CC BY
7УДК 336.77.02:322.2
Бондар О.П.,
к.е.н., доцент, ТНУ ¡меш В.1. Вернадського
Стоянов Л.О.,
магистрант, ТНУ 1меш В.1. Вернадського
ВИКОРИСТАННЯ 1НСТРУМЕНТ1В ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ БАНКШСЬКОГО 1ПОТЕЧНОГО КРЕДИТУВАННЯ В УКРА1Н1
Розглянуто питания використання шструменпв державного регулювання банювського шотеч-ного кредитування в Украшу Акцентуеться увага на необхщносп удосконалення шструментарда державиоi тдтримки учасниюв шотечного ринку та видшеш шляхи його подальшого розвитку.
Ключов1 слова: шотечне кредитування, державне регулювання, шструмент регулювання, банк
ВСТУП
Банювське шотечне кредитування е потужним мехашзмом стимулювання економ1чного розвитку держави i окремих галузей економши. Воно вщшрае ушкальну роль у питаннях стимулювання споживчого попиту та полшшення житлових умов i соцiальноi стабшьносп в суспшьствь Реалн сьогодення показують неспроможиiсть ринкового механiзму забезпечити житлом бшьшють громадян Украши. Тому, правильне i стабiльне функцiонування шотечного кредитування вимагае втручання держави. Разом з цим необхщно розширювати застосування ринкових iнструментiв, важелiв i регулюючих шструменпв.
Теоретичнi аспекти державного регулювання шотечного кредитування дослщжувалися ба-гатьма зарубiжними i вiтчизняними економiстами. 1стотний вклад в дослiдження механiзму державного регулювання шотечного кредитування в Украш^ його вплив на розвиток сучасноi економши зробили такi ученi, як В. Базилевич, Д. Бонцевич, О. Свтух, О. Клреев, С. Кручок, Н. Погорельцева, В. Омельчук, Н. Харша i iн. Бiльшiсть фахiвцiв вiдмiчають необхiднiсть дер-жавноi тдтримки шотечного кредитування, проте не розкривають як i на яких умовах може здшснюватися таке регулювання.
ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ
Метою статп е уточнення окремих теоретичних положень та шструменпв державного регулювання банкiвського шотечного кредитування й обгрунтування напрямкiв його подальшого розвитку.
РЕЗУЛЬТАТИ
Переважна бшьшють в^чизняних економюив пiдкреслюе суттеву роль держави при фор-муваннi та подальшому розвитку банкiвського iпотечного кредитування. Можна видшити три погляди на мюце держави у становленнi системи шотечного кредитування, що систематизо-ваш С. Кручком:
1) функцн держави зводяться лише до законодавчого забезпечення шотечного кредитування;
2) держава виконуе вс функцн, що пов'язаш зi становленням iпотечного ринку(особливо у першi 10-15 рокiв);
3) держава бере на себе як законодавче забезпечення шотечного кредитування, так i безпосе-редньо, хоча i обмежено, приймае участь у створенш та дiяльностi iпотечних установ [1, с. 71].
На наш погляд, для забезпечення розвитку банювського шотечного кредитування в Украш держава повинна акцентувати увагу на регулюванш та контролi вщносин на iпотечному ринку, а також на створенш необхiдноi iнфраструктури.
В економiчнiй лiтературi пiд державним регулювання шотечного кредитування розумдать дiяльнiсть держави зi створення та розвитку системи шотечного кредитування в напрямi набуття нею властивостей, визначених цiлями державноi полiтики [2, 3].
При цьому держава визначае концепщю iпотечного кредитування, формуе законодавчу i нор-мативно-правову базу, розробляе мехашзми регулювання шотечного ринку, реалiзуе прогресивну податкову пол^ику та створюе сприятливi умови для функцюнування ринку цiнних паперiв.
Це дае змогу сформувати мехашзм державного регулювання ринку банювського шотечного кредитування як цiлiсноi системи взаемообумовлених важелiв, форм, методiв, iнструментiв державного управлшня i внутрiшнiх зв'язкiв, що забезпечуе узгодження iнтересiв i зобов'язань ушх
76
Науковий вгсник: Фшанси, банки, швестицп - 2012 - №5
суб'екпв ринку. Основш шструменти державного регулювання шотечного кредитування в Ук-раш наведет на рис. 1.
Рис. 1. Основш шструменти державного регулювання банювського шотечного кредитування в
УкраШ1 (Складено авторами)
Законодавча i нормативно-правова база Украши в област банювського шотечного кредитування включае:
1) Земельний кодекс Украши, Господарський кодекс Украши, Цившьний кодекс Украши;
2) Закон Украши «Про шотеку», Закон Украши «Про шотечш облшаци», Закон Украши «Про шотечне кредитування, операци з консолщованим шотечним боргом i шотечш сертифшати»;
3) Закон Украши «Про оцшку земель», Закон Украши «Про охорону земель», Закон Украши «Про фшансово-кредитш мехашзми i управлшня майном при бущвнищга житла i операщях з нерухомютю», Закон Украши «Про державну реестращю прав на нерухоме майно i iх обмежень», Закон Украши «Про щнш папери i фондовий ринок», Закон Украши «Про оцшку майна, майно-вих прав i професiйноi оцiнноi д1яльност1 в УкрашЬ> i ш.;
4) 1нструкщю НБУ «Про порядок регулювання дiяльностi банкiв Украши», Положення НБУ «Про порядок формування й використання резерву для покриття можливих витрат по кредитних операщях банюв» та шш.
Повноцiнне офiцiйне встановлення правовщносин у сферi iпотечного кредитування припало на 2003-2004 роки, яке пов'язано з набранням чинност з 1 ачня 2004 року Закону Украши «Про шотеку» вщ 5 червня 2003 року № 898-1У. Цей Закон вважаеться одним з найбшьш прогресивних в Центральнiй i Схщнш Gвропi. Вiн заклав законодавчий фундамент шотечного ринку в Украшу Подальше вдосконалення правовоi бази з питань шотечних стосункiв е запорукою ефективного розвитку системи шотечного кредитування в Украш [2].
77
Науковий вк-ммк: Ф1мамси, банки, швестмци - 2012 - №5
Особливо важливим стратепчним питаниям для зменшення ризиюв шотечного кредитування е полынка банюв та держави в галуз1 шотечних стандарт, яка спрямована на створення потен-цшно безризикових актив1в. Використання таких стандарт значно знижуе не тшьки кредитш ризики, а також вс ризики, що виникають в процес продажу шотечних борпв та емюи цiииих папер1в, створених на 1х базi.
Бiдповiдио до Меморандуму НБУ та Украшсько! нащонально! шотечно! асощацп (УН1А) щодо становлення сучасного ринку iпотечного кредитування в Укра1'ш вiд 10 липня 2003 р., УН1А роз-робила стандарти житлового iпотечного кредитування.
Данi стандарти мають рекомендацшний характер i не е обов'язковими для застосування суб'ектами ринку шотечного кредитування. Проте досвщ розвинутих кра1н тдтверджуе, що саме стандартизащя iпотечних кредитiв державними органами та саморегушвними оргашза-цiями стала поштовхом до розвитку вторинного ринку шотеки.
Б кiнцi 2008 р. ршенням Наглядово! ради Державно! шотечно! установи (Д1У) були прийнятi Стандарти надання, рефшансування та обслуговування шотечних житлових кредитiв [4]. 1х використання дозволяе значно знизити кредитний та iншi ризики та дае змогу управляти ними шляхом використання наступних способiв:
1. Використання стандартних процедур надання i обслуговування шотечних кредипв.
2. Дотримання стандартних квалiфiкацiйних спiввiдношень:
• коефiцiент LTV (LOAN-TO-VALUE RATIO) — вiдношення суми наданих банком коштiв до оцшочно! вартостi предмета iпотеки — не бшьше 75%;
• коефiцiент PTI (PAYMENT-TO-INCOME RATIO) — платiж до доходу — вщношення суми перюдичних платежiв позичальника за житловим шотечним кредитом, включаючи сплату части-ни основного боргу, проценпв за кредитом, шших винагород кредитора, будь-яких податкових платежiв (зокрема, податку на нерухомють) у зв'язку з кредитним чи шотечним договором, ви-трат на страхування предмета iпотеки та шших страхових платежiв до сукупного доходу позичальника за аналопчний перюд — не бiльше 45%;
• коефщент OTI (OBLIGATIONS-TO-INCOME RATIO) — зобов'язання до доходу — вщно-шення загально! суми всiх перюдичних зобов'язань позичальника до чистого сукупного доходу позичальника за аналопчний перюд — не бшьше 50%.
3. Установлення вимог до шотечних кредипв, до первинних кредиторiв-банкiв та до страхових компанш та страхового забезпечення.
4. Визначення порядку рефшансування первинних кредиторiв шляхом набуття прав вимоги за шотечними кредитами.
Таким чином, стандарти встановлюють вимоги до учасниюв ринку шотечного житлового кредитування, впроваджують процедури надання, обслуговування та рефшансування шотечних житлових кредипв через ДГУ.
Для розвитку банювського шотечного кредитування важливу роль вщирае можливють реф> нансування наданих кредипв. Б Украlнi держава може шдтримати банки шляхом рефiнансування шотечних кредипв через ДГУ та НБУ.
Державна шотечна установа була утворена постановою Кабшету Мiнiстрiв Укра1ни вщ 8 жов-тня 2004 року з метою сприяння подальшому розвитку ринку шотечного кредитування в Укра1ш, зокрема шляхом рефшансування шотечних кредиторiв (банюв i небанкiвських фiнансових уста-нов, якi провадять дiяльнiсть з надання забезпечених шотекою кредитiв) за рахунок коштiв, отри-маних вщ розмiщення цiнних паперiв, та запровадження ефективних механiзмiв пiдвищення рiвня 1х лiквiдностi.
Загальна кiлькiсть iпотечних кредиторiв-банкiв, з якими укладенi генеральнi договори про рефшансування та обслуговування шотечних кредипв, на початок 2012 р. складае 114 банки. Найбшьшу юльюсть кредипв у 2012 р. за програмою рефшансування ДГУ було надано громадя-нам банком «ВТБ Банк» (203 кредити) та банком «Фшанси та кредит» (176 позик) [6].
Усього за перюд 2006-2012 роки ДГУ було рефшансовано майже 9000 шотечних кредипв за-гальним обсягом 1739,6 млн. грн. (рис. 2). Найбшьш активно ДГУ працював протягом 2008 р., коли було рефшансовано 5351 шотечних кредипв на загальну суму 947,5 млн. грн., що бшьше шж загалом за уш iншi роки роботи. Фшансова криза звела до мшмуму рефiнансування шотечних кредипв у 2009 р. та призупинила роботу у 2010 р. Протягом 2011-2012 роюв була вщновлена робота з рефшансування шотечних кредипв, що дозволило вийти на показники 2007 р.
78
Науковий liicinik': Фшанси, банки, швестицп - 2012 - №5
б000
5000 -
4000
3000 -
2000
1000 -
0
947,5 5351
1000 900 800 700 б00 500 I- 400 300 200 100 0
□ Обсяг рефшансованих шотечнихкредитв, млн. грн
■ Кшьюсть peфiнансованих iпотeчних кpeдитiв, шт
2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 Рис. 2. Рeфiнaнcyвaння iпoтeчниx кpeдитiв чepeз Дepжaвнy iпoтeчнy ycтaнoвy (Cклaдeнo
дaниx ДТУ [5, б])
Ka ocMoßi
Cтaвкa peфiнaнcyвaння ДГУ пepвинниx кpeдитopiв-бaнкiв шляxoм вiдcтyплeння пpaв вимoги 3a iпoтeчними кpeдитaми, нaдaними вiдпoвiднo дo вимoг Cтaндapтiв ДЩ з 23.ll .20l2 р. вcтaнoв-лeнa нa piвнi l8% piчниx. Цe нaйбiльшe знaчeння 3a yci pom po6oto ДIУ (нaймeншe знaчeння cтaвки peфiнaнcyвaння бyлo пpoтягoм 08.08.2005-05 .O6.2O06 pp. нa piвнi 7,5%). Пoтpiбнo зaзнaчи-ти, щo cтaвкa peфiнaнcyвaння ДIУ знaчнo мeншe риншвих тa cпpияe змeншeнню кpeдитниx cra-вoк 3a бaнкiвcькими iпoтeчними кpeдитaми в нaцioнaльнiй вaлютi, щo тази^в^ впливae нa po3-витoк iпoтeчнoгo ринку.
Рeфiнaнcyвaння iпoтeчниx кpeдитiв чepeз НБУ бaзyerьcя нa cиcтeмi пpeфepeнцiй y бaнкiвcькiй cфepi шляxoм нaдaння iпoтeчним цiнним пaпepaм cтaтycy лшвщних i нaдiйниx з тoчки зopy мoж-ливocтi ïx викopиcтaння в якocтi пpeдмeтa зacтaви при oпepaцiяx цeнтpaльнoгo бaнкy з шдтри-мaння лiквiднocтi бaнкiв.
Hacтyпним iнcтpyмeнтoм e cтpaxyвaння нa ринку iпoтeчнoгo кpeдитyвaння. Згiднo дo cт. 8 3a-кoнy Укpaïни «npo iпoтeкy» cтpaxoвi кoмпaнiï здiйcнюють oбoв'язкoвe cтpaxyвaння пpeдмeтa iro-тeки вiд pизикiв випaдкoвoгo знищeння, випaдкoвoгo пoшкoджeння aбo пcyвaння. Taкoж при oфopм-лeннi iпoтeки бaнки вимaгaють cтpaxyвaння якocтi зeмeльниx pecypciв, титyльнe cтpaxyвaння, ocoбиcтe cтpaxyвaння пoзичaльникiв, cтpaxyвaння цивiльнo-пpaвoвoï вiдпoвiдaльнocтi у^^и^в iпoтeчниx вiднocин тoщo.
3 мeтoю пiдвищeння нaдiйнocтi тa cтaбiльнocтi бaнкiвcькoï cиcтeми, фopмyвaння cиcтeми зa-xиcтy вiд кpeдитниx pизикiв, НБУ в oбoв'язкoвoмy пopядкy змушуе бaнки зaймaтиcя caмocтpaxy-вaнням шляxoм фopмyвaння peзepвiв для вiдшкoдyвaння мoжливиx втpaт зa кpeдитними orapa-цiями, y тому чи^ iпoтeчними кpeдитaми.
Мexaнiзм чacткoвoï кoмпeнcaцiï вiдcoткoвoï cтaвки зa житговими кpeдитaми мoлoдим ciм'ям бyлo зaдiянo з 2003 poкy. Kpeдит нaдaeтьcя кoмepцiйними бaнкaми зa звичaйнoю пpoцeдypoю. При цьoмy Дepжaвний фoнд cпpияння мoлoдiжнoмy житлoвoмy бyдiвництвy зa paxyнoк кoштiв дepжaвнoгo бюджeтy кoмпeнcye пoзичaльникoвi чacтинy вiдcoткiв зa кopиcтyвaння кpeдитoм y poзмipi oднieï oблiкoвoï ставки НБУ. Cьoгoднi цe 7,5 вщоттюв piчниx. Учacть y peaлiзaцiï ^o^a-ми взяли мaйжe l8 тиа мoлoдиx ciмeй (pиc. 3). Уклaдeння нoвиx дoгoвopiв пpипинeнo з 2009 po^. Обcлyгoвyвaння кpeдитiв бyдe пpoдoвжyвaтиcя дo 2025 poкy.
79
Науковий liiciiiik': Ф1мамси, банки, iнвестицïi - 2GX2 - №5
140000
120000 -
100000 -
40000
I I Фактично
пэофшансовано, тис. rpa
Кiлькiсть укладених угод, шт.
2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012
Рис. 3. Обcяги чacткoвoï кoмпeнcaцiï житлoвиx кpeдитiв мoлoдим ciм'ям кoмepцiйниx бaнкiв
(Cклaдeнo Ra ocmoeí дaниx Дepжaвнoгo фoндy еприяння мoлoдiжнoмy житлoвoмy бyдiвництвy [7])
Рeaлiзaцiя пpoгpaми чacткoвoï кoмпeнcaцiï вiдcoткoвoï ставки зa житлoвими кpeдитaми дoзвo-лилa зaлyчити 2,4 млрд. грн. нeбюджeтниx кoштiв, з якиx 2,1 млрд. грн. — бaнкiвcькi pecypcи, a 0,3 млрд. грн. — влacнi шшти гpoмaдян. Kpiм тoгo, зaгaльнa cyмa видiлeниx кoштiв з дepжaвнoгo бюджeтy нa чacткoвy кoмпeнcaцiю зa poзpaxyнкaми дo 2025 poкy cклaдe близькo 1 млрд. грн., з якиx б90 млн. вжe виплaчeнo мoлoдим ciм'ям [8].
Фiнaнcoвa ^roa тa пoлiтичнa нecтaбiльнicть в Укpaïнi в 2009 poцi пpизвeли дo yтвopeння зaбop-гoвaнocтi зa чacткoвoю кoмпeнcaцieю вiдcoткoвoï cтaвки з дepжaвнoгo бюджeтy в cyмi б2 млн. грн. Ц cтвopилo peaльнy зaгpoзy втpaти житлa близькo 11 тж. мoлoдиx ciмeй, якi ж мaли змoги вчac-нo poзpaxyвaтиcя з бaнкaми зa paнiшe yклaдeними дoгoвopaми. Пpoтягoм 2010-2011 poкiв вдaлocя cтaбiлiзyвaти cитyaцiю з oбcлyгoвyвaнням кpeдитiв зa цieю пpoгpaмoю тa TOracm^ зaбopгoвaнicть з дepжaвнoгo бюджeтy зa чacткoвoю кoмпeнcaцieю вiдcoткoвoï cтaвки.
У 2012 po^ poзпoчaтa peaлiзaцiя coцiaльниx iнiцiaтив Пpeзидeнтa щoдo здeшeвлeння вapтocтi iпoтeчниx кpeдитiв. 3гiднo з пocтaнoвoю Kaбiнeтy Мiнicтpiв Укpaïни вiд 25 кв^ня 2012 N° 343 був зaтвepджeний «Пopядoк здeшeвлeння вapтocтi iпoтeчниx кpeдитiв для зaбeзпeчeння дocтyпним житгом гpoмaдян, якi пoтpeбyють пoлiпшeння житлoвиx yмoв» [9].
Cyть мexaнiзмy пoлягae y чacткoвiй кoмпeнcaцiï cтaвки зa iпoтeчними кpeдитaми, щo oтpимaнi в кoмepцiйниx бaнкax. Biдпoвiднo дo зaтвepджeнoгo Пopядкy тa yклaдeнoгo Дoгoвopy пpo шм-пeнcaцiю пpoцeнтiв, гpoмaдянин cплaчye 3 вiдcoтки cтaвки зa кpeдитoм тa тiлo кpeдитy. Мющвий opгaн влaди зa paxyнoк шш^в дepжбюджeтy кoмпeнcye 13 пpoцeнтiв ставки зa кpeдитoм. Koшти гpoмaдянинy пepepaxoвyютьcя нa cпeцiaльний пoтoчний paxyнoк.
Tepмiн кpeдитyвaння тa oтpимaння кoмпeнcaцiï ж пepeвищye 15 poкiв.
Hopмaтивнa плoщa житлa дo 1 ciчня 2013 р. визнaчaeтьcя виxoдячи з poзpaxyнкy 40 кв. мeтpiв нa oдинoкoгo гpoмaдянинa чи ciм'ю з двox ocí6 тa 18 кв. мeтpiв нa кoжнoгo нacтyпнoгo члeнa им% aлe нe бiльш як 7б кв. мeтpiв, a для iндивiдyaльниx житлoвиx бyдинкiв — нe бшьш як 94 кв. мeтpiв.
Рoзмip poзpaxyнкoвoï вapтocтi житлa зaлeжнo вщ мicця пepeбyвaння пoзичaльникa нa ^aprap-нoмy oблiкy cтaнoвить:
• для Kиeвa — 7 тиc. грн. зa 1 кв. м;
SD
Науковий вгсник: Фiмaмси, банки, iнвестицГi - 2G12 - №5
• для MicT Ктвсько1 обласп, обласних центр1в, а також для С1мферополя i Севастополя — 5 тис. грн.;
• в шших населених пунктах краши — 4 тис. грн.
Допускаеться перевищення нормативних вартост та площi на 25%. Але рiзниця компенcацiï не пiдлягае, позичальник оплачуе ïï за власний рахунок.
Придбана квартира повинна бути основним мюцем проживання позичальника. ïï не можна вщчужувати або здавати в оренду протягом усього часу отримання частково1 компенcацiï.
Щомicячний платiж за кредитним договором не повинен перевищувати 50 вщсотюв сукупного cередньомicячного доходу шмЧ. При цьому сума, що залишаеться пicля здiйcнення вciх щомюяч-них розрахункiв за кредитним договором, повинна бути не меншою одного прожиткового мшму-му на позичальника та кожного члена його який проживае разом з ним. Тому нижня межа для им'1 з трьох оciб — мшмальний рiчний дохiд 55 тис. грн.
Ця програма е державним приортетом при пiдтримцi iпотечного кредитування. Тому на 2013 рш у держбюджет запланованi кошти для реалiзацiï мехашзму здешевлення вартоcтi iпотечних кредитiв на суму 300 млн. грн., що дозволить виконати зобов'язання держави за договорами компенсаций укладеними у поточному рощ, та забезпечити подальший розвиток ще1 програми у на-ступному роцi.
Яскравою характеристикою реалiзацiï бюджетного механiзму для регулювання ринку шотечного кредитування е використання бюджетних кош^в на придбання шотечних щнних паперiв. В Украïнi це, загалом, реатзуеться на оcновi збшьшення статутного капiталу Державно1 cпецiалiзо-вано1 фiнанcовоï установи «Державний фонд сприяння молодiжному бущвництву» за рахунок державного бюджету з подальшим використанням на реалiзацiю Державно1 програми забезпе-чення молодi житлом. Так, у 2012 рощ на це було використано 33 167,9 тис. грн., а на 2013 рш передбачено 40 000 тис. грн.
Найбшьш поширеною податковою пшьгою, яка передбачена практично в ушх крашах з розви-неними системами шотечного кредитування, е право списувати або вщшмати вщсоток по шотеч-ному кредиту з доходу, предмета оподаткування. Крiм того, в деяких крашах застосовуються пшьги по доходах вiд iпотечних щнних паперiв.
В Украïнi статтею 165.1.34 Податкового кодексу Украши врегульовано питання щодо невклю-чення до загального оподаткованого доходу громадян суми державно1 пiдтримки на будiвництво (придбання) доступного житла.
Таким чином, в Украш створена система шструменпв державного регулювання банювського шотечного кредитування. Проте з метою ïï подальшого розвитку можна порекомендувати запро-вадження ще низки шструменпв, якi показали свою ефективнють в розвинутих краïнах:
1. Введення нацiональноï системи рейтингування iпотечних кредипв, шотечних щнних па-перiв, стандартизацп процедур iпотечного кредитування, що повинно захистити учасниюв шотечного ринку вщ негативноï дiï ризикiв.
2. Стимулювання шновацшних процеciв в бущвельнш галузi з метою здешевлення cобiвар-тоcтi будiвництва житла, в тому чи^ й за рахунок преференцш. Це дозволить пiдвищити попит на шотечш кредити на первинному ринку з боку населення.
3. Створення системи житлових заощаджень, яка базуеться на викориcтаннi cпецiальних нако-пичувальних рахункiв у банках для подальшого одержання iпотечних кредитiв. При цьому, доходи за цими депозитами не шдлягають оподаткуванню, а держава виплачуе субсидп у разi використання позики для купiвлi житла. Це дозволить бшьш ефективно використовувати мехашзм субсидування позичальникiв за iпотечними кредитами та забезпечить банки довгостроковими ресурсами.
ВИСНОВКИ
На оcновi проведеного дослщження визначено, що:
По-перше, механiзм державного регулювання ринку банювського шотечного кредитування по-требуе створення необх1дного шструментарда, що забезпечить узгодження iнтереciв i зобов'язань ушх cуб'ектiв iпотечного ринку та дозволить досягти поставлених завдань державноï полiтики.
По-друге, в Укрш'ш найбiльш активно використовуються такi шструменти державного регулювання банювського шотечного кредитування як рефшансування шотечних кредипв через Держав-ну шотечну установу та надання субсидш на вщшкодування процентiв за iпотечними кредитами.
По-трете, з метою подальшого розвитку державноï шдтримки банкiвcького iпотечного кредитування доцшьно введення нацiональноï системи рейтингування шотечних кредипв, iпотечних цiнних паперiв та створення системи житлових заощаджень.
81
Науковий iticiiiik: Ф1мамси, банки, iнвестицïi - 2012 - №5
По-четверте, у подальших дослщженнях доцшьно розкрити мехашзм використання шстру-менпв державного регулювання шотечних кредипв та його ефектившсть.
СПИСОК ВИКОРИСТАНО1 Л1ТЕРАТУРИ
1. Кручок С. Про юторда розвитку i правове забезпечення шотечних вщносин в Центральнш та Схiднiй Сврош та Украш / С. Кручок // Економша Украши. — 2001. — №10. — С. 68-72.
2. Мохова Ю.Л. Сутшсть та складовi механiзму державного регулювання шотечного кредиту-вання в Украш / Ю.Л. Мохова. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/ portal/Soc_Gum/Dtr_du/2012_2/files/DU212_17 .pdf
3. Харша Н.В. Сутнiсть та складовi державного регулювання житлового шотечного кредиту-вання в Украм / Н.В. Харша. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/ portal/soc_gum/sre/2011_5/304.pdf
4. Стандарти надання, рефшансування та обслуговування шотечних житлових кредипв: Затв. Рiшенням Наглядовоi ради Державноi iпотечноi установи вщ 11.09.2008 р. № 31 / Державна шо-течна установа. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://ipoteka.gov.ua/sites/default/files/ standarts020212.pdf
5. Динамика рефинансирования ипотечных кредитов на 01.10.2012г. / Державна шотечна установа. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://ipoteka.gov.ua/node/367
6. У сшвпращ з Д1У защкавлеш не тшьки крупш банювсью установи / Урядовий портал. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua/control/publish/article7art_id =245959523
7. Динамша розвитку частковоi компенсацн кредипв комерцiйних банкiв / Державний фонд сприяння молодiжному житловому бущвництву. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http: //www.molod-kredit.gov.ua/ stats2.php
8. Зв^ Голови правлiння Фонду про стан виконання Державноi програми забезпечення молодi житлом на 2002-2012 роки / Державний фонд сприяння молодiжному житловому бущвництву. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.molod-kredit.gov.ua/vistup.php
9. Порядок здешевлення вартост шотечних кредипв для забезпечення доступним житлом гро-мадян, якi потребують полшшення житлових умов: Затв. постановою Кабшету Мiнiстрiв Украши вiд 25 кв^ня 2012 № 343 / Мшютерство регiонального розвитку, будiвництва та житлово-кому-нального господарства Украши. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://minregion.gov.ua/ index.php?option=com_k2&view=item&id=2523:soczialna-inicziativa-prezidenta-ukraini-dostupne-zhitlo&Itemid= 119&lang=uk
Стаття надшшла до редакци 28 листопада 2012 року
82
Науковий itici iiik: Фшанси, банки, швестицп - 2012 - №5
