Научная статья на тему 'Інвестиційне кредитування підприємств України: формування та розвиток'

Інвестиційне кредитування підприємств України: формування та розвиток Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
80
22
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
інвестиційне кредитування / проект / формування / розвиток / підприємства / investment crediting / project / forming / development / enterprises

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Б А. Карпінський, Г Я. Чабан

Систематизовано основні положення інвестиційного кредитування проектів підприємства. Інвестиційне кредитування визначено як фінансування діяльності, спрямованої на придбання, створення, реконструкцію та модернізацію об'єктів. Виділено умови, за яких простий банківський кредит стає інвестиційним. Розглянуто питання розробки управління інвестиційною діяльністю підприємства на прикладі інвестиційного кредитування у ВАТ "Горохівхліб", що пов'язане із хлібопекарською діяльністю.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Investment crediting of enterprises of Ukraine: forming and development

The main principles of the evolution of investing project affections of the enterprise have been defined. The investing crediting is defined as financing the activity directed at purchasing, forming, reconstruction and modernization of the objects. The main conditions of the transformation of banking credit into investing have been also indicated. The problem of strategic management of investment activity of an enterprise has been considered at the example of investing crediting of General partnership "Gorokhivkhlib". The partnership belongs to bakery industry.

Текст научной работы на тему «Інвестиційне кредитування підприємств України: формування та розвиток»

4. ЕКОНОМ1КА, ПЛАНУВАННЯ I УПРАВЛ1ННЯ ГАЛУЗ1

УДК 330.1 Доц. Б.А. Картнський, канд. екон. наук; студ. Г.Я. Чабан -

Львiвська державна фтансова академiя

ШВЕСТИЦШНЕ КРЕДИТУВАННЯ ШДПРИСМСТВ УКРА1НИ:

ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТОК

Систематизовано ochobhí положення швестицшного кредитування npoeKTiB пiдприeмства. 1нвестицшне кредитування визначено як фiнансування дiяльностi, спрямовано! на придбання, створення, реконструкщю та модернiзацiю об'eктiв. Видь лено умови, за яких простий банювський кредит стае швестицшним. Розглянуто пи-тання розробки управлiння iнвестицiйною дiяльнiстю пiдприемства на прикладi ш-вестицшного кредитування у ВАТ "Горохiвхлiб", що пов'язане iз хлiбопекарською дь яльшстю.

Ключов1 слова: iнвестицiйне кредитування, проект, формування, розвиток, тдприемства.

Assoc. prof. B.A. Karpinsky; stud. H.Y. Chaban - Lviv State Academy of Finance Investment crediting of enterprises of Ukraine: forming and development

The main principles of the evolution of investing project affections of the enterprise have been defined. The investing crediting is defined as financing the activity directed at purchasing, forming, reconstruction and modernization of the objects. The main conditions of the transformation of banking credit into investing have been also indicated. The problem of strategic management of investment activity of an enterprise has been considered at the example of investing crediting of General partnership "Gorokhivkhlib". The partnership belongs to bakery industry.

Keywords: investment crediting, project, forming, development, enterprises.

Актуальшсть теми. Тенденщя на трансформащю економши Украши сприяе 11 структурнш перебудов1, демонопол1заци, розвитку конкуренци, формуванню ринково! шфраструктури, що адекватно висувае вимоги випере-джаючого розвитку виробництва товар1в споживання й послуг, збшьшення асортименту й номенклатури вироб1в, як продукуються, з метою нарощуван-ня прибутковост та зниження ризику. Водночас, у менеджмент! оргашзацп шдприемств на перший план висуваеться проблема розширення виробництва, ршення яко! полягае в актив1заци швестицшно! д1яльност1, оскшьки пе-рехщ до випуску конкурентоспроможно! продукци неможливий без залучен-ня вггчизняних та шоземних швестицш, яю спрямовуються в реальне вироб-ництво. 1хне надходження залежить вщ формування цившзованого швестицшного кшмату, створюваного на законодавчому р1вш, а також, властиво, вщ шдприемств як об'екпв швестування, що самостшно розробляють програми розвитку виробництва. Таким чином, проблема вибору стратеги управлшня швестицшною д1яльшстю набувае актуальност не лише для шдприемств, але й для зовтштх швестор1в через 1хню защкавлешсть у кшцевих результатах виробничого процесу.

Науковий тсиик НЛТУ Укра'1'ни. - 2008, вип. 18.6

Дослщженню питання розробки стратеги управлшня iнвестицiйною дiяльнiстю присвячено низку фундаментальних праць вiтчизняних i шозем-них вчених[1-19]. Проте питання вибору методiв iнвестицiйного кредитуван-ня на рiвнi конкретних шдприемств галузей дослiджено доволi скупо, про що свiдчать i практичнi результати залучення iнвестицiй в оновлення !х вироб-ничого й технологiчного базису.

Мета i задачi дослiдження. Метою дослщження е узагальнення те-оретичних положень та розроблення методичних рекомендацш щодо страте-гiчного управлiння iнвестицiйною дiяльнiстю пiдприемства, спрямованого на об'екти реального швестування.

Для досягнення означено! мети поставлено таю задача узагальнення теоретичних положень iз питань стратегiчного управлшня швестицшною дь яльнiстю пiдприемства; здшснення аналiзу можливостей пiдвищення ефек-тивност стратегiчного управлiння iнвестицiйною дiяльнiстю шдприемства з урахуванням його фiнансово-економiчного стану на момент швестування; розроблення рекомендацш щодо формування швестицшних ршень шдприемства з використанням результат аналiзу взаемовпливу проектiв i об'екта швестування; визначення показниюв яюсно! та кшьюсно! оцiнки взаемопри-вабливостi iнвестицiйного проекту та шдприемства.

Об'ектом дослiдження е швестицшна дiяльнiсть пiдприемств харчово! промисловость Предметом дослiдження е процес стратепчного управлiння реальними iнвестицiями.

Виклад основного матерiалу. Зазначимо, що за своею сутшстю ш-вестици - грошов^ майновi, iнтелектуальнi цiнностi, що вкладаються в об'екти шдприемницько! та шших видiв дiяльностi з метою отримання при-бутку вiд ще! дiяльностi у виглядi вiдсоткiв, роялтi, дивiдендiв та орендних доходiв або приросту кашталу, або досягнення сощально! вигоди; каштальш вкладення в розвиток виробництва або невиробничу сферу [10, с. 50-54].

Той, хто володiе кашталом (грошима) i вкладае його (!х) у ту або iншу комерцшну справу, називаеться iнвестором, а процес вкладення кашталу -швестуванням або строковим фiнансуванням. У будь-якiй шдприемницькш дiяльностi iнвесторами можуть бути як юридичш, так i фiзичнi особи, тобто шдприемства i окремi ланки кашталу.

Ефектившсть iнвестицiйних проектiв ощнюеться на основi таких базо-вих принцишв:

• перший - оцшка повернення швестованого катталу повинна здшснюватися на основ1 показника грошового потоку, який формуеться за рахунок сум чистого прибутку та амортизацшних ввдрахувань у процес1 експлуатацп ш-вестицшних проекив;

• другий - обов'язкове приведення до тепершньо! вартост як швестованого катталу, так 1 сум грошового потоку;

• третш - виб1р диференцшовано! ставки ввдсотка (дисконтно! ставки) у процес дисконтування грошового потоку для р1зних швестицшних проекив.

Об'ективно, що управлiння реалiзацiею iнвестицiйних проектiв здш-снюеться в розрiзi кожного проекту, який включено до швестицшно! програ-

ми шдприемства й передбачае розроблення календарного плану реалiзацil проекту, а також розробку каштального бюджету.

1нвестицшне кредитування шдприемства можна визначити як фшан-сування дiяльностi, спрямовано! на придбання, створення, реконструкщю, модернiзацiю об'ектiв, унаслiдок чого виникае потж доходiв, якi забезпечу-ють повернення банкiвських коштiв i оплату за користування ними вщповщ-но до принципiв кредитування (термшовють, платнiсть, повернення, забезпе-ченiсть, цшьове використання).

Зокрема, за перiод з 2000 до 2008 рр. вщбуваеться нарощування валового внутрiшнього продукту (ВВП) та швестицш в основний каштал як за ра-хунок власних кош^в, так i кредиив банкiв (табл. 1).

Табл. 1. Динамша валового внутршнього продукту та швестицш

в основний каттал

Показники 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007

Валовий внутршнш продукт, млн. грн. 170070 204190 225810 267344 345113 441452 544153 708300

Темпи зростання до в1дпов1дного перюду попереднього року, %

у пор1внянних ц1нах 105,9 109,2 105,2 109,6 112,1 102,7 107,3 107,3

1нвестицИ в основний каттал, усього, млн. грн. 23629 32573 37178 51011 75714 93096 125254 188486

зокрема за рахунок власних кошт1в тд-приемств та орган1за-ц1й 16198 21770 24470 31306 46685 53424 72337 106520

кредит1в баншв та 1н-ших позик 391 1400 1985 4196 5735 13740 19406 31182

Водночас, у цьому перiодi змшюеться частка банювського кредиту у ВВП, яка зросла з 8,65 % до 25,8 % вщповщно. Для порiвняння, питома вага банювського кредитування у ВВП Японп становить 193 %, у США - 119 %, у Шмеччит - 112 %. Незважаючи на наявш позитивнi змши, активiзацiя дiяль-ностi банкiвських структур у сферi здiйснення iнвестицiйних креди^в нез-начна. Так, обсяг кредиив, спрямованих на фiнансування швестицшно! дь яльностi, за результатами 2007 р. становив понад 7 млрд. грн., залишаючись на критично низькому рiвнi - 6,5 % вiд загально! величини кредитних вкла-день банювських установ.

Бан^всъкий кредит стае швестицшним у разi забезпечення вiдтво-рення кашталу позичальника в розширених масштабах. Вщповщно до окрес-лено! сфери швестицшно! дiяльностi банкiв, сферу швестицшного банкiвсь-кого кредитування становлять кредити, яю спрямовуються в об'екти реального швестування, пов'язаш iз процесом створення та збшьшення не тшьки основного капiталу, але й матерiальних цiнностей i iнновацiй. У контекс^ пiз-нання iнвестицiйноl природи банювського кредиту та його сутнос^ в робо^ видiляються властивi йому функци, а саме - перерозподшьна, вiдтворюваль-на, стимулiвна й регулiвна.

Науковий тсник НЛТУ Укра'1'ни. - 2008, вип. 18.6

Як конкретний об'ект дослщження було вибрано механiзм швестицшного кредитування на шдприемсга ВАТ ,Tорохiвхлiб" (Волинська обл.), яке займаеться хлiбопекарською дiяльнiстю. Так, Волинська область щодо хль бопекарсько1 галузi характеризуеться тим, що з 2000 до 2006 рр. було витра-чено на власний и шновацшний розвиток майже 19362 тис. грн., а обсяг ви-роблено! шновацшно1 продукци становив 98708 тис. грн., або 62,4 % вщ за-гального обсягу хлiбопекарськоl продукци при шновацшному ефектi 5,098 [8, с. 42].

ВАТ "Горохiвхлiб" володiе основними засобами на суму - 641,3 тис. грн. Серед них: будiвлi та споруди - 422,2; машини та обладнання - 51,3; транспортш засоби - 119,6 тис. грн. вщповщно. Знос основних засобiв на початок 2008 р. становить 58 %. У власност тдприемства перебувають необь говi активи на суму - 815,6 тис. грн. За шформащею щодо ютотних проблем тдприемства, до них належать: нестача кош^в та швестицш для оновлення обладнання i закупiвлi нових технологiй.

Керiвництво пiдприемства ВАТ "Горохiвхлiб" для забезпечення кон-курентоспроможностi продукци висунуло щею ре^заци iнвестицiйного проекту, який би забезпечив шдприемство збiльшенням частки ринку хлiбопро-дуктiв у регюш та прибутку. Iнвестицiйна кредитна пропозищя шдприем-ства - створення виробничо1 лши, призначено1 для виробництва збiжжя ви-щого сорту.

Тому, здiйснюючи iнвестицiйну дiяльнiсть, пiдприемство ВАТ "Горо-хiвхлiб" орiентуеться на досягнення рiзних цiлей, серед них таю: зростання обсяпв продаж хлiбобулочних виробiв; отримання конкурентних переваг на ринку; завоювання нових ринюв або певних сегментiв ринку, тобто завоюва-ти ринки сумiжних райошв (регiонiв); зниження виробничих витрат; нарощу-вання продуктивностi працi; збiльшення прибутковост виробництва тощо.

Власними силами, шдприемство може забезпечити близько 2,2 млн. грн. Решту - 1320 тис. грн. - потрiбно залучити iз зовнiшнiх джерел, зокрема, через довгостроковий комерцiйний кредит, який надаеться на термш реалiза-ци iнвестицiйного проекту. Умови кредитування узгоджуються безпосе-редньо мiж банком i пiдприемством-позичальником (суб'ектом кредитування), на що значною мiрою впливають перспективнiсть i комерцшна приваб-ливiсть проекту, яку банк аналiзуе в процесi ознайомлення з бiзнес-планом його реалiзацil, а також фшансовий стан, i дiлова репутащя позичальника. Пiдприемство може взяти кредит у розмiрi - 1320 тис. грн. i вiдповiдно про-тягом року йому потрiбно буде сплатити ще 528 тис. грн. Записуемо цю суму в таблицю витрат на проект, i тодi загальна сума витрат буде становити:

3562,208 + 528,0 = 4090,208 тис. грн.

Вщносна дохщшсть проекту становить 270 % на рш.

Аналiз витратностi iнвестицiйного проекту та результативност його реалiзацil показуе, що дохщшсть проекту становить 2,7 на 1 грн. затрат, а термш окупност даного проекту становить - 3,7 роки.

Висновки. Сучасний процес реформування економiчних вщносин в Укра1ш нагально введення в дiю нових, сучасних виробництв, технолопчних

процесiв та технологш. Останне можливо здiйснити за рахунок оновлення та вщродження наявних виробничих потужностей на шдприемствах на засадах швестицшного кредитування.

Реалiзацiя мехашзму iнвестицiйного кредитування пiдприемства здш-снюеться на основi аналiзу впливу внутршнього й зовнiшнього економiчного середовища. У цьому продес iнвестицiйний проект виступае як реальш ш-вестицiï, що е сполучним елементом системи. При заддаванш системних за-ходiв, спрямованих на управлшня швестицшною дiяльнiстю шдприемства, виникае зворотний зв'язок, який сприяе активiзацiï та формуванню позитивного швестицшного кшмату в регiонi й державь

Л1тература

1. Азаренков Г.Ф., Петряева З.Ф., Хмеленко ГГ. Економ1чний анал1з: Навч. поабник/ Харкiвський держ. економ1чний ун-т. - Х.: ХДЕУ, 2003. - 208 с.

2. Болюх М.А., Бурчевський В.З., Горбаток М.1., Заросило А.П., 1вахненко В.М. Еко-ном1чний анад1з: Навч. поабник/ М.Г. Чумаченко (ред.). - К.: КНЕУ, 2001. - 540 с.

3. Гриневич Л.В. Основные принципы управления инвестиционной деятельностью предприятия// Вюник ХДЕУ. - 2001, № 2(18). - С. 93-96.

4. Вожжов А.П., Попова Н.В. 1нвестицшне кредитування комерцшних банюв: змют i вимоги до формування ресурсно'1 бази// Банювська справа. - 2003, № 1. - С. 73-79.

5. Вожжов А.П., Бондар О.Л., Бородш С.В., Попова Н.В. 1нвестицшне кредитування комерцшними банками// Фшанси Украïни. - 2003, № 12. - С. 84-97.

6. Вожжов А.П., Кузнецова Н.В. Инвестиционные ресурсы коммерческих банков: формирование и характеристика// Економка: проблеми теори та практики: Зб. наук. праць. -Дншропетровськ: ДНУ. - 2001, вип. 78. - 123-129.

7. Дребот Н.П. 1нвестицшна стратегия пщприемництва: засади i особдивост формування в сучасних умовах// Региональна економша. - 2000. - С. 56-67.

8. Жужкша Н., Петруха С., Колотуша М. Парадигма регионального iнновацiйного роз-витку хдiбопекарських пщприемств Украïни// Економiст. - 2008, № 4. - С. 28-43.

9. ¡ващенко В.1., Болюх М.А. Економiчний анадiз господарсько'1 дiядьностi: Навч. по-сiбник. - К.: ЗАТ "Кчдава", 1999. - 204 с.

10. Каршнський Б.А., Герасименко О.В. Фшансово-швестицшний словник: Навч. по-сiбник. - Львiв: Магнодiя Плюс, 2005. - 304 с.

11. Ковалёв В.В. Методы оценки инвестиционных проектов. - М.: Финансы и статистика, 1998. - 144 с.

12. Мазур И.И. Шапиро В.Д. Управление проектами - справочное пособие. - М. : Высш. шк., 2001-875 с.

13. Нижник В.М., Пухальський В.В. Оцшка ефективносп швестицш: пробдеми, методология, практика застосування за умов стадого розвитку// Економют. - 2003, № 10. -С. 50-51.

14. Строкович А.В. Инвестиционная стратегия развития предприятия// Бизнес Информ. - 1997, № 9. - С. 29-31.

15. Суша Г.З. Экономика предприятия: Учебн. пособие. - М.: Новое знание, 2003. -

384 с.

16. Тарасенко Н.В. Економiчний аналiз: Навч. поабник. - 2-ге вид. - Л.: Новий Св^-2000, 2003. - 319 с.

17. Фшансово-економ1чний аналп: Пщручник/ Буряк П.Ю., Римар М.В., Бець М.Т., Карпшський Б.А. та ш. - Пщ заг. ред. П.Ю. Буряка, М.В. Римара. - К.: Професюнал, 2004. -528 с.

18. Швандр В.А. Экономика предприятия. Тесты, задачи, ситуации: Учебн. пособие для вузов/ В.А. Швандр, В.П. Прасолова. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997. - 95 с.

19. Ястремская Е.Н., Строкович А.В. Оценка привлекательности инвестиционных проектов// Экономика и управление. - 1997, № 4. - С. 13-14.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.