CC BY
40
УДК 338.242.2
КОНКУРЕНТОСПРОМОЖН1СТЬ НАЩОНАЛЬНОТ ЕКОНОМ1КИ: ДОСЛ1ДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТ1 ФАКТОР1В ЗРОСТАННЯ
© 2014
СИНЮЧЕНКО М. I.
УДК 338.242.2
Синюченко М. I. Конкурентоспроможнiсть нацюнальноТ економши: дослiдження ефективностi факторiв зростання
Визначено та проанал'вовано суть категорИ «конкурентоспроможтсть национальноi економки» та основн фактори формування ¡нновац/йних конкурентных переваг. Автором статт'> конкурентоспроможтсть национально'! економжи розглядаеться як здатшсть економжи крани забез-печувати високi темпи економЫного зростання значною м\рою саме завдяки використанню ¡нновац/йних технологи та креативностi оргат-заци управл'шня на вах р'внях економ'ши i на цьому фундаментi створювати умови для зб'шьшення добробуту громадян крани та тдвищення соц/ально-економ/чноi результативности яка виявляеться у високому суспльному ефекти Конкурентоспроможтсть нацональноi економки - це конкурентоспроможтсть економiчно'i системи в цлому, а не окремих тдприемств чи галузей. Також розглядаються iнституцiйнi складовi, що формують iнновацiйний характер розвитку конкурентоспроможтсть нацональноi економки. Кпючов'1 слова: конкурентоспроможтсть нацональноiекономки, фактори iнновацiйних конкурентних переваг. Шп.: 10.
Синюченко Майя iBaHiBHa - кандидат економiчних наук, доцент, кафедра теоретичноi i прикладноi економки, Укртнська академiя бантськоi справи Нацонального банку Украни (вул. Петропавл'юська, 57, Суми, 40030, Украна) E-mail: [email protected]
УДК 338.242.2
Синюченко М. И. Конкурентоспособность национальной экономики: исследование эффективности факторов роста
Определены и проанализированы сущность категории «конкурентоспособность национальной экономики» и основные факторы формирования инновационных конкурентных преимуществ. Автором статьи конкурентоспособность национальной экономики рассматривается как способность экономики страны обеспечивать высокие темпы экономического роста в значительной мере именно благодаря использованию инновационных технологий и креативности организации управления на всех уровнях экономики и на этом фундаменте создавать условия для увеличения благосостояния граждан страны и повышения социально-экономической результативности, которая реализуется в высоком общественном эффекте. Конкурентоспособность национальной экономики - это конкурентоспособность экономической системы в целом, а не отдельных предприятий или отраслей. Также рассматриваются институционные составляющие, которые формируют инновационный характер развития конкурентоспособность национальной экономики.
Ключевые слова: конкурентоспособность национальной экономики, факторы инновационных конкурентных преимуществ. Библ.: 10.
Синюченко Майя Ивановна - кандидат экономических наук, доцент, кафедра теоретической и прикладной экономики, Украинская академия банковского дела Национального банка Украины (ул. Петропавловская, 57, Сумы, 40030, Украина) E-mail: [email protected]
UDC 338.242.2
Syniuchenko M. I. Competitiveness of the National Economy: a Study of the Effectiveness of Growth Factors
The essence of the category of "competitiveness of the national economy" and the main factors of innovative competitive advantage were identified and analyzed. The author of the article regards competitiveness of the national economy as the ability of the economy to ensure high rates of economic growth and that is largely thanks to the use of innovative technologies and creative organization of management at all levels of the economy and on this foundation to create the conditions to increase the welfare of the citizens of the country and improve the socio-economic impact that is realized in the high social effect. Competitiveness of the national economy - it's the competitiveness of the economic system as a whole, rather than individual companies or industries. It also discusses the institutional components that form the innovative nature of the competitiveness of the national economy
Key words: competitiveness of the national economy, the factors of innovative competitive advantages. Bibl.: 10.
Syniuchenko Maiia I. - Candidate of Science (Economics), Associate Professor, Department of Theoretical and Applied Economics, Ukrainian Academy of Banking of the National Bank of Ukraine (vul. Petropavlivska, 57, Sumy, 40030, Ukraine) E-mail: [email protected]
Проблема визначення факторiвконкурентоспромож-ност нацюнально'' економжи та розробки заходiв з 11 тдвищення особливо загострилася тсля того, як свггова фшансова та економiчна криза внесла фундамен-тальт змши як у динамку розвитку свиово'' економжи, так i в економiчний розвиток окремих кра'1н, у тому чи^ й Украши. Кожна кра'на повинна виробити власну стра-тепю тдвищення нацюнально'! конкурентоспроможносп, щоб не залишитися за межами економiчного прогресу i за рахунок цього забезпечити стшке економiчне зростання i досягнення високого ршня життя населення.
Незважаючи на те, що теорiя нащонально'1 конкурен-тоспроможносп мае тривалу юторш, штерес до ще'1 пробле-ми загострився саме останшм часом. Особливо активно щ досл^ження спрямоват на формування ново'1 шновацшно'! моделi досягнення поставлених цкей. У даний час питан-
нями конкурентоспроможносп займаються найBiдомiШi економюти i найбiльшi мiжнароднi шститути. Посилилась увага до проблем пошуку нових ефективних факторiв тдвищення конкурентоспроможносп нащонально'1 економжи i серед науковц1в Украши. Цими проблемами займаються Антонюк Л. Л., Брикова I. В., Жиляева Н. М., Гончаров Ю. В., Гражевська Н., Крищенко Д. В., Сторожук В. М. та iншi [1, 3 - 6, 8, 9].
Разом з тим, деяи аспекти дано'1 науково'1 проблеми потребують уточнення. Насамперед необх^но визначи-тися iз самим термшом «конкурентоспроможтсть нацюнально'! економжи». У сучасних публжащях тлумачення дано'1 категори рiзними авторами знаходиться в дiапазонi в1д мжро- до мегарiвнiв, що дуже утруднюе подальший аналiз фактор1в тдвищення конкурентоспроможносп, що також е предметом досл^ження в данш статть
Теоретико-методолопчною основою досидження е працi класикш економiчно! науки в галузi ринково! еконо-мiки та конкуренци, зокрема А. Смгга, Д. Рiкардо, К. Маркса, Дж. С. МЬлля, А. Маршалла, П. Сраффи, Дж. Робшсон, Е. Чемберлша, М. Портера, I. Ансоффа, А. Томпсона. До-сл^ження конкурентоспроможностi нащонально! еко-номжи присвяченi працi вiтчизняних вчених В. Гейця, М. Гельвановського, Б. Губського, Л. Антонюк, Д. Кузша, Д. Лук'яненка, В. Бкоуса, Ю. Пахомова та шших.
Унайзагальнiшому виглядi конкурентоспроможшсть нацiональноl економiки можна визначити як здат-нiсть И економiки в умовах в1льно! конкуренци ви-робляти товари i послуги, що задовольняють вимогам свь тового ринку, реамзащя яких збкьшуе добробут краши й окремих И громадян i тдвищуе соцiально-економiчну опти-мальнiсть, яка виявляеться у високому суспкьному ефектi.
Класична теорiя мiжнародного подiлу працi, яка е фундаментом теорн конкурентоспроможностi нащональ-но! економiки, належить Адаму Смггу (теорiя абсолютних переваг) i Дашду Рiкардо (теорiя порiвняльних переваг).
Конкурентоспроможшсть - це складна економiчна категорiя, яка може розглядатися на деккькох рiвнях: + конкурентоспроможнiсть товару; + конкурентоспроможнiсть товаровиробника; + галузева конкурентоспроможнiсть; + конкурентоспроможнiсть краш, вона ж конкурентоспроможшсть нащонально! економiки. Об'ектом вивчення у даному випадку е саме остання.
Конкурентоспроможшсть нацюнальноь економКи -багатозначний термш, який найчастiше означае: здатшсть краши домогтися високих темп1в економiчного зростання, якi були б стшкими в середньостроковiй перспективi; або рiвень продуктивностi факторiв виробництва в данш кра!-нi; або здатнiсть компанш дано! краши успiшно конкурува-ти на тих чи шших мiжнародних ринках.
У рамках перших двох визначень тдвищення кон-курентоспроможностi нащонально! економiки ототожню-еться зi зростанням життевих стандарт i прискоренням економiчного зростання. Тому поняття конкурентоспро-можност нацiональноl економiки тiсно пов'язане з такими сферами економiчно! теорп, як теорiя економiчного розвитку i теорiя економiчного зростання. З ще1 причини конкретнi пiдходи до пiдвищення конкурентоспромож-ностi нацiональноl економiки залежать вiд прихильностi до наукових доктрин у межах цих теорш, яи дають рiзнi вiдповiдi на питання основних чинникш, методiв та шстру-ментав впливу на пiдвищення конкурентоспроможност нацiональноl економiки.
Пiдвищення конкурентоспроможностi нащонально1 економiки на основi третього визначення тюно пов'язане з проходженням традицшно1 промислово1 полiтики в части-ш пiдтримки конкретних компанiй експортер1в i полiтикою пiдтримки низького курсу нащонально1 валюти, як, напри-клад, ми спостертаемо в Украшь
Мiж тдвищенням конкурентоспроможностi в перших двох сенсах i пiдвищенням конкурентоспроможностi в третьому трактуванш iснуе серйозна в^мшшсть. Конку-рентоспроможнiсть нацiональноl економiки в перших двох сенсах передбачае необх^шсть участ краши в мгжнарод-нш торгiвлi, але це е не домшуючою умовою. У рамках же третього визначення конкурентоспроможшсть проявля-еться виключно на мiжнародному ринку.
1сторично концепцiя конкурентоспроможностi заснована на теорп використання в мгжнародному подiлi пращ по-р1вняльних переваг нацiональних економж. Конкурен-тоспроможнiсть економiки кра!ни складае основу розвитку постiндустрiального суспкьства, при цьому фактори конку-рентоспроможностi в нових умовах невпинно змшюеться -в^ переважного використання абсолютних i пор1вняльних нацiональних переваг до використання динамiчно змiнних конкурентних переваг, заснованих на науково-технiчних до-сягненнях, шноващях на всх стадiях вiд створення товару до просування його до споживача, активним дiям держави по сприянню нацiональним виробникам. Динамiчнi конкурент^ переваги пов,язанi з шноващями, розвитком люд-ського капiталу, штелекту i по самiй сво!й природi безмежнi. Порiвняльнi переваги дано! кра!ш - вiд природи, вони ста-тичнi, не вiчнi та не в^творювань Конкурентнi переваги -динамiчнi, пов,язанi з iнновацiями, розвитком людського капiталу, iнтелекту i за самою своею природою безмежнь Не можна протиставляти порiвняльнi та динамiчнi переваги, проте '1х треба чггко розрiзняти. Iнтеграцiя в однiй кра!ш пор1вняльних i динамiчних переваг посилюе !! конкуренто-спроможнiсть у глобальному економiчному просторi.
Сучасний розвиток теорп конкурентоспроможност на макрорiвнi було пов'язано з впливом зовншнк факторiв, насамперед глобамзащею та науково-технiчним прогресом, i особливо з розвитком комп'ютерних технологш. Один iз сучасних напрям1в досл^жень мгжнародно! конкуренто-спроможностi економiки - це вивчення питань впливу ш-новацш на рiвень нацюнально! конкурентоспроможность Найбiльш вiдомi дослiдження в цьому напрямку належать Krugman P., Grossman G. i Helpman E., Trajtenberg M. i при-свяченi моделям шновацшно! економiки, взаемозв'язку ш-новацш та економiчного зростання, а також шновацшно! полiтики, що сприяе економiчному розвитку i пiдвищенню конкурентоспроможностi [10].
Постiндустрiальне суспкьство, що формуеться з се-редини 70-х роив XX столггтя, базуеться на виробництвi наукомктких товар1в та iнтелектуальних послуг; найвище цiнуються знання, iнформацiя, на базi яких розвиваються iнформацiйнi технолог!!,- основа нового типу виробництва, принципово шших, шж ранше, управлiнських систем, шфраструктурних мереж господарства, фшансових потоив [2]. Кiнцевим результатом створення постшду-стрiально! економiки мае стати формування шновацшно! економжи, яка е стратепчним напрямком розвитку нацюнально! економiки.
Створення нових знань i технологiй та !х використання в штересах соцiально-економiчного розвитку держави визна-чають роль i мiсце кра!ни у свгговому спiвтовариствi i ршень забезпечення нацюнально! безпеки. У розвинених кра!нах 80 - 95% приросту валового внутршнього продукту припадае на частку нових знань, вткених у техшщ i технологiях, тобто в цих кра'нах розвиваеться iнновацiйна економка [7].
Практика св^чить, що ршень розвитку шновацшно! сфери (науки, технологш, наукоемних галузей) створюе основу стшкого економiчного зростання, визначае межi м1ж багатими i 6!дними кра!нами. Умовами успшного функцiонування нацiонально! iнновацiйно! системи, кр1м передово! науки i осв1ти, е:
+ конкурентоспроможний пiдприемницький сектор
у вигляд1 великих корпорацiй; + прiоритет державно! пол!тики в розвитку осв!ти, науки i технологiй, створенш сприятливих шсти-туцшних умов для шновацшного зростання; + iнтеграцiя в глобальну iнновацiйну сферу.
1
5
Тому формування шновацшно! системи е головним фактором конкурентоспроможност нащонально! економь ки сьогодш.
¡нтвацшний фактор е найновшим фактором в тео-рп конкурентоспроможность Хочеться зауважити, що ще в середиш 80-х роив ХХ столитя фактор «шноващ!» входив в методики розрахунку лише як чинник «полiтики кра!ни щодо нововведень». Цей фактор е найбкьш динамiчним, i його вага в методиках оцшки ршнш нащонально! конкурен-тоспроможностi досить швидко пiдвищуеться, крiм того, зростае ккьисть «iнновацiйних» економiк, тобто еконо-мж, що використовують iнновацiйний тип конкурентних переваг. 1нший фактор, який пережив останшм часом сер-йознi трансформаци,- це технологiчний розвиток економжи: було помiчено, що конкурентоспроможнi економши в основному мають переважаючу технолопчну основу, i це дозволяе !м використовувати бiльш прогресивний i комп-лексний виробничий процес i пропонувати бкьш складнi продукти та послуги. Краши, що встигли створити задки у формуванш економiчних систем нового технолопчного укладу, виявляються центрами тяжшня капiталу, завдяки чому набувають значних конкурентних переваг. 1х реамза-щя дозволяе таким кра!нам вийти на випереджальну тра-екторiю економiчного зростання. Вони отримують шанс «перегнати, не наздоганяючи», розвиваючи на основi роз-ширення конкурентних переваг високi темпи економiчно-го зростання.
Держави повинна вiдiгравати роль своер^ного ка-талiзатора конкурентоспроможностi. Держава за допомо-гою свое! полiтики може впливати на всi компоненти нащонально! конкурентоспроможностi, але цей вплив може бути як позитивним, так i негативним. Тому надзвичайно важливо чггко сформулювати прюритети державно! поль тики. Спкьними рекомендацiями е: заохочення вскякого розвитку, посилення конкуренщ! на внутрiшньому ринку, стимулювання виробництва шновацш.
1нновацп забезпечують набагато бкьш високий рь вень вiддачi, шж просте залучення додаткових ресурс1в, тому сьогодш саме iнновацiйна дiяльнiсть кра!ни стае най-важливiшим фактором !! конкурентоспроможностi в сис-темi свггового господарства.
На сучасному етапi еволющ! людства вiдбуваеться становлення ново! економши (економжи знань), де знання та компетенщ! набувають статусу основних виробничих ресурсiв, а навчання перетворюеться на домь нуючий суспкьний процес. Вкомий американський еко-номiст Р. Флорида стверджуе, що кiнець ХХ - початок XXI столггтя характеризуеться змшою соцiально-економiчно! формацп, а саме: переходом вк iндустрiально! до креативно! економши, основою яко! виступають штелектуальний потенцiал, знання та креативнiсть як здатшсть окремих осiб до генерування якiсно нових iдей та прийняття нестан-дартних рiшень. Вiн зазначае, що на сьогодш у промислово розвинених кра!нах в середньому 25 - 30% зайнятих працюе у креативному секторi (тобто у таких сферах, як НДДКР, науково-технолопчш галузi промисловосп, правова та фь нансова дiяльнiсть, охорона здоров'я, мистецтво, музика, культура, дизайн), причому ця частка постшно зростае [3].
В умовах шовацшно! економши основним елементом глобально! конкуренщ! е суперництво за можливкть вико-ристання таланту та ноу-хау високоосвiчених i компетент-них прац1вник1в. Рiвень освiти та професiйно! квамфшацп
населення визначае здатнiсть регiону до створення шнова-цiйно! продукцй та шдвищення продуктивностi працi. Але необх^но пам'ятати, що в умовах прискорення глобамзаци та нiвелювання бар'ер1в для вкьного перемiщення iнфор-мацй, капiталiв, працiвникiв принципово важливим чинни-ком конкурентоспроможносп кра!ни виступае !! здатшсть залучити та втримувати талановитих пращвниюв. Зазна-чимо, що кра!на, створюючи середовище, яке сприяе акти-вiзацi! креативних здiбностей власного населення i залучення iноземних фахiвцiв, прискорюе темпи штеграци до глобальних шформацшно-комунжацшних та виробничих мереж. Як стверджуе американська досл^ниця А. Саксе-шан, це пояснюеться високою потребою високоосвiчених працiвникiв у мiжнародному спiлкуваннi, сшвробггництв^ обмiнi досвiдом тощо [3]. Досягнення глобального л^ер-ства кра!нами повинно базуватись на мобшзаци креативного потенщалу власного населення, заснованiй на полiти-цi створення привабливих умов проживання та пращ для висококвамфжованих робиниив.
Роль освiти у формуванш нащонально! конкуренто-
спроможностi постiйно зростае. Це пов'язано з тим,
що в умовах сучасного динамiчного розвитку су-спкьства, ускладнення технiчно! та сощально! iнфраструк-тури iнформацiя стае таким же стратепчним ресурсом, як традицшш матерiальнi та енергетичнi ресурси. Сучасш iн-формацiйнi технолог!!, що дозволяють створювати, зберпа-ти, переробляти i забезпечувати ефективнi способи подан-ня iнформацiйних ресурсiв споживачевi, стали важливим фактором життя суспкьства i засобом пiдвищення ефек-тивностi управлшня всiма сферами сусп1льно! дiяльнос-ть Рiвень використання iнформацi! стае одним з ктотних фактор1в успiшного економiчного розвитку та конкурен-тоспроможностi кра!ни на мiжнароднiй аренi. За словами Лестера Тюрлоу, професора економжи Нью-Йоркського ун1верситету, «у XXI столип освгга та квалiфiкацiя робочо! сили стануть домшуючим знаряддям конкуренцй» [7].
Освгга стае найважливiшим фактором забезпечення конкурентоспроможносп економiки держави, капiталом, який концентруеться розвиненими державами для утри-мання монополи в геополiтичному просторi. Так, Консуль-тативний комiтет з промислових до^джень i розвитку Комiсi! бвропейського Союзу в докладному досл^женш квалiфiкацiйного рiвня робочо! сили в 6вропi прийшов до такого висновку: «Без конкурентоспроможно! системи освiти не може бути конкурентоспроможно! робочо! сили, а без останньо! - конкурентоспроможно! економiки» [7].
Зютавлення сучасних методичних пiдходiв до визна-чення р1вня мiжнародно! конкурентоспроможностi нащонально! економжи показуе, що процеси яи в^буваються у свiтовiй економщ, насамперед глобалiзацiя i науково-техшчний прогрес, привели до домiнування багатофактор-ного пiдходу в мiжнародних методиках визначення цього показника, що включае даш про економiчнi, соцiальнi та полiтичнi аспекти розвитку економiки кра!ни.
ВИСНОВКИ
Отже, конкурентоспроможнiсть нацiонально! економжи не е тотожною конкурентоспроможносп окремих вгтчизняних експортер1в або галузей, тобто !х лiдерству на окремих мгжнародних ринках. Конкурентоспроможнiсть -це спроможшсть кра!ни створювати правовi, шфраструк-турнi, науковi, фiнансовi та в цкому весь спектр iнституцiй-
них умов, як1 дають змогу економщ1 розвиватися динам1чно, використовуючи шновацшш технологш на Bcix р1внях i на цьому фундамент створювати умови для збкьшення добро-буту громадян краши та тдвищенш сощально-економiчноl результативностi, яка виявляеться у високому суспкьному ефекть Тобто конкурентоспроможтсть краши - це iiздат-тсть забезпечити стале eKOHOMiHHe зростання та високу сощальну спрямоватсть нацюнально{ економжи.
Конкурентоспроможтсть краши е одночасно й засо-бом (де мета - тдвищення ршня життя), i метою (ткьки бкьш конкурентоспроможнi краши мають вищий ршень життя), що робить ll надзвичайно привабливою i прагматичною концепцiею для використання в сощально-еконо-мiчнiй полiтицi. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Антонюк Л. Л. Мiжнародна конкурентоспроможнiсть кра'Гн: теорiя та мехашзм реалiзацií / Л. Л. Антонюк. - К. : КНЕУ, 2004. - 276 с.
2. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество / Д. Белл.. - М. : Akademia, 1999.
3. Брикова I. В. ^KWBi фактори формування шновацмних конкурентних переваг нацюнальних регюыв в умовах становлен-ня економжи знань / I. В. Брикова [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://kiev.convdocs.org/docs/315/index-80675.html
4. Гончаров Ю. В. Наношдус^я як зааб пщвищення якосп життя людей та конкурентоспроможностi нацюнально''' економiки / Ю. В. Гончаров, С. Бондаренко // Економiст. - 2010. -№ 3. - С. 26 - 31.
5. Гражевська Н. Забезпечення конкурентоспромож-носп нацюнально''' економки в глобальному постшдустрн альному вимiрi / Н. Гражевська // Економка Укра'ни. - 2008. -№ 9. - C. 54 - 64.
6. Крищенко Д. В. Мехаызм пiдвищення конкуренто-спроможностi нацюнально''' економiки / Д. В. Крищенко // Формування ринкових вщносин в УкраМ. - 2012. - № 5. - С. 43 - 48.
7. Мартынюк Е. А. Прикладные проблемы формирования инновационной экономики России / Е. А. Мартынюк [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://cfin.ru/bandurin/ article/sbrn08/13.shtml
8. Полунеев Ю. Технолопя економiчного прориву. Для УП - П'ятниця, 02 лютого 2007 / Ю. Полунеев [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.pravda.com.ua/ articles/2007/02/2/3205266/
9. Сторожук В. М. 1нновацшна система як чинник кон-курентоспроможност нацюнально' економки / В. М. Сторожук // Формування ринкових вщносин в Укран - 2007. - № 10. -C. 64 - 68.
10. Швандар К. В. Международная конкурентоспособность: трансформация понятия, критерии оценки, практические результаты / К. В. Швандер // Вестник Московского университета. Серия 6. Экономика. - 2008. - № 2. - (Экономика зарубежных стран) - С. 58 - 72.
REFERENCES
Antoniuk, L. L. Mizhnarodna konkurentospromozhnist krain: teoriia ta mekhanizm realizatsii [International competitiveness: theory and mechanisms]. Kyiv: KNEU, 2004.
Bell, D. Griadushchee postindustrialnoe obshchestvo [Future post-industrial society]. Moscow: Akademia, 1999.
Brykova, I. V. "Kliuchovi faktory formuvannia innovatsiinykh konkurentnykh perevah natsionalnykh rehioniv v umovakh stanov-lennia ekonomiky znan" [Key factors of competitive advantage of
innovative national regions in terms of becoming a knowledge economy]. http://kiev.convdocs.org/docs/315/index-80675.html
Honcharov, Yu. V., and Bondarenko, S. "Nanoindustriia iak zasib pidvyshchennia iakosti zhyttia liudei ta konkurentospromo-zhnosti natsionalnoi ekonomiky" [Nanotechnology as a means of improving the quality of life and competitiveness of the national economy]. Ekonomist, no. 3 (2010): 26-31.
Hrazhevska, N. "Zabezpechennia konkurentospromozhnosti natsionalnoi ekonomiky v hlobalnomu postindustrialnomu vymiri" [Ensuring the competitiveness of the national economy in the global post-industrial scale]. Ekonomika Ukrainy, no. 9 (2008): 54-64.
Kryshchenko, D. V. "Mekhanizm pidvyshchennia konkurentospromozhnosti natsionalnoi ekonomiky" [The mechanism of increasing the competitiveness of the national economy]. Formuvannia rynkovykh vidnosyn v Ukraini, no. 5 (2012): 43-48.
Martyniuk, E. A. "Prikladnye problemy formirovaniia inno-vatsionnoy ekonomiki Rossii" [Applied problems of formation of innovation economy in Russia]. http://cfin.ru/bandurin/article/ sbrn08/13.shtml
Polunieiev, Yu. "Tekhnolohiia ekonomichnoho proryvu" [Economic breakthrough technology]. http://www.pravda.com.ua/ articles/2007/02/2/3205266/
Storozhuk, V. M."Innovatsiina systema iak chynnyk konkurentospromozhnosti natsionalnoi ekonomiky" [Innovative system as a factor in the competitiveness of the national economy]. Formuvannia rynkovykh vidnosyn vUkraini, no. 10 (2007): 64-68.
Shvandar, K. V. "Mezhdunarodnaia konkurentosposobnost: transformatsiia poniatiia, kriterii otsenki, prakticheskie rezultaty" [International competitiveness: the transformation concept, the evaluation criteria, practical results]. Vestnik Moskovskogo univer-siteta. Seriia "Ekonomika", no. 2 (2008): 58-72.
EE
CL
о
Ш
I—
<C =n
ZT
o
<
о
Ш
