CC BY
13
Ю.С. Самофалов
Ф1НАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЦЕСУ ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТНИХ ПЕРЕВАГ
промисловим п1дпРиемством
В УМОВАХ КРИЗИ
Розглянуто iснуючi форми i методи фтансового забезпечення процесу формування конкурентних переваг промисловим тдприемством в умовах кризи, на основi порiвняльного анализу визначено Их переваги та недолжи у використант.
Рассмотрены существующие формы и методы финансового обеспечения процесса формирования конкурентных преимуществ промышленным предприятием в условиях кризиса, на основе сравнительного анализа определены их преимущества и недостатки в использовании.
Existent forms and methods of the financial providing ofprocess offorming of competitive edges an industrial enterprise are considered in the conditions of crisis, on the basis of the conducted comparative analysis their advantages and failings are certain in the use.
© Ю.е. Самофалов, 2010
Унаслщок впливу св^ово! фшансово! кризи та накопичених протягом попередшх роюв невиршених проблем на даний час у промисловому комплекс Украши i, перш за все, в провщнш його галузi - машинобудуванш - спостер^аеться значне зниження обсяпв виробництва та обсягу експорту високотехнолопчно! продукци на стратепчно важливих для економжи держави пщприемствах.
Важливою проблемою е стабЫзащя роботи тдприемств машинобудiвноl галуз^ яю постiйно зштовхуються з необхiднiстю оновлення та розширення виробництва, одержання та найбiльш повного використання iнновацiйно-економiчного та науково-технiчного потенщалу.
Сучаснi вимоги пiдйому промислового виробництва обумовлюють необхiднiсть опори на розвиток машинобудування як галузi, яка виробляе засоби виробництва. Такий розвиток в умовах посилення конкуренци на ринках машинобудiвноl продукци потребуе пiдвищення машинобудiвними пiдприемствами ефективностi виробничо-господарсько! дiяльностi. Найважлившим фактором ефективностi виробничо-господарсько! дiяльностi в даних умовах виступають конкурентнi переваги машинобудiвних пiдприемств. Але водночас суб'екти господарювання в умовах невизначеностi стикаються з такою серйозною перешкодою, як хрошчний дефiцит фiнансових ресурсiв. Вони являють собою найважливiший фактор еконо-мiчного зростання та вiдновлення, що забезпечуе можливiсть модершзаци дiючих виробництв, створення й упровадження нов^ньо! техшки i технологiй, сучасних систем оргашзаци та управлiння економiчними процесами, яюсного вiдновлення виробничо!, транс-портно!, ринково! iнфраструктури.
Науковою базою вирiшення проблем у галузi управлiння конкурентними перевагами е сучасна теорiя конкуренци. Бшьшшть ll аспектiв достатньо розробленi й допомагають правильно спрямовувати прикладнi розробки i практичнi ди на посилення конкурентних позицш пiдприемства на ринку. Суттевий внесок у формування сучасно! методологи конкуренци та ll розвиток зробили I. Ансофф [1], М. Енрайт, Дж. Макартур, М. Портер [2], К. Прахалад, Г. Хемел, А. Чандлер. Дослiдженню аспектiв конкуренци як стратепчного iнструменту управлiння тдприемством в умовах кризи придшяли увагу в сво!х працях такi украшсью вченi, як O.I. Амоша [3], Я.Г. Берсуцький [4], 1.П. Булеев [5], М.О. Кизим [6], М.М. Лепа [7], В.А. Панков, В.С. Пономаренко, О.М. Тридщ, М.Г. Чумаченко.
Проте питання поеднання процеав формування конкурентних переваг з прискоренням виведення тдприемства з кризи залишаються невиршеними i потребують подальшого наукового розгляду, адже стiйкi конкурентнi переваги е запорукою стабшзаци та розвитку в^чизняних промислових пiдприемств. Зокрема, набувають значущоси питання щодо розробки методiв фiнансового забезпечення процесу формування конкурентних переваг промисловим тдприемством, яю б ураховували негативний вплив кризи та вщповщали особливостям нацiональноl економiки.
Метою роботи е аналiз i розробка рекомендацш щодо розвитку методiв фшансового забезпечення процесу формування конкурентних переваг промисловим тдприемством, що дозволить залучити й ефективно використовувати вiдповiднi ресурси.
Сьогодш гостро постае проблема державно! тдтримки пiдприeмств. Як важливий iнструмент тако! пiдтримки найчастiше розглядаеться бюджетне фшансування i створення спецiальних режимiв швестицшно! дiяльностi. Але обмеженiсть бюджетних ресурЫв обумовлюе потребу пошуку шляхiв надання найбiльш необхiдних державних послуг з найменшими витратами. Для цього необидно ч^ко визначати цiлi та завдання, установлювати !х прiоритети i розробляти програми, спрямованi на !х досягнення.
Згiдно з положеннями програми дiяльностi Кабiнету Мiнiстрiв Укра!ни «Подолання впливу св^ово! фiнансово-економiчноl кризи та поступальний розвиток» у промисловому комплексi завданням уряду е стабiлiзацiя роботи промислових пiдприемств, здiйснення ефективно! полiтики енергозбереження, пiдвищення технологiчного рiвня та конкурентоспро-можностi втизняно! промисловостi.
Зокрема, у машинобудуванш передбачаеться:
1) забезпечення дотримання Закону Укра!ни "Про внесення змш до деяких законодавчих актiв Укра!ни" щодо мiнiмiзацil впливу фшансово! кризи на розвиток автомобшебудування та шших галузей втизняно! промисловостi;
2) розроблення механiзмiв державно! пiдтримки суб'ектiв господарювання машинобудiвно! галузi iз застосуванням мехашзму здешевлення банкiвських кредитiв;
3) розроблення механiзмiв державно! пiдтримки для придбання вiтчизняно! складно! високотехнологiчно! продукцi! iз застосуванням лiзингу;
4) розроблення гармошзованих iз мiжнародними стандартiв на продукцш промисловостi вiдповiдно до Державно! програми стандартизацп на 2006-2010 рр.;
5) посилення роботи iз сприяння просуванню вiтчизняно! продукцi! на европейськi та свiтовi ринки, надання пiдтримки промисловим суб'ектам господарювання у розвитку вистав-ково! дiяльностi;
6) сприяння створенню мереж промислових кластерiв з виробництва конкурентоспроможно! продукцi!;
7) забезпечення розвитку галузево! iнформацiйно-аналiтично! системи в розрiзi галузей промисловостi;
8) розроблення та сприяння прийняттю Закону Укра!ни "Про фiнансовi механiзми пiдтримки розвитку експорту", яким передбачаються iнституцiйнi заходи та розширення функцiй вiдкритого акцiонерного товариства "Державний експортно-iмпортний банк Укра!ни" у сферi кредитування та страхування експорту товарiв з високою часткою додано! вартоси.
Обгрунтовуючи засади державно! пол^ики щодо пiдтримки суб'ектiв господарювання, треба визначити, що така фiнансова тдтримка надаеться пiд затвердженi проекти вико-ристання коштiв, бiзнес-плани та проекти санаци пiдприемств.
Однак непослiдовна за змштом та неефективна за результатами нормативно-законодавча актившсть держави з питань антикризового розвитку конкурентних виробництв засвщчила незрiлiсть iнвестицiйних умов, необхiдних для ефективно! фшансово! адаптацi!. Йдеться насамперед про розбудову стшко! та орiентовано1 на виробництво системи комерцiйних банюв i адекватно! ринковим вiдносинам системи розрахунюв (за параметрами прозоростi, швидкоси, вiдповiдальностi). Розвинена банкiвська система мала б компенсувати втрати реального сектору вщ порушення схем централiзованих державних фшансових потокiв, перебираючи на себе перерозподшьну функцiю та забезпечуючи !! реалiзацiю за ринково-комерцiйними принципами i критерiями. Однак девальвацiя гривш, зниження цiново! конкурентоспроможностi укра!нських виробниюв привело до нарощування дефiциту поточного рахунку платiжного балансу (на юнець серпня 2008 р. - 6,5% ВВП). Зовшшнш борг Укра!ни досяг 100 млрд. дол. США, в тому чи^ державний борг - 15 млрд. дол. У цих складних умовах банювська система, вимушена погашати свою заборгованiсть перед захiд-ними банками, виявилася нездатною обслуговувати реальну економiку i сама знаходиться на меж1 розвалу. Кредит МВФ в 16,5 млрд. дол. в Укра!ну не рятуе, оскiльки, за розрахунками авторитетних зарубiжних експертiв, потреба Укра!ни в зовнiшнiх позиках в 2009 р. складае, як мiнiмум, 55 млрд. дол.
Державна пщтримка економiчних суб'ектiв може здiйснюватися у формах:
1) безпосередньо фшансово! тдтримки (спрямовано! на збшьшення фiнансових ресурсiв у пщприемств^;
2) опосередковано! пiдтримки (спрямовано! на зменшення потреб у фшансових ресурсах).
Безпосередня фшансова пiдтримка пiдприемств в умовах кризи мае двi форми прояву (рис. 1).
Функщональш основи державно! антикризово! тдтримки, таю як матерiально-технiчне забезпечення, визначаються дiяльнiстю державного матерiального резерву, що здiйснюе ефективний перерозподiл ресурсiв, отриманих пiсля лiквiдацi! пiдприемств. Звичайно, можна дискутувати стосовно того, належить цей вид тдтримки до прямого фшансування чи до опосередкованого. Ураховуючи той факт, що переважна бшьшють боржниюв не виконують сво!х кредитних зобов'язань перед кредиторами, державш гарантi! трансформуються в одну iз форм бюджетних субсидiй чи позик (якщо кошти все ж вдаеться повернути), а отже, правомiрним е вiднесення ще! форми пiдтримки до прямого фшансування, яку можна найлегше iдентифiкувати. Субсиди можуть видiлятися окремим пiдприемствам або галузям, але найбiльш дiевим способом регулювання е субсидування прiоритетно! галузi iндустрi!. Так, найбiльш вiдомим прикладом такого субсидшвання стала iнiцiатива створення авiацiйно! iндустрi! свiтового класу в Сврот. Багато европейських пiдприемств одержали субсиди на покриття стартових витрат.
Численнi науковi дослiдження фiксують, що разом з позитивними наслщками державно! антикризово! тдтримки практика розкривае i вузькi мюця в !! реалiзацi!:
1. Нецшьове використання державних коштiв.
2. Посадовi зловживання державних службовцiв та корупщя.
3. Недосконалiсть iнструментарiю та методолопчного забезпечення фiнансово! пiдтримки.
4. Вщсуттсть дiевого контролю за ефективтстю витрачання коштiв.
Рис. 1. Безпосередня державна тдтримка промислових тдприемств в умовах кризи
5. Недолжи в дiяльностi державних оргашв, вщповщальних за практичну реалiзацiю державних заходiв щодо фшансово! пiдтримки тдприемств.
6. Дефщити у фiнансовому забезпеченш заходiв щодо пiдтримки фiнансового оздоровлення пiдприемств.
Отже, можна констатувати, що важелi прямо! державно! пiдтримки тдприемств здебшьшого не спрацьовують, а це свщчить про недосконалiсть дiючо! системи надання фiнансово! допомоги.
Сьогоднiшня ситуащя у фiнансовому секторi Укра!ни характеризуеться вщсутшстю довгостроково! стратегi! розвитку, дефщитом власних джерел iнвестицiйних ресурсiв, неефек-тивною амортизацiйною полiтикою, нерозвиненiстю ринку капiталiв i, як наслiдок, обмеженням можливостей пiдприемства щодо використання якомога бшьшо! кiлькостi джерел iнвестування. Наведет недолжи зменшують потенцiйнi можливостi фшансування пiдприемств та гальмують здiйснення господарсько! дiяльностi пiдприемства в цiлому, незалежно вiд форми власностi та оргатзацшно-правово! форми господарювання.
У вiтчизнянiй науковш лiтературi видiляються такi основнi методи фшансового забезпечення пiдприемств: самофiнансування; кредитно-позикове (або позикове); акцюнерне; державне; проектне; венчурне; лiзинг (лiзингове фiнансування).
Внутршт джерела власних коштiв пiдприемства формуються в процесi господарсько! дiяльностi та ввдграють значну роль в житт будь-якого пiдприемства, оскiльки визначають його здаттсть до самофiнансування (self financing). Очевидно, що тдприемство, здатне повтстю або значною мiрою покривати сво! фiнансовi потреби за рахунок внутрштх джерел, отримуе значнi конкурентнi переваги i сприятливi можливостi для зростання за рахунок зменшення витрат щодо залучення додаткового капiталу i зниження ризикiв.
Кредитно-позикове фiнансування е приваблившим: отримання кредиту «в принцит» не пов'язане з розмiрами виробництва позичальника, стiйкiстю отримання прибутку, котиру-ванням акцш на ринку, обсяги катталу, що залучаеться, теоретично можуть бути скшьки завгодно великими, оформлення i отримання може бути здiйснене в найкоротшi термiни i т.д. Головна проблема - переконати банюра видати кредит на прийнятних умовах.
При акцюнерному фiнансуваннi органiзацiя виходить на ринок iз сво!ми акцiями, тобто отримуе кошти вiд додаткового продажу акцш або шляхом збшьшення кшькосп власникiв, або за рахунок додаткових внесюв вже iснуючих власникiв. У другому випадку продае на ринку термiновi цiннi папери - обл^ацп, якi дають право !х утримувачам на довгострокове отримання поточного доходу i повернення катталу, що надаеться, вщповщно до умов, визначених при оргашзаци дано! облтацшно! позики.
Державне фшансування - найбшьш бажаний метод фшансування, що припускае отримання кошив з бюджетiв рiзного рiвня. Приваблившть дано! форми фiнансування - дже-рело практично безкоштовне, нерiдко отримат суми не повертаються, !х витрачання слабо контролюеться.
За економiчним змiстом договiр лiзингу близький до операцiй з кредитування. Лiзингодавець (орендодавець) прагне отримати вщсоток на здiйснену ним швестицш - прид-бання майна i передача його лiзингоодержувачу (орендарю), для якого це форма фшансування придбання активiв. У результатi операцi! фшансового лiзингу в активi балансу орендаря з'являеться великий об'ект, у пасивi - заборговатсть перед лiзингодавцем у сумi майбутнiх платежiв.
Ураховуючи специфшу побудови фiнансово! системи Укра!ни, можна вважати, що венчурний капiтал може скласти конкуренцiю банкiвському капiталу в сферi фiнансування ризикових високотехнологiчних проекив. Акумуляцiя коштiв багатьох iнвесторiв дозволяе венчурним фондам формувати великi за вартктю портфелi фiнансових активiв i тим самим iстотно розширюе швестицшт можливостi. Тому для ефективно! реалiзацi! впровадження у промисловiсть вiтчизняних наукових дослщжень та iнновацiйних проектiв необхщно бiльш активно залучати й ефективно використовувати як альтернативний метод фшансування венчурний каттал.
Рис. 2. Взаемозв'язок метод1в I форм фтансового забезпечення процесу формування тдприемством конкурентних переваг в умовах кризи
В украшсьюй практищ найбiльшого поширення набули таю методи, як самофшансування, кредитне, державне i змiшане фiнансування. Взаемозв'язок методiв i форм фiнансового забезпечення процесу формування пiдприeмством конкурентних переваг в умовах кризи можна подати таким чином (рис. 2).
Порiвняння найбшьш поширених форм фiнансового забезпечення шдприемства наведено в таблицi.
Таблиця
Пор/вняння форм фтансового забезпечення тдприемств_
Форми фшан-сового забезпечення Сутшсть Переваги використання форми Обмеження використання форми
1 2 3 4
Самофшансування Використання власних фшансових ресурив шдприемства Пщвищення фшансово! стшкост за рахунок додатково сфор-мованого з прибутку власного катталу. Формування \ використання власних кошпв, що вщбуваеться стабшьно упродовж року. Спрощений мехашзм прийняття управлшських ршень. Висока норма прибутку швестованого катталу, оскшьки не потребуе сплати позикового процента в будь-яких його формах. 1стотне зниження ризику неплатоспроможност та банкрут-ства при !х використанш У зв'язку з обмежешстю фшансових ресурив тд-приемств цей метод може використовуватися при фшансуванш iнновацiй при реалiзацiï невеликих, зокрема, локальних шновацшних проектiв
Кредитно-позикове Може виступати в таких формах, характерних для промислових тдприемств: кредит; залучення позикових кошгiв населення. У господарськш дiяльностi промислових пiдприемств Високий обсяг можливого залучення при реатзацп базисних шновацш \ великомасштабних шновацшних проеклв; значний зовшшнш контроль за ефектившстю використання Складнiсть залучення i оформлення, необхiднiсть надання вiдповiдних га-рантш або застави майна пiдприемства; тдвищення ризику банкрутст-ва у зв'язку з
Продовження таблиц
1 2 3 4
кредитово-позикове фшансування вико-ристовуеться в основному на обороты кошти, будавницгво, реконструкщю, придбання устаткування \ транспорту. невчасшстю погашення отриманих позик \ втрат частини прибутку у зв'язку з необхщшстю сплати позикового вщсотка
Акщонерне фiнансування В акщонерному фшансуванш швесторами е комерцшш банки й шституцшш швес-тори. Може виступати у форм1 ем1сп звичайних та привь лейованих акцш Вар1абельшсть використання швестицш у шдприемства Нецшьовий характер швестицш; робота тшьки на ринку цшних папер1в, а не на ринку реальних проеклв; високий р1вень ризику швестора
Державне фшансування При державному фшансуванш можливими 1нвесторами можуть бути уряди шоземних держав, м1жнародш фшансов1 шститути, шдприемства й оргашзацп Укра!ни. Державне фшансування шновацш здшснюеться в таких формах, як: фшансова тдтримка високоефективних шнова- Можлив1сть державного регулювання i контролю швестицш Нецшьовий характер фшансування; зростання зовшшнього \ внутршнього державного боргу; збшьшення витратно! частини бюджету
цшно-швестищйних проеклв; фшансування в рамках щльових програм; фшансу-вання проеклв у рамках дер-жавних зовшшшх позик
Заюнчення таблиц
1 2 3 4
Л1зинг Розр1зняють три види л1зингу: фшансовий, оперативний \ поворотний. Звичайно це довготривал1 операцп на тер-мш вщ 1,5 до 3,5 року. У л1зинг сьогодт здаються практично вс види устаткування у вмх галузях промисловостг Найбшьшим устхом користу-ються автотранспорта засоби, буд1вельна \ дорожна техшка тощо 1нвестування у форм1 майна на в1дмшу ввд грошового кредиту знижуе ризик неповернення кошт1в, оскшьки за л1зшгодавцем збер1гаються права власност на передане майно; л1зингове майно не числиться у л1зшгоодержувача на баланм, що не збшьшуе його активи \ звшьняе вщ сплати податку на це майно Вартасть л1зингу бшьша, шж щна покупки або бан-ювського кредиту; л1зшгоодержувач не е власником сво!х оборот-них кошт1в
Таким чином, розглянувши у таблиц iснуючi методи фiнансового забезпечення господарсько! дiяльностi промислових пiдприeмств, можна зробити такий висновок.
Державне фшансування дiяльностi промислових пiдприeмств не може розглядатися як основний метод фшансового забезпечення через мiзерну частку кошив, видiлених з державного бюджету Укра1ни. Найбiльш корисним та ефективним з боку держави е пiдтримка та стимулювання виробничо-господарсько! дiяльностi пiдприемств шляхом розробки спещальних цiльових пiльгових програм, прийняття нормативно-правових актiв та ш
При акцiонерному фiнансуваннi iснуе великий ризик втрати контролю за дiяльнiстю пщприемства через умови отримання залученими iнвесторами акщонерно! частки пщпри-емства. Також на практищ виникае багато труднощiв з оргашзаци емюи цшних паперiв та залучення iнвесторiв з причини недосконалост укра1нського законодавства i вiдсутностi роз-виненого фондового ринку.
Використання банкiвських кредиив (у першу чергу, довгострокових) стримуеться вщсутшстю механiзмiв довгострокового кредитування по прийнятних процентних ставках. Також слщ ураховувати сучасний стан незадовiльного функщонування банкiвського сектору Укра1ни в умовах кризи.
Використання лiзингових вiдносин стримують також слабка методологiчна база, вщсутшсть практичного досвiду i недосконалiсть законодавства. Слщ зазначити, що Закон Украши «Про лiзинг» не вiдповiдае чинному податковому законодавству, якому властивi понятшна неоднозначнiсть, зайва деталiзацiя i регламентащя дiй суб'ектiв лiзингу.
Необхiднiсть розробки моделi управлiння фiнансовим забезпеченням обумовлена вщсутшстю системи оргашзованого цiлеспрямованого фшансування антикризових заходiв у цiлому й шновацшних проектiв i програм зокрема.
Пщ моделлю фiнансування (фiнансового забезпечення) розумieться зовнiшнiй прояв сутi фшансування (фiнансового забезпечення).
Наведена модель управлшня фiнансовим забезпеченням процесу формування пщприемством конкурентних переваг в умовах кризи (рис. 3) складаеться з таких трьох взаемопов'язаних механiзмiв (блокiв, пщсистем):
1) механiзму залучення, акумуляцiT та розподту коштiв;
2) механiзму фшансування ресурсного забезпечення проектiв (програм);
3) механiзму фiнансового контролю i поворотност коштiв.
Механiзм (блок, пiдсистема) залучення, акумуляцп та розподiлу коштiв передбачае форми i джерела фiнансування, форми застави, акумуля^ю грошових надходжень, оцЫку (розрахунок) потреби у коштах i порядок фiнансування проектiв або програм (порядок розподту коштв).
Механiзм (блок, пщсистема) фiнансування ресурсного забезпечення проек^в (програм) включае:
Ошибка!
Модель управлшня фшансовим забезпеченням процесу формування тдприемством конкурентних переваг в умовах кризи
I
Мехашзм залучення, акумуляцп та розподшу фшансових ресурсш
Форми 1 джерела фшансування Форми застави Акумулящя грошових надходжень Оцшка (розрахунок) потреби у фшансових ресурсах Розподт коштв
Мехашзм фшансового контролю [ поворотност кошт1в
Контроль вартосл проекту (програми) Контроль ефективносл використання власних 1 позикових кошлв Система поворотносл власних 1 позикових кошлв
Мехашзм фшансування ресурсного забезпечення проектш (програм)
Фшансування проектно-документарного забезпечення Фшансування матер1ально-техшчного й шформацшного забезпечення Фшансування кадрового забезпечення 1 стимулювання
НДДКР ТЕО проекту Б1знес-план проекту Комплект технолопчно! документаци Буд1вництво виробничих площ Технолог1я, машини й устаткування и « 'Я ° 5 1 £ рер о и . _ Н & Я й 5Та 2 яя й о .я к ннб йчо ■я 'С ц Я Й Й ^ я э охн -& о ян« Оплата пращ команди 1 персоналу проекту Адмшютративно-управлшсью витрати я «Яш 1 § '8 5 я§ доя 6 § .а Й 2 й ЧЯ& с я о Я _ Я Я о "Й ^ я й О § 1 ^ 'I с
Рис. 3. Модель управлшня фшансовим забезпеченням процесу формування тдприемством
конкурентних переваг в умовах кризи
1) фшансування забезпечення проектно'1' документации
2) фiнансування матерiально-технiчного й iнформацiйного забезпечення;
3) фiнансування кадрового забезпечення i стимулювання.
Механiзм (блок, пiдсистема) фтансового контролю i поворотностi коштiв покликаний забезпечувати:
1) збалансованють мiж потребою у фЫансових ресурсах i реальними можливостями ïx отримання поодинцi або по дектькох можливих каналах;
2) своечаснють i повноту виконання фЫансових зобов'язань пiдприeмства;
3) рацiональнiсть витрачання матерiальниx цiнностей i грошових ресурав пiдприемства;
4) вирiшення iншиx завдань.
При ухваленн рiшення про реалiзацiю фiнансування необxiдно враховувати:
цiну власного катталу;
цЫу залученого капiталу;
структуру катталу (стввщношення власних та залучених кошгпв).
Цiна власного капiталу для самофЫансування е нижньою межею рентабельности рiшення про реалiзацiю фiнансового забезпечення при прибутковост менше цiни катталу може серйозно попршити основнi фiнансовi показники пiдприемства, призвести до неплатоспроможност i банкрутства.
Для кредитора цЫа власного капiталу е гарантiею повернення вкладених кош^в, показником достатнього рiвня фiнансовоï надiйностi обсягу iнвестицiй.
Для оцЫки ефективностi використання позикових коштв використовують два показники: норму прибутку на одиницю активiв об'екта Ывестування (чистий доxiд до виплати вщсотюв по позиках, дiлений на акцюнерний капiтал, плюс довгострокова заборгованiсть) i норму прибутку на одиницю акцюнерного катталу (дивщенди, дiленi на акцюнерний каттал).
Потiм визначаеться коефiцiент ефективност позикових коштiв. Природно, чим дешевше позиковi кошти, тим вигiднiше брати кредит.
Висновки. Таким чином, запропоновано модель фтансового забезпечення процесу формування конкурентних переваг в умовах кризи, що включае структуру взаемозв'язку м1ж оптимальними виробничими та фшансовими параметрами, яка грунтуеться на функцюнуванш мехашзму залучення, розпод1лу та контролю за використанням кошив, що дозволяе реал1зовувати системний тдхщ до здшснення процесу формування пщприемством конкурентних переваг в умовах кризи та тдвищувати його ефектившсть.
Л1тература
1. Ансофф И. Стратегическое управление / И. Ансофф; [сокр.пер. с англ.; научн.ред. и авт.предисл. Л.И. Евенко]. -М.: Экономика, 1989. - 519 с.
2. Портер М. Стратепя конкуренцп / М. Портер: пер. з англ. А. Олшник, Р. Спшьський. -К.: Основа, 1997.-392 с.
3. Амоша О.1. 1нновацшний шлях розвитку Украши: проблеми та ïx рiшення / О.1. Амоша // Економiст. - 2005. - № 6. - С. 28-32.
4. Берсуцький Я.Г. Поточне управлшня виробництвом у машинобудiвнiй промисловост / Я.Г. Берсуцький. - Донецьк: 1ЕП НАН Украïни, 2000. - 197 с.
5. Булеев И.П. Антикризисное управление предприятием / И.П. Булеев, Н.Е. Брюховецкая. - Донецк: ИЭП НАН Украины, 1999. - 178 с.
6. Кизим Н.А. Организация крупномасштабных экономико-производственных систем / Н А. Кизим. - Х.: Бизнес Информ, 2000. - 108 с.
7. Лепа Н.Н. Управление конкурентными преимуществами предприятия / Н.Н. Лепа / НАН Украины. Ин-т экономики пром-сти. - Донецк: Юго-Восток, 2003. - 296 с.
Надтшла до редакцй 24.02.2010 р.
