по-тенцiалу регiонiв;
неефективнiсть окремих шструменив фiнансування кат-тальних проектсв;
низька ефективнiсть розподiлу iнвестицiй, низька вщдача вiд iнвестицiй.
У таких умовах дiевим iнструментом розвитку та штелек-туашзацп може стати цшьове кредитування промислових тд-приемств комерцшними банками. Нацiональний уряд мае взяти на себе вщповщальшсть за розвиток економжи. Це може бути забезпечено шляхом послщовно! роботи за напрямами: визначення прiоритетiв розвитку; формування iндикативних планiв;
розробки та ре^заци цшьових державних програм.
У рамках реалiзацii зазначених напрямiв пiдприемства розробляють бiзнес-плани, iнвестицiйнi проекти, фшансувати якi можуть комерцiйнi банки пщ прийняття векселiв вiд пщпри-емств (рис. 3).
Обсяг залучених пiдприемствами коштiв залежить вiд розроблених, обгрунтованих iнвестицiйних проектiв i бiзнес-планiв розвитку. Iнвестицiйний проект е важливим документом, на пiдставi якого визначаеться швестором, зокрема кредитним ком^етом комерцiйного банку, доцiльнiсть iнвестування, роз-мiр iнвестицiй.
1нвестори i кредитш iнспектори вивчають такi складовi швестицшного проекту [12]: передумови та шторш проекту; аналiз ринку та маркетинг реалiзацii iнвестицiйного проекту; аналiз географiчного розташування та перспективи розвитку; проектно-конструкторська частина; матерiальнi ресурси; орга-шзащйна структура та накладнi витрати; трудовi ресурси; гра-фiк здiйснення проекту; економiчна та фiнансова оцiнка проекту. Розширений бiзнес-план може включати SWOT-, PEST-аналiзи, на пiдставi яких вивчаються сильнi та слабю сторони, полiтичнi, економiчнi, соцiальнi, технолопчш аспекти зовшш-нього середовища, що впливають на дiяльнiсть виробничого тдприемства.
Оскiльки в даний час залучення iноземних iнвесторiв у розвиток в^чизняних пiдприемств е важким, актуальним стае мехашзм отримання промисловими пiдприемствами кредитних коштiв вiд комерцiйних банкiв (КБ) тд заставу векселiв, якi можуть виступати забезпеченням для рефiнансування КБ з боку Нацюнального банку (НБ) (рис. 4).
Промисловi пiдприемства передають комерцшним банкам векселi як заставу. При цьому пiдприемствами мають виконува-тися такi жорсткi вимоги КБ до надання кредитних коштiв:
1) ефективне та цшьове використання кошив;
2) пiдтримання лiквiдностi, платоспроможностi виробни-чих пiдприемств;
3) мiнiмiзацiя ризиюв реалiзацii iнвестицiйного проекту (бiзнес-плану).
Умови розвитку та шдвшцення штелектушизаци промислових тдприемств
*
• Регулювання дiяльностi, у тому числi шляхом системи дозволiв, лщензш, квот, опо-даткування.
• Науково-технiчне забезпечення розвитку виробництва.
• Безпека внутршнього економiчного простору.
• Нацшешсть на розвиток внутршнього ринку.
• Сприяння держави експорту високотехнолопчно'1 продукци з високою доданою вар-тiстю.
• Елiмiнування державою системних ризиюв та забезпечення функщонування фшан-сово'1' системи.
% —
Функци економ1чних шститупв у мехашзм1 грошово1 емюи шд зобов'язання промислових тдприемств
Рис. 3. Мехашзм щльового кредитування твестицшних проектiв промислових тдприемств
Рис. 4. Кредитування промислових тдприемств тд заставу вексел1в
Видача кредиив комерцшними банками виробничим тд-приемствам тд векселi дозволяе самим банкам отримувати кошти для власного фiнансування вщ Нацiонального банку (пе-реоблiк векселiв) [1].
Фахiвцi вважають, що потрiбне створення державного ш-ституту експертизи швестицшних проектiв, завдання якого по-лягатиме в оцiнцi проектiв, !х ранжируваннi за значимiстю роз-витку внутршнього ринку, для нащонально! промисловоси, регiону, населення територи, пiдвищення шновацшно! складо-во! в дiяльностi пщприемства - iнтелектуалiзацil. Прозорiсть i прогнозовашсть дiяльностi може служити базою для прийняття рiшень: «уряду - про розмiр участi або надання державних га-рантiй; для комерцiйного банку - про схему кредитування i ви-бiр процентно! ставки; для Центрального (Нащонального) банку - про величину зниження ставки рефшансування кредиту пiд даний проект ... Цiльовi кредити повиннi проходити в першу чергу через и банки, яю вже довели свое бажання i вмiння пра-цювати на виробництво» [8].
Критерiем вщбору банкiв може бути вимога щодо струк-тури активiв банку: не менше 50% активiв мають наповнювати-ся кредитами для промислових пщприемств пiд цiлi розвитку. Можна знизити ставку резервування для тих випадюв, коли до-датковi кошти, що виникли, банк направить на кредитування iнвестицiйних проектiв промислових пщприемств тсля державно! експертизи.
Економiчна наука i практика знае дiевi приклади оргаш-заци кредитних аукщошв. Комерцiйнi банки безпосередньо або через вщповщш консалтинговi агентства здiйснюють вiдбiр проектiв розвитку виробництва промислових пщприемств, фор-мують, таким чином, портфель заявок на кредитш ресурси. На-цiональний банк «виставляв би вшьний обсяг грошово! лшвщ-ностi на кредитний аукщон, на якому у вшьнш ринковiй проце-дурi вщбиралися б найкращi пропозици з портфеля заявок ко-мерцiйних банкiв». Кредитш аукщони можна органiзувати в галузевому та регiональному розрiзах [8, с. 343-344].
В Укра1ш механiзм переобл^ Нацiональним банком век-селiв промислових пщприемств, якими володшть комерцiйнi банки, ще не досить розвинений i практично не застосовуеться, а також прирiвнюеться до стандартного рефiнансування. Про це свщчать статистичнi данi Нащонального банку Украши в розрi-зi рефiнансування комерцiйних банкiв у 2015 р. станом на 01.08.2015 р. за типами забезпечення (рис. 5) [6].
Даш рис. 5 свщчать, що загальна сума рефшансування НБУ комерцшних банюв з 01.01 по 01.08.2015 р. склала 24724 млн грн, при цьому переоблж векселiв не здiйснювався.
Упровадження механiзму переобл^ векселiв мае ряд пе-реваг для вах учасникiв (нацiональний банк, комерцшний банк, промислове пiдприемство) [3], а саме:
1) можливють призначення НБУ ставки переобл^, вiд-мшно! вiд ставки рефiнансування, а також iндивiдуальноl ставки залежно вщ платоспроможностi виробничих пiдприемств, що дозволить НБУ заробляти бшьше, нiж за стандартною ставкою рефшансування;
2) комерцшш банки, враховуючи векселi, матимуть доступ до «швидких» кредиив НБУ з мiнiмальним ризиком;
9000 8000 7000 6000 5000 4000 3000 2000 1000
5065
8453
309
и
3881
3749
...
1 750 22 0
H 357 240 ЕЯ 1—1
700
s * ?■ >
Ь ста га m
0
Рис. 5. Види забезпечення кредит\в НБУ, отриманих КБ
у 2015 р.
3) промисловi пщприемства (платоспроможш, лiквiднi) мають можливють розширювати фiнансовий важiль без додат-кових грошових iнвестицiй, випускаючи вексель;
4) можлившть цiльового фiнансування Нащональним банком пiдприeмств, що розвиваються, i галузей промисловостi.
Проте в Укра!ш мають мiсце такi cipHMyro4i фактори розвитку вексельних вщносин [1]:
вiдсутнiсть законодавчо! бази щодо захисту прав учасни-кiв вексельного об^у;
вiдсутнiсть единого механiзму та едино! системи державно! реестраци випущених векселiв;
необмеженiсть суми векселя pозмipом статутного катта-лу пщприемства (резервного фонду, чистих активiв, процентного !х спiввiдношення);
вщсутшсть розвиненого вторинного ринку, шнування якого сприяе збiльшенню впевненостi iнвестора у продажу векселя.
Висновки. Усунення зазначених перешкод послужить дь евим методом забезпечення промислових пiдприeмств фшансо-вими ресурсами, у тому чи^ реальними грошовими, сприяти-ме розвитку реального сектору економiки, внутрiшнього ринку. Важливим е запобiгання спекулятивним операщям на фшансо-вому ринку, що виводять ресурси з реального сектору. У пщ-приемств з'являються можливост налагодження безперебiйного процесу виробництва, упровадження iнновацiй, реалiзацii швес-тицiйних проекив, пiдвищення iнтелектуалiзацп.
Доцiльно розробити науково-методичш пiдходи до реал> зацп на практищ цiльового кредитування комерцiйними банками.
Л1тература
1. Андросова О.Ф. Вексель як безгоивкова форма розрахун-ку / О.Ф. Андросова, К.О. Гриценко, 1.В. Ковтуненко // Сталий розвиток економши. - 2013. - №2. - С. 347-351.
2. Глазьев С.Ю. О целях, проблемах и мерах государственной политики развития и интеграции [Электронный ресурс]: научный доклад / С.Ю. Глазьев // РАН, Научный совет по комплексным проблемам евразийской экономической интеграции, конкурентоспособности и устойчивому развитию. - М, 2013. - Режим доступа: http://www.glazev.ru/upload/iblock/004/004f2f8b45abf5ac-2120f40d83f3e97a.docx.
3. Давыдов А. Как банку зарабатывать на векселях [Электронный ресурс] / А. Давыдов // Валютное регулирование и ВЭД. -2002. - №8. - С. 6-12. - Режим доступа: http://www.mirkin.ru/_docs/ articles03-105.pdf.
4. Джерела фшансування iнновацiйноi дiяльностi [Елект-ронний ресурс] // Державна служба статистики Украши. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/.
5. Економша регюшв у 2015 рощ: новi реали i можливосп в умовах започаткованих реформ [Електронний ресурс]: анал^ична доповщь // Нацюнальний шститут стратепчних дослщжень. - К.:
Н1СД, 2015. - 92 с. - Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/ content/articles/files/regionu-4adb9.pdf.
6. 1нформащя про надаш Нацiональним банком Укра1ни банкам кредити на строк бшьше 30 календарних днiв у 2015 рощ [Електронний ресурс] // Нацiональний банк Укра1ни. - Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=14549-388&cat_id=37650.
7. Капiтальнi швестицп за джерелами фiнансування [Електронний ресурс] // Державна служба статистики Украши. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/.
8. Львов Д.С. Экономика развития / Д.С. Львов. - М.: Экзамен, 2002. - 512 с.
9. Никифоренко В.Г. Активiзацiя шновацшного розвитку -шдгрунтя економiчноl безпеки пщприемства / В.Г. Никифоренко, В.О. Кравченко // Стратепя економiчного розвитку Украши. -2014. - № 34. - С. 92-95.
10.Пескова О.С. Формирование системы государственного регулирования предпринимательской деятельности на рынках социально-значимых товаров и услуг в современной России: дис. ... доктора экон. наук: 09.00.05 / О.С. Пескова. - Волгоград, 2014. -386 с.
11. Про затвердження перелшв товарiв, експорт та iмпорт яких тдлягае лщензуванню, та квот на 2015 рш: Постанова вщ 14 ачня 2015 р. №1 [Електронний ресурс] // Кабше^в Мшс^в Украши. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1-2015-%D0%BF
12.Ример М.И. Экономическая оценка инвестиций / М.И. Ример, А.Д. Касатов, Н.Н. Матиенко. - 2-е изд.; под общ. ред. М.И. Римера. - СПб: Питер, 2008. - 480 с.
13.Розвиток науково-техшчно! та шновацшно! сфери [Елек-тронний ресурс] // Державне агентство з питань електронного уря-дування Украши. - Режим доступу: http://old.dknii.gov.ua/?q= system/ files/ sites/default/files/images/Program2011_2014.pdf.
14.Щодо першочергових заходiв зменшення адмшютратив-но! вартостi лiцензування в Укра1ш: аналiтична записка вiддiлу економiчноl стратеги тд керiвництвом Д. Ляпiна [Електронний ресурс] / Нащональний iнститут стратепчних дослiджень при Пре-
зидeнтовi Укpaïни. - Peжим доcтyпy: http://www.niss.gov.ua/ articles/761/.
15.Уcтойчивоe paзвитиe пpeдпpиятия, peгионa, общecтвa: инновaционныe подxоды к обecпeчeнию: моногpaфия / под общ. peд. О.В. Пpокопeнко. - Bapшaвa: Drukarnia i Studio Graficzne Omnidium, 2014. - 474 c.
Нaдiйшлa до pedaK^ï 02.09.2015 p.
Р. В. Венжега
КОНЦЕПТУАЛЬН1 ПОЛОЖЕННЯ 1НСТИТУЦ1ЙНИХ ТРАНСФОРМАЦ1Й У ВУГШЬНШ ПРОМИСЛОВОСТ1 УКРАÏНИ
Iнcтитyцiйнi тpaнcфоpмaцiï - нeвiд'eмнa cклaдовa pe-фоpмyвaння cиcтeми фyнкцiонyвaння буд-яко1' гaлyзi, пов'язaнa з виникнeнням тpaнcaкцiйниx витpaт. 3a paxyнок фiнaнcyвaння тpaнcaкцiйниx витpaт iз дepжaвного тa мicцeвиx бюджeтiв мae мicцe збiльшeння витpaтноï чacтини бюджeтy, що пpизводить до гaльмyвaння pозвиткy гaлyзi.
Iнcтитyцiйнi змiни ознaчaють змши iнcтитyцiйноï CTpy^ тypи як нaбоpy взaeмопов'язaниx фоpмaльниx пpaвил i нeфоp-мaльниx обмeжeнь, що визнaчaють cиcтeмy cтимyлiв для era-номiчниx aгeнтiв. Iнcтитyцiйнi змiни e зacобом виpiшeння ^о-тиpiччя мiж поcтiйно мшливими yмовaми i фaктоpaми гоото-дapcькоï дiяльноcтi, кон'юнктypою pинкy тa cфоpмовaними cтiйкими ноpмaми eкономiчноï повeдiнки cyб'eктiв, обyмовлe-но1' нaкопичeним доcвiдом попepeднього pозвиткy.
Пpоблeмaм iнcтитyцiйниx змiн в eкономiцi пpиcвячeно pоботи зapyбiжниx (Т. Beблeн [3], А. Aлчiaн [1], P. Коуз [11], Д. Hоpт [13]), pоciйcькиx (С.Г. Kipдiнa [8], Г.Б. Kлeйнep [9], А.М. Олшник [14]) тa yкpaïнcькиx ([.П. Булеев [2], H.Ю. Бpю-xовeцькa, В.П. Вишжв^кий [4], В.М. Гeeць [5], В.В. Дeмeнтьeв [7], P.Ф. Пустовшт [16]) yчeниx.
© P.B. Beнжeгa, 2015
