CC BY
313
УДК 339.137.2 : 338.242
СУТН1СН1 АСПЕКТИ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТ1 НАЦЮНАЛЬНО? ЕКОНОМ1КИ
Дикань В.Л., д.е.н., професор, Крдта О. Г., к.е.н., доцент (УкрДАЗТ)
Розглянуто iснуючi тдходи до визначення поняття «конкурентоспроможтсть нацюналъног економки» та сформовано авторський пiдхiд до нього. Встановлено взаемозв'язок мiж конкурентоспроможнiстю нацiональноi економки та глобалгзацтними процесами, надано практичнi рекомендаци щодо пiдвищення конкурентоспроможностi Украти у свтовому просторi.
Ключовi слова: конкурентоспроможтсть, нащональна економжа, глобалiзацiйнi процеси.
Постановка проблеми та и зв'язки з науковими чи практичними завданнями. За останш вгамнадцять рошв свого ввдновлювального зростання економжа Укра!ни так i не позбавилася глибоких структурних деформацш i значно вщстае ввд розвинених кра!н свиу за сукупною продуктивнiстю вах факторiв виробництва та вiдповiдно - рiвнем добробуту населения. Бiльшiсть тдприемств залишилися технологiчно вiдсталими, енергоемними, iз слабкою диверсифiкацieю продуктiв i риншв. Саме тому, в умовах збшьшення вiдкритостi економiк кра!н свiту та поглиблення глобатзацшних процесiв, стае актуальним питання - забезпечення конкурентоспроможностi нацюнально! економiки.
Анал1з останнгх достджень та видтення невиршених частин загальног проблеми. Проблеми конкурентоспроможносп кра!ни знаходять в цен^ уваги науковцiв не одне десятирiччя. 1х увага зосереджена як на сутшсному аспектi цього питання, так i на бiльш глибоких дослвдженнях дано! проблематики. Так, Алiев З.Т. та Антонюк Л.Л. розглядають проблему конкурентоспроможностi кра!ни у зв'язку з глобальним конкурентним середовищем та надають пропозици щодо формування ефективно! державно! конкурентно! полiтики [1,2]. Полунеев £.В. [3] розглядае конкурентоспроможнiсть як головну мету при формуваннi стратеги розвитку кра!ни, тому пропонуе методологш визначення стратегiчних прiоритетiв розвитку, яка грунтуеться на мiжнародних системах рейтингування конкурентоспроможностi кра!н [3]. Абдульманов I. М. дослвджуе фактори, що знаходяться в основi забезпечення конкурентоспроможностi [4]. Горев В.П. зосереджуе увагу на формуванш конкурентних переваг нацiональних економш [5]. Проте залишаються питання, яш потребують подальшого вивчення. Серед них: визначення сутносп поняття «конкурентоспроможтсть нацюнально! економiки», розкриття Г! значення в сучасному глобалiзованому свiтi та визначення об'ективних процеав, що негативно впливають на
пвдвищення конкурентоспроможностi укра!нсько! економiки.
Тому метою статтi е визначення поняття «конкурентоспроможтсть нацюнально!
економiки», та встановлення взаемозв'язку мiж конкурентоспроможнiстю нацюнально! економши та глобалiзацiйними процесами.
Виклад основного матерiалу достдження. Сьогодш на сватову арену виходять новi лвдери -Китай, кра!ни Пiвденно-Схiдно! Ази. В цей час Укра!на з кожним роком погiршуе свое значення у световому економiчному просторi. Це спричинено: по-перше, негативними тенденц1ями у сферi високих технологiй, по-друге, зменшенням частки промисловостi у ВВП (у 1990 р. - 58,6 %, у 2001 р. - 42,6 %, у 2008 р. - 42,5 %) та частки машинобудування в промисловосп (у 1990 р. -бшьше 30%, у 2001 р. - 10,2 %, у 2007 р. - 13,7 %, у 2008 р. - 13,3 %). Ситуащя ускладнюеться тим, що бшьшють великих промислових пвдприемств, яш створюють основу ВВП, продовжують використовувати потужносп, як1 побудованi та придбаш ще у радянсьш часи (виходячи з рiчних «Промтехфiнпланiв» пiдприемств). 1х оновлення ускладнено вiдсутнiстю достатньо! шлькосп власних фiнансових ресурсiв та складшстю отримання банкiвських позик. Економiчне становище промислових пвдприемств ще бiльше попршилося внаслвдок катастрофiчного зменшення обсягiв виробництва, що спричинено впливом фiнансово-економiчно! кризи (ввдбулося зменшення внутрiшнього та зовшшнього платоспроможного попиту на товари та послуги). В таких умовах економiчна система Укра!ни повинна шукати ефективш шляхи виходу з кризового стану та впроваджувати термiновi заходи щодо тдвищення конкурентного положення Укра!ни на световому ринку.
Конкурентоспроможнiсть належить до найбшьш складних категорiй, що мае багато аспекпв. Так, на думку науковщв, конкурентоспроможнiсть нацюнально! економiки це:
© Дикань В. Л., Юрдша О.Г.
1) «сума мiжнародноl конкурентоспроможносп нацiональних експортерiв». Проте цей шдхвд не розкривае умови, за яких формуеться конкурентоспроможнiсть, та не встановлюе результаты 11 щдвищення для суб'ектiв економiчноl дiяльностi та населення [3, с. 30].
Близьке за змютом визначення колективу авторiв [7, с. 19]. На 1х думку, конкурентоспроможнiсть нацюнально1 економiки -це спроможшсть краши в умовах вшьного ринку та справедливого розподшу суспiльного продукту виготовляти товари та послуги, як1 вiдповiдають встановленим мiжнародним стандартам, i на цiй основi пвдвищувати рiвень реальних доходiв населення та тдтримувати його в довгостроковш перспективi;
2) здатнiсть краши створювати внутршш та зовнiшнi умови, яш дають можливостi 11 пвдприемствам виробляти товари та послуги, що витримують постiйне випробування м1жнародних ринк1в, а населенню - стало пвдвищувати доходи та яшсть життя [3, с. 30]. Таке визначення об'ектом конкурентоспроможносп окреслюе тiльки товари та послуги, чим значно його звужуе. Крiм того, потребують розкриття внутрiшнi та зовшшш умови, так як конкурентоспроможшсть нацюнально1 економiки залежить ввд умов сустльного виробництва: керованостi влади, 11 низько! корумпованостi, стабiльностi товарного, фшансового, валютного ринк1в та законодавства, зрозумшосп та передбачуваностi державно1 полiтики та ш.;
3) наявнiсть в кра1ш здорового ринку, чинникiв виробництва та шших характеристик, як1 формують потенщал для досягнення стабiльного економiчного зростання [8]. На наш погляд, таке визначення бшьше стосуеться умов конкурентоспроможносп та не розкривае 11 основш складовi;
4) характеристика стану сусшльних вiдносин у державi щодо забезпечення умов стабiльного пвдвищення ефективностi нацюнального виробництва, адаптованого до змiн свггово1 кон'юнктури та внутрiшнього попиту на основi розкриття нацiональних конкурентних переваг та досягнення кращих, шж у конкурента, сощально-економiчних параметрiв [9, с. 13]. Автор цього визначення робить акцент на сощально-економiчнiй оптимальности за яко1 позитивнi надбання ввд ефективного використання матерiальних, трудових та органiзацiйних ресурсiв балансуються з виконанням соцiальних та iнших бюджетних програм. Однак, на нашу думку, хоча таке визначення i мае ряд позитивних аспекта, як1 стосуеться умов забезпечення конкурентоспроможносп, конкурентних переваг та результатiв, проте не враховуе те, що конкурентоспроможшсть нацюнально1 економiки
визначаеться не тшьки ефективнiстю нацiонального виробництва, але й залежить ввд: наявностi та доступносл ресурсно1 бази, формування та розвитку iнтелектуального потенцiалу наци;
5) спроможшсть забезпечувати стiйкий темп економiчного зростання в умовах безперервно1 боротьби уах кра1н усiма можливими засобами за ринки сировини, швестицш та збуту готово1 продукцil [10]. Недолiком такого визначення е: ввдсутшсть розкриття сутносп засобiв, як1 застосовуються у конкурентнш боротьбi та обмеженiсть 11 об'екпв. Джерело не враховуе той факт, що об' ектом конкурентно1 боротьби може бути не тшьки готова продукщя, але й послуги, яш, в умовах перенасиченосп свiтового ринку товарами, е перспективним напрямком збiльшення конкурентоспроможностi краши;
6) пришвидшувач iнтеграцiйних процесiв, який спонукае кра1ни до знаходження свого мюця в iнтеграцiйних об'еднаннях, тобто розглядаеться не тiльки як економiчний, але i як суспiльно-юторичний феномен, що включае геополiтичнi та сощальш характеристики [11, с. 19]. Це визначення розкривае конкурентоспроможшсть краши у контексп 11 наслiдкiв та результата, що е дещо обмеженим тдходом;
7) сукупнiсть характеристик краши, що вщображають 11 спроможнiсть до збереження нацюнально1 в1дтворювально1 бази, яка е основою 11 нацiональноl життеспроможносп, самобутностi та незалежностi, а також спроможшсть до стшкого утримання та розширення 11 зовнiшньоекономiчних позицiй [12]. Акцент зроблено на функщях нацюнальних урядiв, як1 повиннi сприяти пвдвищенню конкурентоспроможностi нацiонального бiзнесу з метою забезпечення найбшьш стiйких позицiй i само1 кра1ни;
8) спроможнiсть реалiзовувати основну цiльову задачу функцiонування нацюнально1 економiки - стiйкий соцiально-економiчний розвиток з забезпеченням високо1 якостi життя населення [4, с. 14]. Такий щдхщ до конкурентоспроможностi нацiональноl економiки ключову роль в1дводить соцiально-економiчнiй полиищ, успiшна реалiзацiя яко1 дозволяе досягти високого рiвня соцiального захисту населення. Отже знов не враховуються iншi складовi цього питання;
9) спроможнiсть держави та сусшльства створювати та пвдтримувати таке середовище, яке витримуе конкуренцш, суперництво з iншими кра1нами в уах сферах життедiяльностi, забезпечуе умови для щдвищення життевих стандартiв та сустльного добробуту, являючись значимим шструментом досягнення цiлей особистостi, компанil та потужним засобом реалiзацil нацiонально-державних штереав [1, с. 11]. Такий пвдхщ автора розкривае значення
конкурентоспроможносп з точки зору реал!заци стратегiчних державних штересш.
10) здатнiсть кра!ни займати i утримувати стiйкi позици на певних сегментах свггового ринку завдяки потужному економiчному потенцiалу, що забезпечуе зростання економiки на iнновацiйнiй основц розвинутiй системi ринкових iнститутiв; володшш значним iнтелектуальним капiталом, iнвестицiйними ресурсами; гнучким реагуванням на змiни свггово! кон'юнктури та, вiдповiдно до цього, диверсифшащею виробництва, максимально вiдстоюючи реалiзацiю нацiональних iнтересiв заради економ!чно! безпеки та високих стандартiв життя населения [2, с. 12]. Це визначення в найбшьш повнiй мiрi щдходить до розкриття сутностi конкурентоспроможностi нацюнально! економiки, але з позици зовшшнього середовища. Проте внутрiшня конкурентоспроможнiсть кра1ни не береться до уваги, що е вагомим недолiком.
Таким чином, пвдходи до сутностi поняття «конкурентоспроможшсть нацюнально!
економшн» рiзняться в залежносп ввд того, що науковцi ставлять за мету свого дослщження. При цьому складовими конкурентоспроможностi встановлюються або ресурси, або положення товаровиробник1в на зовшшньому ринку, або сукупнiсть умов, що забезпечують ефективне функцiонування нацюнального виробництва, або сукупнiсть характеристик кра1ни тощо.
В ситуаци рiзнотлумачень та методолопчно! невизначеностi необхiдно надати власне визначення конкурентоспроможносп нацюнально! економiки. Але спочатку викладемо основнi теоретичнi положення, як1, на нашу думку, е ключовими для розумiння сутностi ще! категори;
1) мiсце кра!ни у световому просторi, в першу чергу, визначаеться наявнiстю власно1 ресурсно1 бази, що дозволяе виходити та перемагати на световому ринку з меншими питомими витратами, отримуючи конкурентнi переваги порiвняно з товаровиробниками iнших кра1н;
2) в умовах широкого розповсюдження високих технологiй та переходу економш держав на iнновацiйний шлях розвитку, тшьки достатне ресурсне забезпечення не дозволяе стверджувати про конкурентоспроможиiсть нацюнально! економiки. В цьому випадку кра1на залишаеться сировинним придатком високорозвинутих кра1н. Тому необхвдно формувати та постшно розвивати iнтелект наци, який, на думку авторiв монографи «Украíна; штелект наци на меж1 стоттъ», визначаеться як ключове поняття етногенетики, головний чинник ввдродження ! самоствердження наци [16, с. 8-9];
3) ефективне функцюнування нацюнального виробництва, яке здатне шдвищити конкурентоспроможшсть нацюнально! економшн, залежить ввд попередшх складових
конкурентоспроможносп - ресурав та штелекту наци. Саме триедшсть цих складових, що пвдкршлюеться постшним контролем з боку держави, здатне здшснити позитивний вплив на стан економ!ки кра1ни та вивести И в число лвдер!в у свгговому економ!чному простор!;
4) обов'язковою функщею держави е сощальний розвиток суспшьства, р!вень якого -головний !ндикатор конкурентоспроможносп нацюнально! економшн.
Таким чином, конкурентоспроможшсть нацюнальноИ економжи визначаеться як здатшсть створювати та реал!зовувати потужний мехашзм ефективного позицюнування у м1жнародному економ!чному простор! за рахунок еднально! взаемоди ресурав, штелекту наци та нацюнального виробництва, що за умови сильного шституту политично! влади та стабшьно! законодавчо! бази дозволяе здшснити сощально-економ!чний розвиток суспшьства (рис. 1).
Виходячи з! структурно! позици, конкурентоспроможшсть нацюнально! економши розглядаеться як результат взаемоди вах суб'екпв економ!чних вшносин у кра!ш.
Грунтуючись на принципах вертикального структурного анал!зу, юнують наступш основш р!вш формування категори
«конкурентоспроможшсть»;
1) мшрор!вень - товари (певш види продукци та послуг). Конкурентоспроможшсть на мшрор!вш е результатом конкурентно! боротьбц
2) мезор!вень - окрем! шдприемства, ф!рми, !х корпоративш об'еднання, галуз!, галузев! комплекси. На цьому р!вш вшбуваеться процес формування конкурентоспроможносп товар!в, що пов'язано з впровадженням нових технологш та найбшьш передових форм та метод!в оргашзаци господарських процеав;
3) макрор!вень - нацюнальш господарства окремих кра!н. Цей р!вень основа, на якш формуеться конкурентоспроможшсть пвдприемств, !х об'еднань, галузевих комплекав, !х злагоджена взаемод!я не тшьки м!ж собою, але й м!ж державними суспшьними шститутами, що створюе умови для позитивно! економ!чно! динам!ки та сощально! стаб!льносп.
Науковщ не мають едино! точки зору щодо мюця де виникае та чим визначаеться конкурентоспроможшсть нацюнально! економ!ки. На нашу думку, вона не обмежуеться конкурентоспроможшстю шдприемств та товар!в, бо !! формування можливо тшьки на нацюнальнш природнш, соцюкультурнш, економшо-правовш баз! та ш. Саме цей фундамент створюе передумови для формування структури нацюнального господарства та забезпечення конкурентоспроможносп суб'екпв. Тому мае мюце така послшовшсть формування конкурентоспроможносп нацюнально! економ!ки;
на макрорiвнi створюються передумови для формування та зб№шення
конкурентоспроможностi суб'eктiв нацiонального господарства, яш безпосередньо створюють конкурентоспроможнi товари. Отже макрорiвень опосередковано впливае на мiкрорiвень
конкурентоспроможностi. Це дозволяе встановити ключове значения економiчно! полiтики держави у процес формування
макроконкурентоспроможностi, що е шдгрунтям мегаконкурентоспроможностi та
мшроконкурентоспроможносл.
Сильний шститут поттично1 влади
<я
т
н
о
л
н
с
о
^
о
и
о
н
К
т 1 \
эт 1
о А
«
К
X
^
Б у
о 1
X 1 1
о
и
си
О
X
л
н
ей
Я
о
о
Г
Нацюнальне виробництво
Ресурси
1нтелект нацп
Стабшьне законодавча база
Рисунок 1 - Суттсний аспект конкурентоспроможностi нацюнально1 економжи
Проте для включення кра1ни у глобалiзацiйнi процеси потрiбнi
конкурентоспроможш економiчнi суб'екти, що дшть у глобальному середовищi та пропонують конкурентоспроможну продукцiю та послуги.
Розкриваючи питання
конкурентоспроможносл нацiональноl економiки, потрiбно враховувати фактор часу. Вш дае пвдстави розглядати конкурентоспроможнiсть як динамiчну категорш, що як1сно змiнюеться в результата змiни основних умов, якi створюються в економiчному просторi. Так, за останш 15-20 рок1в створилася принципово нова структура свггово! економiки, що визначаеться:
1)фшансовою глобалiзацiею i становленням глобальних транснацiональних корпорацiй;
2) зростанням панування капiталiв над виробництвом;
3) штенсифшащею свггово! торгiвлi;
4) регiоналiзацiею свггово! економiки;
5) багатократним збiльшенням шформацшних потоков та зростанням !х видiв;
6) розширенням впливу глобальних ол^ополш;
7) глобалiзацiею наднацiональноl полгшчно!
влади та ш
Вищезазначенi змiни ставлять Уряди краш перед вибором стосовно моделi нацiональноl конкурентоспроможностi: факторно! або шновацшног
Грунтуючись на розвинутостi факторiв та рiвнi !х взаемодп, М. Портер визначае наступи стади конкурентоспроможносл краши [7, с.82]:
- конкурентоспроможшсть на основi факторiв - досягаеться виключно за рахунок факторiв виробництва, при обмеженому використанi власних технологш та при розповсюдженнi зарубiжних. Економiка, за умови факторно! конкурентоспроможносл, чутлива до зовнiшнiх впливiв та уразлива до втрати факторiв;
- конкурентоспроможшсть на основi iнвестицiй - визначаеться готовшстю та спроможнiстю краши до агресивного iнвестування. Пасивне швестування змiнюеться активним покращенням iснуючих технологш впчизняних виробник1в. Зростання iнвестицiй призводе до удосконалення факторiв;
- конкурентоспроможшсть на основi нововведень - основуеться на розробщ власних технологiй. При збережеш цiново! конкуренцi!,
змiнюeться И шдгрунтя - збiльшення продуктивностi пращ. На цш стадн е уа пiдстави для розробки глобально! стратеги конкурентоспроможностц
- конкурентоспроможнiсть на основi багатства мае мiсце тодi, коли кра!на досягла певного достатку. Попит багатих формуе особливi галузi, а п галузi, як1 були у лидерах, починають переживати економiчний спад. В економщ конкуренцiя поступаеться мюцю партнерству.
Першi три стадн характеризують зростання конкурентоспроможностi економiки, а остання -уповiльнення зростання та спад.
Сьогодшшнш етап розвитку економiки Укра!ни свiдчить про iснування першо! стади. При цьому з сукупностi факторiв: людськi, фiзичнi та фiнансовi ресурси, ресурс знань та шфраструктура, в Укра!ш тiльки першi два присутш у достатньому обсязi. К1льк1сть шших обмежена або за якiсними та шльшсними характеристиками не вiдповiдае потребам. За умови обмеженосп необхвдних фшансових коштiв гальмуеться й розвиток такого фактора як шфраструктура, до складу яко! входить транспортна система держави.
В залежносл ввд того, чим забезпечуеться конкурентоспроможнiсть кра!ни на мiжнародному ринку, характеризують два шляхи 11 досягнення: верхнiй шлях до конкурентоспроможносп - на основi засвоення нових знань та технологш, та нижнiй - на основi залучення зарубiжних iнвестицiй. Основою верхнього шляху е iнновацiйна економiка, яка орiентуеться на розробку ново! продукцп пвдвищено! споживчо! та ринково! цшносл, яка не тiльки технiчно складна, але й захищена правом штелектуально! власностi. Цей шлях доступний тим кра!нам, економiка яких основуеться на знаннях. Нажаль, цей шлях не характерний для Укра!ни, напрямками досягнення конкурентоспроможностi яко! е: нарощення обсягiв видобування природних ресурсiв, зниження оплати працi та витрат виробництва. Цим обумовлено програвання Укра!ни у конкурентнiй боротьбi кра!нам, що акцентують увагу на шновацшному розвитку та залученнi в процес наукового та технолопчного розвитку.
Розкриваючи питання
конкурентоспроможностi нацiонально! економiки необхщно звернутися до економiчно! категорi! «конкурентна перевага», яка в загальному видi розглядаеться як будь-яка ексклюзивна щнтстъ, якою володiе система i яка дае переваги над конкурентами. Конкурентна перевага на основi факторiв виробництва забезпечуеться станом цих факторiв, що значно звужуе коло галузей, яш спроможнi витримати мiжнародну конкуренцш. Розвиток конкуренци на основi iнвестицiй ресурсом конкурентоспроможносп розглядае не одну, а три умови - виробничi фактори, зростаючий попит та стратегш корпорацш, що
значно розширюе коло потенцшних конкурентоспроможних учасник1в ринку. При цьому у шновацшному сустльстш перелiк факторiв, якими володiе кра!на, мае меншу значимiсть нiж вмiння за короткий час створювати новi фактори конкурентно! переваги.
Базовими конкурентними перевагами Укра!ни е: випдне геоекономiчне розташування кра!ни, рiзноманiтнi запаси природних ресурсiв, наявшсть трудових ресурсiв з високим освггшм рiвнем та достатньою професiйною подготовкою, наявнiсть у деяких галузях промисловосп унiкальних передових технологiй, потужна матерiально-технiчна база (!! приналежнiсть до базово! конкурентно! переваги Укра!ни з кожним роком втрачае дшсшсть). Переважання тiльки базових факторiв не створюе основ конкурентоспроможносп економiки у
майбутньому. 1х використання все частiше пов'язано зi зменшенням ефективностi та рацiональностi використання. Саме в цей час i необхщш шновацд, що здатнi перетворити несприятливi фактори у конкурентнi переваги, значення яких багатократно збiльшуеться в умовах глобалiзацi!. Сьогоднi основний постулат економiчно! теорi! стосовно того, що кра!на отримуе конкурентну перевагу розвиваючи п галузi, як1 мають надлишок необхщних факторiв виробництва, вже не актуальний. Замiсть доступностi дешевих факторiв виробництва необхщно говорити про !х найбшьш ефективне використання.
Глобалiзацiя вiдкривае новi можливосл для розвитку та одночасно накладае деяк1 обмеження. I! рисами е: iнтернацiоналiзацiя (зростання вiдкритостi економiк, витоками яко! е зростання м1жнародного обмшу i взаемозалежностi кра!н); лiбералiзацiя (зняття державних обмежень та створення ввдкрито! свiтово! економiки без обмежень); унiверсалiзацiя (поширення рiзних об'ектiв i досввду серед людства); модернiзацiя (поширення суспшьних структур модернiзму, знищуючи iснуючi культури i процес локального самовизначення); детериторiзацiя (реконфiгурацiя суспiльного простору). Сучаснi свiтовi економiчнi трансформацi! характеризують новий етап розвитку, який пов'язаний зi змшами суб'ективностi глобалiзацiйних процесiв та !х системною роздвоенiстю. Тобто зростае статус суб'ективного початку (зростання прюритету особистосп) [17, с. 5 - 6].
Перевагами глобалiзацi! е:
- полегшення господарсько! взаемодi! м1ж державами,
- можливють доступу кра!н до передових досягнень людства в економiчнiй та науковш сферах,
- нiвелювання рiвнiв розвитку рiзних
регюшв.
Проте потоки швестицш, товарiв, ресурсiв, наукових шновацш локалiзуються у вузькому колi найбiльш розвинених кран. Це зменшуе i без того скромнi економiчнi вигоди, як1 одержуе в!д глобалзаци велика частина людства. Сьогоднi тривае масовий експорт негативних насладив глобал1заци у краши, що розвиваються. В результата вони зазнають бiльших збитшв в!д зростання негативних насладив глобал1заци, шж краши, що захищенi своею фшансово-економчною потужнiстю. Отже зростае розрив у темпах i спрямованостi соцiально-економiчного розвитку регiонiв свiту. Позитивними насладками глобал1заци активно користуються високорозвинутi краши, а саме л, наприклад, корпораци яких здатнi проводити дiяльнiсть у глобальному масштаба Мова йде про транснацюнальш корпораци, дiяльнiсть яких розповсюджуеться далеко за межами кордонiв краши, де зосереджена материнська компанiя. Саме вони, використовуючи глобальт стратеги, отримують додатковi конкурентнi переваги за рахунок доступу до дешевих ресурсiв, оперативно реагують на змiни у попил на нацiональних ринках завдяки наявносп глобальних збутових мереж. Транснацiональнi корпораци мають величезний iнвестицiйний потенцiал i значний накопичений досвад оргашзаци та ведения бiзнесу. 1х експансiя ютотно впливае на економiку краши, що змушуе вiтчизиянi тдириемства адаптуватися та шукати шляхи можливого протистояння негативному впливу на розвиток конкурентного середовища. I в цiй ситуаци необхадна ефективна економiчна пол1тика держави щодо дiяльностi траиснацiональних корпорацiй.
Зараз Укра1на та iншi пострадянськ1 краши -опосередковаш учасники глобалiзацiйних ироцесiв. 1х роль бiльше полягае у иристосуваинi до умов як1 створюються, а не у активнш участ у !х формуванш. Маеться на увазi те, що щ краíни вимушенi створювати дещо унiфiковаие полiтичне та економiчне середовище, а не створювати модель цшсного функцiонуваиня нацiональноl економiки. В умовах тиску з боку м1жнародних шституцш зi свiтовим статусом (М1жнародний валютний фонд, М1жнародний банк реконструкци та розвитку, Сватова оргаиiзацiя торгiвлi та ш.) так! краíни стають лише шструментом досягнення !х глобальних цадей. Основними загрозами на шляху ефективного функцiонуваиия економiк таких краíн е [20, с. 45]:
1) посилення деструктивного впливу з боку потужних держав та м1жнародних об'еднань та втручання !х у внутршню економiчну политику;
2) витiснения краíн з! свггових ринк1в внасладок неконкурентосироможиоl модел! економши ! вадсутносп мехашзм!в адаитаци нацюнального господарства до умов глобал1заци;
3) вадплив ресурав з краши за низькими цшами або приплив надм!рно1 !х кадькосп, що викликае дестабшзацш на окремих важливих ринках;
4) посилення спекулятивних атак на нацюнальну грошову одиницю та фшансову стабадьшсть.
Виходячи з зазначеного, особливо гостро постае питаиия об'едиаиия зусиль уах ланок влади, щодо створення економiко-иравового поля дотримання оптимально! иропорци м1ж нацюнальною незалежшстю краíни та и вадкрипстю. Для цього принципово важливо розробити конкретш мехатзми, яш забезпечать можливють Украíни досягти максимальних зовшшшх переваг, при цьому мшм!зуючи внутршт втрати.
Серед позитивних аспекпв глобал1зацл посилення вимог до конкурентоспроможносп нацюнальних виробник1в, як1 постшно отримують поштовх для пошуку нових можливостей И забезпечення. Роль держави у цьому процеа полягае у формуванш економ!чних, иравових та оргаиiзацiйних умов для забезпечення конкурентосироможиостi краíни у цшому. Це, перш за все, означае проведення ефективно1 конкурентноl политики, в основ! яко! знаходиться особлива увага до виршення проблем впчизняних товаровиробник1в. Серед рiзномаиiтностi И заход!в особливо1 уваги потребуе пол1тика иротекцютзму, яка повинна бути виваженою та оптимально узгоджуватися з политикою л!берал!заци торпвл! 1ншим завданнями конкуреигноl пол1тики повинно бути створення умов для появи потужних нацюнальних конкурентосироможних структур, що здатш створити конкуренцш закордонним траиснацiональним корпоращям.
Висновки. Сьогодш жодна краíна свиу не може бии !зольованою вад сучасних глобал!зацшних процеав. Тому виникае потреба забезпечення пдного мюця у световому простор!. Вад того, який споаб позицiонуваиия обере Украíна, залежить технолопя реал!заци И державно1 политики. Якщо Украíна достатньою м!рою буде включена у глобал1защйш ироцеси, то матиме можливють реал!зувати стратепчш завдання свого розвитку. В протилежному випадку вона буде постшно иристосовуватися до стандарт1в розвитку мегадержав та функцюнувати за !х правилами. З метою недопущення такого положення необхадно виршувати наступш завдання:
- забезпечення фiнаисовоl могутносп держави: обороноздатносп ! досягнення р!вня якосп життя вах громадян кра1ни, що вадповадае мшмальним м1жнародним стандартам;
- проведення ефективно1 иромислово1 политики (штенсивний розвиток наукомютких галузей ! машинобудуваиия);
- виважене залучення мГжнародних фшансових ресурав до розвитку Укра!ни при збережеш нацюнальних штереав;
- створення державно! системи, яка здатна акумулювати ва досягнення нацй' та повернути !х на благо суспшьства; систематизащя державно! шновацшно! полггаки;
- посилення взаемодй' з шшими кра!нами
свгту;
- забезпечення зростання темтв мГжнародного обмшу товарами, послугами, капталом;
- адаптащя впчизняно! модел розвитку до глобалГзащйних стандарта;
- мГтмГзащя та блокування несприятливих зовшшшх факторГв на вплив вггчизняно! системи суспшьного розвитку;
- коригування рол Укра!ни вГдповГдно до свггово! системи розвитку;
- розробка сучасно! нацюнально регламентовано! зовтшньополггачно! стратег!! розвитку;
- забезпечення конкурентоспроможносп держави на вах р1внях;
- техн1чна модерн1зац1я виробничо! сфери як зас1б конкурентоспроможносп держави у свт;
- зм1цнення рол1 нацюнально! гуманггарно-техшчно! ел1ти;
- шституатзащя та моб1л1зац1я гуман1тарно-техн1чного потенц1алу наци;
- розвиток транспортно! системи та мГжнародних транспортних коридор1в.
В основ1 шдвищення
конкурентоспроможност1 економ1ки Укра!ни знаходяться р1шення стосовно як проблем фундаментального характеру, так i посилення фактор1в, як! забезпечують пряме пiдвищення ефективносп виробництва i перехГд до !нновативного та сталого розвитку. 1х суттсть окреслено у Концепцй' Державно! програми шдвищення конкурентоспроможносп нацюнально! економши на 2007-2015 роки [18, с. 10-11].
Таким чином, першопричиною сьогодшштх тенденцш у економщ Укра!ни е не фшансово-економ!чна криза (вона тшьки викрила результати неквалГфГковано! економГчно! политики), а прогресуюча руйнащя промислового сектору економши, що потребуе змши ставлення до нього з боку державно! влади. В протилежному випадку, розраховувати на ставлення до Укра!ни як до рГвноправного учасника глобатзацшних процеав у найближчому майбутньому не варто. Зараз Укра!на е кра!ною з! слаборозвиненою економшою, що шдпорядковуеться шоземним штересам. Маючи можливосл забезпечити конкурентоспроможтсть на свгтових ринках, не створюе передумови для !х подальшого прогресивного трансформування.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Алиев З.Т. Конкурентоспособность России в условиях глобализации и формирования государственной конкурентной политики: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. полит. наук: спец. 23.00.02 «Политические институты, этнополитическая конфликтология, национальные и политические процессы и технологии » / З. Т. Алиев — Москва, 2009. — 25 с.
2. Антонюк Л. Л. Конкурентоспроможнгсть нацюнально! економгки в умовах глобалгзацй': автореф. дис. на здобуття наук. степеня докт. екон. наук: спец. 08.05.01 «Свгтове господарство i мгжнароднг економГчш вГдносини» / Л. Л. Антонюк.
— Ки!в, 2004. — 32 с.
3. Полунеев £. В. Технолопя економГчного прориву: конкурентоспроможнГсть кра!ни та визначення стратегГчних прГоритетГв / £. В. Полунеев // ДемографГя та соцГальна економГка. -2008. - №2(10). - С. 29-41.
4. Абдульманов И. М. Экономическая конкурентоспособность хозяйствующих субъетов : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. экон. наук: спец. 08.00.01 «Экономическая теория» / И.М. Абдульманов — Казань, 2006. — 20 с.
5. Горев В. П. Уровни формирования конкурентного преимущества национальных экономик / В. П. Горев // Известия ИГЭА. - 2006. -№ 1 (46). - С. 4-10.
6. Беликов А. Неолиберализм - дорога на обочину. Часть 2-я. Кризис, который давно с тобой. / А. Беликов // Еженедельник 2000. - 2009. - № 22. -С. А5.
7. КонкурентоспроможнГсть нацюнально! економши / [Бабак А. В., Биконя С. Ф., Болховтнова О. Ю. та ш.] ; за ред. Б. £. Кваснюка.
— К. : Фешкс, 2005. —582 с.
8. Sachs J. Press Releses / J. Sachs/ - WEF, 1999. - http//www.weforum.org.
9. КонкурентоспроможнГсть економши Укра!ни в умовах глобалГзаци / [Жалшо Я. А., Базилюк Я. Б., Белшська Я.В. та ш.] ; за ред. Я.С. Жалшо. — К. : Н1СД, 2005. —388 с.
10. «О законодательном обеспечении формирования и развития конкурентоспособной экономики Российской Федерации»: материалы парламентских слушаний от 25 ноября 2005 года [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.council.gov.ru/lawmaking/parliament/item/ 42/index.html.
11. Промский Н.И. Взаимодействие России со странами СНГ как фактор ускорения экономического развития и повышения конкурентоспособности: автореф. дис. на соискание науч. степени докт. экон. наук: спец. 08.00.14 «Мировая экономика» / Н.И. Промский. — Москва, 2009. — 52 с.
12. Гельвановский М. Что такое конкурентоспособность? [Електронний ресурс] / М. Гельвановский // Экономическая и философская газета. - 2006. - № 7 - Режим доступу до газети: http://www.eifgaz.ru/gelvanovsky.htm.
13. Павловська О. Д. Конкурентоспроможнють нацюнальних економш в умовах швестицшно! глобатзаци: автореф. дис. на здобуття наук. степеня канд. екон. наук: спец. 08.05.01 «Свггове господарство i мiжнароднi економiчнi вщносини» / О.Д. Павловська. — Ки!в, 2004. — 18 с.
14. Укра!на: штелект наци на меж1 столiть: монограф1я / [В.М. Ворона, В.К. Врублевський, Ю.М. Канигiн та ш.]. - К.: 1нтелект, 2000. — 508 с.
15. Гальчинский А. Методология анализа экономической глобализации: логика обновления / А. Гальчинский. - 2009. - № 1(558). - С. 4-18.
16. Концепция Державно!' програми шдвищення конкурентоспроможносп нацюнально! економiки на 2007-2015 роки Режим доступу: http://iee.org.ua/ua/pub/p85/.
Анотация.Рассмотрено существующие подходы к определению понятия «конкурентоспособность национальной экономики» и сформировано авторский подход к нему. Установлено взаимосвязь между конкурентоспособностью национальной экономики и глобализационными процессами, разработано практические рекомендации по повышению конкурентоспособности Украины в мировом пространстве.
Ключевые слова: конкурентоспособность, национальная экономика, глобализационные процессы.
Summary.Existent approaches are considered to determination of concept «competitiveness of national economy» and author approach is formed tohim. Intercommunication between the competitiveness of national economy is set globalization's processes, practical recommendations are developed on the increase of competitiveness of Ukraine in outer space.
Keywords: competitivenes, national economy, globalization's processes.
Експерт редакцшнЫ колеги к.е.н., доцент УкрДАЗТЯкименко Н.В.
УДК 691.002
ВИЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ КОНЦЕПТ1В П1ДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТ1 БУД1ВНИЦТВА
Бутенко О.П., доцент (ХДТУБА)
У сmаmmi розглянутi основнi концепти впливу на рiвень цт у житловому будiвництвi. Визначенi чинники прямого та непрямого впливу, запропонованi можливi шляхи подальшого розвитку ринку нерухомостi.
Ключовi слова: чинники прямог та непрямог ди, що впливають на розвиток житлового будiвництва, використання вторинног сировини у будiвництвi.
Постановка проблеми. За останш роки в нашш крш'ш вщбулося значне коливання цш на нерухомють. Вони досягали верхньо! межi i зазнали пониження за час економiчноi свггово! кризи. Незважаючи на це, попит залишаеться високим. Попит на нерухомють пвдвищуеться ще й
завдяки бажанню населення вберегти вщ шфляцш та примножити своi' каттали за рахунок нерухомосп.
Анал1з останнгх до^джень i публтацш. В роботах 1.С.Степанова, К.С.Жидкова зазначено, що пвдвищенню швестицшно].' привабливосп
© Бутенко О.П.
Вкчшк економжи транспорту i промисловосп № 28, 2009
