CC BY
19
Висновки. На сшьськогосподарських шдприемствах повинно поедну-ватися державне i договiрне регулювання зароб^но! плати. Державне регу-лювання заробггно! плати проводиться на основi ре^зацп норм, що мютять-ся в Конвенщях i Рекомендацiях М1жнародно1 Оргашзаци Працi (МОП), Кон-ституци Украши, Кодексi законiв про працю й шших нормативно-правових актах Украши. На основi Генерально! угоди, а також Галузево! i Регюналь-них угод безпосередньо на сшьськогосподарських шдприемствах договiрне регулювання оплати працi повинно вщбуватися на основi колективних дого-ворiв та трудових угод (контрактiв).
Лггература
1. Конституц1я УкраТни Í3 змшами внесеними згщно Í3 законом № 2222 - IV вщ 8 груд-ня 2004 р.// Вщомост Верховно! Ради Украши. - 1996, № 30 ст. 141.; Вщомосп Верховно! Ради Украши. - 2005, № 2 ст. 44.
2. Про оплату пращ. Закон Украши вщ 24.03.1995 р.(1з змшами внесеними Законом Украши вщ 23 ачня 1997 р.)// Вщомосп Верховно! Ради Украши. - 1995, № 17 ст. 121.
3. Аграрне право УкраТни: Пщручник/ За ред. О.О. Погр1бного. - К.: 1стина, 2004. -
448 с.
4. ЕЛтвщький В., Метельська З., Величко А. Сучасш проблеми зароб1тно! плати в сшьському господарсга та шляхи 1х виршення// Украша: аспекти пращ. - 2005, № 2. -С. 18-24.
5. Додонов О. Кузьменко В. Стан та дальше пщвищення р1вня гармотзацп законодав-чих та нормативних актив з оплати пращ в Укрш'ш до р1вня вщповщних актив европейських кра!н// Украша: аспекти пращ. - 2004, № 7. - С. 42-45.
6. Федорович В. Правов1 основи створення i д1яльност1 сшьськогосподарських коопера-тив1в в Укра!т. - Львiв: Атлас, 1998. - С. 68.
УДК 336.71(4 77) Acnip. Л. С. Реверчук - Львiвський НУ M. 1вана Франка
ЗНАЧЕННЯ ТА ФУНКЦП МАЛИХ БАНК1В У РОЗВИТКУ
ЕКОНОМ1КИ УКРА1НИ
Дослщжено особливостi та масштаби розвитку малих банюв в Укрш'ш, виявле-но головнi функцп малого банювництва в нацiональнiй економiцi, з'ясовано його значення для розвитку нащонально'' та репонально'' економiки.
Ключовi слова: малi банки, функцп малих банюв, банкiвська конкуренцiя, мале банкiвництво.
Post-graduate L.S. Reverchuk - L 'viv NU named after Ivan Franko
Small banks importance and functions in the Ukrainian economy development
Features and scales of development of small banks in Ukraine are investigated. The main functions of small banking in a national economy are found out. The meaning of small banking influence at the development of national and regional economy is also found out.
Keywords: small banks, functions of small banks, bank competition, small banking.
Постановка проблеми: Банювська система Украши е важливою скла-довою фшансово-кредитно'' системи держави. Структурними елементами банювсько'' системи е мат, середш i велик банки. Проте, сьогодш е дуже ак-туальними питання: а чи потрiбнi Укра'ш малi банки; якими шляхами укруп-
нювати вiтчизняну банювську систему; яка роль малих банюв у нацiональнiй економiцi?
Мета статл полягае в тому, щоб з'ясувати економiчну значимiсть малих банюв та виявити основнi макро- та мiкроекономiчнi функци малого бан-ювництва в Укра1ш.
Для досягнення ще! мети поставлено такi завдання: виявити юльюсш i якiснi параметри малих банюв, дослiдити мiсце малого банювництва у бан-кiвськiй системi та економiчнiй системi Укра1ни, визначити основш функци малих банкiв у нацюнальнш економiцi.
Проблему визначення мiсця малих банюв у банювсьюй системi, 1х ро-лi у розвитку малого i середнього бiзнесу, економiки регюну, а також страте-гiчних напрямiв 1х дiяльностi дослiджують вiтчизнянi науковщ та практики -Я. Грудзевич, М. Могильницька, Б. Пшик, О. Фшповський, Ю. Яременко та шшь Однак низка питань теоретичного i практичного характеру, якi стосу-ються структурного, функцiонального, факторного i порiвняльного аналiзу малого банкiвництва за умов наростання штеграцшних та реструктуриза-цшних процесiв, залишаеться ще недостатньо вивченою.
Виклад основного матерiалу. Чинник розмiру нiколи не мав у бан-кiвськiй шдустри такого значення, яке йому приписували деякi фахiвцi. Нас-правдi iснують усi пiдстави асощювати малi розмiри i ефективнiсть, а також пгантизм i негнучкiсть. I хоча економiя на масштабах вщграе певну роль у банкiвському виробнищш, у деяких випадках i малi розмiри можуть бути для банюв реальною конкурентною перевагою.
У бшьшосп кра!н свiту малi банки е надшною опорою економiки i банювсько! системи. Так, у США 1х частка становить 80 %, а в Нiмеччинi -понад 65 %. В Укра1ш найбiльша частка на банювському ринку належить також малим банкам i становила на 1 Ычня 2008 р. близько 65 %.
Малi банки здебшьшого обслуговують малий i середнш бiзнес, а також населення, тобто недостатньо привабливий для великих банювських ус-танов сегмент ринку. У малому банку часто винаходять для сво!х кшенпв но-вi та особливi банкiвськi продукти, осюльки вiн е бiльш доступним для кшенлв i нацiлений на шдивщуальну роботу з ними.
Ще одна важлива теза на користь юнування малих банкiв полягае в тому, що вони розвиваються переважно у межах одного населеного пункту чи регюну i там надають сво! послуги з метою створення належних фшансово-економiчних умов для соцiально-економiчного розвитку конкретного регь ону, а саме:
1) сприяють реатзаци проекив, спрямованих на сощально-економ1чний розвиток регюну, оскшьки, акумулюючи фшансов1 ресурси населення, швестують !х у тому регют. Цим самим вони роблять значний внесок в економ1чне зростання та функцюнування регюнально! економ1ки;
2) реатзуючи регюнальт сощально-економ1чт проекти, вони сприяють зменшенню р1знищ у фшансових доходах регютв та розб1жностей в економ1чному, сощальному { географ1чному аспектах !х розвитку;
3) сприяють забезпеченню бшьшо! зайнятост населення мюта, регюну через розвиток малого I середнього б1знесу, який на цей час забезпечуе по-над 11 % зайнятосп населення Украши.
Малi банки е бiльш ефективними, насамперед, при оцiнцi платоспро-можностi cboïx кшеш!в. Для малих пiдприемств, якi часто не мають завiре-них аудитором фшансових звтв, одержання кредитiв у великих банках на прийнятних для них умовах е практично неможливим, саме тодi вони i звер-таються до малих банкiв.
Ще одшею позитивною стороною дiяльностi малих банюв в економщ е те, що вони е монопольними на бшьшосп регiональних ринкiв, бо зггкнув-шись з обмеженою кiлькiстю конкуренпв, малi банки мають змогу встанов-лювати бiльш високi ставки по кредитах i низью по депозитах, що дае змогу малим банкам одержувати чималi прибутки [1, с. 68-69].
Таким чином, завдяки дiяльностi малих банюв виршуються двi важ-ливi проблеми:
• знiмаються обмеження на кредитування для малих тдприемств;
• пiдвищуеться забезпеченiсть регiонiв баншвськими послугами.
Однак, малi банки не можуть використовувати мехашзми рефшансу-вання, яю пропонують центральнi банки, осюльки iснуючi ставки рефшансу-вання роблять використання цих шструменлв для малих банюв надто недо-сяжними, а низька рентабельшсть ïхнiх активних операцш вказуе на проблему обмеженост грошових вкладень. Не маючи можливостей для активноï ро-боти на фондовому ринку, вони бшьше уваги придшяють для пошуку пер-спективних позичальниюв на регiональних ринках, тобто кредитують малий i середнiй бiзнес.
На 1 сiчня 2007 р. загальний кредитний портфель малих банюв Укра-ïни становив 32 202,2 млн. грн., з них 5 333,2 млн. грн. - це кредити, надаш фiзичним особам, а 26 869 млн. грн. - кредити надаш юридичним особам. Частка кредиив, наданих малими банками, в сукупному кредитному портфе-лi банювсько!" системи становить 11 %. Найбшьшими були кредитнi портфелi таких малих банюв: НРБ - Украша - 871,2 млн. грн., Таврика - 797,4 млн. грн., Ушверсальний банк розвитку та партнерства - 755,3 млн. грн., Агробанк - 576,9 млн. грн. та Дшстер - 542,3 млн. грн. [2, с.52].
Економiчне зростання у будь-якш держав^ значною мiрою залежить вщ стабiльного функцiонування та розвитку комерцшних банкiв, передусiм -вiд рiвня ïx капiталiзацiï, обсягiв i рiвня ризиковостi активних операцiй, кредитування реального сектора економжи краïни. На початку становлення чизняна банювська система отримувала iнфляцiйнi прибутки, обслуговуючи поточш потреби комерцiйних структур, зосереджуючи увагу на операщях торгово-посередницького характеру, короткострокових валютних операцiях тощо. 1з часом, з певною стабiлiзацiею економiчноï сфери, дохiднiсть бан-кiвських операцш вiдчутно знизилась, змушуючи поступово переорiентову-вати банкiвську дiяльнiсть на традицшш у всьому свiтi шляхи отримання банками доходiв - вiд кредитування реального сектора та довготривалi швес-тицiïнi операцiï. Це дае змогу прискорити необхщну реструктуризацiю ви-робництва, шдвищити економiчний потенцiал пiдприемницького сектора, що в перспективi матиме важливий макроекономiчний ефект, який проявляти-меться в пожвавленш дiловоï активностi, зростанш обсягiв ВВП, полiпшеннi
економiчноl кон'юнктури. Зважаючи на тiсний зв'язок банкiвського та про-мислового секторiв, це сприяе зростанню фiнансового потенцiалу комер-цшних банкiв, розширенню 1х можливостей щодо вигiдного маневрування ресурсами, а, отже, стшкост в умовах ринково1 конкуренци. На сьогоднi банки, а особливо мат, мають вагомий вплив на розвиток економши Украши, але при цьому вони, на нашу думку, стикаються з такими основними проблемами: недостатшм рiвнем каштатзаци; браком досвiду та потужно! фшшно! мережi; браком дiлового iмiджу серед шдприемницьких структур та населен-ня; обмежешстю ресурсного потенцiалу, необхiдного для реатзаци швести-цiйних проектiв; вщсутшстю дiлових контактiв з регiональними органами уп-равлiння; схильнiстю юридичних i фiзичних осiб користуватись послугами банюв, яким вони довiряють.
Малi банки переслщують не менш серйознi проблеми, яю зумовленi нестабiльнiстю сфери виробництва та внутршньобанювськими чинниками, зокрема вщсутшстю вироблено! стратеги i тактики роботи в ринкових умовах, недосконатстю полггики Нацiонального банку Украши щодо ще1 кате-гори банкiв.
Сутшсть останньо! проблеми в тому, що згiдно з Постановою Прав-лшня Нацiонального банку Украши "Про внесення змш до регулятивного ка-шталу банкiв Украши" вiд 12 жовтня 2005 р. №373 Нащональний банк фак-тично заборонив малим банкам здшснювати швестици у статутнi фонди та акци iнших юридичних оЫб, вiдкривати та вести кореспондентськi рахунки в шоземних банках. Вважаемо, що малi банки, займаючи свою шшу в економь цi, здiйснюють прибуткову фшансову дiяльнiсть, здебiльшого орiентованi на обслуговування малого та середнього бiзнесу, своечасно перераховують по-датки в бюджет, розмщують ресурси в прюритетних галузях економiки, мають певш конкурентнi переваги, менший ступiнь ризику банкрутства, а ди НБУ лише обмежують !х дiяльнiсть.
На цю ситуацiю iснуе iнший погляд опоненпв про те, що наша краша переобтяжена кiлькiстю малих банкiв, але без великих банюв - економжа не матиме фшансово1 пiдтримки, 1й постiйно загрожуватиме фiнансова криза. Через малi банки грошовi потоки розпорошеш i мало контрольованi, вони ви-користовують методи нечесно1 конкуренци. Малi банки копiюють функци системних банюв i прагнуть до унiверсального характеру свое1 дiяльностi.
На нашу думку, пол^ика уряду i Нацiонального банку повинна шд-тримувати i стимулювати розвиток цих фшансових структур, яю дадуть мож-ливiсть ефективно розвиватися середньому i малому бiзнесу. Для цього в на-шiй державi доцiльно було б сформувати таке конкурентне середовище на фь нансовому ринку, де б могли вести рiвноправну i чесну боротьбу найбшьш^ великi, середнi та малi банки Украши.
В умовах дедалi гостршо1 конкуренци виживання i розвиток банюв невеликого розмiру можливi тiльки в тому випадку, якщо вони будуть дотри-муватись таких важливих правил:
1) банк мае заборонити соб1 працювати у сферах з1 значною економ1ею на масштабах - мат банки мають вщдавати перевагу тим видам д1яльносп, що вимагають бшьше "розуму", атж "м'яз1в";
2) банк мае бути спещатзованим - чим менший розм1р банку, тим бшьше повинна бути виражена його спещатзащя, але вона мае бути не обмеже-ною, а оптимальною, що дасть змогу надавати максимум послуг певному сегменту кшенив;
3) банк мае знати потреби кшенпв - сьогодт споживач - "король", { вщно-сини банку з ктентом повинт будуватися на основ1 гнучкост1, що являе собою спроможтсть банку до персонал1зацп I прискорення надання послуг { набагато легше управляти гнучюстю в установах вщносно невеликих масштаб1в;
4) банк не повинен брати на себе значно великий ризик - сьогодт малий розм1р банку вже не е синотмом неможливоси прийняття ризику, який повинен бути пропорцшним не розм1ру банку, а його спроможност стра-хувати ризик, що вш бере на себе;
5) банк повинен розвивати ствробггництво - чим менш1 розм1ри банку, тим бшьш необхщним е для нього ствроб1тництво I тим бшьшу обереж-тсть вш повинен виявляти, щоб уникати трансформацп ствробггництва в захоплення, тобто у втрату незалежноси;
6) банк в жодному раз1 не повинен жертвувати маржею - щоб вижити малий банк повинен позицюнувати на тшах 1з низькою еластичтстю цш { в жодному раз1 не жертвувати маржею. Для цього вони повинт винахо-дити нов1 продукти чи вдосконалювати т1, що вже розроблет, але при цьому не збшьшувати сво! витрати.
Саме дотримання цих правил дасть змогу малим банкам зберегти сво! конкуренты переваги на фiнансовому ринку. Для аналiзу значення малих банкiв в економщ важливим е врахування територiального аспекту. Регiон -це не просто окрема адмшютративна одиниця, а конкретна територiя з певни-ми особливостями, шд впливом яких перебувае i банкiвська дiяльнiсть. Тери-торiальнi вiдмiнностi особливо позначаються на чисельносл невеликих бан-кiвських установ, !хшх фiлiях, асортиментi пропонованих послуг, що впливае на соцiально-економiчний розвиток та швестицшну привабливiсть конкретного регюну.
Загалом, ефективнiсть роботи банку залежить не вiд величини його кашталу чи розмiру кредитного портфеля, а вщ рiвня управлiння банком, здатност його посадових осiб ухвалювати найоптимальнiшi рiшення для розвитку банку, посилення його конкурентоспроможносл в ринкових умовах, тобто вщ усiх тих чинниюв, якi прийнято називати "менеджментом".
Перевага малого банку над великим полягае у створенш гнучко! та ефективно! системи управлiння, здатностi швидко реагувати на будь-як змь ни та потреби кшенпв, проводити незалежну цiнову полiтику, швидко ухва-люе ршення щодо можливостi видачi кредиту, планомiрно вирiшуються пи-тання зниження цши на кредитнi ресурси.
Малий банк кредитуе мiкробiзнес, видаючи дрiбнi кредити, якi великими банками не розглядаються, вони мають позитивний досвщ того, як дрiбнi позичальники стають великими пiдприемствами i в цьому банк вбачае свою заслугу, оскшьки саме вш кредитуе початковий бiзнес. Для прикладу, в Укра-!т частка кредитування малого шдприемництва з боку великих банкiв стано-вить, за нашими оцiнками, близько 0,1 %, тодi як малих - вщ 7 % до 12 %.
Перед малими банками стоггь завдання надалi вдосконалювати систему управлшня своею дiяльнiстю. Саме цей шлях розвитку е прiоритетним для малого банку, а основна мiсiя - сприяння розвитку малого i середнього бiзне-су у певному регюш шляхом надання банювських послуг найвишо якостi та забезпечення високо1 прибутковостi коштiв акцiонерiв. Керiвництво малого банку мае враховувати макроекономiчнi показники свого регiону, якi у вЫх регiонах сьогоднi мають тенденщю до зростання, що в найближчi кiлька ро-кiв розвиватиметься шдприемницька дiяльнiсть, а це супроводжуватиметься потребою в кредитах. Основним напрямком шдтримки малого та середнього бiзнесу буде кредитування в уЫх його формах - кредит, кредитна лшя, овердрафт, консорщумне кредитування, за умови зменшення для клiентiв вартос-т отримання цих послуг.
За роки незалежност в Украïнi сформувалась розвинена банювська мережа, основою якоï е самостшш банки, якi останнiми роками ютотно збшь-шили вкладення в економжу, що пов'язано з шдвищенням рiвня капiталiзацiï банкiв. Однак, до проблеми швидкого нарощення капiталу банками не можна поставитися однозначно, бо юнуе закономiрнiсть: яка економiка, реальний фiнансовий стан суб,ектiв господарювання, такий i каштал банкiвськоï системи. Саме ринкове середовище у наш час стимулюе банки, особливо мал^ до необхiдностi збiльшення ïхнiх статутних та регулятивних капiталiв.
Отже, малi банки для пiдтримки економiки мають враховувати, пере-дусiм, регiональнi умови здшснення операцiй та розмiри власного кашталу.
Проблема малих банкiв в Укршт в тому, що максимальний розмiр кредиту, який може надати такий банк за рахунок власного кашталу, стано-вить 5-15 млн. евро, що е недостатшм для фшансування хоча б одного потуж-ного швестицшного проекту. Малi банки, прагнучи розширити обсяги актив-них операцш, стикаються з проблемою пошуку нових джерел формування ресурсного потенщалу, якi зможуть ефективно взаемодiяти iз традицiйними джерелами - коштами на поточних та депозитних рахунках.
Щодо кредитування малими банками юридичних оЫб, то вони спря-моваш в бж тих галузей економiки Украши, яю е основними споживачами банювських кредитних ресурЫв - торгiвля, харчова промисловють, вироб-ництво електроенергiï.
Особливютю е те, що у разi незорiентованостi малих банкiв на кон-кретний вид бiзнесу, вони наражаються на ризик конкуренци з боку небан-ювських фiнансових установ, дiяльнiсть яких практично не регулюеться, а сфери впливу в частиш кредитування малого бiзнесу перетинаються iз сферою дiяльностi банкiвськоï системи. Загалом, частка малих банкiв у перелшу дiючих банкiв Украши не зменшуеться, тому е всi пiдстави вважати, що в найближчi кiлька роюв потреба в таких банках надалi буде актуальною хоча б з того боку, що на мiкрорiвнi вони i надалi будуть виконувати таю функци, як розрахунково-касове обслуговування, нагромадження тимчасово вшьних ресуршв юридичних та фiзичних осiб, розмiщення залучених ресурсiв у при-вабливi економiчнi проекти.
Вважаемо, що можливють надати якiсний, рiзноманiтний i максимально доступний споживачам сервю пiд час реалiзацil таких функцш залежить вiд багатьох чинникiв, серед яких найважлившими е:
1) особливост стану та тенденци розвитку економ1ки кра!ни або конкретного и регюну;
2) величина банку та стан оргатзаци його менеджменту;
3) р1вень дов1ри населення до банюв;
4) стан конкуренцп з боку небанювських фшансових оргатзацш.
За умови належно обраного менеджменту та вдало обрано! галузi еко-номiки для кредитування, малi банки забезпечать собi високi показники при-бутковостi, яю будуть вищими, нiж у середньому в банювсьюй системi Укра-!ни або в будь-якiй групi банюв за розмiрами активiв.
Дуже часто, обираючи певну галузь кредитування в економщ, малi банки стикаються з високим рiвнем галузевого ризику, який наближаеться до рiвня регулятивного катталу. Але навiть цi ризики не зменшують переваг функцюнування малих банюв в економщ, до яких належать:
а) мал1 банки можуть завойовувати порожт тш1 в регюнах та стати фшан-совою опорою малого шдприемництва в регюнах, мютах, селищах;
б) мал1 банки е бшьш демократичними, бо готов1 працювати з ус1ма катего-р1ями кшенив;
в) мал1 банки прагнуть посилювати свою надштсть, бо обов'язковим е га-рантування депозипв вкладниюв;
г) мал1 банки здатт швидко розробляти 1ндив1дуальт послуги для сво!х ктенпв.
Висновки. Необхщшсть створення сприятливих умов для розвитку та ефективного функцюнування малих банюв в перехщнш економщ Укра!ни зумовлена: ситуацiею, яка склалася в економщ та на вiтчизняних фшансових ринках, зокрема регюнальних; пiдвищенням попиту на фiнансовi ресурси з боку малого та середнього бiзнесу; защкавлешстю регiональних i мiсцевих органiв влади у створенш прозорих фiнансових посередниюв, дiяльнiсть яких спрямовувалась би на задоволення фшансових потреб конкретно! територи i регiонiв.
Малi банки, як суб'екти мiсцевих фiнансових ринкiв, покликаш задо-вольняти потреби передусiм малого бiзнесу i саме цей аспект е особливо ак-туальним для шдвищення ролi i значення малих банюв в економщь
Перспективними напрямами дослщження малого банкiвництва в Ук-ра!нi, на нашу думку, е таю: визначення оптимально! юлькосп малих банюв у нацюнальнш та регюнальнш економiчнiй системi; аналiз впливу шформа-цiйно-технологiчно! революцi! на становище малих банюв та !х конкурентос-проможшсть; виявлення та обгрунтування для малих банюв прюритетних ви-дiв дiяльностi в умовах наростання конкурентного тиску ломбардiв та кре-дитних сшлок.
Л1тература
1. Мурычев А. Российский сектор: вопросы консолидации и корпоративного управления// Вопросы экономики. - 2006, № 10. - С. 67-75.
2. Структура актив1в банюв Украши за станом на 01.01.2007 р.// Вюник НБУ. - 2007, № 3. - С. 48-53.
3. Пшик Б.1. Вплив функцюнування малих i середшх банюв на розвиток економши региону// Региональна економша. - 2002, № 4. - С. 173-178.
4. Фшатовський О.В. Маш банки в Укршш: анашз та перспективи// Региональна еконо-мiка. - 2002, № 4. - С. 166-171.
5. Грудзевич Я.В., Грудзевич У.Я. Розвиток i функцюнування малих та середшх банюв в Укра!ш у контекст глобашзацшних i евроiнтеграцiйних процеав// Вiсник НБУ. - 2005, № 6. - С. 35-37.
6. Яременко Ю. Чи потрiбнi УкраЫ невеликi банки?// Вiсник НБУ. - 2000, № 12. -
С. 30.
7. Моисеев С. Оптимальная структура банковского рынка: сколько банков нужно России?// Вопросы экономики. - 2006, № 10. - С. 82-93.
8. Могильницька М.П. Перспективи розвитку малих та середшх банюв. Доцшьшсть створення та ефективнють ïx дiяльностi// Региональна економша. - 2002, № 4. - С. 199-202.
УДК330.341.1 Acnip. П.М. Сем'янчук1 - ТернопЫьський НЕУ
ПРОБЛЕМИ ШТЕЛЕКТУАЛ1ЗАЩ1 ПРАЦ1 В УКРА1Н1 ТА ШЛЯХИ IX ВИР1ШЕННЯ
Проаналiзовано технологiчну структуру економши Украши й охарактеризовано ii наслiдки. Обгрунтовано суть i переваги iнтелектуалiзацii працi, розкрито й сис-тематизовано проблеми останньо' у втизнянш економiцi. Аргументовано шляхи вирiшення цих проблем у стратеги iнновацiйного характеру економiчного зростання.
Ключов1 слова: iнтелектуалiзацiя працi, технологiчна структура економiки, мiжнародна конкурентоспроможнiсть, шновацп, наука, творчiсть.
Post-graduate P.M. Semyanchuk - Ternopil national economic university The problems of intellectualization of labour and the ways of their decision
The technological structure of the economy of Ukraine is analysed. The substance and the advantages of the intellectualization of labour are grounded. The problems of the intellectualization of labour are exposed and systematized. The ways of decision of these problems are argued.
Keywords: intellectualization of labour, technological structure of the economy, international competitiveness, innovations, science, creative power.
Актуальшсть. Сучасш виклики глобашзаци св1тогосподарських про-цеЫв на злам1 технолопчних уклад1в дедаш бшьш прискшлив1 до яюсних характеристик людського кашталу, позаяк зм1ст пращ за таких обставин вщзна-чаеться неабиякою складшстю штелектуального характеру. Саме тому, жод-на сфера господарсько' д1яльност1 будь-яко' кра'ни не повинна обходити стороною науково обгрунтоваш креативно-шновацшш розробки та проекти, комплексна реашзащя яких дасть змогу посилити позици на св1товому ринку, експортуючи конкурентоспроможну продукщю, а також розв'язати низку складних внутршшх завдань стосовно неповно' зайнятост1, масово' трудо-емiграцii, дефщиту фшансових ресурЫв, 1мпортоор1ентованого попиту нащ-онального споживача тощо. Нагальшсть ще' проблеми для Украши шдси-люеться не тшьки негативними сальдо плат1жного балансу за останш роки,
1 Наук. кер1вник: доц. Р.М. Березюк - Тернопшьський НЕУ
