CC BY
12БАНКИ
УДК 336.71 Кондрашова Г.П.,
к.е.н., доцент КЕ1 ДВНЗ «КНЕУ 1меш Вадима Гетьмана»
1СТОР1Я ТА ПЕРСПЕКТИВИ СТАНОВЛЕННЯ 1ПОТЕЧНИХ БАНК1В УКРА1НИ
В статт наведена ютор1я виникнення на територп Укра1ни (у состав1 Росшсько1 ¡мпери) шсти-тупв шотеки, шститупв шотечного житлового кредитування на територп сучасно! Укра1'ни, про-гнозуються умови та функци створення шотечних банюв, яю будуть активно розвивати житлову шотеку.
Ключов1 слова: шотечш банки, функци та види д1яльносп шотечних банюв Украши.
ВСТУП
У л1тератур1 по юторп виникнення { розвитку шотеки в Укра1ш немае цшюно1 картини. Историками { економютами вщбит лише певш фрагменти ще1 ютори. Вщсутнють цшсно1 картини юторп виникнення { розвитку шотеки в Укра1ш утрудняе формування прогноз1в 11 подальшого розвитку. ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ
Тому основною метою ща статт е вщтворення повшшо1 картини юторп виникнення { розвитку шотечного кредитування на територп Укра!ни (у р1зш перюди 11 юторичного 1 економ1чного юнування) { прогнозування перспектив подальшого розвитку шотеки в Укра1ш.
Важливим напрямком шдвищення ефективност шотеки в Укра1ш е вивчення та використання Украшою в процес формування нащонального шотечного ринку европейського досвщу створення та функщонування державних установ для здшснення певних функцш управлшня земельними ресурсами та шотечних банюв.
РЕЗУЛЬТАТИ
В Х1Х стор1чч1 в Укра1ш, як частит територп Росшсько1 ¡мпери, з розвитком шотеки зароди-лася { в цшому склалася мережа спещатзованих шотечних установ. Серед них перша в Росшсьюй 1мперп шотечна установа — Товариство поземельного кредиту, засноване в 1864 рощ, яке д1яло в Херсонсьюй губернп, { в 1871 рощ реоргашзувалося в Херсонський земський банк. Серед шших шотечних установ: Харювський земельний банк, створений в 1871 рощ, Полтавський земельний банк, заснований в 1872 рощ, Кшвський, Бессарабсько-Тавршський земельш банки та шш. По-ряд ¡з недержавними д1яли також державш шотечш установи — Дворянський земельний та Се-лянський поземельний банки. Ефективнють 1хньо1 д1яльносп засвщчують таю факти: Херсонський земський банк надавав позички з максимальним термшом 34 роки { 11 мюящв тд 6,75% р1чних; максимальний термш кредипв Харювського земельного банку становив 43 роки { 6 мюящв при 6% р1чних, а максимальний термш кредиту Полтавського, Кшвського та Бессарабсько-Таврш-ського земельних банюв складав 66 роюв { 2 мюящ, при цьому р1чш вщсотки спочатку не переви-щували 2,25% I лише згодом зросли до 6%. Зрозумшо, що кредити не змогли б надаватися на такий тривалий термш, якби вони не мали надшного забезпечення заставленими земельними д1лян-ками та шшим нерухомим майном. Так, Харювський земельний банк надавав довготермшов1 кредити в обсяз^ що не перевищували 60% вартост заставлено1 нерухомосп; при цьому оформляли-ся довготермшов1 закладш листи.
Пюля грошово1 реформи 1897 роюв Держбанк став також центральним емюшним органом кра1ни: вш зосереджував золото, випускав кредитш квитки { золот монети. Вш займався { мережею ощадних кас, вже у той час створено1 для потреб найбщшшого населення кра1ни. Зримим втшенням зростання банювських операцш в Киев1 стало буд1вництво ново1 буд1вл1 мюцево1 кон-тори Державного банку на 1нститутсьюй вулищ №9 (нишшне примщення Нащонального банку Украши). В перюд столитнсько1 реформи земельний фонд, накопичений Дворянським земель-ним та Селянський поземельним банками, дозволяв формувати хутори, заохочуючи селян до ви-ходу з общини. Дшянки продавали селянам-одноос1бникам, здатним оргашзувати мщш госпо-дарства. Протягом деюлькох роюв мшьйони десятин вщшшли до «справних мужиюв», яких вже тод1 називали кулаками. На початку ХХ стол1ття ютотне мюце у фшансовому житт Киева займав приватний кредит. Приватш банки вщр1знялися динам1чнютю, вищими вщсотками по вкладах.
81
Науковий вкник: Ф1мамси, банки, швестицп - 2013 - №2
Розташовувалися вони, як правило, на Хрещатику. Таким чином, банювська система в Киев! була добре вщлагодженим мехашзмом { могла задовольнити потреби будь-яких ктенпв.
У 1917 рощ кра!ну сшткали глобальн змши, що визначили И розвиток бшьш шж на шмдесят роюв. Перш! ж ди бшьшовиюв були направлен на встановлення державно! монополи на землю 1 знищення основних суб'екпв шотечного кредитування. Пюля революци радянська влада наклала руку на фонди вс1х банюв — як державних, так { приватних. Багато роюв держава залишалася безроздшьним монополютом у сфер! кредиту, { тшьки тсля розпаду СРСР шотека починае вщрод-жуватися [1,2].
З 1991 року в незалежнш Укра!ш стали створюватися { функщонувати банки р1зних форм влас-носп. Справжне народження «ново! шотеки в Укра!ш» сталося в 2004 рощ, коли Верховна Рада прийняла Закон «Про шотеку». Цей закон дозволив ефективно розвивати ринок шотечних кредипв. Для ефективного розвитку житлово! шотеки в Укра!ш створеш державна шотечна устано-ва, державний фонд сприяння молод1жному житловому бущвництву, державний фонд шдтримки житлового бущвництва на сел!, укра!нська нащональна шотечна асощащя, ПАТ «Агентство по рефшансуванню житлових кредипв», розроблеш державн (пшьгов!) шотечш програми придбан-ня громадянами Укра!ни житла. 2 липня 2012 року Кабшет Мшютр1в Укра!ни приймае Постанову «Про створення Державного земельного банку».
Даний законопроект спрямований на легал1защю створення Державного земельного банку з точки зору вимог Закону Укра!ни «Про банки { банювську д!яльшсть», який пред'являе дуже су-вор! вимоги щодо створення банювських установ. Зокрема, законопроектом, по-перше, передба-чено надання Кабшету Мшютр!в Укра!ни дозволу на формування статутного кашталу Державного земельного банку за рахунок грошових внесюв та внесюв у вигляд! земельних дшянок. Подруге, Державному земельному банку надане право здшснювати операци ¿з земельними дшянка-ми та майновими правами щодо них вщповщно до законодавства Украши в сфер! земельних вщно-син та свого статуту. Тобто Державний земельний банк надшяеться правом купувати { продавати земельш дшянки, передавати !х в оренду та шше користування. А якщо до цих повноважень дода-ти ще й таке повноваження з1 «стандартного пакету» банку, як надання кредипв шд заставу земл1, що передбачено Законом Украши «Про банки { банювську д1яльнють», то можна цшком точно накреслити «юридичний портрет» Державного земельного банку як принципово ново! банюв-сько! установи: вона поеднуватиме у соб1 функци шотечного банку, який надаватиме кредити тд заставу землц буде державним торпвцем, який купуватиме та продаватиме землю та права на не!; вчинятиме шш1 правочини щодо земл1 (мша, оренда тощо) [3].
Оскшьки важливим напрямом зовшшньопол!тичного курсу Украши е приеднання до Свро-пейського Союзу, то виникае питання, наскшьки створення державного земельного банку з вище-зазначеними функщями вщповщае европейському досвщу.
В ряд! европейських кра!н були створеш державн установи для здшснення певних функцш управлшня земельними ресурсами. Так, в Угорщин створений Нащональний земельний фонд, у Чехи — Земельний фонд, у Польщ! — Агентство сшьськогосподарсько! нерухомост!, у Лшга — Нащональна земельна служба, у Латви — державна земельна служба, у Дани — Департамент консолщаци земель, Дирекци продовольства, л1с1вництва та рибальства, у Нщерландах — Служба управлшня землями { водами, у Болгари — Нащональна компаня «Земля». Завдання таких установ, як правило, полягають у забезпеченн приватизаци земель, у здшсненн державного управлшня землями, у консолщаци подр1бнених земельних дшянок, забезпеченш сшьського розвитку та створенн нових фермерських господарств. Однак операци щодо надання кредипв ид заставу земл1 зазначен установи не здшснюють [3].
Отже, Державний земельний банк Украши буде ункальною установою, покликаною забезпе-чити розвиток ринку земель у сприятливому для суспшьства напрямку. Прийнявши Закон «Про внесення змш до Закону Укра!ни «Про банки { банювську д!яльнсть» щодо державного земельного банку», Верховна Рада Украши «перевиконала» передбачене Земельним кодексом Украши завдання щодо прийняття Закону Украши «Про Державний земельний (шотечний) банк». Адже Державний земельний банк буде не тшьки шотечним, а й виконуватиме нетипов! для звичайних банювських установ функци щодо здшснення операцш на земельному ринку.
Однак такого розвитку подш можна очшувати лише за умови, що законодавство Украши буде ютотно «скориговане» шд завдання д1яльност цього банку.
В даний час шотека в Укра!и, з р1зних причин, переживае не сам! кращ1 часи. Банки тдняли ставки по кредитах на придбання житлово! нерухомост! до 25 ! бшьше вщсотюв р1чних. Про-
82
Науковий вк-ммк: Ф1мамси, банки, швестмцп - 2013 - №2
центш ставки за шотечним житловим кредитом i так були чимал1 (вщ 15,5% i бшьш). Зараз дозво-лити œ6i житлову iпотеку може, приблизно, 1% населения нашо1 краши [4]. Положення справ в житлово1 шотещ Украïиi треба кардинально змiиювати. Ц змiиi повиииi початися зi створення системи спецiалiзованих iпотечних фiнансово-кредитних установ.
Спецiалiзованих iпотечних банкiв в Украш за станом на осiнь 2012 роки офщшно не зареест-ровано. Проте в рiзних програмах державноï (пiльговоï) i чисто банкiвськоï шотеки державш i комерцшш банки Украши беруть активну участь: 22 банки Украши працюють з Державним фондом сприяння молодiжному житловому бущвництву. Такi банки Украïни як Ощадбанк, Ощадбанк Росiï, Укргазбанк, банк Форум, Укре^мбанк, Укрсоцбанк, Промiнвестбанк фiнансують програ-му державно1' здешевлено1' житлово1' шотеки. Бшьше 30 банкiв Украши за договором з Державною шотечною установою погодилися займатися рефiнансуванням шотечних житлових кредш!в. Це такi банки як Приватбанк, Укрсиббанк, Укрсоцбанк, Ощадбанк, Кредитпромбанк, банк Форум, 1ндексбанк, Вабанк, Ощадбанк Росп i iншi банки Украши. Чисто банкiвською житловою iпотекою за даними «Простобанк Консалтинг» займаються такi банки Украши як Укрекшмбанк, Credit Agricole Bank, Марфш банк, банк Аркада, банк Кшвська Русь, Мегабанк, Ерсте банк, Все-украшський банк i iн. [4].
Доцшьно припустити, що створення в Укра1'ш Державного земельного банку шдштовхне до створення i iнших спецiалiзованих iпотечних банкiвських установ.
Певний штерес для Украши, з точки зору створення шотечних банюв, становить досвщ краш, що реформуються. Законодавство Польщi та Угорщини, як i шмецьке, зорiентоване на створення спецiалiзованих шотечних банюв. Законодавство Словаччини та Чехи передбачае застосування при шотечному кредитуванш так звано1' «стши захисту», яка означае ч^ке вiдокремлення в сере-динi банку активiв, пасивiв та вшх операцiй, пов'язаних з шотекою, вiд iнших видiв його дiяль-ностi.
Вiдповiдно до Закону про шотечний банк у сучаснiй Шмеччиш склалася група спецiалiзова-них банюв, основою дiяльностi яких е найнадiйнiшi операцiï. Iпотечнi кредити можуть надавати-ся на досить суворих умовах при визначених верхнiх межах кредитування вщносно вартостi заставлено!' нерухомосп. Особливо суворий контроль здiйснюеться за емюею iпотечних цiнних паперiв — закладних листiв. Наявнiсть усiх необхщних передумов — економiчних, правових, шституцшних — зумовила високу ефективнiсть дiяльностi нiмецьких iпотечних банкiв [5].
Незважаючи на це i в цих крашах банкiвськi iпотечнi лiцензiï видаються переважно спещал> зованим банкам.
Украшське законодавство мае чiтко визначити, хто може займатися шотечною дiяльнiстю в Укра1ш i норми здiйснення цiеï дiяльностi. На початковому етапi становлення шотеки це могли б робити (i роблять) ушверсальш комерцшш банки. Обов'язковою умовою ïхньоï дiяльностi мае стати «стша захисту». Держава повинна активно сприяти появi спецiалiзованих шотечних банюв.
Основною функщею iпотечних банюв е рефшансування через емiсiю шотечних цшних па-перiв. Банки надають iпотечнi кредити юридичним i фiзичним особам. Застава юридичними i фiзичними особами нерухомого майна е тдставою для випуску i розмiщення банками шотечних цшних паперiв. Емiсiя шотечних цшних паперiв дае змогу банкам мобшзувати вiльнi грошовi кошти з подальшою ix трансформацiею в шотечш кредити. Повернення боргiв позичальниками банюв (з одночасним поверненням 1м банками права звернення стягнення на заставлене майно) забезпечуе банкам можливють повертати борги свохм кредиторам (тобто погашати iпотечнi цiннi папери). Мобiлiзацiя вшьних грошових коштiв юридичних чи фiзичниx осiб шляхом розмiщення серед цих ошб iпотечниx цiнниx паперiв i трансформащя мобiлiзованиx грошових коштiв в шве-стицiйнi потоки вiдiграють дуже важливу роль в економщь 1нвестицшш проекти фiнансуються переважно саме в такий спошб, коли поряд iз вкладенням власного капiталу залучаеться позичко-вий капiтал, створюваний на ринку капiталiв. Проте без надiйниx гарантш створення такого капi-талу неможливе, осюльки без них зникае не лише готовшсть iнвестування, а й в зв'язку iз знач-ним скорочення пропозицiï капiталу рiзко зростае його цша.
Зазначене поширюеться на вш краïни без огляду на ïxню нацiональну специфiку i е особливо актуальним для Украши. Лише надшш гаранти, зокрема застава нерухомосп та емiсiя на цiй ос-новi iпотечниx цiнниx паперiв, дадуть можливють мобшзувати в значних масштабах заощаджен-ня украïнського населения i спрямувати ïx на iнвестування перспективних секторiв украïнськоï економiки, а також забезпечити появу зарубiжниx портфельних iнвесторiв, якi через придбання iпотечниx цшних паперiв здiйснюватимуть iнвестування в нацюнальну економiку.
83
Науковий в1смик: Фшанси, банки, iнвестицГi - 2013 - №2
Оcнoвнa функщя iпoтечниx бaнкiв зyмoвлюe iншi ïxm фyнкцiï, а caме пocеpедницькy, тpaнc-фopмaцiйнy i cтaбiлiзaцiйнy.
Пocеpедницькa дiяльнicть iз зaлyчення вiльниx пpивaтниx кошлв i кoштiв iнcтитyцiйниx вклад-ниюв (нaпpиклaд, cтpaxoвиx кoмпaнiй, пенciйниx фоцщв тощо) з ïx нacтyпнoю тpaнcфopмaцieю y гpoшoвий кaпiтaл, cпpямoвaний на довгострокове pефiнaнcyвaння, e безпocеpеднiм завданням iпoтечниx бaнкiв. Зaлyчений кaпiтaл викopиcтoвyeтьcя для кpедитyвaння пpoмиcлoвиx, aгpapниx та шшж пiдпpиeмcтв, житлoвo-кoмyнaльнoгo гocпoдapcтвa, ^ивата^ ocí6 таким чином, щоб вкладнику (yтpимyвaчy iпoтечниx цiнниx пaпеpiв) гapaнтyвaлacя мoжливicть oтpимaння cвoïx гpoшей повнютю i в cтpoк.
В poзвинениx екoнoмiчниx cиcтемax iпoтечнi банки виконують poль фiнaнcoвoгo стабшзато-pa, що мae ocoбливе значення для ф^нтово! cфеpи дiяльнocтi (piвнoвaгa на фiнaнcoвиx pинкax пopyшyeтьcя легше i швидше пopiвнянo з тoвapними pинкaми, ^ичому з бiльш згу6ними на-^дками для екoнoмiки). Пoтyжнi i пеpевaжнo дoвгocтpoкoвi iнвеcтицiйнi потоки в економшу та iншi cфеpи дiяльнocтi e oднieю з oбoв'язкoвиx умов стабшьного coцiaльнo-екoнoмiчнoгo poзвит-ку, яка зaбезпечyeтьcя caме iпoтечними банками.
Отже, шотечний банк e ocoбливoю фopмoю кpедитнoï ycтaнoви, яка cyттeвo вiдpiзняeтьcя вщ yнiвеpcaльниx бaнкiв.
Специфiкa iпoтечниx банюв знайшла cвoe вiдoбpaження в нащональному зaкoнoдaвcтвi бага-тьox кpaïн. Так, законодавство Нiмеччини чiткo визнaчae cфеpy дiяльнocтi iпoтечниx бaнкiв: вони не можуть зд^^ювати вcю гаму ф^антов^ oпеpaцiй на вiдмiнy вiд yнiвеpcaльниx кoмеpцiйниx бaнкiв. За цим же законодавством лише iпoтечнi банки мають пpaвo на емiciю зaклaдниx лиепв (закладний лиcт — piзнoвид iпoтечниx oблiгaцiй). Iпoтечнi банки Нiмеччини можуть юнувати лише у фopмi a^^^p^re або командитного aкцioнеpнoгo тoвapиcтвa. Специфша дiяльнocтi iпoтечниx бaнкiв обумовлена в зaкoнoдaвcтвi pядy кpaïн, що pефopмyютьcя (Чеxiï, Словаччини, Угopщини та ш.).
Оcкiльки пpaктикa iпoтечнoгo кpедитyвaння в y^arni майже вiдcyтня, визначення вцщв дiяль-нocтi iпoтечниx бaнкiв пoтpебye вpaxyвaння зapyбiжнoгo дocвiдy.
В Шмеччиш, нaпpиклaд, згiднo iз Законом ^о iпoтечнi банки (ЗIБ) види дiяльнocтi циx бaнкiв пoдiляютьcя на оетовш, дoдaткoвi та дoпoмiжнi [5].
З ypaxyвaнням зapyбiжнoгo дocвiдy, cпецифiки cy^aœoï yкpaïнcькoï екoнoмiки та пеpcпектив ïï poзвиткy майбутню дiяльнicть iпoтечниx банюв в y^arni також дoцiльнo подшити на ocнoвнi, дoдaткoвi та дoпoмiжнi види. Пеpелiк циx видiв мш би бути пpиблизнo таким:
1. Оетовш види дiяльнocтi шотечнж бaнкiв в Укpaïнi мають включати:
• cеpедньo- та дoвгocтpoкoве кpедитyвaння пiд зacтaвy неpyxoмocтi, яка poзтaшoвaнa на теpи-тopiï Укpaïни, в межax 50% вiд ïï вapтocтi;
• емiciю iпoтечниx oблiгaцiй у межax 50% вiд вapтocтi зacтaвленoï неpyxoмocтi.
2. Дoдaткoвi види дiяльнocтi iпoтечниx бaнкiв в Укpaïнi повинш пеpедбaчaти:
• cеpедньo- та довгострокове кpедитyвaння пiд зacтaвy неpyxoмocтi, яка poзтaшoвaнa на теpи-тopiï У^аши, в межax понад 50% вщ ïï вapтocтi (джеpелoм такого ^едитування не можуть бути кошти вщ емiciï iпoтечниx oблiгaцiй);
• ^едитування пiд зacтaвy неpyxoмocтi, яка poзтaшoвaнa поза Укpaïнoю;
• кopoткocтpoкoве ^едитування пiд зacтaвy pyxoмoгo та неpyxoмoгo майна;
• вiдкpиття oщaдниx i cтpoкoвиx paxyнкiв для юpидичниx i фiзичниx ocí6;
• oтpимaння ^еди^в;
• емiciю векcелiв i депозитам cеpтифiкaтiв;
• oпеpaцiï з щнними пaпеpaми, дopoгoцiнними металами та шоземними валютами;
• yчacть у дiяльнocтi пiдпpиeмcтв, якщо така yчacть пов'язана з оетовним чи додатковим видами дiяльнocтi.
3. Дoпoмiжнi види дiяльнocтi iпoтечниx бaнкiв в y^arni пoвиннi бути cпpямoвaнi на cпpияння ocнoвним або додатковим видам дiяльнocтi. Це:
• poзмiщення вiльниx кoштiв в iншиx фiнaнcoвo-кpедитниx ycтaнoвax;
• cкyпкa цiнниx пaпеpiв влacнoï емiciï [5].
Пpoпoзицiï щодо подшу мaйбyтньoï дiяльнocтi iпoтечниx бaнкiв в y^arni на ocнoвнi, додат-кoвi та дoпoмiжнi види не мщ вважати меxaнiчним кoпiювaнням iнoземнoгo дocвiдy.
Оcнoвнi види дiяльнocтi iпoтечниx банюв визначеш ïxньoю ocнoвнoю фyнкцieю. Такою e pефi-нaнcyвaння чеpез емюю iпoтечниx цiнниx пaпеpiв. Вона й зyмoвлюe тaкi ocнoвнi види дiяльнocтi
B4
Науковий iticinik': Ф1мамси, банки, швестицп - 2G13 - №2
як середньо- та довгострокове кредитування шд заставу нерухомост1, розмщено! в Укра'ш, та пов'язану з цим кредитуванням емгаю шотечних облшацш.
Визначення меж1 шотечного кредитування на р1вн1 50% вщ вартосп заставлено! нерухомост не означае, що шотечний банк не зможе надавати кредит у обсяз^ який перевищуватиме зазначе-ний р1вень; це лише означае, що рефшансування за рахунок емюи шотечних облшацш можливе в обсяз1 50% вщ вартосп заставленого нерухомого майна. Перевищення суми шотечного кредиту (а вона може сягати 80% вщ вартосп заставленого майна) вимагатиме залучення шших джерел кре-дитних ресуршв. Такий порядок рефшансування означае, що вартють заставленого нерухомого майна вдв1ч1 перевищуватиме обсяг основних зобов'язань банку за шотечними облшащями, а це гарантуватиме особливу надшшсть таких облшацш.
По м1р1 стабшзаци економши Укра'ни та 11 фшансово-кредитно! системи, а також внаслщок зростання дов1ри з боку юридичних i ф1зичних ос1б до ем1тованих укра'нськими банками шотеч-них облшацш, стане можливим пiдвищення рiвня покриття iпотечних кредитiв за рахунок емюи iпотечних облiгацiй з 50% вщ вартостi заставлено! нерухомостi до 60-70 %.
Емюя iпотечними банками комунальних боргових зобов'язань в умовах сучасного стану еко-номiки Укра'ни була б передчасною.
Якби дiяльнiсть шотечних банюв обмежувалась основними видами, таю банки функцюнувати не змогли б. Тому основш види 1хньо1 дiяльностi поеднуються з додатковими.
Перелiк додаткових видiв дiяльностi е компромiсом: з одного боку слщ обмежуватися особливо надшними видами дiяльностi з дотриманням принципу спецiалiзацii iпотечних банюв, з шшо-го — потрiбно забезпечити iпотечним банкам достатню свободу дш [5].
ВИСНОВКИ
Вивчення свтово! (зокрема европейсько!) практики створення та функцюнування державних установ для здшснення певних функцiй управлiння земельними ресурсами та шотечних банюв допоможе створити на територи сучасно! Укра'ни ефективно функцюнукта державний земель-ний та шотечш банки.
Створенням Державного земельного банку та шотечних банювських установ будуть сформо-ванi усi необхщш iнститути ринку iпотеки. Це сформуе благодатш умови для бiльш ефективного функцюнування шотечного ринку житла в Украш. СПИСОК ВИКОРИСТАНО1 Л1ТЕРАТУРИ
1. Мировая кредитная история / статья, 2009 г. — [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http:/realt.aviso.ua/articles?id=5760a21f-eie5-4
2. Ипотека в Украине. — [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://ipoteka.net.ua/istoriya-ipoteki/ipoteka-v-
3. Кулинич П. // Юридичний вюник. — 2012. — .№39. — 29 вересня-5 жовтня. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://fermer.co.ua/news/veb.php?id=8laction:
4. Щд якi вщсотки дають кредити на нерухомiсть. — 2012 р. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://finance.bigmir.net/kredit_depozit/10489-Pod-kakie-procenty-dajut-kredit-na-nedvizimost-
5. 1потечш банки. — 2011. — 26 листопаду. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http:/ /stud24.ru/deb/ipotechn-banki/137195-40:
Стаття надшшла до редакцп 22 лютого 2013 року
85
Науковий itici iiik: Фшанси, банки, швестицп - 2013 - №2
