Особливості мінімізації кредитного ризику банківської установи Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

яких шдприемство зможе вести успiшну дiяльнiсть на ринку та мати належ-ний piBeHb конкурентних переваг.

Л1тература

1. Должанський 1.З. Конкурентоспроможнють пщприемства : навч. поабн. / 1.З. Дол-жанський, Т.О. Загорна. - К. : Центр навч. лгг-ри, 2006. - 384 с.

2. Жамойда А. Концепция конкурентоспособности предприятия / А. Жамойда // Еконо-мша промисловосп. - 2008. - № 1. - С. 59-66.

3. Економпка пщприемства : пiдручник / за заг. ред. И.М. Петровича. - Льв1в : Вид-во "Магнол1я плюс", видавець В.М. Шча. - 2004. - 680 с.

4. Вейлшгтон Дж. Конкурентоспроможнють транснацюнальних корпорацш : моногра-ф1я / Дж. Вейлшгтон. - К. : Вид-во "Блщ-1нформ", 2004. - 238 с.

5. Цогла О. Формування конкурентних переваг пщприемства шляхом диверсифшацп д1яльносп // Актуальш проблеми економши. - 2006. - № 4. - С. 104-109.

6. Жуковський М. Трудов1 ресурси як складова конкурентоспроможносп пщприемства / М. Жуковський // Актуальш проблеми економши. - 2007. - № 2. - С. 54-59.

7. Гарачук Ю. Пщвищення ефективносп д1яльност1 пщприемства за рахунок управлш-ня конкурентоспроможнютю / Ю. Гарачук // Актуальш проблеми економши. - 2008. - № 2. -С. 60-65.

Ильчук П.Г., Савечко И.И. Диверсификация деятельности как направление обеспечения и сохранения конкурентоспособности отечественных предприятий

Рассмотрены перспективные направления обеспечения и сохранения конкурентоспособности отечественных предприятий, особенности их реализации и проанализированы преимущества, получаемые вследствие их реализации.

IlchukP.G., SavechkoI.I. Diversification of activity as providing direction and continued competitiveness of domestic enterprises

In the article perspective directions of providing and maintainance of competitiveness of domestic commodity producers, their feature and consequences are considered from possible introduction. _

УДК336.71:330.131.7 Доц. 1.В. Слейко1, канд. екон. наук; астр. О.В. Одак2

ОСОБЛИВОСТ1 МШШВАЦП КРЕДИТНОГО РИЗИКУ БАНК1ВСЬКО1 УСТАНОВИ

Розглянуто сутшсть, види та форми кредитних ризиюв, методи управлшня ними. Особливу увагу придшено системi мiшмiзацii кредитних ризиюв у загальнш сис-темi банювських ризиюв.

Ключов1 слова: банювська установа, кредитний ризик, управлшня кредитним ризиком, мiнiмiзацiя кредитного ризику.

Вступ. Формування i розвиток ринкових вщносин у нацюнальнш еко-номщ не можливий без забезпечення сталого розвитку и фшансового сектору, в якому основну роль вщграе банювська система. Така ситуащя зумовле-на тим, що банювсью установи виступають фшансовими посередниками в систем1 управлшня грошовими потоками, шляхом виконання важливоi фун-кцii мобiлiзацii тимчасово вшьних грошових кошт1в населення i шдприемств

1 Льв1вський НУ 1м. 1вана Франка;

2 Ушверситет баншвсько! справи Нацюнального банку Украши, м. Кшв

та оргашзацш i, перетворюючи 'х на банювський капiтал, здiйснюють pi3HO-маттт кредитш та iнвестицiйнi операци, задовольняючи цим самим певш потреби в^чизняно'' економши у вiдповiдниx фiнансовиx ресурсах.

Важливу, i чи не найголовнiшу, роль у стимулюванш вщтворюваль-них процесах в украшсьюй економiцi вщграе банювський кредит як основне джерело забезпечення фшансовими ресурсами операцшно'' та швестицшно'' дiяльностi суб'екпв господарювання: тдприемств рiзниx форм власностi, ор-ганiзацiй та установ, а особливо малих i середнix шдприемницьких структур. Кредит е одшею з найскладнiшиx економiчниx категорiй, дослiдження сут-ностi яко'' займае досить важливе мiсце в наукових публжащях i статтях як вггчизняних, так i зарубiжниx учениx-економiстiв i практикiв. Окрiм цього, iстотне зростання обсяпв кредитування та iнвестування, яке супрово-джуеться пiдвищеними ризиками, порiвняно з iншими видами банювсько'' дь яльностi, та вiдповiдним зниженням дохщност^ зумовлюе потребу застосу-вання нових пiдxодiв, методiв та прийомiв щодо ефективного управлiння кредитним портфелем банювсько'' установи, розроблення дiевого меxанiзму кредитного процесу та використання його у практичнш дiяльностi. А тому на сьогодш актуальним завданням е дослщження засад оргашзаци банкiвського кредитування, визначення критерив щодо прийняття вiдповiдного, найбшьш правильного рiшення про надання кредиту та основних положень оргашзаци контролю за виконанням кредитних операцш.

Варто зазначити, що в банкiвськiй сферi ризик е цiлком нормальним явищем. Адже, щоб отримати iстотний прибуток, потрiбно ризикувати, тобто йти на завчасно передбачуваний ризик. Проте шд час надання кредиту треба врахувати вщповщш умови, використати фактори та критерп, яю iстотно знижували б стушнь кредитного ризику.

Найважливiше завдання банювського менеджменту полягае в тому, щоб у межах виробничо-господарсько'' системи створити умови, яю забезпе-чували б оптимальне спiввiдношення мiж прибутком, ризиком i лiквiднiстю. Ефективне функщонування банкiвськиx установ в умовах ринково'' економь ки та в умовах кризових явищ важливе мiсце, на наш погляд, повинна зайня-ти стратепя управлiння ризиком. Стратегiя управлшня ризиком повинна поеднувати внутрiшньобанкiвську дiяльнiсть iз меxанiзмами з боку Нащ-онального банку Укра'ни та шших державних структур.

Питанням управлiння кредитними ризиками присвячеш науковi публь каци та статтi укра'нських учениx-економiстiв i науковцiв, зокрема таких, як: I.A. Бланк, В.В. Вгтлшський, Л. Бондаренко, В.1. Грушко, А.Т. Гловко, О.1. Ki-реев, О.С. Любунь, C.I Накончний, О.В. Пернарiвський, О.С. Полетаева, Л.О. При-мостка, Т.С. Смовженко, Н.П. Шульга, O.I. Ястремський та rnmi.

Метою дослiдження е розкриття сутностi кредитних ризикiв та мето-дiв управлiння ними, а також висвгтлення системи мiнiмiзацii кредитних ри-зикiв у вiтчизняниx банкiвськиx установах.

Виклад основного матерiалу. Практично вЫ активи фшансово-кре-дитно'' установи шддаються певним ризикам. Сутнiсть ризику активiв фшан-сово-кредитна установа повинна аналiзувати i пiдтримувати на вiдповiдному рiвнi, який установлений чинним законодавством та визначений политикою фь

нансово-кредитно! установи. Pi3Hi види ризикiв можна анашзувати та ощнюва-ти на пiдставi вивчення структури активiв фшансово-кредитно! установи.

Ризики класифжуються за рiзними ознаками: ступенем ризику, крите-рiями ризику тощо (рис. 1).

Вили кредитних ризиклв банкчнськнх установ

Kptrrepii клаеифжацп Характеристика

За фшансовими г- Ризик, наели ком якого с фшансош втрати

наслщками - Ризик, наслщком якого г иедоотримаиня фшансово']' вигоди

За сферою - ЗовшшнШ (сиетематичний) кредитиий ризик

виникнення - Внутр1шнш (несистематичный) кредитиий ризик

За учасниками кредитной' угоди 1— Ризик щодо позичальника

Ризик щодо страховика

- Ризик щодо гаранта (поручителя)

За р1внсм г- 1ндив1дуальиий кредитний ризик

виникнення - Портфельннй кредитний ризик

За терм ¡ном кредитування Г- Ризик при короткотермшовому кредитуванш

Ризик при ссрсдньотсрм¡новому кредитуванHi

- Ризик при довготсрий новому кредиту ван hi

За можливютю - Прогнозований кредитний ризик

прогнозування - Непрогнозований кредитний ризик

За видом Г- Ризик при традицшних п ослу га х кредитного характеру

кредитних послуг - Ризик при нетрадищйних кредитних послугах

г- Ризик при кредитува н н j корпоративних KJlieHTlB

- Ризик при кредитуванш ф1зичних oci6

За статусом позичальника Ризик при кредитуванш юридичних oci6

- Ризик нри кредитуванш ¡нсайдерж

- М1жбанювський кредитний ризик

За способом впливу на ризик - Ризик, що регулюЕться еамост1Йно банк1вського установою

Ризик, що передагться страховш компанп

- Ризик, що розподтяеться юж банкшськими уст а нова ми

За кредитним 1- Ризик за безпосередHbo'i видач1 кредиту

процесом - Ризик, який виникас при нетрадицшних кредитних операшях

За ймов1ршстю - Ре ал ¡зо ван и й кредитний ризик

реалвацп - Потснцшний кредитний ризик

Рис. 1. Види кредитнихризишв баншвськихустанов

(власна розробка на основа опрацювання [1, 2, 5])

Кредитний ризик - це ризик, зумовлений невиконанням позичальником своiх зобов'язань щодо кредитора. Вш, зазвичай, виникае через неспромож-нiсть позичальника, який узяв на себе зобов'язання виконувати умови фшансо-воi (кредитноi) угоди з банювською установою або в iнший споЫб виконати взятi на себе зобов'язання [4]. Як показуе практика, кредитний ризик присут-нш у вЫх видах дiяльностi, де результат виробничо!" дiяльностi, або надання послуг, залежить вiд дiяльностi позичальника або контрагента, ем^ента.

Цей ризик виникае кожного разу, з моменту, коли банювська устано-ва, а в сучасних умовах й шша кредитна установа (кредитна спшка тощо), на-дае (позичае) кошти, бере на себе зобов'язання про "х надання, швестуе вщ-повiднi кошти або шшим чином ризикуе ними, залежно вщ реальних умов чи умовних угод, незалежно вiд того, де облжовуеться чи вiдображаеться опера-цiя - на баланс чи поза балансом. Рiвень ризику залежить вiд особи позичальника, чи то юридично!', чи то фiзичноi, фiнансового стану, загально!" еко-номiчноi ситуацii, форми кредиту, його розмiру, встановлених законом пра-вових питань тощо. Кредитш ризики розрiзняються за видами та причинами IX виникнення (рис. 2)._

Кредитний ризик

I

Виды кредитных ризикгв

Причини виникнення

Miнiмaльний Ризик кредитування абсолютно

надшного позичальника

Звичайний Вщповщае ссредньому р!внго

ризику кредитних операцш

Попршення фшансового

стану шдприемства, якому було надано кредит

Гранично допустимий

Кредитування позичальника, схильного до порушення терм1шв новернення основного боргу

Несприятлива економ1чна кон'юнктура

Високий

Фщансове становище позичальника породжуе сумжви в його спроможност1 свогчасно погаснти своТ зобов'язання

Некомпетентшсть кер1вництва пщприемства

Помилки та прорахунки в ощнщ конкуренто-спроможносп пщприемства

Неприйнятний

Позичальник е на граш банк-рутства чи виявляе необов'язко-вкть щодо повсрнення боргу

Елементарна непоряджсть позичальника, котрий отримав кредит

Рис. 2. Види кредитнихризишв та причини 1х виникнення (власнарозробка)

1стотно зазначити, що важливу роль щодо виникнення кредитних ри-зиюв вщграють правовi норми користування кредитом i положення центрального банку краши. Захист вiд кредитного ризику обумовлюеться двома способами: внутршшм i зовнiшнiм. До традицiйних внутршшх способiв зниження кредитного ризику вщносять: аналiз кредитоспроможностi позичальника; формування банком резервiв на покриття кредитних ризиюв.

Аналiз кредитоспроможност позичальника передуе видачi кредиту, тобто проводиться на першому етапi, коли лише е замовлення щодо отриман-ня кредиту. Ураховуючи, що кредитш операцiï е найбiльш ризиковими бан-кiвськими операцiями, тому пiд час формування кредитних ресурЫв (кредитного портфеля) потрiбно формувати вiдповiднi резерви, тобто враховувати кредитний ризик.

Стушнь допустимого кредитного ризику визначаеться з урахуванням таких параметрiв, як обсяг власного кашталу банку, рiвень його лiквiдностi, фiнансовоï стiйкостi, рентабельностi тощо. Чим бшьшим власним капiталом володiе банк, будь-яка установа, тим рiзноманiтнiший асортимент його опе-рацiй та послуг, менш чутливий вiн до кредитного ризику i тим смiливiше менеджер може прийняти ршення про укладення ризиковоï кредитноï угоди.

За кiлькiсноï ощнки кредитного ризику потрiбно розрiзняти величину реальноï вартостi, що пов'язана з ризиком, та обсяг сподiваних збитюв. Якщо перший показник на момент ршення, зазвичай, вiдомий, то другий ощнюють з тим чи шшим ступенем невизначеность Кредитний ризик - це можливе зниження прибутку i нав^ь втрата частини капiталу внаслщок неспромож-ностi позичальника погашати й обслуговувати борг [6, с. 18].

Кшьюсш значення кредитного ризику обчислюються як в абсолют-них, так i у вщносних величинах, що виражають мiру невизначеностi пiд час реалiзацiï прийнятого рiшення. Одним iз найбiльш важливих показникiв кредитного ризику щодо певно!" угоди е ймовiрнiсть виникнення несприятливих подiй за щею угодою. У цьому разi

W = p(c), (1)

де: W- величина ризику; р(с) - iмовiрнiсть виникнення збитюв за кредитною угодою;

В абсолютному вираженш стушнь ^ра) кредитного ризику щодо кредитно1' угоди може визначатися також як добуток iмовiрностi виникнення збитюв (суми позики). Цей показник можна назвати зваженим кредитним ризиком щодо кредитно1' угоди:

W = p(c) ■ S, (2)

де S - сума позики, що зафжсована в кредитнш угодь

У вщносному вираженш кредитний ризик може визначатись, зокрема, як величина можливих збитюв, вщнесена до власного кашталу банку. Одним iз таких показниюв е максимальний обсяг ризику на одного позичальника банювсько1' установи. Вш визначаеться таким чином:

MPi=—, (3)

BK

де: СК - сума кредштв, виданих одному позичальниковц ВК - власний каш-тал банку.

Граничне значення цього показника для украшських комерцшних банкiв встановлене НБУ на рiвнi 0,25 [4].

Варто зазначити, що розрахунок показника максимального ризику на одного позичальника за щею формулою не враховуе ймовiрностi непогашен-ня кредштв цим позичальником (точнiше, ця ймовiрнiсть приймаеться рiв-

ною 1). Якщо врахувати це, можна запропонувати такий показник кредитного ризику щодо кредитно! угоди:

k

CKx p(c) I SiXpi(c)

W= p(c)=i=l__(4)

BK BK '

де: СК _ кшьюсть кредитних угод i3 вiдповiдним позичальником; Si _ сума i-i кредитно! угоди з вiдповiдним позичальником; pi(c) _ кредитний ризик щодо i-i кредитно! угоди з вщповщним позичальником [5].

1снують рiзнi методи обчислення кредитного ризику. До них вщносять: метод фiнансових коефщенпв;

статистичнi методи оцiнки ступеня кредитного ризику (метод статистичних випробувань, або метод Монте-Карло, модель CART); експертт методи.

З метою зниження кредитних ризиюв цшком зрозумiлою е необхщ-нiсть формування комерцiйними банками страхових резервiв на покриття можливих збитюв вiд кредитно!' дiяльностi.

Резерв регулюеться щомiсячно залежно вiд обсягiв фактично!' заборго-ваностi та класифiкацiйноi групи, до яко! вiднесена конкретна позика. Класи-фiкацiйна група визначаеться за оцшкою фiнансового стану позичальника та перспектив його розвитку й за оцшкою погашення позичальником кредитно! заборгованост за основним боргом i вщсотками.

Зовнiшнi способи зниження кредитного ризику щодо позичальника свдаать про те, що банк прагне до перерозподшу ризику шляхом перекла-дання частини ризику на iншi суб'екти чи об'екти правовiдносин. До зовшш-шх належать способи забезпечення повернення позики (рис. 3).

Рис. 3. Способи захисту i зниження ступеня кредитного ризику

(розробив автор на основа огляду лтератури та наукових статей)

Найпоширенiшими цившьно-правовими видами забезпечення вико-нання зобов'язань у кредитних правовiдносинах мiж юридичними особами е гарантiя, порука, застава [5]. KpiM цього, у сучасних умовах широко викорис-товуеться i такий вид забезпечення повернення кредиту, як страхування. Пра-вовi взаемовщносини страхування кредитних ризикiв з березня 1996 р. регу-люються Законом Украши "Про страхування" та шшими правовими актами.

Найпоширенiшими в банювсьюй практицi методами, спрямованими на зниження кредитного ризику, е:

• оцшювання кредитоспроможносп позичальника. У практищ баншв особливо поширений метод, що базуеться на бальнш оцшщ позичальника, яка перед-бачае визначення рейтингу кл1ента. Критери, за якими проводиться ощнювання отримувача позики, щдивщуальт для кожно1 банк1всько1 установи, що грунтуеться на його практичному досвщ та, як показуе практика, перюдично переглядаються ;

• зменшення обсяпв кредипв, як надаються одному позичальниковц

• страхування кредипв передбачае повну передачу ризику неповернення кредиту оргашзаци, яка займаеться страхуванням. Ус! витрати, пов'язат з1 стра-хуванням, зазвичай, перекладаються на одержувач1в позики;

• залучення достатнього забезпечення кредиту лжввдно1 застави практично га-рантуе банювськш установ! повернення надано1 суми позики та одержання вщсотюв. Звичайно, при цьому прюритет при захист ввд кредитного ризику повинен надаватися не залученню достатнього забезпечення, призначеного для покриття неповерненого кредиту та сплати ввдсотшв, а детальному ï грунтовному анал1зов1 кредитоспроможност! позичальника, спрямованого на недопущення збитшв.

Найв!дпов!дальн!шою ланкою в систем! управл!ння кредитним ризи-ком стае його оц!нювання на етап! видач!, а тому проводиться оц!нювання кредитно1 пропозицп. Цшеспрямована робота за зниження кредитних ризи-юв - основне завдання кредитних структурних шдроздшв банювсько1 установи. Умови щодо управлшня кредитними ризиками створюе зважена i грун-товно розроблена кредитна полггика банку, а також цьому сприяе детальне розроблення стандартних директив i процедур, яю супроводжують офор-млення та надання кредиту, системний контроль як на початковш стадп вико-ристання кредиту, так i на стади користування ним (вивчення напрям!в вит-рачення кредитних кошт!в, анал!з джерел погашення кредиту та сплати вщ-сотюв, шдготовка кредитно1 документаци, супроводження кредиту забезпе-ченням заставою та гаранлями).

У процес управлшня кредитними ризиками, поряд рацюнальною оргашзащею кредитно1 роботи банку (рис. 4), головну рольвщграе такий чинник, як людський фактор, який у робот! е виршальним. Одним найваж-лив!ших шструменив щодо запоб!гання появ! ризиюв та ютотне зниження ix р!вня е виважена кредитна пол!тика банку. Кредитна пол!тика покликана встановити ключов! принципи, яких повинш дотримуватись менеджери та кер!вництво банку тд час планування кредитно!" д!яльност та надання кредипв. Кредитна пол!тика повинна мютити так! основш принципи та умови:

• умови, за яких баншвська установа може проводити видачу кредипв;

• встановлет банком меж1 ввдсоткових ставок за кредитами та принципи 1х формування, виходячи з вартост баншвських ресурс1в та враховуючи при-бутковшть i дохщтсть;

• класифшащю окремих титв кредиив, на надання яких ор1ентуеться та спещ-ал1зуеться баншвська установа;

• делегувати пращвникам кредитних тдроздшв права формувати кредитний портфель з урахуванням розподшу банювських ресуршв за ризиковими р1в-нями з метою забезпечення встановлених норматив1в;

А и • • • •

• визначении перел1к докуменив, як1 мае надати позичальник разом 1з заявкою щодо надання кредиту;

• умови, за яких заявка може бути прийнята, або ж тдстава, на основ! яко1 ця заявка може бути вщхилена;

• умови, за яких банк може або повинен прийняти на себе зобов'язання, тобто надати гаранти чи поручительства;

• схема l порядок прийняття ршення про кредитування позичальника та ос-новт ввдомосп щодо управлшських структур банку, як1 безпосередньо бе-руть участь у кредитному процеш та у кредитнiИ робот!;

• вимоги щодо забезпечення кредипв, як1 надае банк позичальникам.

Складов! елементи системи управлшня кредитним ризиком

1нформацшне забезпечення кредитно! д1яльност1

Установления л1мтв \ норматив1в для кредитного портфеля банку

Оцшювання р1вия кредитного ризику за кожною кредитною операщею

Визначення вщеотково! ставки з урахуванням кредитного ризику

Кредитний мошторинг

Визначення умов виникнення проблемно! забор го ваност1 за кредитом

Розроблення заход1в для м^мЬаци збитюв у раз1 настання кредитного ризику

Виявлення проблемних кредит1в \ лиевщащя прострочено1 заборгованосп

Визначення ризикових вкладень капралу

Визначення вар!ант1в щодо величини прибутку та ризику на вкладений каштал

Виб1р способ1в щодо зниження ступеня ризику

Виб1р стратеги управлшня ризиком

Виб1р метод1в анал1зу, оцшювання та контролю кредитних ризиюв

Виявлення ймов1рност1 настання ризиково! поди

Рис. 4. Складовi елементи системи управлшня кредитним ризиком

(власнарозробка на основа опрацювання [1, 2, 5])

Збалансована кредитна пол^ика е фундаментом надiйностi та прибут-ковост кредитного портфеля, яка також значно впливае на стабшьну д1яль-н1сть банку. Водночас штереси стабiльностi банку мають визначати змют i структуру кредитноi пол1тики банку.

Висновки. Управлшня кредитними ризиками повинно охоплювати bcí види дiяльностi фшансово-кредитно! установи, яю впливають на параметри 11 ризиюв, становлять безперервний процес анашзу ситуаци та вiдповiдного се-редовища, в яких виникають ризики та/або рiвень уразливостi фшансово-кре-дитно! установи до таких ризиюв. А з метою м1тм1заци кредитних ризиюв банювсью фахiвцi повиннi проводити постiйний монiторинг за кредитним процесом.

Лггература

1. Вовк В.Я. Кредитуванш i контроль : навч. поабн. / В.Я. Вовк, О. В Хмеленко. - К. : Вид-во "Знання", 2008. - 463 с.

2. Коршенко Т. Стратепчне управлшня активами i пасивами комерцшного банку в умовах перехщно! економши / Т. Коршенко // Вюник НБУ. - 2002. - № 10. - С. 14-17.

3. Коршенко Т. Управлшня ризиками як складова управлшня активами i пасивами / Т. Коршенко // Вюник НБУ. - 2003. - № 6. - С. 28-31.

4. Олекс1енко М. Кредит i кредитш правовщносини: економiчна природа i практика за-конодавчого регулювання / М. Олекаенко, В. Ольшанський, Д. Пилак, Е. Першиков. - К. : Вид-во "Козаки", 1996. - 144 с.

5. В1тлшський В.В. Кредитний ризик комерцшного банку : навч. поабн. / В.В. Вгаш-ський, О.В. Пернарiвський, Я.С. Наконечний, Г.1. Вели^ваненко / за ред. В.В. Вгглшського. - К. : Вид-во "Знання", КОО, 2000. - 251 с.

6. Партин Г.О. Внутршньобанювське регулювання кредитних ризиюв : монографiя / Г.О. Партин, Л.Я. Слобода / за наук. ред. д-ра екон. наук, проф. Т.С. Смовженко. - К. : УБС НБУ, 2007. - 254 с.

7. Скакун Л. Неперервнють процесу ризику - менеджменту кредитних операцш банку як основа 1х беззбитковост / Л. Скакун // Банювська справа. - 2000. - № 5. - С. 9-12.

Елейко И.В., Сидак О.М. Особенности минимизации кредитного риска банковского учреждения

Рассмотрена сущность, виды и формы кредитных рисков, методы управления ими. Особенное внимание уделено системе минимизации кредитных рисков в общей системе банковских рисков.

Ключевые слова: банковское учреждение, кредитный риск, управление кредитным риском, минимизация кредитного риска.

Yeleyko I. V., Sydak O.V. The peculiarities of lending risk minimizing of a banking institution

The essence, types and forms of lending risks are characterized, methods of their management are developed too. The stress is made upon the system of lending risks minimizing in the general system of bank risk.

Keywords: banking institution, lending risk, lending risk management, minimizing of lending risk. _

УДК 339.177 Здобувач С.М. 1льчишин - Львiвська КА

ТОРГ1ВЛЯ ЯК 1НСТИТУТ РИНКУ ТА II ЗНАЧЕННЯ У РОЗВИТКУ ТУРИСТИЧНИХ КЛАСТЕР1В

Проаналiзовано погляди впчизняних i зарубiжних учених щодо визначення сутносп торгiвлi та обгрунтовано свое розумшня ще! категорп. Окреслено основш функцп та завдання торгiвлi в ринкових умовах, визначено п роль i мюце у форму-ванш туристичного кластера.

Ключов1 слова: торпвля, завдання та функцп торпвл^ оптова торпвля, роздрiб-на торпвля, туристичний кластер.